Організація цивільної оборони в сучасних умовах
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
штаби з питань цивільної оборони та ліквідації наслідків НС, пошуково-рятувальні служби.
Міністерство має в безпосередньому підпорядкуванні спеціальні військові формування: центральний аеромобільний рятівний загін, авіаційне підприємство та національний корпус надзвичайного гуманітарного реагування.
Підготовка кадрів проводиться в спеціалізованих навчальних закладах. Наукові та конструктивні розробки в галузі техніки і технології здійснюються в науково-дослідному інституті ЦО НС.
Робота з попередження стихійних лих і техногенних катастроф будується на основі моніторингу та прогнозів, що проводяться в науково-дослідних інститутах, аналітичних службах і лабораторіях, які належать до різних відомств.
Відповідно до російського законодавства МНС, при виникненні лих і катастроф має змогу залучити сили та засоби інших відомств - міліцію, пожежних, медиків, військові "частини, будівельні та транспортні організації. Для ліквідації наслідків великих катастроф залучаються державні фінансові та матеріальні ресурси.
Для надання допомоги іноземним державам в проведенні рятувальних робіт використовуються такі формування, як Центральний аеромобільний рятувальний загін, експедиційний госпіталь, автомобільна колона, авіаційне підприємство.
Список використаної літератури
1. Адабашев И. И. Трагедия или гармония? Природа машина человек. М.: Мысль, 1973. 365 с.
2. Алтунін А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. М., 1978.
3. Гражданская оборона: Учебник для вузов / Под ред. Д. И. Михайлика. М.: Высш. шк., 1986. 207 с.
4. Губський А.І. Цивільна оборона. Для пед. Ін-тів. Львів., „Ластівка”, 1995. 216 с
5. Демиденко Г. П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. К., 1987.
6. Державний класифікатор НС / УДК НС 019-2001.
7. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Підручник /За ред. полковника В. С. Франчука. Львів, Афіша, 2001. 336 с.
8. Закон України „ Про цивільну оборону” 1993 р.
9. Закон України від 14 січня 1998 р Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань:.К.,1998
10. Закон України „ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” 2000 рік.
11. Егоров П. Т. и др. Гражданская оборона: Учебник для вузов. 3-е изд., перераб. М.: Высш. шк., 1987. 303 с.
12. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерения: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Энергоатомиздат, 1989. 304 с.
13. Мірошниченко М. Про землетруси в Україні // Надзвичайні ситуації 2004.
14. Мовчан Л. Повені біда рукотворна // Надзвичайні ситуації. - 2003 С87.
15. Руководство по защите продовольствия находящегося в системе госторговли от оружия массового поражения. М.: 1984.
16. Руководство по организации и работе подвижного пункта питания, продовольственного и вещевого снабжения. М., 1984.
17. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. К.: Здоровя, Український червоний хрест, 1991. 32 с.
18. Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно -небезпечних обєктах на транспорті. К., Штаб ЦО України, 1992.