Особливості педагогічної діяльності учителя трудового навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
µдення ручної праці у школах для спеціалістів із столярного ремесла відкривались однорічні педагогічні курси. Ремісникам намагалися привити широкі керівні принципи викладання. Через рік, після першого випуску курсів стало зрозумілим, що ремісник до справи навчання ставиться як і раніше, тобто як справжній ремісник своєї справи і не більше. Досвід показав, що такий шлях підготовки вчителя праці не підходить. Потрібно діяти саме навпаки, тобто давати додаткове ремісниче навчання вчителям за покликанням, педагогам, які вже мають досвід роботи у школі.
У Парижі, в XVIII ст., де на той час ручна праця викладалася відразу в 80 школах, шлях навчання учнів був дещо іншим; педагогів прикріпляли до викладачів спеціалістів. Але й це виявилося недоцільним. Стало зрозумілим, що виховне значення ручна праця набуває лише в руках справжнього вихователя. Саме тому почали відкриватися та діяли спеціальні вчительські семінарії, а також відповідні факультети вчительських інститутів.
На теперішній час в Україні вчителів трудового навчання готують вищі навчальні заклади (ВНЗ) різних рівнів акредитації. ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації (педучилища, педтехнікуми, педколеджі), зокрема Бродівське педучилище, Кременецький педагогічний коледж, готують вчителів трудового навчання та креслення для основної школи (1-9 класи). Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації (педагогічні інститути та університети) випускають спеціалістів трудового і професійного навчання для повної середньої школи. Всього ВНЗ ІІІ та IV рівнів акредитації в Україні налічується біля 30. У західному регіоні це Волинський, Тернопільський, Рівненський, а також Дрогобицький педагогічний університет ім. І.Франка.
Досить розгалужена система підготовки вчителів трудового навчання в Українській державі, а також їх перепідготовки та підвищення кваліфікації свідчить про те, що спеціалістові цього профілю відводиться особливе місце. Правда, чомусь воно не відповідає його становищу в соціальній ієрархії суспільства серед почесних професій взагалі та в загальноосвітній школі зокрема. Будемо сподіватись, що таке явище тимчасове. Із покращенням економічного стану держави роль учителя нашого профілю (і не тільки його) в суспільстві значно зросте.
3. Навчально-методична література для спеціалістів трудової підготовки
За допомогою навчально-методичної літератури вчитель має можливість підвищувати свій професійний рівень, бути в курсі досягнень наукової думки, постійно займатися самопідготовкою та самовдосконаленням. Адже педагог живе доти, поки він вчиться. На теперішній час можливість навчатися для вчителів трудового навчання значно знижена через слабке матеріально-технічне, в тому числі й поліграфічне, забезпечення системи освіти. Ми вважаємо це явище тимчасовим. А такі видавництва, як “Освіта”, “Вища школа” та інші зможуть забезпечувати в майбутньому вчителів трудового навчання необхідною навчально-методичною літературою у достатній кількості.
Для роботи сьогодні доцільно рекомендувати літературу, яка була видана в попередні роки як в Україні, так і за рубежем, а також сучасні джерела.
Методична література для вчителів праці має різноманітне спрямування і поділяється на три основні групи.
У першу групу входять підручники, посібники та довідники з трудового навчання. Вони містять основний фактичний матеріал, що подається для вивчення. Сюди також можна віднести книги з столярної, слюсарної, токарної справи, основ матеріалознавства, машинознавства, сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва та інші. Фактичний матеріал у цих книгах висвітлюється значно глибше і ширше, ніж це відображено в підручниках та посібниках для школярів. Працюючи з такою літературою, вчитель має можливість оволодіти інформацією з основ наукових знань, що виходить за межі шкільної програми.
Прикладом може бути книга: Основи технології обробки матеріалів і елементи електротехніки / За ред. Л.О .Пивоварова. - К.: Рад.школа,1997.
Крім вищеназваної літератури, що висвітлює різноманітні питання техніки і технології, до першої групи можна віднести також спеціальні журнали. У попередні роки одним із основних був журнал “Школа і природознавство” (у теперішній час він видається в Росії). Для вчителів трудового навчання України, а також для майбутніх спеціалістів праці з 1995 року почав виходити щоквартальний журнал “Трудова підготовка в закладах освіти”.
У спеціальних журналах вчитель може знайти матеріали про досягнення в галузі науки і техніки та використати їх у підготовці до занять.
Як приклад, наведемо деякі статті із журналу “Школа и производство”: Симонов В.С. Усовершенствование к станку ФПШ //Шк. и произв. -1990. -№11.-С.15; Мороз П.А. Малогабаритная техника на пришкольных участках. //Шк. и произв. -1989. -№7. -С.25-28; Куделин В.И. Для разрезания пенопласта //Шк. и произв. -1990. -№9. -С.16; Гречко О.Г. Тренажер для обучения токарным работам //Шк. и произв. -1990. -№9. -С.27.
Другу групу становить література, в якій подані поради щодо проведення занять. Такі поради можуть бути як у вигляді навчально-методичних посібників, розробок планів занять або як методичні рекомендації, що стосуються навчальних розділів і тем, передбачених шкільною програмою. У попередні роки видавництво “Радянська школа” видала чимало методичних посібників у вигляді поурочних розробок. Ці посібники характерні тим, що розкривають зміст занять з різних розділів програми, допомагають учителеві у виборі