Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7112

Наукова революц�я

Ситуац�я у галуз� досл�дження та викладання �сторико-економ�чних наук (економ�чно� �стор��, �стор�� економ�чно� думки, �стор�� галузевих економ�к тощо) в Укра�н� (як � в �нших пострадянських республ�ках) наприк�нц� 90-х рок�в докор�нно в�др�зня�ться в�д т���, в як�й доводилось працювати укра�нським радянським �сторикам-економ�стам к�нця 80-х рок�в. УПерестройкаФ в�дкрила можливост� для виявлення � констатац�� кризового стану �сторико-економ�чних наук у колишньому СРСР � на р�вн� досл�джень, � на р�вн� навчальних дисципл�н, як� дедал� б�льше в�дставали в�д св�тових досягнень. У звТязку з цим критикувалися серйозн� недол�ки в галуз� �сторико-економ�чних наук, хоч критичний анал�з незадов�льного стану не розкривав його глибинних причин. Вих�д з кризи вбачався в перебудов� марксистсько-лен�нського економ�чного вчення, теор�� та практики соц�ал�зму, тим часом �стор�я економ�чних вчень як навчальна дисципл�на перебувала у жалюг�дному стан�. П�зн�ше проф. к. М. Майбурд (Рос�я) охарактеризував цей стан таким чином: ФСправедливо заслуживши у студентському середовищ� славу одного з найнудн�ших занять, �стор�я економ�чно� думки перебувала на задв�рках економ�чних наук замизкана � недор�кувата, що пильно охоронялася в�д св�жих п�дход�в псевдовченимиФ[1]. Треба лише додати, що абсолютна б�льш�сть нав�ть студент�в-економ�ст�в були взагал� позбавлен� можливост� вивчати таку дисципл�ну. Протягом 90-х рок�в у сфер� досл�дження та викладання �сторико-економ�чних дисципл�н в�дбулися пом�тн� позитивн� зрушення, викликан�, безперечно, докор�нним зламом в �сторичн�й дол� Укра�ни, сусп�льно-економ�чних в�дносинах, у в�тчизнян�й систем� вищо� осв�ти. Вони нев�дд�льн� в�д процес�в системно� трансформац�� ринкового типу, що зд�йснюються нин� в кра�н�, в�д загального розвитку укра�нсько� економ�чно� науки. Найприм�тн�шою рисою цього розвитку на злам� двох тисячол�ть � подолання автарк�чно� замкнутост�, �нтенсивна �нтеграц�я в�тчизняно� науки у св�тову для сп�льного наукового прогресу. Тим самим поступово ма� бути подолана (хоч � не без проблем) багатор�чна св�дома �золяц�я укра�нсько� економ�чно� науки, насильно навТязана �й командно-адм�н�стративною системою. Водночас - це в�дродження основних традиц�й, закладених в укра�нськ�й економ�чн�й науц� у минулому стол�тт�. Нин�шн�й процес �нтеграц��, на нашу думку, в�дбува�ться за трьома основними напрямами. Перший - �нтенсивне творче осмислення й переосмислення, осво�ння в�тчизняними вченими матер�алу, накопиченого св�товою наукою, доведення його на належному р�вн� через навчальн� курси до майбутн�х спец�ал�ст�в. Св�дченням цього � пот�к перекладно� л�тератури, насамперед найв�дом�ших на Заход� п�дручник�в та навчальних пос�бник�в, стажування, навчання викладач�в та студент�в на р�зних курсах, сем�нарах тощо за кордоном. Другий - критичне осмислення проблем минулого розвитку економ�ки й економ�чних наук, сво�р�дна �нвентаризац�я здобутк�в, прорахунк�в та �н. Наприклад, потребу� критичного анал�зу викладен� у в�тчизнян�й л�тератур� концепц�� та практика проведення чисельних економ�чних реформ упродовж 20-80-х рок�в у колишньому СРСР. Трет�й - ориг�нальн� досл�дження складних проблем системно� трансформац��, тобто сучасного переходу в�д централ�зовано-планово� економ�ки до ринково�, осмислення ново� рол� науки. Зрозум�ло, вс� три напрями перепл�таються � вза�мод�ють, у межах кожного з них зд�йснюються досл�дження на нов�й парадигм� (парадигмах) св�тово� економ�чно� науки. У галуз� �стор�� економ�чно� думки процес �нтеграц�� укра�нсько� економ�чно� науки у св�тову в�дбува�ться специф�чно � складно. В�днайти можлив� засоби творчого вир�шення цих труднощ�в - важливе � актуальне завдання.

Наукова революц�я. Стан загально� економ�чно� теор�� та �сторико-економ�чних наук, що склався в Укра�н� з початку 90-х рок�в, на наш погляд, можна охарактеризувати, як наукову революц�ю. Д�йсно, визр�ли � вступили у вза�мод�ю вс� ключов� елементи модел� розвитку науки, що були розроблен� � досл�джен� в�домим американським вченим Т. Куном: парадигма, наукове товариство, нормальна наука, криза, екстраординарне досл�дження, традиц�я, наукова революц�я та �н. Коротко суть ситуац�� � вих�д з не� виявилися такими. Пан�вна марксистська парадигма опинилася у глибок�й криз�. Методи, що були прийнят� в теор��, не могли вир�шити поставлен� парадигмою основн� завдання, а сама теор�я не в�дпов�дала новим реал�ям, не давала в�дпов�д� на актуальн� питання. Вих�д з кризи в�дбува�ться шляхом науково� революц��, сутн�сть яко� поляга� у зам�н� попередньо� парадигми новою. На приклад� економ�чно� науки п�дтвердилися положення модел� Т. Куна про те, що Убудь-яка криза розпочина�ться з сумн�ву щодо парадигмиФ, що Унова теор�я зТявля�ться як безпосередня реакц�я на кризуФ [2]. Специф�ка науково� революц�� в галуз� �стор�� економ�чно� думки у постсоц�ал�стичних кра�нах, � в Укра�н� також, поляга� насамперед у в�дмов� в�д марксистсько� модел� розвитку економ�чно� науки як в�д неспроможно�. Вс�м в�дом� ключов� поняття марксизму: класовий, парт�йний п�дх�д до економ�чно� теор�� та оц�нки економ�чних вчень; под�л науки за класовою ознакою (буржуазна, др�бнобуржуазна, пролетарська); загострення �деолог�чно� форми класово� боротьби; под�л розвитку науки в�дпов�дно до так званого критер�ю проникнення досл�дника у глибину явищ та процес�в (УкласичнаФ - в ц�лому наукова � УвульгарнаФ - ненаукова, апологетична); Уперманентна кризаФ Увульгарно�Ф економ�чно� теор��; формац�йний п�дх�д до анал�зу сусп�льно-економ�чних процес�в; основоположн� теор�� - трудово� вартост�, додатково� вартост�, нагромадження кап�талу та �н. Специф�чно трактувався � предмет �стор�� економ�чно� думки, специф�чним був � базовий категор�альний �нструментар�й за повно� безапеляц�йност� нормативних суджень. Йдеться також про в�дкидання УмарксистськоФ- � Усоц�ал�змоцентристсько�Ф структуризац�� економ�чних вчень та в�дпов�дного характеру досл�дження й викладання матер�алу в курс� �стор�� економ�чних вчень. Та чи обмежу�ться наукова революц�я лише в�дмовою в�д кор�нних положень парадигми ортодоксального марксизму? Ствердна в�дпов�дь св�дчила б фактично про Уантимарксистську революц�юФ, яка справд� ма� м�сце, з урахуванням переходу на нов� парадигми. Проте цей перех�д доповню�ться новими важливими процесами. Нова парадигма освою�ться у принципово в�дм�нних в�д минулого умовах: духовно� свободи, творчост�, концептуального плюрал�зму, в�льних дискус�й, неупередженого пошуку �стини тощо. Цитати основоположник�в марксизму, р�шення парт�йних л�дер�в � зТ�зд�в, монол�тн�сть погляд�в (вимушена, штучна), згода б�льшост� тощо перестали д�яти як критер�й �стини або �стина в останн�й �нстанц��. Значно актив�зувалось вивчення �стор�� економ�чно� думки Укра�ни. З початку 90-х рок�в вийшло у св�т близько двох десятк�в монограф�й з ц��� проблематики, як� заповнили деяк� Уб�л� плямиФ у в�тчизнян�й економ�чн�й науц�, п�дняли нов� актуальн� теми. Зг�дно з моделлю розвитку науки Т. Куна зм�на парадигми в результат� науково� революц�� не обовТязково означа� ц�лковиту в�дмову в�д попередн�х знань. Положення старо� парадигми можуть слугувати нов�й як Участковий випадокФ загальн�ших погляд�в. З огляду на це важливим � використання в ход� осво�ння ново� парадигми д�йсно ц�нних елемент�в марксового п�дходу: д�алектичного та �сторичного метод�в досл�дження, врахування суперечностей соц�ально-економ�чного розвитку, допущення момент�в дискретност� в розвитку науки, врахування досягнень загальнолюдсько� й нац�онально� культури та �н. Парадигми, альтернативн� марксов�й, не виключають вс�х цих елемент�в за умови УзняттяФ з них класових, �деолог�чних та �нших шк�дливих нашарувань. Безперечно, марксизм як напрям (теч�я) св�тово� економ�чно� думки залиша�ться обТ�ктом вивчення в курс� �стор�� економ�чних вчень, хоч це вивчення й оц�нка його �сторичного м�сця в економ�чн�й науц� принципово зм�ню�ться. Нового осмислення та оц�нок вимага� також розкол (наприк�нц� Х�Х ст.) марксизму на два табори: ортодоксальний марксизм � рев�з�он�зм (критичний марксизм), боротьба м�ж ними, �� насл�дки, вплив на сучасн�сть. Отже, наукова революц�я в економ�чн�й науц� на теренах Укра�ни в�дбулась. пп не можуть в�дм�нити чи спростувати н�як� недол�ки в економ�чн�й теор�� та �стор�� економ�чно� думки, у викладанн� цих наукових дисципл�н, помилки у зд�йсненн� радикальних економ�чних перетворень чи ще як�сь внутр�шн� або зовн�шн� обставини. На в�дм�ну в�д загально� економ�чно� теор��, де наукова революц�я супроводжувалась масовою зм�ною вив�сок, перейменувань колишн�х кафедр пол�тично� економ�� � навчального предмета, дискус�ями про сп�вв�дношення пол�тично� економ��, економ�чно� теор�� та Уеконом�ксФ, шараханням у крайнощ�, в �стор�� економ�чно� думки зовн�шньо революц�я пройшла майже непом�тно. Не довелося м�няти вив�сок � вдаватися до перейменувань з к�лькох причин. По-перше, через в�дсутн�сть в Укра�н� в�дпов�дних кафедр. (Цей факт - одне з яскравих св�дчень жалюг�дного значення, яке надавалося �стор�� економ�чно� думки укра�нських, � не лише в укра�нських, вузах.) На жаль, на р�вн� вуз�в ситуац�я щодо цього майже не зм�нилася. По-друге, тому що у всьому св�т�, � в колишн�х соц�ал�стичних кра�нах також, у ХХ ст. �стор�я економ�чно� думки (вчень) завжди досл�джувалась � викладалась в�дпов�дно як наукова й навчальна дисципл�на. В�драдно, що завдяки нов�й стратег�� М�н�стерства осв�ти Укра�ни значно розширилося коло майбутн�х спец�ал�ст�в у галуз� економ�ки, зобовТязаних вивчати �сторико-економ�чн� науки. До цього залучен� студенти державних � недержавних економ�чних вуз�в, де курси економ�чно� �стор�� та �стор�� економ�чних вчень набули статусу нормативного. Заради справедливост� сл�д констатувати �снування в л�тератур� точки зору, за якою не лише марксизм, а Увся сучасна економ�чна теор�я, незважаючи на вражаючий прогрес, перебува� у глибок�й криз�Ф [3]. Нову �� парадигму ще потр�бно виробити. Отже, наукова революц�я - справа майбутнього. Роль традиц��У модел� розвитку науки Т. Куна важлива роль в�дведена традиц��. УНормальна наука, на розвиток яко� змушен� витрачати майже весь св�й час б�льш�сть вчених, грунту�ться на припущенн�, що наукове товариство зна� св�т, який нас оточу�. Багато усп�х�в науки породжуються завдяки прагненню товариства захистити це припущення, � якщо необх�дно, то й дуже дорогою ц�ною. Нормальна наука, наприклад, часто пригн�чу� фундаментальн� нововведення, тому що вони неминуче руйнують �� основн� настановиФ [2]. В економ�чн�й науц� до цього додаються ще й �нш� фактори, насамперед парт�йн� �нтереси (Уфур�� приватного �нтересуФ, за висловом К. Маркса). Отже, за моделлю розвитку науки Т. Куна, традиц�я у науковому товариств� в�д�гра� подв�йну роль: стимулятора розвитку науки у межах пан�вно� парадигми � гальма щодо усв�домлення кризового стану науки й пошуку ново� парадигми. Дещо розвинемо це положення стосовно пан�вно� ран�ше марксистсько� парадигми. З одного боку, традиц�я (заклики до Утворчого розвитку наукиФ) не виключала введення в парадигму певних нових положень. Неодм�нною умовою цього було те, що ц� положення не повинн� розхитувати чи руйнувати пан�вну парадигму. Мета - гнучк�ше пристосування до зм�н у св�тов�й та нац�ональн�й економ�ц�, економ�чн�й теор�� Заходу, введення у марксистськ� ортодоксальн� трактування елемент�в реал�зму тощо. Такими були, наприклад, теза про дв� функц�� Усучасно� буржуазно� пол�теконом��Ф - �деолог�чну та практичну, уточнення хронолог�чних меж та сутност� Укризи вульгарно� пол�теконом��Ф, розвиток �де� Ф. Енгельса про пол�тичну економ�ю у широкому � вузькому значенн� та �н. В �стор�� економ�чно� думки наведен� вище тези й положення активно розвивало багато укра�нських вчених (Р. Х. Василь�ва, С. М. Злупко, �. �. Кукурудза, С. В. Мочерний, В. Д. С�кора та �н.). До цього ж розряду сл�д в�днести � положення про подолання догматизму в розробц� й викладанн� пол�тично� економ�� (В. К. Черняк, А. К. Покритан, �. С. Ястремський та �н.), матер�альне � нематер�альне виробництво тощо. З другого боку, традиц�я (заклики до захисту статус-кво, п�дтримуван� владою) гальмувала розвиток справд� нових положень, небезпечних для пан�вно� парадигми, обгрунтованих укра�нськими вченими (В. П. Корн��нко, Ю. М. Пахомов): положення про робочу силу як товар в умовах соц�ал�зму; концепц�я Уринкового соц�ал�змуФ. Б�льше того, автори под�бних трактувань п�длягали острак�зму, шельмуванню. Це та реальна Удорога ц�наФ захисту пан�вно� парадигми, про яку в абстрактн�й форм� висловлювався Т. Кун, не говорячи вже про загальний заст�й в економ�чн�й науц�. Подв�йна роль традиц�� в укра�нсько-радянському науковому товариств� сприяла такому самому подв�йному впливу пол�тично� економ�� й �сторико-економ�чних наук на економ�чну пол�тику держави. З одного боку, заохочувався пошук шлях�в п�двищення ефективност� сусп�льного виробництва, реформування господарського механ�зму, вивчення досв�ду та досягнень кра�н розвинуто� ринково� економ�ки. З �ншого, всупереч зазначеному вище, обмежувалося поле пошуку, в�н гальмувався, в ц�лому прир�кався на невдачу. Таким чином, традиц�я у науковому товариств� з пан�вною марксистською парадигмою активно перешкоджала будь-як�й системн�й трансформац�� економ�ки. �ншими словами, вона ефективно виконувала свою функц�ю захисту �снуючого в т� часи державного соц�ал�зму. Натом�сть традиц�я наукового товариства Заходу за будь-яких парадигм економ�чно� науки спрямована на захист ринкового типу економ�ки, а тим самим � на системну трансформац�ю ринкового типу.

Виб�р парадигм. До яко� ж науково� парадигми (парадигм) в�дбувся перех�д? Чи �сну� тут виб�р взагал�? На основ� яко� парадигми досл�джувати � викладати �стор�ю економ�чно� думки у подальшому?Г�потеза про зд�йснення революц�� в галуз� економ�чно� науки на терен� постсоц�ал�стичних кра�н передбача� прийняття парадигми розвитку науки Т. Куна. Однак �сну� ще одна площина проблеми переходу до ново� парадигми, тобто концептуально� модел� постановки та розвТязання проблем �сторико-економ�чно� науки. Виявля�ться, що �сну� свобода вибору у межах загально� парадигми розвитку науки конкретних парадигм щодо �стор�� економ�чно� думки. Йдеться насамперед про релятив�стський � абсолютистський п�дходи до вивчення �стор��. На думку професора М. Блауга, релятив�ст розгляда� кожну окрему теор�ю, висунуту в минул� епохи, як б�льш чи менш точне в�дображення тод�шн�х умов - кожна теор�я, по сут�, однаково виправдана у власному контекст�. Абсолютист стежить т�льки за строго �нтелектуальним розвитком предмета, який в�н розгляда� як неухильний прогрес в�д помилки до �стини. Релятив�сти не можуть класиф�кувати теор�� р�зних пер�од�в у терм�нах УкращеФ чи Уг�ршеФ; абсолютисти не можуть утриматися, щоб не зробити цього. Майже кожного �сторика економ�чно� думки можна в�днести до того чи �ншого полюсу сво�р�дного континууму п�дход�в до теор�й минулого [4]. Отже, реально �сну� множинн�сть п�дход�в до вивчення �стор�� економ�чно� думки, свобода �х вибору � дискус�я з приводу такого вибору. Зрозум�ло, що кожен з п�дход�в ма� сво� переваги й недол�ки. Парадигма релятив�ст�в да� змогу досл�дити та викласти економ�чн� теор�� у �х �сторичн�й неповторност�, у контекст� �х виникнення та розвитку, розкрити �х специф�ку. Як приклад, М. Блауг зверта� увагу на те, що класична економ�чна теор�я була такою ж макро-, як � м�кроеконом�кою; неокласична теор�я була вже лише м�кроеконом�кою; макроеконом�ка знову в�днайшла себе з допомогою Кейнса � протягом десятил�ття фактично зам�нила м�кроеконом�ку. Сумн�вно, щоб под�бн� драматичн� зрушення фокусування пояснювалися лише через терм�ни �нтелектуальних сил, як це схильн� стверджувати абсолютисти [4]. З релятив�стсько� точки зору, ц�нн�сть под�бних сумн�в�в особливо зроста� з урахуванням того факту, що сам М. Блауг - приб�чник абсолютизму. Недол�ком релятив�стського п�дходу � те, що в�н не да� змоги простежити за внутр�шньою лог�кою виникнення та розвитку економ�чно� теор��, провести грунтовний пор�вняльний анал�з р�зних концепц�й економ�чно� думки. Коридор вибору розширю�ться також за рахунок визначення та дотримання певного напряму економ�чно� науки, з позиц�й якого тракту�ться й оц�ню�ться �стор�я р�зних економ�чних теор�й. Адже в�домо, що св�това економ�чна думка в�дзнача�ться множинн�стю альтернативних теор�й, шк�л, напрям�в. Проте �снують певн� традиц��. Представники �нституц�онально-соц�ального напряму виступають зазвичай з релятив�стських позиц�й (Р. Хейлбронер. УФ�лософи св�ту. Життя, часи та �де� великих економ�чних мислител�вФ (3-е вид., 1968); Дж. К. Гелбрейт. У�стор�я економ�чно� науки: минуле як тепер�шн�Ф (1989); У. Дж. Семюелс. У�стор�я економ�чно� думки як �нтелектуальна �стор�яФ (1974)). Слабк�ше виражений звТязок з релятив�стським п�дходом у представник�в �нших напрям�в сучасно� економ�чно� думки. Американськ� �сторики-економ�сти Дж. Шпенглер, А. Чолк, К. Гудв�н вважають, що п�сля останньо� третини Х�Х ст. у приб�чник�в р�зних напрям�в економ�чно� теор�� посилю�ться абсолютив�стське тлумачення �стор�� економ�чно� науки. Але хоч би яким було це тлумачення, перех�д на нов� парадигми вимага� грунтовного вивчення ус�х теч�й св�тово� економ�чно� думки, �х перехресно� науково� критики, макро- � м�крор�вневого, позитивного � нормативного п�дход�в тощо. До того ж не виключена поява нових теор�й, шк�л, синтез попередн�х.Нац�ональне � м�жнародне: проблема по�днанняОсво�ння ново� парадигми потребу� висв�тлення в �стор�� св�тово� економ�чно� думки �стор�� розвитку в�тчизняно� науки. Нав�ть у нин�шн�х навчальних курсах �стор�я укра�нсько� економ�чно� думки розгляда�ться, по сут�, в�д�рвано в�д св�тово� � тим самим мимовол� створю�ться хибне уявлення про �� н�бито перифер�йний (УхуторянськийФ) характер (поза основними школами та теч�ями св�тово� економ�чно� науки). Грунтовне досл�дження та висв�тлення в�дпов�дних питань становлення � розвитку нац�онально� економ�чно� науки у межах розд�л�в, присвячених анал�зов� цих теч�й, в орган�чному звТязку з генеральними тенденц�ями �х розвитку дало б змогу зняти це непорозум�ння. Проте головним завданням залиша�ться п�днесення наукового р�вня досл�джень �стор��, становлення та розвитку р�зних галузей в�тчизняно� економ�чно� думки (пол�теконом��, статистики, ф�нанс�в та �н.). Тут можлив� ориг�нальн� знах�дки, до яких варто в�днести думку в�домого укра�нського вченого-економ�ста, проф. Ки�вського та Харк�вського ун�верситет�в Г. М. Цехановецького (1833-1898) про уявн�сть суперечност� р�зних концепц�й ц�нност� (вартост�) товар�в. Ще у 1859 р. в�н писав: УУ поняття ц�нност� входять поняття � прац�, � корисност�. Корисн�сть становить необх�дну основу для ц�нност�, але не виробля� останньо�; праця необх�дна для виробництва ц�нност�, однак ц�нн�сть не пропорц�йна прац�Ф [5]. Лише на злам� стол�ть стало можливо достойно оц�нити плодотворн�сть постановки питання про синтез затрат прац� та корисност� у св�тл� минулого � сучасного розвитку св�тово� економ�чно� науки. До сьогодн� не досл�джен� питання �стор�� розвитку укра�нськими вченими р�зних теоретичних систем � економ�чних категор�й (ц�нност�, продуктивно� � непродуктивно� прац�, зароб�тно� плати, прибутку, ренти, кап�талу � т. �н.). Сл�д п�дкреслити, що чимало значних праць в�домих укра�нських економ�ст�в минулого дотепер ще не стали обТ�ктом грунтовного наукового досл�дження, не кажучи вже про неопубл�кован� рукописи (наприклад, В. Я. Железнов. УЭкономические воззрения первых русских агрономов XVIII - начала XIX вв.Ф). Кр�м суто науково� ц�нност�, так� досл�дження матимуть ще одне благородне призначення: вони сприятимуть подоланню традиц�йного �гнорування в�тчизняно� економ�чно� науки у заруб�жних курсах �стор�� економ�чних вчень. Перех�д на нов� парадигми докор�нно зм�ню� оц�нку досв�ду 20-80-х рок�в ХХ ст. у галуз� в�тчизняно� економ�чно� науки. В�дкида�ться також под�л економ�чно� теор�� на так звану пол�тичну економ�ю соц�ал�зму, кап�тал�зму, докап�тал�стичних формац�й. Однак при цьому не сл�д впадати у крайнощ�, �гноруючи певн� реальн� здобутки в�тчизняно� економ�чно� науки у радянський пер�од. Таким чином, творче засво�ння нових парадигм - це одночасно � �х насичення нац�ональною специф�кою, по�днання загальноцив�л�зац�йного з особливим нац�ональним. �стор�я економ�чно� думки � сучасна економ�чна трансформац�яЧи �сну� звТязок м�ж �стор��ю економ�чно� думки � сучасною системною трансформац��ю? На перший погляд напрошу�ться заперечна в�дпов�дь, бо процеси економ�чно� трансформац��, що в�дбуваються у постсоц�ал�стичних кра�нах, - це наше сьогодення, яке не ма� �сторичних аналог�в. ОбТ�кт трансформац�� - централ�зовано-планов� нац�ональн� економ�ки, що перетворюються на ринков�, - виник лише на початку 90-х рок�в. Однак це не заперечу� багатостороннього звТязку минулого, тепер�шнього � майбутнього час�в. По-перше, �стор�я економ�чно� думки ма� справу з масивом питань, що стосуються передумов економ�чно� трансформац�� (зокрема, дискус�� про реформован�сть чи нереформован�сть соц�ал�стично� економ�ки, причини �� краху, роль економ�чно� науки в обгрунтуванн� господарських реформ). Анал�з таких питань наводить багатьох вчених на думку про безальтернативн�сть переходу в�д централ�зовано керовано�, планово� економ�ки до ринково�, що його зд�йснюють понад 30 кра�н св�ту. По-друге, �стор�я економ�чно� думки вивча� концепц�� економ�чно� трансформац�� та теор��, з позиц�й яких тракту�ться суть та х�д системних перетворень ринкового типу (зм�шано� економ�ки, монетаризму, соц�ального ринкового господарства та �н.). Ретроспективний погляд на ц� концепц�� � особливо на �х нормативну складову у контекст� конкретного соц�ально-економ�чного розвитку да� змогу глибше зрозум�ти сутн�сть та ймов�рн� насл�дки �х застосування у процес� системно� трансформац��. По-трет�, з позиц�й в�дкинуто� марксистсько� парадигми � �� ядра - пТятиформац�йно� модел� розвитку сусп�льства - нин�шня системна трансформац�я вигляда� як регрес, якщо не нонсенс. Перех�д на нов� парадигми в умовах перетворень ринкового типу загострю� питання про �сторизм теор�й та �сторизм сусп�льного розвитку. �стор�я економ�чно� думки перекону�, що подолання анти�сторизму у немарксистськ�й економ�чн�й теор�� сприяло виникненню концепц�й шести стад�й економ�чного зростання У. Ростоу; трьох тип�в сусп�льства (до�ндустр�альне, �ндустр�альне, пост�ндустр�альне, або �нформац�йне) представник�в нео�нституц�онал�зму (Д. Белл, Дж. К. Гелбрейт, А. Тоффлер та �н.); мегатренд�в Дж. Несб�та; теор�й неол�берал�зму.Отже, �стор�я економ�чно� думки - це минуле, що виступа� як сучасне � майбутн�.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные