Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 6648

Возз'�днання зах�дноукра�нських земель з УРСР В цьому реферат� мова йде про становище трудящих мас зах�дноукра�нських земель, як� перебували п�д владою чужоземних загарбник�в, Тх боротьбу за соц�альне й нац�ональне визвонлення, возз'�днання з Радянською Укра�ною. Анал�зу�ться вза�мозв'язок м�ж радяннсько-н�мецьким пактом про ненапад в�д 23 серпня 1939 р. � визвольним походом Червоно� Арм�� на територ�ю Зах�дно� Укра�ни, Бессараб�� та Буковини. Показано початок соц�ально-економ�чних перетворень на зах�дноукра�нських землях, йдеться про необгрунтован� репрес�� й дов�льн� депортац�� значно� частини населення даленко за меж� Укра�ни. У результат� Великого Жовтня, ревонлюц�йно� боротьби трудящих ус�х народ�в колишньо� Рос�йсько� �мпенр�� вперше в �стор�� була утворена суверенна держава укра�нського народу - Укра�нська Радянська Соц�ал�стична Республ�ка. Та з допонмогою США й Антанти реакц�йн� кола Румун�� загарбали П�вн�чну Буковину � придунайськ� земл�, п�д владою пансько� Польщ� опинилася Зах�дна Укра�на, а на Закарпатт� запанувала чехословацька буржуаз�я. Отже, частина споконв�чних укра�нських земель залишалася за межанми УРСР. На загарбаних територ�ях, 3/4 населення яких становили укра�нц�, був встановлений жорстокий колон�альний режим. Переважна б�льнш�сть укра�нц�в жила в селах, але понад чверть з них були безземельнними, майже третина мала м�зерн� над�ли. Пересл�дуванням п�ддавалися укра�нська мова � культура. Б�льнш�сть населення була неписьменною. Закривались укра�нськ� культурно-осв�тн� заклади, оф�ц�йно заборонялося вживати так� слова, як УУкран�наФ, Уукра�нецьФ. До цього сл�д додати ще � соц�альне та пол�тичне безправ'я, в�дсутн�сть, по сут�, медично� допомоги. У пошуках кращо� дол� тисяч� й тисяч� людей подавалися до кра�н П�вн�чно� та П�вденно� Америки, Африки й аж до Австрал��. �нш� станвали на шлях протесту проти �снуючих порядк�в, проти гноблення й несправедливост�, на шлях боротьби за сво� соц�альне й нац�ональне визволення, за возз'�днання з Радянською Укра�ною. Pеволюц�йно-визвольну боротьбу трудящих зах�дноукра�нського рег�ону очолювали парт�йн� орган�зац�� Галичини, Буковини та Закарпаття, насамперед Комун�стичнна парт�я Зах�дно� Укра�ни (КПЗУ), створена в 1919 р. (до 1923 р. назинвалася УКомун�стична парт�я Сх�дно� ГаличиниФ). Вона вв�йшла до складу Компарт�� Польщ� (КПП), однак �� д�яльн�сть була нерозривно пов'язанна з КП(б)У. У 20-30-х роках боротьба трудящих зах�дноукра�нських земель за сво� соц�альне � нац�ональне визволення, за возз'�днання з Радяннською Укра�ною значно актив�зувалася. Одн� за одним в�дбувалися роб�тнич� й селянськ� страйки, проходили демонстрац��, в яких брали участь також �нтел�генц�я, службовц�, пенс�онери, представники �нших соц�альних верств населення. Кульм�нац��ю революц�йних виступ�в на Зах�дн�й Укра�н� були барикадн� бо� льв�вського пролетар�ату в кв�тн� 1936 р. По св�жих сл�дах кв�тневих под�й 16 травня у Львов� розпочав роботу Антифашистський конгрес д�яч�в культури - л�тератор�в, митнц�в, активних учасник�в революц�йного руху �з Зах�дно� Укра�ни, Польнщ�, Зах�дно� Б�лорус��. Pеволюц�йнний рух на зах�дноукра�нських землях мав яскраво виражений �нтернанц�ональний характер. Укра�нц�, поляки, б�лоруси, �вре�, люди �нших нац�ональностей сп�льно виступали проти пан�вних клас�в. Добровольнц� з Галичини, Буковини, Закарпаття, з трудово� ем�грац�� �з зах�днонукра�нських земель, як� ос�ли в Канад�, Браз�л��, Аргент�н�, США, разом з представниками �нших народ�в захищали республ�канську �спан�ю. Комун�сти Зах�дно� Укра�ни викривали справжн� нам�ри тих, хто виступав проти возз'�днання з Радянською Укра�ною. Особливо ненпримиренн� позиц�� у цьому питанн� займали т�, хто наприк�нц� 20-х ронк�в об'�днався в орган�зац�ю укра�нських нац�онал�ст�в - ОУН. Члени КПЗУ широко популяризували досягнення Союзу РСР. Однак вони погоджувалися не з ус�м тим, що д�ялося в Радянськ�й Укра�н�, й висловлювали свою точку зору. Так, коли члени ЦК КП(б)У звинуватили О. Я. Шумського в нац�онал-ухильництв� й запропонували в�дрядити його з Укра�ни, то кер�вник Закордонного бюро допомоги КПЗУ К. А. Саврич (Максимович) заявив про незгоду з таким р�шеннням. Його п�дтримала б�льш�сть член�в ЦК КПЗУ. Неодноразово в 20-30-х рр. був репресований польськими властями за революц�йну д�яльн�сть один з ватажк�в комсомолу Зах�дно� Укра�ни А. Д. Фалик. Перебуваючи у в'язниц�, в�н у спец�ально написаному документ� виснловлював протест з приводу незаконних репрес�й � судових процес�в, що в�дбувалися в СРСР над в�домими парт�йними д�ячами . КПЗУ була чи не �диною з �вропейських комун�стичних парт�й, яка в т� роки фактично виступила проти культу особи Стал�на й попереднжала про його можлив� насл�дки. В 1928 р. група член�в Компарт�� Зах�дно� Укра�ни у лист� до редакц�� одн��� з н�мецьких комун�стичних газет в�дзначала, що стал�нська група Кагановича в ЦК та ЦКК КП(б)У Усво�ю опортун�стичною практикою в�д�йшла в�д лен�нсько� л�н�� в нанц�ональн�й пол�тиц� � проводить таку нац�ональну пол�тику, яка загронжу� соц�ал�стичному буд�вництву на Укра�н�Ф . Безперечно, не вс� члени КПЗУ дотримувалися тако� позиц��, що й було одним з фактор�в, як� зумовили розкол у �� лавах в 1927- 1928 рр. В�н завдав значно� шкоди революц�йно-визвольному рухов� на зах�дноукра�нських землях, не м�г не позначитися на виникненн� згондом ново� кризи у Компарт�� Зах�дно� Укра�ни. На початку 30-х рок�в р�зко актив�зували антирадянську д�яльн�сть реакц�йн� кола зах�дних держав та укра�нськ� буржуазно-нац�онал�стичнн� орган�зац��. В Польщ� посилилися пол�цейськ� репрес�� проти трудянщих Зах�дно� Укра�ни, боротьба яких на чол� з КПЗУ розхитувала окунпац�йний режим � тим самим п�дготовляла умови для возз'�днання краю з УРСР та встановлення Радянсько� влади. Однак при в�дсутност� правндиво� �нформац�� про под�� в Радянськ�й Укра�н� Компарт�я Зах�дно� Укра�ни не змогла дати в�дс�ч ус�м антикомун�стичним акц�ям, що й призвело до безп�дставного звинувачення тод�шнього кер�вництва КПЗУ - М, Заячк�вського (Косаря), Г. �ваненка (Барабу) та �нших-у нанц�онал�зм� й зрад�. Знову почалися репрес�� проти чесних комун�ст�в. Одних виключали з парт�� як ворожих агент�в, �нших - як примиреннц�в. Чимало комун�ст�в сам� залишали парт�йн� ряди, а то й к�нчали життя самогубством. Незабаром кризу було л�кв�довано. Але в 1938 р. на основ� сфальнсиф�кованих звинувачень Виконком Ком�нтерну, який � сам тод� вже зазнавав пом�тного тиску стал�н�зму, ухвалив р�шення розпустити КПП, у тому числ� й �� складов� частини - Компарт�ю Зах�дно� Укра�ни та Компарт�ю Зах�дно� Б�лорус��. Однак, незважаючи на це помилкове р�шення, значна к�льк�сть комун�ст�в краю продовжували сп�вроб�тнинчати у р�зних громадських орган�зац�ях. Особливо активно вони д�яли у тих орган�зац�ях, як� мали антиво�нний, антифашистський характер. Основним завданням революц�йно� боротьби залишалося возз'�днання з Радянською Укра�ною. Досягнення ц��� мети, визвольн� походи Червоно� Арм�� на теритонр�ю Зах�дно� Укра�ни, Бессараб�� й Буковини т�сно пов'язан� �з зм�стом радянсько-н�мецького пакту про ненапад в�д 23 серпня 1939 р. При висв�тленн� ц��� проблеми вчителю сл�д в�дзначити, що на м�жнароднн�й арен� в той пер�од переплелися �нтереси багатьох кра�н квропи. Таке становище вимагало в�д кер�вництва Радянського Союзу ретельнно зважено� оц�нки м�жнародного становища. Безперечно, Англ�я й Франц�я, з якими Радянський Союз в�в перенговори, сво�ми д�ями давали п�дставу для критики з нашого боку. Проте не сл�д забувати, що обидв� ц� держави внасл�док стал�нських репрес�й у друг�й половин� 30-х рок�в виявляли сумн�в щодо над�йФ ност� у во�нному в�дношенн� такого союзника, як СРСР � не прискорюнвали досягнення з ним згоди у пошуках забезпечення колективно� безпеки в квроп�. Одночасно Стал�н, ставши на шлях зближення з фашистською Н�меччиною, нехтував стратег�чн� плани Г�тлера про занвоювання територ�� за рахунок Радянського Союзу, насамнперед Укра�ни, не брав до уваги його заяву про бажання мати в руках н�мц�в родючу Укра�ну, Урал � Сиб�р, допустив фатальний прорахуннок щодо умов та строк�в нападу Н�меччини на нашу кра�ну. В�дсутн�сть вза�много дов�р'я м�ж СРСР в особ� Стал�на й англ�йнським � французькими урядами призвела до того, що 21 серпня з �н�нц�ативи Союзу РСР переговори з Англ��ю й Франц��ю були перерванн�. Отже, було упущено останн�й шанс не допустити друго� св�тово� в�йни. Зам�сть цього 23 серпня було п�дписано радянсько-н�мецький пакт про ненапад. За та�мним територ�альним протоколом, п�дписанним додатково до пакту, передбачався под�л сфер �нтерес�в обох держав, за яким Зах�дна Укра�на, поряд з �ншими територ�ями, мала вв�йти до складу СРСР. Радянська сторона заявила також про свою за�нтересован�сть у Бессараб��. П�дписання та�много протоколу було не т�льки виявом зневаги до моральних критер��в у пол�тиц�, а й являло собою прямий в�дступ в�д лен�нських принцип�в зовн�шньо� пол�тики, за якими не визнавалися та�мн� угоди за спиною трет�х кра�н, особливо у питаннях, що стосунвалися �х �нтерес�в. У даному випадку мова йшла про �нтереси сувереннно� Польщ�. Радянсько-н�мецький догов�р, в�дзнача� ряд досл�дник�в, мав для наш�м' кра�ни як позитивн�, так � негативн� насл�дки. Позитивним � те, що в�н на сотн� к�лометр�в на зах�д в�дсунув можлив� рубеж� зосереднження фашистських в�йськ, перешкодив об'�днанню кап�тал�стичного св�ту проти СРСР. Радянському Союзов� було повернуто ряд територ�й, в�дторгнутих внасл�док п�дступних д�й �мпер�ал�стичних держав п�сля першо� св�тово� в�йни � Жовтнево� революц��. Завдяки п�дписанню донговору наша кра�на одержала майже два роки для зм�цнення сво�� обороноздатност�. Однак неправильна оц�нка Стал�ним м�жнародного становища, його переконан�сть у тому, що Г�тлер так скоро не нападе на СРСР, адм�н�стративно-командна система, яка панувала у нашому сусп�льств�, не дали змоги максимально ефективно використати той час. Негативними насл�дками договору � те, що в�н викликав почуття тривоги, притупив у радянських людей пильн�сть, завдав значно� шкоди м�жнародному авторитетов� Радянського Союзу � нашо� парт��, виклинкав серйозн� труднощ� у д�яльност� роб�тничих � комун�стичних парт�й та загальмував зародження руху Опору фашизму. А в грудн� 1939 р. у зв'язку з радянсько-ф�нською в�йною СРСР було виключено з Л�ги Нац�й. Фашистська Н�меччина в�д цього договору виграла багато. Зм�цннивши сво� позиц�� на Сход�, вона окупувала практично всю Зах�дну квропу, одержала у сво� розпорядження значн� людськ� й матер�альнн� ресурси. До цього сл�д додати регулярн� поставки �й во�нно-стратенг�чних матер�ал�в та сировини �з Союзу РСР, у тому числ� й з Укра�ни, при частих порушеннях н�мецькою стороною догов�рних зобов'язань щодо нашо� кра�ни. В результат� на червень 1941 р. г�тлер�вська Н�мечнчина за економ�чним потенц�алом пом�тно переважала СРСР. Все це призвело до серйозно� зм�ни сп�вв�дношення сил в квроп� на користь Г�тлера. Отже, догов�р мав суперечлив� характер � насл�дки. �снують й �нш� точки зору на необх�дн�сть � результати п�дписанння пакту 23 серпня 1939 р. Проте не виключено, що без цього догонвору Г�тлер м�г би й не ризикнути напасти на Польщу (хоча й заздаленг�дь готувався до цього), що п�дняло б проти нього при в�дпов�дн�й донмовленост� й Англ�ю, � Франц�ю, й Радянський Союз. Та догов�р було укладено й 1 вересня 1939 р. г�тлер�вськ� в�йська напали на Польщу. Зв'язан� з нею догов�рними зобов'язаннями Англ�я � Франц�я оголосинли в�йну Н�меччин�. Це був початок друго� св�тово� в�йни. Во�нн� д�� з перших дн�в фашистнсько� агрес�� розвивалися не на користь Польщ�, уряд яко� не зм�г орган�зувати ефективну в�дс�ч переважаючим силам н�мецького вернмахту. Щоправда, в окремих м�сцях частини польсько� арм�� чинили упертий оп�р ворогов�. У ц�лому г�тлер�вськ� в�йська швидко просуванлися на сх�д. В цих умовах, реал�зуючи згадан� вище пакт � та�мний протокол та л�н�ю розмежування радянсько-н�мецького державного кордону, позначену на карт�, п�дписан�й Стал�ним � Р�ббентропом, � щоб запоб�гти фашистськ�й окупац�� зах�дноукра�нських та зах�дноб�ло-руських земель, частини Червоно� Арм�� 17 вересня перейшли радяннсько-польський кордон � вступили на територ�ю Зах�дно� Укра�ни � Зах�дно� Б�лорус��. Демаркац�йну л�н�ю м�ж Радянським Союзом � територ��ю загарнбано� Г�тлером Польщ� було уточнено на основ� п�дписаного 28 вересння 1939 р. м�ж двома сторонами договору про дружбу � кордони та двох та�мних додаткових протокол�в до нього. Цей догов�р був ще одним великим прорахунком Стал�на. Вступ Червоно� Арм�� на територ�ю Зах�дно� Укра�ни в�дкрив наро-дУ-цих земель шлях до життя без експлуатац�� � гноблення. Але на цей акт населення краю реагувало по-р�зному, залежно в�д нац�ональнних � соц�альних позиц�й. Б�льш�сть трудящих з рад�стю зустр�чали рандянських во�н�в. Колишн� члени КПП � КПЗУ, як� вийшли з п�дп�лля, активно включилися у створення революц�йних орган�в народно� вланди - ревком�в, тимчасових м�ських управл�нь � селянських ком�тет�в. Революц�йн� д�� роб�тничого класу й трудящого селянства активно п�дтримувала передова зах�дноукра�нська �нтел�генц�я. Зокрема, акнтивну участь у соц�ал�стичних перетвореннях взяли письменники С. Й. Тудор, О. Я. Гаврилюк та �н. Однак немало було й нац�онал�стичне, по-антирадянському настро�них людей � тих, хто просто розгубився чи реально передбачав р�зн� репресивн� заходи. Одн� з них (близько 20 тис.) втекли на територ�ю окуповано� фашистами Польщ� , друг� спод�валися на �нш� часи, а деяк� й шкодили першим орган�зац�йним � пол�тичним заходам народно� влади. Б�льш�сть населення п�дтримувала революц�йн� д�� по охорон� гронмадського порядку, л�кв�дац�� безроб�ття, введення на п�дпри�мствах 8-годинного робочого дня. Схвально були зустр�нут� скасування понм�щицького � церковно-монастирського землеволод�ння, подання донпомоги безземельним � малоземельним селянам, заходи по охорон� здоров'я, розвитку культури й осв�ти. Питання про сусп�льний лад � державну владу на територ�� Зах�дно� Укра�ни могли вир�шити трудящ� краю через св�й верховний представнницький орган. В зв'язку з цим 22 жовтня 1939 р. на основ� загального, р�вного � прямого виборчого права при та�мному голосуванн� в�дбулинся вибори до Народних Збор�в. Серед обраних депутат�в було 402 роб�тники, 819 селян, 234 представники трудово� �нтел�генц��. Переважнна б�льш�сть з них-укра�нц�. За оф�ц�йними даними, не взяли участ� у виборах або голосували проти 700 тис. чол. 11 кандидат�в у депутанти не набрали потр�бно� к�лькост� голос�в. 26-28 жовтня у Львов� в�дбулося зас�дання Народних Збор�в. Виконуючи волю трудящих, депутати одностайно проголосили встанновлення Радянсько� влади на територ�� Зах�дно� Укра�ни. Народн� Збори звернулися до Верховно� Ради СРСР з проханням прийняти Зах�дну Укра�ну до складу Союзу РСР � возз'�днати �� з Радянською Укра�ною. Було затверджено також декларац�� про конф�скац�ю пом�нщицьких � монастирських земель та про нац�онал�зац�ю банк�в � велинко� промисловост� Зах�дно� Укра�ни. На основ� звернення Народних Збор�в V позачергова сес�я Вернховно� Ради СРСР, яка працювала 1-2 листопада 1939 р., одностайно прийняла Закон про включення Зах�дно� Укра�ни до складу СРСР � возз'�днання �� з Укра�нською РСР. 13-15 листопада в�дбулася позанчергова III сес�я Верховно� Ради УРСР. Вона також одноголосно ухванлила Закон про прийняття Зах�дно� Укра�ни до складу Укра�нсько� РСР. Так було покладено початок возз'�днанню вс�х укра�нських земель в �дин�й Укра�нськ�й Радянськ�й держав�. В зв'язку з цим у склад� УРСР з'явилося ш�сть нових областей - Волинська, Дрогобицька (у 1959 р. об'�дналася з Льв�вською), Льв�вська, Ровенська, Стан�слав-ська (згодом перейменована в �вано-Франк�вську) � Терноп�льська, �х загальна територ�я становила 88 тис. кв. км, на як�й проживали 8 млн. чол., з них 7,5 млн. було укра�нц�в . За прикладом трудящих мас Зах�дно� Укра�ни посилили боротьбу за соц�альне � нац�ональне визволення трудящ� П�вн�чно� Буковини, а також трудове населення Бессараб��, в ряд� пов�т�в яко� ще в 1917 р. була встановлена Радянська влада. В роки громадянсько� в�йни Румун�я загарбала Бессараб�ю. Цей агресивний акт Союз РСР н�коли не визнанвав � трич� робив спроби врегулювати з Румун��ю територ�альн� питанння. Однак безусп�шно. Тод�, в червн� 1940 р., враховуючи домовленн�сть Упро розмежування сферФ , заф�ксовану в та�мному протокол� до вищезгаданого пакту в�д 23 серпня. Радянський уряд ультимативно зажадав в�дновлення справедливост�. Одночасно повернення Бессара-б��' орган�чно зв'язане з питанням про передачу Радянському Союзов� т��� частини Буковини, населення яко� в сво�й величезн�й б�льшост� пов'язане з Радянською Укра�ною як сп�льн�стю �сторично� дол�, так � сп�льн�стю мови та нац�онального складу. Румун�я змушена була задовольнити ц� законн� вимоги Радянського уряду. Визволення Бессараб�� й П�вн�чно� Буковини в�дбулося мирним шляхом. Населення цих земель з рад�стю в�тало частини Червоно� Арм��, як� 28 червня 1940 р. перейшли кордон через р�чку Дн�стер. 2 серпня VII сес�я Верховно� Ради СРСР прийняла Закон про включенння до складу Укра�нсько� РСР П�вн�чно� Буковини, Хотинського, Акер-манського та �зма�льського пов�т�в Бессараб��. Т� райони Бессараб��, в яких переважало молдавське населення, та Молдавська АРСР були об'�днан� в склад� новоутворено� Молдавсько� Радянсько� Соц�ал�стичнно� Республ�ки. Визволення й возз'�днання зах�дноукра�нських земель з Радяннською Укра�ною викликало широкий резонанс за рубежем. Певн� кола кап�тал�стичних держав представляли д�� СРСР як Уагрес�юФ й У�нтернвенц�юФ, що в�дбулася на основ� зговору Стал�на з Г�тлером. Прогренсивна громадськ�сть св�ту й реал�стично мисляч� буржуазн� д�яч� в�днзначали задоволення, з яким населення поневолених земель зустр�чанло сво� визволення. Господарське � культурне буд�вництво на соц�ал�стичних засадах зд�йснювалося в складних умовах. Його очолювали парт�йн� орган�зац��, до яких входили комун�сти, як� прибули �з сх�дних областей УРСР, а також новоприйнянт� в парт�ю кращ� м�сцев� труд�вники, у тому числ� й колишн� члени КПП � КПЗУ. Щоправда, згодом немало з тих, хто входив до цих парнт�й, п�дпали п�д котру вже хвилю стал�нських репрес�й. У процес� соц�ал�стичних перетворень велика увага прид�лялася обмеженню й вит�сненню кап�тал�стичних елемент�в, вихованню у нонвих радянських громадян св�домого ставлення до прац�, пильност� до укра�нських буржуазних нац�онал�ст�в. Одним з найважлив�ших завдань була моб�л�зац�я трудящих зах�дних областей на подолання соц�ально-економ�чно� в�дсталост�, перебудову усього сусп�льного життя. Велику допомогу парт�йним орган�зац�ям у розв'язанн� цих завдань подавали комсомольц� � члени профсп�лок, кадри спец�ал�ст�в, яких пост�йно направляли майже вс� сх�дн� област� УРСР. Значних перетворень зазнавала промислов�сть, паливна база, яка була слабо розвинута . Було експропр�йовано понад дв� тисяч� пронмислових п�дпри�мств. Реконструювалися �снуюч� виробництва й будунвалися нов�, проводилося укрупнення фабрик � завод�в, розвивалася виробнича кооперац�я. П�двищувалася зароб�тна плата роб�тник�в, зростала �х св�дом�сть. Значн� зм�ни в�дбувалися на сел�. Сотн� тисяч безземельних � малонземельних селянських господарств одержали понад м�льйон гектар�в земл� , значну к�льк�сть худоби, пос�вного матер�алу, р�зного с�льнськогосподарського реманенту, конф�скованих у пом�щик�в, посаднинк�в, монастир�в та великих державних чиновник�в. З метою подання допомоги с�льськогосподарському виробництву створювалися МТС, р�зн� обласн� та районн� установи й орган�зац��, як� надавали багато послуг у розвитку рослинництва � тваринництва. Важливою д�лянкою парт�йно� роботи була аг�тац�я за колективнне ведення с�льського господарства. Цьому п�дпорядковувалися досв�д Радянського Союзу, матер�альна допомога в�д держави. Одна частина селян включалася в колгоспне буд�вництво, �нша вич�кувала, що з цього вийде. Немало було й тих, хто боявся помсти з боку озбро�них бандитських формувань укра�нських буржуазних нац�онал�ст�в. Вони жорстоко знущалися з актив�ст�в, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспи, та �х орган�затор�в, чинили диверс�йн� акти тощо. Однак, незважаючи на р�зноман�тн� перешкоди ворожих елеменнт�в, протягом короткого часу було немало зроблено у соц�альн�й сфер�. Серед трудящих розпод�лялося житло, нац�онал�зоване у велинких власник�в. Державна � кооперативна торг�вля вит�сняла приватних торговц�в, як� ставали на шлях саботажу, п�двищували ц�ни на продукнтов� та промислов� товари. Безплатною стала медична допомога. Значнно зросла к�льк�сть л�карень, пол�кл�н�к, амбулатор�й. �з сх�дних обланстей Укра�ни при�хало багато медичних прац�вник�в. Вводилася система соц�ального забезпечення. Возз'�днання зах�дноукра�нських земель в �дин�й Укра�нськ�й Рандянськ�й держав� в�дкрило широк� можливост� для розвитку укра�ннсько� радянсько� культури. Система народно� осв�ти тут була реорнган�зована в�дпов�дно до д�ючо� в кра�н� системи. Вс�, хто бажав, могли навчатись у школ� з укра�нською мовою викладання, яких до возз'�дннання по сут� не було. Л�кв�довувалася неписьменн�сть � малописьмен-н�сть серед дорослого населення. На початок 1940/41 навчального року на Зах�дн�й Укра�н� д�яло 13 вуз�в � десятки техн�кум�в. Пожвавилася науково-досл�дна д�яльн�сть. У Львов� було в�дкрито ряд ф�л�ал�в �нститут�в АН УРСР, а також ф�л�ал академ�чно� б�бл�отенки. До Сп�лки радянських письменник�в Укра�нсько� РСР було прийнято ряд майстр�в художнього слова краю. Почали в�льно друкуватися С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та �н. Вперше за всю �стор�ю було в�дкрито стац�онарн� державн� театнри. До Льв�вського обласного в�дд�лення Сп�лки радянських композинтор�в Укра�ни вв�йшли композитори С. Людкевич, М. Колесса, к. Козак, А. Кос-Анатольський та �н. До творчого життя республ�ки включилися художники �. Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розширилася мережа культосв�тн�х заклад�в, створювалися умови для розвитку народного мистецтва . У ход� уроку вчителю сл�д в�дзначити також, що деформац�� сонц�ал�стичних �деал�в, як� сталися в наш�й кра�н! в к�нц� 20-х - у 30-х роках, вже в 1939-1941 рр. повною м�рою проявилися й на Зах�дн�й Укра�н�. Ун�ф�кац�я державного ладу й управл�ння в нових радянських областях зд�йснювалася за звичними на сход� жорстокими адм�н�странтивно-командними методами. До того ж не враховувалися певн� в�днм�нност� в економ�чному та духовному житт�, у народних звичаях, що зумовлювалося к�лькав�ковим роз'�днанням зах�дних � сх�дних частин укра�нсько� земл�. Поряд з нац�онал�зац��ю велико� промисловост�, банк�в � засоб�в зв'язку проводилося вилучення й др�бних рем�сничих майстерень, приватних будинк�в. У новому радянському апарат� важнливу роль в�д�гравали кер�вн� кадри, як� прибували �з сх�дних областей Укра�ни. Значна частина з них не знала м�сцево� специф�ки, що призвенло до серйозних порушень радянських закон�в у галуз� податково� понл�тики, хл�бозагот�вель, до передчасно� колектив�зац��, за яку взялися в 1940 р., з порушенням, як � свого часу у сх�дних районах, лен�нських принцип�в переконання й добров�льност�. У селян насильно в�дбирали землю. Л�кв�дац�я старо� системи управл�ння супроводжувалася засланням (без врахування �хн�х пол�тичних погляд�в) службовц�в колишнього держапарату, орган�в суду, прокуратури, пол�ц�� тощо разом з �х рондинами. В�дразу п�сля возз'�днання почалися арешти й виселення Важливою д�лянкою парт�йно� роботи була аг�тац�я за колективнне ведення с�льського господарства. Цьому п�дпорядковувалися досв�д Радянського Союзу, матер�альна допомога в�д держави. Одна частина селян включалася в колгоспне буд�вництво, �нша вич�кувала, що з цього вийде. Немало було й тих, хто боявся помсти з боку озбро�них бандитських формувань укра�нських буржуазних нац�онал�ст�в. Вони жорстоко знущалися з актив�ст�в, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспи, та �х орган�затор�в, чинили диверс�йн� акти тощо. Однак, незважаючи на р�зноман�тн� перешкоди ворожих елеменнт�в, протягом короткого часу було немало зроблено у соц�альн�й сфер�. Серед трудящих розпод�лялося житло, нац�онал�зоване у велинких власник�в. Державна � кооперативна торг�вля вит�сняла приватних торговц�в, як� ставали на шлях саботажу, п�двищували ц�ни на продукнтов� та промислов� товари. Безплатною стала медична допомога. Значнно зросла к�льк�сть л�карень, пол�кл�н�к, амбулатор�й. �з сх�дних обланстей Укра�ни при�хало багато медичних прац�вник�в. Вводилася система соц�ального забезпечення. Возз'�днання зах�дноукра�нських земель в �дин�й Укра�нськ�й Рандянськ�й держав� в�дкрило широк� можливост� для розвитку укра�ннсько� радянсько� культури. Система народно� осв�ти тут була реорнган�зована в�дпов�дно до д�ючо� в кра�н� системи. Вс�, хто бажав, могли навчатись у школ� з укра�нською мовою викладання, яких до возз'�дннання по сут� не було. Л�кв�довувалася неписьменн�сть � малописьмен-н�сть серед дорослого населення. На початок 1940/41 навчального року на Зах�дн�й Укра�н� д�яло 13 вуз�в � десятки техн�кум�в. Пожвавилася науково-досл�дна д�яльн�сть. У Львов� було в�дкрито ряд ф�л�ал�в �нститут�в АН УРСР, а також ф�л�ал академ�чно� б�бл�отенки. До Сп�лки радянських письменник�в Укра�нсько� РСР було прийнято ряд майстр�в художнього слова краю. Почали в�льно друкуватися С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та �н. Вперше за всю �стор�ю було в�дкрито стац�онарн� державн� театнри. До Льв�вського обласного в�дд�лення Сп�лки радянських композинтор�в Укра�ни вв�йшли композитори С. Людкевич, М. Колесса, к. Козак, А. Кос-Анатольський та �н. До творчого життя республ�ки включилися художники �. Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розширилася мережа культосв�тн�х заклад�в, створювалися умови для розвитку народного мистецтва . Деформац�� сонц�ал�стичних �деал�в, як� сталися в наш�й кра�н! в к�нц� 20-х - у 30-х роках, вже в 1939-1941 рр. повною м�рою проявилися й на Зах�дн�й Укра�н�. Ун�ф�кац�я державного ладу й управл�ння в нових радянських областях зд�йснювалася за звичними на сход� жорстокими адм�н�странтивно-командними методами. До того ж не враховувалися певн� в�днм�нност� в економ�чному та духовному житт�, у народних звичаях, що зумовлювалося к�лькав�ковим роз'�днанням зах�дних � сх�дних частин укра�нсько� земл�. Поряд з нац�онал�зац��ю велико� промисловост�, банк�в � засоб�в зв'язку проводилося вилучення й др�бних рем�сничих майстерень, приватних будинк�в. У новому радянському апарат� важнливу роль в�д�гравали кер�вн� кадри, як� прибували �з сх�дних областей Укра�ни. Значна частина з них не знала м�сцево� специф�ки, що призвенло до серйозних порушень радянських закон�в у галуз� податково� понл�тики, хл�бозагот�вель, до передчасно� колектив�зац��, за яку взялися в 1940 р., з порушенням, як � свого часу у сх�дних районах, лен�нських принцип�в переконання й добров�льност�. У селян насильно в�дбирали землю. Л�кв�дац�я старо� системи управл�ння супроводжувалася засланням (без врахування �хн�х пол�тичних погляд�в) службовц�в колишнього держапарату, орган�в суду, прокуратури, пол�ц�� тощо разом з �х рондинами. В�дразу п�сля возз'�днання почалися арешти й виселенняколишн�х функц�онер�в буржуазних парт�й, великих � др�бних п�дпри�мнц�в, пом�щик�в, посадник�в - переселенц�в з Польщ�, насамперед конлишн�х в�йськовослужбовц�в польсько� арм��, як� в 20-30-х роках одержали тут землю, заможних селян, а також колишн�х член�в КПЗУ � комсомольц�в Зах�дно� Укра�ни, як� перед тим були пол�тичними в'язнями у польських тюрмах. Жертвами стал�н�зму стала значна к�льнк�сть �нтел�генц�� - адвокати, вчител�, вуз�вськ� викладач�, д�яч� культури. Як метод пол�тичного пересл�дування чи адм�н�стративного поканрання широко використовувався такий вид репрес�й, як депортац�я - тобто виселення й заслання значно� маси людей без правових та юриндичних на це п�дстав. Сам факт депортац�� був злочином проти людянност�, не говорячи вже про жахлив�, нелюдськ� методи �� зд�йснення. Отже, повторювалося те, що було нагромаджено п�д час розкуркулю-вання й �нших репрес�й у сх�дних областях Укра�ни в попередн� роки. Всього �з Зах�дно� Укра�ни в 1939-1941 рр. було вислано до Сиб�ру, Поволжя, Казахстану та на П�вн�ч, за р�зними п�драхунками, в�д 10 до 20% населення . Чимало невинних людей, яких Велика В�тчизняна в�йнна застала в м�сцевих тюрмах, були знищен�, у тому числ� й син велинкого Каменяра - Петро Франко, депутат Народних Збор�в.

Вже в перш� роки возз'�днання трудящ� зах�дноукра�нських земель з допонмогою радянського народу досягли певних зрушень в економ�чному, пол�тичному � культурному житт�. Але вони були затьмарен� неспранведливими репрес�ями багатьох н� в чому невинних людей. � все ж возз'�днання було тим актом, який в�дбивав устремл�ння багатьох трундящих Зах�дно� Укра�ни, дав можлив�сть запоб�гти �х можливому фаншистському поневоленню.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные