Geum.ru

Доклад по предмету Юриспруденция, право, государство

  • 441. Учет экспортных операций
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Бывало, что после проведения расчетов с экспортной операции оказывается избыток валюты. Это может произойти тогда, когда было отгружено меньшее количество товаров, чем нужно или было получено больше валюты, чем предусмотрено контрактом. Для возврата избытка средств иностранному покупателю субъект ВЭД должен представить в банк документы, подтверждающие отгрузку продукции на меньшую сумму, а на остаток средств в банк предоставляется платежное поручение с назначением платежа: «Возврат остатка средств…» со ссылкой на сообщение банка о поступлении средств в пользу субъекта ВЭД согласно соответствующему контракту, а также представляются документы, объясняющие причины уменьшения суммы контракта.

  • 442. Федеральный банк Германии
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    МИНСК 2000Закон, учредивший новый федеральный эмиссионный банк (Bundesbank (Бундесбанк) Федеративной Республики Германия, был принят бундестагом 4 июля 1957 г. и вступил в силу 1 августа 1957 г
    БАНК ГЕРМАНИИ (Немецкий федеральный банк) заменил бывшую систему центральных банков, которая включала в себя Банк немецких земель, девять центральных банков земель и Центральный Берлинский банк (Berlin Central Bank). В результате их слияния образовался единый центральный банк - Deutsche Bundesbank.
    Новый институт представляет собой корпорацию с капиталом 290 млн нем. марок, полностью принадлежащим государству. Бундесбанк имеет следующие административные органы:
    1. Совет центрального банка, который определяет денежно-кредитную политику банка и состоит из членов совета управления и президентов центральных банков земель.
    2. Директорат, который отвечает за исполнение решений совета центрального банка и члены которого назначаются президентом Федеративной Республики по рекомендации кабинета после консультации последнего с советом центрального банка.
    3. Управляющие комитеты центральных банков земель.
    Бывшие центральные банки земель стали отделениями федерального банка, сохранив прежнее название. Президент назначает президентов центральных банков земель в соответствии с рекомендациями компетентного ведомства земель и представлением Верхней палатой парламента после консультаций с советом центрального банка. Каждое земельное отделение Бундесбанка, которое продолжает называться центральным банком земель, отвечает за операции, осуществляемые с властями земель и с кредитными институтами на его территории. Каждый центральный банк земель имеет консультативный совет, который консультируется с президентом банка по вопросам денежной и кредитной политики и с управляющим комитетом по вопросам, связанным с его функциями.
    Правительство, которое раньше не имело права назначать ведущих должностных лиц бывшего Банка немецких земель, сейчас обладает правом назначать лиц на две высшие должности в новом Бундесбанке - президента и вице-президента совета управления. Члены совета управления обычно назначаются сроком на восемь лет. Отражая идеи сторонников как федеральной системы, так и централизованной системы, новый Бундесбанк должен `в пределах своих задач` поддерживать общую экономическую политику федерального правительства; однако закон однозначно определяет, что при исполнении своих обязанностей банк `должен быть свободен от инструкций` правительства.
    Юридически права и обязанности банка направлены на регулирование денежного обращения и кредита посредством:
    1. Установления процентных и дисконтных ставок по своим операциям.
    2. Разработки политики своих операций на кредитном и открытом рынках.
    3. Резервных требований к кредитным институтам, которые обязаны держать минимальные резервы на жиро-счетах в банке в определенном размере, определяемом банком.
    4. Оказания услуг в качестве финансового агента федерального правительства и правительств земель. Банк может предоставлять им льготные наличные ссуды в пределах лимитов, указанных в законе, а эти государственные органы должны держать свои ликвидные средства на жиро-счете в Бундесбанке. Банк может не выдавать кредиты и ссуды под ценные бумаги, за исключением кредитов институтам федеральной сферы.
    Пока федеральное правительство не переехало в Берлин, штаб-квартира Бундесбанка находится во Франкфурте-на-Майне.
    Учетная ставка банка. Переучетная ставка Бундесбанка применяется к приемлемым коммерческим бумагам в пределах лимитов переучета, устанавливаемых банком. Казначейские векселя также могут быть учтены, однако немецкие банки, как правило, предпочитают продавать их Бундесбанку путем операций на открытом рынке. Сверх лимита учитывают такие инструменты, как первоклассные векселя ден. рынка, акцептованные банком со сроком погашения не более 45 дней; векселя немецких экспортеров, выпущенные в рамках квоты переучета, установленной Бундесбанком для Экспортного банка (Ausfuhrkredit, A. G.) в целях средне- и долгосрочного кредитования экспорта, а также ссуды под ценные бумаги с небольшой премией, превышающей учетную ставку для приемлемых бумаг.
    Немецкие банки сочетают инвестиционные, брокерские и чисто банковские функции, а также покупают акции предприятий немецкой промышленности. В качестве членов фондовых бирж банки, выступая как брокеры, осуществляют львиную долю фондовых операций, в основном не на биржах, а между банками.

  • 443. Фиксированный сельскохозяйственный налог в Украине
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Плательщиками фиксированного сельскохозяйственного налога являются сельскохозяйственные предприятия различных организационно-правовых форм, предусмотренных законами Украины, крестьянские и другие хозяйства, занимающиеся производством (выращиванием), переработкой и сбытом сельскохозяйственной продукции, в которых сумма, полученная от реализации сельскохозяйственной продукции собственного производства и продуктов ее переработки за предыдущий отчетный (налоговый) год, превышает 50% общей суммы валового дохода предприятия.

  • 444. Финансирование в Германии
    Доклады Юриспруденция, право, государство
  • 445. Финансовый контроль в Румынии
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    GD. 521/2002, Контрольный орган Премьер-министра определялся как единственная точка контакта европейского Офиса Антимошенничества (ОЛАФ) Европейского союза в Румынии. В исполнении обязанностей как единственная точка контакта Контрольный орган Премьер-министра действует на основе функциональной автономии, независимо от других государственных учреждений. Контрольный орган получает жалобы ОЛАФА, касающиеся возможных неисправностей в использовании фондов ЕС, выполняет необходимые проверки и должен предоставить ОЛАФУ уведомление об осмотре. По требованию ОЛАФА его представители могут участвовать непосредственно в экспертизах, проводимых Контрольным органом, цель которого проверяет утверждения ОЛАФА.

  • 446. Фирменные наименования
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Охрана фирменных наименований предусмотрена большинством национальных законодательств. Однако правовые режимы, которым подчиняются фирменные наименования, значительно различаются в разных странах, поскольку определяются положениями гражданского и торгового права, регулирующими деятельность компаний, юридическими предписаниями о товарных знаках и (или) о пресечении недобросовестной конкуренции, а также нередко специальными законами о фирменных наименованиях. Во многих странах разработаны системы регистрации фирменных наименований, но эти системы существенно различаются как по территориальному охвату (действие на местном уровне и (или) в пределах всей страны), так и по правовым последствиям регистрации. В России охрана фирменных наименований предусматривается ст. 138 Гражданского Кодекса Российской Федерации.

  • 447. Формирование ответственного правительства в Англии в XVIIIв.
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Такое "отчуждение" короля от кабинета способствовало сосредоточению функций по руководству им в руках нового, появившегося в связи с этим должностного лица, - премьер-министра. Кабинет стал действовать от имени короля, но самостоятельно. В свою очередь это привело к утверждению принципа неответственности монарха. Начало этому было положено еще в Акте об устроении (правилом контрасигнатуры) и продолжено положением 1711г. о том, что за подписанный документ ответственность несет министр, но именно сейчас, в связи с "отчуждением" короля от кабинета, эти законодательные акты приобретают наибольшую силу, что нашло выражение в установлении контроля парламента над правительством с одной стороны, и ослаблении влияния короля на кабинет министров с другой. Ограничение королевского права назначения и увольнения высших государственных должностных лиц проявилось в 1727г., когда Георг II уволил премьер-министра Р.Уолпола, пользовавшегося поддержкой палаты общин, но, из-за недовольства парламента подобными выходками, вернул его обратно. Также в первой половине XVIII в. формируется принцип, по которому кабинет министров прибывает у власти только, пока он имеет поддержку большинства палаты общин. (В 1757 г. целиком вышел в отставку кабинет Питта-старшего вследствие политического расхождения с палатой общин, в 1782г. та же участь постигла правительство Норта). Вскоре стало очевидно, что нельзя управлять, если парламент и особенно палата общин, утверждающая бюджет, против политики правительства. Было сформулировано правило о том, что кабинет министров должен формировать парламент, а не король, и этот кабинет должен быть от партии большинства в парламенте, т.е. сформирован на партийной основе.

  • 448. Формирование правовой культуры сотрудников органов внутренних дел – задача правового государства
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Недостаточная разработанность правовой базы, регулирующей происходящие в обществе процессы, несовершенство правоприменительной практики снижают уровень правосознания и порождают правовой нигилизм, который имеет в России глубокие исторические корни. Еще в период Петра I была учреждена такая система правления, которая служила интересам самодержавия, идея закона ассоциировалась с главой государства, а не с нормами права. И хотя иногда предпринимались попытки кодификации права, монархи воздерживались от признания его общих принципов, на которых основывается власть и которые в иерархии ценностей выше, чем сама власть. Так, когда независимость судей представляла угрозу для правительства, оно тут же грубо вмешивалось в их деятельность.

  • 449. Формы организации рынка
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Уменьшение риска, связанного с торговлей фьючерсными контрактами, способствуют опционные соглашения, представляющими собой торговлю предварительными контрактами. Источником дохода для покрытия фактической цены по сравнению с ценой при заключении опционного соглашения выступает премия. Она является величиной риска, что позволяет покупателю опциона заблаговременно знать, что он может потерять, если откажется от его приобретения. А это может быть при следующих обстоятельствах. Субъект, занимающийся сельскохозяйственным производством, в марте хочет купить трактор, который стоит несколько миллионов карбованцев. Но в это время у него нет денег, они будут лишь в сентябре, после реализации его товара. За указанное время цены на трактор могут измениться. Чтобы реализовать свои интересы, покупатель (хочет приобрести трактор, а денег нет) и продавец (хочет реализовать трактор и за отсрочку платежа получить процент) заключают контракт, называющийся опционом, в соответствии с которым покупатель обязуется заплатить за трактор установленную сумму и определенную сумму за опцион. Продав опцион, субъект, имеющий трактор, обязан его продать. Субъект, купивший опцион, получает право приобрести трактор, но может от него и отказаться. При этом он теряет процент за опцион, а продавец его получает.

  • 450. Форс-мажор или применение ссылок на обстоятельства непреодолимой силы в хозяйственных договорах
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Юридическая практика показывает, что целесообразно указывать следующие обстоятельства: землетрясения, наводнения, пожары, аварии на транспорте, мятежи, гражданские беспорядки, забастовки персонала, война и военные действия, публикация нормативных актов запрещающего характера. Данный перечень может быть как расширен, так и сокращен, однако необходимо отметить следующее: в некоторых случаях стороны стараются зафиксировать в качестве обстоятельств форс-мажор (в основном по договорам поставок) хищения и кражи товара во время его следования от продавца к покупателю. Данное обстоятельство не признается форс-мажорным, так как является частью рисков по поставке товаров, и нести ответственность за похищенный товар будет сторона, в обязанности которой входило обеспечение поставки товара и должна была обеспечить надлежащую охрану, тару, нанять профессионального перевозчика и т.д. Предполагаю, что некоторые из данных пунктов могут вызвать улыбку у профессиональных руководителей. Но достаточно вспомнить пожар на территории Завода им. Степана Разина в Санкт-Петербурге, принесший многомиллионные убытки, а в качестве международного примера можно взять крупные землетрясение в Турции, Индонезии. Можно сказать, что и количество аварий на железной дороге, при авио- и морских перевозках за последние годы превысило все возможные представления.

  • 451. Функции задатка
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Правовое воздействие задатка на неисправную сторону проявляется в том, что если за неисполнение договора ответственна сторона, выдавшая задаток, он остается у другой стороны, а если за неисполнение договора ответственна сторона, получившая задаток, она обязана уплатить другой стороне двойную сумму задатка (п.2 ст. 381 ГК). Именно потеря задатка одним или возвращение его другим в двойном размере составляют суть обеспечительной функции задатка. В этом качестве сам задаток и его обеспечительная функция приобретают штрафной характер. Однако следует отметить, что указанные последствия наступают, во-первых, только при наличии вины и, во-вторых, безотносительно к причинению другой стороне убытков (это еще одна черта, присущая и задатку, и неустойке). Вместе с тем утрата задатка, равно как и возвращение его в двойном размере, не освобождает сторону, виновную в неисполнении главного обязательства, от возмещения другой стороне причиненных убытков с зачетом суммы задатка, если в договоре не предусмотрено иное (п. 2 ст. 381 ГК РФ). Практически это означает, что когда за неисполнение главного обязательства виновным признается задаткодатель, то он обязан возместить задаткополучателю убытки в части, превышающей сумму задатка. Если же виновным признается задаткополучатель, то с него в пользу задаткодателя взыскивается двойная сумма задатка и, сверх того, убытки в части, превышающей однократную сумму задатка.

  • 452. Функции нотариуса
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Нотариус обязан хранить в тайне сведения, которые стали ему известны в связи осуществлением профессиональной деятельности. Это очень важная норма. В послеоктябрьский период никто в серьез не относился к сохранению тайны совершенных нотариальных действий, хотя, откровенно говоря, и хранить - то было нечего. Но с коренным изменением во области экономики и последовавшей затем модернизации законодательства обеспечения тайны совершенных нотариальных действий приобрело другое звучание. Теперь суд, прокуратура, органы следствия, а также арбитражные суды могут запросить справки о совершенных нотариальных действий. Но согласно ч. 4 ст. 5 Основ выдаются они, например, органам следствия в случае возбуждения уголовного дела. Ознакомление с документами, хранящимися в нотариальной конторе, возможно только после вынесения постановления о их выемке. При разглашении нотариусом сведений о совершенных нотариальных действиях и нанесение тем самым клиенту ущерба по решению суда нотариус обязан его возместить. Однако если против нотариуса возбуждено уголовное дело, связанное с совершенным им нотариальным действием, суд может освободить его от обязанности сохранения профессиональной тайны.

