Особливості обліку розрахунків з дебіторами на ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
Курсова робота з теми:
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ НА ВАТ СТАХАНОВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД
ВСТУП
Під час товарно-грошових операцій внаслідок неспівпадання в часі здійснених фактів продажу товару (передачі права власності на товар) і фактів надходження за нього грошових коштів, їх еквівалентів, а за умови здійснення товарообмінних (бартерних) операцій інших активів утворюється дебіторська заборгованість, якою є сума заборгованості інших підприємств (дебіторів) перед підприємством на певну дату, де дебітори юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів. За якісними характеристиками дебіторська заборгованість є активами, а в більшості випадків оборотними активами, які обслуговують сферу обігу. Наявність значних сум дебіторської заборгованості ускладнює визначення реальних фінансових результатів діяльності підприємства. В цьому звязку облікові і звітна інформація, що характеризує дебіторську заборгованість і використовується в основному зовнішніми користувачами, повинна бути достовірною, точною, повною, релевантною. Її формування на всіх підприємствах повинно здійснюватися на підставі єдиної методології бухгалтерського обліку.
Стан розрахункової дисципліни характеризується присутністю дебіторської заборгованості та суттєво впливає на фінансову стійкість підприємства.
Недотримання договірної та розрахункової дисципліни, несвоєчасне предявлення претензій по виникненню боргів призводять до значного росту дебіторської заборгованості, а згодом і до нестабільності фінансового стану підприємства.
Для того щоб правильно побудувати взаємовідносини з клієнтами, необхідно постійно контролювати поточний стан взаєморозрахунків і відстежувати тенденції їх змін у середнє і довгострокової перспективі. При цьому контроль повинен бути диференційним відносно до різних груп клієнтів, регіонам і фондам договірних відносин. Інформація про дебіторську і кредиторську заборгованість відображається в бухгалтерському балансі в розгорненому вигляді: рахунки розрахунків, що мають дебетове сальдо, приводяться в активі, а кредитове сальдо в пасиві.
Дебіторська заборгованість , як і інші активи підприємства, не завжди підлягає відображенню в бухгалтерському обліку і фінансової звітності. Вона може бути відображена в балансі за умови визнання її активом.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю. (п. 6 П(С)БО 10).
Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками , покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, обліку виданих і отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобовязань (крім зобовязань, облік яких ведеться в Журналі № 2), відстрочених податкових активів і зобовязань призначений Журнал № 3 (Додоток 6). Журнал складається з двох відокремлених розділів, куди відповідно до основного принципу журнально-ордерної системи (запис за кредитом рахунка в кореспонденції з рахунками, що дебетуються) записуються дані щодо наявності і руху вищезгаданих видів активів і зобовязань підприємства. Слід зазначити, що до складу рахунків, які обліковуються у Журналі № 3, включаються як активні, так і пасивні рахунки.
1. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Кредиторська і дебіторська заборгованість за товари виникає внаслідок того, що момент одержання товарів не збігається з моментом оплати їх вартості.
Кредиторська заборгованість це сума короткострокових зобовязань підприємства перед постачальниками, робітниками по оплаті праці, бюджетом та інших фінансових зобовязань. Її обєм, якісний склад і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка в свою чергу, свідчить про ступінь стійкості фінансового стану підприємства.
Кредиторська заборгованість поділяється на короткострокову (поточну) і довгострокову (довгострокові і поточні пасиви).
До довгострокових пасивів відносять:
1. Довгострокові кредити банку для капітальних вкладень на значний строк; на придбання обладнання; будівництво споруд, модернізацію виробництва.
2. Довгострокові позики, які відображають довгострокові кредити та інші позикові кошти на строк більш ніж один рік, в тому числі по виданими підприємством довгостроковим векселям.
До довгострокових пасивів відносять:
1. Боргові свідоцтва про отримання компанією короткострокового позику;
2. Заборгованість за податками (форма кредиту);
3. Заборгованість по заробітній платі;
4. Інші зобовязання, які погашаються впродовж короткого періоду часу ( протягом року).
Короткострокові зобовязання приводять в балансі по їх поточній вартості, відображуючи майбутні витрати готівкових коштів для погашення боргу.
Виходячи з важливості детального вивчення дебіторської заборгованості як активів для визначення ймовірності майбутніх економічних вигод, достовірності, оцінки та визначення як активу, її слід класифікувати за різними ознаками. Найважливіші з них є поділ заборгованості у відповідності із строками договірних прав і догов?/p>