Організація взаємовідносин підприємств з банками
Контрольная работа - Банковское дело
Другие контрольные работы по предмету Банковское дело
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедра фінансів та кредиту
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни: Фінанси малих підприємств
На тему: Організація взаємовідносин підприємств з банками
Виконала
Студентка групи 5145-4 курсу 3
Економічного факультету
Заочного відділення
Лебедєвої І.Ю.
Перевірив
Кущик А.П.
Запоріжжя 2008р.
Зміст
Вступ
1. Поточні й інші рахунки підприємства у банках
2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
3. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог - доручень
4. Розрахунки за допомогою чеків
5. Розрахунки акредитивами
6. Розрахунки із застосуванням векселів
7. Інші форми безготівкових розрахунків
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Розрахунками в народному господарстві називається система грошових відносин, повязаних з оплатою товарів, послуг і виконанням інших фінансово-кредитних зобовязань підприємств, організацій, населення.
Розрахунки здійснюються готівкою або шляхом безготівкових перерахувань через заклади банків, однак завжди мають грошову форму.
У господарському обороті сфера використання готівки обмежена. Вони використовуються в основному для розрахунків із працівниками підприємств по виплаті їм заробітної плати, пенсій, грошової допомоги.
Між підприємствами, організаціями, закладами і ланками фінансово-кредитної системи розрахунки здійснюються в основному в безготівковій формі через заклади банків.
Сутність безготівкової форми розрахунків полягає в тому, що платежі за товари і послуги, а також інші перерахування виконуються не готівкою, а шляхом переведення (перерахування) коштів з рахунка платника на рахунок постачальника чи одержувача грошей відповідним закладом банку.
Безготівкові розрахунки займають найбільшу питому вагу в розрахунково-платіжному обороті субєктів господарювання. Призначення цієї форми розрахунків полягає в тому, щоб заміняти готівку в платіжному обороті.
При побудові системи розрахунків необхідно виходити з вимог найбільшого зближення моменту здійснення платежу з моментом одержання продукції, товарів, послуг, недопущення утворення необґрунтованої кредиторської заборгованості, максимальної економії платіжних засобів для здійснення розрахунків і можливості забезпечення більш ефективного контролю за використанням коштів.
У цьому звязку система безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:
- сприяти своєчасному одержанню постачальником коштів за відвантажену продукцію чи зроблені послуги;
- створювати умови покупцю для контролю за дотриманням постачальником умов угоди про постачання товарно-матеріальних цінностей, послуг;
- забезпечувати можливість контролю з боку банку і постачальника за своєчасністю і повнотою оплати продукції і послуг покупцем.
З огляду на викладені вище вимоги, в основу організації безготівкових розрахунків покладені такі основні принципи:
1. Розрахунки, як правило, повинні здійснюватися слідом за відпуском (відвантаженням) товарів, наданням послуг одночасно з ними.
2. Платежі повинні здійснюватися через заклади банку і під їх контролем тільки за згодою покупця і при наявності в нього необхідних коштів або права на одержання банківського кредиту.
3. Платежі різних видів діяльності повинні здійснюватися з різних рахунків, тобто кошти повинні використовуватися суворо за цільовим призначенням.
4. Розрахунки повинні здійснюватися на підставі розрахунково-платіжних документів типової форми.
Дотримання зазначених принципів є обовязковим як для постачальника, так і для покупця.
У залежності від обєктів платежів безготівкові розрахунки підрозділяються на розрахунки товарних і нетоварних операцій.
Розрахунки по товарних операціях - це розрахунки, повязані з оплатою отриманої продукції, придбаних товарно-матеріальних цінностей і отриманих послуг.
До розрахунків по нетоварних операціях відносяться платежі в бюджет, по соціальному і майновому страхуванню, по погашенню кредитів і відсотків по них, по сплаті пені, штрафів, неустойок за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та ін.
У залежності від місця здійснення платежу і перебування платника розрахунки підрозділяються на місцеві та іногородні.
Місцеві - це розрахунки, здійснювані між підприємствами й організаціями, що обслуговуються одним або декількома міськими закладами банку.
Іногородні - це розрахунки між підприємствами й організаціями, які обслуговуються закладами банків, що знаходяться в різних містах чи населених пунктах.
У залежності від конкретних умов (місця проведення розрахунків, угоди між постачальниками і платниками, банківських правил про порядок оформлення і здійснення платежу) у системі безготівкових розрахунків застосовуються такі форми: розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки платіжними вимогами-дорученнями; розрахунки за допомогою чеків; розрахунки акредитивами; розрахунки векселями; інші форми розрахунків.
Кожній формі безготівкових розрахунків відповідають конкретні види розрахункових документів, на підставі яких банк виконує доручення про платежі.
Так у розрахунках платіжн?/p>