Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
»ідження полягає в необхідності послідовного дослідження митного режиму ліцензійний митний склад, як засобу забезпечення комерційних операцій консигнації та реімпорту при ввезенні товарів в Україну чи тимчасовому ввезенні, а також комерційних операцій транзиту між внутрішніми та зовнішніми митними перевізниками
Основними нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність митних ліцензійних складів, є Митний кодекс, урядова постанова № 1867 від 12.12.02 Деякі питання застосування режиму митного складу, наказ Держмитслужби від 31.12.96 № 592, яким було затверджено Положення про відкриття та експлуатацію ліцензійних складів.
Слід зазначити, що відповідно до митного режиму митний склад ввезені на митну територію України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків та зборів (режим DDU при імпорті - поставка без сплати мита чи режиму FCA при експорті - франкоперевізник до міста в термінах Інкотермс-2000) . При цьому до таких товарів у період їх знаходження на складі не застосовуються і заходи нетарифного регулювання.
Митним законодавством встановлено, що імпортні товари можуть зберігатися на МЛС протягом трьох років. Винятком є товари, термін зберігання яких обмежено, наприклад, ліки, продукти харчування.
Відкрити митний ліцензійний склад може виключно юридична особа, в тому числі приватна особа-підприємець, що акредитована в митниці.
Предметом дослідження є система законодавчої та номативно-технологічної документиації по регламентуванню митного режиму митний ліцензійний склад в Україні.
Обєктом дослідження є митний режим митний ліцензійний склад в Україні.
Метою роботи є виявлення сутності, необхідності, нормативно-методологічних підходів, митно-контрольної та комерційної цінності митного режиму митний ліцензійний склад в зовнішньоеономічній діяльності підприємств в Україні.
Основними завданнями роботи були:
- у першому розділі розглянути методологічні засади формування системи митного контролю в Україні;
- у другому розділі провести аналіз організації функціонування митних ліцензійних складів в Україні у 1996-2008 рр.;
- у третьому розділі проаналізувати шляхи підвищення ефективності використання митних ліцензійних складів в Україні при вступі в Світову організацію торгівлі.
Методи досліджень: метод структуризації та аналогій.
Інформаційно-методологічна база досліджень - законодавча документація в галузі митного регулювання в Україні та нормативно-розпорядча документація державної митної служби України за 1996-2008 рр..
Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації теоретичних та нормативно-практичних результатів впровадження митного режиму митний ліцензійний склад в практику митних режимів контролю Державної митної служби України та використання цього митного режиму в експортно-імпортній діяльності підприємств.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
1.1 Сутність та законодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни . Економічні та правові основи зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом Про зовнішньоекономічну діяльність [6].
Державне регулювання міжнародної торгівлі має забезпечувати :
- захист економічних інтересів України та законних інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності;
- створення рівних можливостей для субєктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Незважаючи на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності на цьому шляху існує велика кількість державних регулюючих барєрів [1] , [3]:
- Мито. Мито є акцизним податком на імпортні товари; воно може вводитися з метою одержання доходів чи для захисту внутрішнього ринку. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.
- Імпортні квоти. За допомогою імпортних квот встановлюються максимальні обсяги товарів, що можуть бути імпортовані за якийсь період часу. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мита. Незважаючи на високі мита, визначений товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість.
- Нетарифні барєри. Під нетарифними барєрами розуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції і його безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах. Так, Японія і європейські країни жада?/p>