Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7322

Житт�вий шлях Олександра Петровича Довженко

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович (11.09.1894 р. - 25.11.1956 р.), режисер, сценарист, автор розпов�дей � пов�стей. Народився в сел� Сосниц� Черн�г�всько� губерн�� на Укра�н�. Зак�нчив Глух�вський вчительський �нститут (1914). Учився в Ки�вському ун�верситет� � Комерц�йному �нститут� в Ки�в�. Викладав ф�зику, природознавство � г�мнастику в г�мназ�� (1914-1917). У 1920-1921 брав участь у створенн� Ки�вського в�дд�лу народного утворення, у 1921-1923 - на дипломатичн�й служб� в Польщ� � Н�меччин�. Вчився живопису в Мюнхен� й у Берл�нському художньому училищ�. У 1923-1926 - художник-�люстратор газети УВ�сти ВУЦВКФ у Харков�. З 1926 - режисер-постановник на к�ностуд�ях Одеси, Ки�ва, Москви. У 1949-1951 � 1955-1956 - викладач ВГИКА. Заслужений д�яч мистецтв Укра�нсько� РСР (1940). Народний артист РСФСР (1950). Лауреат Лен�нсько� прем�� (1959 - посмертно за л�тературний сценар�й УПоема про мореФ). У 1957 Ки�вськ�й к�ностуд�� художн�х ф�льм�в привласнене �м'я А. П. Довженко. У 1972 затверджена Золота медаль �мен� А. П. Довженко УЗа кращий в�йськово-патр�отичний ф�льмФ. Олександр Петрович Довженко - укра�нський режисер, сценарист, письменник, народний артист РСФСР.

Наскр�зний сюжет творчост� Довженко каноничен для класики соцреал�зма - це боротьба старого � нового в житт� народу. Ун�кальн�сть же створ�нь Довженко поляга� в т�м, що в суперечц� цих двох почав у нього завжди прогляда�ться присутн�сть третього - в�чност�. Виходець з багатод�тно� селянсько� родини на Черн�г�вщин�, у як�й майже вс� д�ти вмирали, не досягши повнол�ття, Довженко одержимо ревною любов'ю до свого народу як роду � - жахаючим баченням його �сторично� смерт� як нац��. Очевидно, це � штовхнуло молодого шк�льного вчителя, натхненного �деями укра�нсько� нац�онально� державност�, спочатку в ряди прихильник�в петлюр�всько� Центрально� Ради, а п�сля жорстокого розчарування в �� пол�тику - до комун�ст�в (згодом пережите знайшло в�дображення у ф�льм� УАрсеналФ, 1929). Комун�стичному �деалу Довженко збер�гав в�рн�сть усе життя, але �нтерпретував його надзвичайно сво�р�дно. Драма вза�мин людини з природою - от визначальний мотив його творчост�. Життя народу � життя природи зв'язан� � вза�мообумовлен�. Ритми соц�ального � природного життя незм�нно сп�вв�днесен� - зв�дси � виника� остання в к�нематограф� Довженко тенденц�я до подовження кадру, опора на внутр�кадрове (переважно природне) рухання, що дуже нетипово для радянського к�ноавангарда 20-х рок�в. Зв�дси - � пафос його к�нематографа. Усе це повною м�рою позначилося вже в перш�й авторськ�й робот� Довженко в к�нематограф�, куди в�н прийшов з живопису (яко� учився в Мюнхен�), - к�нопоем� УЗвенигораФ (1928). Однак повне п�дпорядкування силам природи поставило людини на край загибел�, роблячи його неспроможним перед обличчям будь-яко� стих�� - як природно�, так � �сторично�. Тому приор�тет перед �сторичним минулим у художника, як правило, в�дсутн�й. �стор�я представля�ться йому ланцюгом катастроф. Порятунок же - у розгадц� та�мниць природи, �� мови, у сп�втворчост� з нею - прилучення до в�чност�. Таку можлив�сть � нада� народу, по Довженко, революц�я, що виступа� реальним ут�ленням багатов�кових народних спод�вань, що знайшли в�дображення у фольклор�. Фольклорн� мотиви, пост�йно використовуван� режисером у ф�льмах, � вт�лення народно� св�домост�, його мудрост� й обмеженост� одночасно. Фольклорна метафора в УЗвенигореФ виника� в Довженко в�д повноти в�дчуття �деалу � незнання д�йсного �сторичного шляху до нього (мотив зачарованого скарбу). З ще б�льшою гостротою кол�з�я ця виника� в наступн�й картин� Довженко УАрсеналФ, присвячено� революц�� на Укра�н�, де центральною под��ю виявля�ться б�льшовицьке повстання в Ки�в� в с�чн� 1918 року проти уряду Петлюри. Вир�шений у традиц�ях �сторико-революц�йно� епопе�, ф�льм да� образ народу-маси як жертви стих��. �ншим ут�ленням маси й одночасно антагон�стом �� виявля�ться роб�тник Тимош, що усв�домлю� сво� �сторичне призначення � тому вироста� в знаменитому ф�нал� до легендарного сверхгероя, невразливого у сво�му безсмерт� для ворожих куль. Найвищий у сво�й творчост� гармон�� � сили досяга� Довженко в останньому н�мому ф�льм� УЗемляФ (1930), що як би спресували в традиц�йному для того рок�в сюжет� про вбивство куркулями молодого с�льського актив�ста увесь досв�д св�тово� культури. Пафос сп�втворчост� людини з природою, д�� по �� законах, а не насильство над нею визначили внутр�шню гармон�ю ф�льму � в�дмовлення в�д монтажно� естетики. У суперечц� м�ж старим � новим у УЗемл�Ф беззастережно перемагало - в�чне. Саме в УЗемл�Ф з максимальною повнотою вт�лилися �деали Довженко, � саме УЗемляФ наочно показала розб�жн�сть �х з державними. У наступних творах Довженко робить серйозн� внутр�шн� зусилля, щоб примирити св�й авторський �деал з оф�ц�йною доктриною, що позбавля� ц� картини гармон�� � ц�л�сност� УЗемл�Ф, але дода� �м зата�ний внутр�шн�й драматизм. Визнаючи неминуч�сть розриву з традиц�ями народного життя, Довженко залиша� за собою право сприймати цей розрив як �сторичну й особисту драму, р�вно як � протистояння двох �постасей образа народу - маси � героя, що опанову� стих�ями. Усе це знаходить вт�лення в його добутках 30-40-х рок�в: У�ванФ, УАэроградФ, УЩорсФ, УМ�чур�нФ. У 1934 роц� Довженко залиша� Укра�ну, рятуючи в�д хвил� репрес�й проти нац�онально� �нтел�генц��, � знаходить у Москв� притулок � заступництво Стал�на, що нам�ря�ться зробити Довженко придворним художником. По його особист�й указ�вц� Довженко створила м�ф громадянсько� в�йни у ф�льм� УЩорсФ. Однак в�н так само намагався облагородити сьогодення �деальним образом минулого, як н�коли в УЗемл�Ф - майбутн�м. Драматичний образ головного героя - монументального богатиря, що хова� в�д ус�х сво� переживання. Саме в пер�од роботи над УЩорсомФ сценар�й Довженко з короткого монтажного плану перетворю�ться в самост�йний л�тературний тв�р, що �сну� паралельно з ф�льмом. Л�тератур� в�дтепер найб�льше дов�ря� Довженко сам� та�мн� думки � почуття, особливо п�сля того, як жорстокому розгрому Стал�на п�ддався сценар�й УУкра�на у вогн�Ф (1943). Страх перед погрозою загибел� ц�лого народу, що знову загострився в т� дн� в Довженко, викликав до життя сценар�й-плач про трагед�ю народу, кинутого в перш� тижн� в�йни на сваволю дол� байдужою державою. Подальш� к�нематограф�чн� задуми Довженко або припинялися, або безжал�сно спотворювалися, як це в�дбулося з чудово поетичною УЖиттям у кольор�Ф (1946-47), перетворено� в канон�чний �сторико-б�ограф�чний опус УМ�чур�нФ (1949). Основна увага в ц� роки Довженко прид�ля� робот� над епохальним задумом нац�онального роману УЗолот� воротаФ. Але цей задум не був довершений, � м�сце под�бного добутку в укра�нськ�й л�тератур� не зайнято дотепер. Однак ця робота дала поштовх до створення сценар�ю про буд�вництво Каховського водоймища УПоема про мореФ (1936), де внутр�шня боротьба Довженко �з самим собою досяга� гранично� � нерозв'язно� гостроти: �деал � реальн�сть вза�мно в�дривають один одного. � напередодн� першого зн�мального дня Довженко вмер у Москв�, так � не одержавши дозволу повернутися на осп�вану й оплакану �м Укра�ну.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные