Особливості біології та екології павука-хрестовика (Araneus diadematus)
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
нитка. Як тільки комаха потрапляє в пастку, “телефон” негайно повідомляє мисливця. Павук реагує лише на коливання певної сили і амплітуди, які виникають від тремтіння в павутині його звичайних жертв. Павуки тчуть свої сіті не тільки швидко, але й різної якості, залежно від призначення. З двох пар залоз вони випускають “бігові нитки”, по яких пересуваються з місця на місце, з пяти клейкі нитки для ловіння комах, з трьох нитки найвищої міцності для звязування жертви, з шести нитки для кокoнів, з двох “осьові нитки”, з двох особливо великих залоз клейку речовину, яка у вигляді крапельок блищить у сонячний день на павутині і приваблює комах.
Товщина павутинок від 0,08 до 1 мк. Є павуки, які виробляють стрічкову павутину: ширина її 2,5 мк, а товщина 0,4 мк. Діаметр найтоншого волокна, яке пощастило дістати людині в лабораторії, лише 5 мк. Павуків недаремно називають неперевершеними ткачами.
Внутрішній стан павука дуже часто відображається на плетенні павутини. Якщо він починає плести під час дощу, значить скоро буде ясна погода. Якщо павутина плететься в південному напрямку необхідно чекати підвищення температури, а якщо у північному буде похолодання. Коли павук зменшує розміри павутини або розриває основні її нитки буде вітряно.
Властивість павуків змінювати узор павутини в залежності від зовнішніх подразників давно намагались примінити в медицині. Виявляється, якщо на павука подіяти лікарським засобом, закономірність плетення павутини порушується. Було встановлено:
- хлоралгідрат викликає оціпеніння павука і він перестає плести павутину;
- під впливом кофеїну у павуків виникає, щось подібне неврозу, і він плете невпорядкований малюнок.
- лізергінова кислота та її похідні стимулюють активність і павук покращує якість павутини.
Вчені зясували, що узор павутини також змінюється, якщо на павука крапнути краплю крові отруєної людини. Тобто, за формою павутини можна поставити діагноз і своєчасно почати лікувати хворобу. Існує, навіть, атлас, в якому зображено малюнки павутини, збудованої павуком-хрестовиком під впливом різноманітних отруйних речовин.
Павуки живляться лише рідкою їжею, тому для полювання вони використовують отруту, яка паралізує нервову систему комах. Вбивши жертву, павук вводить їй всередину краплину слини. Вона містить травні ферменти, які перетравлюють комаху, після чого павук висмоктує схожу на суп речовину. У нього навіть є особливий орган смоктальний шлунок, який працює як насос і дозволяє буквально витягнути із жертви всі соки.
Отрута деяких павуків є небезпечною для людини, однак реальну загрозу для нас становлять 3% від загальної їх кількості.
У бразильських бродячих павуків найсильніша отрута серед усіх родичів. Вони поселяються по сусідству з людиною і часто проникають у будинки, ховаючись в одязі чи взутті. Потривожений павук відповідає негайним укусом, спорскуючи жертві вільний нейротоксин. Один такий укус здатний вбити людину, але, на щастя, від нього є протиотрута.
Павуки „чорні вдови” виробляють нейротоксин, що викликає у людини сильний біль, мязові судоми і навіть параліч. Їх укуси дуже небезпечні, і хоча уже давно створена протиотрута, що дозволяє за декілька днів видужати, люди гинуть від них до цього часу. На людину „чорні вдови” нападають тільки тоді, коли їх налякати чи роздратувати.
Гемолітична отрута південноамериканського павука-скрипача діє на кров та шкіру людини і на одужання може знадобитись кілька місяців. Між іншим, гемолітичні отрути павуків успішно застосовуються в медицині для руйнування судинних тромбів, що здатні призвести до інфаркту.
На кінці черевця павука розміщені павутинні бородавки. Речовина, що виходить з них, на повітрі перетворюється в нитки незвичайної міцності. Міцність павутини на розрив до 260 кг на квадратний міліметр. Павутинна нитка це справжнє технологічне чудо. В ній сплетені кілька твердих та еластичних ниточок.
Багато таємниць приносять у життя павуки ці численні й всюдисущі створіння, що іноді псують нам настрій. Та не будемо керуватися своїми безпідставними антипатіями. Врахуймо, що павуки дуже древні істоти, і з вивченням їх людина дістає чимало відповідей на питання, повязані з розвитком життя на нашій планеті.
Список використаних джерел
- Догель В.А. Зоология беспозвоночных. - М.: Высшая школа, 1981.
- Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных. М.: Владис, 1999.
- Фролова Е.Н., Щербина Т.В., Михина Т.Н. Практикум по зоологии беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1985.
- Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. К.: -Либідь, 1996. Кн. 2. С. 291298.