Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 19221

Миколавська фля Нацонального унверситету УКиво-Могилянська АкадемяФ

Дисциплна: соцологя

Реферат на тему:

Виконав: студент економчного ф-ту групи №213 Романшин О.В. Переврив: викладач Онофрйчук О.А.

Миколав - 1999 Змст. Вступ3 Сутнсть та види конфлктних ситуацй4 Конфлкт та конкуренця: вдмнн та спльн риси7 Функц конфлкту7 Теоря гор8 Види конфлктв.9 Причини конфлктв10 Структура динамка конфлкту.11 Методи управлння конфлктами.13 Висновок16 Список використаних джерел:17

Вступ Кожна людина ункальна, неповторна. Кожна ндивдуальнстю вбльшй чи менший мр усвдомлю це. Один радуться, що його зовншнсть, манери, оцнки та поведнка рзко вдрозняться вд загальноприйнято. нший засмучуться, коли помча, що чимось вдрзняться вд загально маси, намагаться не видлятися, злитися з натовпом, бути як вс. Наскльки ми уважн до ндивдуальних вдмнностей? До яко межтерпим? З чим готов змеритися, а що без поворотньо ста важким переживанням? Чи вммо ми враховувати ндивдуальн особливост один одного та знають, чого чекати вд партнера по сплкуванню в певнй ситуац? Чи все ж таки психологчна несумснсть? Скльки таких питань ми задамо соб та свом близьким постйно, як часто на протяз життя змнюмо точки зору, переоцнюмо друзв, батькв, власних дтей, спвробтникв. Життва практика показу, що мжособов вдносин часто пов'язан з конфлктами. Конфлкти невд'мному складово людських вдносин вони закономрн. Коли дв сторони знаходяться в контакт, то незалежно вд причини х взамод, завжди сну моврнсть виникнення конфлкту. Вони можуть погоджувати сво суперечлив позиц при досягненн спльно мети; мати розбжност з приводу самих цлей, до яких ним потрбно разом прагнути, або виявитися в розлад через яксь особов протирччя, агресивн нападки одного на ншого т.п. Будь-якй сучаснй людин, тим бльше кервнику, важливо володти знаннями про загальн особливост розвитку конфлктного процесу навичками його ефективного управлння. Сутнсть та види конфлктних ситуацй У соцальнй психолог поки нема загальновизнаного визначення поняття конфлкту. Деяк фахвц розглядають конфлкт як суперечнсть мж працвниками через несумснсть х потреб, мотиви цл дяльност, вдносин поглядв, психологчного складу. К.К.Платонов визнача конфлкт як усвдомлену суперечнсть мж особистостями, що сплкуються при наявност спроб дозволу суперечност на фон емоцйних станв. А.Л.Ершов розум пд конфлктом дю протилежних, несумсних в данй ситуац тенденцй, мотивв, нтересв, типв поведнки. На думку П.В.Гршиной, конфлкти можна розглядати як реакцю людей на перешкоду до досягнення рзного роду цлей спльно дяльност, на поведнку нших, не вдповдну очкуванням, а також як реакцю на грунт несумсност характерологчних шаблонв поведнки, вдмнност культурних основ потреб. Як бачимо, конфлкти визначаються або через поняття лсуперечнсть, лзткнення, або через уявлення про реакц людей на яксь невдповдност, що зустрчаються в х життдяльност. Соцально-психологчний конфлкт як предмет пзнання можна визначати з особистих сторн. Конфлкт, навть внтутршньоособовий частше за все явище мжособових групових вдносин. Функцональна роль конфлкту зумовлена необхднстю доцльнстю змн в мжособових вдносинах, в х рархчнй структур, статус особистост, соцально-психологчному клмат групи, цннсних орнтацях членв групи з точки зору сут цих вдносин, конфлкт вияв противоборства, тобто активного зткнення принципв, мотивв, установок, еталонв поведнки. З точки зору цлей, конфлкт вдобража бажання людей затвердити свою позицю, х вчинки, тобто самоствердитися. З точки зору стану мжособових вдносин, конфлкт явля собою деструкцю цих вдносин на емоцйному, когнитивному, рвн поведнки. Деструкця буде носити тимчасовий (у раз виршення конфлкту) або тривалий (у раз нерозв'язност конфлкту) характер. Якщо розглядати суб'кти конфлкту, то х можна визначити як свордну форму комункац в системах: людина - чоловк; людина - група; людина - частина групи; частина групи - частина групи; група - група.

Якщо розглядати конфлкт з позиц емоцйних станв конфлктуючих особистостей, то його можна визначити як емоцйно насичену реакцю, одночасно захисну та як вдповдь на несприятлив травмуюч особистсть ситуац, на перешкоди в досягненн яких-небудь цлей (фрустрацю), на стрес розвиток конфлкту можна розглядати як нтелектуальний процес ршення розумово задач, оскльки вн пов'язаний з виникненням проблеми, створенням проблемно ситуац, прийняттям ршень, розв'язанням проблеми, що виникла алгоритмзованним (за правилами) способом або в бльшй мр нтутивним. З результативно сторони конфлкт виступа як дезнтегруюча сила людських вдносин його подолання як нтегруюча. У тактичному план регулювання мжособових вдносин конфлкт - один з крайнх засобв змни. З етично сторони конфлкт явля собою соцально небажаний варант вияву людських протирч. Але внтутршньоособовий конфлкт, як суперечнсть мж новими сформованими потребами можливостями х задоволення, як суперечнсть мж системою, що склалася цннсних орнтац особистост новими вимогами соцально середи, рушйною силою психологчного розвитку особистост Визначення конфлкту, як дають представники захдно соцально психолог, нердко несуть на соб вдбиток флософ прагматизму вырпжают установку особистост на домнування. Проблема мжособового конфлкту стала об'ктом нтенсивного вивчення соцально психолог на Заход (передусм в США), начиняючи з 60 рр. ниншнього сторччя. При всьому рзномантт емпричних теоретичних пдходв до проблеми конфлкту, вимальовуться досить стала схема, заснована ня визначенн сут конфлктогенних чинникв. Методологчно центральним тут выступа уявлення про те, що виникнення конфлкту зумовлене усвдомленою несумснстю ндивдуальних намрв нтересв протиборствуючих сторн. Такий пдхд до розумння джерел конфлкту поширений пд назвою мотивацонно концепц конфлкту. Альтернативна мотивацонно, когнитивна концепця походження мжособового конфлкту вбача його причину в суперечност пзнавальних стратегй, що використовуються сторонами при розв'язанн взамозначимих проблем. Визначення конфлкту, що пропонуються в русл мотивацйного пдходу, пдкреслюють роль суб'ктивних чинникв в детерминац конфлктно взамод. Широку популярнсть отримала модель внутрособового конфлкту К.Левна, який розрзнював три основних випадки конфлктних ситуацй. Пзнше дослдники додали ще один випадок. Дану модель часто називають моделлю лзближення - зближення. 1. Конфлкт лзближення - зближення. З двох об'ктв (цлей), причому обидва володють позитивним характером, людина повинна вибрати один. При цьому, однак, не можна володти або прагнути до обох. ншими словами, ця ситуаця нагаду буриданового вслюка, який так не змг виршити, яку зв'язку сна з'сти, ту, яка злва, або ж, яка була вд нього праворуч, помер вд голоду. Вибр одн можливост означа втрату ншо, ця неминучсть робить конфлкт вельми чутливим. У житт часом, не умючи виршувати внутршн конфлкти, людина уподбнються буриданову вслюку. Жнка, що виршу, за кого з двох претендентв на руку вийти замж або яку роботу з двох можливих вдати перевагу, може виявитися в стан тривало болсно нершучост. Чим рвноцннше за обТкти, тим глибше виникаючий внутршньоособовий конфлкт, людина може надовго виявитися на пвдороги мж ними. Але ця рвновага нестйка, оскльки привабливсть об'кта збльшуться по мр наближення до нього, а видалення вд друго з можливих цлей привабливсть знижу. Як тльки людина робить перший рух до одн з цлей, приваблива сила злегка збльшуться, в той час як привабливсть друго мети менша. Внаслдок сили тяжння переста бути таким, що урвноважуться, людина все бльш енергйно прагне до бльш близько мети. 2. Конфлкт луникнення - уникнення це ситуаця, коли доводиться вибирати мж двох приблизно рвних зол, або, як кажуть англйц, вибр мж дияволом пучиною морською. Наприклад, спвробтник фрми повинен виршити, чи погодитися йому на переклад в нше мсто, яке йому не подобаться, або звльнитися з дано фрми. У цй ситуац рвновага залишаться стйкою до самого останнього моменту, тобто чоловк, наскльки це можливо, вдтягу ршення на користь одн з небажаних можливостей. Як тльки вн робить крок в сторону вд одн з непримних альтернатив, вдштовхуюча сила менша; однак цей же крок наближа його до ншо прикрост, вдштовхуюча сила збльшуться, людина повертаться на вихдну позицю. Звичайно справа виршуться втручанням третьо сили. Наприклад, начальник службовця вимага, щоб той повдомив про свою згоду на перезд в нше мсто до певно дати. 3. Конфлкт лзближення - уникнення це конфлкт в повному розумнн слова, принаймн вн виклика найбльш переживання. На людину дють сили тяжння вдштовхування в одному тому ж напрям. У основ конфлкту може лежати те, що мета сама по соб ма як позитивн, так негативн сторони. Наприклад, добре оплачувана робота, заради яко треба перехати в мсто, яке не подобаться; екзамен, необхдна операця, роди, вдповдальний виступ т. п. З одн сторони, х бояться, а з ншою чекають, щоб пережити залишити позаду. Конфлкт може виникнути так само через те, що досягнення бажано мети зв'язане з деякими прикрощами: заборонене задоволення покарання або втрата сомоповаги прикладами цього. 4. Конфлкт лподвйних зближень - уникнень з подвйний амбвалентнстю. Наприклад, людина коливаться у вибор одн з двох професй, цлше, кожна з яких ма сво позитивн негативн сторони. Конфлкти лзближення - уникнення як луникнення - уникнення приводять до стйко рвноваги: на деякй вдстан вд мети сили тяжння вдштовхування урвноважуються, наближення до мети збльшу як ту, так ншу (або вддалення послаблю х обох). Розглянут варанти конфлктв спрощен не вдображають вс динамки мотивацйних процесв. Бльшсть конфлктв звичайно включають бльше двох цлей або двох можливих напрямв дй. Вибираючи, наприклад, мж двома можливими роботами оцнюючи х позитивн, негативн сторони, можна виршити: не прийматися н за яку з них. Бльш того реальн ситуац звичайно не так прост, як наведен вище. Абсолютно не обов'язково, вибравши конкретну роботу або конкретного партнера, не мати нших альтернатив все життя. Часто реальнсть така, що вибр одн мети означа не повну вдмову вд ншо, а лише вдстрочку досягнення, оскльки можна вдмовитися вд негайного задоволення бажання на користь бльш пзнього здйснення. Саме снування конфлкту або вибраний даною людиною шлях його дозволу можуть наразити на його небезпеку покарання або засудження з боку суспльства, хворобливого почуття провини або загрози втрати сомоповаги. Все це виклика почуття тривоги. Найважливше значення зв'язку мж конфлктом тривогою ма те, що тривога приводить до появи рзних захисних наслдкв, способв дй, спрямованих на зменшення та позбавлення вд тривоги. З ц причини х часто називають захисними механзмами. У теор особистост захисн механзми розглядаються як невд'мна всепроникаюча властивсть особистост. Джерела конфлктв, з яких виника тривога, розглядаються по-рзному: протидюч сили Воно, Его Супер-Его(3. Фрейд); комплекс неповноцнност, що протистоть прагненню до досконалост (А.Адлер); несумсн невротичн потреби, одночасно спонукаюч людину прагнути до нших людей, виявляти агресивнсть по вдношенню до них бажання бути вд них незалежним (К.Хорн); конфлктуюч вимоги складних мжособових зв'язкв (Г.Саллвен); психосоциальные кризи, виникаюч в процес формування дентичност особистост (Е.Ерксон). Незважаючи на вдмнност в передбачуваних джерелах тривоги, автори теорй особистост згодн в одному: сну велике число захисних механзмв, до вдомо мри що забезпечують людин позбавлення вд тривоги. Потрбно зазначити, що тривога функцонування психологчного захисту пов'язан ще з ншими скрутними ситаця, а не тльки з конфлктом фрустраця, криза, стрес. Розглянемо деклька вдомих прикладв психологчного захисту. Витснення. Механзм витснення уперше був описаний 3. Фрейдом явля собою найбльш прямий шлях уникнення тривоги. В результат витснення людина не пам'ята важк под минулого, що глибоко торкаються емоц, випробувавши принизливу особисту невдачу, може, завдяки витсненню, абсолютно забути об перенесену це здйснються автоматично, ненавмисно. Людина, що пережила емоцйну кризу, може забути не тльки сам конфлкт, але все, що могло б про нього нагадувати, включаючи власне м'я. Рацоналзаця це когнитивне перетворення конфлкту. Людин властиве прагнення зрозумти свй життвий досвд. Вн шука пояснення не тльки зовншнм явищам, але свой власнй поведнц, свом почуттям. Когнитивн (пзнавальн) процеси, направлен на це, зазнають спотворюючим впливам емоцйних мотивационных чинникв. Людина поясню соб свою поведнку почуття в конфлктних ситуацях таким чином, щоб зберегти самоповагу уникнути тривоги. Рацоналзаця може приймати рзн форми. У раз особисто невдач або порушення моральних принципв чоловк може знайти помилков, але поважн причини для виправдання сво поведнки. Пдпримець не соромиться шахраювати з податками, порушувати умови договору, тому що бюрократи в уряд марно витратять зароблен важким трудом грош, а також ще тому, що лвс так роблять. У лисиц з байки лПро виноград, який нестиглий безлч людських прототипв: людина, яка говорить, що робота, звдки його звльнили, так лдавно йому нецкава; пдлеглий, не встановивши нормальн вдносини з начальником або спвробтниками, розказу, що лвони некомпетентн. Ту ж роль, що феномен зеленого винограду, може грати феномен солодкого лимона: людина, попадаючи в конфлктну ситуацю за допомогою рацоналзац почина знаходити х цлком бажаними звльнений з роботи що поступив в нше мсце, вн почина говорити, що лнова робота набагато цкавше. Рацоналзаця звичайно включа в себе комплекс пояснень, а не одне-дине; такий комплекс робить рацоналзацю менш вразливою: у людини виявляться деклька лнй оборони. Якщо одна лня прорвана, то нш продовжують виконувати функцю захисту. У легкй форм рацоналзаця гра благотворну роль, захищаючи людину вд тривоги в ситуац конфлкту, тим самим даючи можливсть прийти до адаптивного розв'язання проблеми, що виникла. У свох крайнх формах, однак, рацоналзаця може привести до того, що людина заплутаться в, мережах брехливих самовиправдань не зможе рацонально оцнити проблему, що виникла перед ним. Проекця. Людина не усвдомлю сво провини або негативно риси (агресивнсть, упертсть, цинзм, скареднсть , але бачить х в нших, тобто вн х проецирует. Негативною стороною цих нших захисних механзмв спотворення (заперечення реальност). Мжособовий конфлкт, у власному значенн слова, боротьба, що виникла через дефцит влади, статусу або засобв, необхдних для задоволення домагань, системи цнностей, що передбача нейтралзацю, ущемлення або знищення суцльний суперникв. Необхдно розрзнювати конфлкт як засб досягнення певного результату конфлкт як самоцль. Конфлкти першого типу (реалстичн) стимулюються намром досягнути деяко мети, можуть бути замнен деяким ншим типом взамод, якщо конфлкт буде розцнений як неадекватний засб отримання бажаного результату. Конфлкти, другого типу нонреалстичн породжен не конкуруючими цлями сторн, а необхднстю зняття напруження принаймн у одн з них. Тут також можлив альтернативн ршення, але торкаються вони лише вибору противника для зняття напруження, а не найбльш прийнятно для реалзац поставлено мети модел взамод. Конфлкт та конкуренця: вдмнн та спльн риси

Соцальний конфлкт це будь-яка соцальна ситуаця (процес), в якй дв або бльш соцальних одиниц пов'язан, принаймн, одню формою психологчного або нтерактивного антагонзму. Психологчний антагонзм це емоцйна ворожсть схож з нею явища. нтерактивний антагонзм розумться як взамодя, що будуться по типу боротьби втручання в справи протиборствуючо сторони. Французький соцальний психолог Таузард зазнача, що соцальний конфлкт не може бути повнстю описаний за допомогою психологчних категорй; ворожсть, агреся не завжди присутн в соцальному конфлкт, тому вн не може бути приведений до власних афективних мпульсивних аспектв. Тому сам конфлкт визначаться автором як лситуаця, в якй дйов особи (ндивди, групи, органзац, нац) або переслдують несумсн цл цнност, або одночасно в конкурентнй манер прагнуть до досягнення одн т ж мети. Деяк автори визначення мжособових конфлктв, як продиктован конкурентною ситуацю, критикують за виникаюче при цьому змщення понять конфлкту конкуренц (змагання). Розмежування конкуренц конфлкту звичайно проводиться з трьох рзних точок зору. Згдно з першою з них, змагання (конкуренця) той же конфлкт, але легитимний, регульований певними правилами, а тому обмежений. Д учасникв тут в рвнй мр можуть або не можуть бути направлен один проти одного з намром перешкодити досягненню мети противником. Згдно з другою точкою зору, вдмннсть конкуренц вд конфлкту поляга не в правилах як таких, а в тих функцях, як цими правилами регламентуються. У раз конкуренц елементи конфлкту хоч присутн, але обмежуються правилами, як служать або спльним нтересам учасникв, або нтересам якось третьо сторони. Згдно з третьою позицю, конкуренця конфлкт можуть бути розмежован за допомогою поняття лвлада, що визначаться як можливсть суб'кта (ндивда, групи, органзац, нац) впливати на образ дй ншого суб'кта, модифкуючи або контролюючи його поведнку, установки або почуття. Змагання характеризуться як лпаралельн пошуки суб'ктами одн т ж мети, воно мотивоване бажанням виграти, а не заподяти збиткв противнику. Однак в тому випадку, коли контроль над поведнкою ншого ста усвдомленою метою або диним засобом досягнення результату, змагання може перерости в конфлкт. Деяк психологи вважають, що конкуренця конфлкт вдносяться до рзних сфер реальност. Як так сфери виступають об'ктивна конфлктна ситуаця, що склада основу конфлкту, конфлктну поведнку, що явля собою спосб взамод учасникв конфлкту, виникаючий при усвдомленн ситуац як конфлктно. Конкуренця розумться як характеристика ситуац взамод, зовн заданий тип взамозв'язку сторн, який передбача негативну взамозалежнсть цлей один вигра тльки в тому випадку, якщо нший програ (накше: паретоефективнсть). Конфлкт, об'ктивною ознакою якого зткнення несумсних дй, тобто таких, як направлен на припинення, зрив, обструкцю нших дй, характеристикою не ситуац, а мжособових вдносин. Виршальна умова вступу в конфлкт це не стльки сам по соб факт несумсност дй, скльки сприйняття несумсност, тод конфлкт ста психологчною реальнстю.

Функц конфлкту Конфлкт як невд'мний елемент соцального буття особистост групи може виконувати викону дв функц: позитивну (конструктивну) негативну (деструктивну). Тому мета, згдно з бльшстю сучасних захдних авторв, поляга не в тому, щоб усунути або запобгти конфлкту, а в тому, щоб знайти спосб зробити його продуктивним. У загальному план можливсть конфлкту виконувати конструктивну функцю зв'язуться з тим, що конфлкт запобга лзастою ломертвнню ндивдуально групово життдяльност стимулю х рушення уперед. Конфлкт обТктивзу джерело розбжност тим самим дозволя усунути його. Крм того, оскльки основою виникнення всякого конфлкту заперечення попереднх вдносин мж сторонами, сприяючи створенню нових умов, конфлкт одночасно викону адаптуючу функцю. Позитивн наслдки конфлкту для окремо людини можуть мати мсце в тому, що за допомогою його буде зжиита внутршня напруженсть, дозволена фруструюча ситуаця. У цьому значенн конфлкт розглядаться як один з засобв самоствердження самовипробування особистост, оскльки дозволя кожному учаснику випробувати на досвд сво здбност активний х використати. Мжгруповий конфлкт, що передбача загрозу ззовн, необхдна передумова внутршньогрупово солдарност ндивдв, яка вдповда днстю на зовншню небезпеку. Так лгрупонтегрируюч наслдки интергрупповых зткнень. Аналогчн лстаблзацйн наслдки у внутргрупового конфлкта, який орнту членв групи на захист дност, причому боротьба проти лрозкольникв нтенсифку згуртування ндивдв. Деструктивним конфлкт в тому випадку, якщо його учасники незадоволен виходом конфлкту вдчувають, що лщось втратили. Якщо ж вс учасники задоволен щось отримують внаслдок конфлкту, то конфлкт продуктивний. Одна з головних задач вивчення конфлкту виявлення чинникв, що визначають розвиток конфлкту по конструктивному або деструктивному типу. Як основа для ршення дано задач можна використати принципи закону соцальних вдношень, згдно з яким характерн процеси ффекти, зумовлен даним типом соцального вдношення (кооперативним або конкурентним), мають тенденцю посилювати х тип соцального вдношення, що викликав. У цьому випадку конфлкт мж сторонами, що знаходяться кооперативного взамозв'язку, менш руйнвний, нж що ма мсце мж учасниками конкурентного процесу. Течя способи виршення деструктивного конструктивного конфлкту стотно рзн, як рзн х типи соцального взамозв'язку, що породили. Вдмнною рисою деструктивного конфлкту, що передбача конфронтацю сторн, тенденця до розширення ескалац. У результат такий конфлкт нердко ста незалежним вд початкових причин, що породили може продовжуватися псля того, як ц причини вже вичерпан, знецнен або забут. Розширення конфлкту здйснються у рзних напрямах: залучення нових учасникв; збльшення витрат гаданих дйсних конфлктних сторн; нтенсифкаця негативних вдносин мж сторонами; зростання об'му числа негайного висловлювання дй; зростання числа прецедентв, що виникли внаслдок конфлкту Продуктивний розвиток конфлкту, що передбача спльну концентрацю зусиль сторн на розв'язання конфлктно проблеми, в свох головних бсах схоже з процесом творчого мислення. Як ршення творчих задач, воно здйснються в деклька етапв: вд пзнання проблеми невдалих спроб ршення традицйними коштами через фрустрацю дискомфорт до осяяння, що дозволя побачити проблему в новому ракурс знайти нове ршення.

Теоря гор У пошуках методв формалзац ситуац конфлктно взамод захдна соцальна психологя звернулася до нтенсивного освоння деяких роздлв математики, передусм теор гри. Пд конфлктною тут розумться ситуаця, в якй беруть участь рзн сторони, надлен рзними нтересами можливостями вибирати доступн для них д вдповдно до цих нтересв. Формальн модел прийняття оптимальних ршень в подбнй ситуац як разв вивчаються теорю гри, де гра виступа як спосб опису зткнення нтересв. Повсюдне поширення отримав один з варантв гри з ненульовою сумою, вдомий пд назвою лДилема в'язня. Популярнсть ц гра вся ще достатня висока. У дослдженн задаться деяка диада: два в'язн знаходяться в ув'язненн позбавлен можливост сплкуватися. Будуться матриця, в якй фксуються х можлив стратег взамод на допит, коли кожний буде вдповдати, не знаючи точно, як поводиться нший. Якщо прийняти дв крайн можливост х поведнки лззнатися лне ззнатися, то в принцип, кожний ма саме ц дв альтернативи. Однак результат буде розрзнений в залежност вд того, яку з альтернатив обере кожний. Можуть скластися чотири ситуац з комбнацй х рзних стратегй: обидва ззнаються, перший ззнаться, другий не ззнаться, другий ззнаться, а перший нема, обидва не ззнаються. Матриця фксу ц чотири можливих комбнац. При цьому розраховуться виграш, який вийде при рзних комбнацях цих стратегй для кожного лгравця. Застосування в цьому випадку деяких положень теор гри створю принадну перспективу опису прогнозу поведнки кожного учасника взамод. Однак зараз же виникають т численн обмеження, як несуть в соб застосування ц методики до реальних ситуацй. Критиц були пддан передусм основн теоретичн постулати: 1) постулат рацональност, згдно з яким прагнення до максимзац виграшу - основна детермнанта людсько поведнки; при цьому вдбуваться неправомрне ототожнення мж лабораторною природною ситуацю конфлкту; 2) постулат статичност ситуац кофлктно взамод, згдно з якою вважаться, що учасник конфлкту спочатку волод всю повнотою нформац, що опису ситуацю, раз назавжди фксуючою рархю ндивдуально значущост тих або нших дй. Теоретико-гров дослдження, не без рон помчають деяк автори, описують те, як люди повинн дяти, а не те, як вони дють насправд. На сучасному етап розвитку психолог управлння соцально-психологчний конфлкт частше визначають як усвдомлене зткнення, протиборство мнмум двох людей, груп, х взамнопротилежних несумсних, виключаючих один одну потреб, нтересв, цлше, типв поведнки, вдносин, установок, стотно значущих для особистостей груп. Конфлкти соцально зумовлен опосредкован ндивдуальними особливостями психки людей. Розрзнюють передумови, джерела, причини, ситуац, нцаторв, винуватцв жертви конфлкту. Конфлкт пов'язаний з гострими емоцйними переживаннями, афектами, з дю стереотипв одночасно винахдливстю особистост або групи в пошуках вибор шляхв перешкодити противнй сторон в досягненн сво мети.

Види конфлктв. Розрзнюють внтутршньоособовий, мжособовий мжгруповий конфлкт. Внтутршньоособовий конфлкт це зткнення приблизно рвних по сил значущост, але протилежно направлених мотивв, потреб, нтересв, потягв у одн т ж людини, що вдображають суперечлив зв'язки з соцальною середою. Мжособовий конфлкт це зткнення взамодючих людей, чи цл, нтереси, цнност, норми поведнки або методи роботи взаимовиключають один одну або заважають, протидють, тобто несумсн в данй ситуац. Мжгруповий конфлкт це противоборство в колектив або в рзних соцальних групах, що вдстоюють протилежн нтереси, преследущих несумсн цл своми практичними дями перешкоджаючих один одному. Звичайно мжособов межгрупов конфлкти заважають робот, вдволкають багато сил, негативно позначаються на психчному загальному здоров' людини. Взамн негативн вдносини, особист антипат людей нердко переносяться на длов зв'язки. Конфлкти можуть мати позитивне значення, коли направлен на подолання негативних тенденцй в поведнц, вдносинах окремих осб або груп, проти вдсталих поглядв стилю дяльност, направлен на боротьбу з егозмом. Конфлкти бувають закономрними (неминучими), необхдними, вимушеними функцонально невиправданими. Розрзнюють також конфлкти вдкрит прихован; конфлкти, переслдуюч особист, групов або суспльн цл. У залежност вд емоцйного стану людей конфлкти бувають з високим, помрним емоцйним напруженням без емоцйного напруження. На етап виникнення конфлкту можна говорити про стихйн запланован конфлкти (останн подляються на спровокован нцативн). На етап снування розвитку конфлкту можна розрзнювати короткочасн, тривал затяжн (що зайшли в тупик) конфлкти. Па етап усунення можна видляти керован, слабо керован некерован (стихйн) конфлкти. На етап загасання конфлкти можуть бути спонтанно що припиняються, що припиняються пд впливом засобв, знайдених самими протиборствуючими сторонами, конфлкти, одержуюч дозвл тльки при втручанн зовншнх сил (вищестоящих органзацй, кервникв). Таким чином, конфлкт це складне, багатосторонн явище в систем людських вдносин, тому видв конфлкту може бути стльки, скльки рзних сторн бере участь в даному об'кт, що розглядаться.

Причини конфлктв У найбльш вдомй класифкац причин виникнення конфлктних ситуацй в длових мж-особистих вдносинах видляють дв групи. Виробнич причини. Розподл ресурсв. Навть в самих великих багатих органзацях ресурси можуть бути обмеженими. Необхднсть розподляти х практично неминуче веде до конфлктв. Люди завжди хочуть отримувати бльше, а не менше, власн потреби завжди здаються бльш обгрунтованими. Взамозалежнсть задач. Можливсть конфлктв сну скрзь, де одна людина (група) залежить вд ншо людини (групи) у виконанн задач, наприклад, кервник виробничого пдроздлу може пояснити низьку продуктивнсть труда свох пдлеглих нездатнстю ремонтно служби швидко яксно ремонтувати обладнання. Кервник ремонтно служби в свою чергу може винуватити вддл кадрв в тому, що не прийнят нов працвники, в яких так мають потребу ремонтники. Деклька нженерв, зайнятих розробкою одного виробу, можуть володти рзним рвнем професйно квалфкац. У цьому випадку фахвц бльш високо квалфкац можуть бути незадоволен тим, що лслаб нженери гальмують виконання роботи, а останн незадоволен тим, що вд них вимагають неможливого. ВзамозвТязансть задач при нервних можливостях тут приводить до конфлкту. Згаданий приклад причини конфлкту мж лнйним штабним персоналом також виника через взамозвязаност задач. Майстри залежать вд головних фахвцв, оскльки потребують х допомоги при реалзац технчних ршень, а кервники бльш високого рангу залежать вд майстрв, оскльки останн втлюють в життя де бльш високо ланки управлння. Протилежн тенденц в функцонуванн виробництва, органзац. Так, всм вдома роль спвробтникв вддлу технчного контролю (ВТК) на пдпримств. Обов'язком кожного такого працвника сувора оцнка якост продукц, що виготовляться. головне тут не пропустити жодного бракованого виробу. З ц причини у спвробтникв ВТК часто виникають внутршньовиробнич конфлкти з колективами працвникв, як видають цю браковану продукцю. У такй ситуац на працвникв ВТК починають лнатискати зверху, знизу. Оскльки задач, породжуюч протирччя, об'днати не представляться можливим, то не треба х об'днувати. Навпаки, вони повинн бути вднесен до рзних пдроздлв пдпримства. Будь-який кервник повинен стежити за тим, щоб завдання для пдлеглих не суперечили один одному. У житт органзац зустрчаться немало таких випадкв. Наприклад, менеджер нижчо ланки управлння вдповда за вдсутнсть простов в робот, а нший того ж рвня управлння прагне внаслдок свох посадових обов'язкв до того, щоб як можна менше оборотних коштв було заморожено в запасах. У такй ситуац ми стикамося з двома протилежними посадовими обов'язками в функцонуванн виробництва. Чим бльше буде скупчуватися запасв на цьому виробництв, тим спокйнше буде поводитися той, хто вдповда за просто, викликан вдсутнстю сировини. навпаки, чим менше буде запасв сировини, тим краще буде вдчувати себе менеджер, що вдповда за рухливсть оборотних коштв. Нечтксть або нерозробленсть функцональних обов'язкв спвробтникв кервника часто бува джерелом конфлктв, оскльки породжу неспвпадання уявлення конкретного працвника про те, що як вн повинен робити вдповдно до посади, навколишнх його спвробтников, кервникв, що чекали вд цього працвника бльшого. Причиною конфлкту може бути ситуаця, коли одному пдлеглому вказвки дають численн начальники. Виконувати х не вистача н часу, н сил. Тод пдлеглий вимушений або сам ранжирувати накази, що поступили по мр х важливост, або вимагати цього вд свого безпосереднього кервника. У цьому випадку об'ктом конфлктно ситуац право встановлення черговост виконання вказвок. Наявнсть у кервника велико клькост безпосереднх пдлеглих також може привести до конфлктв в колектив. Вдчуття того, що з зростанням чисельност колектив виходить з-пд контролю, знайоме майже кожному кервнику. При цьому одн стараються як можна довше втримати управлння кожним працвником в свох руках; нш видляють групу, якою вони безпосередньо управляють, тобто структурують колектив; трет зовсм вдмовляються вд спроби управлння, вддаючи нцативу в руки пдлеглих. Подбна поведнка кервника приводить до хаотичного управлння, неравномрного завантаженню пдлеглих. Профлактикою таких конфлктв може бути чтка органзацйна структура управлння. Хибн кола управлння можуть привести до конфлктних ситуацй, коли н функц, н влада, н вдповдальнсть, н обов'язки, н кошти чтко не розподлен. Це той випадок, коли лван кива на Петра, а Петро кива на вана, коли пану безвдповдальнсть безвладдя. Вдмннсть в цлях. моврнсть цих конфлктв в органзацях зроста по мр збльшення органзац, коли вона розбиваться на окрем спецалзован пдроздли. Наприклад, вддл збуту може наполягати на виробництв бльш рзномантно продукц, виходячи з попиту (потреб ринку), а виробнич пдроздли зацкавлен в збльшенн обсягу випуску продукц при мнмальних витратах за рахунок випуску простй однордно продукц. Окрем працвники також, як вдомо, часто переслдують власн цл, не спвпадаюч з цлями нших. Вдмнност у поглядах уявленнях. У кервникв безпосереднх виконавцв можуть бути рзн погляди на шляхи способи досягнення навть загальних цлей, тобто при вдсутност суперечливих нтересв. Одну ту ж проблему можна виршити по-рзному, кожний вважа, що його ршення саме краще. Конфлкти в органзацях дуже часто пов'язан з незадовльними комункацями. Неточна або неповна передача нформац або вдсутнсть необхдно нформац взагал не тльки причиною, але дисфункцональним слдством конфлкту. Помилкова нформаця породжу чутки, що одню з причин конфлктв або засобом, що роздува х. Погана комункаця перешкоджа управлнню конфлктом. Причини невиробничого характеру. Стан здоров'я працвника членв його см', смейн вдносини, житлово-побутов умови, характер можливост проведення дозвлля, умови транспорту можуть послужити причиною длових конфлктв. Соцально-психологчний причиною мжособових конфлктв можуть бути так зван помилков образи конфлкту. При цьому об'ктивна конфлктна ситуаця вдсутня, але деяк спвробтники вважають, що х вдносини носять конфлктний характер. Таке сприйняття взамних вдносин зумовлене, зокрема, неправильним тлумаченням думок, висловлювання, вчинкв одн людини ншим. Одна з причин такого спотвореного уявлення нестача неформального сплкування, людських контактв, а нша психологчна скутсть, невмння або побоювання довести навколишнм свою доброту, увагу, щиросердсть. Ще одна важлива причина конфлктв це вдмнност в психологчних особливостях (характер, темперамент, цннсн орнтац . Ц вдмнност збльшують моврнсть виникнення будь-яких конфлктв. к люди, як постйно виявляють агресивнсть, ворожсть, весь час захищаються або нападають, готов всьому суперечити, не слухають спврозмовника. пх можна назвати важкими, бо вони не хочуть йти н при яких умовах назустрч х поведнка ста причиною конфлктно ситуац. Схильнсть людей до конфлкту посилються в пероди економчно полтично нестабльност перетворень суспльства, вон, стихйного лиха, великих катастроф т. п., в зв'язку з невизначенстю життя в майбутньому, труднощами в тепершньому час.

Структура динамка конфлкту. Як правило, пд структурою конфлкту маться на уваз перелк необхдних достатнх елементв, що характеризують конфлкт при одномоментному статичному зрз. Число таких елементв, на думку бльшост фахвцв, загалом залишаться стйким: наявнсть не менш двох сторн, що мають контакт один з одним; взаимонесумснсть цнностей намрв сторн; поведнка, направлена на знищення планв руйнування намрв ншо сторони, щоб придбати щось за рахунок; противопоставленсть дй одн сторони ншо навпаки; застосування сили з метою вплинути на поведнку ншо сторони в бажаному напрям. Деяк автори до цього списку нод додають характеристики проблем, що привели до виникнення конфлкту, а також соцально середи, в рамках яко вн протка, частковсть присутнсть або вдсутнсть третх осб, стратегя тактика конфлктно взамод Динамку конфлкту розумють в двох планах: широкому вузькому. У широкому значенн слова динамка трактуться як послдовна змна певних стадй або етапв, що характеризують процес розгортання конфлкту вд виникнення конфлктно ситуац до дозволу. У вузькому значенн слова динамка конфлкту розглядаться в контекст лише одн, але найбльш гостро його стад конфлктно взамод. Звичайно видляють чотири етапи розвитку конфлктно ситуац. I етап - виникнення конфлктно ситуац. II етап - усвдомлення ситуац як конфлктно хоч би одним з учасникв. Таке усвдомлення включа, по-перше, усвдомлення само ситуац як значущо, тобто здатно забезпечити досягнення значущо мети; по-друге, усвдомлення того факту, що нша сторона перешкоджа досягненню ц мети, тобто мета дя несумсн. Вдкритого конфлкту не сну доти, поки партнери не почнуть реагувати, долаючи бар'р на шляху до т мети, яку вони прагнуть досягнути. Мра значущост, яка додаться кожною з сторн предмету розбжностей, бльшсть авторв вважають найважлившо детермнантою ршення вступити в конфлкт мрою жорсткост конфлктно взамод. Контролювання значущост того, що склада центр конфлкту, ефективний засб запобгання його деструктивним наслдкам. Для ц стад конфлкту дуже важливим , чи визнають сторони законнсть вимог один одного. У тих випадках, коли правомрнсть вимог домагань ншо сторони спочатку вдкидаться, конфлкт буде мати бльш деструктивний характер. Важливим чинником усвдомлення конфлкту, що активно вплива на його динамку на всх стадях, служать також емоцйн моменти в поведнц конфлктуючих сторн. Демонстраця хоч би одним з учасникв почуттв ворожнеч, агрес, антипат сигналзу про наявнсть загрози, стимулю сприйняття конфлкту тим самим моблзу зусилля сторн. III етап в розвитку конфлкту - це стадя конфлктно поведнки або взамод, яку прийнято розумти як систему взамонаправлених, емоцйно забарвлених дй, що ускладнюють досягнення цлей протиборствуючо сторони тим самим полегшуючих реалзацю власних намрв. Потрбно зазначити, що сама конфлктна поведнка може розвиватися в трьох напрямах. Вдкрита боротьба це найбльш гостра форма конфлктно взамод; вона заснована на прагненн всма коштами отримати максимум бажаного. нший варант поведнки в конфлктнй ситуац це вдмова вд якого б те не було конфлктно взамод, вдхд з само ситуац. Причинами тако поведнки можуть бути усвдомлення одн з сторн недостатност ресурсв для ведення боротьби або переговорв, або переоцнка значущост важливсть предмета розбжностей, коли зусилля засоби, необхдн на боротьбу, не виправдовуються величиною виграшу, або стратегчна лхитрсть з метою змни ситуац надал або слдство невротичного стану, що переживаться одню з сторн. Третй, компромсний напрям, але за яким може розвиватися взамодя в конфлктнй ситуац це шлях переговорв лоперац торгу. У цьому випадку сторони внаслдок ряду обставин передбачають, що отримання максимума неможливе, тому, щоб не втратити все, вони йдуть на взамн поступки, стримують власн домагання, дозволяють хоч би частково реалзувати намри протилежно сторони. Виняткова практична значущсть виявлення чинникв умов, сприяючих успху переговорв, обумовила вдособлення дано област дослджень в самостйний напрям вивчення мжособового конфлкту. Дослдження переговорв в основному представлено двома взамодоповнючими, але вдносно незалежними лнями аналзу. Перша лня аналзу виявлення сукупност умов, сприяючих прийняттю конфлктуючими сторонами ршення приступити до переговорв. Центральним тут питання про те, як чинники зумовлюють вибр стратег компромсу в ситуац, що потенцйно мстить можливсть будувати поведнку як кооперативним, так конкурентним образом. Друга лня аналзу дослдження процесу переговорв на тй х стад, коли конфлктуюч сторони вже ухвалили ршення йти на компромс. У цьому випадку мова йде не про вибр стратегй конкурентно боротьби або переговорв (цей вибр вже зроблений на користь останньою), а про пошук засобв, сприяючих виробленню взамопримлемо угоди. Ключовим тут питання про те, як чинники зумовлюють швидксть знаходження пдсумково угоди, здатного утихомирити конфлктуюч сторони. Вибр стратег взамод в конфлктнй ситуац зумовлений двома основними змнними: 1) стратегю дй партнера; 2) сприйняттям намрв (цлей) партнера, установкою по вдношенню до нього. Ефективним засобом переходу до кооперативно взамод гнучка стратегя, що врахову як характер ситуац, так особливост поведнки партнера. На вибр стратег в умовах конфлктно взамод впливають особистн характеристики суб'кта. Згдно з одню з гпотез, якщо ситуаця проста не мстить загрози, то велику роль грають особист змнн; в складних стресових ситуацях переважають ситуацйн чинники. У ряд дослджень пдкреслються, що важливим чинником, що визнача вибр стратег, оцнне вдношення до кооперац конкуренц. У тому випадку, якщо коопераця сприйматься як ознака слабост, а конкуренця сили, то суб'кт вддасть перевагу швидше другому типу поведнки. Однак якщо ситуаця втрача невизначенсть, то жорстка стратегя ста неефективною може бути переоцнена в м'я досягнення угоди. Друго найважлившою змнною, що визнача, по якому шляху (кооперативному або конкурентному) буде структуруватися взамодя в конфлктнй ситуац, сприйняттям намрв цлей дяльност партнера. У американськй соцальнй психолог аналз того, яким чином намри, що сприймаються визначають характер взамод в конфлктнй ситуац, нердко проводиться в рамках так звано лтеор доври пдозрлост. Суть ц теор зводиться до констатац того факту, що довр'я мж партнерами стимулю можливсть конструктивного виршення конфлкту, пдозрлсть же веде до деструктивних наслдкв. Доврчий вибр буде довершений, буде зростати переконансть суб'кта в альтрустичних намрах партнера зв'язку з наступними чинниками: об'мом корист (вигоди), яку вн вже отримав з боку ншо особи; частотою попереднх дослдв отримання вигоди, що отримана вд ншо в ситуац вдмнност установок; мрою упевненост в тому, що д ншо, що пшли йому на користь, не були вимушеними; мрою упевненост в сприятливих для себе наслдках д ншого ще до того, як ц д були зроблен; мрою переконаност в тому, що вигода, що витягуться ншим з власних добродйних дй, менш значна, нж та, яку отриму вн сам; упевненстю в тому, що нша особа, здйснюючи добродйнсть, несе при цьому деяк витрати. Коли сторони вже ухвалюють ршення йти на компромс, то способом виршення конфлкту можуть бути тльки переговори, На думку Таузарда, переговори це формальна соцальна гра, мета яко не змна уявленн установок протагонств, а вироблення протоколу угоди, прийнятного для всх зацкавлених сторн. Прихд сторн до формально угоди передбача не емоцйне, а лише поведнкова х згода. У процес переговорв розрзнюють чотири вида вимрювання: дистрибутивне, яке пов'язане з намрами сторн вдстояти спочатку опозицйн цл, що стояли перед ними; кожна з цих цлей характеризуться точкою опору, тобто тим кордоном, нижче за яку ршення, що пропонуються противником стають неприйнятними; в тому випадку, якщо лполя можливих ршень учасникв переговорв перетинаються, то утвориться так звана зона згоди, в рамках яко виробляться пдсумкова угода; интегративне, яке характеризуться тими формами активност сторн, що пов'язан з пошуком спльного ршення зумовлен наявнстю тих цлей, як з самого початку не були даметрально протилежними характером емоциональных установок сторн по вдношенню один до одного, чинниками, що приводить, модифкац взамних установок, усвдомленсть, значущсть проблем, мра нформованост про намри протилежно сторони; внутршн вдносини в рамках кожного з сторн, що переговорюються це вдносини, повТязан з двома системами суперечливих очкувань, дючими на кожного учасника переговорв; очкуваннями власно органзац, що стоть за кожною з сторн, очкуваннями протилежно сторони. Особливо значущим чинником, що вплива на динамку переговорв, присутнсть нейтрального посередника, покликаного забезпечити тривалсть перговорв, хоч не маючого права виршального голосу. Ситуаця переговорв з посередником може бути описана, як простр трьох основних рзнонаправленних сил, що впливають на поведнку кожного з учасникв: вдстояти позицю, яку доручено захистити; знайти згоду з протистоячою стороною; виробити таке ршення, яке було б оцнене як яксне конструктивне посередником, що представля соцальну спльнсть, яку вписаний конфлкт. Присутнсть посередника виступа для учасникв переговорв засобом поступитися, не вдчуваючи каптуляц. Останнй, IV етап в динамц конфлкту - це визначений характером взамод кнцеве ршення, або виршення конфлкту. Вихд розглядаться часто як пдсумкове резюме отриманих винагород понесених втрат. Схематизуючи, можна сказати, що можливо два типи виходв конфлкту: взамний виграш одностороннй виграш, зв'язаний з набагато великим потенцйним ризиком що передбача в бльшост випадкв вдкриту конфронтацю сторн. Методи управлння конфлктами. Унверсальних способв виходу з конфлктних ситуацй, х дозволу не сну. Наявнсть велико клькост причин конфлктв збльшу моврнсть х виникнення, однак, навть при великй його можливост сторони можуть не захотти вступити в конфлктну взамодю. нод потенцйн вигоди вд участ в конфлкт не стоять витрат. Вступивши ж в конфлкт, як правило, кожна сторона робить все, щоб була прийнята точка зору, досягнута мета заважа, природно, ншй сторон робити те ж саме. Про це свдчить аналз динамки конфлктв. Тому конфлктом необхдно управляти. У залежност вд того, наскльки ефективним таке управлння буде, наслдку конфлкту стануть функцональними або дисфункцональними. У свою чергу це визначить моврнсть виникнення подальших конфлктв. При ефективному управлнн конфлктом його наслдки можуть грати позитивну роль, тобто бути функцональними, сприяти надал досягненню цлей органзац. Видляють наступн основн функцональн наслдки конфлктв:

  1. Проблема виршуться таким шляхом, який влаштову вс сторони, в результат люди вдчувають свою причетнсть до розв'язання важливо для них проблеми.
  2. Спльно добровльно прийняте ршення швидше краще втлються в життя.
  3. Сторони придбавають досвд спвпрац при розв'язанн спрних питань можуть використати його в майбутньому.
  4. Ефективне виршення конфлктв мж кервником пдлеглими руйну так званий лсиндром покрност страх вдкрито висловлювати своя думку, вдмнна вд думки старших по посад.
  5. Полпшуються вдносини мж людьми.
  6. Люди перестають розглядати наявнсть розбжностей як лзло, що завжди призводить до поганих наслдкв.

Основними дисфункцональними наслдками конфлктв :

  1. конкурентн, непродуктивн вдносини мж людьми;
  2. вдсутнсть прагнення до спвпрац, добрих вдносин;
  3. уявлення про протилежну сторону як про лворога, про свою позицю як про виключно позитивно, про позицю опонента тльки як про негативну;
  4. згортання або повне припинення взамод з протилежною стороною, перешкоджаюче ршенню длових задач;
  5. переконання, що лперемога в конфлкт важливше, нж розв'язання реально проблеми;
  6. почуття образи, незадоволення, поганий настрй, текучсть кадрв.

Розрзнюють структурн (органзацйн) мжособов способи управлння конфлктами. Роботу по управлнню конфлктом, треба починати з аналзу його причин, структури динамки. Структурн методи управлння конфлктами. У раннх роботах по психолог управлння пдкреслювалася важливсть гармонйного функцонування органзац. Представники адмнстративного напряму вважалися, наприклад, що якщо знайти хорошу форму управлння, то органзаця буде дяти як добре налагоджений механзм. У рамках цього напряму розроблялися структурн методи управлння конфлктами.

  1. Чтке формулювання вимог. Одним з ефективних методв управлння, що запобгають дисфункцональним конфлктам, роз'яснення вимог до результатв роботи кожного конкретного працвника пдроздлу загалом; наявнсть ясно однозначно сформульованих прав обов'язкв, правил виконання роботи.
  2. Використання координуючих механзмв. Суворе дотримання принципу диноначальност полегшу управлння великою групою конфлктних ситуацй, оскльки пдлегл знають, чи розпорядження вони повинн виконувати. Якщо у працвникв розбжност з якогось длового питання, то вони можуть звертатися до лтретейського судд до х загального начальника. У деяких складних органзацях створюються спецальн нтеграцйн служби, задачею яких служить зв'язка цлей ра.чличиых пдроздлв.
  3. Встановлення загальних цлей, формування загальних цнностей. Цьому сприя нформування всх працвникв про полтику, стратегю перспективи органзац, а також х обзнаност про стан справ в рзних пдроздлах. Дуже ефективним виявляться формулювання цлей органзац на рвн цлей суспльства. Наприклад, працвники фрми лМакдональдс вважають головною метою свого нелегкого труда смачно швидко нагодувати американцв, що мають обмежен кошти, а вони становлять значну частину суспльства. Усвдомлення ц лсоцально мс гурту колектив, що, природно, приводить до скорочення дисфункцональних конфлктв. Наявнсть загальних цлей дозволя людям зрозумти, як м потрбно поводитися в конфлктних ситуацях, перетворюючи х в функцональн.
  4. Система заохочень. Це встановлення таких критерв ефективност роботи, як виключають зткнення нтересв рзних пдроздлв працвникв. Наприклад, якщо премювати працвникв служби технки безпеки за кльксть виявлених порушень правил технки безпеки, то це приведе до нескнченного дисфункцональному конфлкту з виробничими експлуатацйними службами. Якщо заохочувати всх працвникв за усунення виявлених порушень, то це приведе до спвпрац зниження травматизму.

Робота з конфлктами, природно, не вичерпуться перерахованими методами. Вдповдно до ситуац можуть бути знайден нш ефективн структурн методи управлння конфлктами.

Мжособов способи управлння конфлктами. Вдом п'ять основних способв (стилв) управлння конфлктами.

  1. Ухилення. Людина, що дотримуться ц стратег, прагне пти вд конфлкту. Ця стратегй може бути доречна, якщо предмет розбжностей не представля для людини велико цнност, якщо ситуаця може виршитися сама собою (це бува рдко, але все ж бува), якщо зараз нема умов для ефективного виршення конфлкту, то через деякий час вони з'являться. Однак стратегя вдходу може зводитися до прагнення пти вд вдповдальност за реалзацю поставлено мети кервник але хоче ухвалювати самостйн ршення, не нацлений на мотивацю досягнення успху в дяльност.
  2. Згладжування. Цей стиль характеризуться тим, що кервник не виявля н активност, н зацкавленост в досягненн позитивних результатв в здйсненн управлнсько мети. Така стратегя направлена, головним чином, на уникнення конфлктних вдносин мж людьми: кервник, що дотримуться ц стратег, прагне пти вд ситуац, вд вдповдальност. Даний стиль засновуться на тезах: лНе варто розгойдувати човен; лДавайте жити дружно. лЗгладжувач стараться не випустити назовн ознаки конфлкту, конфронтац, закликаючи до солдарност. При цьому часто забуваться проблема, лежача в основ конфлкту. У результат може тимчасово наступити спокй. Негативн емоц не виявляються, вони нагромаджуються. Рано або пзно залишена без уваги проблема емоц, що нагромадилися негативно приведуть до вибуху, наслдку якого виявляться дисфунцональними.
  3. Примушення. Той, хто дотримуться ц стратег, намагаться примусити прийняти свою точку зору у що б те н стало, його не цкавить думка нших. Даний стиль пов'язаний з агресивною поведнкою; для впливу на нших людей тут використовуться влада, заснована на примушенн, традицйна влада. Кервник прагне завоювати командну роль вдносно длового партнера, провести свою позицю з спрного питання, незважаючи на заперечення його партнерв, виявля при цьому максимум активност, напористост, гноруючи нтереси нших. Цей стиль може стати ефективним, якщо вн використовуться в ситуац, загрозливй снуванню органзац або перешкоджаючй досягненню нею свох цлей.

Кервник вдстою нтереси справи, органзац, часом вн просто зобов'язаний бути наполегливим. Головна нестача використання кервниками ц стратег придушення нцативи пдлеглих можливсть повторних спалахв конфлкту. 4. Компромс. Кервник прагне досягнути нормалзац вдносин у думках з партнерами, намагаться рахуватися з нтересами свох партнерв привернути х на свою сторону. Цей стиль характеризуться прийняттям точки зору ншо сторони, але лише до певно мри. Здбнсть до компромсу в управлнських ситуацях високо цниться, оскльки зменшу недоброзичливсть дозволя вдносно швидко виршити конфлкт. Але через деякий час можуть з'явитися дисфункцональнсть наслдку компромсного ршення, наприклад незадоволення лполовинчастими ршеннями. Крм того, конфлкт в деклька змненй форм може виникнути знову, оскльки залишилася невиршеною його проблема, що породила. 5. Спвпраця. Ця стратегя характеризуться тим, що кервник прагне досягнути нормалзац вдносин у думках з партнерами, намагаться рахуватися з нтересами свох партнерв привернути х на свою сторону. Даний стиль засновуться на переконаност учасникв конфлкту в тому, що розходження у поглядах це неминучий результат того, що у розумних людей сво уявлення про те, що правильно, а що н. При такй стратег учасники визнають право один одного на власну думку готов його зрозумти, що да м можливсть проаналзувати причини розбжностей знайти прийнятний для всх вихд. Той, хто спираться на спвпрацю, не стараться досягнути сво мети за рахунок нших, а шука розв'язання проблеми. Кервник повинен застосовувати рзн мжособов методи управлння конфлктами адекватно само ситуац, однак стиль спвпрац, направлений на розв'язання проблеми, повинен бути основним, оскльки саме вн робить конфлкт функцональним.

Висновок Конфлкти були, будуть, вони супроводжують наше життя як хвороби. Здаться навть дивним, що теоря конфлктв, як практична наука, на вдмну вд медицини, зТявилася нещодавно, у другй половин нашого столття. Вивчення видв, причин, структури, динамки конфлктв да змогу глибше зануритись людсько ментальност, в суть взамовдносин з оточуючим соцальним свтом. Знання теор конфлктв поглиблюють розширюють знання про людину як про стоту соцальну, дають розумння породження цими стотами соцальних структур, винекнення, розвитку, взамод зникнення угруповань, органзацй , навть, держав та мперй. Розумння тенденцй проткання конфлктв, шляхв х розвТязання да змогу з меншими втратами досягти сво мети, узгоджувати сво нтереси з нтересами нших людей. Будувати взамовдносини на засадах взамодопомоги, взаморозумння, справедливост. Базов знання про конфлкти потрбн як система принципв дослдження конфлкту, поведнки в ньому його учасникв формування стратегй його розвТязання. Але крм цих загальних принципв, необхдн конкретн знання у вдповдних галузях, наприклад, економчн знання пд час аналзу виробничого конфлкту.

Список використаних джерел: Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1980г. Бандурка А.М. Психологя управлння. - Х.,1998р. шмуратов А.Т. Конфлкт згода. Основи когнтивно теор конфлктв. - К., 1996р. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. - М., 1978 С.129 - 149 Кричевский Р.Л. Если Вы руководительЕ - М., 1993г. С.247 -265 Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М.,1991г. С. 465

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные