Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
µрвованих митним органом) ставиться на контроль в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України.
3. Реєстраційний номер ЕПП і ЕПД використовується як ідентифікаційний номер документа контролю за переміщенням товарів при здійсненні такого контролю митницею відправлення.
3.2 Аналіз чинників регламентації діяльності МОУ
Існуючий Регламент Державної митної служби України, прийнятий у 2007 році [15], встановлює загальний порядок організації діяльності Державної митної служби України, повязаної із здійсненням її повноважень в сферах:
1. Організація роботи Державної митної служби України
- Планування роботи
- Визначення повноважень керівництва та інших працівників Державної митної служби України
- Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи
- Управління персоналом і проходження державної служби
2 . Нормотворча діяльність
3. Організація роботи з документами
4. Порядок проведення нарад
- Апаратні наради
- Оперативні наради
- Міжвідомчі наради
5. Взаємодія Державної митної служби з іншими органами державної влади й органами місцевого самоврядування
6. Взаємодія із засобами масової інформації та громадськістю
7. Організація роботи зі зверненнями громадян
В той же час цей регламент не має норм регламентації діяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, в окремих положеннях, наказах та інструкціях МОУ.
Основними чинниками удосконалення регламентації діяльності МОУ є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами в світі, основні з яких обумовлені наступними документами:
1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спро-щення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13].
2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради
від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) [14]. Основними цілями Міжнародної Конвенції про спрощення та гармоніза-цію митних процедур (Кіото - Брюссель) [13] є:
- усунення розбіжностей між застосовуваними Договірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;
- задоволення потреб учасників міжнародної торгівлі та митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил та процедур;
- забезпечення впровадження належних правил митного контролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливіші зміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;
- забезпечення обовязковості дотримання Договірними Сторонами змі-неної Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації;
- забезпечення митних служб дієвими процедурами, що підтримуються належними та ефективними методами контролю;
- уможливлення досягнення високого ступеню спрощення та гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей Всесвітньої Митної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі.
Згідно Кіотській конвенції спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті, у тому числі завдяки застосуванню таких принципів [13]:
- здійснення програм, спрямованих на постійне удосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;
- застосування митних правил та процедур є передбачуваним, послідовним та прозорим;
- надання заінтересованим сторонам усієї необхідної інформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів з митного регулювання, митних правил та процедур;
- затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій;
- співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіх випадках, коли це можливо;
- впровадження відповідних міжнародних стандартів;
- забезпечення безперешкодного доступу причетних сторін до процедур адміністративного та судового контролю.
Так, згідно з главою 6 Митний контроль [13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації митних процедур у вигляді стандартних правил:
1. Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на митну те-риторію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи обкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.
2. Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечен-ня дотримання митного законодавства.
3. При застосуванні митного контролю використовується система управ-ління ризиками.
4. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.
5. Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.
6. Система митного контролю містить у ?/p>