Информация о готовой работе
Бесплатная студенческая работ № 7742
World Wide Web i HTML
Роздл I. Вступ
World Wide Web Internet, як ми вже знамо, - це найбльша свтова комп'ютерна мережа. Тепер Internet ма приблизно 150 мльйонв користувачв бльш нж в 50 кранах. WWW доступний в основному через Internet; але кажучи WWW Internet ми мамо не одне те ж. WWW можна вднести до внутршнього змсту, тобто це якийсь абстрактний мир знань, в той час як Internet зовншньою стороною глобально мереж у вигляд величезно клькост кабелв комп'ютерв.
Малюнок 1. Крани, позначен чорним кольором, мають зв'язок по Internet. Кльксть людей, що мають такий доступ, в цих кранах ста все бльше бльше. Крани, позначен блим кольором можуть працювати по e-mail, в локальних мережах або не мають нчого подбного взагал.
1.1. Трохи стор сторя WWW - Свтово нформацйно Павутини почалася в Березн 1989, коли Tim Berners-Lee з квропейсько Лаборатор Фзики Елементарних Часток (вдомо як CERN), де працював колектив дослдникв-фзикв, запропонував новий спосб обмну результатами дослджень деями мж органзацями. Такий обмн був дуже необхдний, тому що члени ц органзац працювали в рзних кранах. Пропонувалося використати просто систему гпертекста для передач документв встановлення зв'язку мж членами суспльства фзикв - ядерникв. Тод ще не було планв застосування звуку або вдео, не розглядалася можливсть передач зображення. До кнця 1990, уперше програмне забезпечення WWW було встановлене на ЕОМ NeXT. Тепер можна було переглядати передавати документи гпертекста ншим людям через Internet, а також з'явилася можливсть редагувати документи гпертекста прямо на екран комп'ютера. Програма спочатку демонструвалася перед членами суспльства на семнарах в CERN'е, а потм була показана на конференц УГпертекст'91Ф. До 1992 Tim продовжував виступати з свом проектом, доти, поки не з'явилися бажаюч продовжити роботу над цю проблемою. Сотн людей з всього свту взяли участь в розробц цього проекту, одн писали програми документи для WWW, нш просто розказували людям про WWW. Група понерв-проектувальникв WWW навть не могла передбачати тод, що почата ними справа досягне таких масштабв. Тльки за перших чотири мсяц 1994 об WWW говорили писали CNN, УWall Street JournalФ, УEconomistФ, УFortuneФ, УNew York TimesФ та нш видання.
1.2. Що таке WWW? Так що ж таке World Wide Web, або, як кажуть в просторчч, WWW, the Web, або ще простше - 3W? WWW - це розподлена нформацйна система мультимеда, заснована на гпертекст. Давайте розберемо це визначення по порядку. Розподлена нформацйна система: нформаця збергаться на величезнй безлч так званих WWW-серверв (servers). Тобто комп'ютерв, на яких встановлене спецальне програмне забезпечення як об'днан в мережу Internet. Користувач, що мають доступ до мереж, отримують цю нформацю за допомогою програм-клнтв, програм перегляду WWW-документв. При цьому програма перегляду посила по комп'ютернй мереж запит серверу, що зберга файл з необхдним документом. У вдповдь на запит сервер висила програм перегляду цей необхдний файл або повдомлення про вдмову, якщо файл по тих або нших причинах недоступний. Взамодя клнт-сервер вдбуваться за певними правилами, або, як кажуть накше, протоколу. Протокол, прийнятий в WWW, називаться HyperText Transfer Protocol, скорочено - HTTP. Мультимеда: нформаця включа в себе не тльки текст, але двох- трьохмрну графку, вдео звук. Гпертекст: нформаця в WWW представляться у вигляд документв, кожний з яких може мстити як внутршн перехресн посилання, так посилання на нш документи, що збергаються на тому ж самому або на будь-якому ншому сервер. Так посилання називають гперпосиланнями або гперзв'язками. На екран комп'ютера у вкн програми перегляду посилання виглядають як видлен яким-небудь чином (наприклад, ншим кольором /або пдкресленням) дльниц тексту або графки. Вибираючи гперпосилання, користувач програми перегляду може швидко перемщатися вд одн частини документа до ншо, або ж вд одного документа до ншого. При необхдност програма перегляду автоматично зв'язуться з вдповдним сервером в мереж запиту документ, на який зроблене посилання. До реч, дея гпертекстового представлення нформац повинна вже бути добре знайома користувачам рзних версй системи Microsoft Windows. Саме за цим принципом побудована в Windows система пдказок (Help), з тю лише рзницею, що гпертекстова система пдказок Windows не розподленою. Отже, WWW-документ може мстити стилзований форматований текст, графку гперзв'язки з рзними ресурсами Internet. Щоб реалзувати вс ц можливост, була розроблена спецальна мова, названа HyperText Markup Language (HTML), тобто, Мова Розмтки Гпертекста. Документ, написаний на HTML, явля собою текстовий файл, що мстить власне текст, несучий нформацю читачев, прапори розмтки. Останн являють собою певн послдовност символв, що нструкцями для програми перегляду; згдно з цими нструкцями програма розташову текст на екран, включа в нього малюнки, що збергаються в окремих графчних файлах, форму гперзв'язки з ншими документами або ресурсами Internet. Таким чином, файл на мов HTML набува вигляд WWW-доку-мента тльки тод, коли вн нтерпретуться програмою перегляду. Про мову HTML буде детально розказано у вдповдному роздл, оскльки без знання основ ц мови неможливо створити сторнку (тут дал в текст маться на уваз WWW-сторнка) для публкац в WWW.
1.3. Як в WWW задаться мсцезнаходження документа? Вртуальний свт WWW населений мльйонами документв, що мешкають на сотнях тисяч серверв. Задача WWW-мандрвника - знайти серед них той, який мстить необхдну нформацю, прочитати його за допомогою програми перегляду, - а для цього програма перегляду повинна знати точне мсцезнаходження даного документа. Воно однозначно визначаться адресою сервера, номером порту, м'ям директор м'ям файла з цим документом. Для успшного завантаження необхдного документа сервера програм перегляду також треба указати протокол, що використовуться цим сервером. Це пов'язано з тим, що крм WWW-серверв, програми перегляду можуть звертатися до серверв пересилки файлв (так званим FTP-серверам), серверв телеконференцй, серверв електронно пошти деяких нших типв серверв. Комбнаця протоколу, адреси сервера, номера порту, мен директор мен файла отримала назву Uniform Resource Locator, або скорочено URL. Синтаксис URL показаний нижче: протокол://адреса_сервера:номер_порта/м'я_директор/м'я_файла Протокол, як вже було сказано вище, це сукупнсть правил, по яких вдбуваться взамодя клнт-сервер. Ми вже знамо, що УрднийФ протокол WWW називаться http. Крм http, WWW-клнти можуть сплкуватися з серверами, пдтримуючими протоколи ftp, gopher деякими ншими, на яких я тут зупинятися не буду, а розкажу про них дал. Назва протоколу вддляться вд ншо частини URL двокрапкою. У назв протоколу велик латинськ букви вдповдн ним мал букви екввалентн. Початок адреси вдмчаться двома косими // Вн складаться з деклькох частин - так званих пддоменв. Пддомени, що являють собою поднання букв цифр, роздляються точками, причому, Ууточнення координат адресатаФ вд бльш великих до бльш дрбних пддоменв вдбуваться з права на лво. Так само як в назв протоколу, в адрес сервера велик латинськ букви вдповдн ним мал букви екввалентн. Номер порту виражаться цлим позитивним числом вддляться вд адреси двокрапкою. Порт - це неначе УдверФ, через як можна зайти в сервер. Сервер може мати деклька доступних портв; якщо номер порту WWW-сервера рвний 80, то в URL його можна не вказувати. Файли з документами, що публкуються в WWW, часто мають суфкси. html або. htm. Ц суфкси абреватурою вд назви мови, на якй пишуть WWW-документи, HyperText Markup Language, про яке буде детально розказано дал. Якщо м'я директор починаться з символа ~ (тильда), це означа, що це - так звана домашня директоря (home directory) користувача дано комп'ютерно системи. Наприклад, на комп'ютерах з операцйною системою UNIX кожному користувачев привласнються м'я користувача, пд яким вн реструться в систем, видляться власна УдомашняФ директоря, призначена для збергання файлв, що належать йому. м'я домашньо директор спвпада з м'ям користувача. Замсть абсолютного мен домашньо директор з вказвкою всх пддиректоря можна використати м'я користувача, якому переду символ ~ (тильда). Треба звернути увагу на наступн особливост завдання мен директорй файлв в URL: Директоря, вказана в URL, як правило, не спвпада з стинною директорю в файловй систем на тому сервер, де знаходиться необхдний файл. Перетворення директорй, заданих в URL, в стинн директор в файловй систем здйснються WWW-сервером згдно з правилами, заданими при його установц настройц. Якщо в URL вказане тльки м'я директор, а м'я файла не задане, то сервер на такий запит вишле файл з певним м'ям, що залежить вд настройки сервера. Якщо ж такого файла в заданй директор нема, то бльшсть серверв автоматично вишлють вам список всх файлв в данй директор.
1.4. Програми перегляду Ми вже знамо, що, програма, з якою безпосередньо сплкуться користувач при робот з ресурсами WWW, називаться програмою перегляду WWW-документв. Нагадумо, що робота тако програми поляга в посилц запиту до заданого сервера, нтерпретац отримано нформац представлення користувачев. Крм того, вона викону ряд допомжних задач, наприклад, пдтриму список прочитаних документв, щоб користувач мг до них повернутися надал. У цей час набули поширення бльш десяти програм перегляду WWW-документв. З графчних програм перегляду найбльшо уваги, на наш погляд, заслуговують NCSA Mosaic, Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Програма NCSA Mosaic була створена в Нацональному Центр Суперкомп'ютерних Додаткв Унверситету штату ллнойс в Урбана-Шампейн на початку 1993 року групою програмств, очолюваних студентом на м'я Марк Андрессен. У той час Mosaic була диною програмою перегляду, написаною на професйному рвн, дружньою по вдношенню до користувача працюючою на багатьох типах комп'ютерв. Не виклика сумнвв, що саме Mosaic вдкрила World Wide Web для бльшост користувачв. У цей час в NCSA група розробникв (в основному, студентв старших курсв) продовжу трудитися над новими версями Mosaic, незважаючи на те, що по свох можливостях ця програма вже стотно поступаться бльш новим програмам. Mosaic некомерцйним програмним продуктом, доступним для користувачв безкоштовно. Початковий код програми Mosaic вдкритий активно використовуться розробниками багатьох нших програм перегляду. Netscape Navigator (скорочено - Netscape) - це в даний момент, мабуть, найбльш популярна програма перегляду, яка працю на тих же типах комп'ютерв, що Mosaic. Netscape - програма компан Netscape Communications Corporation, засновано на початку 1994 року Джимом Кларком, який в свй час заснував велику компаню Silicon Graphics, знамениту своми графчними станцями. Джиму Кларку вдалося переманити в Netscape Communications Corporation первинних розробникв програми Mosaic з ллнойса, в тому числ самого Марка Андрессена. Netscape - це комерцйний продукт, за користування яким треба платити. Однак, для користувачв в унверситетах Netscape доступна безкоштовно. Крм версй, робота над якими завершена, компаня перодично випуска вдлагоджувальн верс Netscape (так зван бета-верс), якими можна користуватися безкоштовно до настання певно дати, псля яко програма переста функцонувати. Microsoft Internet Explorer (скорочено - IE) - витвр фрми Microsoft Corporation. По функцональних можливостях зручност використання IE приблизно екввалентний згаданй вище програм Netscape Navigator. На вдмну вд останньо, IE працю на значно меншй клькост комп'ютерних платформ. IE розповсюджуться безкоштовно для всх користувачв. Крм Mosaic, Netscape IE, варто згадати так програми як Lynx, IBM Web Explorer AOL Browser. Аналз доступу на сервер Engineering показу, що найбльш широко використовуться Netscape Navigator. У цей час мж Microsoft Corporation Netscape Corporation йде найгострша боротьба за першсть на ринку програмного забезпечення для Internet, певно, що Microsoft незабаром стотно потснить Netscape нших свох конкурентв.
1.5. Основн команди програм перегляду Вконний нтерфейс графчних програм перегляду простий нтутивно зрозумлий всм користувачам, знайомим з Microsoft Windows. У смуз заголовка вкна, яка розташовуться вздовж верхнього кордону вкна, виводиться назва програми перегляду - Netscape - назва поточного документа. Дал у верхнй частин вкна розташован елементи управлння програмою: меню екранн кнопки. Велику частину вкна займа власне область, в якй виводиться змст WWW-документв, що переглядаються. У нижнй частин вкна розташований рядок стану. У цьому рядку Netscape вдобража таку нформацю, як, наприклад, процентну частку вд повного розмру файла, що завантажуться в даний момент або URL документа, на який вказу гпертекст, якщо курсор миш вмстити на вдповдну дльницю документа. У таблиц нижче приведен команди, необхдн для виконання найпростших дй при перегляд документв в WWW при допомоз Netscape Navigator 3.0. Система команд меню в нших графчних програмах не набагато вдрзняться вд прийнято в Netscape. Потрбно врахувати, що автори програм перегляду з якихось тамничих спонук використовують рзн термни для позначення одних тих же понять.
ДяКоманда в Netscape 3.0 Вдкрити документ з вдомим URL на WWW-сервер.Меню: File ж Open Location Потм ввести URL в далоговому вкн, що з'явилося УнатиснутиФ екранну кнопку OK. Або: ввести URL в пол УLocation:Ф, розташоване у верхнй частин вкна, натиснути клавшу Enter. Вдкрити домашню сторнку (homepage).УНатиснутиФ екранну кнопку з зображенням будиночка Home Перервати завантаження документа.УНатиснутиФ екранну кнопку Stop Вдкрити документ, що знаходиться в файл на локальному комп'ютер.Меню: File ж Open File Перезавантажити поточний документ.УНатиснутиФ екранну кнопку Reload. Зберегти поточний документ в файл.Меню: File ж Save As Перейти до перегляду документа, з яким гперзв'язок в поточному документ.Перемстити курсор миш у видлену пдкресленням /або контрастним кольором дльницю на екран натиснути лву клавшу миш. Рухатися назад по ланцюжку документв, переглянених в поточному сеанс роботи.УНатиснутиФ екранну кнопку << Back Повернутися до довльного документа, перегляненого в поточному сеанс роботи.Меню: Go, потм указати назву необхдного документа з списку. Рухатися вперед по ланцюжку переглянених документв.УНатиснутиФ екранну кнопку >> Forward Запам'ятати URL поточного документа в списку УзакладеньФ для подальшого повернення до ньогоМеню: Bookmark ж Add Bookmark Вдкрити документ з списку УзакладеньФ.Меню: Bookmark Вибрати документ з меню, що спускаться
Програми перегляду здатн правильно вдобразити вмст файлв самих рзних форматв, починаючи вд найпростших текстових закнчуючи графчними, звуковими ншими спецалзованими форматами; при цьому, як ми вже знамо, УрднимФ форматом для WWW HyperText Markup Language (HTML). А що ж вдбуваться, коли програма перегляду Уне розумФ формату файла, що завантажуться? У перший раз зткнувшись з цю нердкою ситуацю, можна розгубитися, тому нижче буде стисло описано два можливих варанти розвитку подй:
- Програма перегляду зна, яка з нших програм, встановлених на вашому комп'ютер, розум формат даного файла. - В цьому випадку програма перегляду запустить необхдну програму-помчника або програму-префкс передасть й отриманий файл для обробки. Як правило, програма перегляду, перш нж запустити програму-помчника, пита вашого дозволу. Це робиться по тй причин, що навть самий невинний на перший погляд файл може бути потенцйно небезпечний для вашого комп'ютера. Зокрема, документи в формат Word for Windows 6.0 можуть мстити макрокоманди, здатн знищувати або переписувати файли на вашому жорсткому диску.
- Програма перегляду не зна, в яко програми попросити допомоги при нтерпретац даного файла. - В цьому випадку вам буде запропоновано чотири альтернативи:
More Info... - дати додаткову нформацю про ситуацю, що виникла запропонувати встановити програму-префкс (plug-in), який розум даний формат файла, Pick App... - вибрати програму-помчника, вже встановлену на вашому комп'ютер, для обробки даного файла, Save File... - зберегти файл на локальному диску, Cancel - вдмнити завантаження даного файла. Часто команду Save File... використовують для того, щоб отримати програмне забезпечення документацю з колекцй (УархввФ). Проблема русифкац Творц програмного забезпечення для роботи в WWW спочатку не були дуже стурбован потребами людей, бажаючих публкувати читати нформацю на свох рдних мовах, що не використовують латинський алфавт, в тому числ на росйськй мов. Останнм часом ситуаця почина помтно змнюватися до кращого, але все ж перегляд публкаця документв на росйськй мов зв'язана з деякими труднощами.
1.6. Коди символи Файл, що мстить гпертекстовий WWW-документ, явля собою текстовий файл. УВсерединФ комп'ютера сучасно архтектури при передач по мережах кожний символ тексту представляться у вигляд цлого числа, яке, в свою чергу, кодуться комбнацю з восьми двйкових розрядв, званих бтами. Така комбнаця з восьми бт, що обробляються ЕОМ як одне цле, отримала назву байт. Кожний бт в байт може мати рвно два стани: УвключенийФ УвимкненийФ, або У1Ф У0Ф. Легко пересвдчитися, що сну рвно 256 комбнацй з восьми бт, кожний з яких може бути зайнятий або нулем, або одиницею. Таким чином виходить, що всьма бтами (тобто, одним байтом) можуть бути представлен числа, або коди, вд 0 до 255 (тобто, вд 00000000 до