Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 19875

ЗМ�СТ1.Вступ2.Призначення цифрового пробника.3.Техн�чн� умови лог�чного пробника4.Принципова схема та принцип роботи лог�чного пробника5.Детал� та конструкц�я6.Параметри рад�оелемент�в7.Виготовлення друковано� плати8.Монтаж пробника9.Налагодження цифрового пробника10.Орган�зац�я контролю якост� � випробувань11.Правила техн�ки безпеки при робот� з РЕАПерел�к елемент�вСписок використано� л�тератури Вип.Аркуш№ Докум.П�дписДата Розроб.Л�тераАркушАркуш�в Перев�р. Н.контр Затвер.

1.Вступ

В наш час навряд чи можливо знайти сферу життя, в яку не проникли б у тому чи �ншому вигляд� сучасн� пристро� цифрово� електрон�ки. пх можна зустр�ти на кожному кроц�. Вранц� нас п�дн�ма� з л�жка електронний будильник, а ручний електронний годинник пов�домля� нам про початок нового дня тижня � нав�ть здатний з�грати к�лька мелод�й, як� нас збадьорюють. В установ�, де ви працю�те чи навча�тесь, напевне несе або буде нести важку службу персональна ЕОМ, яка н�коли не втомлю�ться, н�чого не забува�, збер�га� у сво�й памТят� великий обсяг �нформац�� � здатна виводити потр�бн� в�домост� користувачу на першу вимогу. Цифрова електрон�ка вже вузькоспец�альна сфера електрон�ки: цифров� схеми, як� спочатку застосовувалися т�льки в обчислювальних пристроях, тепер широко використовуються майже у вс�х б�льш-менш складних електронних приладах. Так� схеми можна зустр�ти в автомоб�лях, апаратур� звТязку, �грашках, звуков�дтворювальних системах, компТютерах � калькуляторах. пх можна також знайти в телев�з�йних приймачах, побутов�й апаратур� � у вим�рювальних приладах. Бурхливий розвиток м�кроелектрон�ки до швидкого розширення сфери застосування цифрових схем. Цифрова електрон�ка вводить нас у св�т м�крокалькулятор�в, ЕОМ, �нтегральних схем � дв�йкових чисел 0 � 1. Це сфера електрон�ки, яка бурхливо розвива�ться, тому що к�льк�сть корисних застосувань цифрових електронних схем зроста� дуже швидко. Одна маленька �нтегральна схема може виконувати функц�� тисяч, м�льйон�в транзистор�в, д�од�в � резистор�в. Робота промислового устаткування контролю�ться цифровими електронними схемами. В автомоб�лях для забезпечення роботи двигуна застосовуються м�кроконтролери, д�агностують параметри окремих вузл�в бортов� компТютери. Техн�чн� спец�ал�сти широко використовують цифров� вольтметри � частотом�ри, спектроанал�затори. Апаратура цифрових телефонних станц�й да� нам як�сний доступ до всесв�тньо� мереж� Internet. Основу вс�х розглянутих пристро�в складають цифров� схеми лог�чних к�л, рег�стр�в, л�чильник�в, таймер�в, комутатор�в, дешифратор�в, суматор�в, перетворювач�в � т. п. Розум�ння ф�зичних принцип�в роботи цих схем � метод�в конструювання складних систем на �х основ� � першою необх�дною умовою для того, щоб електронний будильник завжди подавав сигнал в призначений час, автомат без причини не в�дмовлявся виконувати сво� функц��, а ЕОМ не знаходилася пост�йно в непрацюючому стан�. Цифров�й електрон�ц� належить важлива роль у справ� забезпечення високо� над�йност� створюваних автоматичних � автоматизованих систем, як� керують обТ�ктами, процесами � виробничими системами.

2.Призначення цифрового пробника

Лог�чн� пробники �стотно полегшують налагодження цифрово� апаратури. Один �з критер��в, по якому можна оц�нити �х переваги - це ун�версальн�сть використання. Оптимальним можна назвати пробник, здатний вим�рювати р�вн� в приладах, з�браних на м�кросхемах любо� лог�ки чи структури, � розрахований на живлення як в�д внутр�шнього так � зовн�шнього джерела. Пробник вим�рю� лог�чн� р�вн� напруги в апаратур�, складен�й на м�кросхемах ТТЛ, РТЛ, ДТЛ, структури МОП (КМОП) � �ндуку� результат вим�рювання в цифровому вигляд�. 3.Техн�чн� умови лог�чного пробника

Пробник живиться в�д внутр�шнього джерела (батаре�) пост�йною напругою 9В або в�д зовн�шнього джерела напругою 5Е18 В (ним може бути пристр�й, який перев�ря�ться чи лабораторний блок живлення). Пробник �ндуку� три стани сигналу на вход�: в�дсутн�сть напруги при опор� в кол� не менше 700 Ом (на �ндикатор� св�титься символ у вигляд� частини л�тери Н, без л�во� риски), напруги низького (св�титься цифра 0) � високого (св�титься цифра 1) р�вн�в. Чутлив�сть по р�вню 1 - 2 В. Використовуваний в�д джерела живлення струм - не б�льший 80 мА. 4.Принципова схема та принцип роботи лог�чного пробника

Принципова схема пробника показана на рис. 1. Елементи DD1.1 - DD1.3 виконують роль �нвертор�в, як� розд�ляють вх�дне коло � вих�дн� каскади, а елемент DD1.4 забезпечу� операц�ю лог�чного множення сигнал�в з �нвертуванням на виход�. Транзистори VT1 - VT3 працюють у ключовому режим�. Результат вим�рювання �ндуку�ться нап�впров�дниковим знакосинтезуючим �ндикатором HG1. Стаб�л�трон VD1, транзистор VT4, резистор R8 утворюють найпрост�ший стаб�л�затор живлення. З внутр�шнього джерела на зовн�шн� перемикають тумблером SA1. В його стан�, показаному на схем�, пробник вимкнутий або працю� в�д зовн�шнього джерела, п�дключеного до розетки XS1. Для роботи з пробником включають живлення та п�дТ�днують щупи XP1 i XP2 до кола, яке перев�ря�ться. При неп�дключеному пробнику, або в�дсутност� сигналу на вход� елемент DD1.1 знаходиться в нульовому, а елементи DD1.2 та DD1.3 - в одиничному стан�. Транзистор VT2 в�дкритий та виводи 1, 6, 7, 14 �ндикатора HG1 виявляються зТ�днаними �з загальним проводом. При цьому елементи а, d, e, f �ндикатора не св�тяться. Транзистор VT1, навпаки, закритий. В результат� на обох входах елемента DD1.4 встановлю�ться р�вень 1, а на виход� р�вень 0. Тому транзистор VT3 також закритий � струм в�д джерела живлення прот�ка� через обмежуючий резистор R6 � елемент g, викликаючи його св�т�ння. Елементи b � c п�дключен� через обмежуючий резистор R7 безпосередньо до позитивного проводу живлення � св�тяться пост�йно. Отже, при в�дсутност� сигналу на вход� пробника на �ндикатор� св�тяться елементи b, c � g, створюючи ран�ше вказаний символ у вигляд� частини л�тери Н, без л�во� риски. Поява на вход� пробника напруги високого р�вня не зм�ню� стану елемент�в DD1.1 - DD1.3, але приводить до в�дкриття транзистора VT1. На вивод� 9 елемента DD1.4 зТявля�ться напруга низького, а на його виход� - високого р�вня, � транзистор VT3 також в�дкрива�ться. В результат� елемент g �ндикатора гасне � на ньому в�дображу�ться цифра 1. При наявност� на вход� пробника напруги низького р�вня транзистор VT1 закритий, а елементи DD1.1 - DD1.3 перемикаються в стан протилежний попередньому. Одночасно елемент DD1.4 перемика�ться в нульовий стан, тому що на його входах установлюються напруги р�зних р�вн�в. Транзистор VT2 закрива�ться, а VT3, навпаки, в�дкрива�ться. На �ндикатор� HG1 гасне елемент g та св�тяться елементи a, d, e, f, створюючи разом з елементами b i c цифру 0. Якщо на вх�д пробника надходить �мпульсний сигнал, на �ндикатор� також зТявля�ться зображення нуля, але при цьому елементи b i c св�тяться яскраво, а елементи a, d, e, f пом�тно слабше.

5.Детал� та конструкц�я

Зг�дно принципово� схеми до складу пробника входять так� рад�оелементи: ТТЛ-м�кросхема К155ЛА3 (зам�на К158ЛА3, К555ЛА3); св�тлод�одний знакосинтезуючий �ндикатор АЛС333А (зам�на АЛС333В, АЛС334А, АЛС334В, АЛС335А, АЛС335В); транзистори сер�й КТ602БМ (зам�на КТ602АМ, КТ805(М), КТ815, КТ817, КТ819), КТ608А (зам�на КТ601, КТ603, КТ608Б); стаб�л�трон КС156А (зам�на КС147А). Пост�йн� резистори - малогабаритн� МЛТ; п�дстроювальний - СП3-1б. Батарея живлення напругою 9В - типу УКронаФ. Тумблер SA1 - МТ1. Щупи ХР1 та ХР2 в�д любого вим�рювального приладу. Вс� детал� пробника розм�щен� на друкован�й плат� з одноб�чного фольгованого склотекстол�ту товщиною 1,5 - 2 мм. Розетку ХS1 та тумблер SA1 кр�плять у л�в�й частин� друковано� плати на двох металевих кутниках. Щуп ХР1 ф�ксують у прав�й частин� плати двома скобами. Планку з� струмозТ�мниками для п�дключення батарей живлення припаюють до плати двома в�др�зками м�дного лудженого дроту д�аметром 1 мм. П�сля зТ�днання з� струмозТ�мниками батарею закр�пляють на плат� звичайною господарською гумкою, розм�стивши м�ж ними картонну або фторопластову прокладку, яка захища� друкован� пров�дники в�д замкнення. Щуп ХР2 оснащений багатожильним �зольованим проводом довжиною 300 - 400 мм. На щупов� бажано розм�стити затискач типу УКрокодилФ. Транзистор VT4 встановлю�ться на металевому (дюралюм�н��вому) теплов�двод� розм�рами 25х15 мм та товщиною 2 мм. Його кр�плять �з боку друкованих пров�дник�в. Корпус пробника може бути любо� конструкц��, але бажано щоб в�н мав форму пеналу �з гранями, як� зменшуються донизу - з пристро�м тако� конф�гурац�� працювати зручн�ше. У верхн�й частин� корпуса отвори для розетки ХS1, а в нижн�й - для щупа ХР1 та зТ�днуючого проводу щупа ХР2. На лицьов�й панел� вир�заний отв�р для спостереження за �ндикатором.

6.Параметри рад�оелемент�в

Резистори пост�йн� МЛТ - металопл�вковий, лакований, теплост�йкий Граничн� експлуатац�йн� дан�: Температура навколишнього середовища, 0С ЕЕв�д -60 до +70 Гранична робоча напруга пост�йного й зм�нного струму, В: 0,125 ВтЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..200 0,25 ВтЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ250 0,5 ВтЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..350 1 ВтЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.500 2 ВтЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.750 М�н�мальне напрацювання, год. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ25000 Терм�н збер�гання, рок�вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.15

Резистори п�дстроювальн� Тип резистора СП3-1 Вид резистораФункц�ональна характеристикаНом�нальна потужн�сть, ВтД�апазон ном�нальних опор�в, Ом СП3-1Б0,0254,7х103ЕЕ47х103 А0,051х103ЕЕ47х103

Температурний коеф�ц��нт опору, 1/0С, не б�льше ЕЕ�2000х10-6 Р�вень власних шум�в, мкВ/В, не б�льше: до 47х103 Ом ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.5 понад 47х103 Ом до 220х103ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10 понад 220х103 ОмЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.30 Напруга шум�в перем�щення, мВ, не б�льшеЕЕЕЕЕЕЕЕЕ47 М�н�мальний оп�р, Ом, не б�льше a)для резистор�в �з функц�ональною характеристикою А: до 10х103 ОмЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.25 понад 10х103 ОмЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ50 b)з функц�ональною характеристикою Б 50; 15 Початковий стрибок, % не б�льше: a)з функц�ональною характеристикою БЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ1 b)з функц�ональною характеристикою АЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10 Перех�дний оп�р контакт�в вимикача, Ом, не б�льшеЕЕЕЕЕЕ0,04 Граничн� експлуатац�йн� дан�: Температура навколишнього середовища при зниженн� електричного навантаження до 0,1, 0СЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..в�д -45 до +70 Гранична робоча напруга, В, не б�льшеЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ25 Ст�йк�сть до спрацювання, цикл�вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10000 М�н�мальне напрацювання, годинЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10000 Терм�н збер�гання, рок�вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10

Стаб�л�трон КС156А Напруга стаб�л�зац��, ВЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ5,6 Розкидання напруги стаб�л�зац��ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ�10%(�0,6В) Гранично допустимий струм стаб�л�зац��: максимальний, мАЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ3 м�н�мальний, мАЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ55 Максимально допустимий прямий струм, мА ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ50 Диференц�альний оп�р, ОмЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ46 Температурний коеф�ц��нт напруги стаб�л�зац��, %/0С ЕЕЕЕЕ�0,05 Максимально допустима потужн�сть розс�ювань, ВтЕЕЕЕЕЕЕ0,3 Температура навколишнього середовища, 0СЕЕЕЕЕЕЕ-60Е+100

Однорозрядний цифровий �ндикатор АЛС333А �ндикатор ма� висоту цифри 11 мм �з семи сегмент�в. Виготовля�ться на основ� св�тлод�одно� структури гал�й-фосфор-мишТяк по еп�такс�ально-дифуз�йн�й технолог��. Випуска�ться в пластмасовому корпус�. Маса не б�льше 2,6 г. Електричн� та св�тлов� параметри при Т=250С: Сила св�тла одного сегменту при �пр=20мА не меншеЕЕЕЕЕ0,2 мкд Кол�р св�т�нняЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕчервоний Пост�йна пряма напруга при �пр=20мА не б�льше ЕЕЕЕЕЕЕ2В Максимум спектрального розпод�лення випром�нювання на довжин� хвил�ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ0,65 - 0,67мкм Розкидання величини сили св�тла сегмент�в в одому �ндикатор� не б�льшеЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ3 рази Сила св�тла децимально� крапки, не менше ЕЕЕЕЕЕЕЕ0,1 мкд Пост�йний або середн�й прямий струм через один сегмент: при Тнавкол.сер ?350СЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ25мА при Тнавкол.сер =700СЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ7,5мА Потужн�сть розс�ювання �ндикатора: при Тнавкол.сер ?350СЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ400 мВт при Тнавкол.сер =700СЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ90 мВт Зворотна напругаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...5 В Д�апазон робочо� температури навколишнього середовища -60Е+1000С

М�кросхема К155ЛА3 (аналог 7400) Основн� параметри м�кросхем ТТЛ-лог�ки сер�� К155: Напруга джерела живленняЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ5В Струм споживанняЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...10мА Вх�дний струм лог�чного 0 на вход�ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.1600мкА Вх�дний струм лог�чно� 1 на вход�ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ40мкА Максимальна вих�дна напруга лог�чного 0, не б�льшеЕЕЕЕЕ0,4В Максимальна вих�дна напруга лог�чно� 1, не меншеЕЕЕЕЕЕ2,4В Коеф�ц��нт розгалуження по виходу КЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.10 раз Час затримки розповсюдження сигналу при включенн� ЕЕЕЕ15нс та при виключенн�ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ22нс

Б�полярн� транзистори ПараметриТип транзистора КТ608АКТ602Б Зворотний струм колектора при10мкА/60В70мкА/120В Зворотний струм ем�тера при10мкА/4В50мкА/5В Режим вим�рювання параметр�в Напруга колектора5В10В Струм колектора200мА10мА Коеф�ц��нт передач� струму20Е8050 Гранична частота коеф�ц��нта передач�200 МГц150МГц кмн�сть колекторного переходу Ск154 Пост�йна часу кола зворотного звТязку-300 Максимально допустим� параметри Пост�йна напруга колектор-база60В120В Пост�йна напруга колектор-ем�тер60В100В Пост�йна напруга ем�тер-база4В5В Пост�йний струм колектора400мА75мА �мпульсний струм колектора800мА500мА Розс�ювана потужн�сть без теплов�двода0,5Вт0,85Вт Розс�ювана потужн�сть �з теплов�дводом-2,5Вт Максимальна температура навк. серед.+850С+850С М�н�мальна температура навк. серед.-400С-400С Загальний тепловий оп�р транзистора2000С/Вт1500С/Вт Внутр�шн�й тепловий оп�р-450С/Вт Тип переходуn-p-n

Перекидний перемикач МТ1 Призначений для комутац�� к�л пост�йного та зм�нного струм�в. Приводний елемент перемикання в них повТязаний з ручкою. Ручка призначена не т�льки для перемикання (перекидування з одного стану в �нший), але й для в�зуального контролю за робочим станом перемикача. Перемикач МТ1 ма� два ф�ксованих положення, виготовля�ться на баз� м�кроперемикача МП3-1. Параметри Д�апазон струм�в, як� комутуються: пост�йний, А ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ5х10-4Е4 зм�нний, А ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ5х10-4Е3 Д�апазон напруг, як� комутуються: пост�йна, В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ0,5Е30 зм�нна, В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ0,5Е250 Максимальна к�льк�сть комутац�й ЕЕЕЕЕЕЕ..104 Оп�р електичних контакт�в, Ом ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ0,05 Число полюс�в ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.1 7.Виготовлення друковано� плати. При сер�йному виробництв� любо� електронно� схеми краще всього користуватися друкованим монтажем. Друкована плата явля� собою тверду пластину з непров�дного матер�алу з тонкими м�дними л�н�ями, як� � схемними пров�дниками. Виготовлення друковано� плати починають з того, що � комплект плакат�в робочого розм�ру, викреслюють непрозорий малюнок �з л�н�й та контактних площинок, потр�бних за схемою. Ц� плакати виконують безпосередньо на пл�вц�, використовуючи фотографобуд�вник, який керу�ться ЕОМ, або лазерний графобуд�вник. Але для простих схем нанесення малюнка можна виконувати вручну, наклеюючи непрозор� смужки та шаблони на чисту майларову пл�вку. В цьому випадку стр�чковий майларовий шаблон роблять в подв�йному м�рил�, �з якого фотограф�чним шляхом отримують плакат робочого розм�ру. В любому випадку ми отриму�мо плакат в м�рил� 1:1 у вигляд� пл�вки з нанесеним малюнком �з пров�дник�в. Для самих простих схем (як у нашому випадку - цифрового лог�чного пробника)використовуються одноб�чн� плати, в яких ус� дор�жки робляться на нижн�й сторон�, а на верхн�й (компонентн�й) розм�щуються схемн� елементи. В таких платах ми сам� можемо робити вс� необх�дн� м�жзТ�днання (допустима наявн�сть дек�лькох дротяних дор�жок у якост� допом�жних). Найб�льш часто, дор�жки потр�бн� на обох боках плати. У двоб�чних платах весь час використовують метал�зован� наскр�зь отвори, як� � чистими пров�дниками м�ж в�дпов�дними контактними площинками, розм�щеними по р�зн� боки панел�. При проведенн� л�н�й ми завжди можемо за допомогою цих отвор�в перейти на другий б�к, що особливо важливо, коли л�н�я зТ�днань обрива�ться. Для зТ�днань з виводами компонент�в краще всього використовувати легкоплавкий прип�й (наприклад, ПОС-61), який зат�ка� всередину отвору (б�льш детально монтаж компонент�в буде розглянуто в 8 розд�л�). При виготовленн� складних цифрових схем часто використовують багатошаров� друкован� плати. Внутр�шн� шари слугують для п�дведення земл� або напруги в�д джерела живлення, а �нод� �х використовують як сигнальну л�н�ю.

Виготовлення Обидва боки друковано� плати (наприклад склотекстол�т фольгований СФ-2-35 товщиною 1,5) покриваються м�ддю. На перш�й стад�� всвердляться отвори або по трафарету, або на автоматичному свердлувальному верстат�, в�дрегульованому точно по розм�рам фотопозитива, отриманого зо допомогою фотоплотера, або по розм�рам майларового плаката. Отвори пот�м метал�зуються шляхом комб�нованого багатошарового осаджування м�д�, дякуючи чому створюються безперервн� пров�дн� зТ�днання з одного боку плати на �нший. Наступна стад�я базу�ться на створенн� шару твердого УрезистуФ, нанесеного на обидва боки усюди, окр�м тих д�лянок, де зг�дно схеми фольга повинна залишитися. При цьому роблять так: (а) плату покривають св�тло чуйним шаром, пот�м (б) експонують св�тлом через повно розм�рний фотопозитив, покладений зверху, � (в) х�м�чно УпроявляютьФ пл�вку (як у звичайн�й фотограф��), щоб закр�пити експонован� д�льниц�. Цей етап аналог�чний фотограф�чному процесу Уф�ксуванняФ з наступним видаленням неекспонованих д�льниць, як� точно в�дпов�дають л�н�ям плакату. Ц� л�н�� в результат� повинн� стати схемними дор�жками. Пот�м плату з малюнком з резисту, тепер захищаючого д�льниц�, з яких м�дну фольгу потр�бно буде видалити, занурюють в ванну з розплавленим припо�м (сплав олово-свинець). В результат� вс� необх�дн� д�льниц� малюнку з фольги, а також внутр�шня поверхня отвор�в, покриваються шаром припою. Пот�м резист зн�ма�ться х�м�чним способом, заголюючи м�дну фольгу, яка видаля�ться та плату обробляють складом, який травить м�дь, п�сля чого залиша�ться потр�бний малюнок з м�д� та метал�зован� отвори, покрит� припо�м. Тут дуже важливо виконати одну процедуру, яка назива�ться Уоплавлення припоюФ. Вона склада�ться з того, що плата нагр�ва�ться до температури плавлення тонкого шару металу покриття, що знищу� м�кроскоп�чн� металев� УвусаФ (як� залишаються п�сля п�др�заючо� д�� травлення). В �ншому випадку ц� волоски можуть створювати пров�дн� м�стки. Оплавлення припою окр�м цього дозволя� покращити здатн�сть до пайки зак�нчено� панел�. К�нцевий процес виготовлення плати м�ститься в нанесенн� Упаяльно� маскиФ. Маска наноситься суц�льним шаром на всю плату та закрива� вс� д�льниц� з фольгою, окр�м контактних площинок. В процес� наступно� розпайки це сильно знижу� тенденц�ю до розт�кання припою та створенню м�стк�в м�ж близько розм�щеними пров�дниковими дор�жками. Це також робить плату ст�йкою до вологи та механ�чних пошкоджень. Матер�али для паяльно� маски можуть використовуватися в трафаретному друц� або у вищезгаданому метод� з фоторезистом, який використову�ться для створення схемного малюнку з фольги. Розп�знати паяльну маску можна по темно-зеленому кольору � по тому факту, що �� практично неможливо зняти. При промисловому виготовленн� плати можуть пот�м заповнюватися компонентами автоматично, причому за допомогою пристрою для пайки хвилею вс� зТ�днання паяються за дек�лька секунд. Але можна компонувати та паяти панел� вручну. �сну� � б�льш простий спос�б виготовлення плат, яким �нод� користуються, особливо у випадку невеликих або одноб�чних плат, коли не потр�бна скр�зьна метал�зац�я отвор�в. По ц�й методиц� плату першочергово покривають фоторезистом, який п�ддають д�� св�тла через негатив (а не позитив), на якому з точними розм�рами повторений малюнок. Негатив прозорий в тих д�льницях, де потр�бно щоб фольга не видалялась. Резист Упроявля�тьсяФ, � неп�ддан� засв�тленню д�льниц� розчиняються та видаляються. П�сля цього на плат� залиша�ться шар твердого резисту, покриваючого невидалену м�дь, � ми можемо в�дразу п�ддати плату травленню (минаючи стад�ю нанесення припою, як вище). П�сля травлення видаляються залишки м�д�, а резист, який залишився, вимива�ться розчинником. На плат� залиша�ться потр�бний малюнок м�д�. На цьому етап� краще всього опустити плату в ванну з оловом, щоб УбезелектродноФ нанести на м�дь шар металу, який не п�дда�ться короз��. Остання стад�я процесу виготовлення плати м�ститься у свердл�нн� отвор�в вручну у в�дпов�дност� з робочим малюнком. До розглянутих вище комб�нованих метод�в також належить трафаретний спос�б. Сутн�сть трафаретного способу м�ститься в нанесенн� кислотост�йко� фарби на фольгований д�електрик через с�тчаний трафарет � зв�дси також назва цього способу - с�ткограф�чний або шовкограф�чний. Фарба захища� м�дь в�д травлення, а пот�м змива�ться з друковано� плати орган�чним розчинником. 8.Монтаж пробника

П�дготу�мо монтажно-слюсарний �нструмент: п�нцет, кусачки, викрутка, паяльник 25Вт (40Вт), комб�нований прилад типу 43101 (можливе застосування осцилографа Н3015 чи С1-73). Також готу�ться кан�фоль та прип�й, рад�оелементи � друкована плата. Монтаж пробника виконаний на друкован�й плат�, виготовлен�й з фольгованого матер�алу СФ-1-35 (склотекстол�т фольгований товщиною 1,5 мм з односторонньою метал�зац��ю товщиною 35 мкм). Звичайна процедура монтажу поляга� в тому, що компонент (сформований) уставля�ться в потр�бн� отвори на друкован�й плат� та кр�питься пайкою. При робот� з друкованою платою необх�дно бути обережним, щоб не пошкодити дор�жки друкованого монтажу, як� можуть в�дшаровуватись, якщо не дотримуватись температурного режиму пайки. Дор�жка, яка в�дшарувалась п�сля пайки, приклею�ться кле�м БФ. При встановленн� на плату м�кросхеми, транзистор�в, св�тлод�одного �ндикатора, стаб�л�трона, необх�дно сл�дкувати за �х маркуванням; в �ншому випадку неправильно впаян� рад�оелементи можуть вийти з ладу й схема буде непрацездатною. При розпайц� цих елемент�в необх�дно створювати теплов�дв�д за допомогою р�зних приспособ�в (наприклад п�нцета), оск�льки ц� елементи найб�льш критичн� до перегр�ву (мають такий показник, як час пайки в секундах на 1 контакт). Для пайки використову�ться легкоплавкий прип�й ПОС-61, а з флюс�в - кан�фоль соснова. Пайку рад�оелемент�в проводимо в наступному порядку: м�кросхема К155ЛА3, св�тлод�одний �ндикатор АЛС333А, резистори, стаб�л�трон КС156А (скляний корпус), транзистори КТ602Б та КТ608А, п�дстроювальний резистор. До транзистора VT4 кр�питься рад�атор. Припаю�мо активний та земляний щупи до в�дпов�дних контакт�в плати, позитивний та негативний контакти живлення. П�сля пайки залишки вивод�в повинн� обр�затися кусачками. Дал� йде важливий етап: флюс повинен бути видалений з поверхн� плати. Якщо цього не зробити, плата через дек�лька рок�в буде виглядати непривабливо. Видаля�мо флюс п�сля встановлення кожного елемента, для цього використову�мо звичайн� розчинники, так� як фреон, спирт, або деяк� �нш� орган�чн� орган�чн� розчинники, як� рекомендуються для цих ц�лей. Виробники комерц�йних плат очищують сво� плати за допомогою приспособу для знежирення паром, в якому гарячий пар в�д ванни з киплячим розчином конденсу�ться на плату (п�дв�шену над ванною), розчиня� флюс � капа� назад у ванну. Цей метод працю� добре, головним чином тому, що дякуючи процесу дистиляц��, проходить безперервне омивання плати чистим та гарячим розчинником. 9.Налагодження цифрового пробника

Налагодження пробника зводиться до встановлення порога спрацювання транзистора VT1. Для цього движок п�дстроювального резистора R2 розм�щують в правому по схем� стан� та включають живлення. При цьому на �ндикатор� повинна засв�титися цифра 1. Дал� плавно зм�щують движок резистора, поки не почнеться св�т�ння елемента g �ндикатора. В цьому стан� движок залишають. За допомогою ампервольтомметра ТЛ-4М котролю�мо струм споживання в�д батаре� зг�дно з� схемою: Осцилографом С1-73 можна контролювати р�вн� напруг на виводах транзистор�в � м�кросхеми, а також форму сигнала.

10.Орган�зац�я контролю якост� � випробувань

Розробка, виробництво � експлуатац�я рад�оелектронних прилад�в супроводжу�ться великою к�льк�стю контрольно-вим�рювальних операц�й. В залежност� в�д етапу виробництва та використання вироб�в �снують р�зн� види контролю. На етап� еск�зного проектування - це контроль, за допомогою якого п�дтверджу�ться виб�р технолог�чного процесу для виготовлення даного виробу � проходить виб�р матер�ал�в. На етап� техн�чного проектування вироб�в - це контроль техн�чно� документац�� - електрично� принципово� або функц�онально� схеми на в�дпов�дн�сть проектним нормам. На етап� виготовлення - це виробничий контроль � контроль готових вироб�в. Ц�ль виробничого контролю - � не т�льки сво�часне в�дбракування дефектних вироб�в на р�зних етапах виготовлення, але � отримання в�дпов�дно� �х якост�, яка забезпечу�ться контролем технолог�чних операц�й � процес�в. Контроль якост� готових вироб�в - � контрольно-вим�рювальною операц��ю, яка завершу� процес �х виготовлення. Контроль якост� виготовлених прилад�в склада�ться з вим�рювання електричних параметр�в, як� характеризують �х функц�ональне призначення. Вим�рювання виконують або при нормальних умовах навколишнього середовища, або в режимах, як� �м�тують умови експлуатац��. Контроль � випробування вироб�в на в�дпов�дн�сть техн�чн�й документац�� проводить спец�альна служба - в�дд�л техн�чного контролю (ВТК) п�дпри�мства через сво� цехов� пости. При проведенн� контрольно-вим�рювальних операц�й велику увагу прид�ляють вим�рювальним приладам. Основн� вимоги до них: a)достатньо широка границя вим�рювань, яка перекрива� необх�дний д�апазон вим�рюваних величин; b)м�н�мальна погр�шн�сть; c)легк�сть в�дл�ку � керування; d)висока швидкод�я; e)м�н�мальний вплив на роботу виробу, який контролю�ться; f)швидка готовн�сть до роботи; g)мале споживання електроенерг��; h)висока над�йн�сть; i)безпека експлуатац��. П�д час налагодження цифрового пробника були використан� ун�версальний ампервольтомметр ТЛ-4М � осцилограф С1-73, як� в�дпов�дають вище наведеним вимогам.

11.Правила техн�ки безпеки при робот� з РЕА.

Електричн� прилади та кола можуть створювати певну небезпеку для працюючих �з ними людей. Тому для попередження ушкодження електричним струмом, також пожеж, вибух�в, механ�чних руйнувань та травм, повТязаних з неправильним використанням техн�чних засоб�в, необх�дно дотримуватися правил техн�ки безпеки.

Основн� правила техн�ки безпеки в електрон�ц�:

1. Не працюйте стомленими, або тод�, коли прийняли л�ки, як� порушують вашу працездатн�сть.
2. Не працюйте при поганому осв�тленн�.
3. Не працюйте у вологих прим�щеннях.
4. Використовуйте т�льки оф�ц�йно рекомендован� �нструменти, обладнання та захисн� засоби.
5. Не працюйте у вологому одяз�, або при вологому стан� шк�ри.
6. При робот� з електричним струмом зн�майте �з себе обручки, браслети та под�бн� �м металев� предмети.
7. Н�коли не розраховуйте на те, що електричне коло в�дключене. Перев�ряйте це приладом або за допомогою якогось пристрою, в над�йн�й робот� якого ви впевнен�.
8. Не торкайтесь прилад�в, як� контролюють безпеку роботи.
9. Утримуйте ваш �нструмент та обладнання в зразковому стан�. Використовуйте для роботи �нструмент у справному стан�.
10. Перев�рте, чи розряджен� конденсатори. Деяк� конденсатори можуть збер�гати небезпечний для життя заряд на протяз� довгого часу.
11. Не в�дключайте заземлення в�д обладнання. Перев�ряйте, чи не порушено заземлююче коло.
12. Використовуйте т�льки атестован� вогнегасники.
13. Деяк� електричн� прилади знижують безпеку роботи обладнання. Використовуйте завжди т�льки справн� запасн� частини.
14. Використовуйте захисний одяг � безпечн� окуляри, коли працю�те з приладами високого вакууму, такими як телев�з�йний к�нескоп.
15. Не пробуйте працювати з� складними приладами або електричними колами, перш н�ж п�дготу�тесь до цього.

Техн�ка безпеки при монтаж�

1. При пайц� вид�ляються шк�длив� для здоровТя пари олова та свинцю. Тому не можна нахилятися над м�сцем пайки та вдихати випаровування.
2. За в�дсутност� витяжно� вентиляц�� необх�дно добре пров�трювати прим�щення п�д час пайки.
3. По зак�нченн� пайки потр�бно добре вимити руки в тепл�й вод� з милом.
4. Категорично забороня�ться проводити пайку при включеному живленн�.
5. Налагоджувати пробник п�д напругою дозволя�ться т�льки в тих випадках, коли виконання роб�т у в�дключеному в�д мереж� стан� неможливе (настройка, вим�рювання режим�в, знаходження поганих контакт�в).

Л�ТЕРАТУРА

1. Терещук Р. М., Терещук К. М., Седов С. А. Нап�впров�дников� приймально-п�дсилювальн� пристро�. Дов�дник. Ки�в: Наукова думка, 1987.
2. �ванов В. �., Аксенов А. �., Юшин А. М. Нап�впров�дников� оптоелектронн� прилади. Дов�дник. М: Енергоатомвидав, 1989.
3. Моке�в О. К. Нап�впров�дников� прилади та м�кросхеми. М: УВища школаФ, 1987.
4. Пароль Н. В., Кайдалов С. А. Знакосинтезуюч� �ндикатори та �х використання. М: Рад�о � звТязок, 1989.
5. Хоров�ц П., Х�л У. Мистецтво схемотехн�ки. Т 3. М: Мир, 1993.
6. Рад�о, №12, 1991.
7. Токхейм Р. Основи цифрово� електрон�ки. М: Мир, 1990.
8. Дов�дник по схемотехн�ц� для рад�оаматора. П�д. ред. В. П. Боровського. К: Техн�ка, 1989.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные