Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

порівнянні з попередніми роками (зокрема, збільшення асигнувань на оплату праці, на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);

  • суттєве збільшення видатків при неадекватному збільшенні обсягів робіт (послуг);
  • значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;
  • наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;
  • відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій. [14]
  • Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.

    Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:

    1. попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа з метою усунення виявлених порушень;
    2. попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;
    3. попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.

    Визначення повязаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.

    Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

    1. укладення договорів з тими самими субєктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з субєктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів; укладення договорів з маловідомими субєктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;
    2. укладення договорів з субєктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.

    Ознайомлення з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення:

    ступеня використання ІТ в бухгалтерському обліку;

    використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку;

    порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку;

    доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціонованих змін.

    За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

    Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

    застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;

    невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;

    відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до компютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо. [14]

    Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає у:

    1) ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогосподарського контролю;

    2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо);

    3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджетної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досягнення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.

    За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

    Наприклад, до факторів ризику можна віднести такі випадки:

    керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю немає наказів, розпоряджень тощо;

    аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети;

    аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично не виконуються або виконуються формально тощо.

    На етапі підготовки до проведення аудиту державний аудитор має право:

    1) одержувати від бюджетної установи та органів Державного казначейства України фінансову та статистичну звітність, кошториси та розрахунки і о?/p>