Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 8261

Атестац�я робочого м�ста

1. Охорона прац� на п�дпри�мств�.

В умовах сучасного виробництва окрем� приватн� заходи щодо пол�пшення умов прац�, для попередження травматизации � неефективними. Тому �х зд�йснюють комплексно, створюючи в загальн�й систем� керування виробництвом, п�дсистему керування безпекою прац�. Таким чином, керування охороною прац� це програмно-ц�льовий комплекс по п�дготуванню, прийняттю � реал�зац�� вир�шень (орган�зац�йно-техн�чних, � л�кувально-проф�лактичних заход�в), спрямованих на забезпечення безпеки, збер�гання здоров'я � працездатност� людини в процес� прац�. Об'�кт керування - це безпека прац� на робочому м�сц�, д�лянц�, цеху, у вс�й систем� людина - виробництво, характеризу�ться вза�мод��ю людей �з предметами � знаряддями прац� � виробничого середовища. Керуюча частина м�стить у соб� кер�вник�в п�дпри�мства, кер�вник�в п�дрозд�л�в, службу охорони прац�. При цьому тут закладен� принципи системного п�дходу, коли виходи об'�кта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання �нформац�� пов'язан�, тобто �нформац�я про в�дхилення в процес� контролю надходить у керуючий орган, де вона анал�зу�ться � прийма�ться адекватне вир�шення. Таким чином, СКОП д�� за принципом зворотно� зв'язок. Планування зд�йсню�ться на основ� складених план�в: перспективний (5 л�тн�й) - комплекс планового пол�пшення умов по охорон� прац�. Вони � частиною б�знес-плану; поточн� (р�чн�) - вони включаються в щор�чну угоду по охорон� прац� колективного договору м�ж адм�н�страц��ю � трудовим колективом; оперативно-календарн� плани по охорон� прац� (ОКП), м�сячн� � квартальн�. У комплекс заход�в щодо охорони прац� входять: боротьба з� шк�дливими � небезпечними чинниками (шум, випром�нювання, в�брац�я � т.д.); соц�альн� заходи.

Мета атестац�� робочого м�ста визначити вс� фактори виробничого середовища � трудового процесу, як� шк�длив� фактори впливають на прац�вника, як �х усунути або послабити �х д�ю. Також визначити п�льги та компенсац�� як� на даються прац�вников� п�д час роботи та п�льги при визначенн� пенс�йного забезпечення. З метою послаблення негативних фактор�в необх�дно розробляти колективн� та �ндив�дуальн� заходи по забезпеченню нормативних умов по охорон� прац� ( розпод�л обовТязк�в м�ж службами, посадов� обовТязки). Необх�дн� умови осв�тлення, опалення, заземлення �лектроплилад�в та електроустановок, огородження та блокування, св�тлова та звукова сигнал�зац�я. Необх�дно проводити зоходи по зменшенню шк�дливих речовин, против�брац�йн� засоби, протишумов�, протипожежн�, електробезпечн�сть. Законодавством УПро охорону прац�Ф ст.9, УПро в�дпусткиФ ст.7,8 , УПро пенс��Ф ст.13 передбачено п�льги � компенсац�� за важк� та шк�длив� умови прац�.

Зг�дно Закону Укра�ни в�д 14.10.92 р. № 44 ст. 669 УПро охорону прац�Ф кожний громадянин ма� право на охорону прац�. ГАРАНТ�п ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦ� Стаття 6. Права громадян на охорону прац� при укладенн� трудового договору Умови трудового договору не можуть м�стити положень, як� не в�дпов�дають законодавчим та �ншим нормативним актам про охорону прац�, що д�ють в Укра�н�. При укладенн� трудового договору громадянин ма� бути про�нформований власником п�д розписку про умови прац� на п�дпри�мств�, наявн�сть на робочому м�сц�, де в�н буде працювати, небезпечних � шк�дливих виробничих фактор�в, як� ще не усунуто, можлив� насл�дки �х впливу на здоров'я та про його права на п�льги � компенсац�� за роботу в таких умовах в�дпов�дно до законодавства � колективного договору. Забороня�ться укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я. Стаття 7. Права прац�вник�в на охорону прац� п�д час роботи на п�дпри�мств� Умови прац� на робочому м�сц�, безпека технолог�чних процес�в, машин, механ�зм�в, устаткування та �нших засоб�в виробництва, стан засоб�в колективного та �ндив�дуального захисту, що використовуються прац�вником, а також сан�тарно-побутов� умови повинн� в�дпов�дати вимогам нормативних акт�в про охорону прац�. Прац�вник ма� право в�дмовитися в�д доручено� роботи, якщо створилася виробнича ситуац�я, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, як� його оточують, � навколишнього природного середовища. Факт наявност� тако� ситуац�� п�дтверджу�ться спец�ал�стами з охорони прац� п�дпри�мства з участю представника профсп�лки � уповноваженого трудового колективу, а в раз� виникнення конфл�кту - в�дпов�дним органом державного нагляду за охороною прац� з участю представника профсп�лки. За пер�од простою з цих причин не з вини прац�вника за ним збер�га�ться середн�й зароб�ток. Прац�вник ма� право роз�рвати трудовий догов�р за власним бажанням, якщо власник не викону� законодавство про охорону прац�, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку прац�вников� виплачу�ться вих�дна допомога в розм�р�, передбаченому колективним договором, але не менше трим�сячного зароб�тку. Прац�вник�в, як� за станом здоров'я потребують надання легшо� роботи, власник повинен в�дпов�дно до медичного висновку перевести, за �х згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата прац� при переведенн� прац�вник�в за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата �м допомоги по соц�альному страхуванню провадяться зг�дно з законодавством. На час зупинення експлуатац�� п�дпри�мства, цеху, д�льниц�, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони прац� за прац�вниками збер�га�ться м�сце роботи.

Стаття 8. Соц�альне страхування в�д нещасних випадк�в � профес�йних захворювань Ус� прац�вники п�длягають обов'язковому соц�альному страхуванню власником в�д нещасних випадк�в � профес�йних захворювань. Страхування зд�йсню�ться в порядку � на умовах, що визначаються законодавством � колективним договором (угодою, трудовим договором). �з фонду соц�ального страхування зд�йснюються виплати сум, що належать потерп�лому прац�вников� за пер�од його тимчасово� непрацездатност� або в порядку в�дшкодування шкоди та одноразово� допомоги, передбачено� статтею 11 цього Закону. Власник зобов'язаний повернути зазначен� суми до фонду соц�ального страхування, якщо нещасний випадок або профес�йне захворювання сталися з вини власника.

Стаття 9. Право прац�вник�в на п�льги � компенсац�� за важк� та шк�длив� умови прац� Прац�вники, зайнят� на роботах з важкими та шк�дливими умовами прац�, безплатно забезпечуються л�кувально-проф�лактичним харчуванням, молоком або р�вноц�нними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуван� перерви сан�тарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалост� робочого часу, додаткову оплачувану в�дпустку, п�льгову пенс�ю, оплату прац� у п�двищеному розм�р� та �нш� п�льги � компенсац��, що надаються в передбаченому законодавством порядку. При роз'�зному характер� роботи прац�внику виплачу�ться грошова компенсац�я на придбання л�кувально-проф�лактичного харчування, молока або р�вноц�нних йому харчових продукт�в на умовах, передбачених колективним договором. Власник може за сво� кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) прац�вникам п�льги � компенсац��, не передбачен� чинним законодавством. Протягом д�� трудового договору власник повинен сво�часно �нформувати прац�вника про зм�ни у виробничих умовах та в розм�рах п�льг � компенсац�й, включаючи й т�, що надаються йому додатково.

Стаття 10. Видача прац�вникам спецодягу, �нших засоб�в �ндив�дуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засоб�в На роботах �з шк�дливими � небезпечними умовами прац�, а також роботах, пов'язаних �з забрудненням або зд�йснюваних у несприятливих температурних умовах, прац�вникам видаються безплатно за встановленими нормами спец�альний одяг, спец�альне взуття та �нш� засоби �ндив�дуального захисту, а також змиваюч� та знешкоджуюч� засоби. Власник зобов'язаний орган�зувати комплектування та утримання засоб�в �ндив�дуального захисту в�дпов�дно до нормативних акт�в про охорону прац�. Власник компенсу� прац�вников� витрати на придбання спецодягу та �нших засоб�в �ндив�дуального захисту, якщо встановлений нормами строк видач� цих засоб�в порушено � прац�вник був змушений придбати �х за власн� кошти. У раз� дострокового зносу цих засоб�в не з вини прац�вника власник зобов'язаний зам�нити �х за св�й рахунок.

Стаття 11. В�дшкодування власником шкоди прац�вникам у раз� ушкодження �х здоров'я Власник зобов'язаний в�дшкодувати прац�вников� шкоду, запод�яну йому кал�цтвом або �ншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язк�в, у повному розм�р� втраченого зароб�тку в�дпов�дно до законодавства, а також сплатити потерп�лому (членам с�м'� та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенс�� та �нш� доходи, одержуван� прац�вником, не враховуються. Розм�р одноразово� допомоги встановлю�ться колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо в�дпов�дно до медичного висновку у потерп�лого встановлено ст�йку втрату працездатност�, ця допомога повинна бути не менше суми, визначено� з розрахунку середньом�сячного зароб�тку потерп�лого за кожен процент втрати ним профес�йно� працездатност�. У раз� смерт� потерп�лого розм�р одноразово� допомоги повинен бути не менше п'ятир�чного зароб�тку прац�вника на його с�м'ю, кр�м того, не менше р�чного зароб�тку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася п�сля його смерт�. Якщо нещасний випадок трапився внасл�док невиконання потерп�лим вимог нормативних акт�в про охорону прац�, розм�р одноразово� допомоги може бути зменшено в порядку, що визнача�ться трудовим колективом за поданням власника та профсп�лкового ком�тету п�дпри�мства, але не б�льш як на п'ятдесят процент�в. Факт наявност� вини потерп�лого встановлю�ться ком�с��ю по розсл�дуванню нещасного випадку. Власник в�дшкодову� потерп�лому витрати на л�кування (в тому числ� санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засоб�в, по догляду за ним та �нш� види медично� � соц�ально� допомоги в�дпов�дно до медичного висновку, що вида�ться у встановленому порядку; пода� �нвал�дам прац�, включаючи не працюючих на п�дпри�мств�, допомогу у вир�шенн� соц�ально-побутових питань за �х рахунок, а при можливост� - за рахунок п�дпри�мства. За прац�вниками, як� втратили працездатн�сть у зв'язку з нещасним випадком на виробництв� або профес�йним захворюванням, збер�га�ться м�сце роботи (посада) та середня зароб�тна плата на весь пер�од до в�дновлення працездатност� або визнання �х у встановленому порядку �нвал�дами. У раз� неможливост� виконання потерп�лим попередньо� роботи власник зобов'язаний забезпечити в�дпов�дно до медичних рекомендац�й його переп�дготовку � працевлаштування, встановити п�льгов� умови та режим роботи. Якщо власник не ма� можливост� працевлаштувати на сво�му п�дпри�мств� ос�б, як� частково втратили працездатн�сть, але не стали �нвал�дами, в�н зобов'язаний в�драхувати ц�льовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятост� населення кошти у розм�р� середньор�чно� зароб�тно� плати прац�вник�в за кожне нестворене робоче м�сце для таких ос�б. Працевлаштування цих ос�б зд�йсню�ться державною службою зайнятост� населення. Час перебування на �нвал�дност� у зв'язку з нещасним випадком на виробництв� або профес�йним захворюванням зарахову�ться до стажу роботи для призначення пенс�� за в�ком, а також до стажу роботи �з шк�дливими умовами, який да� право на призначення пенс�� на п�льгових умовах � у п�льгових розм�рах.

Стаття 12. В�дшкодування морально� шкоди В�дшкодування морально� шкоди провадиться власником, якщо небезпечн� або шк�длив� умови прац� призвели до морально� втрати потерп�лого, порушення його нормальних житт�вих зв'язк�в, вимагають в�д нього додаткових зусиль для орган�зац�� свого життя. П�д моральною втратою потерп�лого розум�ються страждання, запод�ян� прац�вников� внасл�док ф�зичного або псих�чного впливу, що спричинило пог�ршення або позбавлення можливостей реал�зац�� ним сво�х звичок � бажань, пог�ршення в�дносин з оточуючими людьми, �нших негативних насл�дк�в морального характеру. В�дшкодування морально� шкоди можливе без втрати потерп�лим працездатност�. Порядок в�дшкодування морально� шкоди визнача�ться законодавством.

Стаття 13. Перегляд розм�ру в�дшкодування шкоди У раз� зм�ни вартост� життя порядок пов'язаного з цим перегляду розм�ру в�дшкодування шкоди � одноразово� допомоги визнача�ться Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни. Розм�р в�дшкодування шкоди � розм�р одноразово� допомоги, що сплачуються потерп�лому (або членам с�м'� та утриманцям померлого), не п�длягають оподаткуванню.

Стаття 14. Охорона прац� ж�нок Забороня�ться застосування прац� ж�нок на важких роботах � на роботах �з шк�дливими або небезпечними умовами прац�, на п�дземних роботах, кр�м деяких п�дземних роб�т (неф�зичних роб�т або роб�т по сан�тарному та побутовому обслуговуванню), а також залучення ж�нок до п�д�ймання � перем�щення речей, маса яких перевищу� встановлен� для них граничн� норми. Перел�к важких роб�т та роб�т �з шк�дливими � небезпечними умовами прац�, на яких забороня�ться застосування прац� ж�нок, а також граничн� норми п�д�ймання � перем�щення важких речей ж�нками затверджуються М�н�стерством охорони здоров'я Укра�ни за погодженням з Державним ком�тетом Укра�ни по нагляду за охороною прац�. Праця ваг�тних ж�нок � ж�нок, як� мають неповнол�тн�х д�тей, регулю�ться чинним законодавством.

Стаття 15. Охорона прац� неповнол�тн�х Забороня�ться застосування прац� неповнол�тн�х, тобто ос�б в�ком до в�с�мнадцяти рок�в, на важких роботах � на роботах �з шк�дливими або небезпечними умовами прац�, а також на п�дземних роботах. Порядок трудового � профес�йного навчання неповнол�тн�х профес�й, пов'язаних з цими роботами, визнача�ться положенням, яке затверджу�ться Державним ком�тетом Укра�ни по нагляду за охороною прац�. Забороня�ться також залучати неповнол�тн�х до п�д�ймання � перем�щення речей, маса яких перевищу� встановлен� для них граничн� норми. Перел�к важких роб�т � роб�т �з шк�дливими � небезпечними умовами прац�, на яких забороня�ться застосування прац� неповнол�тн�х, а також граничн� норми п�д�ймання � перем�щення важких речей неповнол�тн�ми затверджуються М�н�стерством охорони здоров'я Укра�ни за погодженням з Державним ком�тетом Укра�ни по нагляду за охороною прац�. Неповнол�тн� приймаються на роботу лише п�сля попереднього медичного огляду. Забороня�ться залучати неповнол�тн�х до н�чних, надурочних роб�т та роб�т у вих�дн� дн�. В�к, з якого допуска�ться прийняття на роботу, тривал�сть робочого часу, в�дпусток та деяк� �нш� умови прац� неповнол�тн�х визначаються чинним законодавством. Стаття 16. Охорона прац� �нвал�д�в У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний орган�зувати навчання, переквал�ф�кац�ю � працевлаштування �нвал�д�в в�дпов�дно до медичних рекомендац�й, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень � п�льгов� умови прац� на прохання �нвал�д�в. Залучення �нвал�д�в до надурочних роб�т � роб�т у н�чний час без �х згоди не допуска�ться. П�дпри�мства, як� використовують працю �нвал�д�в, зобов'язан� створювати для них умови прац� з урахуванням рекомендац�й медико-соц�ально� експертизи та �ндив�дуальних програм реаб�л�тац��, вживати додаткових заход�в щодо безпеки прац�, як� в�дпов�дають специф�чним особливостям ц��� категор�� прац�вник�в.

ОРГАН�ЗАЦ�Я ОХОРОНИ ПРАЦ� НА ВИРОБНИЦТВ�

Стаття 17. Управл�ння охороною прац� на п�дпри�мств� та обов'язки власника Власник зобов'язаний створити в кожному структурному п�дрозд�л� � на робочому м�сц� умови прац� в�дпов�дно до вимог нормативних акт�в, а також забезпечити додержання прав прац�вник�в, гарантованих законодавством про охорону прац�. З ц��ю метою власник забезпечу� функц�онування системи управл�ння охороною прац�, для чого: створю� в�дпов�дн� служби � признача� посадових ос�б, як� забезпечують вир�шення конкретних питань охорони прац�, затверджу� �нструкц�� про �х обов'язки, права та в�дпов�дальн�сть за виконання покладених на них функц�й; розробля� за участю профсп�лок � реал�зу� комплексн� заходи для досягнення встановлених норматив�в з охорони прац�, впроваджу� прогресивн� технолог��, досягнення науки � техн�ки, засоби механ�зац�� та автоматизац�� виробництва, вимоги ергоном�ки, позитивний досв�д з охорони прац� тощо; забезпечу� усунення причин, що призводять до нещасних випадк�в, профес�йних захворювань, � виконання проф�лактичних заход�в, визначених ком�с�ями за п�дсумками розсл�дування цих причин; орган�зову� проведення лабораторних досл�джень умов прац�, атестац�� робочих м�сць на в�дпов�дн�сть нормативним актам про охорону прац� в порядку � строки, що встановлюються законодавством, вжива� за �х п�дсумками заход�в щодо усунення небезпечних � шк�дливих для здоров'я виробничих фактор�в; розробля� � затверджу� положення, �нструкц��, �нш� нормативн� акти про охорону прац�, що д�ють у межах п�дпри�мства та встановлюють правила виконання роб�т � повед�нки прац�вник�в на територ�� п�дпри�мства, у виробничих прим�щеннях, на буд�вельних майданчиках, робочих м�сцях в�дпов�дно до державних м�жгалузевих � галузевих нормативних акт�в про охорону прац�, забезпечу� безплатно прац�вник�в нормативними актами про охорону прац�; зд�йсню� пост�йний контроль за додержанням прац�вниками технолог�чних процес�в, правил поводження з машинами, механ�змами, устаткуванням та �ншими засобами виробництва, використанням засоб�в колективного та �ндив�дуального захисту, виконанням роб�т в�дпов�дно до вимог щодо охорони прац�; орган�зову� пропаганду безпечних метод�в прац� та сп�вроб�тництво з прац�вниками у галуз� охорони прац�. В раз� в�дсутност� в нормативних актах про охорону прац� вимог, як� необх�дно виконати для забезпечення безпечних � нешк�дливих умов прац� на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заход�в, що забезпечать безпеку прац�вник�в. У раз� виникнення на п�дпри�мств� надзвичайних ситуац�й � нещасних випадк�в власник зобов'язаний вжити терм�нових заход�в для допомоги потерп�лим, залучити при необх�дност� профес�йн� авар�йно-рятувальн� формування.

Зг�дно Закону Укра�ни в�д 15.11.96 р. УПро в�дпусткиФ кожний громадянин ма� право на додатков� в�дпустки за роботу �з шк�дливими � важкими умовами прац�.

Стаття 7. Щор�чна додаткова в�дпустка за роботу �з шк�дливими � важкими умовами прац� та �� тривал�сть ( Стаття 7 вводиться в д�ю з 1 с�чня 1998 року зг�дно з Постановою ВР N 505/96-ВР в�д 15.11.96 ) Щор�чна додаткова в�дпустка за роботу �з шк�дливими � важкими умовами прац� тривал�стю до 35 календарних дн�в нада�ться прац�вникам, зайнятим на роботах, пов'язаних �з негативним впливом на здоров'я шк�дливих виробничих фактор�в, за Списком виробництв, цех�в, профес�й � посад, затверджуваним Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни. Конкретна тривал�сть в�дпустки, зазначено� в частин� перш�й ц��� статт�, встановлю�ться колективним чи трудовим договором залежно в�д результат�в атестац�� робочих м�сць за умовами прац� та часу зайнятост� прац�вника в цих умовах.

Стаття 8. Щор�чна додаткова в�дпустка за особливий характер прац� та �� тривал�сть ( Стаття 8 вводиться в д�ю з 1 с�чня 1998 року зг�дно з Постановою ВР N 505/96-ВР в�д 15.11.96 )

Щор�чна додаткова в�дпустка за особливий характер прац� нада�ться: 1) окремим категор�ям прац�вник�в, робота яких пов'язана з п�двищеним нервово-емоц�йним та �нтелектуальним навантаженням або викону�ться в особливих природних географ�чних � геолог�чних умовах та умовах п�двищеного ризику для здоров'я, - тривал�стю до 35 календарних дн�в за Списком виробництв, роб�т, профес�й � посад, затверджуваним Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни; 2) прац�вникам з ненормованим робочим днем - тривал�стю до 7 календарних дн�в зг�дно �з списками посад, роб�т та профес�й, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривал�сть щор�чно� додатково� в�дпустки за особливий характер прац� встановлю�ться колективним чи трудовим договором залежно в�д часу зайнятост� прац�вника в цих умовах.

Зг�дно Закону Укра�ни в�д 16.12.91 р. УПро пенс��Ф кожний громадянин ма� право пенс�� на п�льгових умовах , якщо викону� шк�дливу роботу.

Стаття 13. Пенс�� за в�ком на п�льгових умовах На п�льгових умовах мають право на пенс�ю за в�ком, незалежно в�д м�сця останньо� роботи: а) прац�вники, зайнят� повний робочий день на п�дземних роботах, на роботах з особливо шк�дливими � особливо важкими умовами прац�, - за списком N 1 виробництв, роб�т, профес�й, посад � показник�в, затверджуваним Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни, � за результатами атестац�� робочих м�сць; чолов�ки - п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� роботи не менше 20 рок�в, з них не менше 10 рок�в на зазначених роботах; ж�нки - п�сля досягнення 45 рок�в � при стаж� роботи не менше 15 рок�в, з них не менше 7 рок�в 6 м�сяц�в на зазначених роботах. Прац�вникам, як� мають не менше половини стажу роботи з особливо шк�дливими � особливо важкими умовами прац�, пенс�� на п�льгових умовах призначаються �з зменшенням в�ку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 р�к за кожний повний р�к тако� роботи чолов�кам � на 1 р�к 4 м�сяц� - ж�нкам; б) прац�вники, зайнят� повний робочий день на �нших роботах �з шк�дливими � важкими умовами прац�, - за списком N 2 виробництв, роб�т, профес�й, посад � показник�в, затверджуваним Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни, � за результатами атестац�� робочих м�сць: чолов�ки - п�сля досягнення 55 рок�в � при стаж� роботи не менше 25 рок�в, з них не менше 12 рок�в 6 м�сяц�в на зазначених роботах; ж�нки - п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� роботи не менше 20 рок�в, з них не менше 10 рок�в на зазначених роботах. Прац�вникам, як� мають не менше половини стажу роботи �з шк�дливими � важкими умовами прац�, пенс�� на п�льгових умовах призначаються �з зменшенням в�ку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 р�к за кожн� 2 роки 6 м�сяц�в тако� роботи чолов�кам � за кожн� 2 роки тако� роботи - ж�нкам; в) трактористи-машин�сти, безпосередньо зайнят� у виробництв� с�льськогосподарсько� продукц�� в колгоспах, радгоспах, �нших п�дпри�мствах с�льського господарства, - чолов�ки п�сля досягнення 55 рок�в � при загальному стаж� роботи не менше 25 рок�в, з них не менше 20 рок�в на зазначен�й робот�; г) ж�нки, як� працюють трактористами-машин�стами, машин�стами буд�вельних, шляхових � вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на баз� трактор�в � екскаватор�в, - п�сля досягнення 50 рок�в � при загальному стаж� роботи не менше 20 рок�в, з них не менше 15 рок�в на зазначен�й робот�; д) ж�нки, як� працюють доярками (операторами машинного до�ння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, �нших п�дпри�мствах с�льського господарства, - п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� зазначено� роботи не менше 20 рок�в за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих ц�лей встановлюються в порядку, що визнача�ться Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни; е) ж�нки, зайнят� протягом повного сезону на вирощуванн�, збиранн� та п�слязбиральн�й обробц� тютюну,- п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� зазначено� роботи не менше 20 рок�в; �) роб�тниц� текстильного виробництва, зайнят� на верстатах � машинах, - за списком виробництв � профес�й, затверджуваним у порядку, що визнача�ться Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни, - п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� зазначено� роботи не менше 20 рок�в; ж) ж�нки, як� працюють у с�льськогосподарському виробництв� та виховали п'ятеро � б�льше д�тей, - незалежно в�д в�ку � трудового стажу, в порядку, що визнача�ться Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни; з) вод�� м�ського пасажирського транспорту (автобус�в, тролейбус�в, трамва�в) � великовагових автомоб�л�в, зайнятих у технолог�чному процес� важких � шк�дливих виробництв: чолов�ки - п�сля досягнення 55 рок�в � при стаж� роботи 25 рок�в, в тому числ� на зазначен�й робот� не менше 12 рок�в 6 м�сяц�в; ж�нки - п�сля досягнення 50 рок�в � при стаж� роботи 20 рок�в, в тому числ� на зазначен�й робот� не менше 10 рок�в. ( Пункт "з" частини першо� статт� 13 в редакц�� Закону N 2356-12 в�д 15.05.92 ) ( Частину другу статт� 13 виключено на п�дстав� Закону N 1461-III ( 1461-14 ) в�д 17.02.2000 ) ( Частину третю статт� 13 виключено на п�дстав� Закону N 198/96-ВР в�д 16.05.96 ) Прац�вникам �нших виробництв, профес�й та посад достроков� пенс�� залежно в�д умов прац� (але не ран�ш як п�сля досягнення 55 рок�в чолов�ками � 50 рок�в ж�нками) можуть встановлюватися за результатами атестац�� робочих м�сць за рахунок кошт�в п�дпри�мств та орган�зац�й, призначених на оплату прац�, як� перераховуються до Пенс�йного фонду Укра�ни на виплату пенс�й до досягнення прац�вником пенс�йного в�ку, передбаченого статтею 12 цього Закону. ( Частина третя статт� 13 �з зм�нами, внесеними зг�дно �з Законом N 198/96-ВР в�д 16.05.96 ) Порядок пенс�йного забезпечення ос�б, як� працювали до введення в д�ю цього Закону на роботах �з шк�дливими й важкими умовами прац�, передбачених законодавством, що д�яло ран�ше, визнача�ться статтею 100 даного Закону. Контроль за правильн�стю застосування списк�в на п�льгове пенс�йне забезпечення � як�стю проведення атестац�� робочих м�сць на п�дпри�мствах та в орган�зац�ях, п�дготовка пропозиц�й щодо вдосконалення цих списк�в покладаються на органи Державно� експертизи умов прац�. Положення про органи Державно� експертизи умов прац� та порядок проведення атестац�� робочих м�сць затверджуються Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни.

2.Анал�з шк�дливих � небезпечних чинник�в По природ� д�� на орган�зм людини небезпечн� � шк�длив� виробнич� чинники (НВЧ � ШВЧ) п�дрозд�ляються на чотирьох групи: Ф�зичн�; Х�м�чн�; Б�олог�чн�; Психоф�з�олог�чн�. До ф�зичних ШВЧ в�дносяться частини машин; гостр� крайки; п�двищений р�вень в�брац��, шуму; аномальне значення м�крокл�мату; п�двищена запиленн�сть � загазован�сть, випром�нювання � т.д. Х�м�чн� чинники д�ляться на токсичн�, що дратують (алергени), канцерогенн�, мутагенн�. Б�олог�чн� НВЧ: патогенн� м�кроорган�зми � продукти �хньо� житт�д�яльност�; рослини; тварини; людина. Психоф�з�олог�чн� НВЧ: нервово-емоц�йн� перевантаження; монотонн�сть; статичне, динам�чне навантаження; робота в н�чну зм�ну � т.д.

У залежност� в�д енерговитрат ус� роботи д�ляться на три категор��: легк�; середньо� ваги; важк�. Легк� ф�зичн� роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язан� з ходьбою, але без систематичних ф�зичних напруг або п�днять � перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легк� роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч. Ф�зичн� роботи середньо� ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язан� з пост�йною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 к�лограм�в (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч). Важка ф�зична робота пов'язана �з систематичними ф�зичними напругами, а також п�дйомом � переноской вагами б�льш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).

3.Шк�длив� речовини Ведення ряду технолог�чних процес�в супроводжу�ться вид�ленням у пов�тря робочо� зони шк�дливих х�м�чних речовин у вид� пар�в, гази � пилюки. По ступен� д�� на орган�зм людини шк�длив� речовини п�дрозд�ляються на чотирьох класу небезпеки: Надзвичайно небезпечн�: ПДК <0,1 мг/м3; Високонебезпечн�: ПДК в�д 0,1 до 1,0 мг/м3; Ум�ренонебезпечн�: ПДК в�д 1,1 до 10,0 мг/м3; Малонебезпечн�: ПДК >10,0 мг/м3. У основу дано� класиф�кац�� призначена середня смертельна концентрац�я (ССК) гранично припустима концентрац�я (ПДК). ПДК шк�дливих речовин - це концентрац��, що при щоденн�й робот� протягом восьми час�в або �ншо� тривалост�, але не б�льш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або в�дхилення в стан� здоров'я що виявляються сучасними методами досл�джень у процес� роботи або у в�ддален� терм�ни життя д�йсних � наступних покол�нь. Умовою безпеки шк�дливих речовин � сп�вв�дношення:

Едоп. обм�рюван� СФ � ПДК мг/м3. При перебуванн� в робоч�й зон� дек�лькох шк�дливих речовин однонаправленного д�� повинно дотримуватися сп�вв�дношення: По характер� д�� вони п�дрозд�ляються на: Загальнотоксичн� - отру�ння всього орган�зму , що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, ц�ан�ди, арсениды - з'�днання миш'яку; Подразн� (хлор, ам�ак, с�рчистий газ, ацетон); сенсибилизируют - алергени (формальдегид, розчинники � лаки на основ� н�тросполук); Канцерогенн� - як� викликають рак (н�кель, з'�днання кульгави, азбест, ам�ни � т.д.); Мутагенные - як� впливають на репродуктивну функц�ю (магн�й, ртуть) При розм�рах часток б�льш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах. Б�льш 30 мкм - обчищаються циклонами. В�д 0.5 до 30 мкм - рукавний ф�льтр (як великий пилосос). До 5 мкм - методом електростатики (электроф�льтрац��).

Засоби �ндив�дуального захисту в�д шк�дливих речовин. Засоби �ндив�дуального захисту орган�в подиху. П�дрозд�ляються на: противопильов� маски-распираторы; протигазов� респ�ратори (в�д пилюки � газу); противогази (що ф�льтрують � �золюють). Засоби �ндив�дуального захисту т�ла. Для захисту т�ла застосовують спец�альн� костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохимзащитном виконаннях. Для захисту рук застосовують спец�альн� рукавиц�, гидрофобные або гидрофильные маз�. Для захисту голови - спец�альн� каски. Засоби �ндив�дуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спец�альн� очки, скафандри, особист� захисн� щитки. Весь персонал, що працю� з� шк�дливими речовинами пер�одично � попередньо проходить контроль. 4.Осв�тлення. 90% �нформац�� людина одержу� через органи зору. Св�тло робить позитивний вплив на обм�н речовин, серцево-судинну систему, нервово-псих�чну сферу. Рац�ональне осв�тлення сприя� п�двищенню продуктивност� прац�, його безпеки. При недостатньому осв�тленн� � поган�й його якост� в�дбува�ться швидке стомлення зорових анал�затор�в, п�двищу�ться травматичность. Занадто висока яскрав�сть виклика� явище осл�плення, порушення функц�� ока. Частина електромагн�тного спектра з l в�д 10Е340000 нм назива�ться оптичною областю спектра, що п�дрозд�ля�ться на �нфрачервоне випром�нювання(770Е340000), видиме випром�нювання (380Е770), УФ область - 10Е380 нм. У межах видимо� област�, випром�нювання р�зноман�тно� l викликають р�зн� св�тлов� � кол�рн� в�дчуття: в�д ф�олетового до червоного цв�т�в. Найб�льше дошкульне людське око до 550 нм випром�нювання. До меж спектра чутлив�сть зменшу�ться.

Нормування осв�тлення Природне � штучне осв�тлення норму�ться СНИП II 4-79 у залежност� в�д характеристики зорово� роботи, найменшого розм�ру об'�кта розр�знення, фона контрасту об'�кта з фоном. Для природного осв�тлення норму�ться коеф�ц��нт природного осв�тлення, причому для б�чного осв�тлення норму�ться м�н�мальне значення КЕО, а для верхнього � комб�нованого - середн� значення. Для кожного помешкання буду�ться крива розпод�лу КЕО й осв�тленост� в характерному розтин� помешкання - фронтальна площина, що проходить по середин� помешкання перпендикулярно площини остекления. Вим�р Евнутр�шнього зд�йсню�ться на р�вн� 0.8 м в�д р�вня стат�. Нормованою характеристикою для штучного осв�тлення � м�н�мальна осв�тлен�сть на робочому м�сц� Еmin (люкс).

Головн� вимоги до виробничого осв�тлення : Осв�тлен�сть на робочому м�сц� повинна в�дпов�дати характеру зорово� роботи; р�вном�рний розпод�л яскравост� на робоч�й поверхн� � в�дсутн�сть р�зких т�ней; розм�р осв�тлення, пост�йн�сть в часу (в�дсутн�сть пульсац�� св�тлового потоку); оптимальна спрямован�сть св�тлового потоку й оптимальний спектральний склад; вс� елементи осв�тлювальних установлень повинн� бути довгов�чн�, вибухоло-пожежо-электробезпечн�.

Експлуатац�я осв�тлювальних установок � контроль. Експлуатац�я включа�: регулярне очищення засклених прор�з�в � св�тильник�в в�д бруду; сво�часну зам�ну перегор�лих ламп; контроль напруги в мереж�; регулярний ремонт арматури св�тильник�в; регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбачен� спец�альн� пересувн� в�зки з платформами, телескоп�чн� сх�дц�, п�дв�сн� устро�. Вс� ман�пуляц�� провадяться при в�дключен�й напруз�. Якщо висота п�дв�су до 5м - обслуговуються сх�дцевими драбинами (обов'язково 2 чолов�к). Контроль осв�тлення зд�йсню�ться не р�дше 1 разу в р�к шляхом вим�ру осв�тленост� або сили св�тла за допомогою фотометра; наступне пор�вняння з нормативами.

5.В�брац�я. Перем�щення точки або механ�чно� системи при якому в�дбува�ться почергове зростання й убування в часу значень хоча б одн��� координати. Причиною порушення в�брац�� � виникаюч� при робот� машин неур�вноважен� силов� впливи: ударн� навантаження; зворотно-поступальн� перем�щення; дисбаланс. Причиною дисбалансу �: неоднор�дн�сть матер�алу; розб�жн�сть центр�в мас � осей обертання; деформац�я.

Б�олог�чний вплив в�брац��. В�брац�я - загальноб�олог�чний шк�дливий чинник, що призводить до фахових захворювань - в�брозахворюваннь, л�кування котрих можливо т�льки на ранн�х стад�ях. Хвороба супроводжу�ться ст�йкими порушеннями в орган�зм� людини (опорно-руховий апарат, необоротн� зм�ни в к�стках � суглобах, зсуви в черевн�й порожнин�, нервово-псих�чн�й сфер�). Людина частково або ц�лком утрача� працездатн�сть. По способ� передач� на людину в�брац�я п�дрозд�ля�ться на загальну � локальну. Загальна - д�� через опорн� поверхн� н�г на весь орган�зм у ц�лому. Локальна - на окрем� д�лянки т�ла. Загальну под�ляють по характер� передач� на: транспортну (при прямуванн� машин); транспортно-технолог�чну (при виконанн� роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технолог�чну (при робот� механ�зм�в � людина знаходиться поруч)

Параметри в�брац��

1. Частота, Гц. Людина � замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо п�двести зовн�шн� коливання з т��� ж частотою - резонанс: повне припинення роботи серця.
2. Ампл�туда А, м.
3. Середн� квадратичное значення в�броскорост� Vt, м/с.
4. Середн� квадратичное в�броприскорення wt, м/с.
5. В�дносний показник в�броскорост� Lv, Дб.
6. В�дносний показник в�броприскорення Lw, Дб.

Нормування в�брац�й. Нормативними характеристиками, що служать для оц�нки впливу в�брац�й на людину �: Середньоквадратичн� значення в�броскорост� � виброприскорения та �хн� показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt � wt. Менше 10 - Lw Lv. По способу передач� на людину в�брац�я вим�рю�ться в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування зд�йсню�ться в р�зних �нтервалах частот: Для загально� в�брац�� - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц Для локально� - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

М�ри боротьби. У автоматичних виробництвах м�рою боротьби � дистанц�йне керування (виключа� контакт). У неавтоматических виробництвах: Зниження в�брац�� в джерелах �хн�х виникнень: п�двищення точност� опрацювання деталей; оптим�зац�я технолог�чного процесу; пол�пшення балансування. В�дстройка в�д режим�в резонансу (зб�льшення жорсткост� системи); вибродемпф�рування (пружинн� в�бро�золятори). Пол�пшення орган�зац�� прац� в�бронебезпечних процес�в: загальна к�льк�сть часу в контакт� з в�брообладнанням не повинно перевищувати зм�ни; одноразову д�ю не повинно перевищувати для локально� - 20 хвилин, для загально� - 40 хвилин. До л�кувально - проф�лактичних м�р в�дносяться: масаж; заходи, що загально укрепляють; г�дропродцедури. В�брац�я ма� властив�сть кумуляции (накаплювання в орган�зм�)

6.Виробничий шум. Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоров'я � працездатн�сть. Як ф�зичне явищ звук - механ�чн� коливання упругого середовища, яке сприйма�ться людським вухом в �нтервал� частот 16 - 20 000 Гц. До 16 Гц - инфразвуков� коливання; понад 20 000 Гц - ультразвук. Параметри шуму. частота f, Гц звуковий тиск Р, Па - перем�нна складового атмосферного тиску, що виника� при звуков�й хвил�. �нтенсивн�сть (сила звука) J, Вт/м - енерг�я стерпна хвилею в одиницю часу в�днесена до поверхн�. В�дносний показник (р�вень звукового тиску) L. r - щ�льн�сть середовища, через який проходить звук. с - Швидк�сть поширення звука в середовищ� Нормування шуму. З метою нормування д�апазон розбива�ться на октавн� смуги: f1, f2, f3, f4. У кожн�й смуз� знаходяться fср. Отримано середньогеометричн� частоти: 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Нормованою характеристикою шуму � р�вень звукового тиску L, тому що самий звуковий тиск � �нтенсивн�сть зм�нюються в широких межах � �х нормувати неможливо. Також людське вухо п�дпорядкову�ться закону Вебера - Фехнера: принцип в�дносност� сприйняття шуму людиною. Поширено частотний метод анал�зу шуму. Вим�р р�вня звукового тиску на среднегеометрических частотах �з наступним пор�внянням по ГОСТам.

Методи � засоби захисту в�д шуму. Захист в�д шуму досяга�ться розробкою шумобезопасно� техн�ки, застосуванням засоб�в � метод�в �ндив�дуального � колективного захисту, буд�вельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту д�ляться стосовно джерела шуму: понижуюч� шум у джерел� виникнення (найб�льше ефективно); понижуюч� шум на шляхах його поширення. По способу реал�зац��: Акустичн� - грунтуються на акустичному вим�р� помешкання � за принципом д�� п�дбираються засоби звуко�золяц��, звукопоглинання, в�бро�золяц�я, демпф�рування, застосування глушителей шуму. Буд�вельно-акустичн� методи застосовують: екрани, звуко�золяц�ю, каб�ни спостереження, дистанц�йне керування, кожухи, ущ�льнення � т.д. Найб�льше ефективн� звуко�золююч� матер�али: трипласт (композиц�йний матер�ал); пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи � т.д. Звуковбирн� матер�али: мармур, бетон, гран�т, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, м�нераловата, матер�али з щ�линною перфорац��ю. Арх�тектурно-планувальн�: рац�ональне розм�щення робочих м�сць; рац�ональний режим прац� � в�дпочинку. Орган�зац�йно-техн�чн�. Активна форма захисту - генерац�я шуму в противофазя до джерела. Засоби �ндив�дуально захисту: навушники, вушн� вкладки, шлемофони, каски. 7.Випром�нювання , що �он�зують. До випром�нювань , що �он�зують, ставляться корпускулярн� (мающ� масу) � електромагн�тн�. Корпускулярн�: a, b � нейтрони. Електромагн�тн�: g � рентген. Викликають �он�зац�ю середовища. a-випром�нювання: пот�к ядер випуска�ться речовиною при рад�оактивному розпад� або ядерних реакц�ях. Висока �он�зуюча � мала проникаюча спроможн�сть. Проб�г 8-9 мм у пов�тр� � дек�лька м�крон у жив�й тканин�. b-випром�нювання: пот�к електрон�в або позитрон�в виникаючих при ядерному розпад�. Спроможн�сть , що �он�зу� , менше, проникаюча - б�льше, тому що маса значно менше при однаков�й енерг��. У пов�тр� проб�г 1.8 м, у жив�й тканин� 2.5 см. Нейтрони перетворяють свою енерг�ю у вза�мод�ю з частками речовини � сприяють одержанню g-випром�нювання. Проникаюча спроможн�сть залежить в�д виду атом�в. g-випром�нювання фотонов ма� колосальну проникаючу � малу �он�зуючу спроможн�сть. Швидк�сть поширення � швидкост� св�тла. Рентген�вське випром�нювання склада�ться з тормозного � характеристичного. Тормозне �спускаеться при зм�н� к�нетично� енерг�� часток, характеристичне - при зм�н� енергетичного стана ядра, т��� ж властивост�, що � g.

Б�олог�чна д�я. У результат� опром�нення живо� тканини в н�й виника� �он�зац�я молекул � розпадання на �они. �он�зац�я супроводжу�ться порушенням молекул, як сл�дство роз�рвання молекулярних зв'язк�в � зм�ною х�м�чно� структури з'�днань, тому що в основному т�ло - це вода. Вода розпада�ться на в�льн� радикали (рад�ол�з води). Ц� радикали дуже активн� � призводять до катал�тичних реакц�й � окислювання, у результат� чого в�дбува�ться руйнац�я кл�тин. В�дбува�ться гальмування функц�� кровотворних орган�в, звуження сосуд�в, розлад шлунково-кишкового тракту й �мунно� системи орган�зму.

Зовн�шн� � внутр�шн� опром�нення. Зовн�шн� опром�нення - опром�нення, коли джерело рад�ац�� знаходиться поза орган�змом � улучення випром�нювання усередину виключа�ться - видеотерминалы, рентген, �з герметичним джерелом випром�нювання. При зовн�шньому опром�ненн� небезпечним � b, g, рентген�вське, нейтронне випром�нювання. Б�олог�чний ефект залежить в�д дози опром�нення, його виду, часу впливу, розм�ри поверхн�, �ндив�дуально� чутливост� орган�зму. Ознаки опром�нення: сух�сть шк�ри, ламк�сть к�сток, тр�щини шк�ри, променев� виразки. g � рентген�вське опром�нення може призводити до летального виходу без зовн�шн�х ознак. a � b викликають шк�рн� поразки. Внутр�шн� опром�нення - в�дбува�ться при влученн� рад�оактивно� речовини усередину орган�зму при вдиханн� забрудненого пов�тря, через стравох�д, через шк�ру. У цьому випадку людина п�дда�ться безупинному опром�ненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з орган�зму шляхом ф�з�олог�чного обм�ну. Внутр�шнь� опром�нення небезпечно, тому що уражають внутр�шн� органи, кров. Найб�льше небезпечно a.

Параметри випром�нювань , що �он�зують. Експозиц�йна доза d - число �он�в одного знака випром�нювання , що утворяться в пов�тр� dm - маса пов�тря в цьому елементарному обсяз�. Х - системна; [P] - внесистемна. Потужн�сть експозиц�йно� дози Активн�сть рад�оактивно� речовини Поглинена доза d - к�льк�сть енерг��, передано� речовин� в деякому елементарному обсяз�. dm - маса речовини в обсяз�. Потужн�сть поглинено� дози Екв�валентна доза

Q - коеф�ц��нт якост�, що врахову� вид випром�нювання. Поняття екв�валентно� дози введено в зв'язку з тим, що р�зн� види випром�нювання при однаков�й поглинен�й доз� викликають р�зноман�тн� б�олог�чн� ефекти. Q знаходиться по таблицях Норм Рад�ац�йно� Безпеки.

Природний фон. Людина пост�йно п�дда�ться опром�ненню природним фоном, що склада�ться з косм�чного випром�нювання � випром�нювання природно розпод�лених природних, рад�оактивних речовин (пищачи, вода, грунт). Природний фон визнача�ться в одиницях потужност� експозиц�йно� дози. На територ�� Б�ларус� - в�д 4 до 20 мк/час. Флюорограф�я: 0.5 - 0.2 Рентгена. Рентгеноскоп�я грудно� кл�тини: 2 Рентгени. Рентгеноскоп�я зуба: до 5 Рентген. Третя стад�я - розпал хвороби: блювота, температура 40о - 41о, кровотеча з носа � внутр�шн�х органи. Понад 700 - смерть п�д променем на м�сц�.

Нормування випром�нювань , що �он�зують. У основу нормування призначен� становища: не перевищення дозового меж�; винятки необгрунтованого опром�нення людей. Головними нормативними документами, що регламентують припустим� р�вн� опром�нення �: норма рад�ац�йно� безпеки - НРБ-87; головн� сан�тарн� правила роботи з рад�оактивними речовинами й �ншими джерелами випром�нювань , що �он�зують , -ОСП 72-87. В�дпов�дно до НРБ � ОСП облучает особи д�ляться на трьох категор��: А - особи, що пост�йно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випром�нювання; Б - обмежена частина населення, що безпосередньо не працю� з джерелами випром�нювання, але за умовами проживання або розм�щення можуть п�ддаватися опром�ненню. В - �нше населення в област�, кра�, республ�ц�. Установлено три групи орган�в, опром�нення яких приносить найб�льша шкода здоровью в порядку убування чутливост�: усе т�ло, гонады, червоний к�стковий мозок; щитовидна залоза, печ�нка, нирки, селез�нка, ЖКТ, легк�, хрусталик ока, жирова тканина, м'язи; шк�рний покров, к�сткова тканина, пензля, предплечья. У залежност� в�д групи орган�в для персоналу категор�� УАФ - ПДД, для категор�� УБФ - ПД (межа дози), для УУФ - природний фон. ПДД характеризу� найб�льше значення �ндив�дуально� екв�валентно� дози за р�к, що при р�вном�рному вплив� протягом 50 рок�в не виклика� в стан� здоров'я персоналу несприятливих зм�н, що виявляються сучасними методами. ПД установлю�ться менше ПДД - для запоб�гання необгрунтованого опром�нення ос�б категор�� УБФ.

Захист в�д випром�нювань , що �он�зують. До головних м�р захисту в�дносяться: використання джерел �з м�н�мальним виходом випром�нювання (захист к�льк�стю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих м�сць в�д джерел (захист в�дстанню); екран�зування джерел або робочих м�сць. Розр�зняють захист: в�д зовн�шнього опром�нення, що виника� при робот� з закритими джерелами; в�д внутр�шнього опром�нення, що виника� при робот� з в�дкритими джерелами. Закрит� джерела - устро�, що виключають вилучення рад�оактивних речовин у середовище. При нам�р� захисного екрана визначають характеристики джерела � гранично припустим� р�вн� випром�нювання. Проектування захисту виконуються з урахуванням призначення помешкання, категор�� ос�б, що облучаються, тривалост� опром�нення. При цьому визнача�ться кратн�сть ослаблення опром�нення Ро -потужн�сть дози, яка зам�ря�ться на робочому м�сц�; Рх - гранично припустима потужн�сть дози. Товщина екрана розрахову�ться в залежност� в�д енерг�� випром�нювання � кратност� ослаблення з урахуванням щ�льност� матер�алу. У залежност� в�д матер�алу � конструкц�� захист бува�: водяний; сухий; зм�шаний.

8.Електробезпечн�сть Система орган�зац�йно-техн�чних заход�в � засоб�в, що забезпечують захист людей в�д шк�дливих вплив�в ел. току, эл. дуги, ЭМ поля � статично� електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм. Електрична травма - травма, викликана впливом эл. току � дуги. Сукупн�сть таких травм - электротравматизм. Електрична установка - сукупн�сть машин, апарат�в, л�н�й � допом�жного устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформац��, передача � розпод�лу эл. енерг��.

Причини електротравматизма однофазне (однополюсне) дотик людини до не�зольованих струмоведучих частин одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин п�д напругою. наближення на небезпечну в�дстань людини, до не�зольованого в�д земл� або до не�зольованих струмоведучих частин п�д напругою. доторк людини до металевих корпус�в п�д напругою.

Б�олог�чна д�я току на орган�зм людини Проходячи через орган�зм людини эл т�к робить 4 види впливу: терм�чна д�я - яка прявля�ться в оп�ках окремих частин, нагр�ванн� до високих температур кровоносних судин, кров�, нерв�в, серця, мозку, що виклика� серйозний розлад електрол�тична д�я - розкладання орган�чно� р�дини (л�мфи � кров�) �з порушенням �� складу. механ�чна д�я - (динам�чне) розшарування, розрив тканин орган�зму (м'яз�в серця, судин) у результат� эл динам�чного ефекту; митт�вого вибухопод�бного утворення пару в�д перегр�то� током тканинно� р�дини � кров�. б�олог�чне - подразнення живих тканин орган�зму; порушення внутр�шн�х б�оелектричних процес�в, що прот�кають у нормальному орган�зм�. Д�я току може бути: прямим (по тканинах) рефлекторним (по нервових волокнах) Ц� д�� току призводять до р�зноман�тних елтравм - м�сцевим � загальним. До м�сцевого ставляться електрооп�ки, електрознаки (м�тки), метал�зац�я шк�ри (електротатуювання), механ�чн� ушкодження; електроофтальм�я (запалення переднього в�дд�лу ока). Оп�ки бувають: токов�, контактн�, дугов� (супров. обвуглюванням тканин). Механ�чн� ушкодження в�дбуваються через судорожне скорочення мТяз�в. До загального в�дносять: ел удари - уража�ться або створю�ться погроза поразки всього орган�зму через порушення нормально� д�яльност� житт�важливих орган�в (серця, мозку, леген). 4 ступеня ел удару: судорожне скорочення м'яз�в без утрати св�домост� судорожне скорочення м'яз�в �з утратою св�домост�, але з� збереженою роботою серця утрата св�домост� � порушення серцево� д�яльност� або подиху (або � того, � �ншого) кл�н�чна смерть - (в�дсутн�сть подиху � кровооб�гу). Перех�дний процес в�д життя до смерт�, що наступа� з моменту припинення роботи серця � леген. У людини в�дсутн� ознаки життя, розширен� з�ниц� (мозок погано постача�ться кров'ю), проте житт�в� процеси йдуть на старому р�вн� (мозок ще живий). Це дозволя� шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть кл�тини головного мозку (нейрони), дуже вразлив� до кисневого голодування. Тому тривал�сть коми обмежу�ться з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами Б�олог�чна смерть - необоротне явище, що характеризу�ться припиненням б�олог�чних процес�в у кл�тинах орган�зму, розпадом б�лкових структур. Наступа� п�сля кл�н�чно� смерт�.

Чинники впливаюч� на поразку електричним током Ступ�нь небезпечно� д��. В�д роду току (небезпечн�ше для людини - перем�нний т�к у силу створення додатково� �мкост� м�ж електродами); Розм�р току; Розм�р напруги; Шлях току (через житт�во важлив� органи); Оп�р т�ла людини (уклада�ться з опору верхнього прошарку шк�ри й опору внутр�шн�х орган�в; в�д 1000 до 10 000 Ком; Що призводить до зменшення опору: Метал�зац�я (у металург�в, наприклад); зволоження; захворювання шк�ри; хрон�чн� захворювання людини; нервово- псих�чний настр�й; тривал�сть д�� току (�з зб�льшенням д�� току оп�р зменшу�ться); умови зовн�шнього середовища. В�дпов�дно до правил устрою електричних установок у в�дношенн� небезпеки поразки в�д електричного струму, помешкання п�дрозд�ляються на три категор�� 7.1. Помешкання з п�двищеною небезпекою поразки током. Характеризуються наявн�стю одного з ознак: П�двищена волог�сть пов�тря (понад 75%); П�двищена температура пов�тря (понад 35о); Наявн�сть токопроводно� пилюки; Можлив�сть одночасного доторку людини до токопроводячих частин, з одн��� сторони � заземленим до �ншо�. 7.2. Особливо небезпечн� помешкання. Характеризуються наявн�стю одного з ознак: Особлива волог�сть (волог�сть � 100%); Наявн�сть х�м�чно агресивного середовища, що руйну� �золяц�ю; Наявн�сть двох або б�льш ознак помешкання з п�двищеною небезпекою. 7.3. Без п�двищено� небезпеки Небезпека току оц�ню�ться по в�дпов�дних реакц�ях людини. Замикання цепу через т�ло людини може викликати судорожн� скорочення м'яз�в в�д перем�нного току, болюч� подразнення в�д пост�йного току, може викликати ф�бр�ляц�ю (спонтанне скорочення серцевого м'яза не по синусо�дальн�й ампл�туд�, а по загасаюч�й ампл�туд�; звичайно переду� повному припиненню роботи серця). Граничний що не в�дпуска� (скорочення м'яз�в 10 - 15 м); Ф�бр�ляц�йний 100м (25 - 30 м важко дихати).

Нормування напруги доторку � ток�в. В�дпов�дно до ГОСТ установлен� гранично припустим� р�вн� доторку � ток�в, значення котрих, а також тривал�сть впливу установлен� з реакц�� в�дчуття. Для перем�нного току частотою 50 Гц ПДУ - 2В; для току - 0,3 м. Для пост�йного току ПДУ не б�льш 8В � т�к не б�льш 1м. Для ос�б виконуючу роботу в особливих умовах ц� р�вн� нормуються в три рази менше.

Головн� м�ри захисту в�д поразки електричним током. �золяц�я струмоведучих частин з устроями контролю. Забезпечу� нормальну роботу електроустановок � захист в�д поразки током. Робоча �золяц�я передбача�ться для захисту на випадок ушкодження робочо� �золяц��. �золяц�я, яка склада�ться з робочо� � додатково� - подв�йна. Пол�пшена робоча �золяц�я, що забезпечу� ту ж ступ�нь захисту, що � подв�йна, назива�ться посиленою �золяц��ю. Контроль �золяц�� може бути пер�одичний � пост�йний. Вим�рю�ться оп�р �золяц�� мегометрами. Контроль зд�йсню�ться при приймально- здавальних �спитах електроустановок п�сля монтажу, ремонту, при виявленн� дефекту �золяц�� � в установлен� нормативн� терм�ни. Нормування: найменше припустиме значення опору �золяц�� норму�ться правилами устрою електроустановок: -для котушок, контакти, пускач�, силових щит�в � осв�тлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм; -для повторних ланцюг�в не менше 1МОм. Пост�йний контроль �золяц�� зд�йсню�ться спец�альними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою, автоматично контролюють оп�р установки, сигнал�зують про зниження опору �золяц�� нижче припустимого значення. Огородження � неприступн�сть струмоведучих частин. Застосову�ться з метою виключення доторку з� струмоведучими частинами або наближення до них на небезпечну в�дстань. Головн� вимоги: механ�чна й електрична тривал�сть.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные