Основи мікроекономіки

Методическое пособие - Экономика

Другие методички по предмету Экономика

?стуть, так як відбудеться зростання цін на продукцію, викликане збільшенням попиту;

г) залишаться незмінними, так як відносне збільшення обсягу продаж буде дорівнювати відносному зниженню цін.

Вправа 3. Визначте, яке з положень вірне, а яке помилкове.

  1. Чим більша питома вага продукту в структурі витрат споживача, тим менший еластичний попит на цей товар.
  2. Ринковий попит показує обсяг попиту окремого споживача.
  3. Коефіцієнт еластичності попиту за доходами більше нуля відповідає неякісним товарам.
  4. Одним з факторів, що впливають на цінову еластичність попиту є наявність комплементарних товарів.
  5. Еластичність попиту за ціною є величиною відємною.
  6. Надлишковий податковий тягар викликає втрату у надлишку споживачів.
  7. Більш еластичний попит матиме споживач, який не може розпочати свій ранок без чашечки кави.
  8. Поява інших копіювальних машин збільшує еластичність попиту на машини “Ксерокс”.
  9. Коефіцієнт еластичності попиту за доходами більше одиниці відповідає нормальним товарам.
  10. Товари-субститути характеризуються прямою залежністю між ціною на один із них і попитом на інший.
  11. Якщо при зміні ціни на 1 відсоток величина попиту змінюється на 10 відсотків, то попит у цьому випадку є нееластичним.
  12. Якщо при скороченні ціни на товар з 20 грн. до 10 грн., обсяг продаж не змінюється, то попит на цей товар є абсолютно нееластичним.
  13. Чим менше субститутів має товар, тим більше еластичним є попит на нього.
  14. Попит на предмети розкоші більш еластичний, ніж попит на товари першої необхідності.
  15. Якщо разом із зростанням ціни товару зменшується виручка, то попит на даний товар є еластичним.
  16. позитивне значення коефіцієнту перехресної еластичності двох товарів означає, що ці товари є взаємозамінниками.
  17. Цінова еластичність на протязі всієї кривої попиту не змінюється.
  18. Попит на вугілля більш еластичний, ніж на паливо.
  19. Якщо доходи споживачів збільшуються, то споживання хліба зростає.
  20. Цінова еластичність попиту залежить від попиту на інші товари.
  21. Еластичність попиту за доходами на шуби з натурального хутра висока.

 

Розділ 2. Теорія поведінки виробника

 

Тема 5. Теорія виробництва

 

Контрагентом споживача (покупця) на ринку виступає продавець. Оскільки в сучасному суспільстві абсолютна більшість товарів є результатом виробничої діяльності, то за продавцем обовязково стоїть виробник. Використовуючи обмежені ресурси (працю, капітал, землю та підприємницькі здібності), він організує виробництво певного обсягу продукції та постачає її на ринок. Чим же керується виробник при виборі товару для виробництва, визначенні обсягу його поставки на ринок, які фактори можуть вплинути на кількість запропонованих товарів, як досягається рівновага виробника? Для відповіді на ці важливі для економічної теорії та господарської практики питання необхідно розпочати аналіз із зясування суті самого процесу виробництва.

 

5.1 Виробництво та виробнича функція

 

Виробництво це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами та матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Виробничі послуги праці, капіталу, землі та підприємницьких здібностей називаються факторами виробництва.

Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати і як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний характер (бригадир робітник, директор підприємства начальник цеху, робітник робітник тощо) або ж соціально-економічний (власник невласник, акціонер акціонер, кредитор позичальник тощо). Наглядно виробництво як поєднання продуктивної системи та системи відносин подано на рис.5.1.

Соціально-економічні відносини у виробництві визначаються, перш за все, пануючими відносинами власності. Їх вивченню присвячені спеціальні розділи курсу політичної економії (основ економічної теорії). Тому в мікроекономіці соціально-економічні відносини предметом вивчення не виступають. Вона вивчає, головним чином, виробництво як продуктивну систему, здатну постачати на ринок певну кількість товару, витративши при цьому деякі кошти та споживши певні обсяги ресурсів.

Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається перед усім технологією, що використовується у ньому (зазначимо, що якраз під впливом технології, перш за все, формуються організаційно-виробничі відносини). Технологія це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів та послуг. Вона матеріалізується у:

  1. нових зразках обладнання;
  2. нових методах виробництва;
  3. новій організації праці;
  4. підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.1. Виробництво як продуктивна система та система відносин

 

У реальному житті технологія постійно удосконалюється, що призводить до змін у виробничому процесі. Однак для спрощення моделі поведінки виробника на цьому етапі нашого аналізу припустимо, що технологічні зміни не відбуваються. Це припущення не змінить мотивів поведінки виробника, однак спростить процес пізнання.

Якщо технологія залишається незмінною, то буде обгрунтованим припустити, що існує стійка залежність між певною