Основи екології
Реферат - Экология
Другие рефераты по предмету Экология
1. Роль екології як науки на сучасному етапі розвитку
У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина хазяїн природи, а природа невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.
Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:
а) стрімка зростаюча чисельність населення;
б) поява атомної енергетики;
в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;
г) супутникові та компютерні технології.
Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм. Сучасна екологія наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.
Для того, щоб вийти із еко. кризи треба ефективніше виконувати такі завдання:
встановлення закономірностей взаємозвязків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;
дослідження структури та функціонування угруповань організмів; розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;
спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;
створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;
застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
2 Основні методи екологічних досліджень
Учені-екологи застосовують різноманітні засоби і методи досліджень. Методи екологічної індикації дають можливість визначити стан і властивості екосистем за видовим складом та співвідношенням між собою певних (еталонних) груп видів. Зокрема, для проведення постійних спостережень широко застосовують метод екологічного моніторингу, про який розповідалося раніше. Він буває локальним, регіональним чи глобальним (відповідно спостерігають за змінами у певній місцевості, регіоні або в біосфері у цілому). Особливо важливий моніторинг еталонних заповідних ділянок ландшафтів. Він дає змогу спостерігати за функціональним (продуктивність, колообіг речовин, потік енергії) та структурними (видове різномаїття, чисельність видів тощо) змінами у певних екосистемах. Моніторинг здійснюють за допомогою автоматичних та дистанційних пристроїв. Це дає змогу діставати інформацію з ділянок, на яких проводити безпосередні спостереження складно або неможливо. За допомогою математичного моделювання можна встановити взаємозвязки організмів в екосистемах (кормові, конкурентні тощо), залежність змін чисельності популяцій та їхньої продуктивності від дії екологічних факторів та ін. математичні моделі дають змогу прогнозувати можливі варіанти перебігу подій, виділяти окремі звязки, комбінувати їх (наприклад, яку кількість особин промислових тварин можна вилучати з природних популяцій, щоб не знизити їхньої густоти, передбачати спалахи чисельності шкідників, наслідки антропогенного впливу на окремі екосистеми та біосферу в цілому).
3 Структура сучаних екологічних знань
Перетворення екології з біологічної науки з чітко визначеним предметом дослідження (системи організмів та їх зміни в часі й просторі) на складний конгломерат багатьох царин знань значною мірою зумовлене складністю та різноманітністю обєктів її зацікавлення, великою кількістю взаємозвязків між ними і незліченністю їхніх характеристик. Комплексність і першорядність проблем, які покликана розвязати екологія, зумовлюють її прискорений розвиток та ускладнення. Тому схеми структури сучасної екології є суто ілюстративними, а деякі з них містять десятки прямокутничків і багато стрілочок, нагадуючи радіоаматорам схеми телевізорів чи радіоприймачів тих часів, коли вони складалися не з блоків, а з окремих ламп, конденсаторів, резисторів і провідників. Ми ж обмежимося наведеною на рис. спрощеною структурною схемою екології, де зазначено приблизну кількість її вужчих підрозділів. Кожен з них цікавий сам по собі, але важливіша комплексність, поєднання зусиль учених з багатьох наук і царин досліджень, так з відображенням мінімальної кількості внутрішніх звязків та взаємодій само, як і застосування засобів, методів та досягнень інших наук про природу фізики, хімії, біології, кібернетики, математики та ін. Екологія нині отримує більше моральну, ніж фінансову підтримку. На неї не зважали в колишньому СРСР, проте й на Заході було чимало тих, хто зараховував екологів мало не до "запеклих ворогів" технічного й технологічного прогресу. Лише кілька великих катастроф танкерів з дуже серйозними шкідливими екологічними наслідками 50-х і початку 60-х років минулого століття обурили громадськість розвинених країн такою мірою, що уряди вперше створили екологічні комітети або міністерства, змусили спрямувати частину бюджету на "природоохоронні заходи". На ці роки припадає створення перших впливових міжнародних екологічних організацій, прийняття різноманітних угод і конвенцій.
Нині екологія переживає дуже складний і суперечливий період свого розвитку. Не викликає сумнівів необхідність "повороту" до проблем довкілля всіх природничих і гуманітарних наук. Проте не можна перетворювати екологію на метод або ж тему для балачок. Буде помилкою "розчинення" її в безлічі спеціалізованих наукових напрямків. Пора відмовитися від фінансування теоретичних і прак