Geum.ru

Основні напрямки розвитку неоекології

Курсовой проект - Экология

Другие курсовые по предмету Экология

робництва;

  • обєкти приватизації майна державних підприємств і організацій.

    • Субєкти екологічного аудиту це особи, які уповноважені надавати екологічні аудиторські послуги підприємствам, організаціям, установам та готувати екологічні аудиторські висновки. Субєктами екологічного аудиту є:

    • аудитори, тобто фахівці, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на заняття аудиторською діяльністю;
    • аудиторські фірми, тобто організації, в статутну діяльність яких входить надання екологічних аудиторських послуг, та які мають відповідну ліцензію згідно з законодавством.

     

    Висновки

     

    Основними напрямками розвитку нової екології є розвиток її прикладних аспектів. Інтенсивного розвитку набули такі напрямки: урбоекологія, екологія радіаційно забруднених екосистем, екологія космосу, екологія військового комплексу.

    Екологічним менеджментом називається безпечне управління природними процесами, яке визначається як біологічними особливостями обєкта управління, так і соціально-економічними можливостями управляючого.

    Завданням екологічного маркетингу є створення умов, які не впливають на навколишнє середовище, для пристосування виробництва до ринкових вимог, розробки екологічно чистої продукції, що має високу конкурентоспроможність, а також інтенсифікація її реалізації і отримання додаткових прибутків унаслідок екологізації виробництва і продукції.

    Екологічна експертиза являє собою комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству і розробки конструктивних пропозицій щодо охорони навколишнього середовища. Здійснюється вона на підставі Закону України Про екологічну експертизу (1995 р.). Проведення екологічної експертизи є обовязковою умовою законодавчої, управлінської, інвестиційної, господарської та інших видів діяльності, що впливають на стан довкілля. Існують державна і громадська екологічні експертизи, які здійснюються в межах України.

    Екологічний аудит дозволяє без додаткових бюджетних витрат підсилити управління охороною навколишнього природного середовища, підвищити ефективність державного екоменеджменту. Сфера дії екоаудиту це система екоменеджменту підприємства, його виробничі площі і прилегла місцева територія на відстані 5 км по периметру, основні технологічні та допоміжні процеси, будови, устаткування.

     

    Список використаної літератури

     

    1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 346 с.
    2. Боков ВЛ., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.
    3. Бойчук Ю.Д. Основи екології та екологічного права. К., 2005. 368 с.
    4. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. Суми, 2002. 284 с.
    5. Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. К., 1990.
    6. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
    7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. 203 с.
    8. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. К.: Вища школа, 2003. 358 с.
    9. Злобін Ю.Л. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.
    10. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 108 с.
    11. Кучерявий В.П. Екологія. Львів: Світ, 2001. 500 с.
    12. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.
    13. Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. - Днепропетровск, 1989. - 192 с.
    14. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. - Уфа: Восточный университет, 1998. - 256 с.
    15. Новиков Ю.В. Природа и человек. М.: Просвещение, 1991. 223 с.
    16. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. - М.: ФАИР, 1998. - 320 с.
    17. Принципи природокористування // Основи соціоекології. К., 1995.
    18. Розанов СИ. Общая экология. - СПб.: Лань, 2001. - 288 с.
    19. Сахаєв В.Г., Шевчук В.Я. Економіка і організація охорони навколишнього середовища: Підручник. К.: Вища школа, 1995. 272 с.
    20. Ситник К.М., Брайон В. Н, Городецкий А.В. Биосфера, экология, охрана природы. - К., 1980.
    21. Степановских А.С. Экология. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 703 с.

     

    Додатки

     

    Таблиця 1.1.

    Показники урбанізованості населення Землі (станом на 01.01.1995)

    КонтинентЧисельність населення, млн. чол.Чисельність міського населення,

    млн. чол.Частка країн з показниками урбанізованості, %Середня урбанізованість, %80Немає

    данихАвстралія і Океанія27,919,625,025,00016,6733,3370,25Азія33.22,61097,115,9125,022,7318,1813,644,5533,02Америка (Північна)386,2286,50001000074,17Америка (Центральна і Південна)382,2268,0018,7537,518,7515,639,3870,12Африка720,4222,215,3851,9221,155,771,923,8530,84Європа750535,706,6724,4440208,8971,43

    Таблиця 1.2

    Споживання і відходи міста з населенням 1 млн. чол. (за Г.В. Стадницьким і А.І. Радіоновим)

    Види споживання та їх обсяг, т /добуВиди відходів та їх обсяг, т /добуВода625 000Стічні води500 000Продукти харчування2000Тверді відходи2 000Енергетичні матеріали:Газоподібні викиди:газ2700пил150нафта2800оксиди сульфуру150бензин1000оксиди нітрогену100вугілля4000оксид карбону (IV)450органічні речовини100

    Таблиця 1.3

    Розмір лісопаркової зеленої зони міста

    Чисельність населення міста, тис. чол.Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол.Чисельність населення міста, тис. чол.Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол.Понад 500 до 1000 П?/p>