Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7118

ЕКОЛОГ�ЧНЕ ПРАВО УКРАпНИ: СУЧАСНИЙ ЕТАП

Вступ Насьогодн� дуже важливим курсом серед �нших юридичних д�сц�пл�н � еколог�чне право. Чому саме цей предмет вивчають майбутн� юристи? Чи � в цьому доц�льн�сть ? Перед тим, як обгрунтувати ц�кав�сть та важлив�сть вибрано� теми, я хочу процитувати Андрейцева В.�. з яким повн�стю згодна: УП�двищений �нтерес до еколого-правово� осв�ти зумовлений необх�дн�стю:

1. ефективного застосування природоохоронного законодавства з метою забезпечення еколог�чних прав громадян;
2. об'�ктивного осмислення рол� та м�сця законодавчих � п�дзаконних акт�в, к�льк�сть яких пост�йно зроста�, у систем� права; регулювання еколог�чних правов�дносин;
3. творчого обгрунтування низки нових законодавчих положень, концептуальних п�дход�в до врегулювання еколог�чних правов�дносин; проведення �х науково� класиф�кац�� за галузевими, функц�ональними, �нституц�йиими ознаками;
4. сво�часно� систематизац�� та в�дтворення новац�иних процес�в у п�дручниках та �нших навчально-методичних матер�алах; створення оптимально� навчально-методично� бази для об'�ктивного сприйняття студентами й �ншими категор�ями осв�тян (маг�страми, асп�рантами, докторантами тощо) еколого-правових явищ, специф�ки �х в�дображення в еколог�чному законодавств� та прав�;
5. формування у студентсько� молод� виважених еколого-правових погляд�в, прогресивного еколого-правового св�тогляду;

оволод�ння нею навичками вир�шення сучасних еколого-правових питань на мак-ро- � м�крор�внях за допомогою державно-правових засоб�в; створення широко� мереж� заклад�в по проведенню просв�тницько� еколого-правово� д�яльност�; Доц�льн�сть обрано� теми зумовлю�ться тим, що еколог�чне право мов грати повинно захищати людей та довк�лля, � як щира ненька п�клуватися про �х розвиток та збагачення. Нин�шню еколог�чну ситуац�ю в Укра�н� можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого пер�оду через нехтування об'�ктивними законами розвитку � в�дтворення природно-ресурсного комплексу Укра�ни. В�дбувалися структурн� деформац�� народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Укра�н� сировинно-видобувних, найб�льш еколог�чно небезпечних галузей промисловост�. Норми права носили декларативний характер � не стримували занепад еолог�чного стану Укра�ни, зараз, з прийняттям низки сутт�вих законодавчих акт�в, все р�вно, ще рано казати про належне правове регулювання, в�дсутн�й також механ�зм реал�зац�� права на здорове � безпечне довк�лля, пану� еколог�чний н�г�л�зм, зумовлений багатьма факторами. * Економ�ц� Укра�ни притаманна висока питома вага ресурсом�стких та енерго�мних технолог�й, впровадження та нарощування яких зд�йснювалося найб�льш "дешевим" способом - без буд�вництва в�дпов�дних очисних споруд. Це було можливим за в�дсутност� ефективно д�ючих правових, адм�н�стративних та економ�чних механ�зм�в природокористування та без урахування вимог охорони довк�лля, можливо це � зараз. Ц� та �нш� чинники, зокрема низький р�вень еколог�чно� св�домост� сусп�льства, призвели до значно� деградац�� довк�лля Укра�ни, надм�рного забруднення поверхневих � п�дземних вод, пов�тря � земель, нагромадження у дуже великих к�лькостях шк�дливих, у тому числ� високотоксичних, в�дход�в виробництва. Так� процеси тривали десятир�ччями � призвели до р�зкого пог�ршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваност� та зб�льшення смертност�, а це загрожу� вимиранням � б�олог�чно-генетичною деградац��ю народу Укра�ни.Я вважаю, що в�дношення до еколог�чних проблем повинно стати частиною св�домост� кожного, � �нтегрувати цей процес у наше св�тосприйняття допоможе еколог�чне право, як механ�зм регулювання правов�дносин, що виникають в галуз� еколог��. Винятковою особлив�стю еколог�чного стану Укра�ни � те, що еколог�чно гостр� локальн� ситуац�� поглиблюються великими рег�ональними кризами. Чорнобильська катастрофа з �� довготривалими медико-б�олог�чними, економ�чними та соц�альними насл�дками спричинила в Укра�н� ситуац�ю, яка наближа�ться до р�вня глобально� еколог�чно� катастрофи.

На мою думку головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довк�лля, �: застар�ла технолог�я виробництва та обладнання, висока енергом�стк�сть та матер�алом�стк�сть, що перевищують у два - три рази в�дпов�дн� показники розвинутих кра�н; високий р�вень концентрац�� промислових об'�кт�в; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрац��ю еколог�чно небезпечних виробництв; в�дсутн�сть належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо), низький р�вень експлуатац�� �снуючих природоохоронних об'�кт�в; � саме те що � предметом мого досл�дження в�дсутн�сть належного правового механ�зму, який стимулював би розвиток еколог�чного права, безпечних технолог�й та природоохоронних систем; Вс� ц� питання в правов�й держав� повинно регулювати саме право, а не виробнич� �нтереси деяких п�дпри�мц�в,недбайл�сть державних службовц�в, байдуж�сть населення. Тому еколог�чне право як наука, еколог�чне законодавство та �х сучасний стан я � буду намагатися досл�дити у сво�й робот�.

Поняття еколог�чного права Укра�ни Еколого-правова наука Укра�ни та система еколог�чного права ще зовс�м молод�. Еколого-правов� погляди в укра�нськ�й науц� мають в�кову �стор�ю, яка бере св�й початок ще з давн�х час�в. Переважна б�льш�сть територ�� сучасно� Укра�ни на початок 1 тисячол�ття нашо� ери була вкрита л�сом. Безмежн� л�сов� масиви вкривали територ�ю сучасного Прикарпаття, Пол�сся. Черн�г�вщина мала назву Ул�сно� земл�Ф, л�си п�дходили аж до Ки�ва. Невелика густота населення при розвинутому на той час м�стобудуванн� та п�дземних комун�кац�ях не зумовлювали яко�сь сутт�во� небезпеки для природи з боку людсько� д�яльност�. В господарськ�й д�яльност� переважало хл�боробство, рибальство, мисливство, скотарство, бдж�льництво. * Першими книгами про природу були Ушести дн�вФ Василя Великого, перекладена з грецько�, в як�й давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив св�т, а також десяти природним явищам. Ще в одн�й прац� - УФ�з�ологФ м�стилися популярна прац� �з зоолог��. Науков� погляди завжди д�ставали сво� в�дображення у чинному законодавств�. Спочатку це - правов� засади використання природних ресурс�в для господарських потреб � захисту права власност� на природн� об'�кти. Наукове обгрунтування проблема захисту довк�лля з'явля�ться т�льки у XX ст. Законодавче закр�плення вона д�ста� лише в його друг�й половин�. Система еколог�чного законодавства, що склалася в Укра�н� протягом 1960-1991 рр., значною м�рою була або комп�ляц��ю союзного законодавства колишнього СРСР, або насл�дком конкретизац�� його з врахуванням деяких м�сцевих умов. Ця система, окр�м згаданого, характерна ще рядом �нших недол�к�в. Серед них - зайва декларативн�сть, майже повна в�дсутн�сть норм прямо� д�� в законодавчих актах, наявн�сть у них значно� к�лькост� бланкетних норм права. Останн� потребу� спец�ально� застороги. Норми закон�в часто в�дсилають до нормативних акт�в, еколог�чних норматив�в � стандарт�в, сп�льних для всього колишнього Союзу РСР. Зрозум�ло, що при велик�й �нвар�антност� природно-географ�чних умов потр�бн� були б еколог�чн� нормативи � стандарти для окремих рег�он�в Укра�ни паралельно з б�льш загальними для вс��� держави. Законодавч� акти в минулому часто в�дсилали до нормативних акт�в р�зно� юридично� сили. Фактично ж регулятором сусп�льних в�дносин у галуз� охорони довк�лля ран�ше (та й тепер) виступали саме останн�. Таке явище небезпечне як дискретизац��ю закон�в, так � можлив�стю обмеження �х д��вост� в процес� нормотворчост�. Вида�ться нав�ть небезпечним, коли в адм�н�стративному законодавств� передбачена в�дпов�дальн�сть за порушення норм � правил, як� приймаються р�зними в�домствами, тим б�льш, якщо повторн�сть адм�н�стративно� в�дпов�дальност� крим�нал�зу�ться. Не виклика� сумн�ву, що побудова демократично�, правово� держави вимага� розроблення законодавчих акт�в прямо� д�� як одн��� з умов реал�зац�� права, додержання законност� та ефективност� права. * У зв'язку з в�дсутн�стю концепц�� розвитку права незалежно� Укра�нсько� держави, яка була б сприйнята парламентом, лягла в основу його правотворчо� д�яльност� та визначала загальн� п�дходи, структуру, порядок (чергов�сть) розроблення � прийняття закон�в, зроста� потреба, з одного боку, в створенн� Закону про правотворчу д�яльн�сть, а з �ншого, - вимага� розроблення теоретичних засад розвитку окремих галузей права. На даний момент така доктрина створена т�льки щодо розвитку еколог�чного права Укра�ни, яку висунув Костицький В.* 1992 р. � назвав концепц��ю Уеколог�чного дереваФ. Ця доктрина визнача� приблизний перел�к необх�дних правових акт�в у галуз� охорони навколишнього природного середовища, �х вза�мод�ю, загальн� принципи �х п�дготовки та ц�л� системи еколог�чного права. Стовбуром Уеколог�чного дереваФ � чинний Закон про охорону навколишнього природного середовища Укра�ни. Це свого роду Еколог�чна Конституц�я Укра�ни, комплексний закон, який визнача� загальн� засади охорони довк�лля � буде як основа УутримуватиФ на соб� всю систему еколог�чного права. Кореневу систему Уеколог�чного дереваФ повинн� становити акти природоресурсового права. Це - земельний, л�совий, водний кодекси, кодекс закон�в про надра, закони про охорону � рац�ональне використання рослинного � тваринного св�ту, природно-запов�дний фонд, про охорону атмосферного пов�тря, а також прийнят� на �х розвиток п�дзаконн� й нормативн� акти. Запровадження економ�ко-правового механ�зму природокористування, про що буде сказано п�зн�ше, забезпечить житт�здатн�сть Укоренево� системиФ Уеколог�чного дереваФ. Йдеться про механ�зм плати за спец�альне використання природних ресурс�в. Природоресурсове право виступа� як основа, що Уутриму�Ф все Уеколог�чне деревоФ � одночасно за рахунок платност� спец�ального природокористування УживитьФ його, забезпечу� д��в�сть вс��� системи еколог�чного права. На його думку також в рол� головного кореня сл�д розглядати економ�ко-правовий механ�зм охорони навколишнього природного середовища. Це й зрозум�ло, оск�льки право � лише надбудовою над економ�чними в�дносинами, покликане �х регулювати, наголошу� в�н, цитуя класик�в. Крону Уеколог�чного дереваФ становлять законодавч� та нормативн� акти привентивного характеру, як�, як � Улистя дереваФ, покликан� в�д�гравати Уф�льтруючуФ роль, запоб�гати негативному впливу людсько� д�яльност� на навколишн� природне середовище. Це, зокрема, Закон про еколог�чну експертизу, Закон про статус зон надзвичайних еколог�чних ситуац�й, контроль у галуз� охорони навколишнього природного середовища, Положення про громадський еколог�чний контроль, Положення про порядок �нформування в галуз� охорони навколишнього природного середовища, Положення про еколог�чний мон�торинг, �нш� нормативно-правов� акти. Сьогодн� можна говорити, що в Укра�н� вже виросло Уеколог�чне деревоФ, що у наш�й держав� склалася нац�ональна система еколог�чного права як комплексна галузь права, що об'�дну� правов� форми � правов� в�дносини, як� виникають у процес� вза�мод�� сусп�льства � природи, але наск�льки вона д�юча Науковц�, виконуючи покладен� на них завдання, та за власними переконаннями розробляють методолог�чн� засади еколог�чного права, але цього , на мою думку не досить, саме органи виконавчо� та судово� влади повинн� контролювати � регулювати не т�льки сво�часну сплату податк�в за використання природних ресурс�в, а � стояти на �х захист� де-факто. Обгрунтовано поста� питання подальшого розвитку системи еколог�чного права, анал�зу � врахування сучасно� еколого-правово� думки у ц�й галуз�. Еколог�чне право сьогодн� - це узагальнений �нтерес, узаконена сусп�льна потреба в збереженн�, рац�ональному використанн� та в�дтворенн� природних ресурс�в, охорон� ландшафт�в, екосистеми та навколишнього природного середовища в ц�лому як умови подальшого �снування людсько� цив�л�зац��. З нормативно� точки зору, еколог�чне право - це система норм � правил, що регулюють в�дносини в галуз� охорони, використання, в�дтворення вс�х природних ресурс�в, еколог�чно� безпеки, охорони навколишнього природного середовища, життя � здоров'я людей в�д негативного впливу забрудненого навколишнього середовища. Особлив�сть еколог�чного права як комплексно� галуз� визнача�ться тим, що воно включа� земельне, водне, л�сове, г�рниче, фаун�стичне, флористичне, атмосфероохо-ронне, запов�дне законодавство, як� або уже сформувалися в окрем� галуз� права (земельне, водне, л�сове, г�рниче), або ж �снують як галуз� законодавства, але процес �х формування у галуз� права трива�. Комплексний характер еколог�чного права виража�ться не т�льки в тому, що воно об'�дну� зазначен� вище галуз� права, кожна з яких включа� як норми, що регулюють в�дносини щодо охорони � використання конкретного природного ресурсу, так � норми права, спрямован� на охорону довк�лля в ц�лому. Наприклад, норми земельного права, що регулюють порядок вибору земельно� д�лянки � нормами б�льш широко� д�� � мають середовищно-регулюючий характер. Поряд з цим еколог�чне право включа� ц�лий блок законодавства, яке регулю� в�дносини в галуз� охорони навколишнього природного середовища. Це, зокрема. Закон про охорону навколишнього природного середовища, постанова Каб�нету М�н�стр�в Укра�ни в�д 13 с�чня 1992 р. № 18, яка встановлю� порядок стягнення платеж�в за забруднення навколишнього природного середовища, та �н., як� визначають можлив�сть самого нос�я субФ�ктивного права д�яти певним способом, � примусово забезпечити виконання юридичних обовФязк�в.a Еколог�чне право об'�дну� правов� норми, як� регулюють правов�дносини на основ� сп�льного предмета правового регулювання. - Предметом правового регулювання еколог�чного права � в�дносини в галуз� охорони та використання природних ресурс�в, охорони навколишнього природного середовища в ц�лому, ц�нних природних об'�кт�в � комплекс�в, екосистем � ландшафт�в, кл�мату, життя та здоров'я людей в�д негативного впливу забрудненого довк�лля. Джерелами, тобто нормативно-правовими документами еколог�чного права, виступають закони Укра�ни, постанови Верховно� Ради Укра�ни, укази Президента Укра�ни, постанови Каб�нету М�н�стр�в Укра�ни, нормативн� документи М�н�стерства охорони навколишнього природного середовища (як прийнят� самост�йно, так � сп�льно з �ншими м�н�стерствами � в�домствами), р�шення м�сцевих рад народних депутат�в. Еколог�чне право вза�мопов'язане з �ншими галузями права � може бути реал�зоване т�льки в так�й вза�мод��. В цьому проявля�ться �дн�сть як правово� системи в ц�лому, так � еколог�чного права зокрема. Так, норми л�сового права встановлюють порядок загот�вл� деревини на корен�. Плата ж за використання л�сових ресурс�в передбачена нормами загально� частини, як� встановлюють порядок стягнення та нормативи платеж�в за використання пиродних ресурс�в. Еколого-правов� норми регулюють порядок використання природних ресурс�в, порядок розм�щення в�дход�в у навколишньому природному середовищ� та визначають конкретний перел�к еколог�чних правопорушень... Санкц�� ж за еколог�чн� правопорушення м�стяться в адм�н�стративному та крим�нальному законодавств�. * В Укра�н� до 1982 р. д�яв Адм�н�стративний кодекс 1928 р., в�д якого залишились чинними трохи б�льше десятка статей. А прийнятий 1982 р. Кодекс Укра�нсько� РСР про адм�н�стративн� правопорушення важко в�днести до вершин правотворчо� прац�. Зокрема, розд�л про правопорушення в галуз� охорони та використання природних ресурс�в в�дзначався недосконал�стю та в�дсутн�стю системного п�дходу ще з часу прийняття цього законодавчого акта. На даний момент ми ще не готов� до розроблення комплексного законодавчого акта, який охопив би вс� напрями адм�н�стративно-правового регулювання сусп�льних в�дносин, � ц�лком нормальним тут � використання наробок �нших галузей юридично� науки. Наприклад, зрозум�ло, що в рамках еколого-правово� науки можна б�льш повно сформулювати вс� склади адм�н�стративних еколого-правових порушень, як� пот�м будуть додатково включен� в адм�н�стративний кодекс. З �ншого боку, розвиток правово� системи та правозастосовчо� практики вимагають прийняття норм прямо� д��, наголошу� Костицький В. На мою думку, ця �дея потребу� серйозного осмислення на р�вн� теор�� права та теор�� правотворчост�. Прийняття законодавчих акт�в прямо� д�� поряд з позитивними моментами, пов'язаними �з застосуванням норм дано� галуз� права призведе до дублювання багатьох правових норм в �нших галузях права або ж нав�ть до звуження матер�ально� частини таких галузей права, як адм�н�стративне � крим�нальне. Вида�ться, що укра�нськ�й правов�й думц� ще треба в�днайти оптимальн� засади вза�мод�� та розмежування галузей права.. Потр�бна якась певна к�льк�сть закон�в, щось на зразок Укритично� масиФ у ф�зиц�, щоб УзапрацювалаФ вся правова система. Нав�ть у межах одн��� галуз� права важко домогтися ефекту без прийняття в�дпов�дних новац�й в �нших галузях права. Скаж�мо, недостатня д��в�сть Закону Укра�ни про охорону навколишнього природного середовища значною м�рою обумовлена затримкою внесення зм�н до Кодексу про адм�н�стративн� правопорушення та в�дсутн�стю Закону про державний контроль у галуз� охорони навколишнього природного середовища. Еколог�чне право як особлива галузь права вза�мопов'язан� з �ншими галузями права. Наприклад, порядок ф�нансування природоохоронних заход�в, кредитн� та податков� п�льги для п�дпри�мств, установ � орган�зац�й � предметом правового регулювання як еколог�чного, так � ф�нансового права. Питання стимулювання природоохоронно� д�яльност� п�дпри�мств � орган�зац�й входять до сфери як еколог�чного, так � господарського права. Правове регулювання власност� на природн� ресурси - однаково важлив� для реал�зац�� � цив�льного права � для еколог�чного. Таким чином, еколог�чне право - це комплексна галузь права, яка об'�дну� правов� норми, що регулюють р�зноман�тн� в�дносини в сфер� охорони навколишнього природного середовища. Еколог�чне право �сну� � реал�зу�ться у т�сному вза�мозв'язку з �ншими галузями права.

Не можна також не погодиться з Андрейцевим В.�., який визнача� еолог�чне право таким чином: Поняття еколог�чного права �нтегрована правова сп�льн�сть (комплексна галузь права), яка об'�дну� сукупн�сть еколого-правових норм, що регулюють еколог�чн� в�дносини з метою ефективного використання, в�дтворення, охорони природних ресурс�в, забезпечення якост� навколишнього природного середовища, гарантування еколог�чно� безпеки, реал�зац�� захисту еколог�чних прав. Ознаки норм еколог�чного права

1. Сукупн�сть еколого-правових норм, як� утворюють �нтегровану правову сп�льн�сть або комплексну галузь права
2. Правов� норми, що регулюють або забезпечують реал�зац�ю прав суб'�кт�в еколог�чних правов�дносин
3. Правов� норми, що виконують еколог�чну функц�ю або забезпечують реал�зац�ю зовн�шньо� � внутр�шньо� функц�� держави
4. Еколого-правов� норми утворюють три блоки (групи) нормативно-правового регулювання � забезпечення:

а) природноресурсов� норми еколог�чно� безпеки б) природоохоронн�(середовищеохоронн�) в) антропоохоронн� 5. Еколого-правов� норми складають юридичну базу природноресурсового, природоохоронного (права навколишнього природного середовища) права � комплексного м�жгалузевого �нституту правово� еколог�� людини (правово� охорони життя � здоров'я людини в�д небезпечного навколишнього середовища, або еколог�чно� безпеки громадян (антропоохоронного) права. Особливостями кодиф�кац�йних процес�в в галуз� еколог�чного права на думку Костицького В. �: Прагнення зробити нов� акти законами прямо� д��. (Однак н� юридична наука, н� правотворча практика та законодавча техн�ка ще не готов� до цього. В законотворч�й робот� юридична наука спира�ться на досягнення �нших галузей науки, як� теж не завжди спроможн� дати в�дпов�дь на запитання, як� виникають у правотворенн�. Це не означа� неспроможност� науки. Розроблення законопроект�в виявля� ряд нових проблем, як� потребують спец�альних наукових досл�джень. Так, при п�дготовц� проекту Закону Укра�ни про охорону навколишнього природного середовища (прийнятого 25 червня 1991 р.) одним �з найб�льш принципових питань було правове регулювання використання атмосферного пов�тря для промислових потреб. Укра�на � учасником ряду м�жнародних конвенц�й, зокрема, про охорону озонового шару та запоб�гання впливу на потепл�ння кл�мату. Найб�льшими споживачами кисню залишаються теплов� електростанц��. Одночасно енергетика, зокрема теплова, яка � одним �з найб�льших забруднювач�в атмосферного пов�тря, постача� б�льше 27% енерг�� Укра�ни. В умовах загострення енергетично� проблеми в Укра�н� потр�бно вимагати про запровадження жорстких заход�в впливу на п�дпри�мства енергетики � про стягнення з них плати за використання пов�тря для промислових потреб, тим б�льше при збитковост� ц��� галуз� економ�ки. До новац�й цього Закону сл�д в�днести нову його структуру, яка в�дпов�да� новому зм�сту � завданням закону. Найважлив�ше з них - створення правових умов для боротьби �з забрудненням довк�лля не Уна заводськ�й труб�Ф, тобто для боротьби не з насл�дками, а з причинами високого техногенного впливу промисловост� на навколишн� природне середовище, починаючи в�д технолог�чних процес�в. Йдеться про систему еколог�чних норматив�в � стандарт�в. Це п�дтверджу� вже перел�к системи еколог�чних норматив�в. Окр�м норматив�в еколог�чно� безпеки, норматив�в гранично допустимих вид�в забруднюючих атмосферне пов�тря стац�онарними джерелами та норматив�в викид�в забруднюючих речовин пересувними джерелами, визначаються нормативи утворення забруднюючих речовин, як� викидаються в атмосферне пов�тря при експлуатац�� технолог�чного та �ншого обладнання, споруд � об'�кт�в, нормативи використання атмосферного пов�тря для виробничих потреб. Ряд науком�стких проблем вченим та практикам довелося вир�шувати при п�дготовц� законопроект�в про охорону та рац�ональне використання рослинного � тваринного св�ту. Найважлив�ш� з них - питання про обФ�кт правового регулювання, вза�моузгодження права власност� на земельну д�лянку та права загального � спец�ального використання ресурс�в рослинного � тваринного св�ту. Правов�й охорон�, зокрема, п�длягатимуть ус� дик� тварини (ссавц�, птахи, плазуни, земноводн�, а також молюски, комахи та �н.) в ус�й �х видов�й � популяц�йн�й р�зноман�тност� та на вс�х стад�ях розвитку, як� перебуваютФ у стан� природно� вол�, а також �х частини � залишки, продукти житт�д�яльност� й житло (нори, хатки, гн�зда та �н.), шляхи м�грац��, середовище перебування тварин у ц�лому. В Закон� визнача�ться порядок надання об'�кт�в тваринного св�ту в користування, права, обов'язки � гарант�� користувач�в та п�дстави припинення права користувач�в тваринним св�том, а також види використання об'�кт�в тваринного св�ту. Найважлив�шими назван� використання тварин у наукових, культурно-осв�тн�х, виховних та естетичних ц�лях; використання корисних властивостей житт�д�яльност� тварин - �рунтоутворювач�в, природних сан�тар�в середовища, запилювач�в рослин тощо; використання тварин з метою одержання продукт�в �х житт�д�яльност�; добування диких тварин з метою утримання � розведення в невол� чи в нап�вв�льних умовах для комерц�йних й �нших ц�лей. На в�дм�ну в�д попереднього закону (1981 р.) знижена пр�оритетн�сть з врахуванням еколог�чних вимог таких вид�в користування тваринним св�том, як мисливство, рибальство, включаючи видобування водних безхребетних та морських ссавц�в; добування тварин, як� не належать до об'�кт�в мисливства � рибальства. Серед заход�в охорони тваринного св�ту визначаються як традиц�йн� (створення запов�дник�в, заказник�в, встановлення особливого режиму охорони вид�в тварин, занесених до Червоно� книги Укра�ни), так � нов� (розведення в невол� р�дк�сних � таких, що � п�д загрозою знищення, вид�в тварин, створення Убанк�вФ для збереження генетичного матер�алу цих тварин; врахування питань охорони тваринного св�ту при встановленн� еколог�чних норматив�в; встановлення науково обгрунтованих л�м�т�в та норматив�в використання об'�кт�в тваринного св�ту; регулювання торг�вл� об'�ктами тваринного св�ту; охорона тваринного св�ту в�д шк�дливого впливу продукт�в б�отехнолог��. В Земельному кодекс� Укра�ни збер�гся старий под�л на земл� с�льськогосподарського призначення; населених пункт�в; промисловост�; транспорту, зв'язку, оборони природоохоронного, оздоровчого, рекреац�йного та �сторико-культурного призначення; л�сового, водного фонду та земельного запасу. Земельний кодекс Укра�ни встановив порядок надання земл� у користування й передач� у власн�сть, визначив права � обов'язки землекористувач�в � землевласник�в, гарант�� � захист �х прав. Цей законодавчий акт - явище в правотворч�й робот�, однак потребу� окремого анал�зу з врахуванням ряду дискус�йних питань. Формування еколог�чного законодавства - це не т�льки створення нових закон�в. Це тривалий процес кодиф�кац��. Для створення основи системи еколог�чного права Укра�ни потр�бно розробити � прийняти ще ряд закон�в, указ�в Президента Укра�ни � нормативних акт�в Каб�нету М�н�стр�в Укра�ни. Разом з тим кожний законодавчий акт передбача� розроблення � прийняття ряду положень, правил, �нструкц�й, як� забезпечать його повну реал�зац�ю. Т�льки п�сля завершення ц��� роботи можна приступати до наступного етапу кодиф�кац�� - розроблення закон�в прямо� д�� шляхом �нтеграц�� вимог закону та розроблених на його виконання нормативних акт�в. Чи можна п�дготувати закони прямо� д�� в�дразу ж? Звичайно, можна, але тод� процес створення системи еколог�чного права затягнеться на десятил�ття. В США для п�дготовки одного закону в галуз� охорони � використання природних ресурс�в витрачу�ться 1,5-2 роки. Шляхом залучення р�зних груп фах�вц�в цей процес можна прискорити, якщо розробля�ться б�льш загальний закон одн��ю групою, а нормативн� акти до нього - �ншими. Та й Упропускна можлив�стьФ Верховно� Ради Укра�ни не дозволить створити у коротк� терм�ни систему еколог�чних закон�в прямо� д��. Але я не вважаю доц�льним створення закон�в прямо� д��, так як загальний декларативний принцип У право на здорове довк�лляФ та деяк� �нш�, найб�льш загальн�, передбачен� Конституц��й Укра�ни, � � нормами прямо� д��. Кр�м того, визначений шлях дозволить на другому етап� кодиф�кац�� еколог�чного права - на етап� �нтеграц�� законодавчих та нормативних акт�в - значно скоротити к�льк�сть джерел еколог�чного права, що сприятиме п�двищенню ефективност� його застосування. Вида�ться, що вся система еколог�чного права Укра�ни тод� складатиме приблизно 200 законодавчих � нормативних акт�в.. Одним з можливих вар�ант�в кодиф�кац�� еколог�чного законодавства може бути створення на другому етап� кодиф�кац�йно� роботи еколог�чного кодексу як основи еколог�чного права. Такий еколог�чний кодекс м�г би в загальн�й частин� м�стити завдання законодавства на предмет правового регулювання, об'�кти та принципи правово� охорони навколишнього природного середовища, правове регулювання власност� та �н., а в спец�альн�й - правовий режим охорони й використання природних ресурс�в. Очевидно, не сл�д боятися обсягу цього законодавчого еколог�чного акта. Такий Кодекс був би виг�дним � зручним для використання у сфер� застосування еколого-правових в�дносин,вважа� Костицьк�й В, з яким у цьому питанн� я ц�лком згодна тому що як студент з�ткнулася з проблемою вивчення та узагальнення норм права внасл�док �х велико� к�лькост� та несистематизованост�. На даний момент ма�мо масове поширення еколог�чного та еколого-правового н�г�л�зму. Кер�вники п�дпри�мств, установ � орган�зац�й та громадяни або не знають еколого-правового законодавства, або ж св�домо �гнорують його. Ран�ше Уна догодуФ плану, тепер - Ув �нтересах порятунку народу Укра�ни в�д економ�чно� катастрофиФ. Часто можна почути, що краще бути отру�ним � ситим, н�ж голодним у чистому навколишньому природному середовищ�. Найб�льше вража�, що с�м'�, д�ти, онуки кер�вник�в п�дпри�мств ос�б, як� можуть впливати на еколог�чну ситуац�ю - проживають част�ше в зон� впливу цих п�дпри�мств - забруднювач�в довк�лля. Нав�ть така ситуац�я не � вир�шальним чинником у прийнятт� управл�нських р�шень, як� часто �гнорують еколог�чн� вимоги. У зв'язку з цим паралельно з п�дготовкою нагально потр�бних законопроект�в про державний еколог�чний контроль, про статус зон надзвичайних еколог�чних ситуац�й необх�дним � розроблення проекту Закону Укра�ни про еколог�чну осв�ту � виховання. В основу його ма� бути покладено принципи комплексност� та безперервност� еколог�чно� осв�ти й виховання п�дростаючого покол�ння, починаючи з дитячих дошк�льних заклад�в � школи. Еколог�чне виховання д�тей - один з обов'язк�в батьк�в.* Ц� ж принципи ма� бути закладено в систему п�дготовки фах�вц�в (як у систем� профес�йно� осв�ти, так � у систем� вуз�вського навчання), а також наукових � науково-педагог�чних прац�вник�в � вс�х вид�в п�двищення квал�ф�кац�� та переп�дготовки кадр�в. * Кожний випускник навчального закладу повинен мати м�н�мум еколог�чних знань як обов'язкову умову (� для навчального закладу, � для майбутнього фах�вця) одержання диплому чи �ншого документа про здобуту осв�ту чи фах. П�дпри�мства, установи � орган�зац�� зобов'язан� вид�ляти кошти на еколог�чну осв�ту та виховання �хн�х прац�вник�в, проводити еколог�чну атестац�ю кадр�в. Наявн�сть знань � вм�ння приймати еколог�чно виважен� � обгрунтован� р�шення мають виступати умовою допуску до роботи. У зв'язку з цим � можливо доц�льно розробити Зб�рник квал�ф�кац�йних еколог�чних вимог для вс�х профес�й � спец�альностей, який використовувався б на випускних �спитах, при прийнятт� на роботу та атестац�� кадр�в- вважа� Андрейцев В. �. Таким чином, можна створити систему еколог�чного права, яка забезпечила б врегулювання сусп�льних в�дносин у галуз� охорони довк�лля та формування особи, готово� до добров�льного додержання законодавства.

Еколог�чне право та еколог�чне законодавство Неможливо уявити соб� людство поза природою, земними умовами його �снування. Життя людини т�сно впл�та�ться в систему вза�мозв'язк�в явищ природи, що створюють основу людського буття. Нав�ть незначн� зм�ни природних умов (температури, вологост�, атмосферного тиску, х�м�чного складу пов�тря, води тощо) впливають на людину. Руйнування навколишнього природного середовища викликало в�дпов�дну реакц�ю сусп�льства. Фах�вц� наводяться так� аргументи: 1) якщо охорону природи тлумачити в традиц�йному смисл�, тобто визнавати, що ця охорона визнача�ться людьми для людей, то поста� небезпека, що вона буде пов'язана з �х господарськими �нтересами, в�д чого навколишн� природне середовище лише постражда�; 2) антропоцентризм призведе до того, що будуть врахован� �нтереси лише нин�шнього покол�ння, в жертву якому приноситимуться �нтереси прийдешн�х покол�нь. У спец�альн�й л�тератур� небезп�дставно система законодавства визнача�ться �дн�стю об'�ктивного � суб'�ктивного. Об'�ктивне - це сусп�льн� в�дносини, як� регулюються юридичними законами, а суб'�ктивне - методи регулювання: �мперативний, диспозитивний тощо. Оск�льки природа ма� надзвичайну соц�альну ц�нн�сть, �� захист повинен зд�йснюватись переважно �мперативним методом, якому притаманний найб�льш високий потенц�ал д��вост�. Певну роль у захист� природи в�д�гра� мета, яку пересл�ду� юридичне законодавство еколог�чного зм�сту (дозволити, обмежити, заборонити в�дпов�дно до потреб природи). Величезне значення ма� проблема сп�вв�дношення м�ж системою еколог�чного права (в нашому розум�нн� права природи) � системою еколог�чного законодавства. Еколог�чне право - це в�дображення прав природи, яких вона не може бути позбавлена п�д будь-яким приводом. Це �� житт�ве право, в�д якого залежить � добробут людей. Еколог�чним законодавством треба вважати сукупн�сть правил, вироблених � прийнятих з додержанням належно� процедури в�дпов�дними компетентними органами. Еколог�чне право в основному д�ста� вияв в еколог�чному законодавств�. Однак воно може в�дображатись � в р�зних формах сусп�льно� св�домост�: в еколог�чних звичаях, морал�, соц�альних уявленнях про природн� об'�кти як про естетичн� ц�нност� тощо. Якщо система еколог�чного законодавства - - це категор�я юридична, то система еколог�чного права - необх�дна умова збереження � здорового розвитку природи, тобто це система належного буття останньо�, категор�я ц�лком природна. Проблема сп�вв�дношення м�ж еколог�чним законодавством � еколог�чним правом повинна завжди вир�шуватись на науков�й основ�. Йдеться про вза�мод�ю р�зних галузей наукового знання - гуман�тарного � природничого. Система еколог�чного права визнача�ться системою об'�кт�в природи, розвитком сусп�льства � р�внем, навантаження на системи природи, а система еколог�чного законодавства - розвитком юридично� думки в �� сп�вв�дношенн� з розвитком сусп�льства. Остання система св�домо створю�ться людьми. Системи еколог�чного права � еколог�чного законодавства перебувають у пост�йному рус�, зазнають зм�н, оск�льки розвиток сусп�льства призводить до зростання антропогенного навантаження на природу в ц�лому й на окрем� природн� об'�кти. Система еколог�чного законодавства ма� б�льш-менш стаб�льний характер. Це поясню�ться тим, що у сп�вв�дношенн� з еколог�чним правом, яке треба розглядати як деякий зм�ст, еколог�чне законодавство � формою, що завжди консервативна. Ось чому за темпами руху вона в�дста� в�д руху еколог�чного права. Якщо новац�я в еколог�чному прав� п�д впливом зрощування антропогенного навантаження на довк�лля, техногенних катакл�зм�в тощо може привести до б�льш-менш значно� перебудови вс��� еколог�чно� пол�тики, то новац�я в еколог�чному законодавств� до його внутр�шньо� перебудови не приводить. Нов� еколог�чн� закони включаються в систему законодавства, яка вже, як правило, склалася. Це не веде до системних зм�н. Основоположним елементом системи еколог�чного права треба вважати �� природний зм�ст. Таким елементом в систем� еколог�чного законодавства � юридична норма. Ми виходимо з того, що системою еколог�чного законодавства необх�дно вважати ц�л�сн�сть, яка склада�ться з окремих законодавчих акт�в, що перебувають м�ж собою у вза�мод��. Як правило, еколог�чний закон д�� не сам по- соб�, а у вза�мов�дносинах � на п�дстав� �нших закон�в, причому не лише еколог�чного зм�сту. Перв�сним елементом еколог�чного законодавства треба вважати його норму. Вона в�д�гра� базову роль в систем� цього законодавства, оск�льки перебува� у найб�льш нижчому, фундаментальному р�вн� системи. Якщо п�д�йти до еколог�чного законодавства п�д кутом зору його застосування, то з'ясу�ться, що ареал його д�� значно перевищу� ареал д�� багатьох �нших галузей законодавства. Еколог�чн� акти юридичного значення мають р�зну юридичну силу залежно в�д того, яким державним органом вони прийнят� чи затверджен�. Юридична сила еколог�чних акт�в обумовлю�ться тим, який природний об'�кт береться державою п�д охорону, тобто сила юридичного захисту цього об'�кта залежить в�д його еколог�чно� ц�нност�, поширеност� чи, навпаки, пом�тного зникнення, насл�дком чого � занесення того або �ншого об'�кта до Червоно� книги. Проте системний анал�з сучасного еколог�чного законодавства да� п�дстави для висновку, що юридична сила захисту природних об'�кт�в залежить в�д м�сця цих об'�кт�в в систем� навколишнього природного середовища та �х стану. Система еколог�чного законодавства Укра�ни в основному повинна в�дпов�дати систем� еколог�чного права. Право того чи �ншого об'�кта природи визнача�ться його м�сцем в н�й. В�д системи природи залежать система еколог�чного права, а отже, � система еколог�чного законодавства. Важливою структурною ланкою еколог�чного законодавства треба вважати нормативн� акти еколог�чного зм�сту, що приймаються м�сцевими органами державно� влади � управл�ння. Вони б�льш безпосередньо в�дображають еколог�чн� ситуац�� взагал� � стан конкретних еколог�чних об'�кт�в. Необх�дно також враховувати, що еколог�чне законодавство, як � будь-яке �нше, явля� собою ��рарх�чну структуру, де нормативн� акти нижчого р�вня повинн� в�дпов�дати за сво�м зм�стом нормативним актам вищого р�вня. Останн� в�дпов�дають б�льш узагальненим, таким, що охоплюють б�льшу територ�ю, еколог�чним потребам. Еколог�чне законодавство не варто вважати галуззю законодавства. Право природи поширю�ться на неосяжну р�зноман�тн�сть об'�кт�в, що вимага� р�зних форм � метод�в �х захисту. Це не може бути обмежене потенц�алом яко�сь одн��� галуз� законодавства. Якщо галузь еколог�чного права - це те, що реально �сну�, то наявн�сть галуз� еколог�чного законодавства виклика� заперечення, вважають Плотникова О. та Чаусова Л. пх думка, на м�й погляд, � б�льш ф�лософською, н�ж правовою, але право теж соц�альна категор�я, � тому з ними неможливо не погодитись. Еколог�чне законодавство - це структура, що об'�дну� еколог�чн� юридичн� норми р�зного р�вня � р�зно� спрямованост�. Ними можуть бути норми конституц�йн�, звичайн�, норми, ор��нтован� на соц�альн� в�дносини р�зного зм�сту, з приводу охорони 'р�зних природних об'�кт�в. Вказане законодавство � системою, що ма� б�льш-менш сталий характер. Його реал�зац�я породжу� в�дносно стал� правов� в�дносини.

Поняття � особливост� принцип�в еколог�чного права Для кожно� галуз� права, у тому числ� й для еколог�чного права, характерн� сво� принципи, на яких грунту�ться сукупн�сть �� правових припис�в. Разом з тим кожна галузь врахову� й загальн� принципи права, але п�д кутом зору специф�ки правового регулювання певних груп сусп�льних в�дносин. Саме ця специф�ка визнача� характер галуз� права та сукупн�сть �� принцип�в. Еколог�чн� в�дносини, як� виникають з приводу належност� природних об'�кт�в в�дпов�дним суб'�ктам, використання та в�дтворення цих об'�кт�в, охорони навколишнього природного середовища, зумовлюють специф�чн�сть еколог�чного права, що � юридичною формою цих в�дносин. Дана специф�чн�сть визнача�ться еколог�чними факторами, в основ� яких лежать закони природи, �гнорувати як� неприпустимо. Доводиться констатувати, що в еколого-правов�й науц� не прид�лено достатньо� уваги досл�дженню принцип�в еколог�чного права. Однак оск�льки останн�м притаманн� й загальн� принципи права, доц�льно звернутися до �х характеристики. В л�тератур� з загально� теор�� права, у галузев�й правов�й � спец�альн�й л�тератур� щодо розум�ння загальних � галузевих правових принцип�в висловлен� певн� м�ркування. З точки зору л�нгв�стики принцип у переклад� з латинсько� означа� УпочатокФ, УосноваФ, що передбача� основне, вих�дне положення будь-чого: теор��, св�тогляду, науки тощо. У ф�лософ��, ф�лолог��, лог�ц�, психолог��, етимолог�� принцип розгляда�ться як вих�дне положення, основоположне правило, першооснова реально� д�йсност�, хоч з окремих питань �снують розб�жност�. Це обумовлено тим, що кожна з названих наук ма� свою специф�ку, а отже, й р�зн� п�дходи до розум�ння принцип�в. Ще, на мою думку, визначення принцип�в залежить в�д позиц�� науковця, який �х досл�джу�, наприклад, який в�н обрав метод досл�дження, яке в нього св�тосприйняття � , нав�ть, громадська позиц�я. Але важливо те, що у головному серйозних розб�жностей щодо розум�ння принцип�в, як� �снують у р�зних сферах сусп�льного життя, нема�. Зазначений п�дх�д застосову�ться � при анал�з� загальноправових, галузевих, п�дгалузевих та �нших правових принцип�в, обумовлених соц�альною роллю права як юридично� форми сусп�льних в�дносин. Разом з тим у загальн�й теор�� права принципи останнього розкриваються через так� категор��, як в�дправн� засади, основн� �де�, пров�дн� засади, наскр�зн� �де�, пан�вн� основи, як� в�дбивають основн� усто� сусп�льного ладу, об'�ктивно обумовлен� �снуючими еколог�чними в�дносинами. Треба зважати на те, що загальна теор�я права по в�дношенню до галузевих юридичних дисципл�н займа� пров�дне становище, � узагальнюючою наукою, яка ма� спрямовуюче та методолог�чне значення.a Вона становить теоретичну базу для розробки спец�альних проблем, що стоять перед галузевими правовими науками. Тому загальн� принципи права повинн� враховуватись останн�ми. При цьому найважлив�ш� риси зм�сту права, як правило, формулюються юридичною наукою як його принципи. Значення принцип�в права допомага� його вивченню, ор��нту� нормотворчу д�яльн�сть � врахову�ться в процес� застосування права. Правильними принципами треба вважати так�, як� узгоджуються з природою, сусп�льством, заснован� на зм�ст� права. Галузев� правов� принципи в�дображають головним чином т� сусп�льн� в�дносини, як� регулюються в�дпов�дною галуззю права. До основних галузей належать цив�льне, крим�нальне, трудове, еколог�чне, конституц�йне право. У кожн�й галуз� на основ� законодавства сформульован� �� принципи. Галузев� правов� принципи грунтуються на положеннях, як� становлять основу загальних принцип�в, та врахуванн� особливостей сукупност� норм права кожно� галуз�. Важливо пам'ятати, що галузев� принципи, як � принципи взагал�, не � статичними. Вони динам�чн�, оск�льки в сусп�льному житт�, природ�, прав� в�дбуваються в�дпов�дн� зм�ни, як� д�стають вияв у тому, що як�сь явища або зникають повн�стю, або зазнають �стотних зм�н, з'являються нов� явища. Необх�дно зупинитись у загальних рисах на розум�нн� еколог�чного права, тому що стосовно даного питання �снують р�зн� судження. У л�тератур� зд�йснено анал�з пов'язаних з цим наукових концепц�й. Визначились два напрями. Перший зводиться до визнання того, що еколог�чне право належить до комплексно� галуз�, яка включа� в себе самост�йн� галуз� права, зокрема земельне, водне, л�сове, г�рниче, фаун�стичне, атмосфсрно-пов�трянс, охоронн�. Не випадково у перел�ку юридичних, психолог�чних наук, як� вводяться до номенклатури спец�альностей наукових прац�вник�в, здобута спец�альн�сть включа� в себе знання в галуз� земельного, еколог�чного, природноресурсового та аграрного права. * Зг�дно з другим напрямом еколог�чне право не розгляда�ться як комплексна галузь права, а � самост�йною галуззю, що регулю� �дин� еколог�чн� в�дносини. Кр�м того, на думку В.Попова, воно м�стить в соб� так� п�дгалуз�, як г�рниче, пов�тряне, л�сове, фаун�стичне, атмосферно-пов�тряне, охоронне та �нше право* . Уявля�ться, що при п�дход� до розум�ння � визначення принцип�в еколог�чного права треба виходити з �дност� самост�йно� (некомплексно�) галуз� права, враховуючи чинне законодавство. Принципи еколог�чного права потребують б�льш глибокого досл�дження. Однак наведен� у навчальн�й л�тератур� визначення не розкривають �х специф�ки. Ё Так, Б.кроф��в визнача� ц� принципи як кер�вн� засади еколог�чного права, як� окреслюють його спрямован�сть та основн� риси, що � свого роду м�кросхемою галуз� права. Це визначення � неповним � дуже загальним. Воно не в�добража� специф�чних рис еколого-правових принцип�в, хоча, з точки зору правового анал�зу це, безперечно в�рно. Адже в�домо, що правов� принципи закр�плюються, д�стають вияв у законах та �нших правових нормах. Наприклад, в ст. 3 Закону Укра�ни УПро охорону навколишнього природного середовища викладен� основн� принципи ц��� охорони: Основними принципами охорони навколишнього природного середовища �: а) пр�оритетн�сть вимог еколог�чно� безпеки, обов'язков�сть додержання еколог�чних стандарт�в, норматив�в та л�м�т�в використання природних ресурс�в при зд�йсненн� господарсько�, управл�нсько� та �ншо� д�яльност�; б) гарантування еколог�чно безпечного середовища для життя � здоров'я людей; в) запоб�жний характер заход�в щодо охорони навколишнього природного середовища; г) еколог�зац�я матер�ального виробництва на основ� комплексност� р�шень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та в�дтворення в�дновлюваних природних ресурс�в, широкого впровадження нов�тн�х технолог�й; д) збереження просторово� та видово� р�зноман�тност� � ц�л�сност� природних об'�кт�в � комплекс�в; е) науково обгрунтоване узгодження еколог�чних, економ�чних та соц�альних �нтерес�в сусп�льства на основ� по�днання м�ждисципл�нарних знань еколог�чних, соц�альних, природничих � техн�чних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; �) обов'язков�сть еколог�чно� експертизи; ж) гласн�сть � демократизм при прийнятт� р�шень, реал�зац�я яких вплива� на стан навколишнього природного середовища, формування у населення еколог�чного св�тогляду; з) науково обгрунтоване нормування впливу господарсько� та �ншо� д�яльност� на навколишн� природне середовище; и) безоплатн�сть загального та платн�сть спец�ального використання природних ресурс�в для господарсько� д�яльност�; �) стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища та пог�ршення якост� природних ресурс�в, компенсац�я шкоди, запод�яно� порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; �) вир�шення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурс�в з урахуванням ступеня антропогенно� зм�неност� територ�й, сукупно� д�� фактор�в, що негативно впливають на еколог�чну обстановку; й) по�днання заход�в стимулювання � в�дпов�дальност� у справ� охорони навколишнього природного середовища; к) вир�шення проблем охорони навколишнього природного середовища на основ� широкого м�ждержавного сп�вроб�тництва. Зазначен� загальн� положення повною м�рою в�дображаються � в принципах еколог�чного права, як� можуть оф�ц�йно закр�плюватись у законодавств� або ж виводитись з його зм�сту. Однак у деяких визначеннях в�дсутн�й юридичний аспект. * Зокрема, В.Петров визнача� еколог�чн� принципи як основн� положення, кер�вн� засади, що знаходяться в основ� вза�мод�� сусп�льства � природи. Як бачимо, у цьому визначенн� розкрива�ться поняття принцип�в еколог�� взагал�, але н�чого не говориться про правовий зм�ст принцип�в еколог�чного права. Деяк� досл�дники, анал�зуючи питання загально� теор�� еколог�чного права, не торкаються принцип�в останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи еколог�чного права, закр�плюються легально, або виводяться �з законодавства. Функц�я еколог�чного права, як б�льш загальна спрямован�сть забезпечення гармон�йно� вза�мод�� сусп�льства � природи, в л�тератур� розгляда�ться як правове регулювання еколог�чних в�дносин. Я вважаю, нормативно закр�плен� принципи (Закон Про охорону навколишнього природного середовища) природньо вважати принципами еколог�чного права, згодна також з таким визначенням - принципи еколог�чного права - становлять виражен� в еколого-правових актах основоположн� юридичн� засади, положення, риси, як� визначають спрямован�сть галуз� права � в�дпов�дно до яких зд�йсню�ться регулювання еколог�чних в�дносин, що грунтуються на об'�ктивно �снуючих природних факторах. Незважаючи на те, що до принцип�в еколог�чного права пристосовуються загальн� положення принцип�в права взагал�, еколого-правов� принципи мають особливост�, притаманн� лише �м. Важливою особлив�стю � те, що, грунтуючись на еколог�чному законодавств�, вони в�дображають сутн�сть природних явищ, як� розвиваються за сво�ми законами. Отже, передумовою еколого-правових принцип�в � сукупн�сть правових явищ. Причому право (як самост�йне соц�альне явище) не може не враховувати даного еколог�чного фактора. Якщо еколог�чне право адекватно в�добража� сутн�сть еколог�чних фактор�в, його можна розглядати як ефективне. �гнорування або недооц�нка цього фактора призводить до викривлень в еколог�чному прав�. Треба вважати специф�чним � те, що принципи еколог�чного, права забезпечують по�днання державного (владного) регулювання певних груп еколог�чних в�дносин � автономного (юридично� р�вност�) правового регулювання в�дпов�дних груп останн�х, що характерно для еколог�чного права � в�др�зня� його в�д будь-яко� �ншо� галуз� права. Дана особлив�сть обумовлена як об'�ктивними, так � суб'�ктивними факторами. Необх�дн�сть загальнодержавного управл�ння багатьма питаннями, пов'язаними з еколог��ю, обумовлена еколог�чними факторами, а не бажаннями певних управл�нських орган�в. Оск�льки правов� явища розвиваються за сво�ми законами, управл�ння з боку держави повинно бути науково обгрунтованим � квал�ф�кованим, що не п�д силу окремим �ндив�дам, як� перебувають у певних еколог�чних в�дносинах, що грунтуються на принципах юридично� р�вност�. Нав�ть в умовах розвитку ринкових в�дносин державне управл�ння в сфер� еколог�� повинно бути непорушним. Мова може йти про удосконалення системи орган�в управл�ння, метод�в останнього, з урахуванням потреб ринку. Треба пост�йно пам'ятати, що багато еколог�чних в�дносин не п�дпадають п�д ринков� в�дносини. Однак еколог�чному праву, властив� правила правового регулювання в�дпов�дних вид�в еколог�чних в�дносин за принципами юридично� р�вност� стор�н. Це ма� м�сце, наприклад, у догов�рних в�дносинах, пов'язаних з використанням природних ресурс�в, у позадогов�рних в�дносинах, що виникають при експлуатац�� природних об'�кт�в тощо. Викладена особлив�сть закр�плена у багатьох нормативних актах, як� регулюють еколог�чн� в�дносини. Окреме м�сце пос�да� � така особлив�сть, як нормативне закр�плення пр�оритетност� вир�шення еколог�чних завдань перед економ�чними та �ншими. При досл�дженн� дано� дуже важливо� проблеми необх�дно зважати на те, що еколог�чн�, економ�чн�, соц�альн� та �нш� завдання вза�мопов'язан� � вза�мозалежн� через об'�ктивн� закони природи, економ�чн� закони, закони розвитку сусп�льства та �н.* Тому потр�бен науково обгрунтований обл�к сукупност� ус�х фактор�в, оск�льки вони дуже важлив� для житт�д�яльност� людей. Однак можливе виникнення таких ситуац�й, за яких постане необх�дн�сть пр�оритету вир�шення певних завдань. При цьому важливо враховувати потребу розв'язання не т�льки поточних, а й перспективних завдань. У к�нцевому п�дсумку вир�шення питання зводиться до того, яким �нтересам в�ддати перевагу - еколог�чним, економ�чним, соц�альним тощо. Пр�оритетн�сть не повинна прямол�н�йно протиставлятись �ншим соц�ально-житт�вим явищам,� все-таки, вона повинна в�ддаватись еколог�чним проблемам. �гнорування еколог�чних фактор�в може призвести � на практиц� нер�дко призводить до серйозних прорахунк�в у галуз� еколог��, що негативно познача�ться на економ�чних, соц�альних та �нших питаннях. У зв'язку з цим важко погодитись з твердженням про те, що на даному етап� розвитку нашого сусп�льства було б передчасним оголошення пр�оритету еколог�� перед економ�кою, оск�льки економ�чний розвиток Укра�ни в умовах побудови ринкових в�дносин не дозволя� це зробити. Уявля�ться, що пр�оритетн�сть вир�шення еколог�чних завдань перед �ншими ма� бути непорушною. Разом з тим не можна до вир�шення даного питання п�дходити прямол�н�йно. Пр�оритетн�сть еколог�чних вимог обумовлена й тим, що вир�шення багатьох економ�чних та соц�альних завдань безпосередньо залежить в�д еколог�чного стану в держав�. Сво�р�дною особлив�стю � й те, що б�льш�сть еколого-правових принцип�в спрямована на забезпечення еколог�чно� безпеки в держав� з метою створення безпечного середовища для життя � здоров'я людей. У ст. 16 Конституц�� Укра�ни зазначено, що забезпечення еколог�чно� безпеки � п�дтримання еколог�чно� р�вноваги на територ�� Укра�ни � обов'язком держави. Розгорнуте розум�ння еколог�чно� безпеки подано у ст. 50 Закону УПро охорону навколишнього природного середовищаФ, де зазначено, що еколог�чна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечу�ться запоб�гання пог�ршенню еколог�чно� обстановки � виникненню небезпеки для здоров'я людей. Еколог�чне законодавство Укра�ни виходить з пр�оритетност� захисту еколог�чних прав громадян перед �х �ншими правами. Ядерну безпеку треба розглядати як частину еколог�чно� безпеки. У законодавств� встановлено, що вона передбача� додержання норм, правил, стандарт�в � умов використання ядерних матер�ал�в, як� забезпечують рад�ац�йну безпеку. В еколог�чному прав� на в�дм�ну в�д ус�х �нших його галузей еколог�чна безпека д�ста� рель�фне в�дображення. Тому �� правове забезпечення зведено у самост�йний принцип. Недодержання правил еколог�чно� безпеки нер�дко тягне за собою появу серйозних еколог�чних, економ�чних � соц�альних негативних насл�дк�в (приклад - Чорнобильська еколог�чна катастрофа).* Специф�чн�сть еколого-правових принцип�в д�ста� вияв у засобах визначення збитк�в як форми майново� в�дпов�дальност� за еколог�чн� правопорушення. Цей вид в�дпов�дальност� обслугову� дек�лька галузей права, включаючи й еколог�чне. � зм�ст найб�льш повно розроблено у науц� цив�льного права. Однак при встановленн� в�дпов�дальност� за еколог�чн� правопорушення треба враховувати еколог�чн� фактори, оск�льки розвиток природних об'�кт�в в�дбува�ться п�д впливом як людських, так � природних чинник�в. Л Визначати розм�р шкоди, запод�яно� еколог�чним об'�ктам, складно, оск�льки варт�сна категор�я виявля�ться у цих випадках не повною м�рою. Сутн�сть майново� в�дпов�дальност� поляга� в тому, що на винну особу покладаються несприятлив� для не� майнов� насл�дки у межах, встановлених законодавством. Ця в�дпов�дальн�сть забезпечу� одночасний захист еколог�чних � майнових �нтерес�в. Ось чому в�д правильного визначення збитк�в залежить ефективн�сть дано� в�дпов�дальност�. У л�тератур� та законодавств� вироблен� в�дпов�дн� засоби визначення збитк�в, до яких належать такси, методики, правила. Такса становить заздалег�дь встановлену компетентними органами одиницю вим�рювання збитк�в, спричинених правопорушенням чи правом�рно, а також вартост� в�дчужуваних природних об'�кт�в. Методики визначення збитк�в застосовуються тод�, коли неможливо визначити к�льк�сть одиниць, що постраждали, простим п�драхунком (наприклад, масове отру�ння риби у великих водоймищах). В окремих нормативних актах визначен� елементи, як� породжують збитки (знищення л�су пожежею, х�м�чними в�дходами тощо).

Еколог�чне законодавство Укра�ни: сучасний етап Незаперечне, що Укра�ну в еколог�чному аспект� сл�д розглядати у першу чергу як постчорнобильську державу. Насл�дки ц��� катастрофи дуже значн� � охоплюють майже всю територ�ю кра�ни. Але еколог�чна ситуац�я в ц�лому вим�рю�ться значно ширшим спектром проблем. Тривалий час наше господарство велось нерац�онально - � занедбана економ�ка стала загрозливою для самого �снування людини. Згадаймо цифри, що характеризують м�сце Укра�ни у колишньому Радянському Союз�, де вона займала 2,7 % територ��. У р�зн� роки це було по 17-20% продукц�� с�льського господарства та по 22-24% продукц�� промисловост�, вона вм�щала 30% атомних реактор�в усього СРСР � фактично була житницею, яка давала хл�б � Рос��, � Середньоаз�атським республ�кам, де ц�лина, як ми зна�мо, з часом перестала годувати населення. На жаль, жорстока експлуатац�я природних ресурс�в тривала � в останн� роки. В перех�дний пер�од, якому в будь-як�й держав� властив� послаблення державного � сусп�льного контролю за збереженням сусп�льних багатств, в укра�нськ�й аналог�чно (як у державному, так � в приватному секторах) переважали експорт сировини, в кращому випадку п�сля первинно� обробки, насамперед л�су. Незважаючи на значне зменшення темп�в виробництва (до 50-70%), високими залишалися показники використання електроенерг�� (зменшення лише на 10%). Простоювання значного числа застар�лих основних засоб�в виробництва не було використано для �х зам�ни на б�льш сучасн�, менш ресурсом�стк�. В умовах в�дсутност� достатн�х державних кошт�в для зд�йснення природоохоронних проект�в зусилля державних орган�в, перш за все М�н�стерства охорони навколишнього природного середовища � ядерно� безпеки, не були спрямован� на формування нормативно� та орган�зац�йно� бази охорони довк�лля, яка могла ефективн�ше запрацювати з пол�пшенням економ�чного становища в Укра�н�. Справедливим був би висновок, що як економ�чна, так � еколог�чна сфера стали заложницями пол�тик�в, як� в гарячц� пол�тичних батал�й почали забувати про зм�ст боротьби. Фактично в Укра�н� йде пол�тична громадянська в�йна, насл�дком яко� � економ�чна криза, знедолення людей � пог�ршення еколог�чно� ситуац��. Нерозумне господарювання, велика розоран�сть фунт�в, забруднен�сть водних ресурс�в, нагромадження величезно� к�лькост� в�дход�в (в Укра�н� ця цифра нин� сяга� вже 20 млрд. тонн - це величезна к�льк�сть, яка до того ж щороку зроста� приблизно ще на м�льйон), забруднення атмосферного пов�тря у б�льш н�ж 50 населених пунктах, проживання в яких пов'язане з ризиком для здоров'я людини, - вс� ц� фактори не могли не призвести до того сумного стану здоров'я � народжуваност� населення, що ми сьогодн� ма�мо. У розробках Всесв�тньо� орган�зац�� охорони здоров'я (ВООЗ) � дан�, що з врахуванням р�вня економ�чного розвитку кра�ни стан здоров'я населення залежить в�д еколог�чно� ситуац�� на 20-80%. Для Укра�ни цей показник обраховано приблизно у 57%, тобто стан нашого здоров'я залежить в�д довк�лля десь на 60%. Зрозум�ло, що впливовими � й �нш� фактори: стресов� ситуац��, сполучення м�ж роботою � м�сцем проживання, р�вень харчування, психолог�чний кл�мат у с�м'�. Але першочергове значення нада�ться саме еколог�чному фактору. З сумом можемо констатувати, що саме через нього в Укра�н� з 90-х рок�в ч�тко нам�тився процес зменшення народжуваност� - 1991 р. в нас народилося на 33 000 чолов�к менше, н�ж померло, а у 1994 та 1995 роках ця цифра сягнула вже 300 000. За 1990-1997 рр. населення Укра�ни скоротилося на 1,3 млн. чолов�к. Зникла ц�ла невелика �вропейська держава. Така ситуац�я � дуже небезпечною. Незважаючи на спов�льнення темп�в економ�чного розвитку, на зупинення ряду п�дпри�мств економ�ка залиша�ться серйозним техногенним фактором, що негативно вплива� на здоров'я населення � життя людей. Т�льки 20% наших юнак�в допризовного в�ку � ст�льки ж д�вчат � практично здоровими, решта мають т� чи �нш� хвороби. Це означа�, що над генофондом укра�нсько� нац�� нависла серйозна загроза, пов'язана з� станом довк�лля, а еколог�чна ситуац�я в держав� у зв'язку з цим може розглядатися як кризова. На жаль, трохи занедбали (а може й б�льше, н�ж трохи) свою д�яльн�сть укра�нська еколог�чна асоц�ац�я УЗелений св�тФ, парт�я УзеленихФ Укра�ни. Широкопланову роботу веде Укра�нська еколог�чна академ�я наук, але ж �� завдання � б�льш науково-досл�дницькими, н�ж громадськими. Пол�тичну, громадську, лоб�стську д�яльн�сть у першу чергу мають проводити парт�я УзеленихФ � УЗелений св�тФ. Прикро, що нав�ть тягар �сторично� в�дпов�дальност� перед нин�шн�ми � прийдешн�ми покол�ннями не забезпечу� актив�зац�� роботи цих важливих представник�в громадянського сусп�льства. Обнад�йлив�шим фактом � прийняття 1996 р. Конституц�� Укра�ни, в як�й визначено, на мою думку, вс� основн� засади для сприяння пол�пшенню еколог�чно� ситуац�� в Укра�н�. Першою такою засадою вважаю проголошення того, що УВерховна Рада Укра�ни в�д �мен� Укра�нського народу, ...усв�домлюючи в�дпов�дальн�сть перед Богом, власною сов�стю, попередн�ми, нин�шн�ми та прийдешн�ми покол�ннями,...прийма� цю Конституц�ю - Основний Закон Укра�ниФ. Кожна особа, звичайно ж, ма� право на чисте, придатне для проживання навколишн� середовище. Ст. 50 Конституц�� передбача�, що Укожен ма� право на безпечне для життя � здоров'я довк�лля та на в�дшкодування завдано� порушенням цього права шкодиФ.

АНАЛ�З : ст. З - Управа � свободи людини та �х гарант�� визначають зм�ст � спрямован�сть д�яльност� державиФ, що Удержава в�дпов�да� перед людиною за свою д�яльн�стьФ, а Уутвердження � забезпечення прав � свобод людини � головним обов'язком державиФ. Таким чином, ми бачимо конституц�йне створен� додатков� умови для того, щоб держава почала б�льш ефективно виконувати еколог�чну функц�ю як один з основних напрям�в сво�� д�яльност�. ст. 50 Конституц�� гаранту� кожному Управо в�льного доступу до �нформац�� про стан довк�лля, про як�сть харчових продукт�в � предмет�в побуту, а також право на �� поширенняФ, а така �нформац�я Ун�ким не може бути засекреченаФ. Ц� права � дуже важливими для реал�зац��, � Конституц�я створила вс� умови для усп�шно� роботи цих �нститут�в. Ст. 8 Основного Закону Укра�ни проголошу�, що Унорми Конституц�� Укра�ни � нормами прямо� д��. Звернення до суду для захисту конституц�йних прав � свобод людини � громадянина безпосередньо на п�дстав� Конституц�� Укра�ни гаранту�тьсяФ. Отже, тепер кожен громадянин Укра�ни вправ� звертатися до суду, щоб захистити сво� еколог�чн� права � свободи. Це дуже важливо.(Норми Конституц��, як� регулюють в�дносини, пов'язан� з охороною довк�лля, цим, звичайно, не вичерпуються. ) ст. 13, яка визнача�: УЗемля, �� надра, атмосферне пов�тря, водн� та �нш� природн� ресурси, як� знаходяться в межах територ�� Укра�ни, природн� ресурси �� континентального шельфу, виключно� (морсько�) економ�чно� зониФ � об'�ктами права власност� Укра�нського народуФ, в�д �мен� якого вс� правомочност� власника можуть зд�йснювати органи державно� влади та м�сцевого самоврядування. же УКожний громадянин ма� право користуватися природними об'�ктами права власност� народу в�дпов�дно до законуФ. Але при цьому власн�сть � зобов'язу� (ч. 3): вона Уне повинна використовуватися на шкоду людин� � сусп�льствуФ, тобто власник ма� використовувати свою правомочн�сть з урахуванням �нтерес�в як окремих людей, так � всього сусп�льства. Ст. 14 проголошу� землю Уосновним нац�ональним багатством, що перебува� п�д особливою охороною державиФ � гаранту� право власност� на землю, яке Унабува�ться � реал�зу�ться громадянами, юридичними особами та державою виключно в�дпов�дно до законуФ,вс� суб'�кти права власност� проголошуються р�вними перед законом, то побачимо, що, нарешт�, ми побороли безв�дпов�дальн�сть у природокористуванн�. АЛЕ, НАЖАЛЬ, ВСЕ ЦЕ к ДЕКЛАРАТИВНИМ ПО В�ДНОШЕННЮ ДО ЕКОЛОГ�ЧНОГО СТАНУ Укра�ни, хоча дуже важливо з правово� точки зору. * Фактично держава мала й ма� р�зн� важел� впливу на природокористувач�в, аби примусити �х не порушувати вимог еколог�чно� безпеки, вести еколог�чно збалансоване господарство. Звичайно, ще треба багато зробити по впорядкуванню законодавства з цього питання, але сл�д подбати й про те, щоб додержання еколог�чних вимог було виг�дним для п�дпри�мств - лише тод� вони його виконуватимуть. Застосуванням т�льки засоб�в адм�н�стративного впливу (контроль, адм�н�стративна в�дпов�дальн�сть конкретних кер�вник�в п�дпри�мств) ще н�коли не вдавалося забезпечити ефективного дотримування законодавства. П�д економ�чними ж важелями впливу сл�д розум�ти не т�льки плату за використання природних ресурс�в, за забруднення навколишнього середовища, за складування в�дход�в, але й впровадження податкових п�льг за впровадження еколог�чних технолог�й, збалансованого виробництва. В умовах державно� монопол�зовано� економ�ки н� штрафи, н� економ�чн� санкц�� не могли бути достатньо ефективними - грош�, як� н�бито мали спрямовуватись на еколог�чн� проекти, перекладалися з одн��� державно� кишен� до �ншо�. Лише плюрал�зм власност�, наявн�сть р�зних природокористувач�в, р�вн�сть �х перед законом в�дпов�дно до ст. 13 Конституц�� дали держав� можлив�сть ефективно впливати на стан справ в охорон� довк�лля, держава ма� можлив�сть ставати на позиц�ю особи � захищати �� права, оск�льки за вс�х природокористувач�в, як� � суб'�ктами комунально� чи приватно� власност�, держава вже не в�дпов�да�. Не можна в�д не� вимагати надм�рно багато: держава не зможе одночасно виробляти автомоб�л�, ракети, танки, взуття, харч� � саму себе контролювати, щоб при виробництв� ус�х цих житт�во необх�дних для людини речей дотримувались еколог�чн� нормативи. Якщо ж держава позбавля�ться цього виробничого тягаря - вона д�йсно може стати на позиц�ю особи � захищати �� еколог�чн� права. ст. 16 Конституц��, яка визнача� Узабезпечення еколог�чно� безпеки � п�дтримання еколог�чно� р�вноваги на територ�� Укра�ни, подолання насл�дк�в Чорнобильсько� катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Укра�нського народуФ обов'язками держави. Отже, еколог�чна функц�я держави тепер ма� розвиватися значно ширше, н�ж ран�ш. Ст. 49 передбача� не т�льки право кожного на охорону здоров'я, але й обов'язок держави дбати про сан�тарно-еп�дем�чне благополуччя. У ст. 85 (п. 6) зазначено, що парламент затверджу� загальнодержавн� програми охорони довк�лля. Ст. 92 визнача�, що т�льки законами як правовими актами вищо� юридично� сили визначаються Управовий режим власност�Ф, основи еколог�чно� безпеки, Узасади використання природних ресурс�в, виключно� (морсько�) економ�чно� зони, континентального шельфу, осво�ння косм�чного просторуФ. Таким чином, як ми бачимо, держава нарешт� д�стала необх�дн� правов� норми на конституц�йному р�вн� для подальшого усп�шного вир�шення тих еколог�чних проблем, як� � в Укра�н�. Ё Але, звичайно, одним лише Основним Законом створити повноц�нну правову базу для сутт�вого пол�пшення еколог�чно� ситуац�� неможливо. Тут доречно згадати, що ще 1992 р. було розроблено концепц�ю розвитку еколог�чного права, яка тод� була названа Уеколог�чним деревом КостицькогоФ. (дивись розд�л 1) Одна з основних проблема розвитку еколог�чного законодавства сьогодн� поляга� у тому, що закони, як� прийма� Верховна Рада, ще часто мають декларативний характер, вони не � законами прямо� д��, як Конституц�я. Закони приймаються, а в них м�ститься багато посилань на �нш� законодавч� акти - � виника� необх�дн�сть у прийнятт� додаткових положень чи нав�ть зм�н. Але ж якщо ми передбачили у Конституц�� Укра�ни, що норми еколог�чно� безпеки вир�шуються законодавчими актами, то вже н�як� постанови Каб�нету М�н�стр�в чи р�шення м�н�стерств � в�домств не можуть регулювати ц��� сфери. Звичайно, п�д час роботи над еколог�чним законодавством треба враховувати й заруб�жний досв�д. Але Укра�на ма� й багато власних в�дкритт�в в галуз� еколог�чного права, як� ще нев�дом� в �нших кра�нах. Серед них - Закон про охорону атмосферного пов�тря, у якому йдеться про оплату використання пов�тря у промислових потребах. Природний ресурс використову�ться для виробництва, � н�хто за це не платить! На жаль, хоч п�сля прийняття закону � були дан� вказ�вки про розроблення в�дпов�дних норматив�в по визначенню � нарахуванню платн�, але саме через в�дсутн�сть цих методик згодом М�некобезпеки поставило питання про скасування ряду положень закону зам�сть в�дкладення введення в�дпов�дних статей у д�ю. Загалом же першочергова причина т��� еколог�чно� ситуац��, яку ми ма�мо нин� в Укра�н�, - еколог�чний та еколого-правовий н�г�л�зм, �гнорування вимог еколог�чно� безпеки у господарськ�й д�яльност�Е УМи повинн� пам'ятати, що еколог�чне майбутн� нашого народу ма� спиратися на три м�цн� стовпи: перший - це розвинута система еколог�чного права другий - це ефективна система адм�н�стративного контролю � регулювання, а трет�й - еколог�чна культура, що ма� вирости на баз� загально� еколог�чно� осв�тиФ- наголошу� В Костицький.

Державна пол�тика Укра�ни у галуз� охорони довк�лля . Основн� напрями державно� пол�тики Укра�ни у галуз� охорони довк�лля, використання природних ресурс�в та забезпечення еколог�чно� безпеки розроблено в�дпов�дно до статт� 16 Конституц�� Укра�ни, якою визначено, що забезпечення еколог�чно� безпеки � п�дтримання еколог�чно� р�вноваги на територ�� Укра�ни, подолання насл�дк�в Чорнобильсько� катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду укра�нського народу � обов'язком держави. Державна пол�тика у сфер� еколог��, як � будь як�й �нш�й сфер� повинна базуватися на стаб�льн�й систем� законодавства, акт�в, норматив�в , але ця система, особливо у перех�дний пер�од повинна бути еластичною , тобто вм�ти швидко реагувати на зм�ни навколишн�х компонент�в , вм�ти пристосовуватися до зм�н занадто складного середовища. � це � дуже ефективним засобом подолання еколог�чно� кризи та забезпечення природоохоронно� функц�� держави . Основн� напрями вт�люватимуться за допомогою системи еколог�чного права. Правовий механ�зм ма� надати основним напрямам ч�тко� ц�леспрямованост�, формально� визначеност�, загальнообов'язковост�, сприяти врегулюванню в�дносин у галуз� еколог��, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих � примусових заход�в до юридичних та ф�зичних ос�б щодо використання природних ресурс�в та �х в�дход�в � юридично� в�дпов�дальност� за порушення еколог�чного законодавства. Вивчення, анал�з та узагальнення практики застосування законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбача�ться зд�йснювати у двох напрямах: 1. Складання � затвердження еколог�чних норматив�в природокористування (стосовно надр, грунт�в, води, пов�тря, рослинност� тощо); 2. Складання � затвердження комплексу еколого-економ�чних показник�в державного контролю за станом довк�лля та д�яльн�стю господарчих структур. Важливим кроком до зм�цнення природоохоронно� сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституц�� Укра�ни, в як�й стверджу�ться, що забезпечення еколог�чно� безпеки та п�дтримання еколог�чно� р�вноваги на територ�� Укра�ни � обовТязком держави (стаття 16), кожному гаранту�ться право в�льного доступу до �нформац�� про стан довк�лля (стаття 50) � кожен зобовТязаний не завдавати шкоди природ� та в�дшкодовувати завдан� ним збитки (стаття 66). Також у ц�й сфер� Укра�на ма� так� закони та акти (про як� вже йшлося ран�ше) : УПро охорону навколишнього природного середовища"; "Про тваринний св�т" ; "Про природнозапов�дний фонд" ; "Про охорону атмосферного пов�тря" ; УЛ�совий кодекс Укра�ниФ ; У Водний кодекс Укра�ниФ ; Ф Земельний кодекс Укра�ниФ ; УКодекс Укра�ни про надраФ Е N Форму�, забеспечу� та реал�зу� державну пол�тику в галуз� охорони навколишнього природного середовища, рац�онального використання � в�дтворення природних ресурс�в М�н�стерство охорони навколишнього природного середовища та ядерно� безпеки Укра�ни (М�некобезпеки) , тобто саме це м�н�стерство зд�йсню� нормативно-правове регулювання, комплексне управл�ння та еколог�чний контроль щодо охорони, використання � в�дтворення. Науковими досл�дженнями щодо вивчення � розробки заход�в по збереженню б�олог�чного р�зноман�ття зайнят� фах�вц� наукових �нститут�в та центр�в, насамперед Нац�онально� академ�� наук (НАН): �нститут�в ботан�ки, зоолог��, г�дроб�олог��, географ��, б�олог�� п�вденних мор�в, еколог�� Карпат, молекулярно� б�олог��, м�кроб�олог��, кл�тинно� б�олог�� та генетично� �нженер��, Ради по вивченню продуктивних сил, Центрального ботан�чного саду, Донецького ботан�чного саду та �нших; �нститут�в Укра�нсько� академ�� аграрних наук (УААН): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроеколог��, ветеринарно� медицини, розведення � генетики тварин, птах�вництва, селекц�йно-генетичний, винограду � вина та �нш�; факультети � кафедри еколог�чного проф�лю учбових заклад�в тощо. Ряд питань, повТязаних з науковими досл�дженнями � управл�нням у ц�й сфер�, вир�шують науков� центри, лаборатор�� � �нститути при центральних органах виконавчо� влади, зокрема Укра�нський науково-досл�дний �нститут еколог�чних проблем та Укра�нський науковий центр еколог�� моря при М�н�стерств� охорони навколишнього природного середовища та ядерно� безпеки. Державне регулювання у ц�й сфер� не може �снувати без ефективно� системи нагляду за станом середовища, тобто без системи пост�йно д�ючого мон�тор�нгу. Еколог�чний мон�торинг довк�лля � сучасною формою реал�зац�� процес�в еколог�чно� д�яльност� за допомогою засоб�в �нформатизац�� � забезпечу� регулярну оц�нку � прогнозування стану середовища житт�д�яльност� сусп�льства та умов функц�онування екосистем для прийняття управл�нських р�шень щодо еколог�чно� безпеки, збереження природного середовища та рац�онального природокористування. Створення � функц�онування Державно� системи еколог�чного мон�торингу довк�лля повинно сприяти зд�йсненню державно� еколог�чно� пол�тики, яка передбача�: еколог�чно рац�ональне використання природного та соц�ально-економ�чного потенц�алу держави, збереження сприятливого середовища житт�д�яльност� сусп�льства; соц�ально-еколог�чне та економ�чно рац�ональне вир�шення проблем, як� виникають в результат� забруднення довк�лля, небезпечних природних явищ, техногенних авар�й та катастроф; розвиток м�жнародного сп�вроб�тництва щодо збереження б�ор�зноман�ття природи, охорони озонового шару атмосфери, запоб�гання антропогенн�й зм�н� кл�мату, захисту л�с�в � л�сов�дновлення, транскордонного забруднення довк�лля, в�дновлення природного стану Дн�пра, Дунаю, Чорного � Азовського мор�в Державна система екомон�торингу довк�лля � �нтегрованою �нформац�йною системою, що зд�йсню� збирання, збереження та оброблення еколог�чно� �нформац�� для в�домчо� та комплексно� оц�нки � прогнозу стану природних середовищ, б�оти та умов житт�д�яльност�, вироблення обгрунтованих рекомендац�й для прийняття ефективних соц�альних, економ�чних та еколог�чних р�шень на вс�х р�внях державно� виконавчо� влади, удосконалення в�дпов�дних законодавчих акт�в, а також виконання зобов'язань Укра�ни з м�жнародних еколог�чних угод, програм, проект�в � заход�в. Еколог�чний мон�торинг довк�лля зд�йсню�ться за довгостроковою державною програмою, яка визнача� сп�льн�, узгоджен� за ц�лями, завданнями, територ�ями та об'�ктами, часом (пер�одичн�стю) � засобами виконання д�� в�домчих орган�в державно� виконавчо� влади, п�дпри�мств, орган�зац�й та установ незалежно в�д форм власност�. Суб'�ктами Державно� системи еколог�чного мон�торингу довк�лля, в�дпов�дальними за обов'язкове зд�йснення Державно� програми екомон�торингу довк�лля, � м�н�стерства та �нш� центральн� органи виконавчо� влади, як� зг�дно з сво�ю компетенц��ю отримують � обробляють дан� про стан довк�лля � виробляють в�дпов�дн� р�шення щодо нормал�зац�� або пол�пшення еколог�чно� обстановки, рац�онального використання � забезпечення якост� природних ресурс�в. Об'�ктами �нформатизац�� в Державн�й систем� екомон�торингу довк�лля Укра�ни � процеси в�домчо� еколог�чно� д�яльност� та �х �нтеграц�я на локальному, адм�н�стративно-територ�альному � державному р�внях, як� в�дпов�дно охоплюють: територ�� промислово-м�ських агломерац�й, сан�тарно-захисних зон великих п�дпри�мств, в тому числ� АЕС, великих водоймищ, природоохоронних зон та �нших спец�ально визначених просторових одиниц ; територ�ю Автономно� Республ�ки Крим та територ�� областей Укра�ни; територ�� промислово-економ�чних рег�он�в, басейн�в великихр�чок та Укра�ни в ц�лому. територ�я кра�ни за ступенем еколог�чно� небезпеки под�ля�ться на зони, для яких встановлюються нормативи, як� дозволяють чи забороняють види виробничо�, господарсько� та �ншо� д�яльност�, що враховують еколог�чн�, соц�альн� та економ�чн� умови. ОСНОВН� ПР�ОРИТЕТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА � РАЦ�ОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРС�В N Витрати на реал�зац�ю природоохоронних програм � заход�в потребують значних кошт�в. Однак протягом найближчих 5 - 10 рок�в кра�на буде дуже обмежена у коштах, необх�дних для пол�пшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення рац�онального використання природних ресурс�в. Тому необх�дно ч�тко визначити пр�оритетн� напрями та проблеми з метою в�дпрацювання реал�стичних, ефективних та економ�чно виг�дних р�шень. З ц��ю метою, виходячи з реального еколог�чного стану територ�� Укра�ни, необх�дно враховувати так� основн� критер�� � чинники: пог�ршення здоров'я людей через значну забруднен�сть довк�лля; втрати, що призводять до зниження продуктивност� народного господарства, зумовлен� збитками або руйнуванням ф�зичного кап�талу � природних ресурс�в; пог�ршення стану або загроза завдати непоправно� шкоди б�олог�чному та ландшафтному р�зноман�ттю �, зокрема лукам, пасовищам, озерам, водоймам, р�чкам, землям, л�совим, прибережним � морським екосистемам, г�рським районам; еколого-економ�чну ефективн�сть природоохоронних заход�в. До основних пр�оритет�в охорони довк�лля та рац�онального використання природних ресурс�в належать: гарантування еколог�чно� безпеки ядерних об'�кт�в � рад�ац�йного захисту населення та довк�лля, зведення до м�н�муму шк�дливого впливу насл�дк�в авар�� на Чорнобильськ�й АЕС; пол�пшення еколог�чного стану басейн�в р�к Укра�ни та якост� питно� води; стаб�л�зац�я та пол�пшення еколог�чного стану в м�стах � промислових центрах Донецько-Придн�провського рег�ону; буд�вництво нових та реконструкц�я д�ючих потужностей комунальних очисних канал�зац�йних споруд; запоб�гання забрудненню Чорного та Азовського мор�в � пол�пшення �х еколог�чного стану; формування збалансовано� системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенц�алу економ�ки, еколог�зац�я технолог�й у промисловост�, енергетиц�, буд�вництв�, с�льському господарств�, на транспорт�; збереження б�олог�чного та ландшафтного р�зноман�ття, запов�дна справа. Для досягнення цього передбача�ться вир�шення таких завдань: зменшення до м�н�муму р�вня рад�ац�йного забруднення; захист пов�тряного басейну в�д забруднення, насамперед у великих м�стах � промислових центрах; захист � збереження земельних ресурс�в в�д забруднення, виснаження � нерац�онального використання; збереження � розширення територ�й з природним станом ландшафту, посилення природоохоронно� д�яльност� на запов�дних � рекреац�йних територ�ях; п�двищення ст�йкост� та еколог�чних функц�й л�с�в; знешкодження, утил�зац�я та захоронення промислових та побутових в�дход�в; запоб�гання забрудненню морських � внутр�шн�х вод, зменшення та припинення скиду забруднених ст�чних вод у водн� об'�кти, захист п�дземних вод в�д забруднення; збереження та в�дродження малих р�чок, зд�йснення управл�ння водними рес-ми на основ� басейнового принципу; завершення створення державно� системи мон�торингу навколишнього природного середовища; створення системи прогнозування, запоб�гання та оперативних д�й у раз� надзвичайних ситуац�й природного � природно-техногенного походження; забезпечення еколог�чного супроводу процесу конверс�� в�йськово-промислового комплексу; зд�йснення заход�в щодо еколог�чного контролю за д�яльн�стю Збройних Сил Укра�ни; розробка механ�зм�в реал�зац�� схем природокористування; впровадження д�йових економ�чних складових впливу на систему природокористування; створення системи еколог�чно� осв�ти, виховання та �нформування. Державна пол�тика у галуз� охорони довк�лля, використання природних ресурс�в та забезпечення еколог�чно� безпеки реал�зу�ться через окрем� м�ждержавн�, державн�, галузев�, рег�ональн� та м�сцев� програми, як� спрямовуються на вт�лення визначених пр�оритет�в.

Заключення Навколишн� природне середовище, що � джерелом п�двищено� еколог�чно� небезпеки, внасл�док д�� стих�йних сил природи або техногенно� руйн�вно� д�� ста� еколог�чно небезпечним об'�ктом, який повинен бути У�зольованийФ в�д людини � сусп�льства, �нших природних систем � комплекс�в шляхом встановлення спец�ального правового режиму, який ма� обмежувати або забороняти проживання на певн�й територ�� населення, зд�йснення там виробничо� д�яльност�. Кр�м того, необх�де вжиття заход�в, спрямованих на л�кв�дац�ю джерел небезпеки. Зрозум�ло, що говорити про охорону небезпечного середовища некоректно, юридично неправильно � по-людськи цин�чно. За умов його �снування доц�льно розробляти систему заход�в, в тому числ� правового характеру, спрямованих на запоб�гання виникненню небезпеки для людини � навколишнього природного середовища в�д д�� природно� стих��, техногенних авар�й та катастроф, на усунення �х шк�дливих насл�дк�в, а також насл�дк�в непродуманих р�шень, як� призводять до спустошення довк�лля � виникнення надзвичайних еколог�чних ситуац�й. Потр�бн� особливий юридичний режим використання небезпечного середовища (зд�йснення заход�в щодо очищення територ��, обмеження � заборона р�зних вид�в еколог�чно небезпечно� д�яльност� тощо) або зд�йснення комплексу заход�в на т�й територ��, де � потенц�йн� природн� джерела прояву небезпеки чи зд�йснюються еколог�чно небезпечн� види д�яльност� та експлуатуються в�дпов�дн� об'�кти. Необх�дно також передбачати особливий статус ос�б, як� тимчасово або пост�йно знаходяться в зон� п�двищеного еколог�чного ризику, та тих, що постраждали внасл�док д�� еколог�чно небезпечних чинник�в. Ризик п�двищено� еколог�чно� небезпеки зобов'язу� еколого-правову науку по-новому оц�нювати факти �� прояву. Ц� факти, як� набувають юридичного значення, зумовлюють необх�дн�сть �х правового закр�плення як юридичних факт�в виникнення в�дносин, пов'язаних з забезпеченням еколог�чно� безпеки. А це, в свою чергу, ма� породжувати специф�чн� обов'язки держави в частин� гарантування безпеки в�д прояву стих��, а також юридичних � ф�зичних ос�б, як� зд�йснюють еколог�чно небезпечн� види д�яльност� та експлуатують еколог�чно небезпечн� об'�кти. Кожен майбутн�й юрист, економ�ст, спец�ал�ст народного господарства, кожна св�дома людина повинна обовТязково мати загальне уявлення про особливост� сучасного еколог�чного стану , а також про основн� напрямки державно� пол�тики у галуз� охорони довк�лля, використання природних ресурс�в та забезпечення еколог�чно� безпеки . Еколог�зац�я економ�ки та св�домост� сусп�льства не � абсолютно новою проблемою. Практичне в�дображення еколог�чност� т�сно повТязано в першу чергу з державним регулюванням процес�в природокористування. Нове в данн�й проблем� � екв�валентн�сть обм�ну м�ж державою, природою та людиною, яка базуеться на законодавчих, орган�зац�йно-техн�чних р�шеннях. Ця проблема на сучасному етап� � дуже гострою. Вона була сформована протягом двох стол�ть � нин� набула свого критичного значення. Тому �сну� обТективна необх�дн�сть втручання держави в природно-еколог�чну сферу з метою досягнення збалансованного стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економ�чного партнерства м�ж субТектами п�дпри�мництва, м�ж �ноземними партнерами, на р�вн� планетарного сп�вроб�тництва заради виживання � подальшого розвитку Укра�ни, а також вс��� цив�л�зац�� . Укра�на повинна намагатися в�дпов�дним чином реагувати на сусп�льн� проблеми � п�дтримувати прогресивн� св�тов� �н�ц�ативи та р�шення: вступати у р�зн� м�жнародн� союзи, товариства, п�дписувати угоди. Наприклад так� як п�дписала в Р�о-де-Жанейро 1992 року УПорядок денний на XXI стол�ттяФ � Конвенц�ю про охорону б�олог�чного р�зноман�ття. Сьогодн�, на меж� третього тисячол�ття, Укра�на намага�тся стати державою, над�йним партнером щодо вир�шення глобальних � рег�ональних проблем у �вропейському � св�товому сп�втовариств�. Багатий природно-ресурсний потенц�ал, високоосв�чене населення, розвинут� �ндустр�я та �нфраструктура створюють вс� необх�дн� передумови для впровадження в Укра�н� вимог дано� Конвенц��. Як св�дчить досв�д, проводити ефективну пол�тику невиснажливого розвитку в держав� досить важко нав�ть за умов процв�таючо� економ�ки. Тим складн�шою вигляда� ця проблема в Укра�н�, в�дновлен�й держав�, яка пережива� успадковану глибоку системну кризу � змушена одночасно вир�шувати безл�ч проблем: економ�чних, соц�альних, еколог�чних.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные