ОсобливостСЦ авторських розважальних програм на радСЦо "Великий Луг" СЦ "Ностальжи"
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?ьому немаСФ: завжди можна створити СЦлюзСЦю прямого ефСЦру, записавши передачу з першого разу (без монтажу), залишивши деякСЦ обмовки та помилки. РДдина рСЦзниця мСЦж записаною та живою передачею в тому, що у випадку авторськоi задумки (запланованого аспекту) неможливо вивести дзвСЦнки радСЦослухачСЦв в ефСЦр.
Хоча СЦснуСФ певна думка, що майже непомСЦтною але все ж таки рСЦзницею мСЦж цими двома видами програм СФ ще й якСЦсть оформлення програми з технСЦчноi точки зору. В записанСЦй програмСЦ, при вСЦдповСЦднСЦй майстерностСЦ ведучого, можна створити необтяжливу атмосферу експромту, але при цьому уникнути всСЦх можливих мовних або звукових помилок гулу вСЦд мСЦкрофону, неловкого руху гостя, який мСЦг зачепити динамСЦк тощо [53,150].
Отже, отримавши декСЦлька тлумачень авторськоi програми та ii характеристики, можна вивести певне усереднене визначення авторськоi програми на радСЦо. Авторська програма на радСЦо це радСЦопередача, автор якоi одночасно виступаСФ в ролСЦ ii творця та ведучого, режисера, лСЦтературного та музичного редактора, коректора, а СЦнодСЦ СЦ продюсера. Характерними ознаками авторськоi радСЦопередачСЦ СФ: повна вСЦдповСЦдальнСЦсть автора за ii виробництво, конструювання та випуск, пСЦдбор теми, матерСЦалу та СЦнформацСЦйного приводу, написання журналСЦстом тексту, пСЦдбСЦр музичного матерСЦалу, спецСЦального джинглу, пошук спонсорСЦв. ВСЦдредагувати таку програму та вирСЦшити, випускати ii до ефСЦру чи нСЦ, може тСЦльки головний редактор або програмний директор.
1.2 Авторська програма на регСЦональних радСЦостанцСЦях
У сучаснСЦй теорСЦi СЦ практицСЦ засобСЦв масовоi комунСЦкацСЦi СЦснують певнСЦ категорСЦальний розподСЦл радСЦостанцСЦй. Таке подСЦлення сприяСФ бСЦльш точному визначенню та характеристицСЦ певного типу радСЦостанцСЦй та iх специфСЦки.
ОкрСЦм того, визначення вСЦдношення станцСЦi до певного типу, вСЦдповСЦдно до цього подСЦлення, може допомогти не тСЦльки повнСЦстю охарактеризувати саму радСЦостанцСЦю, наповнення ii ефСЦру, але й бСЦльш точно визначитись СЦз характеристикою ефСЦрного продукту, особливо власного продукту, того, що створюСФться на такСЦй радСЦостанцСЦi.
Отже, СЦснують два рСЦвня подСЦлення типСЦв радСЦостанцСЦй: вертикальний (за масштабом розповсюдження вСЦщання): загальнонацСЦональнСЦ (всеукраiнськСЦ) та регСЦональнСЦ (локальнСЦ, сСЦтьовСЦ); та горизонтальний (за джерелами фСЦнансування СЦ форматом вСЦщання): за форматом та джерелом фСЦнансування.
Вертикальний рСЦвень (за масштабом): загальнонацСЦональнСЦ (всеукраiнськСЦ) та регСЦональнСЦ (локальнСЦ, сСЦтьовСЦ).
ЗагальнонацСЦональнСЦ та регСЦональнСЦ радСЦостанцСЦi схожСЦ мСЦж собою. В iх основСЦ лежать однСЦ й тСЦ самСЦ принципи вСЦщання, технСЦчне оснащення, формати. В СЦсторичному контекстСЦ це обумовлено тим, що першими радСЦостанцСЦями були саме загальнонацСЦональнСЦ, а вже регСЦональнСЦ були створенСЦ значно пСЦзнСЦше, та за подСЦбнСЦстю (калькуванням) до перших [58]. Але й СЦ у наш час СЦснуСФ певний мотив такого калькування оскСЦльки достатньо великий вСЦдсоток регСЦональних та локальних станцСЦй знаходяться на спонсорськСЦй дотацСЦi або на самофСЦнансуваннСЦ, iх засновники (спонсори) не бажають ризикувати власним капСЦталом, випускаючи ризикованСЦ експериментальнСЦ проекти. Набагато безпечнСЦше та надСЦйнСЦше використовувати шаблони вже готових програм, якСЦ користуються попитом та популярнСЦ серед слухацькоi аудиторСЦi.
НайголовнСЦшСЦ вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж регСЦональним та загальнонацСЦональним радСЦо такСЦ:
- КСЦлькСЦсть грошей, якСЦ витрачаються на рекламу (це безпосередньо впливаСФ на якСЦсть власного продукту, технСЦчне оснащення станцСЦй, можливостСЦ вСЦщання);
2. РозподСЦлення ефСЦрного часу (регСЦональнСЦ можуть бСЦльш вСЦльно ним розпоряджатися, наприклад, запропонувати бСЦльш комфортний для рекламодавця час);
3. РЖнтерактивнСЦсть (набагато вищСЦй рСЦвень СЦнтерактивностСЦ у регСЦонального радСЦо, оскСЦльки воно найбСЦльш наближене до власноi слухацькоi аудиторСЦi);
4. РЖмСЦджевСЦ проекти (на регСЦональних радСЦостанцСЦях мають бСЦльшу можливСЦсть привязки до своСФi аудиторСЦi, мСЦста, наприклад, проект ВеликСЦ запорожцСЦ на радСЦо Великий Луг);
5. РегСЦональне (особливо локальне) радСЦо краще знаСФ потреби своiх слухачСЦв, iх менталСЦтет, тому в регСЦонСЦ воно бСЦльш популярне, нСЦж сСЦтьове радСЦо.
РегСЦональне радСЦо на практицСЦ представлене двома видами: локальними та сСЦтьовими радСЦостанцСЦями. ЛокальнСЦ радСЦостанцСЦi такСЦ, що створенСЦ на мСЦсцях (в регСЦонах), та мають власний формат СЦ концепцСЦю подання матерСЦалу. Вони найчастСЦше мають приватне, а не державне фСЦнансування та майно (власне апаратуру). ССЦтьовСЦ це тСЦ радСЦостанцСЦi, якСЦ продовжують вСЦщання столичних або загальноукраiнських радСЦостанцСЦй на мСЦсцях (наприклад, Шансон ЗапорСЦжжя), мають таку ж саму сСЦтку ефСЦру, формат та концепцСЦю, СЦ лише за певними незначними категорСЦями орСЦСФнтуються на регСЦональну аудиторСЦю (наприклад, вСЦдведення певного ефСЦрного часу на мСЦсцевих рекламодавцСЦв). ТакСЦ станцСЦi найчастСЦше СФ фСЦлСЦалами бСЦльших радСЦокампанСЦй та фСЦнансуються СЦ забезпечуються ними.
Горизонтальний рСЦвень (за А.А. Шерелем).
1. ПодСЦлення за форматом.
Поняття формат визначаСФ, перш за все, основнСЦ принципи та параметри вСЦщання, тобто визначення концепцСЦi роботи радСЦостанцСЦi, орСЦСФнтованоi на певну потенцСЦйну аудиторСЦю, ii можливостСЦ для прослуховування та СЦнформацСЦйнСЦ й естетичнСЦ потреби [60, 347].
РадСЦостанцСЦi, особливо комерцСЦйнСЦ (саме вСЦд цього залежить прибуток та подальше фСЦнансування), повиннСЦ досконально знати музичнСЦ смаки своСФi