Основні етапи господарського розвитку первісного суспільства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Відкритий міжнародний університет розвитку людини
Кафедра облік і аудит
Контрольна робота на тему
1.Основні етапи господарського розвитку первісного суспільства.
2.Економічні здобутки трипільської культури.
Виконала студентка
Київ 2003 р.
Основні етапи господарського розвитку первісного суспільства.
План.
- Вступ.
- Етапи господарського розвитку первісного суспільства
- Кам яний вік.
- Вік міді та бронзи.
- Залізний вік.
3. Висновок.
4. Список використаної літератури.
1.Вступ.
Територія, яка належить українському народові, починаючи від доби найстаршого камяного віку палеоліту й до наших часів, ніколи не залишалася пустою. Покоління людей виростали одне по одному. Над краєм пролітали хуртовини , війни, але покоління від поколінь переймали здобутки попередніх надбань і передавали їх своїм нащадкам. Культурне життя на українських землях не переривалося ніде, ніколи. Так характеризує історичний процес йа території України один із видатніших археологів України, проф. Петро Курінний.
Одним із головних завдань історичної науки є вивчення закономірностей розвитку людського суспільства та поділ процесів еволюції матеріальної, соціальної і духовної культури на основні, якісно відмінні один від одного періоди, іншими словами, створення історичної періодизації
Ще давньокитайські і давньоримські філософи помітили послідовність у використанні каменю, бронзи (міді) і заліза для виготовлення знарядь праці та зброї на певних етапах історичного розвитку. Проте наукове обгрунтування цього спостереження було дане лише наприкінці XIX ст., коли був запропонований поділ історії суспільства на камяний, бронзовий та залізний віки, що послідовно змінювали один одного.
- Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- Кам яний вік.
Палеоліт
Біля 600 000 років тому значна частина України була вкрита льодовиками. Перше зледеніння не досягло меж України, але друге своєю південною межею пройшло недалеко від Полісся та Чернігівіцини. Трете зледеніння захопило вже значну частину України. Льодовики дійшли до підніжжя Карпат. Два величезних язики спускалися до Дніпра, до Кременчука, та до Дону, устя Хопра та Медведиці. Льодова маса поволі посувалася на південь, проходячи від 3 до 5 км. на рік, в залежності від рельєфу місцевости. Величезні камені виривала вона з землі, відривала від гірських масивів і несла з собою, вигладжуючи їх по дорозі. Такими каменями, валунами, позначився кінець льодовика. У Києві, наприклад, лежить великий-валун із Фінляндії, менші валуни зустрічаються на полях Катеринославщини. В селі Сухі Горби на Лубенщині залишилися брили червоного граніту. Коли льодовики танули, на поверхні землі, звільненій від льоду, зароджувалося життя: зявлялися флора та фауна. Вони не були подібні до сучасних. Ліси кедрів, ялин, смерек, сосен вкрили територію України. Сибірський носоріг, печерний ведмідь, печерний лев, мамут, бізон, слон-тригонтерій, гігантський олень це головні представники фауни тих часів. Тоді ж на території України зявилась і людина. Існування ліодини доводять рештки самої людини та знаряддя, примітивно зроблені з каменю. Ця доба має назву доби каменя. Найдавніша називається давньокамяною добою, або палеолітичною. (Ця назва походить від грецьких слів: палеос давній та літос камінь.) Довгий час у науці панувала думка, мовляв, в Україні людина зявилася значно пізніше, ніж у Західній Евроігі, і що в Україні не було палеоліту. Тому перша знахідка палеолітичних знарядь разом із кістками мамутів, викрита на території України в 1871 р. Ф. І. Камінським біля села Гонців на Полтавщині, справила велике враження в наукових колах. Після того на території України було зроблено багато знахідок того ж роду. Памятки палеолітичної доби знаходять здебільшого у так званих стоянках- сгійбишах, де людина перебувала більш-менш довгий час, та у майстернях місцях, де був відповідний до вимог техніки людини камінь. З нього людина виробляла свої знаряддя й залишала уламки каменя. Палеоліт поділяється на кілька періодів, які позначаються за назвами тих місцевостей, де вперше було їх знайдено. Найдавніша палеолітична доба Шельська характеризується масивними мигдалевидними камяними ручними рубилищами. Датується вона приблизно 200 000 років до Хр., коли, між періодами двох зледенінь, було в Европі тепло. Деякі археологи, як от І. Г. Шовкопляс, Я. Пастернак, відносять до Шельської доби знахідки біля с. Лука-Врублевська в Подністровї Інші археологи, серед них В. Щербаківський, А. Л. Монгайт та інші, ставляться скептично до цього і вважають ре?/p>