Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 8030

Возникновение государственности у восточных славян

Зародження державност� у сх�дних слов'ян. Нов�тн� нануков� знах�дки � в�дкриття досл�дник�в укра�нсько� минувшини в основному п�дтверджують висновки видатного вченого. Про �снування державних союз�в слов'янських племен на територ�� Укра�ни, зокрема, св�дчать численн� пам'ятки, знайдеш п�д час археолог�чних розкопок старондавн�х городищ Подн�пров'я, Подн�стров'я, Побужжя. Саме на ц�й територ�� в IV ст. н. е. об'�дналася в дернжавний союз група слов'янських племен - ант�в. Хто ж так� анти? Що нам про них в�домо? Св�дчення в�зант�йських, готських, латинських та арабських автор�в VI-VII ст. про ант�в - перш� незаперечн� �сторичн� згадки про слов'янськ� племена на сх�дно�вропейськ�й р�внин�. Як пов�домляли тогочасн� �сторики, (в�зант�йський - Прокоп�й Кесар�йський, готський - Йордан та �н.), анти являли собою частину слов'ян-венед�в. Перша згаднка про них у писемних джерелах датована 375, остання - 602 р. н. е. Мовою ант�в, на думку л�нгв�ст�в, була слов'янська. �мена вожд�в (Бож, Мезамир, Лаврит та �н.) теж звунчать як слов'янськ�. Культура, звича� та норми �хнього сусп�льного укладу мали також ч�тко виражене слов'янське забарвлення. Рел�г�йн� уявлення були такими ж язичнницькими, як згодом � поганська в�ра сх�дних слов'ян. Виходячи з цих засад, значна частина �сторик�в справеднливо вважала ант�в протослов'янами, або просто слов'яннами (О. Шахматов, М. Погод�н, С. Соловйов та �н.). На в�дм�ну в�д рос�ян, в�тчизнян� досл�дники дотримувалися думки, що анти - прям� предки укра�нського народу або нав�ть перш� укра�нц� (М. Грушевський, В. Щербак�вський). Ц�кав� думки щодо лантсько� проблеми� висловлю� в�домий сучасний укра�нський �сторик М. Брайчевський. Под�ляючи в ц�лому погляди сво�х попередник�в, в�н дов�в принципову �дентичн�сть в�тчизняних л�тописних полян та ант�в з �ноземних джерел. За твердженням М. Брайчевсь-кого, сам� себе ц� люди називали полянами, степов� сус�нди - сармати (а в�д них уже й �нш� народи, що жили п�вденн�ше) знали �х п�д назвою ант�в, тобто лкрайн�х�, тих, що живуть лна краю�, локра�нних людей�. Ц�лком можливо, що саме зв�дси, в�д цих локра�нних людей� - ант�в � бере св�й початок назва нашо� держави � народу. Як св�дчать писемн� та археолог�чн� джерела, анти жили невеликими поселеннями на берегах р�чок та озер, займалися скотарством та хл�боробством. Вони мали в�йськов� укр�плення не в кожному сел�, а сп�льн� - для к�лькох поселень. На думку вчених, в ант�в на зм�ну родов�й общин� прийшла нова, територ�альна с�льська община, в як�й поступово вид�лилися окрем� заможн� с�м'�, що волод�ли певною власн�стю. Ця новонароджена плем�нна верх�вка була досить р�знор�дною. До не� входили передовс�м вожд� племен. Заруб�жн� �сторики називають �х королями, стар�йшинами, лвельможами�. Вони вид�лялися з основно� маси населення сво�м майновим становищем, збагачуючись за рахунок привласнення продукт�в прац� член�в общини у вигляд� данини. За св�дченнями в�зант�йських �сторик�в, у ант�в значного розвитку набуло рабство, яке поряд �з збиранням данини було початковою формою експлуатац�� в процес� становлення класового сусп�льства. Сусп�льний � пол�тичний лад ант�в привертав до себе пильну увагу досл�дник�в. Зокрема, Прокоп�й Кесар�йський писав, що антами не править хтось один, а здавна управнля� ними народне з�брання, � вс� справи, добр� чи лих�, вони вир�шують сп�льно (демократ�я). Проте в моменти загально� небезпеки вони обирали царя (лRех�), авторитет якого визнавав увесь народ Такими вождями ант�в були Бож, Мезамир, Ардагаст, Мусок�й, Доброгаст та �н. Во�нна здобич, контрибуц��, подарунки сприяли накопи-ченню багатств антських вожд�в, що, в свою чергу, понсилювало �х в�йськову � пол�тичну владу. Все це прискорюнвало майнову та соц�альну диференц�ац�ю слов'янського сусп�льства, сприяло формуванню в ньому класових в�днносин. На думку вчених, у цеп пер�од виника� перех�дна (м�ж докласовою � класовою формац�ями) форма управл�ння сусп�льством, коли продовжували використовуватися деяк� родов� форми регулювання соц�альних процес�в, але вже в �нтересах пануючого класу, що поступово зароджувався. Таку форму управл�ння сусп�льством деяк� досл�дники називають в�йськовою демократ��ю, на стад�� яко� знанходилися й анти. В�йськова демократ�я м�стила в соб� якост�, властив� сусп�льному самоврядуванню, й водночас елементи державного ладу. В результат� посилення соц�нально� диференц�ац�� в союзах слов'янських племен усе б�льше зм�цнювалася державно-правова основа, що зумовнлювало поглиблення класовою под�лу сусп�льства й утвонрення держави. Варто зазначити, що оц�нки �сториками пол�тичного об'�днання ант�в досить суперечлив�. Дехто вважав його плем�нним союзом (В. Ключевський - лдул�бський союз�), дехто - короткочасним в�йськовим об'�днанням, що створювалося для боротьби з ворогом (готами, аварами й �н.). Але цьому висновку суперечать слова Йордана, котрий писав, що анти мають спадкову царську владу (виходячи з цього, очевидно, й державу - Антське царстнво - Авт.). М. Брайчевський вважа�, що пол�тична орган�зац�я ант�в нагадувала структуру державних об'�днань Зах�дно� квропи (Карла Великого, бургунд�в, вандал�в, гот�в) � була так само нетривкою. Як бачимо, досл�дники дотримуються р�зних погляд�в на сутн�сть лАнтського царства�. Але сам факт об'�днання ант�в у союз фактично був першою в�домою спробою прямих предк�в укра�нського народу створиш власне дернжавне утворення з орган�зованим в�йськом та участю насенлення в пол�тичному житт�, яке про�снувало три стор�ччя (к�нець IV - початок VII ст.). В 602 р. держава ант�в упала п�д тиском кочових племен авар�в П�сля цього анти в писемних джерелах уже не згадуються, а в л�тератур� почина� вживатися назва слов'яни. Поступово ця загальнослов'янська сп�льн�сть д�литься на три велик� в�дгалуження - сх�дну, зах�дну та п�вденну. Подальший розвиток цих слов'янських угруповань веде до �х дроблення � формування досить стаб�льних етно-пол�тичних утворень - союз�в племен, перел�к � розселенння яких да�ться у славнозв�сн�й лПов�ст� временних л�т� Як зазнача� л�тописець Нестор, слов'яни, що лприйшли й с�ли по Дн�пру й назвались полянами, а �нш� - древляннами, тому що с�ли в л�сах, а ще �нш� с�ли пом�ж Прип'яттю й Двиною й назвались дреговичами (в�д слова лдрегва� - болото. - Авт.), �нш� с�ли по Двин� й нанзвались полочанами за р�чкою, що впада� до Двини й ма� назву Полота. Т� ж слов'яни, котр� с�ли поблизу оз �льмень, назвалися власним �м'ям - словенами...� Понступово в опов�д� л�тописця виступають й �нш� слов'янськ� племена: кривич� з �хн�м градом Смоленськом, в�д яких Нестор виводить с�верян, дул�би - жител� Побужжя, мешнканц� зах�дно� частини п�зн�шо� Укра�ни - волиняни бужани й хорвати. Не забува� в�н згадати й жител�в По^ сожжя (в�д р. Сож) - радимич�в, � мешканц�в волго-окських л�с�в - в'ятич�в, � улич�в з тиверцями, що насенляли простори в�д Дн�пра й Буга до Дн�стра. �сторики тривалий час вели дискус�� з приводу того що являли собою в д�йсност� лплемена� Нестора, � посту^ пово д�йшли висновку, що ц� лплемена� були насправд� великими союзами, початок формування яких можна датунвати не п�зн�ше VI-VII ст. н. е. Ц� союзи племен в�домий археолог П. Третяков назвав лнародцями�, вбачаючи в них не лише територ�альн�, а й етнопол�тичн� об'�днання Його думку варто визнати слушною. Найб�льш ранн�ми плем�нними об'�днаннями вважанються полянське, з осередком у Ки�в�, дул�бське � волинянське, на територ�� п�зн�шо� Волинсько� земл� Академ�к Б. Греков припускав, що в VI-VII ст. �снував величезний � потужний дул�бсько-волинянський союз пленмен, який був одним �з найдавн�ших союз�в сх�днонслов'янських племен. У лПов�ст� временних л�т� л�тонписець розпов�да� про з�ткнення дул�б�в з аварами (в�н назива� �х обрами): лВ т� часи �снували й обри, що вонювали проти царя �ракл�я й мало його не захопили�. Обри-авари знущалися над дул�бами, але лБог винищив пх, � померли вс�, й не залишилося жодного обрина�. Цс, схоже па легенду, коротке пов�домлення л�топису викликало безл�ч палких суперечок серед учених. Чимало �сторик�в убачало в ньому фольклорний вимисел, однак подальш� досл�дження п�дтвердили правдив�сть сл�в Нестонра. В�зант�йський лцар�, тобто �мператор, �ракл�й правив з 610-го по 641 р. Отож виходить, що плем�нний союз дул�б�в �снував уже в перш�й половин� VII ст., виникнувши, очевидно, в попередньому, VI ст. Як зазнача� сунчасний досл�дник стародавньо� �стор�� Укра�ни М. Котляр, дул�бськс об'�днання племен було зародком державност� сх�дних слов'ян, що в майбутньому, поряд �з полянським союзом, стало основою формування Давньорусько� дернжави - Ки�всько� Рус�. В процес� подальшо� консол�дац�� у VIII-XI ст. виникли ще ширш� пол�тичн� об'�днання сх�дних слов'ян, сво�р�дн� лсоюзи союз�в� та лнадсоюзи�. В арабських дженрелах, зокрема, згаду�ться про �снування в цей пер�од трьох таких великих пол�тичних центр�в: Куяби (Куяв��), Слав�� та Артан��. Майже вс� досл�дники сходяться на тому, що Куяв�я чи Куяба - цс Ки�вська земля з Ки�вом. Слав�ю, як правило, бачать в земл� �льменських словен, головним м�стом яких у Х ст став Новгород. В Артан�� р�зн� �сторики вбачали то Рязань, то Тмутаракань, то Черн�г�в, то Б�лоозеро, то Ростов Ярославський Найб�льш прийнятною, па нашу думку, � верс�я, зг�дно з якою Артан�я - цс Ростово-Суздальська земля разом �з землею, що простягалася до Б�лоозера. У в�тчизняних л�тописах пол�тичн� об'�днання навколо Ки�ва в�дом� п�д назвою Русь (VIII ст.) га Руська земля (IX ст.). В �сторичних джерелах, як в�домо, по-р�зному тлунмачиться терм�н лРусь�. Дехто з досл�дник�в намага�ться довести його ф�нське походження, �нш� шукають його конрен� у шведськ�й, слов'янськ�й мовах. Це св�дчить про значне поширення назви лРусь� в �нших народ�в. На думку М. Котляра, зг�дно з останн�ми л�нгв�стичними та �сторичними досл�дженнями слово лрусь� - ф�нського походження (ruotsi). Воно вживалося спочатку для познанчення скандинав�в, що складали п�зн�ше дружини давньонруських княз�в. Поступово дружини варязьких княз�в �з роду Рюрика па сх�днослов'янських землях розбавлялися слов'янами й ставали пол�етн�чними (р�зноплем�нними). Терм�н лрусь� поширю�ться па вс�х дружинник�в узагал�, в тому числ� й слов'янською походження. Назва лрусь� поширю�ться насамперед на полян, що панували у прото-державному утворенн� па Наддн�прянщин�, а пот�м � на вс�х сх�дних слов'ян. У л�тописах та �нших давн�х джерелах Руссю називалась уся територ�ях, яку пос�дали руськ� люди, тобто сх�дн� слов'яни. Цим же словом (вар�ант - Руська земля) �менували п Давньоруську державу з центром у Ки�в�. Як вважа� сучасна досл�дниця Р. �ванченко, до появи Рюрикович�в у Ки�в� правила Ки�вич�в (Кий, Дир, Аскольд). У 882 р. Олег, який волод�в Словенським княз�вством, зд�йснив у Ки�в� династичний переворот, усунувши в�д влади династ�ю Ки�вич�в. Пов�домлення про захоплення Олегом Ки�ва л�тописи традиц�йно починають �стор�ю �дино� сх�дно-словТянсько� держави Ки�вська Русь.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные