Geum.ru

Основи меліорації та ландшафтознавства

Методическое пособие - Сельское хозяйство

Другие методички по предмету Сельское хозяйство

?нного і рослинного світу

 

 

Саморегуляція агроландшафтів це природно-антропогенні комплекси, які сформулювалися під впливом господарської діяльності людини.

 

  1. заплановані; (доцільні);
  2. супутні (недоцільні).

 

поля, водосховища і т.д. постійно підтримуються людиною, щоб могли виконувати певні функції. Їх називають ще культурними.

 

яри, солончаки на зрошуваних землях - це результат нераціонального використання земель.

 

  1. умовно незмінені;
  2. слабо змінені;
  3. сильно змінені або порушені;
  4. доцільно перетворені

 

  1. промислові;
  2. сільськогосподарські;
  3. лісові;
  4. водні;
  5. рекреаційні (призначені для організації і проведення відпочинку людей, туризму, лікування);
  6. селітебні (населені пункти, території з великою густотою населення);
  7. белігеративні (воєнні).

 

  1. довговічні саморегульовані (водосховища);
  2. багаторічні;
  3. частково регульовані (л/смуги, ставки);
  4. короткочасно регульовані (поля, сади).

 

  1. рівнинні;
  2. гірські.

 

 

  1. польовий;
  2. садовий;
  3. мішаний садово-польовий;
  4. лугово-пасовищний.

 

  1. вирубка лісів;
  2. розорювання цілини;
  3. будівництво меліоративних систем;
  4. застосування хімічних речовин для захисту

культурних рослин

і, як наслідок,

  1. порушення співвідношення між окремими

елементами ландшафтів

 

  1. порушення кругообігу речовин (на полях

вирощують урожай і вивозять біомасу за межі ріллі) і кругообігу води.

 

Лугово-пасовищний підклас агроландшафтів близький до природних. Ступінь саморегуляції близька до природних ландшафтів, але тільки при нормованому випасанні худоби.

Садовий підклас і садово-польовий близькі до лісокультури, але мають низьку саморегуляцію і потребують високої агротехніки.

Польовий підклас найбільш змінений (оранка, добрива, пестициди, вивезення біомаси), нездатний до саморегуляції.

Покинуті польові ландшафти поступово повертаються до свого попереднього стану: перелоги і вторинний степ. 3.Мета аналізу природних умов ландшафтів:

 

 

Практичне застосу-вання аналізу природних умов земель сільського-сподарського призна-чення:

 

Перед розробкою проектів землевпо-рядкування вивчають і аналізують такі природні умови конкретного регіону:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В період передпроектного обстеження земельних ресурсів вивчаються базові тематичні природні карти:

  1. організація раціонального використання земельних ресурсів;
  2. створення стійких агроландшафтів;
  3. збереження природної рівноваги ландшафтів.

  1. організація раціонального використання земель;
  2. вибір спеціалізації сільського господарства;
  3. вибір видів меліорації.

 

  1. дані кількісного і якісного обліку земель;
  2. геоморфологічні умови (особливості рельєфу, уклони поверхні, глибина і густота розчленування рельєфу, зсуви);
  3. гідрогеологічні умови (глибина залягання підгрунтових вод, їх запаси, хімічний склад;
  4. водний режим грунтів (запаси грунтової вологи та їх сезонна динаміка);
  5. водний баланс по основних басейнах річок;
  6. кліматичні дані (тривалість безморозного періоду, кількість опадів, посухи і суховії, швидкість вітру);
  7. грунтово-меліоративні умови (види грунтів , їх еродованість;
  8. геоботанічні умови (характеристика кормових угідь , лісистість території).

 

  1. грунтові;
  2. гіпсометричні:
  3. геоморфологічні;
  4. ландшафтні;
  5. агроклітатичний атлас4.Обгрунтування необхідності переходу до ландшафтної організації території

 

 

 

 

 

 

 

Положення ландшафтної організації території с.- г.підприємств: - сучасні екологічні катаклізми та деградаційні

явища природного середовища, які є

наслідком нераціонального природоко-

ристування.

В агроландшафтах незбалансоване співвідношення природних стабілізуючих угідь: (ліса, болота, степ) і сільськогосподарських угідь (дестабілізуючих).

Наслідки цього: прискорена ерозія, деградація грунту та інші наслідки.

 

  1. збалансоване співвідношення між природними та господарськими угіддями (30 % території повинно бути залишено в природному стані);
  2. лісистість території 10…15% (в даний час в степовій зоні 2,8%).

Визначення розмірів мінімально необхідної

площі ділянок з природною рослинністю та оптимального їх розміщення (по балках, лощинах, ставки, копанки, мікрозаповідники, консервація частин ландшафту);

3) склад сівозмін та їх розміщення повинно відповідати екологічним вимогам.Вимоги до оптимально збалансованої території

 

 

 

 

Охорона земель і ландшафтів включає:

  1. стійкість ландшафта;
  2. висока продуктивність;
  3. безконфліктність;
  4. привабливість;
  5. саморегуляція ландшафту

  1. раціональне використання земель;
  2. запобігання необгрунтованому вилученню с.- г. угідь та лісових земель для інших потреб;
  3. захист земель від ерозії, селів, підтоплен-ня,заболочування, вторинного засолення, переосушення, забруднення відходами;
  4. збереження природних водно-болотних угідь;
  5. консервація деградованих с.- г. угідь.

 

ЛІТЕРАТУРА

&n