  • 453. Функціонування світового ринку рибної продукції
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Протягом 2007 року, відповідно до плану роботи й затверджених заходів, здійснювались функції державного управління й контролю в межах компетенції. За період реорганізації в рибній галузі вже є можливість оцінити ефективність ужитих заходів та реформ за даний період часу. Звертає на себе увагу те, що протягом останніх років вилов риби й видобуток морепродуктів в Україні весь час зменшується на 510%. Але в цілому вилов риби з різних причин ще не досяг планових показників. Згідно прогнозів експертів передбачається вирішення цієї проблеми. Неабияку роль у зниженні ефективності господарської діяльності українського океанічного флоту відіграє висока вартість пального (наші судна є морально застарілими й витрачають занадто багато пального порівняно з сучасним поколінням океанічних суден). У результаті обсяги вилучення антарктичного криля зменшилися порівняно з минулим роком майже вдвічі, хоча ресурс і діяльність України в Комісії із збереження морських живих ресурсів Антарктики дає змогу збільшити обсяг вилучення криля щонайменше втричі, в свою чергу це збільшило б частку нашої держави у світовому рибному господарстві і підвищило б прибутки у цій галузі [11,c.134]. Специфічними особливостями рибної галузі є сезонний характер промислу й те, що основна чистина (майже три чверті) риби й морепродуктів добувається в межах виключних (морських) економічних зон іноземних країн та у відкритій частині Світового океану і лише 25 відсотків у морській економічній зоні та внутрішніх водоймах України, включно з товарним рибництвом. У 2007 році безпосередньо рибним промислом у водах за межами юрисдикції України було зайнято лише 813 суден з 39; решта простоювала в очікуванні ремонту, екіпірування тощо. Прибережний риболовний флот, який веде промисел в Азово-Чорноморській зоні, складається зі 156 суден, які аналогічно океанським потребують істотного поліпшення технічного й технологічного оснащення з урахуванням світового досвіду й досягнень у цій сфері. Моральна застарілість українського видобувного флоту, зокрема Азово-Чорноморського басейну, призводить до зростання собівартості сировини, що вилучається, та робить її неконкурентноздатною порівняно з аналогічною сировиною інших постачальників (зокрема, це стосується чорноморського шпроту, або кільки). Цього року попит консервних виробництв на місцевий шпрот знизився до мінімального, перевага надається імпортному балтійському, який значно дешевший. Причому звинувачувати постачальників естонські, шведські або інші підприємства країн Балтії тут некоректно: вони завчасно з допомогою як власних державних органів, так і ЄС здійснили модернізацію та істотне оновлення флоту. За три попередні роки тільки на 10 відсотків удалося виконати завдання відповідно до Закону України "Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки" (за браком державної підтримки). Водночас за відповідний період з урахуванням неповної інформації підприємства галузі освоїли майже 193,8 млн. гривень або 38млн. доларів США власних і кредитних коштів, які залучені від закордонних інвесторів, зацікавлених у розвитку рибної промисловості на території України [12,c.43]. Впродовж останніх 10 років (згідно з висновками наукових установ) різко зменшилися запаси багатьох цінних видів риб судака, чорноморського калкана, ляща та інших видів риб. У поточному році за Програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні" на проведення робіт із зариблення природних водойм загальнодержавного значення передбачено бюджетне асигнування у сумі 4 млн. гривень, однак це лише мала частина необхідних фінансів для забезпечення належного ефекту від зариблення. Останнім часом помітно зріс інтерес до культивування найцінніших обєктів рибництва, насамперед, до представників осетроподібних (веслоноса) та лососевих (райдужної форелі). Другим за значенням традиційним напрямом в аквакультурі України є індустріальне рибництво. Нині в Україні створено десятки тепловодних рибних господарств, які працюють на підігрітій скидній воді електростанцій. Також широко використовуються водойми-охолоджувачі енергетичних установок. Для водойм-охолоджувачів раціонально культивувати теплолюбну рибу, яка швидко росте. До таких належать рослиноїдні риби (зокрема чорний амур), веслоніс, буфало, тіляпія та інші. Одним з найпотужніших резервів збільшення обсягів прісноводної риби є підвищення ефективності рибогосподарського освоєння водосховищ. Для нарощування масштабів інтродукції рекомендуються рослиноїдні риби далекосхідного комплексу (білий амур, білий і строкатий товстолобики) середньою масою 100150 г. Разом з тим особлива увага надається відтворенню аборигенних видів риб (сом, лин, судак, щука, лящ та інші). Здійснення цих пріоритетних заходів з відтворення водних живих ресурсів хоч і має державну підтримку, але замалі обсяги бюджетного фінансування стримують їх [12,c.47].

  • 454. Характеристика Исторической школы права
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Теоретики исторической школы права взяли под обстрел прежде всего тезис о позитивном праве как об искусственной конструкции, создаваемой нормотворческой деятельностью органов законодательной власти. Они утверждали, что действующее в государстве право вовсе не сводится лишь к совокупности тех предписаний, которые навязываются обществу как бы извне: даются сверху людьми, облеченными на то специальными полномочиями. Право (и частное и публичное) возникает спонтанно. Своим происхождением оно обязано отнюдь не усмотрению законодателя. Г.Гуго принадлежит очень характерное сравнение права с языком. Подобно тому как язык не устанавливается договором, не вводится по чьему-либо указанию и не дан от бога, так и право создается не только (и не столько) благодаря законодательствованию, сколько путем самостоятельного развития, через стихийное образование соответствующих норм общения, добровольно принимаемых народом в силу их адекватности обстоятельствам его жизни. Акты законодательной власти дополняют позитивное право, но “сделать” его целиком они не могут. Позитивное право производно от права обычного, а это последнее произрастает из недр “национального духа”, глубин “народного сознания” и т. п.

  • 455. Что есть налоговая база?
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Субъекты Российской Федерации, в отличие от местного самоуправления, теперь имеют установлены льготы. Так, законодательные органы субъектов РФ имеют теперь право решать вопрос о снижении налоговой ставки по тем налогам, которые отчисляются в бюджет субъектов. При этом установлено ограничение по снижению ( не ниже 10,5 %). Кодекс четко устанавливает, что налоговым периодом по налогу на прибыль организаций является календарный год. Отчетными периодами по этому налогу признаются первый квартал, полугодие и девять месяцев календарного года. Сумма налога по итогам налогового периода определяется налогоплательщиком самостоятельно, за исключением случаев, когда это делается налоговым агентом.

  • 456. Шикана як особливий вид зловживання правом
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Систему ж судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України (ст. 18 Закону України "Про судоустрій України"). Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди (ст. 22 Закону України "Про судоустрій України"). Відповідно до ст. 24, 254 ЦПК України, загальним територіальним судами підвідомчі: справи по спорах, що виникають із цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших органів, провадження у справах, які виникають з адміністративно-правових відносин, та справи окремого провадження. Судам підвідомчі й Інші справи, віднесені законом до їхньої компетенції. Так, до відповідно до положень ЦК у порядку окремого провадження повинні розглядатися справи, які стосуються визнання майна безхазяйним, наділення неповнолітньої особи повним обсягом дієздатності до настання повноліття (у порядку емансипації), надання особі психіатричної допомоги, у тому числі у примусовому порядку (Закон України "Про психіатричну допомогу") та ін. Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, за деякими винятками, визначеними законом; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їхньої компетенції. Громадяни можуть передати будь-який спір, який виник між ними, на розгляд третейського суду, за винятком спорів, що виникають із трудових і сімейних відносин (ст. 1 Положення про третейський суд, прийнятий як додаток № 2 до ЦПК України). Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних Із задоволенням державних потреб (ст. 12 ГПК України). У даному випадку такими можуть бути як органи разової юрисдикції, так і створені спеціально для арбітражного (третейського) розгляду та вирішення господарських спорів (Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України, які створені відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"). Способи захисту цивільних прав у багатьох випадках передбачені правовими нормами, які регулюють конкретні правовідносини. Наприклад, для захисту права власності чи іншого речового права може використовуватися позов про визнання права власності, негаторний (від італ. negatore той, що відмовляє позов власника про усунення порушень його права власності, які не поєднані з позбавленням володіння) чи віндикаційний (від лат. vindicatio захищаю, вимагаю - витребування власником судовим порядком майна з чужого незаконного володіння) позови. Визнання права спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку. Слід визнати, що такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявності спору, але й невизначеності правого стану особи (наприклад, у справах окремого провадження про обмеження громадянина (фізичної особи) у дієздатності чи визнання недієздатним; про визнання громадянина (фізичної особи) безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина (фізичної особи) померлим; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та інші). У судовій практиці такий спосіб захисту здійснюється на підставі пред'явлення позову про визнання, який може поєднувати не тільки правову вимогу визначення наявності чи відсутності правовідносин, але й на присудження на підставі наявності чи відсутності права або обов'язку. Визнання правочину недійсним спосіб захисту, який застосовується у випадку укладення заперечуваного правочину. Такий спосіб захисту може застосовуватися судом у випадках та у порядку, визначеному цивільним законодавством. Припинення дії, яка порушує право, як спосіб захисту полягає у припиненні триваючого цивільного правопорушення, яке продовжує тривати і впливати на суб'єктивні права, свободи та законні інтереси особи. В окремих випадках такий спосіб застосовується як запобіжний захід (спосіб забезпечення позову). Так, відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною проводити певні дії, включаючи і дії протиправного характеру. Прикладом може бути заборона використовувати товарний знак до розгляду справи по суті, розповсюдження твору літератури, науки, мистецтва. Відновлення становища, яке існувало до порушення, має місце у випадку, коли визнання факту порушення суб'єктивного права та притягнення винного до відповідальності недостатньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі (застосувати реституцію). Такий спосіб захисту застосовується, наприклад, у випадку укладення нікчемного правочину, адже для визнання останнього недійсним немає потреби звертатися до юрисдикційного органу для визнання його таким. Такий правочин є недійсним, тобто таким, що не породжує правових наслідків, незалежно від звернення до суду. Примусове виконання обов'язку в натурі спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов'язання. Цей спосіб полягає у зобов'язанні вчинити дію або утриматися від дії, незалежно від застосування до неї інших заходів впливу (відшкодування збитків чи моральної (немайнової шкоди), накладення штрафу, пені та ін.). У судовій практиці вказані способи захисту реалізуються через позови про присудження, рішення по яких можуть виконуватися, зокрема у примусовому порядку. Виконання рішення загального територіального чи господарського суду покладається на Державну виконавчу службу у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", що встановлює безпосередній порядок та засоби правового впливу на осіб, які не виконують рішення суду, в тому числі передбачені кримінальним законодавством. Зміна правовідношення це спосіб захисту, який полягає у трансформації одних правовідносин в інші, переростання одного обов'язку в інший, покладенні на боржника нового обов'язку. Припинення правовідношення застосовується, як правило, у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків або неправомірне використання кредитором (носієм) свого суб'єктивного права. У судовій практиці такі позови називають перетворювальними, або конститутивними. До них слід віднести, наприклад, позови про розірвання договорів підряду, найму (оренди), купівлі-продажу, дарування та ін. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, як правило, має місце у випадку наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками та вина заподіювача (див. додатково коментар до ст. 22 ЦК). Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застосовується у випадках заподіяння останньої, під якою розуміють фізичні та моральні страждання, яких зазнав потерпілий у разі порушення, невизнання чи оскарження його суб'єктивного права (див. коментар до ст. 23 ЦК). Визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб полягає у позбавленні у судовому порядку або в іншому порядку, визначеному законом, юридичної сили винесеного рішення, вчиненої дії або зобов'язання вказаних суб'єктів владних правовідносин вчинити певну дію для захисту порушеного чи оскарженого права чи законного інтересу. І хоча наведений спосіб судового захисту цивільного права не є виключною прерогативою суду, судовий контроль за законністю актів та дій у сфері управління є більш ефективним у порівнянні із адміністративним, оскільки суд незалежний і підпорядковується виключно закону, судовий розгляд дає можливість більш повно і відкрито виявити дійсні обставини справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі (див. додатково коментар до ст. 21 ЦК). Коментована стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Так до способів захисту слід віднести позов про визнання правочину дійсним у випадках, передбачених ч. 2 ст. 219, ч. 2 ст. 220, ч. 2 ст. 221, ч. 2 ст. 226 ЦК. Такими способами слід також визначити такі норми, як те, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України). До "інших способів" захисту цивільного права чи інтересу також можна віднести судову діяльність, яка має характер попереднього судового контролю. Тобто, коли для вчинення тої чи іншої дії, яка може спричинити правові наслідки і зачепити права та законні інтереси уповноваженої особи, необхідно попередньо звернутися до суду. Так, відповідно до положень Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41), ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (ст. 47). Передбачається, що суд при дослідженні і встановленні дійсних обставин справи може відмовити уповноваженій особі у захисті, не застосовуючи жоден із перерахованих способів, у випадку зловживання своїми правами, а саме посягання на права інших осіб, моральні засади суспільства, завдання шкоди навколишньому природному середовищу, культурній та історичній спадщині, використання права з метою неправомірного обмеження конкуренції, недобросовісна конкуренція, зловживання монопольним становищем та інші форм зловживання правом (див. коментар до ст. 13 ЦК). Більш того, суд встановивши такі обставини, відмовляючи у правовому захисті і наявності зустрічного позову про припинення зловживання правом, повинен зобов'язати уповноважену особу припинити ці дії.

  • 457. Эволюция системы европейской безопасности от СБСЕ к ОБСЕ
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Изучив эволюцию данной организации рассматривая динамику развития и деятельности СБСЕ/ОБСЕ на рубеже XX-XXI веков, автор пришел к следующим выводам:

    1. Первый этап деятельности ОБСЕ, первоначально имевшей название СБСЕ, пришелся на годы холодной войны. В сложных условиях блокового противостояния Организация служила постоянным каналом взаимного общения между представителями Востока и Запада. Она внесла элемент многосторонности в биполярную ситуацию. Совещание расширило сферу межгосударственных отношений, включив в нее новые области сотрудничества, самыми важными из которых были права человека и охрана окружающей среды. В заслугу СБСЕ можно поставить также снижение военной напряженности в Европе. В 70-80-е годы прошлого века СБСЕ принадлежала важная роль в укреплении безопасности и сотрудничества на европейском континенте, в преодолении идеологического раскола между государствами-участниками. К концу 80-х годов Совещание начало превращаться в универсальный механизм общеевропейского сотрудничества на основе разработки общих правил игры, в центре которых находятся десять принципов хельсинского Заключительного акта.
    2. Второй этап деятельности ОБСЕ охватывает девяностые годы прошлого века. С принятием новых членов и активизацией деятельности данной организации. В этот период была создана широкая институциональная база, позволяющая решать широкий круг проблем, касающихся первого, второго и третьего измерений ОБСЕ. В своей практической деятельности Организация тесно сотрудничала с другими международными институтами, среди которых ООН, НАТО, СЕ, ЕС, СНГ. ОБСЕ осуществляла посреднические миссии в Чечне, Абхазии, Приднестровье, Косово и в других «горячих» точках Европе и Азии. Следует отметить и то, что к концу 90-х годов наметился географический и функциональный перекос в деятельности ОБСЕ, который грозил ослабить позиции Организации на международной арене, на это также повлияла пассивность Минской группы ОБСЕ по разрешению армяно-азербайджанского конфликта.
    3. На протяжении третьего этапа деятельности ОБСЕ, охватывающего первые годы XXI столетия, ведется активная работа по устранению вышеобозначенных дисбалансов, адаптации повестки дня ОБСЕ к новым вызовам и угрозам безопасности, в том числе и международному терроризму, реформированию институтов для придания большей скоординированности их работе. Организация взяла на себя ответственность как важный инструмент по мирному урегулированию споров в своем регионе и одним из главных инструментов в области раннего предупреждения, предотвращения конфликтов, регулирования кризисов и постконфликтного восстановления.
  • 458. Экологический менеджмент компании
    Доклады Юриспруденция, право, государство
  • 459. Экономическая политика и современные кризисы в Польше
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Основной краткосрочной проблемой остаются противодействие замедлению экономической активности и недопущение открытой рецессии. Фактическая слабость экономической политики, с помощью которой должны приниматься меры по контролю над замедлением деловой активности и по стабилизации темпов прироста в следующем году на уровне 5%, делает прогноз пессимистичным. Похоже, что временно прекращены реформы государственного финансового сектора, которые должны продолжаться для повышения эффективности фискальной системы. Социальная политика может повысить государственные расходы, что ограничит возможности сокращения бюджетного дефицита. В то же время некоторые предложения в фискальной сфере, такие как повышение косвенных налогов, могут еще больше угрожать перспективам подъема. Такие неожиданные опасности возникли из-за финансового кризиса в США и общего замедления экономического роста. Все это уже затронуло польский экспорт и в ближайшие годы приведет к его дальнейшему снижению. Наряду с этим мировые цены на нефть и продовольствие могут увеличить "импорт" инфляционного давления. А их смягчение под действием снижения обменных курсов злотого к доллару и к евро, похоже, прекратится уже в ближайшем будущем.

  • 460. Экономическая теория преступности (Г. Беккер)
    Доклады Юриспруденция, право, государство

    Вопросы политики охраны порядка. Первая проблема политики борьбы с преступностью, на которой останавливается Г. Беккер, - это вызывающая в США острые дискуссии проблема контроля над огнестрельным оружием(3). Защитники “права на оружие” говорят, что оно служит не только бандитам для нападения, но и их жертвам для самозащиты. В настоящее время в США на руках у населения находится 70 млн единиц оружия, т. е. его имеет каждый четвертый или, что то же самое, в среднем в каждой семье есть “ствол”, причем значительная часть личного оружия приобретена и хранится незаконно. Столь широкое его распространение делает трудным, если не невозможным, эффективное выполнение закона о запрещении личного оружия, если даже он будет принят. Поэтому, по мнению Г. Беккера, целесообразно пресекать использование оружия преступниками, не отменяя “права на оружие” для обычных граждан. Для этого есть два пути. Во-первых, есть смысл усиливать наказания для людей, использующих оружие при совершении преступлений (например, если обычное наказание за ограбление или кражу со взломом составляет год тюрьмы, то при использовании оружия наказание удваивается). Повышение издержек наказания уменьшит склонность преступников применять оружие. Во-вторых, следует дать полиции несколько больше свободы обыскивать тех, кого подозревают в наличии оружия.