Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7864

Поети У Молодо� музиФ

Чи не парадокс, що поетична назва л�тературно� групи, яка �снувала у Львов� на початку нашого стол�ття , - ФМолода музаФ, дос� повФязана у наш�й уяв� не з молод�стю � поез��ю,а,навпаки, �з занепадництвом � чимось антипоетичним � анти�стетичним ?На жаль ,це так . кдиною вт�хою може бути те, що взагал� чули про УМолоду музуФ лише т�, хто вивчав укра�нську л�тературу у вуз�, у школ� ж про УМолоду музуФ взагал� не згадували (не було у програм�), а твори учасник�в групи не друкували. Хто ж були ц� Умолодомуз�вц�Ф чи музики , як вони себе сам� себе називали,що зблиснули на обр�� укра�нсько� л�тератури на початку стол�ття?.. Назвемо �х �мена-Михайло Яцк�в,Петро Карманський,Василь Пачовський, БогданЛепкий, СтепанЧарнецький, Сид�рТвердохл�б Остап Луцький...Близьким до ц��� групи був юний тод� Михайло Рудницький,що п�д �� крилом починав свою л�тературну д�яльн�сть. Ут�м, УМолода музаФ не була орган�зац�ею,яка веде обл�к сво�х член�в чи ма� розроблений статут чи програму.Це був радше клуб л�тератор�в,до якого тяж�ло чимало молод� ,що працювала в р�зних галузях мистецтва: композитор Стан�слав Людкевич,скульптор Михайло Паращук, живописець �ван Сиверин,скрипаль � маляр �ван Косинин, флейон�ст Осип Шпитко... Були серед них чи,радше,коло них богем�сти,Умитц� життя" талант яких б�льше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що Умолодомуз�вц�Ф не мали жодного прим�щення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно-гурток становила молодь,вих�дц� �з с�л та пров�нц�йних м�стечок Галичини, вчорашн� випусники ун�верситету або т� ,що його не зак�нчили, канцеляристи, вчител� г�мназ�й чи Фв�льн� художникиФ. Ол�мпом УМолодо� музиФ була кавТярня, напише п�зн�шенаймолодший �� учасник М. Рудницький. КавТярня Умолодомуз�вц�вФ - УМонопольФ. М�сце було зручне з ус�х бок�в.По-перше,щоб зайти сюди, треба було мати якийсь гр�ш на склянку кави ,� при н�й можна було посид�ти весь веч�р. По-друге, тут були св�ж� газети й журнали . По-трет� , сюди приходила р�зна публ�ка з якою можна було подискутувати . Пожвавлення приносив при�зд до Львова Богдана Лепкого,якого називали УпрофесоромФ.Лепкий Умав викладатиУ в Крак�вському ун�верситет�,але професором став набагато п�зн�ше.В�н в�ддавав багато часу педагог�чн�й робот� . На творч�сть лишалися веч�рн� та н�чн� години. � все ж таки його положення було краще ,н�ж �нших скаж�мо Яцк�ва чи Карманського. Мали Умолодомуз�вц�Ф й свого мецената . Ним став с�льський священник з Терноп�льщини Михайло Св�тенький. Коли в�н при�здив до Львова , неодм�нно пригощав сво�х друз�в- л�тератор�в вечерею чи об�дом .Про що точилися розмови у кавФярн� ? На основ� спогад�в учасник�в групи можемо уявити атмосферу палких дискус�й та суперечок ( �� описав у роман� УШрами на скал� У Р. � ваничук ). Б. Лепкий , при�хавши з Кракова, розпов�да� про тамтешн� новинин, твори С.Пшибишевського С. Жеромського,К. Тетма�ра , розпов�да� ц�каво,вносячи в обстановку домашн� тепло та затишок .Остап Лукицький намага�ться вдихнути ентуз�азм в душ� колег , як� стурбован� тим , що галицьке громадянство �х не сприйма� � не розум��, Сид�р Твердохл�б носиться з планами видань твор�в Умолодомуз�вц�вФ �ншими мовами а практичний Володимир Бирчак сво�м тверезим п�дходом до видавничих та ф�нансових справ спуска� поет�в на гр�шну , але реальну землю .Василь Пачовський безжурний , але певний свого покликання ,кепку� з �тал�йсько� �кзотики Петра Карманського, а Яцк�в , у натур� якого твердий селянський глузд з нахилом до �рон�� по�днаний з химерн�стю, вража� об�знан�стю з новими �вропейськими �менами , �деями ,теч�ями . � вс� прагнуть оновити укра�нське мистецтво , кожнийвол�� творити для в�чност� .Та чи не найважлив�шими для нихбули майже щоденн� зустр�ч� та розмови з �ваном Франком. Щоб передати атмосферу цього сп�лкування , наведу уривок з� спогад�в П . Карманського:ФПриходив кожного дня п�д веч�р до нашо� кавТярн� УМонопольФнезам�тно,без шуму, немовби соромився, що важився зас�сти при одному стол� з огрядно одягнутими, якими ми намагалися бути . Випивав свою чашку чаю , виймав з кишен� в кам�зол� ср�бну монету � бавився нею . � ждав на нагоду побавитися з нами - молодими . Та приходилося звичайно ждати без усп�ху . Нам зашивалися роти в його товариств� , бо ми добре знали гостроту його язика та велик� в�домост� , з якими не один �з нас не м�г суперечити- Говор�ть що ! - врешт� в�дзивався Франко, якому хот�лося поговорити � забути про те , що п�сля ц�лоденно� мозольно� прац� в Товариств� �м. Т. Шевченка дожида� його не менш важка робота дома .В�н же не дурно таскав п�д п�хвою ц�лий оберемок вс�ляких рукопис�в � коректи ! � хтось �з см�лив�ших важився заговорити. В�н слухав � ждав.Та коли приловив сп�врозмовника на як�й фраз� , що йому неподобалася , не втерп�в ,щоб не пришпилити його звичайним Удурниц� говоритеФ. � аж тод� розвТязувалась його губа. Ми дов�дувались чимало такого, чого були б не вичитали н� в одн�й книжц� , ан� не вчули в�д н�кого �з сучасних У. Вза�мини Франка з Умолодомуз�вцями У були складними й неоднозначними. На жаль, дос� це ц�каве й дуже важливе для нашо� л�тератури питання не досл�джувалось у вс�й його складност�, вонопросто збувалося тезою про те , що Франко р�зко критикував як теоретичну платформу ц��� групи , так � твори �� представник�в. Критикував , � р�зко , хоч завжди ц�кавився творч�стю сво�х молодих колег, стежив за кожним , в�дгукувався на нов� �хн� книжки . УБув невмолимим суддею у мистецьких справах , - зак�нчу� св�й спогад про �вана Франка П. Карманський, - � прямо дивував нас сво�ю грибокою анал�зою творчост� нашо� � чужо�,хоча розходився у сво�х поглядах з нами � не мав виправдання для наших �деал�в модерн�зму... Хоч не можна сказати, що легковажив нами . Т�шився, якщо вдавалося знайти йому в наших писаннях щось , що п�дпадало п�д вимоги його естетичних канон�в , � хоча гн�вили його наша см�лив�сть не тюпати сл�дами ,споривз нами серйозноФ. Донедавна ми могли прочитати лише одну стор�нку ц��� суперечки - думку �.Франка. Для досл�дження ж проблеми � обТ�ктивно� оц�нки процес�в, як� в�дбувалися на початку ХХ ст. в укра�нськ�й л�тератур� в ц�лому � на зах�дноукра�нських землях зокрема, потр�бно вивчати ус� сторони , картину л�тературного руху в ус�й його повнот� , послухати обидв� брати, як то кажуть, pro et contra. Що ж являла собою УМолода музаФ як мистецьке явище? У вислов� М. Рудницького,що Умолодомуз�вц�Ф схож� були на подружжя , якепост�йно спереча�ться, але жити одне без одного не може , � глибший сенс. Молодомуз�вц�в обТ�днювало щось б�льше , н�ж товариськ� стосунки молодих л�тератор�в ,художник�в , музикант�в, що сходилися в кавТярн� на площ� Бернандин�в поговорити про мистецьк� проблеми. пх обФ�днювало прагнення шукати в мистецтв� нових шлях�в , визволитися в�д �тнограф�зму � вкючитися в р�чище загально�вропейського культурного розвитку. Початком ц��� групи як мистецько� теч�� можна вважати появу в 1906 р. журналу УСв�тФ, до складу редколег�� вв�йшли В. Бирчак,П . Карманський, О . Луцький та М . Яцк�в. Сама ж УМолода музаФбула створена роком п�зн�ше - в 1907р. Зв�дки п�шла назва -сьгодн� сказати важко. М. Рудницький твердив,що �� придумав О.Луцький ,у спогадах П . Карманського вона виводиться з новели М. Я цк�ва УДоля молодо� музи У. Дехто припису� �� Б. Лепкому. Та р�ч не так у назв� , як у зм�ст� : УМолода муза У була одн��ю з ланок л�тературних орган�зац�й багатьох кра�н квропи:ФМолода Бельг�яФ, У Молода Н�меччина У , УМолода ПольщаФ, що проголосили сво�м гаслом символ�зм � служ�ння крас�. Так , в одному з номер�в журналу УСв�тФ стверджувалося ,що УМолода муза У репрезенту� Ув�домий в �нших народ�в напрямок декадентський , символ�стичний , модерн�стичний, естетичний - � як там його вс�ляко називають.Мета цього напрямку служити крас�Ф.Як бачимо ,в цей час не було ще ч�тко� диференц�ац�� цих терм�н�в,р�зн� автори вкладали у них р�зний зм�ст . Так , Леся Укра�нка захищала Упрапор модерн�змуФ, обстоюючи в�д вульгаризаторсько� критики С. кфремова пов�сть Ольги Кобилянсько� УЦар�внаФ, осуджуючи водночас монерн�зм польського письменника С. Пребишевського, який полягав у проголошенн� У абсолютно� свободи митця У в�д сусп�льства У. Под�бне трактування модерн�зму знаходимо � в М. Коцюбинського, який у лист� до О. Кобилянсько� писав, що Уширок� круги читача ...ще знаходяться п�д впливом реал�зму � сливе вороже ставлення до модерних напрямк�в л�тературнихФ. Терм�н УдекаденствоФ теж вжива�ться часом для означення художньго новаторства.В�домий по�т � л�тературознавецьВ . Щурат тлумачив його як Уартистичним змислом ведене змаганнядо витвору св�жих ориг�нальних промисл�в, образ�в, зворот�в мови � формФ. Саме на ц�й п�дстав� в�н в�дн�с до ц��� теч�� лирични драму �. Франка УЗ�вТяле листя У, проти чого автор р�шуче запротестував в�домим в�ршем Декадент . Це сталося ще в 1896 р., за десять рок�в до створення Молодо� музи , але �де�, як� лягли в основу ц��� групи,вже давно носилися в пов�тр�. В 1894 р., у Львов� читав лекц�� про бельг�йських сиввол�ст�в польський поет � л�тературний критик Зенон Пшесмицький. � �.Франко у статт� УДопов�д� М�р�амаФ розглянув основн� положення цих лекц�й. Однак � м�стицизм символ�ст�в не вс� так глумливо й безоглядно в�дкинули, як це зробив � Франко. Леся Укра�нка у нещодавн�й статт� УМ�хаель КрамерФ розр�зня� м�стицизм ф�лосовський � поетичний.ФГаупман був м�стиком наст�льки,наск�льки�м бува� справжн�й поет ...Ми вчува�мо в н�й не порив в�д�йти в�д життя ,що, можливо , звучить в к�лькох фразах М�а�ля Крамера ,а спробу знайти Увизвольне слово У,яке визволя� в�д вав�лонськогопрокляття Ус�мейно� самотност�Ф. УВизвольного слова У шукатимуть � молодомуз�вц� . Вт�м , родов�д ц��� л�тературно� групи не сл�д виводити т�льки за одн��ю якоюсь л�н��ю . Американський слав�ст Богдан Рубчак у грунтовному досл�дженн� джерел УМолодо� музиФпочина� �� У�стор�юУ �з США - в�д Едгара По який по-сво�му по�днав у по�з�� �вропейський романтизм та його м�стицизм з американським прагматичним п�дходом, стверджуючи , що поетична мова - це неспонтанний вияв чутт�в , а твердий розрахунок , який бере до уваги психолог�ю сприйняття � нац�лю� на �фект , що досяга�ться ал�терац��ю , ритм�чними ходами , строф�кою . Французький по�т Шарль Бодлер Фу сво�х теоретичних м�ркуванняхФ посилив думки По � п�дн�с �х �з ц�лком практично� сфери до м�стичних висот, надаючи форм� поез�� священних, нав�ть маг�чних властивостей .У сво�й поетичн�й творчост� - у безсмертних УКв�тах злаФ - в�н ц� теор�� ген�ально перевт�лив. Нема� поета Х�Х стол�ття, який би сильн�ше впливав би на поез�ю нашо� доби, н�ж Шарль БодлерФ. В�д Бодлера йде пряма дорога до Поля Верлена , Артюра Рембо ,Стефана Малларме, по�т�в , як� й склали основу л�тературно�теч�� символ�зму. Характер символ�зму як теч�� точно окреслив �.Франко у УДопов�дях М�р�ама У,наголосивши, що символ не ал�гор�я, що � зам�ною поняття , його образним екв�валентом � ма� не однозначний характер , а розрахований на багатозначн�сть сприйняття ,розширю� часову � просторову перспективу � веде до чогось та�мничого й неземного. М�р�ам Пшемицький не випадково читав лекц�� про бельг�йську школу символ�ст�в. У Бельг�� �де� ц��� теч�� знайшли для свого розвитку сприятливий грунт.З Брюселем повТязан� життя � творч�сть Бодлера, Рембо та Верлена . Ядро л�тературного гуртка створеного в Лювенському ун�верситет� , склали Ем�ль Верхарн , Жорж Розенбах , Мор�с Метерл�нк , як� здобули згодом загально�вропейське визнання . У 1886 р. була створена л�тературна група УМолода Бельг�яФ, яка передала �ншим УмолодимФ гурткам свою естафету , що через 20 рок�в д�йшла й до Львова � вт�лися в УМолод�й муз�Ф. Одним з найулюблен�ших по�т�в Умолодомуз�вц�вФ був Шарль Бодлер .Його перекладали � О. Луцький , � М. Рудницький, � М. Яцк�в. Переклади ц� мають сьгодн� �сторико-л�тературне значення. Над тою УМолодою музоюФ навис якийсь фатум . Давно вже минули часи , коли Бодлера � Верлена й �нших символист�в називали занепадниками, переоц�нене �х значення � роль в �стор�� л�тератури, видано твори ,а �хн�м укра�нським посл�довникам так � лишалися буквально донедавна ц� давн� догматичн� оц�нки й характеристики . Тим часом УМолоду музу У треба розглядати як ланку в систем� вза�мод�� р�зних теч�й л�тературного руху к�нця Х�Х - початку Ххст. фрагмент загально�вропейсько� панорами, бо �де� модерн�зму приходили на Укра�ну р�зними шляхами, по�днуючись �з деякими рисами попередньо� реал�стично� школи � набуваючи в укра�нському нац�ональному середовищ� нових ознак . При цьому кожен письменник репрезенту� свою л�н�ю розвитку , пошуки власно� концепц��,що охоплюють сферу �дей � форм. кдине, що обТ�днювало представник�в ус�х цих груп , теч�й чи просто �ндив�дуальностей , було неприйняття побутового реал�зму , описовост� старо� школи письма. З цього погляду не т�льки л�рична драма УЗ�вТяле листяФ �.Франка , а його статт� УПринципи � безпринципн�стьУ,УСтаре � нове в укра�нськ�й л�тератур�Ф можна назвати виявленням модерн�стичного напрямку, модерн�стичного в тому сенс�, що тут у центр� сто�ть св�дом�сть �ндив�дуальност�,-Флюдська душаФ, кр�зь призму яко� розкрива�ться,Уосв�тлю�тьсяФ навколишн� оточення.Отже, поет Увирива�Фсвого л�ричного героя з рамок б�олог�чного �снування � вводить широку часову � просторову перспективу , в �дн�сть з� всесв�том. Деяк� укра�нськ� письменники приходили в�д побутописання до психолог�зму, в �х народницький св�тогляд вростали елементи модерн�зму; еп�центр дедал� б�льше перем�щувався в�д зображення до вираження, в�д обсервування зовн�шн�х обставин до �дей � настро�в особистост� . В Ольги Кобилянсько� та Лес� Укра�нки попри деяк� �хн� розб�жност� у поглядах форму�ться неоромантична концепц�я , що грунту�ться на УвизвольномуФ порив�, прагненн� до повноти виявлення родового, саме людського потенц�алу буття, �деалу Уповно� людиниФ ... �дею ц�л�сно� особистост� висунув � Микола Вороний у в�рш�-в�дпов�д� �.Франков� на його послання �з назвою УЛ�сова �дил�яФ. В�дпов�дь була розФясненням � поглибленнямв�дкритого листа М. Вороного до письменник�в , який в�н опубл�кував у УЛ�тературно-науковому в�сникуФ,де запрошував �х взяти участь в альманас� УЗ-над хмар � з долин У. В�н ор��нтував письменник�в на твори , як� б за зм�стом � формою могли Ухоч трохи наблизитись до нових теч�й та напрям�в сучасних �вропейських л�тературУ � в якихУбуло б хоч трошки ф�лософ��, де хоч клаптик ясн�в того далекого блакитного неба, що в�д в�к�в манить нас сво�ю неосяжною красою,сво�ю незглибною та�мнич�стю , бо спокою треба, в�дпочинку для стражденно�, знев�рено� душ� сучасного �нтел�гента У. Чи не подiбною � творча настанова молодих львiвських письменникiв , задекларована в журналi "Свiт" i розгорнута пiзнiше О.Луцьким у статтi "Молода муза", де пiдкреслювалося :"Коли вже вiдкинемо наразi все царство сучасних сумнiвiв i перехресних кличiв в напрямi нашого пiзнання , а ограничимось лише на обсях людського чуття в сферi письменства i фiлософi�, то вистане назвати лише Нiцше ,Iбсена та Метерлiнка , щоб всiм ярко пригадалось те живе биття сучасного, надмiру ,може, вразливого людського серця i щоб пригадались нам всi його приюти там, де могло воно найти сво� тепло i спокiй серед бурхливих днiв ". Такi заклики не заперечувами нi громадянсько� теми, нi лiтературно� традицi�. До того ж притулком для серця оголошувалися не тiльки "метафiзичнi, мiстичнi кра�",а й саме життя ,все те, де виявля�ться внутрiшня потреба митця, яку не можна замкнути "в нiяку розумовану шухляду". � . Франко назвав статтю О. Луцького ман�фестом УМолодо� музиФ. Франко критикував статтю Луцького за те саме , за що ран�ше бельг�йських символ�ст�в - за м�стицизм, прийнявши �х �стетичну програму платформи майже за пол�тичну програму : УЯк же се, мо� панове , ви вербу�те до свого кружка молод� духи , себто наших д�тей , наших молодих брат�в � сестер? Куди ви дума�те вести �х? В як�м У м�стичним нов�м неб� У ви об�цю�те �м тепло � заспоко�ння ?Ф Це було явним переб�льшенням . � в зб�рнику М. ВороногоФ З-над хмар � з долин ", � в альманас� "За красою " взяли участь письменники р�зних покол�нь � неоднакових ор��нтац�й,хоч � проглядалась в них певна загальна �стетична платформа ,виражена вже в самих назвах. Ми не ма�мо сьогодн� ц�л�сно� концепц�� укра�нського модерн�зму початку ХХст. � нав�ть його визначення (вживаються терм�ни декаданс , ранн�й модерн�зм,предромантизм тощо ), вульгарно-соц�олог�чний п�дх�д до л�тератури не сприяв об"�ктивному досл�дженню цього явища . Можемо лише в�дзначити його неоднор�дн�сть . Якщо пред ставники л�тературного угрупованння УУкра�нська хатаФ �нод� надто катигорично в�дмежовувались в�д народницьких традиц�й , яка , мовляв ,Фне порива� вперед , а топчеться на одному описуванн� , рег�страц�� с�льськогосподарського �нвентаряФ , то УМолода муза У, як правило, не проголошувала такого розриву з� школою УстарогоФ реал�зму,а прагнула по�днати традиц�ю з новиму зах�дно�вропейськими в�яннями. УМи вс� любили нашу п�сню народну , нашу л�тературу й театр, - згадував п�зн�ше Б. Лепкий, - а все ж бачили , що не ст�льки сонця,що в в�кн� .Чогось-то нового бажалося , захочувалось печеного леду , як дехто насм�хався з нас ...Я був тод� в Краков� , як УМолода муза У прийшла на св�т , але я �� не цурався. Була це д�вчина гарна , та невговкана й химерна. Розсипала перли, плила по мор� тьми , с�дала над р�кою та приглядалася в св�чад� плеса. Не ступала сл�дами Кв�тчино� УМарус�Ф, й не одному голову звернула У. Цей , за словами Б.Лепкого, Sturm und Drang ( буря � натиск)молодих зах�дноукра�нських л�тератор�в базувався на прагненн� по�днати �де� Кардучч� й Н�цше, Метерл�нка й �бсена з традиц�ями р�дно� культури. А шукали молод� цихтрадиц�й не в стил� побутописання , а спиралися на символ�ку козацьких насп�в�в, м�стику Сковороди , демонолог�чний св�тогляд народу, УпФятий �лемент п�дсоння � четвертий вим�р людсько� душ� У.Наталя Кобилянська написала статтю УСимвол�зм в народн�й п�сн� У, в як�й ствердшувала , щофолькльорна символ�ка часто сп�взвучна з т��ю, яка Упосл�дн�ми часами станула проти дом�нуючого в л�тератур� натурал�змуФ. Чи вдалося молодомуз�вцям зд�йснити синтез цих двох начал , �ншими словами, п�днести народну символ�ку до глибини ф�лосовських �дей , як� мають загальнолюдський характер? Такою м�рою , як це зробила Леся Укра�нка в УЛ�сов�й п�сн�Ф, М. Коцюбинський в УТ�нях забутих предк�вФ, не вдалося, та все ж деяк� новели М. Яцк�ва (УЛ�совий дзв�н У, УПо�ма долинФ), драматична поема В. ПачовськогоУСон укра�нсько� ноч�Ф та в�рш� зб�рки УЛад� й Марен� терновий огоньм�йФ були в цьому напрям� ц�кавими спробами, як� знайшли продовження в укра�нськ�й л�тератур�. Нарешт�, ще один принцип поетики Умолодомуз�вц�вФ - проголошення культу поез�� як краси, як практично� безварт�сност�, антиутил�тарост�, по�з��, що не може обмежуватись роллю пропагандиста певно� �деолог�чно� доктрини. Цей принцип сприймався � трактувався часто так, щоУмолодомуз�вц�Ф дотримувались гасла Умистецтва для мистецтваФ. Знаходили й п�дтвердження в рядках одного з в�рш�в В. Пачовлького: УСе � штука - я не пхаю тут �дей!Ф Одначе це була радше реакц�я на вимогу писати Усоц�ально-програмов�Ф, як висловився О. Луцький в лист� до Г.Хоткевича, запрошуючи його до участ� в альманас� УЗа красоюФ. � сам� учасники ц��� л�тературно� групи р�шуче заперечили такий погляд.М.Рудницький писав п�зн�ше з цього приводу : ФДовго товкли по п�дручниках � газетних статтях фразу, повторювану й дос� , начебто УМолода музаФ поклонялася �деалов� чисто� краси та начебто цей �деал був звичайним �долом - шк�дливою примарою Умистецтво для мистецтваФ. В�н р�шуче заперечу� такий погляд , п�дкреслюючи, що особист�, субФ�ктивн� мотиви Уне ослабили в них громадських почувань.Ф �накше й не могло бути , бо ж учасники ц��� групи - вих�дц� �з селянського середовища або сини др�бних службовц�в, як� сам� нелегко пробивались у життя , зазнали й дал� зазнавали злигодн�в, нелегко добуваючи шматок хл�ба. УМолода музаФ �снувала пор�внянно недовго - в�д 1907 року до першо� св�тово� в�йни , отже , якихось с�м - в�с�м рок�в .Але вона вписала свою стор�нку в �стор�ю укра�нсько� л�тератури, була певним етапом на шляху �� подальшого розвитку. Водночас треба враховувати й те , що л�тературний процес творять не т�льки �, може, не ст�льки теч�� та групи , як творч� �ндивидуальност�. Кожний учасник УМолодо� музиФ - людина з� сво�ю долею � митець �з сво�м неповторним обличчям .� як митець кожен з них виходить виходить за меж�ц��� л�тературно� групи , оск�льки творч�сть його не обмежу�ться часом �снування . По-р�зному склалися дол� колишн�х Умолодомуз�вц�вФ. Найдовше судилось прожити Михайлов� Яцк�ву ( в�н помер у 1961 р.), йому вдалося чи не найповн�ше � найяскрав�ше виразити �де� УМолодо� музи У експресивним стилем , в якому гострота спостереження, точн�сть детал� по�днана з виходом за рамки реальност�, а тонка л�рична настро�н�сть сус�ду� �з в�дразливою натурал�стичн�стю , в нього чи не найт�сн�ше по�днан� � переплетен� бодлер�вськ� �деал � спл�н , � водночас в�н чи не найорган�чн�ше по�днав фолькльорний символ з модерною техн�кою письма , що доходить м�сцями майже до сюрреал�стичних образних конструкц�й. На жаль, творч�сть М. Яцк�ва припинилася невдовз� п�сля першо� св�тово� в�йни, � важго гадати , що дав би цей яскравий талант зе сприятливих обставин. Серед поет�в , безсумн�вно , найталановит�шим був Петро Карманський. Його перша зб�рка УЗ теки самовбивц�Ф � учн�вським насл�дуванням У Страждання молодого ВертераУ Гете та УЗ�вФялого листтяУ �. Франка . Та в наступних книжках в�н утвердився як ориг�нальний по�т з� сво�м обличчям. Зда�ться , в цього поета в кров� був потяг до мандр�в , � з �тал�� прив�з в�н у по�з�ю Умолодомуз�вц�вФ зам�сть шуму смерек та хвиль Дн�стра аромат кипарис�в , хлюпання Тибру. Бодлер�вське Уде-небуть, щоб т�льки поза цим св�том У згодом ганяло його св�тами , та все ж п�д к�нець життя прибило до пристан� - хоч не тихо� ,а пон�вечено� - р�дного краю . Рання по�з�я П. Карманського , сповнена Упричинного смуткуФ . М. Рильський мотиви смутку поясню� як умовами тогочасного життя Галичини , так � особистою вдачею по�та мФякою,вразливою, � тим , Ущо в кол� його творчих зац�кавлень були Упо�з��Ф Леопард� , Бодлера , песим�стичн� стор�нки Б�бл��Ф. Мотиви смутку й косм�чного болю, що на думку �.Франка п�дносять поез�ю П.Карманського в�д др�бниць буденщини до проблеми загальнолюдсько� духовност� й етики , конфл�кт�в м�ж добром � злом , дом�нують у творах Умолодомуз�вськогоФ пер�оду. П�зн�ше, в роки першо� св�тово� в�йни, той високий пафос � тон повол� поступаються м�сцем сатиричним тонам, гротескним образам . Поет тяжко пережива� трагед�ю р�дного краю , коли тисяч� с�чових стр�льц�в гинули на под�льських полях, а деяк� з �хн�х пров�дник�в спали Уп�д в�деньськими перинамиФ. Б�ль , драму, силу гн�ву письменник передав у зб�рц� поез�й "Alfresco"(1917), в як�й траг�зм св�тосприйняття попередн�х рок�в переходить у траг�зм �сторично� дол� народу, а само�рон�я в сатиру. Довг� роки перебування автора в Бразил�� принесли ниску майстерних пейзажних � л�ричних поез�й, на жаль , сьогодн� майже нев�домих нашому читачу , бо друкувались вони на стор�нках малотиражних галицьких пер�одичних видань, до того ж недоступних... На творч�сть поета пово�нного пер�оду наклала св�й в�дбиток сусп�льна ситуац�я , яка мало сприяла виявленню таланту. Написав � Карманський немало декларативних в�рш�в,та все ж не припиняв творити �нтимну л�рику � уклав книжку "Ос�нн� зор�". А ще - здн�йснив справжн�й подвиг, переклавши "Божествену комед�ю" Данте. Перед самою смертю побачив виданою першу частину ц��� прац�.Дв� наступн�-дос� чекають видання... Не вклада�ться в "молодомуз�вськ�" рамки � поез�я Василя Пачовського та Богдана Лепкого, як� продовжували л�тературну працю у 20-30 роки. Один �з основних мотив�в л�рики В.Пачовського - "розсипан� перли" сл�з л�ричного героя в�д нерозд�леного кохання , його плач за втраченою милою, що поступово злива�ться у зб�рний образ ж�ночого �деалу. Фольклорною символ�кою сповнен� й драматичн� поеми В.Пачовського, зокрема УСон укра�нсько� ноч�Ф, УСонце ру�ниФ, УЗолот� ВоротаФ, в основ� яких лежить �дея нац�онального в�дродження . Серед �нших твор�в В.Пачовського назвемо �сторичну поему УКнязь ЛаборецьФ, засновану на легендах � щедро насичену фольклорною символ�кою � яскравим закарпатським мовним колоритом. Поез�ю Богдана Лепкого Умолодомуз�вськогоФ пер�оду пронизу� туга осен�, прощання.В�рш УЖуравл�Ф наче концентру� в соб� ц� мотиви . В к�лькох строфах про ос�нн�й в�дл�т журавл�в ум�стилась широка гама переживань � настро�в. Такими журавлями почували себе галичани , що покидали р�дну землю в неясн�й над�� на кращу долю за океаном. Найб�льше сспор�дню� Б. Лепкого з �ншими представниками УМолодо� музиФ мотив природи - як того остр�вця , де людина може в�дпочити в�д житт�вих турбот � клопот�в. Под�� � св�тово� в�йни, у вир� яких опинився � сам письменник , внесли в його поез�ю нов� мотиви. Якщо визначити найголовн�шу зм�ну в поетичн�й творчост� Б.Лепкого во�нних рок�в, то вона виявля�ться, мабуть, у тому, що УяФ поета, яке було в еп�центр� його л�рики, втрача� свою дом�нуючу роль, зливаючись з колективним УяФ народу. У 20-30-т� роки письменник вступа� переважно виступа� переважно в жанр� �сторично� прози, до поез�� зверта�ться лише час в�д часу. В�рш� цього пер�оду не додають н�чого сутт�во нового до сказаного ран�ше, лише �нколи проблиснуть спалахи туги за молод�стю, за коханням . В�д особистих настро�в до громадянсько� л�рики прийшов � Степан Чарнецький, що мав серед сво�х приятел�в репутац�ю богем�ста й завзятого театрала. Захоплення театром в�дбилося й на творчост� Чарнецького. Джерелом його л�рики � � настро�, викликан� творами мистецтва, - в�н часто бачить себе персонажем т��� чи �ншо� пФ�си або опери. В л�риц� С. Чарнецького вража� тонке сприйняття природи. Л�ричний герой поета сто�ть перед нею зачудований, в�н Узлива�тьсяФ з нею у момент духовного сумФяття чи п�днесення. Цей , здавалось б, камерний поет з великою силою показав трагед�ю людини , краю , народу в � св�тов�й в�йн� , його поез�я збагатилася новими барвами � тонами , здобула ноти сильного громадянського звучання. Поетичний доробок Сидора Твердохл�ба та Остапа Луцького довол� скромний � не йде в пор�вняння з тим, що створили �нш� учасники УМолодо� музиФ. Ориг�нальну спадщину С.Твердохл�ба компенсують його переклади . Багато й талановито переклав в�н , зокрема польською мовою сво�х колег Умолодомуз�вц�вФ, а також Миколу Ф�лянського, Олександра Козловського, Олександра Олеся.. Його �нтерпритац�я УКаменяр�вФ спонукала Франка написати ц�лу критичну статтю про цей переклад, в як�й в�н назвав Твердохл�ба перекладачем, що ма� широку духовну культуру � вироблений естетичний смак. Перекладав в�н також на н�мецьку, з польсько� на укра�нську. Якщо в С.Твердохл�ба над ориг�нальною творч�сттю дом�ну� переклад, то О.Луцький - передус�м орган�затор � теоретик УМолодо� музиФ. Сьогодн� його �мФя б�льше в�доме гострими в�дпов�дями Франка - на статтю УМолода музаФ та на еп�граму У�ван ХрамкоФ, внасл�док чого склалося негативне стаслення до цього л�тератора , чия творч�сть тривала всього пФять рок�в. З УМолодо� музиФ бере св�й початок � творч�сть Михайла Рудницького , б�льше в�домого сво�ми л�тературознавчими та л�тературно-критичними статтями. Поетична творч�сть його за розм�рами невелика: спорадичн� публ�кац�� в периодиц�. Нешироке й коло мотив�в та настро�в - спогад з дитинства , любовне переживання , митт�ве враження. У творах М.Рудницького не знайдемо ф�лосовсько� глибини , багатоплановост� образу. В�рш переважно елегантний , в�дшл�фований , як мармур , �, наче мармур, холодний. Витончена техн�ка , неспод�ван� ритм�чн� переходи при незр�дка нарочит�й за�нтелектуал�зованост�, еклектизм� образ�в - все це робило поез�ю М.Рудницького явищем прим�тним на загальноукра�нському терен�. М. Рудницький Узамика�Ф те коло поет�в , як� беспосередньо повФязан� з групою УМолода музаФ. Який вплив мала творч�сть Умолодомуз�вц�вФ на подальший розвиток укра�нсько� л�теретури , зокрема поез��? В�домий поет Б.-�. Антонич писав, що поети УМолодо� музиФ вичерпалися ще на початку ХХ ст. � У�х роль у пово�нному л�тературному житт� довол� скромна , а впливу на це життя вони не мали жодного. Сучасна л�тературна молодь зовс�м в�д�йшла в�д них, � �й блище нав�ть УСлово ополку �горев�мФ, ан�ж �х смутки , муки � косм�чна тугаФ. Таку точку зору можна зрозум�ти, але важко визнати справедливою.Про впли можна говорити не т�льки тод�, коли в�дбува�ться засво�ння певних рис св�тогляду , мопив�в, поетики,а й при в�дштовхуванн�, протистоянн�, опозиц��. Та хоч би як трактувати вплив УМолодо� музиФ на дальший розвиток укра�нсько� л�тератури , �� не можна викинути з �стор�� нашо� культури, як не можна викинути УУкра�нсько� хатиФ, авангардизму 20-х рок�в , празько� школи укра�нсько� поез�� чи нью-йорксько� групи рок�в ш�стдесятих... Бо тод� випадають ланки художнього розвитку, обриваються �дн�сть � ц�л�сн�сть процесу. УМолодомуз�вц�Ф вписали свою стор�нку в �стор�ю укра�нсько� л�тератури.

Список використано� л�тератури:

1. Рудницький М. Що таке УМолода музаФ? - Льв�в, 1937.
2. Шаховський С. Смуток � рад�сть поета. - Ки�в , 1969.
3. Карманський П. Укра�нська богема. - Льв�в, 1936.
4. Щурат В. Доктор �ван Франко. - Льв�в, 1896.
5. Рубчак Б. Пробний лет. - Нью-Йорк, 1969.
6. Гундорова Т. Ранн�й укра�нський модерн�зм. - Ки�в, 1989.
7. Ср�блянський М. Наша л�тература. - Ки�в , 1909.
8. Лепкий Б. Три портрети . - Льв�в, 1937.
9. Тарнавський О. Поет Василь Пачовський .- Торонто,1984.
10. Франко �. З�брання твор�в у 50 томах. - Ки�в,1982.
11. Укра�нка Леся Твори у 10 томах. - Ки�в, 1965.
12. Коцюбинський М. Твори у 6 томах . - Ки�в, 1961.
13. Рильський М. Про поез�ю П. Карманського .- Ки�в, 1986.

14. Кобринська Н. Твори. - Ки�в, 1980.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные