Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 8097

Нацональний унверситет УКиво-Могилянська АкадемяФ

кафедра стор та полтолог

Реферат на тему УХрущовська УвдлигаФ та рух шстдесятниквФ

Виконала: студентка ДЕН- Остапчук рина

Кив 2000

План. Вступ. Спроби децентралзац радянсько системиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕстор.3 Економчн змниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕстор.6 Лбералзаця культурного життяЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..стор.7 Рух шстдесятниквЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..Е.стор.10 Висновки. Вступ. Три десятирччя псля смерт Стална можна подлити на два пероди, що мають суттв вдмнност мж собою. Якщо перший (його називають УвдлигоюФ) був спробою хоч частково реформувати тоталтарну радянську систему, то другий став часом полтично да деологчно реакц, прогресуючого занепаду та розкладу радянсько системи. Нас цкавить саме перод УвдлигиФ з його змнами суспльно-полтичного та культурного ладу. Перебуваючи протягом бльш, нж чверт столття пд тоталтарним контролем, радянське суспльство, а разом з ним Украна з нтересом та ентузазмом сприйняли початок реформац. Хрущов, отримавши посаду головного секретаря, розумв, що , не вносячи змн в тепершню систему, вн не зможе втримати владу в свох руках. Для пдвищення власного авторитету сили треба було вдрзнити чтко вдокремити минуле та сучасну реальнсть. Перед новим радянським кервництвом постала проблема масового культу вже мертвого Увождя всх народвФ, тому тльки кардинальн змни могли допомогти Хрущову не стати тнню УвеликогоФ Стална. В першу чергу УвдлигаФ цкава нам реконструкцю централзац. Спроба надати бльш широк права та повноваження мсцевому кервництву могла дати значний поштовх в економчному прогрес. Завдання Уназдогнати та перегнати ЗахдФ вимагало розвТязання рук влад Уна мсцяхФ, яка тепер сама могла розпоряджатись своми ресурсами. Такий розвиток подй був в цлому сприятливим для покращення радянсько економки. Однак основна проблема системи - централзаця - залишилась нерозвТязаною.Вдбулася спроба реформи сльського господарства. Хоча були намагання покращити життя колгоспникв, збльшити м платню, проте збльшення розмрв колгоспв, екстенсивний спосб ведення господарства, гонка за показниками, авантюрн Укукурудзян епопеФ тощо призвели до спаду виробництва змушеного мпорту продовольства. Найпомтнш змни вдбулися у сфер культурного життя. Таке послаблення тоталтарного впливу, посилення влади на мсцях, спроби децентралзац суспльства призвели до виникнення усляких рухв, що мали вдверту нацоналстську забарвленсть. Звичайно, термн УнацоналзмФ вжито у кращому розумнн цього слова. Поширення впливу захдно культури, розвиток та визнання укрансько призвели до змни поглядв нового поколння, зростання х спрямованост на самостйнсть та розкутсть, подолання власно вдсталост. Перод УвдлигиФ позначився бурхливим розвитком лтератури, науки, мистецтва. На горизонт зТявилися нов мена, нов патроти сво Батьквщини.

1. Спроби децентралзац радянсько системи Першим кроком до започаткування реконструкц сталнзму стало закрите засдання ХХ зТзду КПРС, на якому перший секретар ЦК парт виголосив тамну доповдь, що була присвячена культов Стална. хоча ця промова не стала вдома для широких кл населення, камнь з мсця було зрушено. Перед партйними кервниками була зображена реальнсть з усма непримними сторонами. Було пддано жорстокй критиц культ Стална, системи насаджуваних десятилттями цнностей, дола десяткв мльйонв людей, символу дност могутност радянсько системи. Це була точка вдлку ланцюгово реакц звльнення радянського суспльства вд найбльш реакцйних рис, що гальмували його розвиток. Результатом стала часткова лбералзаця деяких сфер життя, передусм духовно. УВдлигаФ не була викликана тльки-но особистими бажаннями Хрущова. Розвиток захдного свту з його науково-технчною революцю вимагав змн. УЗмагання двох системФ потребувало нових темпв у розвитку радянського суспльства, прискорення економчного поступу, пдвищення життвого стандарту. Для збереження тоталтарно системи необхдно було вдатися до реструктуризац, звльнення вд почуття надцентралзму, майже повно самозоляц та духовно скутост. До цього треба ще додати амбцйн прагнення партйно-державно бюрократ розширити меж власно компетенц шляхом усунення вд влади висуванцв сталнсько епохи; прагнення технократв, як набирали силу завдяки свтовим економчним тенденцям; нарешт - мркування боротьби за владу мж прибчниками Хрущова та ортодоксальними сталнстами у УверхахФ. Розгорнулася Удесталнзаця по вертикалФ: ланцюгове засудження Укульту особиФ всма партйними та деологчними структурами. На укран цей процес вдбувався повльнше, нж у центр. Статт у прес в Удус ршень ХХ зТздуФ стали зТявлятися пзнше. Змст та тон критики були стриманшими. Змни переважно стосувалися сфери культурного життя. Треба пдкреслити початок процесу реаблтац жертв сталнських репресй. На кнець 50-их рр. Органами КДБ було переглянуто справи 5,5 млн. чол., як перебували на облку репресивних органв. З цього облку було знято (фактично реаблтовано) 58% справ. Це одночасно свдчить про жахлив масштаби репресй та про обмеженсть процесу реаблтац х жертв. Поза законом залишились бльшсть жертв репресй 20 - початку 30-х рр., дяч ОУН-УПА та н. Можна простежити в цьому закономрнсть: з реаблтацйного процесу викреслювався той, хто був звинувачений у УнацоналзмФ. Найкричущим парадоксом УвдлигиФ було те, що процес реаблтац сталнських репресй супроводжувався новими полтичними репресями. На ХХ зТзд КПРС (счень 1959) М.Хрущов заявив, що в СРСР нема фактв притягнення до судово вдповдальност за полтичн злочини. Це було абсолютною брехнею. Протягом 1954-1959 рр. в Укран було притягннено до судово вдповдальност пддано ншим формам переслдувань за антирадянську дяльннсть близько 3,5 тис.чол. Репрес продовжуванлись пд час пку УвдлигиФ. Зокрема, в Укнран була репресована група льввських юриств, як збиралися агтувати за конституцйний вихд Укнрани з складу СРСР (вдповдн статт констинтуцй Союзу Республки давали таке право). Членв групи (Л.Лук'яненка, .Кандибу, С.Вруна та н.) звинуватили у Узрад БатьквщиниФ засудинли на максимальн строки ув'язнення. Того ж року КДБ УвикривФ у Львов пдпльну органзацю УУкнранський нацонально центрФ. Не припинялись й утиски та переслдування учаснникв збройно боротьби ОУН-УПА. Населення захдних областей Украни стало об'ктом масово деологчно обробки у дус боротьби з УнацоналзмомФ. Нацональне питання й надал залишалося одню з найскладнших проблем суспльно-полтичного життя. З одного боку, певнна деологчна лбералзаця сприяла плюралзац деяких проблем, наприклад мовнно. У 1963 р. в Кив вдбулася конференця з пинтань культури укрансько мови, яка продемонструнвала досить серйозне незадоволення нтелгенц становинщем укрансько мови та культури. Дедал частшими стали висловлювалось незадоволення провнцйнстю укрансько культури науки. Партй не кервництво почало вживати заходи, щоб подолати ц Докрем недолкиФ. У другй полонвин 50 - першй половин 60-х рр. було розпочанто видання фундаментальних наукових праць для пдвищення престижу укрансько науки культури (ДУкранська Радянська ЕнциклопедяФ, Дсторя укрансько лтературиФ, багатотомний словник укрансько мови тощо). Проте ц заходи, здйснен повнстю у рамках офцйно деолог, значною мрою нвелювалися ншими. Зокрема, за загальносоюзним законом про зв'язок школи з життям, спрямованим на докорнну реформу систенми середньо освти, батьки не мали права вдмовинтися вд вивчення хнми дтьми росйсько, англйсько чи нмецько, однак могли вдмовитися вд укрансько. В результат на поверхню випливала непрестижнсть укрансько мови та культури, хня непотрбнсть для життя. Закон виклинкав велике незадоволення та протести проти впровадження його ДмовногоФ пункту в Укран.

2. Економчн змни Паралельно з ДвдлигоюФ в галуз суспльно-полтичного культурного життя розгорталась шинрока програма реформування економки. Завдання Дназдогнати й перегнати АмерикуФ, а також обцянки громадянам крани за 20 рокв побудувати комунзм, змушували М.Хрущова вдаватися до сер економчних експериментв. Одним з найрадикальнших заходв була спроба частково децентралзувати кервництво еконномкою. Вд центральнних вдомств мсцевим радам народного господарнства (раднаргоспам) було передано право планування й розпорядження мсцевими ресурсами. Внаслдок цього Украна ненсподвано отримала небачену дос економчну санмостйнсть, до яко здебльшого не була готовою партйно-господарська бюрократя республки. Втм ця економчна ДнезалежнстьФ не означала, що Украна могла сама оперувати своми економчними здобутками. Тльки у 1959-1961 рр. вона вддала до загальносоюзного бюджету близько 14% свого нацонального доходу, як нчим не були вдшкодонван. Проте, Украна не мала змоги скористатися можливостями ц тимчасово децентралзац, оскльки економчна система працювала за старими правилами. Багато обцяли нововведення в сльському госнподарств. В цй галуз треба звернути увагу на лквдацю машинно-тракторних станцй передачу х майна колгоспам. Цим було скасовано зайву ланку громздко системи управлння сльськогоснподарським виробництвом. Позитивним було пдвищення заробтно платн колгоспникам. Ц покращення все ж таки програвали ншим тенденцям. Можна згадати хоча б Дкукурудзяну епопеюФ, коли за рахунок засву мльйонв гектарв земл кукурудзою намагалися виршити проблему кормв для тваринництва. Справжнм лихом для сльського господарнства стали карикатурн м'ясн й молочн кампан, спрямован на те, щоб пдвищити обсяги здач ц продукц держав. Так експерименти майже нанвець звели попередн досягнення в галуз сльського господарства постанвило його у кризовий стан. З 1950 по 1958 р. обсяг валово продукц сльського господарства реснпублки зрс на 65%, а в 1958-1964 рр. - на 3%. Крана стала мпортувати зерно. Спроби реформ у сльському господарств були приречен саме на танкий результат. Залишалась недоторканною колнгоспно-радгоспна система, бльше того, вона спрянмовувалась на суто адмнстративно-бюрократичн методи кервництва. Зазнали адмнстративного тиску пдсобн господарства колнгоспникв. Як ранше, найдрбнш питання сльськогосподарського виробництва виршувались у центр, нцатива на мсцях була нульовою. Таким чином тогочасн реформи та методи х впровадження були авантюрою, яка дорого обйшланся не тльки Укран, а й самому Хрущову. Вдповдним чином змнювався стан справ у промисловост, розвиток в Укран характеризунвався значним збльшенням капталовкладень у важку промисловсть, уповльненням темпв рознвитку легко загальним зниженням темпв зронстання. Отже, ДвдлигаФ сприяла певному прогресивному рознвитков Украни. Але непослдовнсть, суперечнливсть торкнулася тльки окремих сторн життя радянського суспльства. Змни, що вдбувалися, призвели до того, що зандуми нцаторв стали перетворюватися на свою пронтилежнсть. До того ж меж ДвдлигиФ були занадто вузькими, аби довести реформи до логчного кнця й докорнним чином оздоровити суспльство.

3. Лбералзаця культурного життя Найпомтнше атмосфера змн, новизни далася взнаки в духовному житт. Першою ластвкою пробудження стала публкаця в червн 1955 р. в ДЛитературной газетеФ статт О.Довженка ДМистецтво живопису сучаснстьФ. У нй мстився заклик Дрозширювати творч меж соцалстичного реалзмуФ. Вн сприймався як сигнал нових можливостей для вльного творчого пошуку. Першим на нову ситуацю зреагували письменнники. З позицй Дрозширенного трактування метонду соцалстичного реалзмуФ написан автобогнрафчна повсть О.Довженка ДЗа ширмоюФ, поеми ДРозстрляне безсмертяФ, ДМазепаФ та повсть ДТретя ротаФ В.Сосюри, Л.Первомайського ДДинкий медФ, роман Гр.Тютюнника ДВирФ. У поез та проз активно виступали В.Симоненко, М.Руденко, Л.Костенко, Д.Павличко, М.Внграновський, Р.Лубквський, Ю.Мушкетик, .Чендей, .Драч, В.Шевчук. Лтературну критику представляли .Дзюба, к.Верстюк, .Свтличний, В.Чорновл, В.Мороз та н. Полтична ДвдлигаФ привела до ново хвил ДукнранзацФ. Знову було вдкрито поставлено питанння про збереження укрансько мови та розширення сфери вживання. На захист укнрансько мови виступили М.Рильський, Л.Дмитренко, Н.Рибак, С.Крижанвський та н. Письменнник М.Шумило, вйськовий кореспондент пд час вйни, у журнал ДСменаФ за липень 1956 р. писав: ДНа жаль, ще люди, як нехтують мовою укнранського народу. Декому з них здаться, що укнранська мова недовговчна. Мине, мовляв, небаганто часу, укранська мова зникне, а замнить мова росйська. Це нащадки великодержавних нацонналств типу Суворна, що видавав ганзету ДНовое времяФ, Шульгна- видавця тако ж реакцйно назети ДКиевлянинФ. Це абсолютно вонрож нам, радянським людям, думки. Няка мова не повинна витискувати ншу мову. В тому суть рвноправност нацй. з зникненням мови зника, гине нацяФ. Перод ДвдлигиФ був характерний певним вдновленням сторично справедливост - повернненням укранськй культур мен незаслужено занбутих або несправедливо репресованих. Значну роботу провели створен в 1956 р. комс щодо впорядкування посмертно спадщини. Вони, зокрема, опрацювали твори В.Чумака, В.Еллана-Блакитного, а також репресованих сталнщиною письменникв - Б.Бобинського, О.Досвтнього, Г.Косинки, М.рчана, М.Кулша та багатьох нших. Ряд письменнникв було поновлено у правах членв Сплки укнранських письменникв. Серед них: Н. Забла, Г.Епк, Б.Коваленко, В.Полщук, Г.Овчаров, Г.Хоткевич, Е.Шехтман, О.Сорока, В.Гжицький. Того ж 1956 р. були реаблтован Б.Антоненко-Давидович, А.Костеннко, П.Кононенко, П.Колесник, А.Петрусь-Карнпатський, Ю.Шкрумеляк. Псля довгих репресй повернулися в 1957 р. до лтератури М.Андрущенко, М. Годованець, М.Гаско, М.Доленго, О. Журнлива, М.Марфвич. У жовтн 1957 р. був поновленний у письменницькому товариств репресований О.Ковнька, а в грудн - В.Мисик. Реаблтаця давала право на видання деяких творв письменникв, визнаних найкращими. Ряд творв письменникв, як були репресован за сталнського режиму, опублковано в ДАнтолог укнрансько поезФ та збрнику ДРеволюцйн поети Захдно УкраниФ. В газетах журналах друкуваланся велика кльксть статей про реаблтованих. З'явилися лтературознавч прац про них. Ренаблтован дяч культури, як лишилися живими, поступово втягнулися в культурне життя народу, хоча не вс зберегли життв сили й могли так само енергйно й настирливо вдстоювати його нтереси, як ранше. ДВдлигаФ породила таке явище суспльно-культурного життя, як шстдесятництво - рух творчо молод, яка сповдувала оригнальну темантику, нов думки, вдмнн вд офцйних, стала центром духовно опозиц режиму в Укран. Характеризуючи шстдесятництво, один з його представникв В.Мороз пдкреслював: ДТо було молоде поколння, яке пшло в унверситети, яке могло уже подумати про щось нше, а не тльки про елементарн умови снування... Чорновл, наприкнлад, був редактором комсомольсько загальноункрансько газети. Дзюба був одним з найважнливших критикв у Сплц письменникв Украни. Стус був аспрантом в нститут лтератури в Кив. Одним словом, люди на найвищих щаблях... як в комунстичному стеблшмент могли далеко пти. Але це були найкращ люди в розумнн моральнонму... Вони вдчували, що проповдувати те, в що не вриш, просто робити кар'ру, дивитись, як твй нард росйщать, - це багно. Значить, у тих людей виникло природне бажання вирватись з багнаФ. Важливим документом ново хвил вдродження стала праця .Дзюби Днтернацоналзм чи рунсифкацяФ. З позицй Дрозширеного трактування соцалстичного реалзмуФ автор розглядав пробленму права нацй на самовизначення, доводив, що Ленн вкладав у поняття Днацоналзм поневолено нацФ позитивний змст. Саме цю працю Б.Антоненко-Давидович назвав референдумом поколння. Стрмко ввйшла в укранську лтературу в кнц 50-х рр. Лна Костенко пп перш збрки написан пд час ДвдлигиФ, ДПромння землФ, ДВтрилаФ, ДМандрвки серцяФ засвдчили непересчний талант поетеси, здатнсть глибоко, флософськи осмиснлювати дйснсть, генерувати нов, оригнальн думнки, подаючи х у чудовй поетичнй форм. Бльш плдною й багатою в новй суспльно-культурнй атмосфер була творчсть композиторв як офцйного, традицйного, так нетрадицйного напряму в музиц. Укранське музичне мистецтво збагатилося творами Б.Лятошинського, Анатольського, С.Людкевича, братв Г. П. Майбород, Ю.Меитуса, А.Штогаренката н. Новаторнством позначена була авангардна музика композиторв - ДшстдесятниквФ Л.Грабовського, В.Годзяцького. В.Сильвестрова, В.Загорува. Вдбулися змни в спрямованост образотворчогомистецтва. З рухом ДшстденсятниквФ тсно пов'язане м'я талановито художнниц, учениц Ф.Кричевського Т.Яблонсько, яка на противагу Дсоцалстичному реалзмуФ, що тяжв фактично, до натуралзму, демонстру нов ршення для образв, в яких яскраво вирзняться давня традиця укранського народного живопису. Т.Яблонська разом з В.Зарецьким та ншими хундожниками - ДшстдесятникамиФ стала основопонложницею й фундатором фольклорного напряму в укранському образотворчому мистецтв, що збергся й розвивався, хоч з труднощами, в нанступн десятирччя. Пожвавлення в нацонально-культурному житт привело до зростання нтересу в суспльств до тенатрального мистецтва: протягом 1958-1965 рр. кльксть глядачв у театрах республки зросла з 14,3 млн. до 15,5 млн. на рк. З новими деями й творчими знахдками влилинся в потужний струмнь суспльно-культурного рунху шстдесятникв десятки й сотн вдомих менш вдомих трудвникв творцв укрансько культури новтнього часу. ДВдлигаФ дещо розкрпачила творнчий потенцал укранського народу, сприяла пдненсенню нацонально гдност та самосвдомост, збенреженню й примноженню духовних моральних сил для подальшо боротьби. Пк ДвдлигиФ для Украни припав на кнець 50 - початок 60-х рр. Це видно особливо виразно на результатах книговидавничо справи. Саме в цей перод книжки укранською монвою складали найбльший вдсоток вд усх книг, опублкованих в Укран, порвняно з ншими роканми повонно стор. В 1957 р. вони становили 53%, у 1958 - 60, у 1960-му - 49, але уже в 1965 р. цей показник опустився фактично до рвня 1940 р. - 41%. Дал - лише неухильно зменшунвався.

4. Рух шстдесятникв Свдомсть цього поколння зазнало меншого впливу радянсько деолог з усма викривленнями. Воно стало свдком падння культу особи Стална. У систем цнностей цього поколння з'явилися ненсподван для радянського морального кодексу ндивдуалзм, культ свободи самовираження, скепнтицизм, гуманзм без сурогатних домшок класовонго пдходу, космополтичнсть культурних смакв. Воно уособлювало собою суспльно-культурне явинще, течю, духовний феномен - шстдесятникв. Цей термн активно вживався вже на початку 60-х рр. Найважлившим моментом у формуванн свтогляду шстдесятникв був вплив гуманстично захдно культури. Рзними стежками, здебльшого через переклади, до Украни потрапляли твори Е.Хемнгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюпер, Ф.Кафки та н. Одкровенням стало талйське кно епохи неореалзму. Художники заново вдкривали мпресонств, Ван-Гога, Модльян, мексикансьнкий монументальний живопис скульптуру. Наднбання захдно культури сприяли пдвищенню стантусу загальнолюдських цнностей, модернзац свдомост молодшого поколння нтелгенц, посяли вдразу до Дсоцалстичного реалзмуФ. Занкономрним наслдком цих зрушень було вдроднження нтересу до власно культури, багатств. Врешт-решт зТявилася потреба визначити свою культуру не в тн Устаршого братаФ а в контекст загальнносвтово культури. Нове поколння нтелгенц, крм бльшо свобонди та нформованост, мало в актив вищий культурнний рвень, талант смак. Вдбулася певна переоцнка цнностей: це поколння вважало природним сво право на розкутсть, щирсть почуттв, зверннення передусм до внутршнього свту людини, прагнуло до вдновлення чисто естетики, культивунвало красу, палко бажало новизни й подолання занедбаност сво культури. В результат творчсть громадська дяльнсть шстдесятникв стали справжнм проривом у сформованй монолтнй систем задеологзовано культури. Поетичн вечори .Драча, Лни Костенко, М.Внграновського та н. збирали тисячн аудинтор. Плеяда блискучих лтературних критикв повернули цьому жанров звання лтератури. Нову хвилю в кнематограф представляли С.Параджанов, Ю.ллнко, Л.Осика. Нов мена, де з'явилися в гумантарних наунках: стор, археолог, лтературознавств, мистецнтвознавств. Звичайно, коло шстдесятникв було значно ширшим. До них горнулися молод вчен, вчител, студентство. Цлком логчною стала занепоконсть вищих партйних органв. зпочатку доводилося стримунвати, оскльки вона не збгалося з вяннями часу. Втм довго чекати не довелося: сигнал було надано. 8 березня 1963 р. у Москв вдбулася зустрч М.Хрущова з мистецькою нтелгенцю, змст яко послужив Дкервництвом до дФ для маси апаратникв усх рвнв. Почалася чергова кампаня на зразок деологчного погрому 40-х - початку 50-х рр. У прес, на зборах творчих сплок почалося цькування шстдесятникв. Першими пролунали звинувачення у ДформалзмФ, ДкосмополтизмФ, вдход вд Дмарксизму-леннзмуФ. Словесн атаки супроводжувались адмнстративними заходами. Спочатку почали обмежувати публкац шстдесятнникв у лтературних журналах (ДЖовтеньФ, ДПранпорФ, ДВтчизнаФ, ДРанокФ, ДДнпроФ та н.), газентах - скрзь, де вони ранше мали трибуну. Бльшсть шстдесятникв-поетв Дпершо хвилФ - Л.Костенко, .Калинець, Г.Кириченко, Б.Мамай-сур, В.Голобородько та н. перестали друкуватись саме псля 1963 р. Стали абороняти, а то й просто розганяти лтературно-мистецьк вечори. Закрили клуби творчо молод. Перекриваючи повтря шстдесятникам, влада сподвалася, що таким чином вдасться пдкорити х, примусити дяти суто за законами системи. Проте результат не вдповдав задуму. Частина шстдесятникв дйсно досить швидко ДпереорнтуваласьФ (серед таких були й дуже талановит люди) стала робити те, що вд них вимагалося, частина вдйшла вд громадсько дяльност поринула у суто фахов проблеми. Однак певна частина нового поколння не змогла вдмовитися вд свох позицй пшла на приховану або вдкриту конфронтацю з владою. Невд'мною частиною суспльно-культурного життя Украни у першй половин 60-х рр. став сам-видав: цла система розповсюдження не визнано офцйно або заборонено лтератури. Десятки лтенратурних публцистичних творв, яким був перенкритий шлях до публкац в офцйних виданнях, передруковувались на машинках, перефотографовувались на фотоплвку, надиктовувались на магнтофонн стрчки, навть переписувались вд рунки читалися тисячами людей, здебльшого нтелгенцю. Поширювались твори Лни Костенко, В.Симоненка, к.Сверстюка та н. Згодом самвидав став полтизуватися. В 1964-1965 рр. з'явилась цла серя анонмних публцистичних статей (ДЗ привонду процесу над ПогружальськимФ - вдгук на понжежу в Центральнй науковй бблотец у Кив, пд час яко згорла безцнна колекця укранки; ДПро сучасне майбутн УкраниФ, ДНацоналсти?Ф, Д12 запитань для тих, хто вивча суспльствознавствоФ) та н. Статт пдймали найнактуальнш та найболючш проблеми сучасност: пдлегле становище Украни в СРСР, стан укнрансько мови культури, русифкаця, злочини сталнзму тощо. Поява полтично публцистики стала свдченнням зародження полтично теч у шстдесятництв, певно групи, яка прагнула обговорювати не тльки суто культурницьк, а й важлив суспльно-полтичн проблеми. У систем розповсюдження самвидаву головнинми були два центри: Кив (тут активно дяли .Свтличний, В.Чорновл, к.Пронюк) та Львв (М. Б.Горин, .Гельта н.). Саме тут писалися й передруковувалися самвидавч статт, саме звдси вони розповсюджувались у мстах Украни. Це бунли головн осередки духовно опозиц та накомиснлення. У цьому ж середовищ виношувалась дея органзац опозицйного руху. 1964 р. з'явилися анонмн тези ДСтан завдання укранського визнвольного рухуФ, в яких йшлося про колональне станновище Украни в склад СРСР, ставилися завданння органзац визвольного руху в Укран, котрий мав би дяти легальними й нелегальними Древолюцйно-демократичнимиФ методами. Частина шстдесятникв стояла на пороз формування полтично опозиц. Проте в 1964 р. перод ДмирногоФ спвснування системи з накомисленням закнчився. В жовтн цього року М.Хрущов, який остаточно заплутався у свох планах, проектах стосунках з партйно-дернжавною бюрократю, в результат справжньо змонви був усунутий з посади першого секретаря ЦК КПРС. До влади прийшла консервативна частина партйно верхвки на чол з Л.Брежнвим М.Сунсловим. Подальший хд подй в Укран, як завжди, був визначений поза межами. На змну ДвдлизФ приходила реакця. Висновки. Тепер можна дати коротку оцнку результатам УвдлигиФ. Треба пдкреслити, що цл, як переслдували реформи Хрущова, мали позитивну спрямовансть для для радянсько системи. Проте, УвдлигаФ торкнулася тльки окремих сторн життя суспльства. Змни, як вдбувалися, сприяли певному прогресивному розвитков Украни. Але непослдовнсть, суперечливсть цих змн зрештою призвели до того, що задуми нцаторв стали перетворюватись у свою протилежнсть. Неможна реформувати економку, якщо ти у виршальний момент озирашся, починаш сумнватися у свох дях. Навряд чи радянськ кервники постсталнсько епохи були готов радикально змнити ситуацю. пх спроби штучно покращити становище лише призвели до того, що в широких колах все бльш поширились вяння свободи та почуття власно самостйност. До того ж меж УвдлигиФ були занадто вузькими, щоб довести реформи до логчного кнця й докорнним чином оздоровити суспльство, яке псля вдставки Хрущова знову опинилося пд тоталтарним контролем Системи. Список використано лтератури. О..Гуржй, Я.Д. савич, М.Ф.Котляр та н.; пд ред. В.А.Смоля, сторя Украни: нове бачення - К., Альтернатива, 1997 - 424с. O. Субтельний: сторя Украни, переклад з англ. Ю.Шевчука пд ред. Ю.Г.Медюка - Кив, Либдь, 1991. Бойко О.Д. сторя Украни: Посбник для студентв вищих навчальних закладв. - К.: Видавничий центр УАкадемяФ, 1999. - 568с. (Гаудеамус). Борисенко В.Й. Курс укрансько стор: З найдавнших часв до ХХ столття: Навч. Посбник. - К.: Либдь, 1996. - 616с.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные