Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 19221

Микола�вська ф�л�я Нац�онального ун�верситету УКи�во-Могилянська Академ�яФ

Дисципл�на: соц�олог�я

Реферат на тему:

Виконав: студент економ�чного ф-ту групи №213 Роман�шин О.В. Перев�рив: викладач Онофр�йчук О.А.

Микола�в - 1999Зм�ст. Вступ3 Сутн�сть та види конфл�ктних ситуац�й4 Конфл�кт та конкуренц�я: в�дм�нн� та сп�льн� риси7 Функц�� конфл�кту7 Теор�я �гор8 Види конфл�кт�в.9 Причини конфл�кт�в10 Структура � динам�ка конфл�кту.11 Методи управл�ння конфл�ктами.13 Висновок16 Список використаних джерел:17

Вступ Кожна людина ун�кальна, неповторна. Кожна � �ндив�дуальн�стю � вб�льш�й чи менший м�р� усв�домлю� це. Один раду�ться, що його зовн�шн�сть, манери, оц�нки та повед�нка р�зко в�дрозня�ться в�д загальноприйнято�. �нший засмучу�ться, коли пом�ча�, що чимось в�др�зня�ться в�д загально� маси, намага�ться не вид�лятися, злитися з натовпом, бути як вс�. Наск�льки ми уважн� до �ндив�дуальних в�дм�нностей? До яко� меж�терпим�? З чим готов� змеритися, а що без поворотньо ста� важким переживанням? Чи вм��мо ми враховувати �ндив�дуальн� особливост� один одного та знають, чого чекати в�д партнера по сп�лкуванню в певн�й ситуац��? Чи все ж таки � психолог�чна несум�сн�сть? Ск�льки таких питань ми зада�мо соб� та сво�м близьким пост�йно, як часто на протяз� життя зм�ню�мо точки зору, переоц�ню�мо друз�в, батьк�в, власних д�тей, сп�вроб�тник�в. Житт�ва практика показу�, що м�жособов� в�дносин часто пов'язан� з конфл�ктами. Конфл�кти � нев�д'�мному складово� людських в�дносин � вони законом�рн�. Коли дв� сторони знаходяться в контакт�, то незалежно в�д причини �х вза�мод��, завжди �сну� �мов�рн�сть виникнення конфл�кту. Вони можуть погоджувати сво� суперечлив� позиц�� при досягненн� сп�льно� мети; мати розб�жност� з приводу самих ц�лей, до яких ним потр�бно разом прагнути, або виявитися в розлад� через як�сь особов� протир�ччя, агресивн� нападки одного на �ншого � т.п. Будь-як�й сучасн�й людин�, тим б�льше кер�внику, важливо волод�ти знаннями про загальн� особливост� розвитку конфл�ктного процесу � навичками його ефективного управл�ння. Сутн�сть та види конфл�ктних ситуац�й У соц�альн�й психолог�� поки нема� загальновизнаного визначення поняття конфл�кту. Деяк� фах�вц� розглядають конфл�кт як суперечн�сть м�ж прац�вниками через несум�сн�сть �х потреб, мотиви � ц�л� д�яльност�, в�дносин � погляд�в, психолог�чного складу. К.К.Платонов визнача� конфл�кт як усв�домлену суперечн�сть м�ж особистостями, що сп�лкуються при наявност� спроб дозволу суперечност� на фон� емоц�йних стан�в. А.Л.Ершов розум�� п�д конфл�ктом д�ю протилежних, несум�сних в дан�й ситуац�� тенденц�й, мотив�в, �нтерес�в, тип�в повед�нки. На думку П.В.Гр�шиной, конфл�кти можна розглядати як реакц�ю людей на перешкоду до досягнення р�зного роду ц�лей сп�льно� д�яльност�, на повед�нку �нших, не в�дпов�дну оч�куванням, а також як реакц�ю на грунт� несум�сност� характеролог�чних шаблон�в повед�нки, в�дм�нност� культурних основ � потреб. Як бачимо, конфл�кти визначаються або через поняття лсуперечн�сть�, лз�ткнення�, або через уявлення про реакц�� людей на як�сь нев�дпов�дност�, що зустр�чаються в �х житт�д�яльност�. Соц�ально-психолог�чний конфл�кт як предмет п�знання можна визначати з особистих стор�н. Конфл�кт, нав�ть внтутр�шньоособовий част�ше за все явище м�жособових � групових в�дносин. Функц�ональна роль конфл�кту зумовлена необх�дн�стю � доц�льн�стю зм�н в м�жособових в�дносинах, в �х ��рарх�чн�й структур�, статус� особистост�, соц�ально-психолог�чному кл�мат� групи, ц�нн�сних ор��нтац�ях член�в групи � з точки зору сут� цих в�дносин, конфл�кт � вияв противоборства, тобто активного з�ткнення принцип�в, мотив�в, установок, еталон�в повед�нки. З точки зору ц�лей, конфл�кт в�добража� бажання людей затвердити свою позиц�ю, �х вчинки, тобто самоствердитися. З точки зору стану м�жособових в�дносин, конфл�кт явля� собою деструкц�ю цих в�дносин на емоц�йному, когнитивному, р�вн� повед�нки. Деструкц�я буде носити тимчасовий (у раз� вир�шення конфл�кту) або тривалий (у раз� нерозв'язност� конфл�кту) характер. Якщо розглядати суб'�кти конфл�кту, то �х можна визначити як сво�р�дну форму комун�кац�� в системах: людина - чолов�к; людина - група; людина - частина групи; частина групи - частина групи; група - група.

Якщо розглядати конфл�кт з позиц�� емоц�йних стан�в конфл�ктуючих особистостей, то його можна визначити як емоц�йно насичену реакц�ю, одночасно захисну та як в�дпов�дь на несприятлив� травмуюч� особист�сть ситуац��, на перешкоди в досягненн� яких-небудь ц�лей (фрустрац�ю), на стрес � розвиток конфл�кту можна розглядати як �нтелектуальний процес р�шення розумово� задач�, оск�льки в�н пов'язаний з виникненням проблеми, створенням проблемно� ситуац��, прийняттям р�шень, розв'язанням проблеми, що виникла алгоритм�зованним (за правилами) способом або в б�льш�й м�р� �нту�тивним. З результативно� сторони конфл�кт виступа� як дез�нтегруюча сила людських в�дносин його подолання як �нтегруюча. У тактичному план� регулювання м�жособових в�дносин конфл�кт - один з крайн�х засоб�в зм�ни. З етично� сторони конфл�кт явля� собою соц�ально небажаний вар�ант вияву людських протир�ч. Але внтутр�шньоособовий конфл�кт, як суперечн�сть м�ж новими сформованими потребами � можливостями �х задоволення, як суперечн�сть м�ж системою, що склалася ц�нн�сних ор��нтац�� особистост� � новими вимогами соц�ально� середи, � руш�йною силою психолог�чного розвитку особистост� Визначення конфл�кту, як� дають представники зах�дно� соц�ально� психолог��, нер�дко несуть на соб� в�дбиток ф�лософ�� прагматизму � вырпжают установку особистост� на дом�нування. Проблема м�жособового конфл�кту стала об'�ктом �нтенсивного вивчення � соц�ально� психолог�� на Заход� (передус�м в США), начиняючи з 60 рр. нин�шнього стор�ччя. При всьому р�зноман�тт� емп�ричних � теоретичних п�дход�в до проблеми конфл�кту, вимальову�ться досить стала схема, заснована ня визначенн� сут� конфл�ктогенних чинник�в. Методолог�чно центральним тут выступа� уявлення про те, що виникнення конфл�кту зумовлене усв�домленою несум�сн�стю �ндив�дуальних нам�р�в � �нтерес�в протиборствуючих стор�н. Такий п�дх�д до розум�ння джерел конфл�кту поширений п�д назвою мотивац�онно� концепц�� конфл�кту. Альтернативна мотивац�онно�, когнитивна концепц�я походження м�жособового конфл�кту вбача� його причину в суперечност� п�знавальних стратег�й, що використовуються сторонами при розв'язанн� вза�мозначимих проблем. Визначення конфл�кту, що пропонуються в русл� мотивац�йного п�дходу, п�дкреслюють роль суб'�ктивних чинник�в в детерминац�� конфл�ктно� вза�мод��. Широку популярн�сть отримала модель внутр�особового конфл�кту К.Лев�на, який розр�знював три основних випадки конфл�ктних ситуац�й. П�зн�ше досл�дники додали ще один випадок. Дану модель часто називають моделлю лзближення - зближення�. 1. Конфл�кт лзближення - зближення�. З двох об'�кт�в (ц�лей), причому обидва волод�ють позитивним характером, людина повинна вибрати один. При цьому, однак, не можна волод�ти або прагнути до обох. �ншими словами, ця ситуац�я нагаду� буриданового в�слюка, який так � не зм�г вир�шити, яку зв'язку с�на з'�сти, ту, яка зл�ва, або ж, яка була в�д нього праворуч, � помер в�д голоду. Виб�р одн��� можливост� означа� втрату �ншо�, � ця неминуч�сть робить конфл�кт вельми чутливим. У житт� часом, не ум�ючи вир�шувати внутр�шн� конфл�кти, людина упод�бню�ться буриданову в�слюку. Ж�нка, що вир�шу�, за кого з двох претендент�в на �� руку вийти зам�ж або яку роботу з двох можливих в�дати перевагу, може виявитися в стан� тривало� � бол�сно� нер�шучост�. Чим р�вноц�нн�ше за обТ�кти, тим глибше виникаючий внутр�шньоособовий конфл�кт, � людина може надовго виявитися на п�вдороги м�ж ними. Але ця р�вновага нест�йка, оск�льки приваблив�сть об'�кта зб�льшу�ться по м�р� наближення до нього, а видалення в�д друго� з можливих ц�лей �� приваблив�сть знижу�. Як т�льки людина робить перший рух до одн��� з ц�лей, �� приваблива сила злегка зб�льшу�ться, в той час як приваблив�сть друго� мети менша�. Внасл�док сили тяж�ння переста� бути таким, що ур�вноважу�ться, � людина все б�льш енерг�йно прагне до б�льш близько� мети. 2. Конфл�кт луникнення - уникнення� це ситуац�я, коли доводиться вибирати м�ж двох приблизно р�вних зол, або, як кажуть англ�йц�, виб�р м�ж дияволом � пучиною морською. Наприклад, сп�вроб�тник ф�рми повинен вир�шити, чи погодитися йому на переклад в �нше м�сто, яке йому не подоба�ться, або зв�льнитися з дано� ф�рми. У ц�й ситуац�� р�вновага залиша�ться ст�йкою до самого останнього моменту, тобто чолов�к, наск�льки це можливо, в�дтягу� р�шення на користь одн��� з небажаних можливостей. Як т�льки в�н робить крок в сторону в�д одн��� з непри�мних альтернатив, �� в�дштовхуюча сила менша�; однак цей же крок наближа� його до �ншо� прикрост�, �� в�дштовхуюча сила зб�льшу�ться, � людина поверта�ться на вих�дну позиц�ю. Звичайно справа вир�шу�ться втручанням третьо� сили. Наприклад, начальник службовця вимага�, щоб той пов�домив про свою згоду на пере�зд в �нше м�сто до певно� дати. 3. Конфл�кт лзближення - уникнення� це � � конфл�кт в повному розум�нн� слова, принаймн� в�н виклика� найб�льш� переживання. На людину д�ють сили тяж�ння � в�дштовхування в одному � тому ж напрям�. У основ� конфл�кту може лежати те, що мета сама по соб� ма� як позитивн�, так � негативн� сторони. Наприклад, добре оплачувана робота, заради яко� треба пере�хати в м�сто, яке не подоба�ться; екзамен, необх�дна операц�я, роди, в�дпов�дальний виступ � т. п. З одн��� сторони, �х бояться, а з �ншою чекають, щоб пережити � залишити позаду. Конфл�кт може виникнути так само через те, що досягнення бажано� мети зв'язане з деякими прикрощами: заборонене задоволення � покарання або втрата сомоповаги � прикладами цього. 4. Конфл�кт лподв�йних зближень - уникнень� з подв�йний амб�валентн�стю. Наприклад, людина колива�ться у вибор� одн��� з двох профес�й, ц�л�ше, кожна з яких ма� сво� позитивн� � негативн� сторони. Конфл�кти лзближення - уникнення� як � луникнення - уникнення� приводять до ст�йко� р�вноваги: на деяк�й в�дстан� в�д мети сили тяж�ння � в�дштовхування ур�вноважуються, � наближення до мети зб�льшу� як ту, так � �ншу (або в�ддалення послаблю� �х обох). Розглянут� вар�анти конфл�кт�в спрощен� � не в�дображають вс��� динам�ки мотивац�йних процес�в. Б�льш�сть конфл�кт�в звичайно включають б�льше двох ц�лей або двох можливих напрям�в д�й. Вибираючи, наприклад, м�ж двома можливими роботами � оц�нюючи �х � позитивн�, � негативн� сторони, можна вир�шити: не прийматися н� за яку з них. Б�льш того реальн� ситуац�� звичайно не так прост�, як наведен� вище. Абсолютно не обов'язково, вибравши конкретну роботу або конкретного партнера, не мати �нших альтернатив все життя. Часто реальн�сть така, що виб�р одн��� мети означа� не повну в�дмову в�д �ншо�, а лише в�дстрочку �� досягнення, оск�льки можна в�дмовитися в�д негайного задоволення бажання на користь б�льш п�знього �� зд�йснення. Саме �снування конфл�кту або вибраний даною людиною шлях його дозволу можуть наразити на його небезпеку покарання або засудження з боку сусп�льства, хворобливого почуття провини або загрози втрати сомоповаги. Все це виклика� почуття тривоги. Найважлив�ше значення зв'язку м�ж конфл�ктом � тривогою ма� те, що тривога приводить до появи р�зних захисних насл�дк�в, способ�в д�й, спрямованих на зменшення та позбавлення в�д тривоги. З ц��� причини �х часто називають захисними механ�змами. У теор�� особистост� захисн� механ�зми розглядаються як нев�д'�мна � всепроникаюча властив�сть особистост�. Джерела конфл�кт�в, з яких виника� тривога, розглядаються по-р�зному: протид�юч� сили Воно, Его � Супер-Его(3. Фрейд); комплекс неповноц�нност�, що протисто�ть прагненню до досконалост� (А.Адлер); несум�сн� невротичн� потреби, одночасно спонукаюч� людину прагнути до �нших людей, виявляти агресивн�сть по в�дношенню до них � бажання бути в�д них незалежним (К.Хорн�); конфл�ктуюч� вимоги складних м�жособових зв'язк�в (Г.Салл�вен); психосоциальные кризи, виникаюч� в процес� формування �дентичност� особистост� (Е.Ер�ксон). Незважаючи на в�дм�нност� в передбачуваних джерелах тривоги, автори теор�й особистост� згодн� в одному: �сну� велике число захисних механ�зм�в, до в�домо� м�ри що забезпечують людин� позбавлення в�д тривоги. Потр�бно зазначити, що тривога � функц�онування психолог�чного захисту пов'язан� ще � з �ншими скрутними ситац�я, а не т�льки з конфл�ктом фрустрац�я, криза, стрес. Розглянемо дек�лька в�домих приклад�в психолог�чного захисту. Вит�снення. Механ�зм вит�снення уперше був описаний 3. Фрейдом � явля� собою найб�льш прямий шлях уникнення тривоги. В результат� вит�снення людина не пам'ята� важк� под�� минулого, що глибоко торкаються емоц��, випробувавши принизливу особисту невдачу, може, завдяки вит�сненню, абсолютно забути об перенесену � це зд�йсню�ться автоматично, ненавмисно. Людина, що пережила емоц�йну кризу, може забути не т�льки сам конфл�кт, але � все, що могло б про нього нагадувати, включаючи власне �м'я. Рац�онал�зац�я це когнитивне перетворення конфл�кту. Людин� властиве прагнення зрозум�ти св�й житт�вий досв�д. В�н шука� пояснення не т�льки зовн�шн�м явищам, але � сво�й власн�й повед�нц�, сво�м почуттям. Когнитивн� (п�знавальн�) процеси, направлен� на це, зазнають спотворюючим впливам емоц�йних � мотивационных чинник�в. Людина поясню� соб� свою повед�нку � почуття в конфл�ктних ситуац�ях таким чином, щоб зберегти самоповагу � уникнути тривоги. Рац�онал�зац�я може приймати р�зн� форми. У раз� особисто� невдач� або порушення моральних принцип�в чолов�к може знайти помилков�, але поважн� причини для виправдання сво�� повед�нки. П�дпри�мець не соромиться шахраювати з податками, порушувати умови договору, тому що бюрократи в уряд� марно витратять зароблен� важким трудом грош�, а також ще � тому, що лвс� так роблять�. У лисиц� з байки лПро виноград, який нестиглий� безл�ч людських прототип�в: людина, яка говорить, що робота, зв�дки його зв�льнили, � так лдавно йому нец�кава�; п�длеглий, не встановивши нормальн� в�дносини з начальником або сп�вроб�тниками, розказу�, що лвони некомпетентн��. Ту ж роль, що � феномен зеленого винограду, може грати феномен солодкого лимона: людина, попадаючи в конфл�ктну ситуац�ю за допомогою рац�онал�зац�� почина� знаходити �х ц�лком бажаними зв�льнений з роботи � що поступив в �нше м�сце, в�н почина� говорити, що лнова робота набагато ц�кав�ше�. Рац�онал�зац�я звичайно включа� в себе комплекс пояснень, а не одне-�дине; такий комплекс робить рац�онал�зац�ю менш вразливою: у людини виявля�ться дек�лька л�н�й оборони. Якщо одна л�н�я прорвана, то �нш� продовжують виконувати функц�ю захисту. У легк�й форм� рац�онал�зац�я гра� благотворну роль, захищаючи людину в�д тривоги в ситуац�� конфл�кту, � тим самим даючи можлив�сть прийти до адаптивного розв'язання проблеми, що виникла. У сво�х крайн�х формах, однак, рац�онал�зац�я може привести до того, що людина заплута�ться в, мережах брехливих самовиправдань � не зможе рац�онально оц�нити проблему, що виникла перед ним. Проекц�я. Людина не усв�домлю� сво�� провини або негативно� риси� (агресивн�сть, уперт�сть, цин�зм, скаредн�сть � , але бачить �х в �нших, тобто в�н �х проецирует. Негативною стороною цих � �нших захисних механ�зм�в � спотворення (заперечення реальност�). М�жособовий конфл�кт, у власному значенн� слова, � боротьба, що виникла через деф�цит влади, статусу або засоб�в, необх�дних для задоволення домагань, системи ц�нностей, � що передбача� нейтрал�зац�ю, ущемлення або знищення суц�льний суперник�в. Необх�дно розр�знювати конфл�кт як зас�б досягнення певного результату � конфл�кт як самоц�ль. Конфл�кти першого типу (реал�стичн�) стимулюються нам�ром досягнути деяко� мети, можуть бути зам�нен� деяким �ншим типом вза�мод��, якщо конфл�кт буде розц�нений як неадекватний зас�б отримання бажаного результату. Конфл�кти, другого типу нонреал�стичн� породжен� не конкуруючими ц�лями стор�н, а необх�дн�стю зняття напруження принаймн� у одн��� з них. Тут також можлив� альтернативн� р�шення, але торкаються вони лише вибору противника для зняття напруження, а не найб�льш прийнятно� для реал�зац�� поставлено� мети модел� вза�мод��. Конфл�кт та конкуренц�я: в�дм�нн� та сп�льн� риси

Соц�альний конфл�кт це будь-яка соц�альна ситуац�я (процес), в як�й дв� або б�льш соц�альних одиниц� пов'язан�, принаймн�, одн��ю формою психолог�чного або �нтерактивного антагон�зму. Психолог�чний антагон�зм це емоц�йна ворож�сть � схож� з нею явища. �нтерактивний антагон�зм розум��ться як вза�мод�я, що буду�ться по типу боротьби � втручання в справи протиборствуючо� сторони. Французький соц�альний психолог Таузард зазнача�, що соц�альний конфл�кт не може бути повн�стю описаний за допомогою психолог�чних категор�й; ворож�сть, агрес�я не завжди присутн� в соц�альному конфл�кт�, � тому в�н не може бути приведений до власних афективних � �мпульсивних аспект�в. Тому сам конфл�кт визнача�ться автором як лситуац�я, в як�й д�йов� особи (�ндив�ди, групи, орган�зац��, нац��) або пересл�дують несум�сн� ц�л� � ц�нност�, або одночасно в конкурентн�й манер� прагнуть до досягнення одн��� � т��� ж мети�. Деяк� автори визначення м�жособових конфл�кт�в, як продиктован� конкурентною ситуац��ю, критикують за виникаюче при цьому зм�щення понять конфл�кту � конкуренц�� (змагання). Розмежування конкуренц�� � конфл�кту звичайно проводиться з трьох р�зних точок зору. Зг�дно з першою з них, змагання (конкуренц�я) � той же конфл�кт, але легитимний, регульований певними правилами, а тому обмежений. Д�� учасник�в тут в р�вн�й м�р� можуть або не можуть бути направлен� один проти одного з нам�ром перешкодити досягненню мети противником. Зг�дно з другою точкою зору, в�дм�нн�сть конкуренц�� в�д конфл�кту поляга� не в правилах як таких, а в тих функц�ях, як� цими правилами регламентуються. У раз� конкуренц�� елементи конфл�кту хоч � присутн�, але обмежуються правилами, як� служать або сп�льним �нтересам учасник�в, або �нтересам яко�сь третьо� сторони. Зг�дно з третьою позиц��ю, конкуренц�я � конфл�кт можуть бути розмежован� за допомогою поняття лвлада�, що визнача�ться як можлив�сть суб'�кта (�ндив�да, групи, орган�зац��, нац��) впливати на образ д�й �ншого суб'�кта, модиф�куючи або контролюючи його повед�нку, установки або почуття. Змагання характеризу�ться як лпаралельн�� пошуки суб'�ктами одн��� � т��� ж мети, воно мотивоване бажанням виграти, а не запод�яти збитк�в противнику. Однак в тому випадку, коли контроль над повед�нкою �ншого ста� усв�домленою метою або �диним засобом досягнення результату, змагання може перерости в конфл�кт. Деяк� психологи вважають, що конкуренц�я � конфл�кт в�дносяться до р�зних сфер реальност�. Як так� сфери виступають об'�ктивна конфл�ктна ситуац�я, що склада� основу конфл�кту, � конфл�ктну повед�нку, що явля� собою спос�б вза�мод�� учасник�в конфл�кту, виникаючий при усв�домленн� ситуац�� як конфл�ктно�. Конкуренц�я розум��ться як характеристика ситуац�� вза�мод��, зовн� заданий тип вза�мозв'язку стор�н, який передбача� негативну вза�мозалежн�сть ц�лей один вигра� т�льки в тому випадку, якщо �нший програ� (�накше: паретоефективн�сть). Конфл�кт, об'�ктивною ознакою якого � з�ткнення несум�сних д�й, тобто таких, як� направлен� на припинення, зрив, обструкц�ю �нших д�й, � характеристикою не ситуац��, а м�жособових в�дносин. Вир�шальна умова вступу в конфл�кт це не ст�льки сам по соб� факт несум�сност� д�й, ск�льки сприйняття несум�сност�, � тод� конфл�кт ста� психолог�чною реальн�стю.

Функц�� конфл�кту Конфл�кт як нев�д'�мний елемент соц�ального буття особистост� � групи може виконувати � викону� дв� функц��: позитивну (конструктивну) � негативну (деструктивну). Тому мета, зг�дно з б�льш�стю сучасних зах�дних автор�в, поляга� не в тому, щоб усунути або запоб�гти конфл�кту, а в тому, щоб знайти спос�б зробити його продуктивним. У загальному план� можлив�сть конфл�кту виконувати конструктивну функц�ю зв'язу�ться з тим, що конфл�кт запоб�га� лзастою� � ломертв�нню� �ндив�дуально� � групово� житт�д�яльност� � стимулю� �х рушення уперед. Конфл�кт обТ�ктив�зу� джерело розб�жност� � тим самим дозволя� усунути його. Кр�м того, оск�льки основою виникнення всякого конфл�кту � заперечення попередн�х в�дносин м�ж сторонами, сприяючи створенню нових умов, конфл�кт одночасно викону� � адаптуючу функц�ю. Позитивн� насл�дки конфл�кту для окремо� людини можуть мати м�сце � в тому, що за допомогою його буде зжиита внутр�шня напружен�сть, дозволена фруструюча ситуац�я. У цьому значенн� конфл�кт розгляда�ться як один з засоб�в самоствердження � самовипробування особистост�, оск�льки дозволя� кожному учаснику випробувати на досв�д� сво� зд�бност� � активний �х використати. М�жгруповий конфл�кт, що передбача� загрозу ззовн�, � необх�дна передумова внутр�шньогрупово� сол�дарност� �ндив�д�в, яка в�дпов�да� �дн�стю на зовн�шню небезпеку. Так� лгрупо�нтегрируюч�� насл�дки интергрупповых з�ткнень. Аналог�чн� лстаб�л�зац�йн�� насл�дки у внутр�групового конфл�кта, який ор��нту� член�в групи на захист �� �дност�, причому боротьба проти лрозкольник�в� �нтенсиф�ку� згуртування �ндив�д�в. Деструктивним конфл�кт � в тому випадку, якщо його учасники незадоволен� виходом конфл�кту � в�дчувають, що лщось втратили�. Якщо ж вс� учасники задоволен� � щось отримують внасл�док конфл�кту, то конфл�кт продуктивний. Одна з головних задач вивчення конфл�кту виявлення чинник�в, що визначають розвиток конфл�кту по конструктивному або деструктивному типу. Як основа для р�шення дано� задач� можна використати принципи закону соц�альних в�дношень, зг�дно з яким характерн� процеси � �ффекти, зумовлен� даним типом соц�ального в�дношення (кооперативним або конкурентним), мають тенденц�ю посилювати �х тип соц�ального в�дношення, що викликав. У цьому випадку конфл�кт м�ж сторонами, що знаходяться � кооперативного вза�мозв'язку, менш руйн�вний, н�ж що ма� м�сце м�ж учасниками конкурентного процесу. Теч�я � способи вир�шення деструктивного � конструктивного конфл�кту �стотно р�зн�, як р�зн� �х типи соц�ального вза�мозв'язку, що породили. В�дм�нною рисою деструктивного конфл�кту, що передбача� конфронтац�ю стор�н, � тенденц�я до розширення � ескалац��. У результат� такий конфл�кт нер�дко ста� незалежним в�д початкових причин, що породили � може продовжуватися � п�сля того, як ц� причини вже вичерпан�, знец�нен� або забут�. Розширення конфл�кту зд�йсню�ться у р�зних напрямах: залучення нових учасник�в; зб�льшення витрат гаданих � д�йсних конфл�ктних стор�н; �нтенсиф�кац�я негативних в�дносин м�ж сторонами; зростання об'�му � числа негайного висловлювання � д�й; зростання числа прецедент�в, що виникли внасл�док конфл�кту � Продуктивний розвиток конфл�кту, що передбача� сп�льну концентрац�ю зусиль стор�н на розв'язання конфл�ктно� проблеми, в сво�х головних б�сах схоже з процесом творчого мислення. Як � р�шення творчих задач, воно зд�йсню�ться в дек�лька етап�в: в�д п�знання проблеми � невдалих спроб р�шення �� традиц�йними коштами через фрустрац�ю � дискомфорт до осяяння, що дозволя� побачити проблему в новому ракурс� � знайти �� нове р�шення.

Теор�я �гор У пошуках метод�в формал�зац�� ситуац�� конфл�ктно� вза�мод�� зах�дна соц�альна психолог�я звернулася до �нтенсивного осво�ння деяких розд�л�в математики, передус�м теор�� гри. П�д конфл�ктною тут розум��ться ситуац�я, в як�й беруть участь р�зн� сторони, над�лен� р�зними �нтересами � можливостями вибирати доступн� для них д�� в�дпов�дно до цих �нтерес�в. Формальн� модел� прийняття оптимальних р�шень в под�бн�й ситуац�� як раз�в � вивчаються теор��ю гри, де гра виступа� як спос�б опису з�ткнення �нтерес�в. Повсюдне поширення отримав один з вар�ант�в гри з ненульовою сумою, в�домий п�д назвою лДилема в'язня�. Популярн�сть ц��� гра вся ще достатня висока. У досл�дженн� зада�ться деяка диада: два в'язн� знаходяться в ув'язненн� � позбавлен� можливост� сп�лкуватися. Буду�ться матриця, в як�й ф�ксуються �х можлив� стратег�� вза�мод�� на допит�, коли кожний буде в�дпов�дати, не знаючи точно, як поводиться �нший. Якщо прийняти дв� крайн� можливост� �х повед�нки лз�знатися� � лне з�знатися�, то в принцип�, кожний ма� саме ц� дв� альтернативи. Однак результат буде розр�знений в залежност� в�д того, яку з альтернатив обере кожний. Можуть скластися чотири ситуац�� з комб�нац�й �х р�зних стратег�й: обидва з�знаються, перший з�зна�ться, другий не з�зна�ться, другий з�зна�ться, а перший нема�, обидва не з�знаються. Матриця ф�ксу� ц� чотири можливих комб�нац��. При цьому розрахову�ться виграш, який вийде при р�зних комб�нац�ях цих стратег�й для кожного лгравця�. Застосування в цьому випадку деяких положень теор�� гри створю� принадну перспективу опису � прогнозу повед�нки кожного учасника вза�мод��. Однак зараз же виникають � т� численн� обмеження, як� несуть в соб� застосування ц��� методики до реальних ситуац�й. Критиц� були п�ддан� передус�м основн� теоретичн� постулати: 1) постулат рац�ональност�, зг�дно з яким прагнення до максим�зац�� виграшу - основна детерм�нанта людсько� повед�нки; при цьому в�дбува�ться неправом�рне ототожнення м�ж лабораторною � природною ситуац��ю конфл�кту; 2) постулат статичност� ситуац�� кофл�ктно� вза�мод��, зг�дно з якою вважа�ться, що учасник конфл�кту спочатку волод�� вс��ю повнотою �нформац��, що опису� ситуац�ю, � раз � назавжди ф�ксуючою ��рарх�ю �ндив�дуально� значущост� тих або �нших д�й. Теоретико-�гров� досл�дження, не без �рон�� пом�чають деяк� автори, описують те, як люди повинн� д�яти, а не те, як вони д�ють насправд�. На сучасному етап� розвитку психолог�� управл�ння соц�ально-психолог�чний конфл�кт част�ше визначають як усв�домлене з�ткнення, протиборство м�н�мум двох людей, груп, �х вза�мнопротилежних несум�сних, виключаючих один одну потреб, �нтерес�в, ц�л�ше, тип�в повед�нки, в�дносин, установок, �стотно значущих для особистостей � груп. Конфл�кти соц�ально зумовлен� � опосредкован� �ндив�дуальними особливостями псих�ки людей. Розр�знюють передумови, джерела, причини, ситуац��, �н�ц�атор�в, винуватц�в � жертви конфл�кту. Конфл�кт пов'язаний з гострими емоц�йними переживаннями, афектами, з д��ю стереотип�в � одночасно винах�длив�стю особистост� або групи в пошуках � вибор� шлях�в перешкодити противн�й сторон� в досягненн� сво�� мети.

Види конфл�кт�в. Розр�знюють внтутр�шньоособовий, м�жособовий � м�жгруповий конфл�кт. Внтутр�шньоособовий конфл�кт це з�ткнення приблизно р�вних по сил� � значущост�, але протилежно направлених мотив�в, потреб, �нтерес�в, потяг�в у одн��� � т��� ж людини, що в�дображають суперечлив� зв'язки з соц�альною середою. М�жособовий конфл�кт це з�ткнення вза�мод�ючих людей, чи� ц�л�, �нтереси, ц�нност�, норми повед�нки або методи роботи взаимовиключають один одну або заважають, протид�ють, тобто несум�сн� в дан�й ситуац��. М�жгруповий конфл�кт це противоборство в колектив� або в р�зних соц�альних групах, що в�дстоюють протилежн� �нтереси, преследущих несум�сн� ц�л� � сво�ми практичними д�ями перешкоджаючих один одному. Звичайно м�жособов� � межгрупов� конфл�кти заважають робот�, в�двол�кають багато сил, негативно позначаються на псих�чному � загальному здоров'� людини. Вза�мн� негативн� в�дносини, особист� антипат�� людей нер�дко переносяться на д�лов� зв'язки. Конфл�кти можуть мати � позитивне значення, коли направлен� на подолання негативних тенденц�й в повед�нц�, в�дносинах окремих ос�б або груп, проти в�дсталих погляд�в � стилю д�яльност�, направлен� на боротьбу з его�змом. Конфл�кти бувають законом�рними (неминучими), необх�дними, вимушеними � функц�онально невиправданими. Розр�знюють також конфл�кти в�дкрит� � прихован�; конфл�кти, пересл�дуюч� особист�, групов� або сусп�льн� ц�л�. У залежност� в�д емоц�йного стану людей конфл�кти бувають з високим, пом�рним емоц�йним напруженням � без емоц�йного напруження. На етап� виникнення конфл�кту можна говорити про стих�йн� � запланован� конфл�кти (останн� под�ляються на спровокован� � �н�ц�ативн�). На етап� �снування � розвитку конфл�кту можна розр�знювати короткочасн�, тривал� � затяжн� (що зайшли в тупик) конфл�кти. Па етап� усунення можна вид�ляти керован�, слабо керован� � некерован� (стих�йн�) конфл�кти. На етап� загасання конфл�кти можуть бути спонтанно що припиняються, що припиняються п�д впливом засоб�в, знайдених самими протиборствуючими сторонами, � конфл�кти, одержуюч� дозв�л т�льки при втручанн� зовн�шн�х сил (вищестоящих орган�зац�й, кер�вник�в). Таким чином, конфл�кт це складне, багатосторонн� явище в систем� людських в�дносин, тому вид�в конфл�кту може бути ст�льки, ск�льки р�зних стор�н бере участь в даному об'�кт�, що розгляда�ться.

 Причини конфл�кт�в У найб�льш в�дом�й класиф�кац�� причин виникнення конфл�ктних ситуац�й в д�лових м�ж-особистих в�дносинах вид�ляють дв� групи. Виробнич� причини. Розпод�л ресурс�в. Нав�ть в самих великих � багатих орган�зац�ях ресурси можуть бути обмеженими. Необх�дн�сть розпод�ляти �х практично неминуче веде до конфл�кт�в. Люди завжди хочуть отримувати б�льше, а не менше, � власн� потреби завжди здаються б�льш обгрунтованими. Вза�мозалежн�сть задач. Можлив�сть конфл�кт�в �сну� скр�зь, де одна людина (група) залежить в�д �ншо� людини (групи) у виконанн� задач�, наприклад, кер�вник виробничого п�дрозд�лу може пояснити низьку продуктивн�сть труда сво�х п�длеглих нездатн�стю ремонтно� служби швидко � як�сно ремонтувати обладнання. Кер�вник ремонтно� служби в свою чергу може винуватити в�дд�л кадр�в в тому, що не прийнят� нов� прац�вники, в яких так мають потребу ремонтники. Дек�лька �нженер�в, зайнятих розробкою одного виробу, можуть волод�ти р�зним р�внем профес�йно� квал�ф�кац��. У цьому випадку фах�вц� б�льш високо� квал�ф�кац�� можуть бути незадоволен� тим, що лслаб�� �нженери гальмують виконання роботи, а останн� незадоволен� тим, що в�д них вимагають неможливого. Вза�мозвТязан�сть задач при нер�вних можливостях тут приводить до конфл�кту. Згаданий приклад причини конфл�кту м�ж л�н�йним � штабним персоналом також виника� через вза�мозвязаност� задач. Майстри залежать в�д головних фах�вц�в, оск�льки потребують �х допомоги при реал�зац�� техн�чних р�шень, а кер�вники б�льш високого рангу залежать в�д майстр�в, оск�льки останн� вт�люють в життя �де� б�льш високо� ланки управл�ння. Протилежн� тенденц�� в функц�онуванн� виробництва, орган�зац��. Так, вс�м в�дома роль сп�вроб�тник�в в�дд�лу техн�чного контролю (ВТК) на п�дпри�мств�. Обов'язком кожного такого прац�вника � сувора оц�нка якост� продукц��, що виготовля�ться. � головне тут не пропустити жодного бракованого виробу. З ц��� причини у сп�вроб�тник�в ВТК часто виникають внутр�шньовиробнич� конфл�кти з колективами прац�вник�в, як� видають цю браковану продукц�ю. У так�й ситуац�� на прац�вник�в ВТК починають лнатискати� � зверху, � знизу. Оск�льки задач�, породжуюч� протир�ччя, об'�днати не представля�ться можливим, то � не треба �х об'�днувати. Навпаки, вони повинн� бути в�днесен� до р�зних п�дрозд�л�в п�дпри�мства. Будь-який кер�вник повинен стежити за тим, щоб завдання для п�длеглих не суперечили один одному. У житт� орган�зац�� зустр�ча�ться немало таких випадк�в. Наприклад, менеджер нижчо� ланки управл�ння в�дпов�да� за в�дсутн�сть просто�в в робот�, а �нший того ж р�вня управл�ння прагне внасл�док сво�х посадових обов'язк�в до того, щоб як можна менше оборотних кошт�в було заморожено в запасах. У так�й ситуац�� ми стика�мося з двома протилежними посадовими обов'язками в функц�онуванн� виробництва. Чим б�льше буде скупчуватися запас�в на цьому виробництв�, тим спок�йн�ше буде поводитися той, хто в�дпов�да� за просто�, викликан� в�дсутн�стю сировини. � навпаки, чим менше буде запас�в сировини, тим краще буде в�дчувати себе менеджер, що в�дпов�да� за рухлив�сть оборотних кошт�в. Неч�тк�сть або нерозроблен�сть функц�ональних обов'язк�в сп�вроб�тник�в � кер�вника часто бува� джерелом конфл�кт�в, оск�льки породжу� несп�впадання уявлення конкретного прац�вника про те, що � як в�н повинен робити в�дпов�дно до посади, � навколишн�х його сп�вроб�тников��, кер�вник�в, що чекали в�д цього прац�вника б�льшого. Причиною конфл�кту може бути ситуац�я, коли одному п�длеглому вказ�вки дають численн� начальники. Виконувати �х не вистача� н� часу, н� сил. Тод� п�длеглий вимушений або сам ранжирувати накази, що поступили по м�р� �х важливост�, або вимагати цього в�д свого безпосереднього кер�вника. У цьому випадку об'�ктом конфл�ктно� ситуац�� � право встановлення черговост� виконання вказ�вок. Наявн�сть у кер�вника велико� к�лькост� безпосередн�х п�длеглих також може привести до конфл�кт�в в колектив�. В�дчуття того, що �з зростанням чисельност� колектив виходить з-п�д контролю, знайоме майже кожному кер�внику. При цьому одн� стараються як можна довше втримати управл�ння кожним прац�вником в сво�х руках; �нш� вид�ляють групу, якою вони безпосередньо управляють, тобто структурують колектив; трет� зовс�м в�дмовляються в�д спроби управл�ння, в�ддаючи �н�ц�ативу в руки п�длеглих. Под�бна повед�нка кер�вника приводить до хаотичного управл�ння, неравном�рного завантаженню п�длеглих. Проф�лактикою таких конфл�кт�в може бути ч�тка орган�зац�йна структура управл�ння. Хибн� кола управл�ння можуть привести до конфл�ктних ситуац�й, коли н� функц��, н� влада, н� в�дпов�дальн�сть, н� обов'язки, н� кошти ч�тко не розпод�лен�. Це той випадок, коли л�ван кива� на Петра, а Петро кива� на �вана�, коли пану� безв�дпов�дальн�сть � безвладдя. В�дм�нн�сть в ц�лях. �мов�рн�сть цих конфл�кт�в в орган�зац�ях зроста� по м�р� зб�льшення орган�зац��, коли вона розбива�ться на окрем� спец�ал�зован� п�дрозд�ли. Наприклад, в�дд�л збуту може наполягати на виробництв� б�льш р�зноман�тно� продукц��, виходячи з попиту (потреб ринку), а виробнич� п�дрозд�ли зац�кавлен� в зб�льшенн� обсягу випуску продукц�� при м�н�мальних витратах за рахунок випуску прост�й � однор�дно� продукц��. Окрем� прац�вники також, як в�домо, часто пересл�дують власн� ц�л�, не сп�впадаюч� з ц�лями �нших. В�дм�нност� у поглядах � уявленнях. У кер�вник�в � безпосередн�х виконавц�в можуть бути р�зн� погляди на шляхи � способи досягнення нав�ть загальних ц�лей, тобто при в�дсутност� суперечливих �нтерес�в. Одну � ту ж проблему можна вир�шити по-р�зному, � кожний вважа�, що його р�шення саме краще. Конфл�кти в орган�зац�ях дуже часто пов'язан� з незадов�льними комун�кац�ями. Неточна або неповна передача �нформац�� або в�дсутн�сть необх�дно� �нформац�� взагал� � не т�льки причиною, але � дисфункц�ональним сл�дством конфл�кту. Помилкова �нформац�я породжу� чутки, що � одн��ю з причин конфл�кт�в або засобом, що роздува� �х. Погана комун�кац�я перешкоджа� управл�нню конфл�ктом. Причини невиробничого характеру. Стан здоров'я прац�вника � член�в його с�м'�, с�мейн� в�дносини, житлово-побутов� умови, характер � можливост� проведення дозв�лля, умови транспорту можуть послужити причиною д�лових конфл�кт�в. Соц�ально-психолог�чний причиною м�жособових конфл�кт�в можуть бути так зван� помилков� образи конфл�кту. При цьому об'�ктивна конфл�ктна ситуац�я в�дсутня, але деяк� сп�вроб�тники вважають, що �х в�дносини носять конфл�ктний характер. Таке сприйняття вза�мних в�дносин зумовлене, зокрема, неправильним тлумаченням думок, висловлювання, вчинк�в одн��� людини �ншим. Одна з причин такого спотвореного уявлення нестача неформального сп�лкування, людських контакт�в, а �нша психолог�чна скут�сть, невм�ння або побоювання довести навколишн�м свою доброту, увагу, щиросерд�сть. Ще одна важлива причина конфл�кт�в це в�дм�нност� в психолог�чних особливостях (характер, темперамент, ц�нн�сн� ор��нтац�� � . Ц� в�дм�нност� зб�льшують �мов�рн�сть виникнення будь-яких конфл�кт�в. к люди, як� пост�йно виявляють агресивн�сть, ворож�сть, весь час захищаються або нападають, готов� всьому суперечити, не слухають сп�врозмовника. пх можна назвати важкими, бо вони не хочуть йти н� при яких умовах назустр�ч � �х повед�нка ста� причиною конфл�ктно� ситуац��. Схильн�сть людей до конфл�кту посилю�ться в пер�оди економ�чно� � пол�тично� нестаб�льност� � перетворень сусп�льства, во�н, стих�йного лиха, великих катастроф � т. п., в зв'язку з невизначен�стю життя в майбутньому, труднощами в тепер�шньому час�.

Структура � динам�ка конфл�кту. Як правило, п�д структурою конфл�кту ма�ться на уваз� перел�к необх�дних � достатн�х елемент�в, що характеризують конфл�кт при одномоментному статичному зр�з�. Число таких елемент�в, на думку б�льшост� фах�вц�в, загалом залиша�ться ст�йким: наявн�сть не менш двох стор�н, що мають контакт один з одним; взаимонесум�сн�сть ц�нностей � нам�р�в стор�н; повед�нка, направлена на знищення план�в � руйнування нам�р�в �ншо� сторони, щоб придбати щось за �� рахунок; противопоставлен�сть д�й одн��� сторони �ншо� � навпаки; застосування сили з метою вплинути на повед�нку �ншо� сторони в бажаному напрям�. Деяк� автори до цього списку �нод� додають характеристики проблем, що привели до виникнення конфл�кту, а також соц�ально� середи, в рамках яко� в�н прот�ка�, � частков�сть присутн�сть або в�дсутн�сть трет�х ос�б, стратег�я � тактика конфл�ктно� вза�мод�� � Динам�ку конфл�кту розум�ють в двох планах: широкому � вузькому. У широкому значенн� слова динам�ка тракту�ться як посл�довна зм�на певних стад�й або етап�в, що характеризують процес розгортання конфл�кту в�д виникнення конфл�ктно� ситуац�� до �� дозволу. У вузькому значенн� слова динам�ка конфл�кту розгляда�ться в контекст� лише одн���, але найб�льш гостро� його стад�� конфл�ктно� вза�мод��. Звичайно вид�ляють чотири етапи розвитку конфл�ктно� ситуац��. I етап - виникнення конфл�ктно� ситуац��. II етап - усв�домлення ситуац�� як конфл�ктно� хоч би одним з �� учасник�в. Таке усв�домлення включа�, по-перше, усв�домлення само� ситуац�� як значущо�, тобто здатно� забезпечити досягнення значущо� мети; по-друге, усв�домлення того факту, що �нша сторона перешкоджа� досягненню ц��� мети, тобто мета � д�я несум�сн�. В�дкритого конфл�кту не �сну� доти, поки партнери не почнуть реагувати, долаючи бар'�р на шляху до т��� мети, яку вони прагнуть досягнути. М�ра значущост�, яка дода�ться кожною з стор�н предмету розб�жностей, б�льш�сть автор�в вважають найважлив�шо� детерм�нантою р�шення вступити в конфл�кт � м�рою жорсткост� конфл�ктно� вза�мод��. Контролювання значущост� того, що склада� центр конфл�кту, ефективний зас�б запоб�гання його деструктивним насл�дкам. Для ц��� стад�� конфл�кту дуже важливим �, чи визнають сторони законн�сть вимог один одного. У тих випадках, коли правом�рн�сть вимог � домагань �ншо� сторони спочатку в�дкида�ться, конфл�кт буде мати б�льш деструктивний характер. Важливим чинником усв�домлення конфл�кту, що активно вплива� на його динам�ку на вс�х стад�ях, служать також емоц�йн� моменти в повед�нц� конфл�ктуючих стор�н. Демонстрац�я хоч би одним з учасник�в почутт�в ворожнеч�, агрес��, антипат�� сигнал�зу� про наявн�сть загрози, стимулю� сприйняття конфл�кту � тим самим моб�л�зу� зусилля стор�н. III етап в розвитку конфл�кту - це стад�я конфл�ктно� повед�нки або вза�мод��, яку прийнято розум�ти як систему вза�монаправлених, емоц�йно забарвлених д�й, що ускладнюють досягнення ц�лей протиборствуючо� сторони � тим самим полегшуючих реал�зац�ю власних нам�р�в. Потр�бно зазначити, що сама конфл�ктна повед�нка може розвиватися в трьох напрямах. В�дкрита боротьба це найб�льш гостра форма конфл�ктно� вза�мод��; вона заснована на прагненн� вс�ма коштами отримати максимум бажаного. �нший вар�ант повед�нки в конфл�ктн�й ситуац�� це в�дмова в�д якого б те не було конфл�ктно� вза�мод��, в�дх�д з само� ситуац��. Причинами тако� повед�нки можуть бути усв�домлення одн��� з стор�н недостатност� ресурс�в для ведення боротьби або переговор�в, або переоц�нка значущост� � важлив�сть предмета розб�жностей, коли зусилля � засоби, необх�дн� на боротьбу, не виправдовуються величиною виграшу, або стратег�чна лхитр�сть� з метою зм�ни ситуац�� надал� або сл�дство невротичного стану, що пережива�ться одн��ю з стор�н. Трет�й, компром�сний напрям, але за яким може розвиватися вза�мод�я в конфл�ктн�й ситуац�� це шлях переговор�в лоперац��� торгу. У цьому випадку сторони внасл�док ряду обставин передбачають, що отримання максимума неможливе, тому, щоб не втратити все, вони йдуть на вза�мн� поступки, стримують власн� домагання, дозволяють хоч би частково реал�зувати нам�ри протилежно� сторони. Виняткова практична значущ�сть виявлення чинник�в � умов, сприяючих усп�ху переговор�в, обумовила в�дособлення дано� област� досл�джень в самост�йний напрям вивчення м�жособового конфл�кту. Досл�дження переговор�в в основному представлено двома вза�модоповнючими, але в�дносно незалежними л�н�ями анал�зу. Перша л�н�я анал�зу виявлення сукупност� умов, сприяючих прийняттю конфл�ктуючими сторонами р�шення приступити до переговор�в. Центральним тут � питання про те, як� чинники зумовлюють виб�р стратег�� компром�су в ситуац��, що потенц�йно м�стить можлив�сть будувати повед�нку як кооперативним, так � конкурентним образом. Друга л�н�я анал�зу досл�дження процесу переговор�в на т�й �х стад��, коли конфл�ктуюч� сторони вже ухвалили р�шення йти на компром�с. У цьому випадку мова йде не про виб�р стратег�й конкурентно� боротьби або переговор�в (цей виб�р вже зроблений на користь останньою), а про пошук засоб�в, сприяючих виробленню вза�мопри�млемо� угоди. Ключовим тут � питання про те, як� чинники зумовлюють швидк�сть знаходження п�дсумково� угоди, здатного утихомирити конфл�ктуюч� сторони. Виб�р стратег�� вза�мод�� в конфл�ктн�й ситуац�� зумовлений двома основними зм�нними: 1) стратег��ю д�й партнера; 2) сприйняттям нам�р�в (ц�лей) партнера, установкою по в�дношенню до нього. Ефективним засобом переходу до кооперативно� вза�мод�� � гнучка стратег�я, що врахову� як характер ситуац��, так � особливост� повед�нки партнера. На виб�р стратег�� в умовах конфл�ктно� вза�мод�� впливають � особистн� характеристики суб'�кта. Зг�дно з одн��ю з г�потез, якщо ситуац�я проста � не м�стить загрози, то велику роль грають особист� зм�нн�; в складних � стресових ситуац�ях переважають ситуац�йн� чинники. У ряд� досл�джень п�дкреслю�ться, що важливим чинником, що визнача� виб�р стратег��, � оц�нне в�дношення до кооперац�� � конкуренц��. У тому випадку, якщо кооперац�я сприйма�ться як ознака слабост�, а конкуренц�я сили, то суб'�кт в�ддасть перевагу швидше другому типу повед�нки. Однак якщо ситуац�я втрача� невизначен�сть, то жорстка стратег�я ста� неефективною � може бути переоц�нена в �м'я досягнення угоди. Друго� найважлив�шою зм�нною, що визнача�, по якому шляху (кооперативному або конкурентному) буде структуруватися вза�мод�я в конфл�ктн�й ситуац��, � сприйняттям нам�р�в � ц�лей д�яльност� партнера. У американськ�й соц�альн�й психолог�� анал�з того, яким чином нам�ри, що сприймаються визначають характер вза�мод�� в конфл�ктн�й ситуац��, нер�дко проводиться в рамках так звано� лтеор�� дов�ри п�дозр�лост��. Суть ц��� теор�� зводиться до констатац�� того факту, що дов�р'я м�ж партнерами стимулю� можлив�сть конструктивного вир�шення конфл�кту, п�дозр�л�сть же веде до деструктивних насл�дк�в. Дов�рчий виб�р буде довершений, � буде зростати переконан�сть суб'�кта в альтру�стичних нам�рах партнера � зв'язку з наступними чинниками: об'�мом корист� (вигоди), яку в�н вже отримав з боку �ншо� особи; частотою попередн�х досл�д�в отримання вигоди, що отримана в�д �ншо� в ситуац�� в�дм�нност� установок; м�рою упевненост� в тому, що д�� �ншо�, що п�шли йому на користь, не були вимушеними; м�рою упевненост� в сприятливих для себе насл�дках д�� �ншого ще до того, як ц� д�� були зроблен�; м�рою переконаност� в тому, що вигода, що витягу�ться �ншим з власних доброд�йних д�й, менш значна, н�ж та, яку отриму� в�н сам; упевнен�стю в тому, що �нша особа, зд�йснюючи доброд�йн�сть, несе при цьому деяк� витрати. Коли сторони вже ухвалюють р�шення йти на компром�с, то способом вир�шення конфл�кту можуть бути т�льки переговори, На думку Таузарда, переговори це формальна соц�альна гра, мета яко� не зм�на уявленн� � установок протагон�ст�в, а вироблення протоколу угоди, прийнятного для вс�х зац�кавлених стор�н. Прих�д стор�н до формально� угоди передбача� не емоц�йне, а лише повед�нкова �х згода. У процес� переговор�в розр�знюють чотири вида вим�рювання: дистрибутивне, яке пов'язане з нам�рами стор�н в�дстояти спочатку опозиц�йн� ц�л�, що стояли перед ними; кожна з цих ц�лей характеризу�ться точкою опору, тобто тим кордоном, нижче за яку р�шення, що пропонуються противником стають неприйнятними; в тому випадку, якщо лполя� можливих р�шень учасник�в переговор�в перетинаються, то утвориться так звана зона згоди, в рамках яко� виробля�ться п�дсумкова угода; интегративне, яке характеризу�ться тими формами активност� стор�н, що пов'язан� з пошуком сп�льного р�шення � зумовлен� наявн�стю тих ц�лей, як� з самого початку не були д�аметрально протилежними характером емоциональных установок стор�н по в�дношенню один до одного, чинниками, що приводить, модиф�кац�� вза�мних установок, � усв�домлен�сть, значущ�сть проблем, м�ра �нформованост� про нам�ри протилежно� сторони; внутр�шн� в�дносини в рамках кожного з стор�н, що переговорюються це в�дносини, повТязан� з двома системами суперечливих оч�кувань, д�ючими на кожного учасника переговор�в; оч�куваннями власно� орган�зац��, що сто�ть за кожною з стор�н, � оч�куваннями протилежно� сторони. Особливо значущим чинником, що вплива� на динам�ку переговор�в, � присутн�сть нейтрального посередника, покликаного забезпечити тривал�сть перговор�в, хоч � не маючого права вир�шального голосу. Ситуац�я переговор�в з посередником може бути описана, як прост�р трьох основних р�знонаправленних сил, що впливають на повед�нку кожного з учасник�в: в�дстояти позиц�ю, яку доручено захистити; знайти згоду з протистоячою стороною; виробити таке р�шення, яке було б оц�нене як як�сне � конструктивне посередником, що представля� соц�альну сп�льн�сть, � яку вписаний конфл�кт. Присутн�сть посередника виступа� для учасник�в переговор�в засобом поступитися, не в�дчуваючи кап�туляц��. Останн�й, IV етап в динам�ц� конфл�кту - це визначений характером вза�мод�� к�нцеве р�шення, або вир�шення конфл�кту. Вих�д розгляда�ться часто як п�дсумкове резюме отриманих винагород � понесених втрат. Схематизуючи, можна сказати, що можливо два типи виход�в конфл�кту: вза�мний виграш � односторонн�й виграш, зв'язаний з набагато великим потенц�йним ризиком � що передбача� в б�льшост� випадк�в в�дкриту конфронтац�ю стор�н. Методи управл�ння конфл�ктами. Ун�версальних способ�в виходу з конфл�ктних ситуац�й, �х дозволу не �сну�. Наявн�сть велико� к�лькост� причин конфл�кт�в зб�льшу� �мов�рн�сть �х виникнення, однак, нав�ть при велик�й його можливост� сторони можуть не захот�ти вступити в конфл�ктну вза�мод�ю. �нод� потенц�йн� вигоди в�д участ� в конфл�кт� не стоять витрат. Вступивши ж в конфл�кт, як правило, кожна сторона робить все, щоб була прийнята �� точка зору, досягнута �� мета � заважа�, природно, �нш�й сторон� робити те ж саме. Про це св�дчить анал�з динам�ки конфл�кт�в. Тому конфл�ктом необх�дно управляти. У залежност� в�д того, наск�льки ефективним таке управл�ння буде, насл�дку конфл�кту стануть функц�ональними або дисфункц�ональними. У свою чергу це � визначить �мов�рн�сть виникнення подальших конфл�кт�в. При ефективному управл�нн� конфл�ктом його насл�дки можуть грати � позитивну роль, тобто бути функц�ональними, сприяти надал� досягненню ц�лей орган�зац��. Вид�ляють наступн� основн� функц�ональн� насл�дки конфл�кт�в:

1. Проблема вир�шу�ться таким шляхом, який влаштову� вс� сторони, � в результат� люди в�дчувають свою причетн�сть до розв'язання важливо� для них проблеми.
2. Сп�льно � добров�льно прийняте р�шення швидше � краще вт�лю�ться в життя.
3. Сторони придбавають досв�д сп�впрац� при розв'язанн� сп�рних питань � можуть використати його в майбутньому.
4. Ефективне вир�шення конфл�кт�в м�ж кер�вником � п�длеглими руйну� так званий лсиндром пок�рност�� страх в�дкрито висловлювати своя думку, в�дм�нна в�д думки старших по посад�.
5. Пол�пшуються в�дносини м�ж людьми.
6. Люди перестають розглядати наявн�сть розб�жностей як лзло�, що завжди призводить до поганих насл�дк�в.

Основними дисфункц�ональними насл�дками конфл�кт�в �:

1. конкурентн�, непродуктивн� в�дносини м�ж людьми;
2. в�дсутн�сть прагнення до сп�впрац�, добрих в�дносин;
3. уявлення про протилежну сторону як про лворога�, про свою позиц�ю як про виключно позитивно�, про позиц�ю опонента т�льки як про негативну;
4. згортання або повне припинення вза�мод�� з протилежною стороною, перешкоджаюче р�шенню д�лових задач;
5. переконання, що лперемога� в конфл�кт� важлив�ше, н�ж розв'язання реально� проблеми;
6. почуття образи, незадоволення, поганий настр�й, текуч�сть кадр�в.

Розр�знюють структурн� (орган�зац�йн�) � м�жособов� способи управл�ння конфл�ктами. Роботу по управл�нню конфл�ктом, треба починати з анал�зу його причин, структури � динам�ки. Структурн� методи управл�ння конфл�ктами. У ранн�х роботах по психолог�� управл�ння п�дкреслювалася важлив�сть гармон�йного функц�онування орган�зац��. Представники адм�н�стративного напряму вважалися, наприклад, що якщо знайти хорошу форму управл�ння, то орган�зац�я буде д�яти як добре налагоджений механ�зм. У рамках цього напряму розроблялися структурн� методи управл�ння конфл�ктами.

1. Ч�тке формулювання вимог. Одним з ефективних метод�в управл�ння, що запоб�гають дисфункц�ональним конфл�ктам, � роз'яснення вимог до результат�в роботи кожного конкретного прац�вника � п�дрозд�лу загалом; наявн�сть ясно � однозначно сформульованих прав � обов'язк�в, правил виконання роботи.
2. Використання координуючих механ�зм�в. Суворе дотримання принципу �диноначальност� полегшу� управл�ння великою групою конфл�ктних ситуац�й, оск�льки п�длегл� знають, чи� розпорядження вони повинн� виконувати. Якщо у прац�вник�в � розб�жност� з якогось д�лового питання, то вони можуть звертатися до лтретейського судд�� до �х загального начальника. У деяких складних орган�зац�ях створюються спец�альн� �нтеграц�йн� служби, задачею яких служить зв'язка ц�лей ра.чличиых п�дрозд�л�в.
3. Встановлення загальних ц�лей, формування загальних ц�нностей. Цьому сприя� �нформування вс�х прац�вник�в про пол�тику, стратег�ю � перспективи орган�зац��, а також �х об�знаност� про стан справ в р�зних п�дрозд�лах. Дуже ефективним виявля�ться формулювання ц�лей орган�зац�� на р�вн� ц�лей сусп�льства. Наприклад, прац�вники ф�рми лМакдональдс� вважають головною метою свого нелегкого труда смачно � швидко нагодувати американц�в, що мають обмежен� кошти, а вони становлять значну частину сусп�льства. Усв�домлення ц��� лсоц�ально� м�с��� гурту� колектив, що, природно, приводить до скорочення дисфункц�ональних конфл�кт�в. Наявн�сть загальних ц�лей дозволя� людям зрозум�ти, як �м потр�бно поводитися в конфл�ктних ситуац�ях, перетворюючи �х в функц�ональн�.
4. Система заохочень. Це встановлення таких критер��в ефективност� роботи, як� виключають з�ткнення �нтерес�в р�зних п�дрозд�л�в � прац�вник�в. Наприклад, якщо прем�ювати прац�вник�в служби техн�ки безпеки за к�льк�сть виявлених порушень правил техн�ки безпеки, то це приведе до неск�нченного дисфункц�ональному конфл�кту з виробничими � експлуатац�йними службами. Якщо заохочувати вс�х прац�вник�в за усунення виявлених порушень, то це приведе до сп�впрац� � зниження травматизму.

Робота з конфл�ктами, природно, не вичерпу�ться перерахованими методами. В�дпов�дно до ситуац�� можуть бути знайден� �нш� ефективн� структурн� методи управл�ння конфл�ктами.

М�жособов� способи управл�ння конфл�ктами. В�дом� п'ять основних способ�в (стил�в) управл�ння конфл�ктами.

1. Ухилення. Людина, що дотриму�ться ц��� стратег��, прагне п�ти в�д конфл�кту. Ця стратег�й може бути доречна, якщо предмет розб�жностей не представля� для людини велико� ц�нност�, якщо ситуац�я може вир�шитися сама собою (це бува� р�дко, але все ж бува�), якщо зараз нема� умов для ефективного вир�шення конфл�кту, то через деякий час вони з'являться. Однак стратег�я в�дходу може зводитися � до прагнення п�ти в�д в�дпов�дальност� за реал�зац�ю поставлено� мети кер�вник але хоче ухвалювати самост�йн� р�шення, не нац�лений на мотивац�ю досягнення усп�ху в д�яльност�.
2. Згладжування. Цей стиль характеризу�ться тим, що кер�вник не виявля� н� активност�, н� зац�кавленост� в досягненн� позитивних результат�в в зд�йсненн� управл�нсько� мети. Така стратег�я направлена, головним чином, на уникнення конфл�ктних в�дносин м�ж людьми: кер�вник, що дотриму�ться ц��� стратег��, прагне п�ти � в�д ситуац��, � в�д в�дпов�дальност�. Даний стиль заснову�ться на тезах: лНе варто розгойдувати човен�; лДавайте жити дружно�. лЗгладжувач� стара�ться не випустити назовн� ознаки конфл�кту, конфронтац��, закликаючи до сол�дарност�. При цьому часто забува�ться проблема, лежача в основ� конфл�кту. У результат� може тимчасово наступити спок�й. Негативн� емоц�� не виявляються, вони нагромаджуються. Рано або п�зно залишена без уваги проблема � емоц��, що нагромадилися негативно приведуть до вибуху, насл�дку якого виявляться дисфунц�ональними.
3. Примушення. Той, хто дотриму�ться ц��� стратег��, намага�ться примусити прийняти свою точку зору у що б те н� стало, його не ц�кавить думка �нших. Даний стиль пов'язаний з агресивною повед�нкою; для впливу на �нших людей тут використову�ться влада, заснована на примушенн�, � традиц�йна влада. Кер�вник прагне завоювати командну роль в�дносно д�лового партнера, провести свою позиц�ю з сп�рного питання, незважаючи на заперечення його партнер�в, � виявля� при цьому максимум активност�, напористост�, �гноруючи �нтереси �нших. Цей стиль може стати ефективним, якщо в�н використову�ться в ситуац��, загрозлив�й �снуванню орган�зац�� або перешкоджаюч�й досягненню нею сво�х ц�лей.

Кер�вник в�дстою� �нтереси справи, орган�зац��, � часом в�н просто зобов'язаний бути наполегливим. Головна нестача використання кер�вниками ц��� стратег�� придушення �н�ц�ативи п�длеглих � можлив�сть повторних спалах�в конфл�кту. 4. Компром�с. Кер�вник прагне досягнути нормал�зац�� в�дносин у думках з партнерами, намага�ться рахуватися з �нтересами сво�х партнер�в � привернути �х на свою сторону. Цей стиль характеризу�ться прийняттям точки зору �ншо� сторони, але лише до певно� м�ри. Зд�бн�сть до компром�су в управл�нських ситуац�ях високо ц�ниться, оск�льки зменшу� недоброзичлив�сть � дозволя� в�дносно швидко вир�шити конфл�кт. Але через деякий час можуть з'явитися � дисфункц�ональн�сть насл�дку компром�сного р�шення, наприклад незадоволення лполовинчастими� р�шеннями. Кр�м того, конфл�кт в дек�лька зм�нен�й форм� може виникнути знову, оск�льки залишилася невир�шеною його проблема, що породила. 5. Сп�впраця. Ця стратег�я характеризу�ться тим, що кер�вник прагне досягнути нормал�зац�� в�дносин у думках з партнерами, намага�ться рахуватися з �нтересами сво�х партнер�в � привернути �х на свою сторону. Даний стиль заснову�ться на переконаност� учасник�в конфл�кту в тому, що розходження у поглядах це неминучий результат того, що у розумних людей � сво� уявлення про те, що правильно, а що н�. При так�й стратег�� учасники визнають право один одного на власну думку � готов� його зрозум�ти, що да� �м можлив�сть проанал�зувати причини розб�жностей � знайти прийнятний для вс�х вих�д. Той, хто спира�ться на сп�впрацю, не стара�ться досягнути сво�� мети за рахунок �нших, а шука� розв'язання проблеми. Кер�вник повинен застосовувати р�зн� м�жособов� методи управл�ння конфл�ктами адекватно само� ситуац��, однак стиль сп�впрац�, направлений на розв'язання проблеми, повинен бути основним, оск�льки саме в�н робить конфл�кт функц�ональним.

Висновок Конфл�кти були, � � будуть, вони супроводжують наше життя як хвороби. Зда�ться нав�ть дивним, що теор�я конфл�кт�в, як практична наука, на в�дм�ну в�д медицини, зТявилася нещодавно, у друг�й половин� нашого стол�ття. Вивчення вид�в, причин, структури, динам�ки конфл�кт�в да� змогу глибше зануритись людсько� ментальност�, в суть вза�мов�дносин з оточуючим �� соц�альним св�том. Знання теор�� конфл�кт�в поглиблюють � розширюють знання про людину як про �стоту соц�альну, дають розум�ння породження цими �стотами соц�альних структур, винекнення, розвитку, вза�мод�� � зникнення угруповань, орган�зац�й �, нав�ть, держав та �мпер�й. Розум�ння тенденц�й прот�кання конфл�кт�в, шлях�в �х розвТязання да� змогу з меншими втратами досягти сво�� мети, узгоджувати сво� �нтереси з �нтересами �нших людей. Будувати вза�мов�дносини на засадах вза�модопомоги, вза�морозум�ння, справедливост�. Базов� знання про конфл�кти потр�бн� як система принцип�в досл�дження конфл�кту, повед�нки в ньому його учасник�в � формування стратег�й його розвТязання. Але кр�м цих загальних принцип�в, необх�дн� конкретн� знання у в�дпов�дних галузях, наприклад, економ�чн� знання п�д час анал�зу виробничого конфл�кту. 

Список використаних джерел: Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1980г. Бандурка А.М. Психолог�я управл�ння. - Х.,1998р. �шмуратов А.Т. Конфл�кт � згода. Основи когн�тивно� теор�� конфл�кт�в. - К., 1996р. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. - М., 1978 С.129 - 149 Кричевский Р.Л. Если Вы руководительЕ - М., 1993г. С.247 -265 Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М.,1991г. С. 465

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные