Основи факсимільного зв’язку
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
ають тонер розплавляється і приклеюється до паперу.
Різновидом лазерного способу друку є світлодіодний, коли замість лазера і пристрою розгортки його променя застосовують лінійку світлодіодів (LED Light Emitting Diode) на всю довжину рядка зображення.
4. Синхронізація і фазування факсимільних апаратів
Синхронізація і фазування пристроїв розгортки факсимільного передавача і приймача є обовязковими умовами для передачі зображення, невиконання яких приводить до спотворення зображення.
Синхронізація розгортки факсимільного зображення це встановлення рівності швидкостей розгортки передавального і приймального апаратів.
Фазування це встановлення однакового положення розгортувальних елементів передавального і приймального апаратів відносно країв бланка в процесі розгортки.
У факсимільному звязку застосовують такі способи синхронізації:
1) автономна, коли задавальні генератори двигунів передавача і приймача працюють незалежно, але їх частоти високостабільні та однакові;
2) примусова синхронізація частоти генератора приймача коливаннями генератора, що передаються по спеціальному синхроканалу.
Частіше використовується автономна синхронізація. Оскільки частота генераторів відрізнятиметься від номінального значення, то з часом фазові розузгодження передавача і приймача зростатимуть. Тому потрібне періодичне підстроювання фази.
Інформація про фазу передавального апарату передається у приймач спеціальними сигналами протягом певного часу, явно достатнього для встановлення синфазності, після чого передавальний апарат перемикається на передачу бланка.
Сигнали фазування є періодичною послідовністю імпульсів з рівнем білого поля з частотою, котра чисельно дорівнює швидкості передачі (рядків за секунду) і щілинністю 0,05. Як приклад на рис.3а показана структурна схема пристрою фазування ФА, що має барабанну розгортку.
Після увімкнення двигунів барабани передавального і приймального апаратів обертаються з випадковою фазою і різними частотами обертання: для передавача 400 Гц, а приймача 380 Гц. За рахунок різниці частот обертання взаємне положення барабанів змінюється доти, поки не встановиться синфазність. Порівняння фаз виконується в приймальному апараті схемою І1. Приймач фазних імпульсів ПФІ виділяє з прийнятих сигналів фазні імпульси і усереднює їх у часі, щоб виключити вплив завад. Спрацювавши, схема І1 вмикає схему електронного ключа, який дозволяє проходження високостабільного керуючого сигналу від синхрогенератора (СГ) для синхронізації генератора (Г). Починаючи з цього моменту, двигуни обох ФА обертатимуться з синхронною частотою 400 Гц (рис.3б).
5. Принципи побудови цифрових факсимільних апаратів
Розглянемо принцип побудови цифрового апарату. ФА, побудований за модульним апаратно-програмним принципом (рис.4), може складатися з таких, повязаних загальною шиною блоків: мікропроцесора (МП), ЗДД, ЗТЧ, аналізуючого пристрою (сканера) АП, синтезуючого пристрою (принтера) СП, клавіатури КЛВ, пристрою відображення (дисплея) ПВ, пристрою вводу-виводу (наприклад, НГМД).
Особливістю АП є застосування світлочутливих лінійок на приладах ПЗЗ, які поєднують процеси розгортки і зчитування зображень.
Нині широко використовуються електростатичний і термографічний метод запису. Вони базуються на електронній рядковій розгортці, основним елементом якої є багатоелектродні лінійки, що виготовлюються методами фотолітографії та вакуумного напилювання. При цьому забезпечується необхідна роздільна здатність і швидкодія. Для синтезу зображень може також застосовуватися струменевий і матричний друк.
Клавіатура необхідна для вводу інформації та керування ФА.
Пристрій відображення дозволяє контролювати інформацію, що вводиться, а також відображає стан і режим роботи апаратури.
ЗДД зберігає зчитану з оригіналу інформацію, а також оброблене і закодоване факсимільне повідомлення. У ЗТЧ зберігаються програми керування пристроєм.