Особливості правової системи США
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ого поділу на приватне та публічне, на цивільне, адміністративне, торгове та т. ін. У той же час англійське право поділяють на загальне та право справедливості.
Загальне право - сукупність норм, що були створені системою королівських судів.
Право справедливості - система правових норм, що створені судами лорда-канцлера у процесі доповнення, а іноді й перегляду системи загального права.
Загальне право і право справедливості залишилися структурними елементами єдиного права. (12, с.129).
У США застосовується загальне право Англії з 1607 року, тобто з дати утворення першої колонії. На той час юристів у США не було, а вироблені прецеденти феодальним суспільством були далекі від умов життя в Америці. Це свідчить про те, що Америка того часу загального права не знала.
Після прийняття Конституції США (1789 р.) постало питання про кодифікацію. Ряд штатів прийняли кримінальний, кримінально-процесуальний та цивільно-процесуальний кодекси.
Проте не зважаючи на це, всі штати крім Луїзіани, залишилися у системі загального права. Загальне англійське право залишилося незмінним тільки до проголошення незалежності. Після цього правові системи Англії та США розвивалися незалежно. Оригінальність права США можна пояснити такими рисами:
Англія - острів у Європі, США - континентальний масив;
Англія - країна традицій, американці не люблять стародавніх традицій;
Англія - монархія, де правосуддя централізоване, США - республіка, в якій є федеративний поділ і система судів;
американське право відрізняється від права англійського за структурою і змістом норм, понять та структурою в цілому. (12, с.131).
Географія поширення загального права англо-американського типу, крім Англії і країн Північної Америки - деякі держави різних континентів. Ступінь його впровадження в цих країнах неоднаковий. (14, с.546.)
Своєрідність англосаксонського права полягає в тому, що воно реалізується не самостійно, а через прецеденти, за їх допомогою. Ця система включає нині правові системи усіх, за деяким винятком, англомовних країн.
.2 Юридичні джерела в правовій системі штатів
Судовий прецедент - своєрідне джерело права англосаксонської правової системи. Прецедент являє собою таке рішення державного судового органу, що приймається за зразок при розгляді аналогічних справ у майбутньому. За його допомогою може бути підтверджений чи пояснений будь-який аналогічний факт чи обставина, що має значення при розгляді юридичної справи.
Суть прецеденту - в обов"язку суддів ухвалювати рішення на основі рішень вищих судів. Судовий прецедент створюється, як правило вищими органами судової системи. Умовою дії системи прецедентів є наявність джерел інформації про прецеденти, тобто судових звітів (law reports). (3, с.121-122.)
Визначити дату набрання прецедентною нормою чинності складно, оскільки неписана норма формується протягом невизначеного часу. Можливі три варіанти застосування суддями нової прецедентної норми:
) лише до фактів, що виникли після прийняття цієї норми (перспективна дія).
) до фактів, які мали місце після оголошення нової норми, і до фактів у тих справах, що знаходяться в судовому розгляді (теперішня перспективна дія)
) до фактів, які виникли до і після її прийняття (ретроспективне застосування).
Традиційно застосування прецедентної норми пов"язано з третім випадком, тобто зі зворотною дією. (14, с.555.)
Англійське право гласить: вирішувати так, як було вирішено раніше. Воно має імперативний характер, тобто кожна судова інстанція зобов"язана слідувати прецедентам, виробленим вищестоящим судом, а також створеним нею самою. (3, с.224.)
Іншим джерелом англосаксонського права є закон (статут). Він з"явився набагато пізніше прецеденту, але поступово набув важливого значення у правовому регулюванні суспільних відносин. Статут має певний пріоритет перед прецедентом, може скасувати його. Однак це не означає, що прецедент похідний від закону. Своєрідність англосаксонського права полягає в тому, що закон реалізується не самостійно, а через прецеденти, за їх допомогою. (3, с.224.)
Правовий звичай. Під правовим звичаєм розуміється звичай, що одержав санкцію держави і визнаний внаслідок цього джерелом права.
Правовий звичай - правило поведінки, яке в результаті багаторазового повторення в часі і просторі набуває певної стійкості, закріплюється у практичному досвіді і психології людей, санкціоноване державою шляхом посилання на нього в нормі закону або використання його як основи судового рішення. (3, с.123.)
Правова доктрина - акт-документ, що містить концептуально оформлені правові ідеї, принципи, розроблені вченими з метою удосконалення законодавства, усвідомлені суспільством і визнані державою, як обов"язкові. (14, с.310.)
У країнах англосаксонського права судді нерідко обгрунтовують свої рішення посиланнями на праці англійських учених. Такі праці, а також юридичні навчальні посібники називають літературними джерелами права. Доктрина використовується в тих випадках, коли під час розгляду справи відсутній необхідний закон, судовий прецедент чи звичай. (3, с.124.)
Останнім часом використання доктрини, як джерела права помітно зросло. Нерідко обгрунтування тієї чи іншої позиції при винесенні судового рішення відбувається з урахуванням наукових посібників, а іноді і наукових статей. Удаються до них не для використання як первинного джерела, а для переконливості рішення. (14, с.552.)
1.3 П