Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 7061

Реферат з �стор�� Збройних сил Укра�ни

на тему : УБ�й у Катеринослав�Ф(1917р.)

студента 33-ю взводу Бонюка Олекс�я Петровича

Ки�в 1996

Наприк�нц� грудня 1917 року в Укра�н� склалась вкрай напружена пол�тична ситуац�я . Тривала ворожнеча в кер�вництв� Центрально� Ради , а Центральна Рада та Раднарком в свою чергу конфл�ктували м�ж собою . Раднарком не м�г д�йти згоди �з б�льшовиками Харкова , а харк�вськ� б�льшовики не хот�ли визнавати самост�йн�сть ки�вських б�льшовик�в .Тривала боротьба Раднаркому з Донським урядом та б�логвард�йцями , ситуац�я на н�мецькому фронт� була нестаб�льною в тилу панував розлад та анарх�я . За таких обставин неможливо було вир�шити кожну проблему окремо , а тому укра�нськ� та радянськ� д�яч� перебували у розгубленост� , оск�льки ан� перш� ан� друг� не наважувались брати на себе вир�шення ус�х проблем . За вир�шення цих проблем взявся Раднарком , зг�дно з особистим наказом Лен�на була призначена особа , яка б керувала бойовими д�ями проти донц�в , б�логвард�йц�в та У�х пос�бник�в У.Це був В.Антонов -Овс��нко .П�д пос�бниками Лен�н мав на уваз� Центральну Раду . Але завдання це було не з легких оск�льки Харк�вськ� б�льшовики не п�дтримували в�дкриту агрес�ю проти Центрально� Ради . Але не зважаючи на це радянськ� в�йська поступово почали переходити до бойових д�й . Яскравим прикладом можуть слугувати збройн� сутички на станц�ях Лозов�й та Синельниково . Подальш� кроки В.Антонова-Овс��нко вгадати було неважко - Харк�в та Кареринослав . Тим б�льше , що Харк�в уже знаходився у його руках , а Катеринослав з великою к�льк�стю м�сцево� червоно� гвард�� в будь- який момент готовий був повстати . Збройна сутичка у Катеринослав� , на в�дм�ну в�д попередн�х , була вже в�дкритим втручанням у внутр�шн� справи Укра�ни , служила початком в�йни Раднаркому з Центральною Радою .Адже попередн� сутички можна було пояснити необх�дн�стю боротьби з б�логвард�йцями Корн�лова та Донським урядом генерала Калед�на , а в цьому випадку втручання у в�дносини м�ж укра�нською владою Катеринослава та б�льшовицьким ревкомом було неприхованою агрес��ю . Нав�ть Антонов -Овс��нко в сво�х записках наводить наказ за яким загону кгорова доручалось п�дняття в Катеринослав� повстання та захоплення м�ста . На той час в Катеринослав� нараховувалось близько 1500 багнет�в в�йськ Центрально� Ради . За спогадами Антонова -Овс��нко там знаходилось 5000 червоногвард�йц�в , полк �мен� Пилипа Орлика , що тяж�в до останн�х , нейтральна артилер�я та 1500 гайдамак�в . Як згадував генерал М.Омельянович -Павленко , вже восени 1917 року в Катеринослав� був утворений гайдамацький кур�нь , який був �диною м�сцевою в�йськовою укра�нською формац��ю .Але б�льш реальною вигляда� �нформац�я про наявн�сть в м�ст� трьох укра�нських угрупувань: Катеринославського куреня Ув�льного козацтваФ, Сердюцького полку �мен� П.Орлика та зукра�н�зованого 134-го Феодос�йського . Що ж становили ц� в�йськов� п�дрозд�ли : гайдамацький кур�нь був укомплектований переважно з добровольц�в � справляв дуже добре враження .Звичайно до нього вступила студентська та г�мназична молодь , яка не мала в�йськово� п�дготовки . Цей кур�нь знаходився п�д командуванням майбутнього захисника Карпатсько� Укра�ни тод� старшини , а пот�м штабс -кап�тана Серг�я кфремова . Йому допомагав теж старшина � його брат Олександр кфремов та ком�сар Центрально� Ради �нженер �ван Труба . Другим в�йськовим формуванням на яке спирались м�сцев� представники Центрально� Ради був 134-й Феодос�вський полк . Радянськ� ком�сари у сво�х спогадах писали, що цей полк п�д впливом аг�тац�� оф�цер�в схилявся до п�дтримки укра�нсько� влади .Разом з гайдамацьким куренем Феодос�йський полк нараховував близько 1500 багнет�в , але нав�ть за тако� чисельност� враховуючи неп�дготовлен�сть студент�в навряд чи в�н був серйозною перепоною для б�льшовик�в . Трет�м п�дрозд�лом , що мав в�дношення до в�йськ Центрально� Ради , як зазначалось був сердюцький полк �мен� Пилипа Орлика . Цей полк прибув з п�вноч� . Цей полк був створений вл�тку 1917 року з вояк�в -укра�нц�в 60-о� див�з�� на П�вн�чному фронт� . Переважали в полку укра�нськ� кадри 240-го рос�йського полку , а очолював його п�дполковник Липовець . П�сля Жовтневого перевороту у Петреград� б�льшовики значно посилили вплив у цьому полку .На чол� в�йськово� ради став укра�нець - б�льшовик , який поступово почав демоб�л�зовувати кращ� кадри . За таких обставин полк залишила значна к�льк�сть старшини . П�дполковник Липовець втратив вплив на вояк�в полку , оск�льки т� робили на нього замах . Незабаром майже повн�стю зб�льшовичений полк ви�хав до Катеринослава . Хоча в�н складався з укра�нц�в , але б�льшовицьк� погляди переважали за �нтересидержавницьк�. Сила полку сягала майже 1000 багнет�в . Не зважаючи на те, що � сам� б�льшовики висловлювали побоювання щодо прихильност� даного полку , але врешт� п�д час вуличних бо�в в�н виступив на боц� б�льшовик�в. Кр�м того в м�ст� знаходились 228-й та 271-й запасн� полки , запасний гарматний див�з�он та запасний уланський ескадрон. П�хотн� п�дрозд�ли оголосили п�дтримку б�льшовик�в , але були роззбро�н� � не становили серйозно� в�йськово� сили . Гармаш� ж п�дтримували в�йська ЦР . Уже п�д час бо�в деяка частина солдат�в хнову була озбро�на б�льшовиками та брала участь в под�ях на �хньому боц�. Досить чисельною була червона гвард�я Катеринослава . Однак справжня �� чисельн�сть була набагато меншою н�ж писав Антонов -Овс��нко . Загалом чисельн�сть червоно� гвард�� доходила до 2000 багнет�в , як� отримали 10000 квинт�вок , 10 м�льйон�в патрон�в , десять кулемет�в та к�лькасот наган�в за допомогою Лен�на .З такими силами можна було виступати проти в�йськ ЦР. Незабаром було знайдено � прив�д до повстання . Ним став броньовик , який 24 грудня гайдамаки привезли з Олександр�вська � к�лька раз�в пр�хали на ньому по проспекту. Спо�вши охорону броньовика вином , б�льшовики вивезли його на подв�рФя Брянського заводу . На ранок 26 грудня представники укра�нсько� влади прибули на завод з умовою повернути броньовик до 14-00 . Звичайно, що червоногвард�йц� броньовик не повернули , а тому 8 с�чня у Катеринослав� було розпочато вуличн� бо� . Розташована б�ля монастирського л�су артилер�я почала обстр�л Брянського заводу . Украйнськ� п�дрозд�ли м�цно закр�пились на околиц� м�ста , де знаходились �хн� казарми � вжили заходи для розм�щення посилених загон�в на станц�� та на вокзал� Катеринослава. Кр�м того, в центр� м�ста , на пошт� були з�бран� потужн� сили для штурму Ради роб�тничих та солдатських депутат�в, де знаходився Ревком з великим червоногвард�йським загоном. Поруч �з Озерним базаром розташовувалися резерви в�йськ ЦР. Полк �м. Орлика , що перебував у казармах , оголосив про св�й нейтрал�тет. Про це оголосили � 228-й та 271-й запасн� полки. Головн� сили червоногвард�йц�в дислокувались на Брянському завод�. З розробленим планом б�льшовики створили к�лька ударних груп , як� направили в р�зн� к�нц� м�ста. Але вжит� ними заходи виявились недостатн�ми. Увечер� 26 грудня укра�нськ� п�дрозд�ли майже повн�стю оволод�ли ситуац��ю � в прим�щенн� м�сько� думи розпочалися мирн� переговори. Звичайно для б�льшовик�в ц� переговори були звол�канням часу, оск�льки за наказом Антонова-Овс��нко �м на допомогу вирушив заг�н червоногвард�йц�в на чол� з кгоровим, кр�м того вони вс�ма засобами намагались притягнути на св�й б�к нейтральн� полки. 27 грудня в звФязку з переговорами вся перша половина дня минула в споко�, але це дало змогу б�льшовикам оговтатись та моб�л�зувати сво� сили: до будинку Рад п�д�йшло сол�дне п�дкр�плення - червоногвард�йц� Амурського та Брянського завод�в � частина полку �м. Орлика згодилась виступити на �х боц�. Цей полк захопив батарею, що обстр�лювала Брянський завод � вибив п�дрозд�ли ЦР з вокзалу. Розум�ючи важлив�сть захоплення будинку Рад, укра�нськ� частини в н�ч з 27 на 28 грудня п�шли в наступ, але ця атака зак�нчилась невдачею. Т��ю ж н�ччю на станц�ю �грень , що поруч з Катеринославом, прибув заг�н кгорова, в якому був нав�ть бронепо�зд. В м�ст� продовжував майор�ти жовтоблакитний прапор лише над одн��ю буд�влею - поштою. У н�ч на 29 грудня рос�йський заг�н з тилу вв�рвався на пошту, пудкр�плений атакою катеринославц�в. О 12 годин� ноч� укра�нськ� представники п�дписали акт кап�туляц��.В результат� бо�в рос�йськ� червоногвард�йц� втратили 10 чолов�к убитими та 20 пораненими , а катеринославц� - 11 убитими � к�лька десятк�в поранених. На жаль даних про втрати укра�нських п�дрозд�л�в нема�. Частини решток в�йськ Центрально� Ради в�д�йшли до Олександр�йська. Один заг�н гайдамак�в ви�хав до Ки�ва, де згодом брав участь в оборон� столиц� в�д радянських в�йськ. П�ля бою в Катеринослав�можна було вже сказати. Що б�льшовицький уряд почав вести в�дкрит� бойов� д�� проти Центрально� Ради. Отже, розпочалась укра�нсько-б�льшовицька в�йна. Укра�на була втягнута в громадянську в�йну, початок як�й поклав пох�д Антонова-Овс��нка проти б�логвард�йц�в .

Л�тература:

1. Революц�я на Укра�н� , К.1930
2. Нов�ков А. Катеринославський жовтень. К.87
3. Д.Дорошенко .�стор�я Укра�ни.
4. ПотаповМ.ЧервонаГвард�яКатеринослава.К.87 5.Я.Тинченко . Перша укра�нсько-б�льшовицька в�йна (грудень 1917-березень 1918).К96

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные