Основи обліку готової продукції рослинництва
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
хом зважування, доливання до повної місткості, зливання у вимірювальні ємності або по кабібрувальних таблицях.
В обовязковому порядку здійснюється контроль засобів заправки нафтопродуктами, похибка яких визначається шляхом контрольного відбору нафтопродукту в вимірювальну ємність. Для перевірки правильності списання нафтопродуктів, виявлення їх економії та у заправників, необхідно провести інвентаризацію наявності нафтопродуктів в паливних баках. Інвентаризацію проводять шляхом вимірювання нафтопродукту вимірювальною лінійкою або шляхом доливання до повного обєму паливного баку.
Матеріальні цінності, що зберігаються розсипом (мінеральні добрива, вугілля тощо) та навалом перевіряють шляхом обмірювання та зважування взятих проб, а в необхідних випадках при значних розходженнях фактичної наявності з даними по обліку повним переважуванням.
Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються після інвентаризації. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка після інвентаризації.
Залишки незавершеного виробництва у рослинництві інвентаризують за обєктами культурами, видами посівів, робіт. В інвентаризаційних описах при цьому вказується: назва культури, перелік виконаних робіт; кількісні вимірники (га, м2, тощо); сума фактичних затрат по виконаних роботах, що підтвердженні даними первинних документів; стан посівів.
Малоцінні та швидкозношувані придмети, які знаходяться в експлуатації, інвентаризується за місцем їх знаходження та особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться.
Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмету. В інвентаризаційні описи малоцінні та швидкозношувані предмети вносяться за найменуваннями відповідно до номенклатури, прийнятої в бухгалтерському обліку.
При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з розпискою їх в описі. В описах вказується первісна вартість предметів.
Інвентаризація незавершеного виробництва має за мету визначити обсяги та фактичну собівартість його в галузях рослинництва, правильно встановити витрати, які припадають на продукцію, що калькулюється, виконані роботи та надані послуги поточного року.
До незавершеного виробництва у рослинництві відносять: озими посіви, снігозатримання та інші.
По незавершеному виробництву, що представляє собою неоднорідну масу або суміш в інвентаризаційних описах, а також в порівняльних відомостях наводиться два кількісних показники: кількість маси або суміші і кількість сировини або матеріалів (за окремими найменуваннями), які входять до її складу. Кількість сировини або матеріалів визначається технічними розрахунками.
Незавершене виробництво рослинництва інвентаризують за обєктами культурами, видами просівів, робіт і т.д..
Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу відображається на рисунку 3.
Різновидом інвентаризаційних різниць може бути пересортування, яке є результатом взаємної заміни подібних запасів допущене через порушення технологічного та організаційного порядку, що не відображене в обліку //[23].
Рис. 3. Схема визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризації.
3.5 Особливість відображення облікової інформації у фінансовій звітності
Облікова політика сукупність принципів, методів і процедур, що використовує у примітках підприємство для складання та подання фінансової звітності, яка є складовою річної бухгалтерської звітності. Сутність облікової політики складається з:
принципів, тобто правил, за якими вимірюють, оцінюють і реєтрують господарські потреби, а потім їх результати відображають у фінансовій звітності, це є:
повне висвітлення;
автономність;
послідовність;
безперевність;
нарахування та відповідність доходів і витрат;
превалювання сукупності над формою;
історична (фактична) собівартість;
єдиний грошовий вимірник;
періодичність;
методів, способів і прийомів, за допомогою яких обєкти показують в обліку:
методи оцінки вибуття запасів;
методи нарахування амортизації;
методи оцінки сумнівної дебіторської заборгованості;
процедур:
форми ведення;
порядок документообороту;
технологія обробки облікової інформації тощо.
У звязку з переходом до ринкової економіки значно змінилися принципи і методи побудови бухгалтерського обліку в організаціях. У процесі цього була створена нова нормативна база, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку.
На основі встановлених державою загальних правил бухгалтерського обліку підприємства та організації самостійно розробляють облікову політику для вирішення поставлених перед обліком задач.
Обрана облікова політика значно впливає на величину показників собівартості продукції, прибутку, податку на прибуток, додану вартість на майно, показники фінансового стану організацій. Облікова політика організації є важливим засобом формування величини основних показників діяльності організації, податкового пла