Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

ан рахунків.

Розділ ІІ. Організація обліку в Норвегії

 

Норвегія країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:

  1. тісні виробничі звязки з банками;
  2. детальний юридичний регламент обліку і звітності;
  3. орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;
  4. макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються.

Певні відмінності у національних системах обліку мають місце практично по всіх раніше розглянутих ознаках. Так, аналіз національних систем регулювання обліку у відношенні до проблеми оцінки дозволяє зробити висновок про те, країни законодавчо потребують вказівки у звітності, що публікується, використаних методів оцінки.

Методи оцінки статей балансу, які відображаються в обліку в зарубіжній валюті в національній обліковій системі Норвегії мають такі значення, як:

  1. курс на дату балансу для готівки і грошових зобов язань та первісна вартість для інших авуарів і зобов язань не використовується;
  2. курс на дату балансу за всіма оборотними засобами і зобовязаннями та первісна вартість по інших статтях активу і пасиву - не використовується;
  3. курс іноземної валюти на дату складання балансу за всіма засобами і зобовязаннями практикується більшістю компаній.

З іншого боку, в національній системі обліку Норвегії створюються особливо сприятливі умови для фірм та найменш сприятливі для держави, що викликає необхідність активізації національної економіки на зовнішньому ринку та рядом інших економічних умов, в першу чергу повязаних із зайнятістю та військовими асигнуваннями.

Облікова система на національному рівні характеризується певним комплексом показників, головними з яких є:

  1. наявність і використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів;
  2. національний план рахунків;
  3. система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства;
  4. методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства (в країнах Східної Європи є один спосіб визначення прибутку; в країнах, які входять до ЄС, - три; у Франції - чотири; в країнах Африки -два-три тощо).

Іноді до цих показників додають ще особливості системи фінансової звітності.

Однак, слід відмітити, що якими б суттєвими не були відмінності обліку в різних країнах, той факт, що всі вони застосовують диграфічний (подвійний) варіант патримоніального рахівництва, не піддається сумніву.

На формування національних систем обліку значно впливає не лише система регулювання обліку, яка склалася в кожній країні. Не останнє місце належить професійному самоврядуванню. В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію.

Таким чином, можна зробити висновок, що національна система бухгалтерського обліку Норвегії дозволяє вирішувати певні тактичні та стратегічні задачі розвитку економіки країни з урахуванням використання пріоритетного напряму.

Що стосується відображення в обліку засобів та ресурсів підприємств у іноземній валюті, то, найбільший ступінь сприятливості щодо фірм мають національна облікова система Норвегії та інших країн.

Щодо методів списання обліку запасів в Норвегії використовуються наступні:

  1. Вартість менша за попередню встановлюється законом;
  2. Метод ФІФО практикується незначною кількістю компаній;
  3. Метод середньозваженої - практикується незначною кількістю компаній;
  4. Метод ЛІФО не дозволено.

Практика обліку в різних країнах здійснюється окрема капіталізація витрат на дослідження і розробки; галузеві і географічні розрізи в Норвегії не виділяються.

Кредиторську та дебіторську заборгованість оцінюють за курсом на кінець періоду. Курсові різниці групують за термінами заборгованості та валютами. Позитивний результат такого групування (прибуток) повинен трактуватися як відстрочений кредит в складі доходів, які підлягають розподілу протягом декількох років; негативний результат (збиток) - списується за рахунок збитків та прибутків.

Норвегія здійснила переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності національною мовою і використовує таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності значною мірою сприяють вдосконаленню та гармонізації фінансової звітності в усьому світі. їх застосовують:

  1. як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;
  2. як міжнародний зразок ті країни, які розробляють свої власні вимоги, в тому числі провідні розвинені країни, а також дедалі більша кількість країн, що розвиваються, такі як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та колишньому Радянському Союзі;
  3. фондові біржі та регульовані органи, які дозволяють іноземним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до МСФЗ;
  4. наднаціональні органи, такі як Європейська комісія, яка оголосила, що вона значною мірою покладається на Комітет МСФЗ щодо результатів, які відповідають п