Організація обліку в Франції та Люксембурзі
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
визначення новоствореної вартості;
У результаті цього значно знижується трудомісткість бухгалтерських робіт, підвищується оперативність і посилюється контроль фінансових органів.
Самофінансування - це фінансове інвестування за допомогою власних ресурсів підприємства. Його джерелом є власний капітал підприємства, який включає амортизаційні відрахування, резерви, нерозподілений прибуток.
В обліку самофінансування визначальне місце займає облік амортизаційних відрахувань.
Річні норми амортизації, які використовуються у Франції, характеризуються такими даними (табл. 1.1).
До нематеріальних основних засобів належать:
- ліцензії на патент (протягом захищеного періоду - як правило, 23 роки);
- витрати на заснування фірми (протягом періоду заснування, але не більше 5 років);
- право користування землею, водою й іншими природними ресурсами (протягом періоду, який вказаний у договорі, угоді про користування);
- авторське право (протягом захищеного періоду).
Таблиця 1.1
№ з/пПоказник%Будівельні обєкти1Житлові будинки звичайні1-22Житлові будинки для робітників3-43Торговельні приміщення2-54Контори, офіси45Промислові приміщення56Тимчасові споруди107Ангари8-10Обладнання та інструменти8Обладнання10-159Інструмент10-2010Цистерни1011Контейнери12,5-2012Обладнання конторське10-2013Транспорт20-2514Мотори20Споруди15Мобільні1016Стаціонарні 5-10
У випадку придбання обєкта протягом року амортизацію за міжнародними стандартами нараховують із дати введення в експлуатацію, і лише на деяких обєктах - з дати придбання. У випадку продажу обєкта нарахування амортизації припиняється з дати реалізації. При цьому для розрахунку амортизації за місяць береться ЗО днів, а за рік - 360 днів.
На деякі предмети амортизація нараховується з бази, затвердженої законом. Так наприклад, щодо легкових автомобілів амортизаційна база не може перевищувати 35 000 франків (5300 євро) за французьким фінансовим законом 1975 р.
З метою стимулювання структурних змін у фінансуванні інвестицій, вирішення пріоритетних проблем розвитку економіки та забезпечення ефективності функціонування економічної моделі країни уряд використовує систему прискореної амортизації, основу якої формує дегресивна амортизація.
При дегресивній амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають із залишкової вартості обєктів і норм амортизації, помножених на коефіцієнт:
- 1,5 - якщо нормативний час використання обєкта від З до 5 років;
- 2,0 - якщо нормативний час використання обєкта від 5 до 6 років;
- 2,5 - якщо нормативний час використання обєкта більше 6 років.
Дегресивні норми використовують із дати придбання, лінійні - з дати використання обєкта.
Підприємства можуть використовувати дегресивну систему амортизації за основними засобами, придбаними або побудованими з 1 січня 1960 р. і термін служби яких становить не менше 3 років:
- верстати й обладнання, що використовуються для обробки та переробки в промисловості й на транспорті;
- споруди, призначені для очищення води й атмосфери;
- обладнання та споруди з виробництва пари, тепла й енергії;
- споруди для забезпечення безпеки працівників;
- споруди медико-соціального характеру;
- машини й обладнання, що використовуються для наукових і технічних досліджень;
- машини й обладнання для готелів;
- обладнання, призначене для економії енергії та сировини;
- споруди для складування.
Подання бухгалтерських документів. Щорічні бухгалтерські звіти складаються з балансу, звіту про прибутки і збитки та коментарів до них. Ці документи можна подавати трьома способами.
1. Скорочений варіант: баланс, звіт і коментар подають загальним підсумком.
Основний, коли до вказаних подаються ще інші документи (таблиці, в яких вказують порядок отримання прибутків, порівняльні дані за пять останніх років, цінні папери і т. ін.).
- Детальний, який не є обовязковим (усі документи за обовязковим варіантом: самофінансування фірми протягом року і діаграми та графіки зміни фінансового стану).
Далі подають коментарі до бухгалтерських документів, які дають можливість зрозуміти їх зміст, а також дають пояснення за бухгалтерськими принципами, які використовувалися.
У Франції немає спеціальних нормативних документів, що вказували б, як необхідно діяти при інфляційних явищах. Але міністерство фінансів та економіки дозволяє проводити переоцінку активів відповідно до зафіксованих темпів інфляції.
У період 1919-1927 рр., коли рівень інфляції у Франції був дуже високим, багато компаній країни готували два варіанти бухгалтерських документів: у паперових грошах, що відображало поточну вартість, і в золотих франках, що відповідало постійній вартості.
Матеріальні активи мають переоцінюватися. Це здійснюється тоді, коли переоцінка зменшує податкові відрахування. З 1960 р. у Франції почали застосовуватися прискорені темпи списання вартості.
Найпоширенішим методом оцінки матеріальних цінностей є метод середньої зваженої, але застосовують також методи ФІФО і ЛІФО.
Отже, Франція належить до континентальної системи обліку для якої притаманно такі риси, як: висока залежність від банківської системи і держави, макроекономічне планування, детальний юридичний регламент обліку і зв?/p>