Основи психолого-управлінського консультування

Контрольная работа - Психология

Другие контрольные работы по предмету Психология

Министерство науки и образования Украины

Краматорский экономико-гуманитарный институт

Кафедра психологии

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольная работа

По дисциплине Психология управления

На тему:

Основы психолого-управленческого консультирования

 

 

Выполнила:

Студентка 3 курса

Пс 07 1Д

Ткаченко Анастасия

 

 

 

Краматорск, 2009

 

 

  1. Становлення і сучасний стан управлінського консультування

 

Управлінське консультування виникає разом із науковим управлінням, яке зароджується у період стрімкого розвитку промислових підприємств наприкінці ХІХ століття.

У становленні управлінського консультування вирізняється кілька етапів, які характеризуються такими особливостями:

  1. Впровадження окремих елементів наукового управління та консультування друга половина ХІХ століття. Увага зосереджується на питаннях ефективності роботи підприємств.
  2. Розширення сфер консультування на основі загальної теорії управління. початок ХХ століття.. Відкриваються спеціальні консультативні фірми, приділяється значна увага консультуванню з проблем управління людськими ресурсами.
  3. Виникнення й удосконалення систем управлінського консультування як спеціалізованого виду професійної діяльності від середини 40-х рр. по теперішній час. Значно зростають консультативні фірми, розширюються та диференціюються їх послуги, глобалізується їх діяльність.

У більшості країн Західної Європи професійні центри управлінського консультування відкривалися з кінця 60-х років. У країнах колишнього Радянського Союзу організаційне консультування виникає з початку 90-х років у Прибалтиці. У 1990 році створенні Російська асоціація управлінських консультантів та Асоціація консультантів з управління і організаційного розвитку.

Російськими вченими підготовлено ряд праць з проблеми психолого-управлінського консультування (Т.Ю. Базаров, О.К. Соловйова, М.К Тутушкіна).

В Україні за останні пять років зявився певний досвід створення та діяльності психолого-управлінських консультативних фірм, які вирішують конкретні психологічні завдання здебільшого в управлінні організаціями, що працюють у сфері бізнесу.

Психолого-управлінське консультування в межах реалізації гуманістичного підходу в управлінні досліджується у лабораторії організаційної психології при інституті психології ім. Г.С. Костюка (м. Київ) під керівництвом Л.М. Карамушки.

 

  1. Консультативна діяльність психолога в організації

 

Консультування відзначається тим, що спеціаліст-консультант надає допомогу у виявленні проблем, їх аналізі, сприяє виконанню прийнятих рішень, але сам рішень не приймає і не відповідає безпосередньо за виконання задачі. Консультування включає елементі діагностики, експертизи, навчання, але найважливішим його задачами є самовизначення клієнта щодо прийняття рішення, формування готовності до його реалізаціях.

Консультуванням вважають будь-яку форму надання допомоги щодо змісту, процесу або структури задачі або серії задач, при якій консультант сам не відповідає за виконання завдання, але допомагає тим людям, які відповідають за це.

У роботі кожної організації, підприємства, установи іноді виникають складні проблеми найрізноманітнішого змісту та характеру. Працівники, відповідальні за їх вирішення, не завжди чітко і однозначно можуть запропонувати шлях виходу зі скрутної ситуації. Наприклад, на сьогоднішній день такими проблемами є: вибір стратегії розвитку організації; забезпечення нововведень; обґрунтування особливостей роботи підприємств-банкротів; проведення страйків; розвязання конфлікту акціонування; впровадження стратегій навчання персоналу організаціях; обґрунтування змісту та цінностей ділової культури тощо. В таких випадках організація зацікавлена в отриманні кваліфікованої консультації фахівців різних спеціальностей (юристів, економістів, соціологів, психологів тощо).

Усі випадки надання консультації організаціям на Заході прийнято називати консультування з проблем розвитку організацій.

Враховуючи весь спектр проблем, над якими працює психолог-консультант в організації, Кабаченко Т.С. говорить про консультування як напрям психологічного забезпечення управління лядськими ресурсами і вирізняє у ньому власне управлінське консультування та індивідуально-психологічне консультування персоналу організації.

Н.М. Карамушка позначає консультативний напрям діяльності психолога в організації терміном психолого-управлінське консультування, розкриваючи його як вище на межі між управлінським та психологічним консультуванням, що має ознаки як першого, так і другого, але при цьому набуває специфічних якостей.

Таким чином, враховуючи думку провідних спеціалістів з питань психології управління, можна зробити висновок, що консультативна робота психолога в організації включає:

  1. Психологічний аспект управлінського консультування, яке займається проблемами управління і ведеться переважно з керівниками;
  2. Власне психологічне консультування всіх працівників (керівника та підлеглих) щодо особистісних проблем, повязаних із сімейними відносинами, віковими особливостями та кризами, труднощами спілкування, самовдосконалення і саморозвитку тощо