Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
°кож з міжнародними організаціями з питань, повязаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України Про міжнародні договори України від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, повязаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).
1.4 Висновки до розділу 1
Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.
До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).
Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників субєктивними юридичними правами й обовязками.
Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, субєкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.
Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.
Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання
Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні обєкти - процеси й проекти.
Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.
Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:
- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;
- Постанова КМУ Про державну митну службу України від 2007 р.;
- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..
Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ
2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні
Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:
- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;
- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;
- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);
- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);
- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.
Як показує аналіз графіків, наведе