Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7824

Евген Филимонович Маланюк

Народився Евген Филимонович Маланюк 20 с�чня 1897 р. в Архангород� на Херсонщин� (тепер селище Новоархангельське К�ровоградсько� обл.) в родин� �нтел�гент�в, як� любили р�дне слово й шанували нац�ональн� святин�.

Родина була не зовс�м звичайна, хоч, може, й типова для степового п�вдня. В л�н�� батька були чумаки, ос�л� запорожц�. Д�д замолоду ще чумакував, мав виразну поставу гуцула. Мати була донькою чорногорця Якова Стоянова, в�йськовика �з сербських осадчих, що �х спроваджувала Катерина II для колон�зац�� земель Запорозьких. В �хньому старому, мурованому з степового каменю дом� жилося Уна дв� хатиФ - д�дову � батькову. В перш�й хат� панував дух в�к�в, старовинного побуту, тисячол�тн�х звича�в � обряд�в. В друг�й хат� панувала атмосфера Уукра�нського �нтел�гентаФ, неспокушеного ан� далеким Петербургом, ан� нав�ть близькою Одесою. Мама померла у 1913 роц�. Батько щол�та режисерував в театр�, та займався сусп�льною д�яльн�стю Увчительства та просв�тительстваФ - � ц�ле не дуже довге життя (помер 1917 р.) був людиною Убез определенных занятийФ, як було занотовано в ре�страх пол�ц��. Родина нар�кала на батька за таку його Укар'�руФ, але саме батько заклав основи �нтелектуального й св�тоглядового розвитку квгена. Досить згадати, що, мавши яких 13-14 л�т, в�н з рук батька д�став нелегальний переклад книги де-Кюст�на УRussie en 1839Ф, багато �сторичних матер�ал�в з УРусского Арх�ваФ, льв�вськ� видання УЗор�Ф�.Франка, празьке видання УКобзаряФ, раннього Коцюбинського, Карпенка-Карого. У 1906 роц� квген вступив до клисаветградського реального училища, де здобув середню осв�ту, � п�сля зак�нчення його вступив до Петроградського пол�техн�чного �нституту. Зв�дт�ля його, з початком �-� св�тово� в�йни, моб�л�зували до царсько� арм��. Зак�нчивши Ки�вську в�йськову школу, отриму� оф�церське звання � ста� начальником кулеметно� команди 2-го Туркестанського стр�лецького полку на П�вденно-Зах�дному фронт�. У листопад� 1917 року молодий оф�цер переходить у розпорядження полковника М�шковського, котрий п�д час встановлення гетьмансько� влади в Укра�н� ста� кер�вником оперативного в�дд�лу Генштабу Арм�� УНР, з якою 1920 року вийшов на ем�грац�ю, живши спочатку в табор� для �нтернованих укра�нських частин у польському м�ст� Кал�ш�. Тут разом з Ю. Дараганом заснував журнал УВеселкаФ, де з'явилися його перш� твори (1922-1923). Згодом перебрався до Чехо-Словаччини � там у Пот�брадах зак�нчив г�дротехн�чний в�дд�л Укра�нсько� господарсько� академ�� (1923). Пот�м пере�хав до Варшави, де працював �нженером. П�сля одруження тридцятитрир�чного письменника з Богум�лою Савицькою, поет нарешт� знайшов спок�й родинного життя в складних умовах ем�грац�йного побуту в Польщ�, � рядки: Ще ся� день. Ще високо блакить, Далеко ще до вечора, �дина. Мо� об�йми сильн� � палк�, � прийде час - ти подару�ш сина, - ц�лком � повн�стю передають � суто особист�, й земн� бажання та емоц�� автора. Зб�рка "Земна Мадонна" � син поета Богдан з'явилися у св�т одночасно, у 1934 роц�.

<javascript:got('images/emc08r.jpg')>Дружина, син, родинне життя надзвичайно багато важили у житт� поета-вигнанця. Згадаймо, що митець з дитинства був окрадений повнокровним в�дчуттям р�дно� дом�вки квартируванням з дев'яти л�т в клисаветград�, у реальн�й школ�. А пот�м п'ятил�тня в�йна, пот�м бараки в таборах �нтернованих, згодом знову студентськ� митарства по квартирах. Все це вилилося у мр�ю власного Дому � родини. Той �диний прихисток зруйнувала розв'язка в�йни. Спогади Богдана Маланюка про сво� дитинство можна найлакон�чн�ше передати його ж словами: "С�м'я була �деальна, а в мене було �деальне дитинство". За традиц��ю дитячо� пам'ят� батько запам'ятався вдома за письмовим столом, над рукописами, статтями, книгами та в час с�мейного в�дпочинку в Кунштат� (Морав�я), на дач� в�домого польського письменника Я.�вашкевича. к.Маланюк дуже любив в�дв�дувати Морав�ю, яка йому нагадувала Укра�ну. Богдан квгенович згаду�, що поет любив розтирати в руках полин � довго-довго вдихати його запах. Збирав материнку � чебрець. У щоденниках письменника збереглися засушен� степов� кв�ти. До реч�, за спогадами сина, вже у США квген Маланюк дуже сердився на природу Америки. Говорив, що там не пахнуть кв�ти � не сп�вають птахи. Рабин - �диний, який вида� звуки, почне сп�вати � н�би засоромиться. Бракувало йому соловейка. Надзвичайно багатий матер�ал для висв�тлення родинних стосунк�в Маланюк�в м�стить ун�кальна книга Оксани Сембай-Галицько� "Весна на в�ки", видана у США (1997). Вона м�стить листи поета до авторки за п'ятнадцять рок�в (1953-1968). Зациту�мо к�лька рядк�в �з них . "ЕСниться мен� часом м�й Богданчик, саме завжди малий, - або немовлям, або в 5-6 л�т. Щось знову не маю в�стки. В�н саме тепер "у в�йську" - щоб Мати Божа над ним мала св�й ПокровЕ Бо з таким пр�звищем та ще й "у в�йську" - р�ч не дуже при�мна" (02.01.1960). "Мо�му внуков� 26.12. буде повний рочок. Згадайте за мо�х двох Богдан�в, дружину й мене гр�шного на Свят Веч�р. Та випийте добру чарку, бо то н�коли не шкодить" (15.12.1962). "Прошу Вас замовити Службу Божу за спок�й душ� раби Божо� Богумили, яка залишила мене й сина увечер� 4.10.63. Це �дина, незаступна, найдорожча Дружина. Стан м�й такий, що писати про нього не варто. Мушу пережити � якось дал� жити, але сенсу життя вже майже нема�" (06.11.1963). Цитован� уривки лист�в та поез�я квгена Маланюка вияскравлюють ставлення письменника до сво�� с�м'� п�сля того, як в�н змушений був залишити родину. Письменник, тверезо оц�нюючи ситуац�ю, розум�в, що залишатися у Варшав� - це св�домо приректи себе на загибель. Под�� на територ�ях зв�льнених земель давали чимало п�дстав у тому переконатися. Ще у грудн� 1944 року Петро Одарченко розпов�в у лист� до поета про жорстоку розправу енкевеесник�в над поетом Юр��м Липою, який залишився у сел� Бун�в на Явор�вщин�, що в Галичин�. �з наближенням фронту до Варшави Маланюки вир�шили залишити Польщу ("У Варшав� ми, властиво, все покинули, як стоялоЕ аж страшно згадати!" - лист до О.Сембай-Галицько� в�д 09.05.1961). Першою пере�хала до невеличкого села Кунштату в Морав�� пан� Богум�ла �з сином. Там мешкала р�дня �� матер�. Отож, як протягом десятил�ття м�стечко приймало родину Маланюк�в на в�дпочинок, так мало дати прихисток �м у неспок�йн� м�сяц� зак�нчення в�йни. квген Маланюк при�днався до с�м'� весною 1945 року. Коли ж у травн� радянськ� в�йська зайняли сус�дн� �з Кунштатом село, то п�зно увечер� до Маланюк�в зав�тав м�сцевий пол�цейський � розпов�в, що радянська в�йськова комендатура ма� списки рос�йських та укра�нських ем�грант�в, як� п�длягають негайному арешту. У тих списках значиться � пр�звище поета квгена Маланюка, отже, йому потр�бно терм�ново залишити Кунштат. Р�дня з дружиною сп�шно з�брали письменника в дорогу. Часу на роздуми практично не залишалося, оск�льки кожно� мит� до Кунштату могли ув�йти в�йська. На найнятому р�днею авто квген Маланюк уноч� в�дбув до найближчо� зал�знично� станц��, а зв�дт�ля до Праги � дал�. Через той посп�х та хворобу сина дружина не змогла залишити Кунштат. Р�шення пере�хати до села Кунштату можна пояснити. квген Маланюк покинув Чехословаччину ще у 1929 роц�. Отже, його тут не знали, �, очевидно, родина й вир�шила перечекати к�лька м�сяц�в зак�нчення в�йни у глибоко пров�нц�йному м�стечку, загубленому в Морав��, далеко в�д великих м�ст � культурних центр�в. На�вна недооц�нка енкевеес�вського в�домства. Ще задовго до вступу радянських в�йськ на територ�ю Чехословаччини були складен� надзвичайно повн� списки "антирадянських" елемент�в з числа б�ло� та петлюр�всько� ем�грац��. Побуту� думка, що нев�льно злу послугу НКВС принесла ун�кальна енциклопедична праця Семена Нар�жного "Укра�нська ем�грац�я. Культурна праця укра�нсько� ем�грац�� в 1919-1939", видана у Праз� 1942 року. Сотн� �мен, названих у книз�, включаючи � список 140 жертводавц�в на зд�йснення видання книги, стали для НКВС одночасно � сво�р�дною картотекою, � п�дставою для вироку. Це вповн� стосу�ться � квгена Маланюка, якому Нар�жний приурочив не одну стор�нку в сво�й книз�. Але нав�ть тод�, у травн� 1945 року, в�д'�зд к.Маланюка не сприймався траг�чно. Жила над�я, що це тимчасове розлучення � поет ще зможе повернутися до Кунштату. Н�хто тод� не думав, що радянськ� в�йська залишаться в Чехословаччин� на довг� десятил�ття. Коли ж стало очевидним тривале перебування в�йськ, тод�, як св�дчить Богдан Маланюк, мати спробувала перетнути кордон �з сином нелегально. Не посвячуючи у свою зат�ю сина, вона, прибула в район Шумави на кордон з ФРН, проте була затримана. Об�йшлося поясненнями, що вони заблукали. В�д того травня 1945 року листування було �диним сп�лкуванням родини. Спершу були листи �з Регензбургу (ФРН), згодом, з� США, куди в�н пере�джа� у червн� 1949 року. �нколи поет збирав для родини як�сь грош�, надсилав чотири посилки у р�к. Робив це щоразу п�д �ншим пр�звищем, аби не зашкодити синов�. Мат�р вс�ляко п�дтримувала у с�м'� культ батька, проте теж намагалася зробити все, щоб т�нь батька-ем�гранта не лягла на сина. М�ркуваннями синово� безпеки була зумовлена � перша через с�мнадцять рок�в зустр�ч квгена Маланюка з дружиною не в Праз�, а у Варшав� восени 1962 року. Вийшовши на пенс�ю, поет зважився на ризиковану для нього мандр�вку до слов'янського св�ту. Ще у США, в посольств� Польщ�, йому було заявлено, що вони не в�дпов�дають за нього у Варшав�. � все ж письменник вир�шив в�дв�дати м�сто, з яким було пов'язано ст�льки рок�в життя. Пан� Богум�ла не покликала на зустр�ч сина, п�клуючись за його майбутн�. Задум був мудрий. Поет при�здить до Варшави, туди ж прибува� до сво�� р�дно� сестри його дружина. Таким чином, дво� вже л�тн�х людей без жодних перешкод зустр�чаються � губляться у великому м�ст�. Так мр�ялося хоч тепер обхитрити спецслужби, та дарма. "За обома, татом � мамою, - розпов�да� у листах Богдан Маланюк, - стежила та�мна пол�ц�я у Варшав�, а пот�м у Секочин� (16 км. в�д Варшави), де т�тка мала св�й будиночок. Вони туди втекли, але незабаром � за будинком у л�с� вже також стежили два-три агенти, так що вони вноч� задв�рками через поле й болото вернулися до Варшави й сховалися ще в одних знайомих. П�д час в�дльоту л�така на Нью-Йорк тато прийшов у останню хвилину, � знайом� обступили його так, щоб його не змогли затримати, коли в�н виходитиме на аеродромне поле. Мама вернулася до Праги розхвильована, але дуже щаслива. Невдовз� по тому �� допитувала держбезпека у Праз�; 1963 року вона померла". Письменник неймов�рно тяжко переживав смерть дружини. Не давало спокою почуття вини, яко�, власне, й не було. Корив себе, що так � не зустр�вся �з сином. Св�дом�сть цього не давала спокою, виливаючись новими творами. Миколо Зерове, втративши сина, Ти спром�гся написати сонет. Поможи, це до тебе вимога �дина, Бо нараз� не маю �нших мет, Кр�м одно�: вернути не р�вновагу, Т�льки власне погоду духа (це зна� кожен поет). Цей тв�р народився у кв�тн� 1964 року, напередодн� чергово� р�чниц� �хнього з Богум�лою шлюбу... А Богдан при�хав до батька наприк�нц� л�та цього ж року, додавши тим самим поетов� житт�во� сили й душевно� р�вноваги. Дбаючи про синову безпеку, запрошення для при�зду до США було оформлене в�д �мен� поетово� добро� знайомо� пан� Гайворонсько� (Пелехович). Пан� Гайворонська дуже багато допомогла поетов� з його власним облаштуванням на Американському континент�, свого часу вона поручилася у видач� громадянства США самому поетов�. А квген Филимонович з допомогою друз�в орган�зував гарну програму для синового знайомства з� США (Нью-Йорк, Вашингтон, Р�чф�льд, Стемфорд, Ф�ладельф�я, Н�агара, Буфало, Гантер). Ос�нь вони прожили разом, багато мандруючи, а ще б�льше - розмовляючи. Саме ця зустр�ч �з сином додала письменников� тих к�лька рок�в життя до лютого 1968 року. квген Филимонович чекав в�д сина лист�в, чекав на нову зустр�ч. � вона в�дбулася вл�тку 1967 року тепер уже в квроп�, у Франц��. Дев'ять дн�в в�ддали Парижу. Приймав �х Жуковський, у котрого батько �з сином � мешкали у передм�ст� Парижа Серсел�. Там квген Маланюк зустр�чався з багатьма представниками укра�нсько�, польсько�, чесько� ем�грац��. З Парижу батько �з сином перебралися до �тал��. Це було �хн� останн� побачення. Запам'яталися в�дв�дини Неаполя, Риму, Монте-Карло, папсько� резиденц�� у Ватикан�. Поет �з сином були гостями кардинала Бучка. На його запрошення квген Маланюк прочитав лекц�ю для вихованц�в Укра�нсько� Папсько� Мало� сем�нар��. Це вже вдруге син слухав виступ батька перед аудитор��ю (вперше у США на академ�� науки й мистецтва). Вразило, що виступав в�льно, без тексту, а, одночасно, лог�чно, переконливо. Брав не т�льки зм�стом сказаного, але й голосом, ритмом, лог�чними акцентами. Мав неймов�рне в�дчуття аудитор�� � гарне почуття гумору. Ум�в заставити себе слухати. Роки вже брали сво�, проте поет не м�г в�дмовитися в�д набутих протягом життя звичок. Так, в�н був неймов�рним кофеманом. Попри заборону л�кар�в, не обминав жодно� кав'ярн� � говорив щоразу оф�ц�анту: "Дайте, будь ласка, слабенько� кави з� сметаною". Його незм�нним супутником була люлька. Знову ж на вимогу л�кар�в трубка була маленька, але й не витримував поет довго� дороги, щоб �� не викурити. 16 лютого 1968 року квген Маланюк помер на удар серця у сво�му самотньому помешканн� в Нью-Йорку. Його знайшли день п�зн�ше на п�длоз� в його к�мнат� в поз� молитви. У кишен� його був квиток до опери якраз на веч�р його смерти. Помер на ходу. Час вн�с сво� корективи. Незалежна Укра�на повернула свого сина-поета. Збулося його пророцтво: М�й ярий крик, м�й б�ль тужавий, Випалюючи ржу � гр�х, Вв�йде у складники держави, Як криця й кам�нь сл�в мо�х. Довелося � синов� п�знати батька не вигнанцем, а найвидатн�шим укра�нським поетом ХХ стол�ття. пм випало зустр�тися ще раз. Тепер уже - на земл� предк�в, у поетовому Новоархангельську, де на центральн�й площ� м�стечка на честь святкування 100-р�ччя в�д дня народження батька синов� було доручено в�дкрити погруддя квгена Маланюка.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные