Основні учасники спадкових правовідносин. Порядок оформлення права на спадщину
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
?аво на спадщину, яке видане на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації за правилами ст. 182 цього кодексу. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що передбачена в ст. 182 ЦК України, є публічною і підтверджує державою факт виникнення, переходу і припинення прав на нерухоме майно. В даний час державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проводять Бюро технічної інвентаризації на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року за № 7/5. У свідоцтві про право на спадщину БТІ проставляє відмітку про проведену державну реєстрацію. З 1 липня 2004 року Верховною Радою України прийнятий Закон „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. На підставі цього Закону державна реєстрація здійснюватиметься органом державної реєстрації шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Ст. 19 вищезгаданого Закону передбачає проведення обовязкової реєстрації свідоцтва про право на спадщину, яке видане спадкоємцям.
2.2 Порядок оформлення права на спадщину
Питання оформлення права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину (далі Свідоцтва) регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України (гл. 89, ст. ст. 12961301), Законами України "Про нотаріат України" (1993 р.) та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року № 1952-І\/, Інструкцією" "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від З березня 2004 року № 20/5 тощо.
Кожен спадкоємець, що прийняв спадщину, має право одержати Свідоцтво, подавши про це відповідну заяву. Але, як сказано в ЦК України, в залежності від виду і призначення спадкового майна одержання Свідоцтва може бути обовязковим для спадкоємця і не обовязковим.
При прийнятті спадщини, у складі якої є нерухоме майно (земельні ділянки, обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, інші речі (див. ч. 1 ст. 181 ЦК України) спадкоємець зобовязаний одержати Свідоцтво на це майно (ст. 1297 ЦК України). Якщо ж до спадкоємця переходить майно, яке не належить до нерухомого (меблі, інші предмети домашньої обстановки та вжитку (див. ч. 2 ст. 181 ЦК України), одержання нотаріального Свідоцтва не є обовязковим, якщо в цьому нема потреби і спору на таке майно.
Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, Свідоцтва видаються на кожного з них, в яких нотаріус зазначає частку спадщини на імя кожного спадкоємця пропорційно їх кількості, якщо інше не зазначено в заповіті.
Виданню такого Свідоцтва має передувати перевірка часу смерті особи, місця відкриття спадщини, наявності заповіту, складу спадкоємців за законом, складу спадщини та кількості осіб, які її прийняли.
ЦК України (Cт. 1298) забороняє видачу Свідоцтва до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, а тому нотаріус навіть в тому випадку, коли за достовірною інформацією відсутні інші спадкоємці, крім тих, що прийняли спадщину, не має права достроково, тобто до 6 місяців з дня відкриття спадщини, видати Свідоцтво. Видача Свідоцтва і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися і лише після народження дитини, якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини.
Чинне законодавство України, зокрема ст. 1300 ЦК України, передбачає можливість внесення змін нотаріусом за місцем відкриття спадщини до свідоцтва про право на спадщину, якщо є згода всіх спадкоємців, або є рішення суду на вимогу одного із спадкоємців. При цьому за згодою спадкоємців зміни до Свідоцтва можуть бути внесені будь-коли на користь тих спадкоємців, хто запізнився, тобто не подав вчасно заяви про прийняття спадщини, на що останні повинні дати письмову згоду.
Якщо ж встановлено факт фальсифікації заяви особи про відмову від спадщини, прийняття заяви опікуна про відмову від імені дитини щодо права на спадкування без згоди органу опіки та піклування, а також про визнання судом поважних причин, через які особа пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини тощо, то це буде також підставою для внесення змін до Свідоцтва за рішенням суду. Без спеціального рішення суду про внесення змін до Свідоцтва нотаріус може внести зміни до Свідоцтва інших спадкоємців при анулюванні Свідоцтва одного з них.
Чинне законодавство України передбачає можливість визнати за рішенням суду Свідоцтво недійсним. Це можливо, якщо особа не мала права на спадкування (Cт. 1224 ЦК України), або при складанні заповіту особою, яка була визнана судом недієздатною. Відсутність у особи права на спадкування може бути результатом і фальсифікації заяви спадкоємця за заповітом чи за законом попередньої черги про його відмову від спадщини, а також в інших випадках, встановлених законом.
спадок реєстрація заповіт дарування договір
2. Практичне завдання
Васнецова М. Проживала разом з братом у будинку, який їм належав на праві спільної власності. В лютому 2005 р. Васнецова померла. Дочка Васнецової звернулася із заявою до нотаріальної контори про визнання її спадкоємцем після смерті матері. Нотаріус через шість місяців після смерті Васнецової видав її дочці свідоцтво про право на спадщину на будинку. Брат Васнецової заперечував проти цього, вважаючи, щ