Основи менеджменту економічної безпеки в галузях народного господарства
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
?ю, відсутність близьких друзів, наявність одержимости чи гобі. За ступенем довіри та використання можна виокремити три категорії інформаторів, які можуть належати як до внутрішнього (контррозвідувальний підрозділ СБ), так і до зовнішнього (розвідувальний підрозділ СБ) кола забезпечення безпеки господарського обєкта: конфіденційні помічники (далі КП) ті, хто активно співпрацює з СБ; довірчі контакти особи, що виконують окремі завдання Служби безпеки (вони надають лише первинну, сигнальну інформацію. У перспективі ці люди зазвичай є обєктами розробки для подальшого залучення їх в якості конфіденційних помічників); інші контакти це ті, використання яких провадиться “втемну” і лише спорадично. Підбір інформаторів є одним з найделікатніших моментів у роботі Служби безпеки. Помилка у виборі може обернутися не лише особистою драмою людини, що виявила бажання співпрацювати із СБ, але й провалом ретельно спланованого розвідувального чи контррозвідувального заходу. Вразливість тієї чи иншої особи не повинна бути основним критерієм її вербування. У переважній більшості випадків залучення до конфіденційної співпраці зумовлюється реальною можливістю отримання обєктом необхідної інформації (оперативними можливостями обєкта) і ступенем надійности його як можливого партнера враховуючи його морально-етичні якості. Не варто надавати значення високому соціяльному статусові обєкта, процес підтримки контакту з ним може бути недешевим, а от успіх справи аж ніяк не ґарантованим. Значно простіше розговорити обслуговуючий та технічний персонал, що “має доступ”, і який за своєю поінформованістю инколи не поступається топ-менеджерам. У більшості випадків оперативника цікавить не думка самого начальника як такого, а правильно і без спотворень викладена фактура.
Для виходу на особу, що володіє необхідною інформацією, зазвичай використовують так звані “довгограючі” чи багатоходові комбінації. На першому етапі до співпраці долучають навідника, що зазвичай не має прямого доступу до інформації, але має сталі (ділові, сімейні, інтимні тощо) звязки з такими людьми. За його допомогою уточнюється коло осіб, що володіють потрібними відомостями, збирається необхідна фактура по кожній персоналії, а подекуди припустиме посередництво інформатора для знайомства оперативника з обєктом чи навіть передача через нього вербувальної пропозиції.
Вербування процес доволі складний і переважно досить тривалий. Буває, що його повністю від першого знайомства до залучення до співпраці здійснює один і той самий оперативник. Инколи в цьому процесі беруть участь декілька співробітників СБ: один знайомиться, инший вивчає, третій домовляється про співпрацю, четвертий працює із завербованим аґентом. На першому етапі вивчення кандидата чи, як ми його будемо називати надалі, обєкта вербувальної розробки (ОВР), дуже корисний збір інформації зі сторонніх джерел, наприклад, за місцем проживання та праці (попередньої роботи) ОВР (зашифроване опитування сусідів та співробітників про його поведінку, ставлення до грошей, пристрасть до алкоголю та наркотиків, можливі відхилення у психічній і сексуальній поведінці). Зібрана у такий спосіб фактура хоча і є досить розповсюдженою формою отримання первинної інформації про обєкт, напряму використовується дуже рідко. Складений таким чином психологічний портрет може видатись досить повним, проте, враховуючи можливе свідоме спотворення ВР інформації про себе. абсолютно бути в ньому переконаним не можна. У розвідці й контррозвідці поспішні дії неприпустима розкіш, що часто закінчується зірочкою на черговому обеліску. Аби правильно оцінити поведінку обєкта, необхідно зясувати якими мотивами й якою інформацією, отриманою попередньо, він керується у своїх вчинках. Для цього можна запропонувати наступну методику подальшої розробки обєкта:
встановлення та поглиблення безпосереднього особистого контакту з ОВР: за попередньо розробленим пляном організовується “випадкове знайомство”, в процесі якого триває вивчення обєкта, відбувається його ідеологічна обробка і зондаж у необхідному напрямі, тобто визначається, що може бути використано як підстава для вербування; оцінюється перспективність залучення ОВР до співпраці, як результат вербувальна пропозиція, що ґрунтується на особливостях психіки обєкта. Як чинник тиску за необхідности можна використовувати погрозу компрометації;
завершення контакту (у випадку, якщо з якихось причин ВР виявиться непридатним для подальшого використання).
Встановлення та поглиблення безпосереднього особистого контакту з обєктом, його тестування
На даному етапі необхідно встановити особистий контакт з обєктом розробки, що дозволить краще відчути ОВР у процесі спілкування, організувати глибше вивчення його як особи, перевірити на обєктивність інформацію з питань, відповіді на які вже добре відомі. З метою виявлення відповідей, що не відповідають дійсності, задаються спеціяльно підготовлені питання, з відповідей на які можна судити про ступінь щирости того, хто відповідає.
Алгоритм дослідження ОВР з допомогою проективних методик надзвичайно простий:
у результаті оперативного управління бесідою загострити увагу досліджуваного на якійсь відсторонений темі;
застосувавши стимулюючу комунікацію, уважно його вислухати;
і, нарешті, розшифрувати отриману інформацію, ретельно проаналізувавши почуте.
Так, наприклад, у бесідах про стан здоровя можна зясувати подробиці біо?/p>