Основні теорії макроекономіки
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
?яву. Проблема повної зайнятості. Втрати від безробіття. Закон Оукена
Надмірне безробіття призводить до значних економічних та соціальних втрат. Головна ціна безробіття невипущена продукція. Коли економіка не в змозі створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенціальне виробництво втрачається безповоротно. Безробіття на дає змоги суспільству постійно рухатися вгору по кривій своїх потенційних можливостей. Цю втрачену продукцію ми визначили в попередньому параграфі як розрив ВВП. Чим більший рівень безробіття, тим значнішим буде відставання ВВП. Відомий дослідник в царині макроекономіки Артур Оукен математично виразив звязок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП. Цей звязок відомий нині як закон Оукена.
Відомі дві формули зазначеного взаємозвязку: 1) Коли потрібно зясувати, як впливає зміна рівня циклічного безробіття на відхилення фактичного рівня ВВП від потенційно можливого, користуються формулою. Коефіцієнт /? найчастіше має значення в межах від 2 до 2,5. Це дає змогу зробити такий висновок: якщо циклічне безробіття в економіці становить 1%, то відставання фактичного обсягу виробництва від потенційно можливого дорівнюватиме 2-н2,5%. 2) Можна визначати також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою. Тоді варто скористатися іншою формулою:
де Y1 фактичний обсяг виробництва в поточному році; Yg фактичний обсяг виробництва у попередньому році; и1 фактичний рівень безробіття в поточному році; ид фактичний рівень безробіття у попередньому році. Ця формула свідчить, що: а) коли рівень безробіття не зміниться у порівнянні з попереднім (u^Ug), то темп зростання реального ВВП дорівнюватиме 3%. Цей показник називають темпом зростання потенційного ВВП, а його значення обумовлено приростом населення, нагромадженням капіталу та науково-технічним проґресом; б) при збільшенні рівня безробіття на 1% у порівнянні з попереднім роком (и^Пд^іУо), реальний ВВП скоротиться на 2%. Закон Оукена розкриває істотний звязок між ринком продукту і ринком праці та ще раз нагадує про те, що безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли рівень безробіття високий, ресурси використовуються не повністю, значна частина продукту не добирається, доходи населення зменшуються.
15. Інфляція і процентні ставки. Ефект Фішера. Інфляція та реальний доход. Категорії інфляції. Взаємозвязок інфляції та безробіття. 13-й білет весь! 16. Використовуваний дохід і споживання. Інструменти для аналізу споживання і заощадження
Переважна частина (приблизно 2/3) виробленої продукції йде на споживання (С). Пригадаємо, що та частина доходу, яка залишилася після сплати всіх податків (Y-T), називається використовуваним доходом. Люди поділяють свій використовуваний доход на споживання (С) та заощадження (S), тобто Заощадження це частина використовуваного доходу, яка не споживається. Залежність між обсягом споживання і використовуваним доходом має назву функції споживання: C=C (Y-T). Детальніше функцію споживання Дж.Кейнса можна показати у вигляді: де: а C=a+b*(Y-T) автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу (наприклад, проживання в борг, за рахунок заощаджень, субсидій.; b гранична схильність до споживання (МРС) це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю, і визначається за формулою:де:. приріст споживчих витрат; приріст використовуваного доходу. набуває значення в інтервалі від 0 до 1, тобто одна додаткова одиниця використовуваного доходу збільшує обсяг споживання, але на величину меншу від 1. Це пояснюється тим, що кожна гривня доходу, яка не споживається, заощаджується. І кожна гривня додаткового доходу витрачається або на додаткове споживання, або на додаткове заощадження. З геометричної точки зору гранична схильність до споживання (МРС) це кут нахилу кривої споживання мал.
Найпростіша функція заощадження має вигляд: Де S= a+(1-b)*(Y-T), а автономне споживання; (1-Ь) гранична схильність до заощадження; Y доход; Т податкові відрахування. Оскільки частина кожної гривні, яка не споживається, обовязково заощаджується, то гранична схильність до споживання і гранична схильність до MPC+MPS=1 заощадження в сумі дорівнюють одиниці: Середня схильність до заощадження (APS) це частина використовуваного доходу, яку домогосподарства заощаджують, тобто APS=S/Y. У короткостроковій перспективі із збільшенням доходу зростає частка споживання так званих люксових благ, серед яких найбільшим люксовим благом є заощадження (про це стверджують закони, або якісні схеми поведінки, Ернста Енґеля), а тому середня схильність до споживання має тенденцію до зменшення, а середня схильність до заощадження зростає. Проте в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізуться. На відміну від Дж.Кейнса, сучасні дослідники показали, що споживання функція не лише від поточного використовуваного доходу (хоча цей фактор і є основним!). На його обсяги впливають також рівень нагромадженого багатства, процентна ставка, розвинена система соціального захисту (яка спричиняє зменшення особистих заощаджень), раціональні очікування споживачів тощо.
17. Інвестиційна діяльність та підхід до її формування
В умовах глибоких економічних змін, зумовлених реформуванням адмініст