Geum.ru

Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 6655

МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАпНИ НКОПОЛЬСЬКИЙ НСТИТУТ УПРАВЛННЯ, БЗНЕСУ ТА ПРАВА

ПОЛТАВСЬКИЙ ЕКОНОМЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

РЕФЕРАТ З ТЕОРп ДЕРЖАВИ ПРАВА НА ТЕМУ: ВИЩ ОРГНИ ДЕРЖАВНОп ВЛАДИ УКРАпНИ

студента курсу групи ЮП-11 Заборовця Костянтина Георгйовича Науковий кервник: Блим М..

Полтава 1999

ПЛАН:

  1. ВступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ2
  2. Прнцип подлу владиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ6
  3. Органи законодавчо владиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ9
  4. Президент УкраниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ18
  5. Органи виконавчо владиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..22
  6. Судов органиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.24
  7. Конституцйний Суд УкраниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..24
  8. Верховний Суд УкраниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ26
  9. Вищий Арбтражний Суд УкраниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..30

ВисновкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ35 ЛтератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.36

ВСТУП

Кожна держава для повноцнного здйснення свох завдань реалзац функцй повинна створювати рзномантн державн органзац, як у юридичнй науц називають механизмом держави. Механзм держави - це система всх державних органзацй, як здйсьнюють завдання реалзують функц. З ц точки зору соцальне призначення держави здйснються механзмом, який складаться з органв держави, державних пдпримств державних установ, як рзновидом державних органзацй. Частина державних органзацй (саме органи держави) надляються владними повноваженнями, за допомогою яких здйснються управлння в суспльсьтв з метою реалзац завдань функцй держави. Ця частина вдображаться окремим спецальним поняттям, яким поняття апарату держави. Апарат держави - це система всх державних органв, що органзують здйснення завдань, виконання вдповдних функцй у межах сво компетенц. Апарат демократично правово держави повинен вдповдати деяким загальним рисам принципам, зокрема: -органзаця практичного здйснення принципу народовладдя; -суверенсть державно влади; -неухильне додерження принципу законност; -орнтаця вс дяльност на нтереси людини, особистост, -охорона прав людини громадянина, реалзаця принципу гуманзму; -забезпечення балансу нтересв рзних соцальних прошаркв, нацй етнчних груп, захист злагоди консенсусу у суспльств (принцип соцально справедливост); -органзаця здйснення державно влади згдно з принципом подлу влад, тобто дференцювання на законодавчу, виконавчу, судову глки влади; -систематичне залучення до виконання державних функцй рзномантних громадських обТднань, спвпрацювання з ними -забезпечення проритету у механзм реалзац влади методв переконання та виховання. Державний апарат системою державних органв, а державний орган первиною клитинкою державного апарату. Орган держави - це структурований органзований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовцв (або депутатв Рад), який (орган) надлений державними владними повноваженнями, здйсню державно-органзаторськ, розпорядч, судов та нш функц вдповдно до свого призначення.1 Наявнсть владних повноважень означа, що орган держави здатний встановлювати обовТязков правила поведнки, тобто юридичн норми ндвдуальн акти домогатись за допомогою встановлених законом засобв х здйснення. Вд кожного державного органу, взято окремо чи спльно з ншими, значною мрою залежить рвень розвитку ефективнсть дяльност державного апарату в цлому. Тому держава повинна пклуватись про те, щоб по вдношенню до державних органв чтка визначалась сфера х дяльност компетенця, були упорядкован хн взамовдносини з недержавними органами органзацями, насамперед, органами мсцевого самоврядування, щоб державн органи являли собою вдносно самостйн, професйн та вдповдальн ланки державного апарату. Орани держави мають загальн специфчн ознаки. До загальних ознак можна вднести: вс органи держави, що створюються вдповдно до закону шляхом безпосередньо чи представницько демократ, покликан виконувати передбачен законом функц; мають державно владн повноваження; дють у встановленому порядку; взамоповТязан вдношеннями суборднац; вс разом створюють одну цлсну систему, що називаться апаратом держави. Спецфичними рисами, тобто такими, що вдокремлюють державни органи вд недержавних органзацй, слд вважати: -формування х безпосердньо державою чи населенням (виборцями) здйснення державними органами свх функцй вд мен держави; -виконання кожним державним органом чтко визначенних, встановленому у законодавчому порядку повноважень, видв форм дяльност; -наявнсть у кожного державного органу юридично закрплено органзацйно структури, територального масштабу дяльност, спецального положення, що визнача його мсце роль у державному апарат, а також порядок його взамовдносин з ншими державними органами органзацями; -надання державним органам повноважень державновладного характеру. Наявнсть державно-владного характеру найбльш важливою ознакою державного органу, за якою сну можливсть досить чткого розмежування державних органв державних органзацй (пдпримств, установ) вд недержавних органв органзацй. В юридичнй лтератур описан рзн принципи класифкац державних органв. Розрзняють, наприклад, так види органв держави: а) за мсцем усистем державного апарату: первинн (створюються через вибори усм населенням або його частиною); вторинн (створюються первинними, походять вд них пдзвтн м); б) за змстом та напрямами державно дяльност: законодавч органи, главу держави, органи державного управлння чи виконавчо-розпорядч органи, судов органи, контрольно-наглядов органи; в) за способом утворення: виборн, призначуванн, т, що можуть успадковуватися; г) за часом функцонування: постйн, тимчасов; д) за складом: одноособов, колегальн, е) за територю на яку поширюються х повноваження: загальн або центральн, мсцев або локальн. Що стосуться вищих органв державно влади Украни то до них вдносяться: Верховна Рада Украни, Президент Украни, Кабнет Мнстрв Украни, Конституцйний Суд Украни, Верховний Суд Украни, Вищий Арбтражний Суд Украни.1

ПРИНЦИП ПОДЛУ ВЛАДИ В рацонально влаштованй держав, якою правова держава, влада здйснються за допомогою спецальних органв. Звдси рзн галуз влади: законодавча, виконавчо-розпорядча судова. Для того, що запобгти зловживанню владою виникненню авторитарно, абсолютно влади, не зв'язано правом, ц втки не повинн з'днюватися в руках одного органу, тобто повинн бути роздльн. Розподл влад таким чином структуроутворюючим функцональним принципом рацонально органзац контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу вд можливих зловживань. Вс органи втки державно влади покликан бути хоронителями Конституц. Конституця повинна стояти над цими владами, а не влади над Конституцю. Розподл влад виражаться в розподл компетенцй, в замному контрол, в систем здержок противаг, збалансованост, тобто рвновага досягаться через процеси налагодження взамопогодження . Принцип розподлу влад ма два аспекти. По-перше, це розподл влади мж самими органами держави. H одному з органв не належить вся державна влада в повному об'м. Забороняться реалзовувати функц, що належать ншому органу. Таким чином в правовй держав вдсутня яка-небудь необмежена влада, не зв'язана правом принципами Конституц. Розподл влади слугу засобом стримування влади держави в рамках принципв розвинутого суспльства, слугу механзмом захисту прав особи, закрплених в Конституц. Розподл влад поляга в тому, щоб н один з органв не заняв авторитарно-абсолютного положення не перевернув право конституцю. Вдомо сказане положення про те, що розподл влад явля собою розподл роботи в державному механзм з цллю рацоналзац контролю. Розподл влад - це не застигнутий стан вдокремлених структур, а працюючий, дючий механзм, досягаючий дност на основ складнолго процесу узгодження спецальних правових процедур, передбачених в тому числ на випадок конфлкту екстремально ситуац. Загальний принцип дност розподлу влад конкретизуться в залежност вд примнення в рзних сторичних ситуацях положеннях. кднсть досягаться через динамчну рвновагу, через певну напругу, спвдопомогу процес улагодження. Але при цьму обов'язкова умова: не повинно бути зосередження влади в руках одн особи чи органу, накше стануть не можлив взамоконтроль, здержки противаги, отже, розподл влад правова держава. Законодавець пов'язаний принципами права конституц, правами людини. Крм того вн пд контролем народу. Важливе значення ма орган конституцйного нагляду. З його допомогою забезпечуться конституцйнсть усх законв пдзаконних нормативних актв. В систем здержок противаг, на випадок необдуманних, поспшних ршень законодавця, виправляючу роль гра глава держави (вдкладне вето, в певних випадках назначення дострокових виборв нш його повноваження). Без цього механзм розподлу влади буде недосконалим. Зтримування виконавчо влади, надал, досягаться за допомогою пдзвтност вдповдальност перед народним представництвом.1 Мова йде про полтичну вдповдальнсть, забезпечувану за допомогою вотуму недоври. Важливу роль у боротьб з зловживаннями виконавчо влади гра також нститут мпчменту. Виконавець не повинен пдмняти не тльки законодавця, але суддю. Hхто не може бути суддею у власнй справ. Тому громадянин в правовй держав повинен мати право подати в суд на будь-як д виконавчо влади (як на окремих посадових осб, так на виконавчо-розпорядчий орган в цло-му). В ншому випадку зловживання виконавця стануть безпокаранами, видкриться шлях до встановлення тиран. Суд, система правосуддя - третя необхдна глка влади в механзм розподлу влади. Це арбтр, що виршу спори про право. В правовй деражв праввосуддя чиниться тльки судом. В цьому найважливша гарантя прав свобод громадян, правово державност в цлому. Суд не повинен пдмняти собою законодавця чи виконавця, накше вн перетвориться в деспота. Але в свою чергу н законодавець, н виконавець не повинн соб присвоювати функц суду. Тому найважлившим забезпечення реально незалежност суду вд рзномантних органв осб, котр б диктували йому свою волю фактично узурпували судову владу. Оптимальним варантом назначення судей пожиттво або, по крайнй мр, на довгий термн. Судд повинн назначатися вищестоячими органами влади. Суд присяжних найбльш дяльною формою забезпечення незалежност об'ктивност правосуддя. Виразом рвност громадян перед законом пдсуднсть загальному суду, недопустимсть розширення юрисдикц спецальних судв. Панування права прокламу, щоб суд виступив арбтром в спор про опрушення права не тльки в правозастосовчому, але й в правотворчому процес. Суд повинен бути здержуючим фактором проти порушень права конституц не тльки з сторони виконавця, але й з сторони законодавця. Для цього необхдний конституцйний суд. Hе пдмняючи законодавця залишаючись в межах судових юрисдикцйних задач, конституцйний суд забезпечу конституцйнсть закону, накше кажучи верховенство Конституц в правотворчй дяльност законодавця. Без тако судово переврки конституцйност законв ( тим бльше пдзаконних нормативних актв) не може утвердитись панування права, правова держава. снування конституцйного суду дозволить не примняти такий нормативний акт (в тому числ закон), що суперечить конституц. к ще один аспект дяльност суду в механзм здержок противаг. Виступаючи в рол арбтру, ршаючи спори, суд звертаться до тлумачення права Конституц. В певних випадках вн може використовувати аналогю закону аналогю права. Тобто, в свох ршеннях суд може вийти за меж букви закону звернутися до його духу. В такому випадку вн прийма ршення, керуючись духом законв, змстом права, ншими словами, на основ дйсно-сторичних аксом принципв права. Це дозволя суду бльш оперативно в порвнянн з законодавцем приводити правопорядок у вдповднсть з потребами життя. В вдомих рамках така свобода суду не протиречить правовй держав. Тому що мова в цих випадках йде не про повсякденну дяльнсть суду, а про екстремальн, виключн ситуац в систем здержок противаг, розпредленн балансуванн влад. Важливо, щоб суд при цьому залишався хоронителем Конституц, захищав право пргрес, а не пертворювався в зброю зловживань реакц. Тут необхдний цлий ряд факторв умов (органзацйних, юридичних, культурних н.), завдяки яким суд може фактично стояти на сторож панування права справедливост, мати високу повагу авторитет в суспльств. Розподл влад - це не тльки юридичний органзацйний, але й соцально-полтичний принцип, що дозволя з'днати так протиречив аспекти соцального життя, як влада свобода, закон право, держава суспльство. Розподл влади необхдною умовою, мрою маштабом демократизац полтичного життя. З цим пов'язаний другий аспект розподлу влади: розпредлення влади мж класами групами, проблема участ рзномантних груп в реалзац влади, степнь представленост з урахуванням рзномантних нтересв т. д. В правовй держав влада походить вд народу, тому тльки народ в свой конкретно-сторичнй реальност повинен мати можливсть приймати участь в реалзац полтично влади.1 Державна влада в цлому рзномантн глки не повинн бути моноползован якою-небудь одню групою, прошарком, класом, оскльки мова йде про правову державу, про панування права. В правовй держав важливо забезпечити представництво нтересв рзних прошаркв груп, плюралзм думок нтересв. Такий плюралзм повинен з допомогою розподлу влади органчно з'днати демок-ратизацю влади з компетенцю професоналзмом . Обов'язковою умовою для цього розподл влади, тобто розподл влади через соцально-полтичний плюралзм. Монополя влади безнадйно веде до полтично патолог в рзних рзновидах, таких, як авторитарна тираня, бюрократична олгархя, охлократя, антигуманна технократя, мафя, що дориваться до полтики. Запобгти моноползац влади з сторони кого б там не було можна лише тод, коли вона стане роздленою, розпредленою серед рзних учасникв полтичного процесу, полтично системи. А для цього в свою чергу необхдна повноцнно пульсуюча правова держава, що може свй плюралзм адекватно представити в нститутах полтично влади, в систем розподлу влади.

ОРГАНИ ЗАКОНДАВЧОп ВЛАДИ кдиним органом законодавчо влади в Укран парламент - Верховна Рада Украни. Конституцйний склад Верховно Ради Украни - чотириста п'ятдесят народних депутатв Украни, як обираються на основ загального, рвного прямого виборчого права шляхом тамного голосування строком на чотири роки. Украни вдбуваються в останню недлю березня четвертого року повноважень Верховно Ради Украни. Позачергов вибори до Верховно Ради Украни призначаються Президентом Украни проводяться в перод шстдесяти днв з дня опублкування ршення про дострокове припинення повноважень Верховно Ради Украни. Народн депутати Украни обираються громадянами Украни на основ загального, рвного прямого виборчого права шляхом тамного голосування за змшаною (мажоритарно-пропорцйною) системою. Усього обираться 450 депутатв. З них 225 обираться в одномандатних виборчих округах на основ вдносно бльшост, а 225 - за списками кандидатв у депутати вд полтичних партй, виборчих блокв партй у багатомандатному загальнодержавному виборчому окруз на основ пропорцйного представництва.1 Виборчий процес здйснються на засадах вльного рвноправного висування кандидатв у депутати, гласност та вдкритост, свободи агтац, рвних можливостей для всх кандидатв у проведенн виборчо кампан, неупередженост до кандидатв з боку органв державно влади, органв мсцевого самоврядування та посадових службових осб цих органв. Участь громадян Украни у виборах добровльною. Вважаться, що виборц, як не брали участ у голосуванн на виборах, пдтримують результати волевиявлення тих виборцв, як взяли участь у голосуванн на виборах. Вибори депутатв можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замсть депутатв, як вибули. Здйснення громадянами Украни права обирати бути обраними не залежить вд х раси, кольору шкри, полтичних, релгйних та нших переконань, стат, етнчного та соцального походження, майнового стану, мсця проживання, мовних або нших ознак. Обмеження виборчих прав, що не передбачен Конституцю Украни , забороняються. Право голосу на виборах мають громадяни Украни, яким на день проведення виборв виповнилося всмнадцять рокв. Кожний виборець ма в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах по одному голосу. Не мають права голосу права бути обраними громадяни, визнан судом недздатними. Здйснення виборчого права зупиняться для осб, як за вироком суду перебувають в мсцях позбавлення вол, - на час перебування в цих мсцях. Депутатом може бути обраний громадянин Украни, який ма право голосу, на день виборв досяг двадцяти одного року прожива в Укран протягом останнх п'яти рокв. Не може бути обраний депутатом громадянин, який ма судимсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимсть не погашена не знята у встановленому законом порядку. Вйськовослужбовц Збройних Сил, Нацонально гвард, Прикордонних вйськ, Управлння державно охорони, вйськ Цивльно оборони, Служби безпеки Украни, нших утворених вдповдно до законв Украни вйськових формувань, крм тих осб, як проходять строкову вйськову або альтернативну (невйськову) службу, особи рядового начальницького складу органв внутршнх справ Украни, судд прокурори, а також державн службовц можуть бути зарестрован кандидатами в депутати, якщо на момент рестрац вони подадуть до окружно виборчо комс особисте зобов'язання про припинення виконання службових повноважень на перод виборчо кампан. Ус особи, як обран депутатами, звльняються з роботи чи служби та з займаних посад. Проведення виборв депутатв органзовують виборч комс, як утворюються дють у порядку, визначеному законами Украни. Вибори депутатв рвними. Громадяни Украни беруть участь у виборах на рвних засадах. Вибори депутатв прямими. Депутати обираються безпосередньо виборцями. Голосування на виборах тамним: контроль за волевиявленням виборцв у будь-якй форм не допускаться. Право висування кандидатв у депутати належить громадянам Украни, як мають право голосу. Це право реалзуться ними як шляхом самовисування, так через полтичн парт, виборч блоки партй, а також збори громадян трудов колективи у порядку, визначеному цим Законом. Народн депутати Украни здйснюють сво повноваження на постйнй основ. Народн депутати Украни не можуть мати ншого представницького мандата чи бути на державнй служб. Вимоги щодо несумсност депутатського мандата з ншими видами дяльност встановлюються законом. Перед вступом на посаду народн депутати Украни складають перед Верховною Радою Украни таку присягу: "Присягаю на врнсть Укран. Зобов'язуюсь усма своми дями боронити суверентет незалежнсть Украни, дбати про благо Втчизни добробут Укранського народу. Присягаю додержуватися Конституц Украни та законв Украни, виконувати сво обов'язки в нтересах усх спввтчизникв". Присягу зачиту найстарший за вком народний депутат Украни перед вдкриттям першо сес новообрано Верховно Ради Украни, псля чого депутати скрплюють присягу своми пдписами пд текстом. Вдмова скласти присягу ма наслдком втрату депутатського мандата. Повноваження народних депутатв Украни починаються з моменту складення присяги. Народним депутатам Украни гарантуться депутатська недоторканнсть. Народн депутати Украни не несуть юридично вдповдальност за результати голосування або висловлювання у парламент та його органах, за винятком вдповдальност за образу чи наклеп. Народн депутати Украни не можуть бути без згоди Верховно Ради Украни притягнен до кримнально вдповдальност, затриман чи заарештован. Повноваження народних депутатв Украни припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховно Ради Украни. Повноваження народного депутата Украни припиняються достроково у раз: 1) складення повноважень за його особистою заявою; 2) набрання законно сили обвинувальним вироком щодо нього; 3) визнання його судом недздатним або безвсно вдсутнм; 4) припинення його громадянства або визду на постйне проживання за меж Украни; 5) смерт. Ршення про дострокове припинення повноважень народного депутата Украни прийматься бльшстю вд конституцйного складу Верховно Ради Украни. У раз невиконання вимоги щодо несумсност депутатського мандата з ншими видами дяльност повноваження народного депутата Украни припиняються достроково на пдстав закону за ршенням суду. Верховна Рада Украни працю сесйно. Верховна Рада Украни повноважною за умови обрання не менш як двох третин вд конституцйного складу. Верховна Рада Украни збираться на першу сесю не пзнше нж на тридцятий день псля офцйного оголошення результатв виборв. Перше засдання Верховно Ради Украни вдкрива найстарший за вком народний депутат Украни. Порядок роботи Верховно Ради Украни встановлються Конституцю Украни та законом про регламент Верховно Ради Украни. Чергов сес Верховно Ради Украни починаються першого ввторка лютого першого ввторка вересня кожного року. Позачергов сес Верховно Ради Украни, з зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховно Ради Украни на вимогу не менш як третини народних депутатв Украни вд конституцйного складу Верховно Ради Украни або на вимогу Президента Украни. У раз введення вонного чи надзвичайного стану в Укран Верховна Рада Украни збираться у дводенний строк без скликання. У раз закнчення строку повноважень Верховно Ради Украни пд час д вонного чи надзвичайного стану повноваження продовжуються до дня першого засдання першо сес Верховно Ради Украни, обрано псля скасування вонного чи надзвичайного стану. Засдання Верховно Ради Украни проводяться вдкрито. Закрите засдання проводиться за ршенням бльшост вд конституцйного складу Верховно Ради Украни. Ршення Верховно Ради Украни приймаються виключно на пленарних засданнях шляхом голосування. Голосування на засданнях Верховно Ради Украни здйснються народним депутатом Украни особисто. До повноважень Верховно Ради Украни належить: 1) внесення змн до Конституц Украни в межах порядку, передбачених роздлом Х ц Конституц; 2) призначення всеукранського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституц Украни; 3) прийняття законв; 4) затвердження Державного бюджету Украни та внесення змн до нього; контроль за виконанням Державного бюджету Украни, прийняття ршення щодо звту про його виконання; 5) визначення засад внутршньо зовншньо полтики; 6)затвердження загальнодержавних програм економчного, науково-технчного, соцального, нацонально-культурного розвитку, охорони довклля; 7) призначення виборв Президента Украни у строки, передбачен цю Конституцю; 8) заслуховування щорчних та позачергових послань Президента Украни про внутршн зовншн становище Украни; 9) оголошення за поданням Президента Украни стану вйни укладення миру, схвалення ршення Президента Украни про використання Збройних Сил Украни та нших вйськових формувань у раз збройно агрес проти Украни; 10) усунення Президента Украни з поста в порядку особливо процедури (мпчменту), встановленому статтею 111 Конституц Украни; 11) розгляд прийняття ршення щодо схвалення Програми дяльност Кабнету Мнстрв Украни; 12) надання згоди на призначення Президентом Украни Прем'р-мнстра Украни; 13) здйснення контролю за дяльнстю Кабнету Мнстрв Украни вдповдно до ц Конституц; 14) затвердження ршень про надання Украною позик економчно допомоги ноземним державам та мжнародним органзацям, а також про одержання Украною вд ноземних держав, банкв мжнародних фнансових органзацй позик, не передбачених Державним бюджетом Украни, здйснення контролю за х використанням; 15) призначення чи обрання на посади, звльнення з посад, надання згоди на призначення звльнення з посад осб у випадках, передбачених цю Конституцю; 16) призначення на посади та звльнення з посад Голови та нших членв Рахунково палати; 17) призначення на посаду та звльнення з посади Уповноваженого Верховно Ради Украни з прав людини; заслуховування його щорчних доповдей про стан дотримання та захисту прав свобод людини в Укран; 18) призначення на посаду та звльнення з посади Голови Нацонального банку Украни за поданням Президента Украни; 19) призначення та звльнення половини складу Ради Нацонального банку Украни; 20) призначення половини складу Нацонально ради Украни з питань телебачення радомовлення; 21) призначення на посаду та припинення повноважень членв Центрально виборчо комс за поданням Президента Украни; 22) затвердження загально структури, чисельност, визначення функцй Збройних Сил Украни, Служби безпеки Украни, нших утворених вдповдно до законв Украни вйськових формувань, а також Мнстерства внутршнх справ Украни; 23) схвалення ршення про надання вйськово допомоги ншим державам, про направлення пдроздлв Збройних Сил Украни до ншо держави чи про допуск пдроздлв збройних сил нших держав на територю Украни; 24) надання згоди на призначення на посади та звльнення з посад Президентом Украни Голови Антимонопольного комтету Украни, Голови Фонду державного майна Украни, Голови Державного комтету телебачення радомовлення Украни; 25) надання згоди на призначення Президентом Украни на посаду Генерального прокурора Украни; висловлення недоври Генеральному прокуроров Украни, що ма наслдком його вдставку з посади; 26) призначення третини складу Конституцйного Суду Украни; 27) обрання суддв безстроково; 28) дострокове припинення повноважень Верховно Ради Автономно Республки Крим за наявност висновку Конституцйного Суду Украни про порушення нею Конституц Украни або законв Украни; призначення позачергових виборв до Верховно Ради Автономно Республки Крим; 29) утворення лквдаця районв, встановлення змна меж районв мст, вднесення населених пунктв до категор мст, найменування перейменування населених пунктв районв; 30) призначення чергових та позачергових виборв до органв мсцевого самоврядування; 31) затвердження протягом двох днв з моменту звернення Президента Украни указв про введення вонного чи надзвичайного стану в Укран або в окремих мсцевостях, про загальну або часткову моблзацю, про оголошення окремих мсцевостей зонами на звичайно екологчно ситуац; 32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковсть мжнародних договорв Украни та денонсаця мжнародних договорв Украни; 33) здйснення парламентського контролю у межах, визначених цю Конституцю; 34) прийняття ршення про направлення запиту до Президента Украни на вимогу народного депутата Украни, групи народних депутатв чи комтету Верховно Ради Украни, попередньо пдтриману не менш як одню третиною вд конституцйного складу Верховно Ради Украни; 35) призначення на посаду та звльнення з посади кервника апарату Верховно Ради Украни; затвердження кошторису Верховно Ради Украни та структури апарату; 36) затвердження перелку об'ктв права державно власност, що не пдлягають приватизац; визначення правових засад вилучення об'ктв права приватно власност. Верховна Рада Украни здйсню нш повноваження, як вдповдно до Конституц Украни вднесен до вдання. Народний депутат Украни ма право на сес Верховно Ради Украни звернутися з запитом до органв Верховно Ради Украни, до Кабнету Мнстрв Украни, до кервникв нших органв державно влади та органв мсцевого самоврядування, а також до кервникв пдпримств, установ органзацй, розташованих на територ Украни, незалежно вд х пдпорядкування форм власност. Кервники органв державно влади та органв мсцевого самоврядування, пдпримств, установ органзацй зобов'язан повдомити народного депутата Украни про результати розгляду його запиту. Верховна Рада Украни за пропозицю не менш як одн третини народних депутатв Украни вд конституцйного складу може розглянути питання про вдповдальнсть Кабнету Мнстрв Украни та прийняти резолюцю недоври Кабнетов Мнстрв Украни бльшстю вд конституцйного складу Верховно Ради Украни. Питання про вдповдальнсть Кабнету Мнстрв Украни не може розглядатися Верховною Радою Украни бльше одного разу протягом одн чергово сес, а також протягом року псля схвалення Програми дяльност Кабнету Мнстрв Украни. Верховна Рада Украни обира з свого складу Голову Верховно Ради Украни, Першого заступника заступника Голови Верховно Ради Украни та вдклика х. Голова Верховно Ради Украни: 1) веде засдання Верховно Ради Украни; 2) органзову пдготовку питань до розгляду на засданнях Верховно Ради Украни; 3) пдпису акти, прийнят Верховною Радою Украни; 4) представля Верховну Раду Украни у зносинах з ншими органами державно влади Украни та органами влади нших держав; 5) органзову роботу апарату Верховно Ради Украни. Голова Верховно Ради Украни здйсню повноваження, передбачен цю Конституцю, у порядку, встановленому законом про регламент Верховно Ради Украни. Верховна Рада Украни затверджу перелк комтетв Верховно Ради Украни, обира голв цих комтетв. Комтети Верховно Ради Украни здйснюють законопроектну роботу, готують попередньо розглядають питання, вднесен до повноважень Верховно Ради Украни. Верховна Рада Украни у межах свох повноважень може створювати тимчасов спецальн комс для пдготовки попереднього розгляду питань. Верховна Рада Украни для проведення розслдування з питань, що становлять суспльний нтерес, створю тимчасов слдч комс, якщо за це проголосувала не менш як одна третина вд конституцйного складу Верховно Ради Украни. Висновки пропозиц тимчасових слдчих комсй не виршальними для слдства суду. Органзаця порядок дяльност комтетв Верховно Ради Украни, тимчасових спецальних тимчасових слдчих комсй встановлюються законом. Повноваження Верховно Ради Украни припиняються у день вдкриття першого засдання Верховно Ради Украни нового скликання. Президент Украни може достроково припинити повноваження Верховно Ради Украни, якщо протягом тридцяти днв одн чергово сес пленарн засдання не можуть розпочатися. Повноваження Верховно Ради Украни, що обрана на позачергових виборах, проведених псля дострокового припинення Президентом Украни повноважень Верховно Ради Украни попереднього скликання, не можуть бути припинен протягом одного року з дня обрання. Повноваження Верховно Ради Украни не можуть бути достроково припинен в останн шсть мсяцв строку повноважень Президента Украни. Верховна Рада Украни прийма закони, постанови та нш акти бльшстю вд конституцйного складу, крм випадкв, передбачених цю Конституцю. Виключно законами Украни визначаються: 1) права свободи людини громадянина, гарант цих прав свобод; основн обов'язки громадянина; 2) громадянство, правосуб'ктнсть громадян, статус ноземцв та осб без громадянства; 3) права корнних народв нацональних меншин; 4) порядок застосування мов; 5) засади використання природних ресурсв, виключно (морсько) економчно зони, континентального шельфу, освоння космчного простору, органзац та експлуатац енергосистем, транспорту зв'язку; 6) основи соцального захисту, форми види пенсйного забезпечення; засади регулювання прац зайнятост, шлюбу, см', охорони дитинства, материнства, батьквства; виховання, освти, культури охорони здоров'я; екологчно безпеки; 7) правовий режим власност; 8) правов засади гарант пдпримництва; правила конкуренц та норми антимонопольного регулювання; 9) засади зовншнх зносин, зовншньоекономчно дяльност, митно справи; 10) засади регулювання демографчних та мграцйних процесв; 11) засади утворення дяльност полтичних партй, нших об'днань громадян, засобв масово нформац; 12) органзаця дяльнсть органв виконавчо влади, основи державно служби, органзац державно статистики та нформатики; 13) територальний устрй Украни; 14) судоустрй, судочинство, статус суддв, засади судово експертизи, органзаця дяльнсть прокуратури, органв дзнання слдства, нотарату, органв установ виконання покарань; основи органзац та дяльност адвокатури; 15) засади мсцевого самоврядування; 16) статус столиц Украни; спецальний статус нших мст; 17) основи нацонально безпеки, органзац Збройних Сил Украни забезпечення громадського порядку; 18) правовий режим державного кордону; 19) правовий режим вонного надзвичайного стану, зон надзвичайно екологчно ситуац; 20) органзаця порядок проведення виборв референдумв; 21) органзаця порядок дяльност Верховно Ради Украни, статус народних депутатв Украни; 22) засади цивльно-правово вдповдальност; дяння, як злочинами, адмнстративними або дисциплнарними правопорушеннями, та вдповдальнсть за них. Виключно законами Украни встановлюються: 1) Державний бюджет Украни бюджетна система Украни; система оподаткування, податки збори; засади створення функцонування фнансового, грошового, кредитного та нвестицйного ринкв; статус нацонально валюти, а також статус ноземних валют а територ Украни; порядок утворення погашення державного внутршнього зовншнього боргу; порядок випуску та обгу державних цнних паперв, х види типи; 2) порядок направлення пдроздлв Збройних Сил Украни до нших держав; порядок допуску та умови перебування пдроздлв збройних сил нших держав на територ Украни; 3) одиниц ваги, мри часу; порядок встановлення державних стандартв; 4) порядок використання захисту державних символв; 5) державн нагороди; 6) вйськов звання, дипломатичн ранги та нш спецальн звання; 7) державн свята; 8) порядок утворення функцонування вльних та нших спецальних зон, що мають економчний чи мграцйний режим, вдмнний вд загального. Законом Украни оголошуться амнстя. Право законодавчо нцативи у Верховнй Рад Украни належить Президентов Украни, народним депутатам Украни, Кабнету Мнстрв Украни Нацональному банку Украни. Законопроекти, визначен Президентом Украни як невдкладн, розглядаються Верховною Радою Украни позачергово. Закон пдпису Голова Верховно Ради Украни невдкладно направля його Президентов Украни. Президент Украни протягом п'ятнадцяти днв псля отримання закону пдпису його, беручи до виконання, та офцйно оприлюдню його або поверта закон з своми вмотивованими сформульованими пропозицями до Верховно Ради Украни для повторного розгляду. У раз якщо Президент Украни протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважаться схваленим Президентом Украни ма бути пдписаний та офцйно оприлюднений. Якщо пд час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою Украни не менш як двома третинами вд конституцйного складу, Президент Украни зобов'язаний його пдписати та офцйно оприлюднити протягом десяти днв. Закон набира чинност через десять днв з дня його офцйного оприлюднення, якщо нше не передбачено самим законом, але не ранше дня його опублкування. Бюджетна система Украни будуться на засадах справедливого неупередженого розподлу суспльного багатства мж громадянами територальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет Украни визначаються будь-як видатки держави на загальносуспльн потреби, розмр цльове спрямування цих видаткв. Держава прагне до збалансованост бюджету Украни. Регулярн звти про доходи видатки Державного бюджету Украни мають бути оприлюднен. Державний бюджет Украни затверджуться щорчно Верховною Радою Украни на перод з 1 счня по 31 грудня, а за особливих обставин - на нший перод. Кабнет Мнстрв Украни не пзнше 15 вересня кожного року пода до Верховно Ради Украни проект закону про Державний бюджет Украни на наступний рк. Разом з проектом закону податься доповдь про хд виконання Державного бюджету Украни поточного року. Кабнет Мнстрв Украни вдповдно до закону пода до Верховно Ради Украни звт про виконання Державного бюджету Украни. Поданий звт ма бути оприлюднений. Контроль за використанням коштв Державного бюджету Украни вд мен Верховно Ради Украни здйсню Рахункова палата. Грошовою одиницею Украни гривня. Забезпечення стабльност грошово одиниц основною функцю центрального банку держави - Нацонального банку Украни. Рада Нацонального банку Украни розробля основн засади грошово-кредитно полтики та здйсню контроль за проведенням. Правовий статус Ради Нацонального банку Украни визначаться законом. Парламентський контроль за додержанням конституцйних прав свобод людини громадянина здйсню Уповноважений Верховно Ради Украни з прав людини.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАпНИ

Президент Украни главою держави виступа вд мен. Президент Украни гарантом державного суверентету, територально цлсност Украни, додержання Конституц Украни, прав свобод людини громадянина. Президент Украни обираться громадянами Украни на основ загального, рвного прямого виборчого права шляхом тамного голосування строком на п'ять рокв.Виборчий процес здснються на засадах: багатопартйност, вльного рвноправного висування кандидатв у Президенти Украни; гласност вдкритост, свободи агтац; рвност можливостей всх кандидав у проведенн виборчо кампан; неупередженост до кандидатв з боку органв державно влади, органв мсцевого самоврядування та посадових службових осб цих органв.Участь громадян Украни у виборах Президента Украни добровльною. Нхто не може бути примушений до участ чи неучаст у виборах. Президентом Украни може бути обраний громадянин Украни, який досяг тридцяти п'яти рокв, ма право голосу, прожива в Укран протягом десяти останнх перед днем виборв рокв та волод державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом Украни бльше нж два строки пдряд.Президент Украни не може мати ншого представницького мандата, обймати посаду в органах державно влади або в об'днаннях громадян, а також займатися ншою оплачуваною або пдпримницькою дяльнстю чи входити до складу кервного органу або наглядово ради пдпримства, що ма на мет одержання прибутку.Чергов вибори Президента Украни проводяться в останню недлю жовтня п'ятого року повноважень Президента Украни. У раз дострокового припинення повноважень Президента Украни вибори Президента Украни проводяться в перод дев'яноста днв з дня припинення повноважень.Порядок проведення виборв Президента Украни встановлються законом. Новообраний Президент Украни вступа на пост не пзнше нж через тридцять днв псля офцйного оголошення результатв виборв, з моменту складення присяги народов на урочистому засданн Верховно Ради Украни. Приведення Президента Украни до присяги здйсню Голова Конституцйного Суду Украни. Президент Украни склада присягу. Президент Украни, обраний на позачергових виборах, склада присягу у п'ятиденний строк псля офцйного оголошення результатв виборв. Президент Украни користуться правом недоторканност на час виконання повноважень. За посягання на честь гднсть Президента Украни винн особи притягаються до вдповдальност на пдстав закону. Звання Президента Украни охороняться законом збергаться за ним довчно, якщо тльки Президент Украни не був усунений з поста в порядку мпчменту. Президент Украни: 1) забезпечу державну незалежнсть, нацональну безпеку правонаступництво держави; 2) звертаться з посланнями до народу та з щорчними позачерговими посланнями до Верховно Ради Украни про внутршн зовншн становище Украни; 3) представля державу в мжнародних вдносинах, здйсню кервництво зовншньополтичною дяльнстю держави, веде переговори та уклада мжнародн договори Украни; 4) прийма ршення про визнання ноземних держав; 5) признача та звльня глав дипломатичних представництв Украни в нших державах при мжнародних органзацях; прийма врч вдкличн грамоти дипломатичних представникв ноземних держав; 6) признача всеукранський референдум щодо змн Конституц Украни вдповдно до статт 156 Конституц Украни, проголошу всеукранський референдум за народною нцативою; 7) признача позачергов вибори до Верховно Ради Украни у строки, встановлен цю Конституцю; 8) припиня повноваження Верховно Ради Украни, якщо протягом тридцяти днв одн чергово сес пленарн засдання не можуть розпочатися; 9) признача за згодою Верховно Ради Украни Прем'р-мнстра Украни; припиня повноваження Прем'р-мнстра Украни та прийма ршення про його вдставку; 10) признача за поданням Прем'р-мнстра Украни членв Кабнету Мнстрв Украни, кервникв нших центральних органв виконавчо влади, а також голв мсцевих державних адмнстрацй та припиня хн повноваження на цих посадах; 11) признача за згодою Верховно Ради Украни на посаду Генерального прокурора Украни та звльня його з посади; 12) признача половину складу Ради Нацонального банку Украни; 13) признача половину складу Нацонально ради Украни з питань телебачення радомовлення; 14) признача на посади та звльня з посад за згодою Верховно Ради Украни Голову Антимонопольного комтету Украни, Голову Фонду державного майна Украни, Голову Державного комтету телебачення радомовлення Украни; 15) утворю, реорганзову та лквдову за поданням Прем'р-мнстра Украни мнстерства та нш центральн органи виконавчо влади, дючи в межах коштв, передбачених на утримання органв виконавчо влади; 16) скасову акти Кабнету Мнстрв Украни та акти Ради мнстрв Автономно Республки Крим; 17) Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украни; признача на посади та звльня з посад вище командування Збройних Сил Украни, нших вйськових формувань; здйсню кервництво у сферах нацонально безпеки та оборони держави; 18) очолю Раду нацонально безпеки оборони Украни; 19) вносить до Верховно Ради Украни подання про оголошення стану вйни та прийма ршення про використання Збройних Сил Украни у раз збройно агрес проти Украни; 20) прийма вдповдно до закону ршення про загальну або часткову моблзацю та введення вонного стану в Укран або в окремих мсцевостях у раз загрози нападу, небезпеки державнй незалежност Украни; 21) прийма у раз необхдност ршення про введення в Укран або в окремих мсцевостях надзвичайного стану, а також оголошу у раз необхдност окрем мсцевост Украни зонами надзвичайно екологчно ситуац - з наступним затвердженням цих ршень Верховною Радою Украни; 22) признача третину складу Конституцйного Суду Украни; 23) утворю суди у визначеному законом порядку; 24) присвою вищ вйськов звання, вищ дипломатичн ранги та нш вищ спецальн звання класн чини; 25) нагороджу державними нагородами; встановлю президентськ вдзнаки та нагороджу ними; 26) прийма ршення про прийняття до громадянства Украни та припинення громадянства Украни, про надання притулку в Укран; 27) здйсню помилування; 28) створю у межах коштв, передбачених у Державному бюджет Украни, для здйснення свох повноважень консультативн, дорадч та нш допомжн органи служби; 29) пдпису закони, прийнят Верховною Радою Украни; 30) ма право вето щодо прийнятих Верховною Радою Украни законв з наступним поверненням х на повторний розгляд Верховно Ради Украни; 31) здйсню нш повноваження, визначен Конституцю Украни. Президент Украни не може передавати сво повноваження ншим особам або органам. Президент Украни на основ та на виконання Конституц законв Украни вида укази розпорядження, як обов'язковими до виконання на територ Украни. Деякакти Президента Украни, видан в межах повноважень скрплюються пдписами Прем'р-мнстра Украни мнстра, вдповдального за акт та його виконання. Президент Украни викону сво повноваження до вступу на пост новообраного Президента Украни. Повноваження Президента Украни припиняються достроково у раз: 1) вдставки; 2) неможливост виконувати сво повноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку мпчменту; 4) смерт. Вдставка Президента Украни набува чинност з моменту проголошення ним особисто заяви про вдставку на засданн Верховно Ради Украни. Неможливсть виконання Президентом Украни свох повноважень за станом здоров'я ма бути встановлена на засданн Верховно Ради Украни пдтверджена ршенням, прийнятим бльшстю вд конституцйного складу на пдстав письмового подання Верховного Суду Украни - за зверненням Верховно Ради Украни, медичного висновку. Президент Украни може бути усунений з поста Верховною Радою Украни в порядку мпчменту у раз вчинення ним державно зради або ншого злочину. Питання про усунення Президента Украни з поста в порядку мпчменту нцються бльшстю вд конституцйного складу Верховно Ради Украни.Для проведення розслдування Верховна Рада Украни створю спецальну тимчасову слдчу комсю, до складу яко включаються спецальний прокурор спецальн слдч.Висновки пропозиц тимчасово слдчо комс розглядаються на засданн Верховно Ради Украни. За наявност пдстав Верховна Рада Украни не менш як двома третинами вд конституцйного складу прийма ршення про звинувачення Президента Украни. Ршення про усунення Президента Украни з поста в порядку мпчменту прийматься Верховною Радою Украни не менш як трьома четвертими вд конституцйного складу псля переврки справи Конституцйним Судом Украни отримання його висновку щодо додержання конституцйно процедури розслдування розгляду справи про мпчмент та отримання висновку Верховного Суду Украни про те, що дяння, в яких звинувачуться Президент Украни, мстять ознаки державно зради або ншого злочину. У раз дострокового припинення повноважень Президента Украни вдповдно до статей 108, 109, 110, 111 Конституц Украни виконання обов'язкв Президента Украни на перод до обрання вступу на пост нового Президента Украни покладаться на Прем'р-мнстра Украни. Прем'р-мнстр Украни в перод виконання ним обов'язкв Президента Украни не може здйснювати повноваження, передбачен пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статт 106 Конституц Украни.

ОРГАНИ ВИКОНАВЧОп ВЛАДИ

Кабнет Мнстрв Украни вищим органом у систем органв виконавчо влади. Кабнет Мнстрв Украни вдповдальний перед Президентом Украни та пдконтрольний пдзвтний Верховнй Рад Украни у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституц Украни. Кабнет Мнстрв Украни у свой дяльност керуться Конституцю законами Украни, актами Президента Украни. До складу Кабнету Мнстрв Украни входять Прем'р-мнстр Украни, Перший вце-прем'р-мнстр, три вце-прем'р-мнстри, мнстри. Прем'р-мнстр Украни призначаться Президентом Украни за згодою бльше нж половини вд конституцйного складу Верховно Ради Украни. Персональний склад Кабнету Мнстрв Украни призначаться Президентом Украни за поданням Прем'р-мнстра Украни. Прем'р-мнстр Украни керу роботою Кабнету Мнстрв Украни, спрямову на виконання Програми дяльност Кабнету Мнстрв Украни, схвалено Верховною Радою Украни. Прем'р-мнстр Украни входить з поданням до Президента Украни про утворення, реорганзацю та лквдацю мнстерств, нших центральних органв виконавчо влади, в межах коштв, передбачених Державним бюджетом Украни на утримання цих органв. Кабнет Мнстрв Украни склада повноваження перед новообраним Президентом Украни. Прем'р-мнстр Украни, нш члени Кабнету Мнстрв Украни мають право заявити Президентов Украни про свою вдставку. Вдставка Прем'р-мнстра Украни ма наслдком вдставку всього складу Кабнету Мнстрв Украни. Прийняття Верховною Радою Украни резолюц недоври Кабнетов Мнстрв Украни ма наслдком вдставку Кабнету Мнстрв Украни. Кабнет Мнстрв Украни, вдставку якого прийнято Президентом Украни, за його дорученням продовжу виконувати сво повноваження до початку роботи новосформованого Кабнету Мнстрв Украни, але не довше нж шстдесят днв. Прем'р-мнстр Украни зобов'язаний подати Президентов Украни заяву про вдставку Кабнету Мнстрв Украни за ршенням Президента Украни чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою Украни резолюц недоври. Кабнет Мнстрв Украни: 1) забезпечу державний суверентет економчну самостйнсть Украни, здйснення внутршньо зовншньо полтики держави, виконання Конституц законв Украни, актв Президента Украни; 2) вжива заходв щодо забезпечення прав свобод людини громадянина; 3) забезпечу проведення фнансово, цново, нвестицйно та податково полтики; полтики у сферах прац й зайнятост населення, соцального захисту, освти, науки культури, охорони природи, екологчно безпеки природокористування; 4) розробля здйсню загальнодержавн програми економчного, науково-технчного, соцального культурного розвитку Украни; 5) забезпечу рвн умови розвитку всх форм власност; здйсню управлння об'ктами державно власност вдповдно до закону; 6) розробля проект закону про Державний бюджет Украни забезпечу виконання затвердженого Верховною Радою Украни Державного бюджету Украни, пода Верховнй Рад Украни звт про його виконання; 7) здйсню заходи щодо забезпечення обороноздатност нацонально безпеки Украни, громадського порядку, боротьби з злочиннстю; 8) органзову забезпечу здйснення зовншньоекономчно дяльност Украни, митно справи; 9) спрямову координу роботу мнстерств, нших органв виконавчо влади; 10) здйсню нш повноваження, визначен Конституцю та законами Украни, актами Президента Украни. Кабнет Мнстрв Украни в межах сво компетенц вида постанови розпорядження, як обов'язковими до виконання. Акти Кабнету Мнстрв Украни пдпису Прем'р-мнстр Украни. Нормативно-правов акти Кабнету Мнстрв Украни, мнстерств та нших центральних органв виконавчо влади пдлягають рестрац в порядку, встановленому законом. Члени Кабнету Мнстрв Украни, кервники центральних та мсцевих органв виконавчо влади не мають права сумщати свою службову дяльнсть з ншою роботою, крм викладацько, науково та творчо у позаробочий час, входити до складу кервного органу чи наглядово ради пдпримства, що ма на мет одержання прибутку. Органзаця, повноваження порядок дяльност Кабнету Мнстрв Украни, нших центральних та мсцевих органв виконавчо влади визначаються Конституцю законами Украни.

ОРГАНИ СУДОВОп ВЛАДИ

Правосуддя в Укран здйснються виключно судами. Делегування функцй судв, а також привласнення цих функцй ншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикця судв поширються на вс правовдносини, що виникають у держав. Судочинство здйснються Конституцйним Судом Украни та судами загально юрисдикц. Народ безпосередньо бере участь у здйсненн правосуддя через народних засдателв присяжних. Судов ршення ухвалюються судами менем Украни обов'язковими до виконання на всй територ Украни. Система судв загально юрисдикц в Укран будуться за принципами територальност спецалзац. Найвищим судовим органом у систем судв загально юрисдикц Верховний Суд Украни. Вищими судовими органами спецалзованих судв вдповдн вищ суди. Вдповдно до закону дють апеляцйн та мсцев суди. Створення надзвичайних та особливих судв не допускаться. В Укран д Вища рада юстиц, до вдання яко належить: 1) внесення подання про призначення суддв на посади або про звльнення х з посад; 2) прийняття ршення стосовно порушення суддями прокурорами вимог щодо несумсност; 3) здйснення дисциплнарного провадження стосовно суддв Верховного Суду Украни суддв вищих спецалзованих судв та розгляд скарг на ршення про притягнення до дисциплнарно вдповдальност суддв апеляцйних та мсцевих судв, а також прокурорв. Вища рада юстиц складаться з двадцяти членв. Верховна Рада Украни, Президент Украни, з'зд суддв Украни, з'зд адвокатв Украни, з'зд представникв юридичних вищих навчальних закладв та наукових установ призначають до Вищо ради юстиц по три члени, а всеукранська конференця працвникв прокуратури - двох членв Вищо ради юстиц. До складу Вищо ради юстиц входять за посадою Голова Верховного Суду Украни, Мнстр юстиц Украни, Генеральний прокурор Украни.

КОНСТИТУЦЙНИЙ СУД УКРАпНИ

Конституцйний Суд Украни диним органом конституцйно юрисдикц в Укран. Конституцйний Суд Украни виршу питання про вдповднсть законв та нших правових актв Конституц Украни да офцйне тлумачення Конституц Украни та законв Украни. Конституцйний Суд Украни складаться з всмнадцяти суддв Конституцйного Суду Украни. Президент Украни, Верховна Рада Украни та з'зд суддв Украни призначають по шсть суддв Конституцйного Суду Украни. Суддею Конституцйного Суду Украни може бути громадянин Украни, який на день призначення досяг сорока рокв, ма вищу юридичну освту стаж роботи за фахом не менш як десять рокв, прожива в Укран протягом останнх двадцяти рокв та волод державною мовою. Суддя Конституцйного Суду Украни призначаться на дев'ять рокв без права бути призначеним на повторний строк. Голова Конституцйного Суду Украни обираться на спецальному пленарному засданн Конституцйного Суду Украни з складу суддв Конституцйного Суду Украни шляхом тамного голосування лише на один трирчний строк. На суддв Конституцйного Суду Украни поширюються гарант незалежност та недоторканност, пдстави щодо звльнення з посади, передбачен статтею 126 Конституц Украни, та вимоги щодо несумсност, визначен в частин другй статт 127 Конституц Украни. До повноважень Конституцйного Суду Украни належить: 1) виршення питань про вдповднсть Конституц Украни (конституцйнсть): законв та нших правових актв Верховно Ради Украни; актв Президента Украни; актв Кабнету Мнстрв Украни; правових актв Верховно Ради Автономно Республки Крим. Ц питання розглядаються за зверненнями: Президента Украни; не менш як сорока п'яти народних депутатв Украни; Верховного Суду Украни; Уповноваженого Верховно Ради Украни з прав людини; Верховно Ради Автономно Республки Крим; 2) офцйне тлумачення Конституц Украни та законв Украни; З питань, передбачених цю статтею, Конституцйний Суд Украни ухвалю ршення, як обов'язковими до виконання на територ Украни, остаточними не можуть бути оскаржен. Конституцйний Суд Украни за зверненням Президента Украни або Кабнету Мнстрв Украни да висновки про вдповднсть Конституц Украни чинних мжнародних договорв Украни або тих мжнародних договорв, що вносяться до Верховно Ради Украни для надання згоди на х обов'язковсть. За зверненням Верховно Ради Украни Конституцйний Суд Украни да висновок щодо додержання конституцйно процедури розслдування розгляду справи про усунення Президента Украни з поста в порядку мпчменту. Закони та нш правов акти за ршенням Конституцйного Суду Украни визнаються неконституцйними повнстю чи в окремй частин, якщо вони не вдповдають Конституц Украни або якщо була порушена встановлена Конституцю Украни процедура х розгляду, ухвалення або набрання ними чинност. Закони, нш правов акти або х окрем положення, що визнан неконституцйними, втрачають чиннсть з дня ухвалення Конституцйним Судом Украни ршення про х неконституцйнсть. Матеральна чи моральна шкода, завдана фзичним або юридичним особам актами дями, що визнан неконституцйними вдшкодовуться державою у встановленому законом порядку. Порядок органзац дяльност Конституцйного Суду Украни, процедура розгляду ним справ визначаються законом

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАпНИ

Верховний Суд Украни найвищим судовим органом Украни здйсню нагляд за судовою дяльнстю судв республки в порядку, встановлюваному законодавством Украни. Верховний Суд Украни: у межах свох повноважень розгляда справи як суд першо нстанц, у касацйному порядку, порядку нагляду в зв'язку з нововиявленими обставинами; вивча узагальню судову практику, аналзу судову статистику да кервн роз'яснення судам у питаннях застосування республканського законодавства, що виникають при розгляд судових справ. Кервн роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украни обов'язковими для судв, нших органв службових осб, що застосовують закон, по якому дано роз'яснення; здйсню контроль за виконанням судами республки кервних роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украни; виршу в межах свох повноважень питаннях, що випливають з мжнародних договорв Украни; здйсню нш повноваження, надан йому законодавством. Вдповдно до Конституц Украни Верховному Суду Украни належить право законодавчо нцативи у Верховнй Рад Украни. Верховний Суд Украни обираться Верховною Радою Украни строком на десять рокв у склад Голови, заступникв Голови, членв Верховного Суду народних засдателв. Кльксний склад Верховного Суду Украни встановлються Верховною Радою Украни. Верховний Суд Украни один раз у п'ять рокв нформу Верховну Раду Украни про свою дяльнсть. Президя Верховно Ради Украни за поданням Голови Верховного Суду Украни затверджу: з числа заступникв Голови Верховного Суду Украни - першого заступника Голови Верховного Суду Украни; з числа заступникв Голови або членв Верховного Суду Украни - голв судових колегй Верховного Суду Украни. Верховний Суд Украни д в склад: 1) Пленуму Верховного Суду Украни; 2) судово колег в цивльних справах Верховного Суду Украни; 3) судово колег в кримнальних справах Верховного Суду Украни; 4) вйськово колег. Для розгляду органзацйних питань роботи Верховного Суду Украни утворються президя Верховного Суду Украни. Пленум Верховного Суду Украни д в склад Голови Верховного Суду Украни, заступникв Голови членв Верховного Суду Украни. У засданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор Украни Мнстр юстиц Украни. Участь Генерального прокурора Украни в робот Пленуму обов'язковою. У засданнях Пленум, не зв'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови Верховного Суду Украни можуть брати участь судд, члени науково-консультативно ради при Верховному Суд Украни, представники мнстерств, державних комтетв вдомств, нших державних органв громадських органзацй, а також наукових установ. Пленум Верховного Суду Украни: 1) у межах свох повноважень розгляда справи в порядку нагляду в зв'язку з нововиявленими обставинами; 2) розгляда матерали узагальнення судово практики судово статистики, а також подання Генерального прокурора Украни Мнстра юстиц Украни да кервн роз'яснення судам у питаннях застосування республканського законодавства; при обговоренн питання про дачу судам кервних роз'яснень заслухову повдомлення голв Верховного Суду Республки Крим, обласного, Кивського Севастопольського мських судв про судову практику по застосуванню законодавства; 3) затверджу за поданням Голови Верховного Суду Украни склад судових колегй, а також заступникв голв судових колегй секретаря Пленуму Верховного Суду Украни з числа членв Верховного Суду Украни; 4) затверджу за поданням Голови Верховного Суду Украни науково-консультативну раду при Верховному Суд Украни; 5) розгляда виршу питання про внесення подань в порядку законодавчо нцативи у Верховну Раду Украни та про тлумачення законв Украни; 6) заслухову повдомлення про роботу Верховного Суду Украни звти голв судових колегй Верховного Суду Украни про дяльнсть колегй; 7) розгляда подання Голови Верховного Суду Украни про невдповднсть кервних роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украни законодавству Украни 8) здйсню нш повноваження, надан йому законодавством. Питання, не зв'язан з виршенням судових справ, внесен вдповдно до цього Закону на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду Украни, Генеральним прокурором Украни або Мнстром юстиц Украни, заслуховуються вдповдно по х доповдях або доповдях уповноважених ними осб. При цьому у питаннях, внесених на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду Украни або Мнстром юстиц Украни, Генеральний прокурор Украни да висновок. В обговоренн цих питань можуть брати участь також особи, запрошен на засдання Пленуму Верховного Суду Украни. Для пдготовки проекту постанови, що мстить кервн роз'ясненя, Пленум у необхдних випадках утворю редакцйну комсю з числа членв Пленуму. Пленум Верховного Суду Украни скликаться не менш як один раз на три мсяц. Про час скликання Пленуму питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор Украни Мнстр юстиц Украни повдомляються не пзнш як за п'ятнадцять днв до засдання. Проекти постанов Пленуму коп протеств або подань по судових справах надсилаються членам Пленуму, Генеральному прокурору Украни Мнстру юстиц Украни не пзнш як за десять днв до засдання.Засдання Пленуму Верховного Суду Украни правомочними при наявност не менш як двох третин його складу. Постанови Пленуму Верховного Суду Украни приймаютьсяь вдкритим голосуванням бльшстю голосв членв Пленуму, як беруть участь у голосуванн. Постанови Пленуму пдписуються Головою Верховного Суду Украни секретарем Пленуму.Секретар Пленуму Верховного Суду Украни поряд з виконанням обов'язкв члена Верховного Суду Украни здйсню органзацйну роботу по пдготовц засдань Пленуму, забезпечу ведення протоколу провадить д, необхдн для виконання прийнятих Пленумом постанов Склад судово колег в цивльних справах, судово колег в кримнальних справах вйськово колег затверджуться Пленумом Верховного Суду Украни з числа суддв Верховного Суду Украни. Голова Верховного Суду Украни у необхдних випадках ма право свом розпорядженням залучати суддв одн колег для розгляду справ у склад ншо колег. Судов колег Верховного Суду Украни розглядають у межах свох повноважень справи як суд першо нстанц, у касацйному порядку, порядку нагляду в зв'язку з нововиявленими обставинами. Судов колег вивчають узагальнюють судову практику, аналзують судову статистику здйснюють нш повноваження, надан м законодавством. Президя Верховного Суду Украни утворються в склад Голови, заступникв Голови членв Верховного Суду Украни в клькост,що визначаться Президю Верховно Ради Украни. Склад презид Верховного Суду Украни затверджуться Президю Верховно Ради Украни за поданням Голови Верховного Суду Украни. Президя Верховного Суду Украни розгляда питання органзац роботи судових колегй апарату Верховного Суду Украни, а також пода допомогу нижчестоящим судам у правильному застосуванн законодавства, координуючи цю дяльнсть з Мнстерством юстиц Украни. Засдання презид Верховного Суду Украни проводяться не менш як один раз на мсяць. Засдання презид Верховного Суду Украни правомочними при наявност бльшост членв презид. Постанови презид приймаються бльшстю голосв членв презид, як беруть участь у засданн, пдписуються Головою Верховного Суду Украни. Голова Верховного Суду Украни: 1) приносить у межах порядку, встановлених законом, протести на ршення, вироки, ухвали постанови по судових справах; 2) у випадках порядку, встановлених законом, зупиня виконання ршень, вирокв, ухвал постанов по судових справах; 3) органзу роботу по вивченню узагальненню судово практики, аналзу судово статистики; вносить подання в державн органи, громадськ органзац службовим особам про усунення порушень закону, причин умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також органзу роботу по здйсненню контролю за виконанням кервних роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украни вносить матерали на розгляд Пленуму; 4) склика Пленум Верховного Суду Украни голову на його засданнях; може головувати в судових засданнях колегй Верховного Суду Украни при розгляд будь-яко справи; 5) склика президю Верховного Суду Украни вносить на розгляд презид питання, що потребують ршення; голову на засданнях презид; 7) вносить у Пленум Верховного Суду Украни подання про невдповднсть роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украни законодавству Украни; 8) розподля обов'язки мж заступниками Голови Верховного Суду Украни; 9) керу органзацю роботи судових колегй; керу роботою апарату Верховного Суду Украни; 10) веде особистий прийом, органзу роботу суду по прийому громадян розгляду пропозицй, заяв скарг; 11) здйсню нш повноваження, надан йому законодавством. Заступники Голови Верховного Суду Украни: 1) можуть головувати у судових засданнях колегй Верховного Суду Украни; 2) приносять у межах порядку, встановлених законом, протести на ршення, вироки, ухвали постанови по судових справах; 3) у випадку порядку, встановлених законом, зупиняють виконання ршень, вирокв, ухвал постанов по судових справах; 4) здйснюють вдповдно до розподлу обов'язкв кервництво роботою структурних пдроздлв апарату Верховного Суду Украни; 5) ведуть особистий прийом громадян. У раз вдсутност Голови Верховного Суду Украни його права обов'язки здйсню перший заступник Голови Верховного Суду Украни, а при вдсутност першого заступника - заступник Голови Верховного Суду Украни. Голови судових колегй Верховного Суду Украни: 1) головують у судових засданнях керованих ними колегй або призначають для цього членв суду; 2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових засданнях колегй; 3) здйснюють кервництво роботою вдповдних колегй; 4) подають Пленуму Верховного Суду Украни звти про дяльнсть колегй; 5) мають право витребувати судов справи для вивчення узагальнення судово практики; 6) органзують роботу по пдвищенню квалфкац суддв вдповдно судово колег. Верховний Суд Украни вида "Бюлетень Верховного Суду Украни".

ВИЩИЙ АРБТРАЖНИЙ СУД УКРАпНИ

Вищий арбтражний суд Украни найвищим органом у виршенн господарських спорв здйсненн нагляду щодо ршень, ухвал, постанов арбтражних судв Украни та контролю за х дяльнстю. Вищий арбтражний суд Украни складаться з Голови, першого заступника Голови, заступникв Голови та арбтрв д усклад: пленуму Вищого арбтражного суду; презид Вищого арбтражного суду; арбтражних колегй по розгляду спорв та перегляду ршень,ухвал, постанов. Вищий арбтражний суд Украни: 1) виршу господарськ спори, вднесен до його компетенц Арбтражним процесуальним кодексом Украни, ншим законодавством Украни, мждержавними договорами й угодами; може в межах пдвдомчост арбтражних судв Украни прийняти до свого провадження будь-який господарський спр; 2) перегляда в порядку нагляду ршення, ухвали, постанови Вищого арбтражного суду, арбтражного суду Республки Крим, арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя; 3) вивча узагальню практику застосування законодавства, забезпечу однаковсть практики, аналзу статистику виршення господарських спорв; да роз'яснення арбтражним судам з питань практики застосування законодавства Украни, яке регулю вдносини в господарськй сфер та порядок виршення господарських спорв. Роз'яснення Вищого арбтражного суду обов'язковим для арбтрв учасникв господарських правовдносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення; 4) веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфер господарських вдносин; 5) здйсню органзацйне кервництво арбтражним судом Республки Крим, арбтражними судами областей, мст Кива Севастополя, несе вдповдальнсть за органзацю, стан вдосконалення х дяльност, перевря поширю позитивний досвд роботи арбтражних судв республки; 6) забезпечу пдбр пдготовку кандидатв у арбтри, пдвищення квалфкац працвникв арбтражних судв, органзову роботу по матерально-технчному забезпеченню арбтражних судв створенню належних умов для х дяльност, нормативному забезпеченню, веденню статистичного облку; 7) здйсню нш повноваження, надан йому законодавством. Вищому арбтражному суду вдровдно до Конституц Украни належить право законодавчо нцативи у Верховнй Рад Украни. Голова Вищого арбтражного суду Украни: 1) органзову дяльнсть Вищого арбтражного суду несе вдповдальнсть за виконання завдань, покладених на Вищий арбтражний суд, вида в межах свох повноважень накази та нш акти; признача на посаду та звльня з посади працвникв апарату Вищого арбтражного суду, вжива заходи заохочення наклада дисциплнарн стягнення на голову арбтражного суду Республки Крим, голв арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя, х заступникв, арбтрв цих арбтражних судв, арбтрв та працвникв апарату Вищого арбтражного суду; 2) здйсню органзацйне кервництво роботою арбтражних судв Украни; 3) розподля обов'язки мж заступниками Голови та арбтрами Вищого арбтражного суду; 4) затверджу структуру, штатний розпис, кошторис витрат на утримання Вищого арбтражного суду, положення про структурн пдроздли Вищого арбтражного суду; 5) вносить у Верховну раду Укран подання щодо: призначення заступникв Голови та арбтрв Вищого арбтражного суду, голв, х заступникв та арбтрв арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя; затвердження складу презид Вищого арбтражного суду; встановлення чисельност арбтрв та нших працвникв Вищого арбтражного суду, арбтражного суду Республки Крим, арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя асигнувань на х утримання; тлумачення законв Украни; 6) забезпечу пдготовку матералв з питань, що пдлягають розгляду на презид та пленум Вищого арбтражного суду, вносить на розгляд ц питання, склика президю пленум та голову на х засданнях; 7) може прийняти до свого провадження в межах пдвдомчост арбтражних судв Украни виршення господарського спору та переглянути ршення, ухвалу, постанову по справ в порядку, передбаченому Арбтражним процесуальним кодексом Украни; 8) вносить у президю Вищого арбтражного суду протести на ршення, ухвали, постанови, прийнят заступниками Голови Вищого арбтражного суду або в засданнях пд х головуванням; 9) вносить у пленум Вищого арбтражного суду подання про перегляд постанов презид Вищого арбтражного суду; 10) здйсню нш повноваження, передбачен законодавством. Заступник Голови Вищого арбтражного суду Украни за своми функцональними обов'язками: 1) головою арбтражно колег Вищого арбтражного суду; 2) може прийняти до свого провадження в межах пдвдомчост арбтражних судв Украни виршення господарського спору в порядку, передбаченому Арбтражним процесуальним кодексом Украни, та переглянути ршення,ухвалу, постанову по справ; 3) здйсню вдповдно до розподлу обов'язкв кервництво роботою структурних пдроздлв апарату Вищого арбтражного суду; 4) здйсню нш повноваження, передбачен законодавством. Пленум Вищого арбтражного суду Украни д у склад: Голови Вищого арбтражного суду (головуючий), його заступникв, арбтрв Вищого арбтражного суду, голови арбтражного суду Республки Крим, голв арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя за посадою. Пленум скликаться не менш як двч на рк. Про час його скликання члени пленуму повдомляються не пзнш як за п'ятнадцять днв до засдання. В цей же строк надсилаются матерали щодо питань, як вносяться на розгляд пленуму. Засдання пленуму правомочним при наявност не менш як двох третин його складу. Постанови пленуму приймаються вдкритим голосуванням бльшстю голосв членв пленуму пдписуються головуючим на засданн. Пленум Вищого арбтражного суду Украни: 1) виршу найважливш питання дяльност арбтражних судв Украни; 2) заслухову повдомлення голови арбтражного суду Республки Крим, голв арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя про виконання покладених на них завдань практику застосування законодавства; 3) розгляда матерали узагальнення арбтражно практики та статистики да кервн роз'яснення, що обов'язковими для органв, як виршують господарськ спори, а також пдпримств, органзацй, державних та нших органв, посадових осб; 4) прийма ршення за висновками Конституцйного суду Украни про вдповдальнсть роз'яснень пленуму Вищого арбтражного суду Конституц Украни; 5) перегляда за поданням Голови Вищого арбтражного суду постанови презид Вищого арбтражного суду з господарських спорв; 6) обира квалфкацйну колегю, яка проводить атестацю, арбтрв арбтражних судв; 7) розгляда нш питання вдосконалення правового регулювання господарських вдносин, як вносяться президю або членами пленуму Вищого арбтражного суду. Президя Вищого арбтражного суду Украни утворються у склад Голови Вищого арбтражного суду (головуючий) та заступникв Голови за посадою клькох арбтрв. Кльксть членв склад презид Вищого арбтражного суду затверджуться Верховною Радою Украни за поданням Голови Вищого арбтражного суду. Засдання презид Вищого арбтражного суду правомочними при наявност не менш як двох третин членв Презид. Ршення презид Вищого арбтражного суду приймаються вдкритим голосуванням бльшстю голосв членв презид пдписуються головуючим у засданн. Засдання презид Вищого арбтражного суду Украни проводяться не менш як один раз на мсяць. Президя Вищого арбтражного суду Украни: 1) виршу питання органзац та дяльност, пдбору кадрв арбтражних судв Украни; 2) заслухову повдомлення голови арбтражного суду Республки Крим, голв арбтражних судв областей, мст Кива Севастополя, арбтрв арбтражних судв Украни та звти кервникв структурних пдроздлв Вищого арбтражного суду; 3) перегляда за протестом Голови Вищого арбтражного суду в порядку нагляду ршення, ухвали, постанови, прийнят Вищим арбтражним судом, та перегляда за нововияленими обставинами справи, постанови з яких було прийнято самою Президю Вищого арбтражного суду; 4) розгляда матерали узагальнення практики аналзу статистики, у перод мж засданнями пленуму Вищого арбтражного суду да роз'яснення щодо практики застосування законодавства Украни, яке регулю вдносини в господарськй сфер та порядок розгляду господарських спорв з наступним затвердженням на пленум; 5) вносить питання для розгляду х на Пленум Вищого арбтражного суду; 6) розгляда нш питання, як вносяться Головою чи членом презид Вищого арбтражного суду. Склад арбтражно колег затверджуться президю Вищого арбтражного суду Украни з числа арбтрв Вищого арбтражного суду. Арбтражна колегя: виршу господарськ спори, вднесен Арбтражним процесуальним кодексом Украни та ншими законодавчими актами до компетенц Вищого арбтражного суду; перегляда в порядку нагляду ршення та ухвали Вищого арбтражного суду, ршення, ухвали, постанови арбтражного суду Республки Крим, арбтражних судв областей та мст Кива Севастополя перегляда за нововияленими обставинами ршеня, ухвали, постанови, як було прийнято цю колегю. Голова Вищого арбтражного суду у необхдних випадках ма право залучати арбтрв одн колег для розгляду справ в ншй колег.

ВИСНОВКИ Сьогодня в Укран повним ходом йде розбудова правово, демократично, соцальноорнтовано держави.З цю метою постйно приймаються нов закони, видаються постанови розплрядження, як направлени на врегулювання нових економчних полтичних та нших вдносин, а також на змцнення укрплення державност та суверенитету Украни, вдосконавлення державно влади. Йде робота по створенню сильно та незалежно судово влади. Зараз створений д Конституцйний Суд Украни, який диним органом конституцйно юрисдикц в Укран.Д читкий механзм розподлу компетенц мж органами законодаво виконавч влад. Але як ми тепер переконумось, втлення принципу розподлу влад пов'язане з ломкою усталених стереотипв, створенням принципово нових нструментв, яких у нас до цього часу не було. Hа завад стоять об'ктивн та суб'ктивн фактори, головними з яких важкий тягар недавнього колонального минулого, вдсутнсть демократичних традицй у сфер державного будвництва, полтичн, соцальн, психологчн стереотипи. Зрозумло, що в систем влади найбльш вразливою малоефективною виконавча влада, головним призначенням основною функцю яко реалзаця прийнятих ршень. Hавть хороший, досконалий закон нчого не вартий, якщо вн не виконуться або виконуться аби як. Донедавна наша наука, в тому числ наука конституцйного права, активно заперечувала необхднсть визнання впровадження в життя принципу Урозподлу владФ, , вдповдно, нституту президенства, як вважалися Ушкдливими безперспективними для радянсько демократ, чужими ворожими передовй соцалстичнй форм народовладдяФ. Hе останню роль у Увдмов права на життяФ президенства вдграла теоря поднання законодавчо виконавчо влади у дяльност механзму владарювання. Вдкидаючи буржуазний парламентаризм, засновники молодо Радянсько держави вдкидали тим самим теорю практику розподлу влад, яка, на х думку, виконувала соцальне замовлення пануючо буржуаз, забезпечувала експлуатацю широких мас трудящих. ншими словами життя засвдчило:

  1. непридатнсть навть шкдливсть теор У поднання владФ, Уодновладного правлнняФ;
  2. необхднсть розподлу влад як дино можливо форми органзац дяльност верховних владних структур.

Я вважаю, що шлях реформ, який обрала наша крана приведе нас до створення дйсно правово, демократично, соцальноорнтовано та економчнопроцвтаючо держави

ЛТЕРАТУРА

  1. Бездитько Б.М.,Магдик О.О.Право у запитаннях вдповдях.Посбник для учнв шкл та ПТУ,абтурнтв.-Полтава,1995.
  2. Загльна теоря держави права/ За ред. В.В. Копйчикова.-К.:Юрнком нтер, 1998.
  3. Закон Украни "Про арбтражний суд ".-К.,1991
  4. Закон Украни "Про вибори народних депутатв Украни".-К.,1998.
  5. Закон Украни "Про вибори Президента Украни".-К.,1999.
  6. Закон Украни "Про судочинство".-К.,1981.
  7. Комаров С.А. Общая теоря держави права.Курс лекцй. М,1996.
  8. Конституця Украни.-К.,1996.
  9. Общая теория государства и права/ Под ред.В.В.Лазарева.-М.,1994
  10. Основи держави права:Навч. посбник/ За ред. А.М. Колодя А.Ю. Олцника.-К.:Либдь,1997
  11. Теория государства и права/ Под ред. С.С.Алексеева.-М.,1985.

12 Тодоров .Я. Основи правознавства: Основн вдомост шкльного курсу.-Донецьк: ВКФ "БАО",1997.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные