Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 8097

Нац�ональний ун�верситет УКи�во-Могилянська Академ�яФ

кафедра �стор�� та пол�толог��

Реферат на тему УХрущовська Ув�длигаФ та рух ш�стдесятник�вФ

Виконала: студентка ДЕН-�� Остапчук �рина

Ки�в 2000

План. Вступ. Спроби децентрал�зац�� радянсько� системиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕстор.3 Економ�чн� зм�ниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕстор.6 Л�берал�зац�я культурного життяЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..стор.7 Рух ш�стдесятник�вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..Е.стор.10 Висновки. Вступ. Три десятир�ччя п�сля смерт� Стал�на можна под�лити на два пер�оди, що мають сутт�в� в�дм�нност� м�ж собою. Якщо перший (його називають Ув�длигоюФ) був спробою хоч частково реформувати тотал�тарну радянську систему, то другий став часом пол�тично� да �деолог�чно� реакц��, прогресуючого занепаду та розкладу радянсько� системи. Нас ц�кавить саме пер�од Ув�длигиФ з його зм�нами сусп�льно-пол�тичного та культурного ладу. Перебуваючи протягом б�льш, н�ж чверт� стол�ття п�д тотал�тарним контролем, радянське сусп�льство, а разом з ним � Укра�на з �нтересом та ентуз�азмом сприйняли початок реформац��. Хрущов, отримавши посаду головного секретаря, розум�в, що , не вносячи зм�н в тепер�шню систему, в�н не зможе втримати владу в сво�х руках. Для п�двищення власного авторитету � сили треба було в�др�знити � ч�тко в�докремити минуле та сучасну реальн�сть. Перед новим радянським кер�вництвом постала проблема масового культу вже мертвого Увождя вс�х народ�вФ, тому т�льки кардинальн� зм�ни могли допомогти Хрущову не стати т�нню УвеликогоФ Стал�на. В першу чергу Ув�длигаФ ц�кава нам реконструкц��ю централ�зац��. Спроба надати б�льш широк� права та повноваження м�сцевому кер�вництву могла дати значний поштовх в економ�чному прогрес�. Завдання Уназдогнати та перегнати Зах�дФ вимагало розвТязання рук влад� Уна м�сцяхФ, яка тепер сама могла розпоряджатись сво�ми ресурсами. Такий розвиток под�й був в ц�лому сприятливим для покращення радянсько� економ�ки. Однак основна проблема системи - �� централ�зац�я - залишилась нерозвТязаною.В�дбулася спроба реформи с�льського господарства. Хоча � були намагання покращити життя колгоспник�в, зб�льшити �м платню, проте зб�льшення розм�р�в колгосп�в, екстенсивний спос�б ведення господарства, гонка за показниками, авантюрн� Укукурудзян� епопе�Ф тощо призвели до спаду виробництва � змушеного �мпорту продовольства. Найпом�тн�ш� зм�ни в�дбулися у сфер� культурного життя. Таке послаблення тотал�тарного впливу, посилення влади на м�сцях, спроби децентрал�зац�� сусп�льства призвели до виникнення ус�ляких рух�в, що мали в�дверту нац�онал�стську забарвлен�сть. Звичайно, терм�н Унац�онал�змФ вжито у кращому розум�нн� цього слова. Поширення впливу зах�дно� культури, розвиток та визнання укра�нсько� призвели до зм�ни погляд�в нового покол�ння, зростання �х спрямованост� на самост�йн�сть та розкут�сть, подолання власно� в�дсталост�. Пер�од Ув�длигиФ позначився бурхливим розвитком л�тератури, науки, мистецтва. На горизонт� зТявилися нов� �мена, нов� патр�оти сво�� Батьк�вщини.

1. Спроби децентрал�зац�� радянсько� системи Першим кроком до започаткування реконструкц�� стал�н�зму стало закрите зас�дання ХХ зТ�зду КПРС, на якому перший секретар ЦК парт�� виголосив та�мну допов�дь, що була присвячена культов� Стал�на. � хоча ця промова не стала в�дома для широких к�л населення, кам�нь з м�сця було зрушено. Перед парт�йними кер�вниками була зображена реальн�сть з ус�ма �� непри�мними сторонами. Було п�ддано жорсток�й критиц� культ Стал�на, системи насаджуваних десятил�ттями ц�нностей, �дола десятк�в м�льйон�в людей, символу �дност� � могутност� радянсько� системи. Це � була точка в�дл�ку ланцюгово� реакц�� зв�льнення радянського сусп�льства в�д найб�льш реакц�йних рис, що гальмували його розвиток. Результатом стала часткова л�берал�зац�я деяких сфер життя, передус�м духовно�. УВ�длигаФ не була викликана т�льки-но особистими бажаннями Хрущова. Розвиток зах�дного св�ту з його науково-техн�чною революц��ю вимагав зм�н. УЗмагання двох системФ потребувало нових темп�в у розвитку радянського сусп�льства, прискорення економ�чного поступу, п�двищення житт�вого стандарту. Для збереження тотал�тарно� системи необх�дно було вдатися до �� реструктуризац��, зв�льнення в�д почуття надцентрал�зму, майже повно� само�золяц�� та духовно� скутост�. До цього треба ще додати амб�ц�йн� прагнення парт�йно-державно� бюрократ�� розширити меж� власно� компетенц�� шляхом усунення в�д влади висуванц�в стал�нсько� епохи; прагнення технократ�в, як� набирали силу завдяки св�товим економ�чним тенденц�ям; нарешт� - м�ркування боротьби за владу м�ж приб�чниками Хрущова та ортодоксальними стал�н�стами у УверхахФ. Розгорнулася Удестал�н�зац�я по вертикал�Ф: ланцюгове засудження Укульту особиФ вс�ма парт�йними та �деолог�чними структурами. На укра�н� цей процес в�дбувався пов�льн�ше, н�ж у центр�. Статт� у прес� в Удус� р�шень ХХ зТ�здуФ стали зТявлятися п�зн�ше. Зм�ст та тон критики були стриман�шими. Зм�ни переважно стосувалися сфери культурного життя. Треба п�дкреслити початок процесу реаб�л�тац�� жертв стал�нських репрес�й. На к�нець 50-их рр. Органами КДБ було переглянуто справи 5,5 млн. чол., як� перебували на обл�ку репресивних орган�в. З цього обл�ку було знято (фактично реаб�л�товано) 58% справ. Це одночасно св�дчить про жахлив� масштаби репрес�й та про обмежен�сть процесу реаб�л�тац�� �х жертв. Поза законом залишились б�льш�сть жертв репрес�й 20 - початку 30-х рр., д�яч� ОУН-УПА та �н. Можна простежити в цьому законом�рн�сть: з реаб�л�тац�йного процесу викреслювався той, хто був звинувачений у Унац�онал�зм�Ф. Найкричущим парадоксом Ув�длигиФ було те, що процес реаб�л�тац�� стал�нських репрес�й супроводжувався новими пол�тичними репрес�ями. На ХХ� зТ�зд� КПРС (с�чень 1959) М.Хрущов заявив, що в СРСР нема� факт�в притягнення до судово� в�дпов�дальност� за пол�тичн� злочини. Це було абсолютною брехнею. Протягом 1954-1959 рр. в Укра�н� було притягннено до судово� в�дпов�дальност� � п�ддано �ншим формам пересл�дувань за антирадянську д�яльнн�сть близько 3,5 тис.чол. Репрес�� продовжуванлись � п�д час п�ку Ув�длигиФ. Зокрема, в Укнра�н� була репресована група льв�вських юрист�в, як� збиралися аг�тувати за конституц�йний вих�д Укнра�ни з� складу СРСР (в�дпов�дн� статт� констинтуц�й Союзу � Республ�ки давали таке право). Член�в групи (Л.Лук'яненка, �.Кандибу, С.В�руна та �н.) звинуватили у Узрад� Батьк�вщиниФ � засудинли на максимальн� строки ув'язнення. Того ж року КДБ УвикривФ у Львов� п�дп�льну орган�зац�ю УУкнра�нський нац�онально� центрФ. Не припинялись й утиски та пересл�дування учаснник�в збройно� боротьби ОУН-УПА. Населення зах�дних областей Укра�ни стало об'�ктом масово� �деолог�чно� обробки у дус� боротьби з Унац�онал�змомФ. Нац�ональне питання й надал� залишалося одн��ю з найскладн�ших проблем сусп�льно-пол�тичного життя. З одного боку, певнна �деолог�чна л�берал�зац�я сприяла плюрал�зац�� деяких проблем, наприклад мовнно�. У 1963 р. в Ки�в� в�дбулася конференц�я з пинтань культури укра�нсько� мови, яка продемонструнвала досить серйозне незадоволення �нтел�генц�� становинщем укра�нсько� мови та культури. Дедал� част�шими стали висловлювалось незадоволення пров�нц�йн�стю укра�нсько� культури � науки. Парт�й не кер�вництво почало вживати заходи, щоб подолати ц� Докрем� недол�киФ. У друг�й полонвин� 50 - перш�й половин� 60-х рр. було розпочанто видання фундаментальних наукових праць для п�двищення престижу укра�нсько� науки � культури (ДУкра�нська Радянська Енциклопед�яФ, Д�стор�я укра�нсько� л�тературиФ, багатотомний словник укра�нсько� мови тощо). Проте ц� заходи, зд�йснен� повн�стю у рамках оф�ц�йно� �деолог��, значною м�рою н�велювалися �ншими. Зокрема, за загальносоюзним законом про зв'язок школи з життям, спрямованим на докор�нну реформу систенми середньо� осв�ти, батьки не мали права в�дмовинтися в�д вивчення �хн�ми д�тьми рос�йсько�, англ�йсько� чи н�мецько�, однак могли в�дмовитися в�д укра�нсько�. В результат� на поверхню випливала непрестижн�сть укра�нсько� мови та культури, �хня непотр�бн�сть для життя. Закон виклинкав велике незадоволення та протести проти впровадження його ДмовногоФ пункту в Укра�н�.

2. Економ�чн� зм�ни Паралельно з Дв�длигоюФ в галуз� сусп�льно-пол�тичного � культурного життя розгорталась шинрока програма реформування економ�ки. Завдання Дназдогнати й перегнати АмерикуФ, а також об�цянки громадянам кра�ни за 20 рок�в побудувати комун�зм, змушували М.Хрущова вдаватися до сер�� економ�чних експеримент�в. Одним з найрадикальн�ших заход�в була спроба частково децентрал�зувати кер�вництво еконном�кою. В�д центральнних в�домств м�сцевим радам народного господарнства (раднаргоспам) було передано право планування й розпорядження м�сцевими ресурсами. Внасл�док цього Укра�на ненспод�вано отримала небачену дос� економ�чну санмост�йн�сть, до яко� здеб�льшого не була готовою парт�йно-господарська бюрократ�я республ�ки. Вт�м ця економ�чна Днезалежн�стьФ не означала, що Укра�на могла сама оперувати сво�ми економ�чними здобутками. Т�льки у 1959-1961 рр. вона в�ддала до загальносоюзного бюджету близько 14% свого нац�онального доходу, як� н�чим не були в�дшкодонван�. Проте, Укра�на не мала змоги скористатися можливостями ц��� тимчасово� децентрал�зац��, оск�льки економ�чна система працювала за старими правилами. Багато об�цяли нововведення в с�льському госнподарств�. В ц�й галуз� треба звернути увагу на л�кв�дац�ю машинно-тракторних станц�й � передачу �х майна колгоспам. Цим було скасовано зайву ланку гром�здко� системи управл�ння с�льськогоснподарським виробництвом. Позитивним було п�двищення зароб�тно� платн� колгоспникам. Ц� покращення все ж таки програвали �ншим тенденц�ям. Можна згадати хоча б Дкукурудзяну епопеюФ, коли за рахунок зас�ву м�льйон�в гектар�в земл� кукурудзою намагалися вир�шити проблему корм�в для тваринництва. Справжн�м лихом для с�льського господарнства стали карикатурн� м'ясн� й молочн� кампан��, спрямован� на те, щоб п�двищити обсяги здач� ц��� продукц�� держав�. Так� експерименти майже нан�вець звели попередн� досягнення в галуз� с�льського господарства � постанвило його у кризовий стан. З 1950 по 1958 р. обсяг валово� продукц�� с�льського господарства реснпубл�ки зр�с на 65%, а в 1958-1964 рр. - на 3%. Кра�на стала �мпортувати зерно. Спроби реформ у с�льському господарств� були приречен� саме на танкий результат. Залишалась недоторканною колнгоспно-радгоспна система, б�льше того, вона спрянмовувалась на суто адм�н�стративно-бюрократичн� методи кер�вництва. Зазнали адм�н�стративного тиску п�дсобн� господарства колнгоспник�в. Як � ран�ше, найдр�бн�ш� питання с�льськогосподарського виробництва вир�шувались у центр�, �н�ц�атива на м�сцях була нульовою. Таким чином тогочасн� реформи та методи �х впровадження були авантюрою, яка дорого об�йшланся не т�льки Укра�н�, а й самому Хрущову. В�дпов�дним чином зм�нювався стан справ у промисловост�, �� розвиток в Укра�н� характеризунвався значним зб�льшенням кап�таловкладень у важку промислов�сть, упов�льненням темп�в рознвитку легко� � загальним зниженням темп�в зронстання. Отже, Дв�длигаФ сприяла певному прогресивному рознвитков� Укра�ни. Але непосл�довн�сть, суперечнлив�сть торкнулася т�льки окремих стор�н життя радянського сусп�льства. Зм�ни, що в�дбувалися, призвели до того, що зандуми �н�ц�атор�в стали перетворюватися на свою пронтилежн�сть. До того ж меж� Дв�длигиФ були занадто вузькими, аби довести реформи до лог�чного к�нця й докор�нним чином оздоровити сусп�льство.

3. Л�берал�зац�я культурного життя Найпом�тн�ше атмосфера зм�н, новизни далася взнаки в духовному житт�. Першою ласт�вкою пробудження стала публ�кац�я в червн� 1955 р. в ДЛитературной газетеФ статт� О.Довженка ДМистецтво живопису � сучасн�стьФ. У н�й м�стився заклик Дрозширювати творч� меж� соц�ал�стичного реал�змуФ. В�н сприймався як сигнал нових можливостей для в�льного творчого пошуку. Першим на нову ситуац�ю зреагували письменнники. З позиц�й Дрозширенного трактування метонду соц�ал�стичного реал�змуФ написан� автоб�огнраф�чна пов�сть О.Довженка ДЗа ширмоюФ, поеми ДРозстр�ляне безсмертяФ, ДМазепаФ та пов�сть ДТретя ротаФ В.Сосюри, Л.Первомайського ДДинкий медФ, роман Гр.Тютюнника ДВирФ. У поез�� та проз� активно виступали В.Симоненко, М.Руденко, Л.Костенко, Д.Павличко, М.В�нграновський, Р.Лубк�вський, Ю.Мушкетик, �.Чендей, �.Драч, В.Шевчук. Л�тературну критику представляли �.Дзюба, к.Верстюк, �.Св�тличний, В.Чорнов�л, В.Мороз та �н. Пол�тична Дв�длигаФ привела до ново� хвил� Дукнра�н�зац��Ф. Знову було в�дкрито поставлено питанння про збереження укра�нсько� мови та розширення сфери �� вживання. На захист укнра�нсько� мови виступили М.Рильський, Л.Дмитренко, Н.Рибак, С.Крижан�вський та �н. Письменнник М.Шумило, в�йськовий кореспондент п�д час в�йни, у журнал� ДСменаФ за липень 1956 р. писав: ДНа жаль, ще � люди, як� нехтують мовою укнра�нського народу. Декому з них зда�ться, що укнра�нська мова недовгов�чна. Мине, мовляв, небаганто часу, � укра�нська мова зникне, а �� зам�нить мова рос�йська. Це нащадки великодержавних нац�оннал�ст�в типу Сувор�на, що видавав ганзету ДНовое времяФ, � Шульг�на- видавця тако� ж реакц�йно� назети ДКиевлянинФ. Це абсолютно вонрож� нам, радянським людям, думки. Н�яка мова не повинна витискувати �ншу мову. В тому суть � р�вноправност� нац�й. �з зникненням мови зника�, гине � нац�яФ. Пер�од Дв�длигиФ був характерний � певним в�дновленням �сторично� справедливост� - повернненням укра�нськ�й культур� �мен незаслужено занбутих або несправедливо репресованих. Значну роботу провели створен� в 1956 р. ком�с�� щодо впорядкування посмертно� спадщини. Вони, зокрема, опрацювали твори В.Чумака, В.Еллана-Блакитного, а також репресованих стал�нщиною письменник�в - Б.Бобинського, О.Досв�тнього, Г.Косинки, М.�рчана, М.Кул�ша та багатьох �нших. Ряд письменнник�в було поновлено у правах член�в Сп�лки укнра�нських письменник�в. Серед них: Н. Заб�ла, Г.Еп�к, Б.Коваленко, В.Пол�щук, Г.Овчаров, Г.Хоткевич, Е.Шехтман, О.Сорока, В.Гжицький. Того ж 1956 р. були реаб�л�тован� Б.Антоненко-Давидович, А.Костеннко, П.Кононенко, П.Колесник, А.Петрусь-Карнпатський, Ю.Шкрумеляк. П�сля довгих репрес�й повернулися в 1957 р. до л�тератури М.Андрущенко, М. Годованець, М.Гаско, М.Доленго, О. Журнлива, М.Марф��вич. У жовтн� 1957 р. був поновленний у письменницькому товариств� репресований О.Ков�нька, а в грудн� - В.Мисик. Реаб�л�тац�я давала право на видання деяких твор�в письменник�в, визнаних найкращими. Ряд твор�в письменник�в, як� були репресован� за стал�нського режиму, опубл�ковано в ДАнтолог�� укнра�нсько� поез��Ф та зб�рнику ДРеволюц�йн� поети Зах�дно� Укра�ниФ. В газетах � журналах друкуваланся велика к�льк�сть статей про реаб�л�тованих. З'явилися л�тературознавч� прац� про них. Ренаб�л�тован� д�яч� культури, як� лишилися живими, поступово втягнулися в культурне життя народу, хоча не вс� зберегли житт�в� сили й могли так само енерг�йно й настирливо в�дстоювати його �нтереси, як ран�ше. ДВ�длигаФ породила � таке явище сусп�льно-культурного життя, як ш�стдесятництво - рух творчо� молод�, яка спов�дувала ориг�нальну темантику, нов� думки, в�дм�нн� в�д оф�ц�йних, � стала центром духовно� опозиц�� режиму в Укра�н�. Характеризуючи ш�стдесятництво, один �з його представник�в В.Мороз п�дкреслював: ДТо було молоде покол�ння, яке п�шло в ун�верситети, яке могло уже подумати про щось �нше, а не т�льки про елементарн� умови �снування... Чорнов�л, наприкнлад, був редактором комсомольсько� загальноункра�нсько� газети. Дзюба був одним з найважнлив�ших критик�в у Сп�лц� письменник�в Укра�ни. Стус був асп�рантом в �нститут� л�тератури в Ки�в�. Одним словом, люди на найвищих щаблях... як� в комун�стичному �стебл�шмент� могли далеко п�ти. Але це були найкращ� люди в розум�нн� моральнонму... Вони в�дчували, що пропов�дувати те, в що не в�риш, просто робити кар'�ру, дивитись, як тв�й нар�д рос�йщать, - це багно. Значить, у тих людей виникло природне бажання вирватись з багнаФ. Важливим документом ново� хвил� в�дродження стала праця �.Дзюби Д�нтернац�онал�зм чи рунсиф�кац�яФ. З позиц�й Дрозширеного трактування соц�ал�стичного реал�змуФ автор розглядав пробленму права нац�й на самовизначення, доводив, що Лен�н вкладав у поняття Днац�онал�зм поневолено� нац��Ф позитивний зм�ст. Саме цю працю Б.Антоненко-Давидович назвав референдумом покол�ння. Стр�мко вв�йшла в укра�нську л�тературу в к�нц� 50-х рр. Л�на Костенко пп перш� зб�рки написан� п�д час Дв�длигиФ, ДПром�ння земл�Ф, ДВ�трилаФ, ДМандр�вки серцяФ засв�дчили неперес�чний талант поетеси, �� здатн�сть глибоко, ф�лософськи осмиснлювати д�йсн�сть, генерувати нов�, ориг�нальн� думнки, подаючи �х у чудов�й поетичн�й форм�. Б�льш пл�дною й багатою в нов�й сусп�льно-культурн�й атмосфер� була творч�сть композитор�в як оф�ц�йного, традиц�йного, так � нетрадиц�йного напряму в музиц�. Укра�нське музичне мистецтво збагатилося творами Б.Лятошинського, Анатольського, С.Людкевича, брат�в Г. � П. Майбород, Ю.Меитуса, А.Штогаренката �н. Новаторнством позначена була авангардна музика композитор�в - Дш�стдесятник�вФ Л.Грабовського, В.Годзяцького. В.Сильвестрова, В.Загору�ва. В�дбулися зм�ни в спрямованост� образотворчогомистецтва. З рухом Дш�стденсятник�вФ т�сно пов'язане �м'я талановито� художнниц�, учениц� Ф.Кричевського Т.Яблонсько�, яка на противагу Дсоц�ал�стичному реал�змуФ, що тяж�в фактично, до натурал�зму, демонстру� нов� р�шення для образ�в, в яких яскраво вир�зня�ться давня традиц�я укра�нського народного живопису. Т.Яблонська разом з В.Зарецьким та �ншими хундожниками - Дш�стдесятникамиФ стала основопонложницею й фундатором фольклорного напряму в укра�нському образотворчому мистецтв�, що збер�гся й розвивався, хоч � з труднощами, в нанступн� десятир�ччя. Пожвавлення в нац�онально-культурному житт� привело до зростання �нтересу в сусп�льств� до тенатрального мистецтва: протягом 1958-1965 рр. к�льк�сть глядач�в у театрах республ�ки зросла з 14,3 млн. до 15,5 млн. на р�к. З новими �деями й творчими знах�дками влилинся в потужний струм�нь сусп�льно-культурного рунху ш�стдесятник�в десятки й сотн� в�домих � менш в�домих труд�вник�в � творц�в укра�нсько� культури нов�тнього часу. ДВ�длигаФ дещо розкр�пачила творнчий потенц�ал укра�нського народу, сприяла п�дненсенню нац�онально� г�дност� та самосв�домост�, збенреженню й примноженню духовних � моральних сил для подальшо� боротьби. П�к Дв�длигиФ для Укра�ни припав на к�нець 50 - початок 60-х рр. Це видно особливо виразно на результатах книговидавничо� справи. Саме в цей пер�од книжки укра�нською монвою складали найб�льший в�дсоток в�д ус�х книг, опубл�кованих в Укра�н�, пор�вняно з �ншими роканми пово�нно� �стор��. В 1957 р. вони становили 53%, у 1958 - 60, у 1960-му - 49, але уже в 1965 р. цей показник опустився фактично до р�вня 1940 р. - 41%. Дал� - лише неухильно зменшунвався.

4. Рух ш�стдесятник�в Св�дом�сть цього покол�ння зазнало меншого впливу радянсько� �деолог�� з ус�ма �� викривленнями. Воно стало св�дком пад�ння культу особи Стал�на. У систем� ц�нностей цього покол�ння з'явилися ненспод�ван� для радянського морального кодексу �ндив�дуал�зм, культ свободи самовираження, скепнтицизм, гуман�зм без сурогатних дом�шок класовонго п�дходу, космопол�тичн�сть культурних смак�в. Воно уособлювало собою сусп�льно-культурне явинще, теч�ю, духовний феномен - ш�стдесятник�в. Цей терм�н активно вживався вже на початку 60-х рр. Найважлив�шим моментом у формуванн� св�тогляду ш�стдесятник�в був вплив гуман�стично� зах�дно� культури. Р�зними стежками, здеб�льшого через переклади, до Укра�ни потрапляли твори Е.Хем�нгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюпер�, Ф.Кафки та �н. Одкровенням стало �тал�йське к�но епохи неореал�зму. Художники заново в�дкривали �мпрес�он�ст�в, Ван-Гога, Мод�льян�, мексикансьнкий монументальний живопис � скульптуру. Наднбання зах�дно� культури сприяли п�двищенню стантусу загальнолюдських ц�нностей, модерн�зац�� св�домост� молодшого покол�ння �нтел�генц��, пос�яли в�дразу до Дсоц�ал�стичного реал�змуФ. Занконом�рним насл�дком цих зрушень було в�дроднження �нтересу до власно� культури, �� багатств. Врешт�-решт зТявилася потреба визначити свою культуру не в т�н� Устаршого братаФ а в контекст� загальнносв�тово� культури. Нове покол�ння �нтел�генц��, кр�м б�льшо� свобонди та �нформованост�, мало в актив� вищий культурнний р�вень, талант � смак. В�дбулася певна переоц�нка ц�нностей: це покол�ння вважало природним сво� право на розкут�сть, щир�сть почутт�в, зверннення передус�м до внутр�шнього св�ту людини, прагнуло до в�дновлення чисто� естетики, культивунвало красу, палко бажало новизни й подолання занедбаност� сво�� культури. В результат� творч�сть � громадська д�яльн�сть ш�стдесятник�в стали справжн�м проривом у сформован�й монол�тн�й систем� за�деолог�зовано� культури. Поетичн� вечори �.Драча, Л�ни Костенко, М.В�нграновського та �н. збирали тисячн� аудинтор��. Плеяда блискучих л�тературних критик�в повернули цьому жанров� звання л�тератури. Нову хвилю в к�нематограф� представляли С.Параджанов, Ю.�лл�нко, Л.Осика. Нов� �мена, �де� з'явилися в гуман�тарних наунках: �стор��, археолог��, л�тературознавств�, мистецнтвознавств�. Звичайно, коло ш�стдесятник�в було значно ширшим. До них горнулися молод� вчен�, вчител�, студентство. Ц�лком лог�чною стала занепоко�н�сть вищих парт�йних орган�в. зпочатку �� доводилося стримунвати, оск�льки вона не зб�галося з в�яннями часу. Вт�м довго чекати не довелося: сигнал було надано. 8 березня 1963 р. у Москв� в�дбулася зустр�ч М.Хрущова з мистецькою �нтел�генц��ю, зм�ст яко� послужив Дкер�вництвом до д��Ф для маси апаратник�в ус�х р�вн�в. Почалася чергова кампан�я на зразок �деолог�чного погрому 40-х - початку 50-х рр. У прес�, на зборах творчих сп�лок почалося цькування ш�стдесятник�в. Першими пролунали звинувачення у Дформал�зм�Ф, Дкосмопол�тизм�Ф, в�дход� в�д Дмарксизму-лен�н�змуФ. Словесн� атаки супроводжувались адм�н�стративними заходами. Спочатку почали обмежувати публ�кац�� ш�стдесятнник�в у л�тературних журналах (ДЖовтеньФ, ДПранпорФ, ДВ�тчизнаФ, ДРанокФ, ДДн�проФ та �н.), газентах - скр�зь, де вони ран�ше мали трибуну. Б�льш�сть ш�стдесятник�в-поет�в Дпершо� хвил�Ф - Л.Костенко, �.Калинець, Г.Кириченко, Б.Мамай-сур, В.Голобородько та �н. перестали друкуватись саме п�сля 1963 р. Стали абороняти, а то й просто розганяти л�тературно-мистецьк� вечори. Закрили клуби творчо� молод�. Перекриваючи пов�тря ш�стдесятникам, влада спод�валася, що таким чином вдасться п�дкорити �х, примусити д�яти суто за законами системи. Проте результат не в�дпов�дав задуму. Частина ш�стдесятник�в д�йсно досить швидко Дпереор��нтуваласьФ (серед таких були й дуже талановит� люди) � стала робити те, що в�д них вимагалося, частина в�д�йшла в�д громадсько� д�яльност� � поринула у суто фахов� проблеми. Однак певна частина нового покол�ння не змогла в�дмовитися в�д сво�х позиц�й � п�шла на приховану або в�дкриту конфронтац�ю з владою. Нев�д'�мною частиною сусп�льно-культурного життя Укра�ни у перш�й половин� 60-х рр. став сам-видав: ц�ла система розповсюдження не визнано� оф�ц�йно або заборонено� л�тератури. Десятки л�тенратурних � публ�цистичних твор�в, яким був перенкритий шлях до публ�кац�� в оф�ц�йних виданнях, передруковувались на машинках, перефотографовувались на фотопл�вку, надиктовувались на магн�тофонн� стр�чки, нав�ть переписувались в�д рунки � читалися тисячами людей, здеб�льшого �нтел�генц��ю. Поширювались твори Л�ни Костенко, В.Симоненка, к.Сверстюка та �н. Згодом самвидав став пол�тизуватися. В 1964-1965 рр. з'явилась ц�ла сер�я анон�мних публ�цистичних статей (ДЗ привонду процесу над ПогружальськимФ - в�дгук на понжежу в Центральн�й науков�й б�бл�отец� у Ки�в�, п�д час яко� згор�ла безц�нна колекц�я укра�н�ки; ДПро сучасне � майбутн� Укра�ниФ, ДНац�онал�сти?Ф, Д12 запитань для тих, хто вивча� сусп�льствознавствоФ) та �н. Статт� п�д�ймали найнактуальн�ш� та найболюч�ш� проблеми сучасност�: п�длегле становище Укра�ни в СРСР, стан укнра�нсько� мови � культури, русиф�кац�я, злочини стал�н�зму тощо. Поява пол�тично� публ�цистики стала св�дченнням зародження пол�тично� теч�� у ш�стдесятництв�, певно� групи, яка прагнула обговорювати не т�льки суто культурницьк�, а й важлив� сусп�льно-пол�тичн� проблеми. У систем� розповсюдження самвидаву головнинми були два центри: Ки�в (тут активно д�яли �.Св�тличний, В.Чорнов�л, к.Пронюк) та Льв�в (М. � Б.Горин�, �.Гельта �н.). Саме тут писалися й передруковувалися самвидавч� статт�, саме зв�дси вони розповсюджувались у м�стах Укра�ни. Це бунли головн� осередки духовно� опозиц�� та �накомиснлення. У цьому ж середовищ� виношувалась �дея орган�зац�� опозиц�йного руху. 1964 р. з'явилися анон�мн� тези ДСтан � завдання укра�нського визнвольного рухуФ, в яких йшлося про колон�альне станновище Укра�ни в склад� СРСР, ставилися завданння орган�зац�� визвольного руху в Укра�н�, котрий мав би д�яти легальними й нелегальними Древолюц�йно-демократичнимиФ методами. Частина ш�стдесятник�в стояла на пороз� формування пол�тично� опозиц��. Проте в 1964 р. пер�од ДмирногоФ сп�в�снування системи з �накомисленням зак�нчився. В жовтн� цього року М.Хрущов, який остаточно заплутався у сво�х планах, проектах � стосунках з парт�йно-дернжавною бюрократ��ю, в результат� справжньо� змонви був усунутий з посади першого секретаря ЦК КПРС. До влади прийшла консервативна частина парт�йно� верх�вки на чол� з Л.Брежн�вим � М.Сунсловим. Подальший х�д под�й в Укра�н�, як завжди, був визначений поза �� межами. На зм�ну Дв�длиз�Ф приходила реакц�я. Висновки. Тепер можна дати коротку оц�нку результатам Ув�длигиФ. Треба п�дкреслити, що ц�л�, як� пересл�дували реформи Хрущова, мали позитивну спрямован�сть для для радянсько� системи. Проте, Ув�длигаФ торкнулася т�льки окремих стор�н життя сусп�льства. Зм�ни, як� в�дбувалися, сприяли певному прогресивному розвитков� Укра�ни. Але непосл�довн�сть, суперечлив�сть цих зм�н зрештою призвели до того, що задуми �н�ц�атор�в стали перетворюватись у свою протилежн�сть. Неможна реформувати економ�ку, якщо ти у вир�шальний момент озира�шся, � почина�ш сумн�ватися у сво�х д�ях. Навряд чи радянськ� кер�вники постстал�нсько� епохи були готов� радикально зм�нити ситуац�ю. пх спроби штучно покращити становище лише призвели до того, що в широких колах все б�льш поширились в�яння свободи та почуття власно� самост�йност�. До того ж меж� Ув�длигиФ були занадто вузькими, щоб довести реформи до лог�чного к�нця й докор�нним чином оздоровити сусп�льство, яке п�сля в�дставки Хрущова знову опинилося п�д тотал�тарним контролем Системи. Список використано� л�тератури. О.�.Гурж�й, Я.Д. �са�вич, М.Ф.Котляр та �н.; п�д ред. В.А.Смол�я, �стор�я Укра�ни: нове бачення - К., Альтернатива, 1997 - 424с. O. Субтельний: �стор�я Укра�ни, переклад з англ. Ю.Шевчука п�д ред. Ю.Г.Медюка - Ки�в, Либ�дь, 1991. Бойко О.Д. �стор�я Укра�ни: Пос�бник для студент�в вищих навчальних заклад�в. - К.: Видавничий центр УАкадем�яФ, 1999. - 568с. (Гаудеамус). Борисенко В.Й. Курс укра�нсько� �стор��: З найдавн�ших час�в до ХХ стол�ття: Навч. Пос�бник. - К.: Либ�дь, 1996. - 616с.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные