Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 6587

М�н�стерство осв�ти Укра�ни Ки�вський державний торговельно-економ�чний ун�верситет

Реферат з предмету

"�стор�я Укра�ни"

на тему:

Гетьман �ван Мазепа - державний та пол�тичний д�яч Укра�ни

Виконала: студентка факультету ФЕМП Заочне в�дд�лення Група №5

Перев�рила: Козаченко �нна Петр�вна

Дом. Адреса: 253232, м.Ки�в, вул.Данькевича, 7А, кв. 41 532-62-94

Ки�в, 1998

План:

Державна д�яльн�сть гетьмана Укра�ни �.Мазепи.

Участь у П�вн�чн�й в�йн�. Союз Мазепи з Швец�ею.

Державна д�яльн�сть гетьмана Укра�ни �вана Мазепи.

Б�льше двох стол�ть кожен р�к, у першу нед�лю великоднього посту в ус�х державах Рос�йсько� �мпер�� з амвона проклинали �вана Мазепу, проглошували йому анафему. У радянськ� часи його �м"я згадувалося т�льки з лайливими еп�тетами, образ його змальовувався виключно чорною фарбою. Державний д�яч � пол�тик найвищого гатунку, найвправн�ший дипломат тод�шно� квропи, полководець � водночас поет, у поез�� якого найсильн�шими були патр�отичн� мотиви, убол�вання за долю Укра�ни. Р�зноман�тна природна обдарован�сть по�днувалася в ньому з високою осв�дченностью. Гетьман �ван Мазепа намагався зробити з Укра�ни �вропейську державу, п�дняти й зм�цнити значення й престиж гетьмансько� влади, яка за десятир�чча ру�ни зазнала страшно� девальвац��. Жодний �з гетьман�в не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовност� укра�нського народу. Спроба цього гетьмана вирвати Укра�ну з-п�д московського ярма, реал�зувати велику �дею незалежно� самост�йно� Укра�нсько� держави зазнала поразку. Але протягом трьох стол�ть ця �дея жевр�ла в серцях найкращ�х син�в � дочок укра�нського народу. Корен� сучасно� незалежно� Укра�ни повною м�рою лежать у велик�й �де� Мазепи. �ван Мазепа походив �з значного шляхетського роду, волинського чи под�льського походження. Предки його в 16 ст. оселилися на Б�лоцерк�вщин� в сел� Мазепинц�. В�н народився (за р�зними джерелами) в пер�од з 1629 по 1640 р�к. Батько гетьмана, Степан-Адам Мазепа, належав до парт�� Виговського � брав участь в укладенн� Гадяцького договору. Мати його, Марина-Магдалина, з� старого шляхетського роду Мок��вських, належала до видатних ж�нок. Втративши чолов�ка, вона в�ддалася громадським та церковним справам. З 1686 року була �гумен��ю Ки�во-Печерського Вознесенського монастиря. До смерт�, в 1707 роц�, була дорадницею сина-гетьмана. �ван Мазепа вчився в Ки�во-Могилянський колег��, пот�м в кзу�тський колег�� у Варшав�, продовжив осв�ту в Зах�дн�й квроп�, де навчався артелер�йськ�й справ�. Змолоду служив при двор� Яна Казимира, виконував дипломатичн� доручення. Це надавало йому можлив�сть багато подорожувати кра�нами Зах�дно� квропи, а також виконувати обов"язки корол�вського посланця в Козацьк�й Укра�н�. У 1669 роц�, повернувшись на Правобережжя, Мазепа вступа� на службу до гетьмана Правобережно� Укра�ни Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу дипломатичну м�с�ю, в�н потрапля� в полон до запорожц�в, як� видають його гетьманов� Л�вобережно� Укра�ни �ванов� Самойловичу. Тонкий пол�тик, Мазепа намага�ться перетворити потенц�йно катастроф�чну для себе ситуац�ю на особистий тр�умф. Сво�ю досв�дчен�стью в м�жнародних справах � бездоганними манерами в�н перекону� Самойловича зробити його дов�реною особою. В�н був обраний во�нним осавулом. �ван Мазепа був найпопулярн�шою особою на рад� п�д Колмаком. В�н мав тод� вже 50 рок�в � був людиною з величезним житт�вим та пол�тичним досв�дом, здобутим довгол�тньою участю в управл�нн� кра�ною п�д булавою двох видатних гетьман�в: Дорошенка та Самойловича. Але який би не був цей досв�д, становище, в якому опинився Мазепа, як гетьман, було дуже складне, треба було мати також надзвичайний дипломатичний хист, щоб протягом понад 20 рок�в вести корабель Укра�ни по розбурханому морю анарх�� та ру�ни. Обрання Мазепи пов"язане було з п�дписанням нових, "Колмацьких статтей". В основу яких покладено "Глух�вськ� статт�" Многогр�шного 1669 року, але з де-якими додатками на користь Москви. Так, було зостережено, що Укра�на не см�� порушувати в�чний мир з Польшою � повинна п�дтримувати добросус�дськ� стосунки з Кримом. Знову заборонено Укра�н� мати дипломатичн� стосунки з �ншими державами. Кр�м залог та во�вод�в, що були в Ки�в�, Черн�гов�, Н�жен�, Переяслав� та Остр�, московська залога мала стати в гетьманський резиденц�� - Батурин� - для пост�йного контролю над гетьманським урядом. Заборонялось "голосов испущать", що "Малороссийский край гетманского регименту", а т�льки казати, що в�н належить до едино� держави з Великорос�йським кра�м. Тому мусить бути в�льний перех�д з Москви на Укра�ну. Гетьман � старшина повинн� дбати про зм�цнення зв"язк�в м�ж двома народами. Коломацьк� статт� вперше заперечували державний характер гетьмансько� влади, а разом з тим � державн�сть Укра�ни. Але цей пакт не був реал�зований. П�сля великого Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на р�вень державного володаря, монарха. Недарма в народ� побутувала приказка: "в�д Богдана до �вана не було гетьмана". Свою владу в�н ототожнював з могутн�стю держави. Мазепа якнайр�шуче захищався в�д будь-яких посягань з боку запорожц�в, що боролися за свою атономн�сть, � в�д старшини, яка посилала донос за доносом царев�. У сво�й зовн�шн�й пол�тиц� гетьман в�дмовився в�д ор��нтац�� на Польшу, Крим � Туреччину. Боротьба з �з Рос��ю видавалась на той час безнад�йною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував л�н�ю Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливо� автоном��. Та найб�льш вражаюча риса Мазепи як пол�тика полягала в ум�нн� захищати як власн�, так � загальноукра�нськ� �нтереси, збер�гаючи водночас добр� стосунки з Московю. Коли в 1689 роц� на трон з�йшов молодий � енерг�йний Петро 1, гетьман уже вкотре застосував св�й незбагненний дар чарувати можновладц�в. В�н надавав царю активну допомогу в гранд�озних походах на турк�в � татар, кульм�нац��ю яких стало у 1696 роц� здобуття Азова. Стар�ючий гетьман також пост�йно давав недосв�дченному молодому монархов� поради у польських справах; згодом м�ж ними виникла т�сна особиста дружба. Козацьк� полковники �з сарказмом зауважували, що "цар скор�ше не пов�реть ангелов�, н�ж Мазеп�". Щойно вступивши на гетьманство, �ван Мазепа мусив взяти участь у в�йн� Рос�� з Кримом. Вже 1688 року було збудовано "городки" на Самар�, як� мали бути базою подальшо� в�йни, навесн� 1689 року почався новий пох�д на Крим. До 112-тисячного московського в�йська Гол�цина долучився Мазепа з укра�нськими козаками, протягом травня в�йська п�д�йшли до Перекопа, мали б�й з ханом, але у Крим не зважились йти. 1695 року Петро 1 почав нову агрес�ю проти Криму й Туреччини, скерував головн� сили на Азов. Мазепа разом з московитами рушив на пониззя Дн�пра, здобув Кизикермен, Тавань, збудував там нов� укр�плення й поставив козацьку залогу. Але п�д Азовом Петро 1 початково зазнав невдач�. Тому пох�д було повторено 1696 року. На цей раз у ньому взяв участь � 15-тисячний корпус полковника Лизогуба, як�й � в�д�грав вир�шальну роль у здобутт� Азова. Геро�чною стор�нкою в ц�й кампан�� (а вона тривала ще чотири роки) була оборона казаками Таван� в�д переважаючих сил турк�в � татар. Насл�дки рос�йсько-турецького миру, укладеного у Стамбул� вл�тку 1700 року для Укра�ни були не найсприятлив�ш�: за Рос��ю залишився здобутий козаками Азов � Приазов"я, натом�сть козацьк� укр�плення на Низу Дн�пра мали бути зруйнован�, що позбавляло Укра�ну над�йного доступу до Чорного моря. Року 1699 Мазепа писав до царя, що за 12 рок�в гетьманування в�дбув в�н одинадцять поход�в. Однак насл�дки не в�дпов�дали жертвам. Д�йсно, "Священна л�га" мало чого добилась, � 1699 року Австр�я та Польша п�дписали з Туречиною мирний догов�р в Карловицях, а 1700 року Москва з Туреччиною в Константинопол�: на тридцять рок�в Москва д�стала Азов та �нш� укр�плення на п�вн�чному берез� Азовського моря; в�йськовий престиж Московщини п�дн�сся. Укра�на н�чого не досягла. Навпаки, вона багато втратила: зобов"язана колмацькою угодою брати участь в зовн�шн�й пол�тиц� Москви, вона мусила давати людей не лише для в�йськових справ, але й суднобуд�вництва, копан�я окп�в, тощо. Головне ж було те, що Укра�на втрачала незалежн�сть � втягувалась у пол�тику Москви, як �� власна територ�я. Таке становище дуже шкодило Мазеп�, якого сучасники вважали за прихильника Москви, не здаючи справи з тяжко� ситуац��, в як�й в�н опинився внасл�док Колмацько� угоди � не розум�ючи, де к�нчався примус, а де починалася добра воля гетьмана. На тл� зовн�шн�х во�н зростало в Укра�н� соц�альне та економ�чне становище. Люди прир�внювали сучасне життя з тим, що було "п�д ляхом", називали Мазепу "в�тчимом" Укра�ни. До того ж не припинялися повстання, що почалися з розрух�в у в�йську п�д Колмаком, якими зустр�ло козацтво обрання Мазепи. Повстання жорстоко придушували. В�йни вимагали грошей � тому треба було б�льшувати податки. Ще б�льше м�сце у внутр�шн�й пол�тиц� займала опозиц�я р�зних груп старшини. Вже була мова про сильну опозиц�ю проти антитурецько� пол�тики Москви, а разом з нею й Укра�ни. Особливо сильна вона була серед старшини та купецтва п�вденних полк�в; невдал� в�йни 1687та 1689 рок�в розпалювали почуття незадоволення пол�тикою гетьмана. У внутр�шн�й пол�тиц� �ван Мазепа спирався на старшину, низкою закон�в в�дособивши козацтво як окремий клас. Становище козацько� старшини особливо зм�цнилось на початку 18 ст., зросла к�льк�сть так званих бунчукових товариш�в - старшинсько� молод�. Вс� ц� заходи гетьмана, як � реформи в галуз� судочинства й податк�в, св�дчили про намагання гетьмана створити в Укра�н� нац�ональну аристократ�ю � з �� допомгою вести боротьбу за повну автоном�ю Укра�ни. Водночас Мазепа вс�ляко дбав � про захист �нтерес�в народних мас, обмежував апетити старшини, встановив максимальну панщину у два дн� на тиждень, дозволив селянам винокур�ння на власн� потреби, намагався скасувати "оранди". Загалом гетьман дбав про �нтереси всього народу, вс��� кра�ни. Осередком опозиц�� до пол�тики гетьмана залишалось Запор�жжя, куди ст�калися з Гетьманщини вс� невдоволенн� � знедолен�. Посилення експлуатац�� низ�в призводило до щораз б�льшого розриву м�ж старшиною � народом � зумовило к�нцеву невдачу Мазепиного зриву 1708 р. Становище Мазепи, що стояв м�ж м�сцевою опозиц��ю � вимогами Москви, пог�ршувало те, що серед старшини було багато свояк�в � приятел�в Самойловича. Мазепа �х по змоз� усував, призначаючи полковниками сво�х родич�в, людей, в�дданих йому. 1692 року почалося заворушення у п�вденних полках, яке очолив Петро �ванович, або Петрик �ваненко. Петрик був канцеляристом генерально� канцеляр��, досить осв�ченою людиною, добрим оратором � дипломатом, палким укра�нським патр�отом, який намагався визволити батьк�вшину в�д московського ярма й при�днати до Гетьманщини Правобережну Укра�ну, Слобожанщину (про це йшлося в його договор� з Кримом 1692 року.) Попри досить значну допомогу татар, в Укра�н� плани Петрика не зустр�ли широкого схвалення, до того ж проти нього виступив гетьман, який у закликах Петрика бити "чорт�в-пан�в" "дук�в, що �м цар� ма�тност� понадавали" побачив загрозу �снуючому ладов�. Щоправда, деяк� �сторики висловлювали припущення, що вся справа Петрика була �нсп�рована самим Мазепою, який за допомогою договору з татарами хот�в вирватися з-п�д зверхност� Москви, поширити впливи Укра�ни на п�вдень � утворити самост�йну державу. Так чи �накше, справа Петрика св�дчила про жвуч�сть самост�йницько� концепц�� серед козацько� старшини. Акц�я Петрика не мала усп�ху, бо �� не п�дтримало Запор�жжя, з якого вийшло лише к�лькасот "голоти". Проти Петрика, якого обрано на гетьмана, виступило к�лька полк�в, сам гетьман � московськ� в�йська. Петриков� союзник�, татари, почали грабувати населення, виводити ясир, викликаючи обурення людност�. Петрик в�дступив до Перекопу. Старшинська опозиц�я була розгромленна. Де-кого заслано, �нших - позбавленно уряд�в. Ще складн�шою була справа з Правобережною Укра�ною. Польський уряд вживав заходи, щоб залюднити Правобережну Укра�ну, що залишалась пусткою п�сля кровопролитних во�н та втеч� населення. Завдяки близьким стосункам з Петром 1 Мазепа зм�г скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на Правобережн�й Укра�н� у 1702 роц�. П�сля того, як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати зв�дси козак�в. Правобережне козацтво на чол� з популярним в народ� полковником Семеном Пал��м п�дняло повстання; перелякан� польськ� урядники пов�домляли, що Пал�й "хоче п�ти сл�дами Хмельницького". Сили повстанц�в вже нал�чували 12 тисяч, коли до них при�дналися �нш� козацьк� ватажки - Сам�йло Самусь, Захар �скра, Андр�й Абазин. Назабаром перед повстанцями впали так� польськ� твердин�, як Немир�в, Бердич�в та Б�ла Церква. Однак у 1703 роц� полякам вдалось в�двоювати значну частину втрачених земель � взяти Пал�я в облогу в його "столиц�" Фастов�. Саме в цей час у Польшу вторга�ться найб�льший ворог Петра 1 - король Швец�� Карл XII. Скориставшись зам�шанням, Мазепа перекону� царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидв� частини Наддн�прянсько� Укра�ни були об"�днанн�, � заслугу зд�йснення цього м�г приписати соб� Мазепа. Щоб гарантувати себе в�д загрози з боку популярного в народ� Пал�я, Мазепа за згодою Петра 1 наказу� заарештувати того й заслати до Сиб�ру. В�н учивя в Ки�во-Мог�лянськ�й Академ�� � в Падуанському ун�верситет�, в�дв�дав к�лька квропейських кра�н, м�г порозум�тися з бгатьма сп�врозмовниками, оск�льки волод�в в�сьмома мовами. �сторична ерудиц�я �вана Мазепи викликала захоплення тих державних � в�йськових д�яч�в, з якими в�н сп�лкувався. В�н був знавцем л�тератури, власником найкращо� в Укра�н� велико� � ц�нно� б�бл�отеки з �нкунабулами, старовинними рукописами, раритетними виданнями на багатьох мовах. В�н ц�нував � розум�в високе мистецтво, схилявся перед красою ж�нок. Майстер еп�столярного жанру, в�н був незр�вняним красномовцем. � над ус�м панували його могутн�й дух � в�ддан�сть, готовн�сть до самопожертви заради велико� патр�отично� �де�. Такий европе�ць �з в�дблиском ренесансност�, палкий патр�от стояв з 1687 до 1709 року б�ля керма Укра�нсько� Гетьмансько� Держави, автоном�ю � самост�йн�сть яко� московський царизм пост�йно обмежував, а рос�йська �мпер�я душила й териризувала, остаточно знищивши в 1764 роц�. З самого початку свого гетьманування �ван Мазепа виявив себе як великий покровитель � меценат нац�онально� культури, мистецтва, науки, православно� церкви. Всякими способами Мазепа допомогав, сприяв розвитку осв�ти в Укра�ни. У Ки�в�, Черн�гов�, Переяслав� та �нших м�стах � нав�ть селах фундував школи, бурси, шпитал�, над�ляв ма�тностями укра�нськ� монастир�, котор� на той час були вогнищами просв�ти завдяки власним школам � друкарням. Мазепа взяв п�д свою оп�ку Ки�во-Мог�лянську Академ�ю, дбав про �� розвиток, щедро обдаровував �� ма�тностями. У 1693 роц� наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академ��, щоб пол�пшити умови "всякому з малорос�йських д�тей, хотящему вчитись". Гетьман щедро ф�нансував розвиток мистецтва, зокрема арх�тектури й малярства, прикрасив укра�нськ� м�ста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Укра�н� на св�й кошт, а також використовуючи в�йськовий скарб близько 20 церков. Р�зн� за виконанням, величн�, розк�шн� споруди водночас мають � сп�льн� риси, назван� мистецтвознавцями "Мазепиним барокко". Не т�льки талант буд�вничого, а й витончений художн�й смак гетьмана вт�лився в цих церквах. В�н в�дновив Ки�во-Печерську Лавру, обн�с �� кам"яною ст�ною, поставив дв� гарн� брами з церквами над ними. П�сля Петра Могили гетьман �ван Мазепа сво�м коштом обновив Соф��вський Собор � побудував Соф�йську дзв�ницю. В Пустинно-Микола�вському монастир� в Ки�в� вибодував у 1690 роц� нову величаву церкву св.Миколая. Поставив Мазепа також велику церкву Вознес�ння в Переяслав�. �м"я Мазепи набуло розголосу нав�ть на Сход�, де в�н став в�домим саме через те, що робив дари. Церкв� Гробу Господнего в крусалим� переслав ср�бну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад квангел�я. �ван Мазепа не був демократом. Аристократ, в�н целеспрямовано створював в Укра�н� аристократ�ю з середовища козацько� старшини й укра�нсько� шляхти. П�дтримуючи старшину економ�чно, надавав �й земельн� ма�тност�, бажав зробити �� незалежною пол�тично, дбав про �� осв�ту й нав�ть зовн�шню культуру. Не дивлячись на багату л�тературу, присвячену Мазеп�, його особист�сть залишилася на сьогодн� найзагодков�шою постатю у в�тчизнян�й �стор��. Великий гетьман �ван Мазепа ц�кавив досл�дник�в насамперед як визначни�й державний � пол�тичний д�яч, як осв�чений меценат, що сприяв розкв�ту в Укра�н� л�тератури, мистецтва, арх�тектури. Гетьман �ван Мазепа був видатним во�нначальником непоганим в�йськовим �нженером � зробив дуже багато для розвитку в�тчизняно� в�йськово� справи, намагаючись посилити дисциплину в козацькому в�йську, а також ознайомити укра�нських козак�в з новими видами збро�. Необх�дно визначити, що �ван Мазепа був профес�йним в�йськовим, оск�льки в�йськову осв�ту, як св�дчать джерела, в�н здобув у Франц�� та Голанд��. Саме там в�н вивчив �нженерну � гарматну справу. В�н з великою увагою ставився до нових досягнень у в�йськов�й справ�, вс�ляко намагаючись придбати останн� зразки гармат, рушниць та �ншо� збро� В сво�й столиц� Батурин� �ван Мазепа мав ориг�нальну, як на той час, колекц�ю збро�, цю колекц�ю можна вважати одним з перших в�тчизняних в�йськово- �сторичних музе�в. Гетьман вс�ляко сприяв розвитков� артилер�йсько� справи у козацькому ре�стровому в�йську. У Батурин� �снували майстерн� по виготовленню гармат. Саме за мазепинсько� доби ста� регулярним виготовлення артилер�йських знарядь на Укра�н�. Маючи великий досв�д �нженера-фортиф�катора, Мазепа у 1688 роц� побулував Богородицьку фортецю на р�чц� Самар�, яка спочатку належала царським в�йськам. В �� буд�вництв� брало участь 20000 козак�в з шести полк�в. П�зн�ше, у 1700 роц� гетьману вдалося цю фортецю взяти безпосередньо п�д свою владу. Низов� козаки були дуже незадоволен� цим фортиф�кац�йним буд�вництвом. Справа в тому, що �ван Мазепа намагався п�дкорити низове в�йсько сво�й влад�. Думки гетьмана сягали далеко. В�н мр�яв у майбутньому об"�днати у одне ц�ле з Гетьманщиною низове � слоб�дське В�йсько, а також й Правобережжя. �ван Мазепа бажав бачити Укра�ну об"�днанною могутньою державою, яка завжди мала б змогу протистояти будь-якому ворогов�. З �м"ям Мазепи пов"язана велика к�льк�сть кам"яних споруд, як� були побудован� на меж� 17-18 ст. Серед них особливу увагу приверта� фортечний мур навкруги верхньо� територ�� Ки�во-Печерсько� Лаври.

Участь у П�вн�чн�й в�йн�. Союз Мазепи з Швец��ю.

1700 р�к став переломним для Укра�ни. П�вн�чна в�на, до яко� Петро � втягнув � Укра�ну, була чужою для укра�нського народу, а участь у н�й укра�нських в�йськ суперечила умовам договор�в Укра�ни з Рос��ю (в кожному раз�, договоров� Хмельницького). До того ж Рос�я та �� союзники - Саксон�я, Дан�я, Польша, виступили в н�й агресорами щодо Швец��, Яку збиралися розпод�лити м�ж собою. Рос�я прагнула в�б�драти у швед�в узбережжя Балтики. Уже на початковому, нарвському етап� в�йни, Петро � викликав у Прибалтику 12-тисячний укра�нський корпус Обидовського. Щоправда, поразка московит�в п�д Нарвою (листопад 1700 року) застала козак�в щойно п�д Псковом, та все одно пох�д у далк� й холодн� кра� коштував �м тисяч жертв. Новий укра�нський корпус п�д проводом Апостола д�яв у Л�флянд�� проти Шл�ппенбаха, а сам гетьман отримав наказ �ти в Б�лорусь на допомогу полякам. Загалом, участь у п�внчних походах справедливо викликала велике невдоволення на Гетьманщин�: московськ� оф�цери в�дбирали в козак�в трофе�, завдавали �м ус�ляких кривд � образ, козаки тисячами гинули не т�льки в боях, а й в�д незвично суворого кл�мату й через брак харч�в � платн�. В�йна руйнувала укра�нську торг�влю й економ�ку взагал�. В�йна викликала ремствування також серед укра�нських селян � м�щан. Вони скаржилися, що в �хн�х м�стах � селах розм�стилися рос�йськ� в�йська, як� завдавали утиск�в м�сцевому населенню. Нав�ть гетьман став в�дчувати загрозу, коли п�шли поголоси про нам�ри царя зам�нити його чужоземним генералом чи рос�йським вельможею. Петро не рахувався з в�йськовим укладом Укра�ни: укра�нськи частини мусили виступати п�д командою московських начальник�в, а не гетьмана. В Москв� виникали думки взагал� скасувати козацьк� порядки � нав�ть в�ддати Укра�ну князев� Меньшикову, або англ�йському герцегов� Марльборо. Все це св�дчить про те, яка величезна небезпека загрожувала Укра�нський держав�. У 1702 роц� Карл Х�� розбив Августа � захопив Варшаву. Його прихильником був позанський во�вода Стан�слав Л�щинський, який згодом став королем Польш�. В�йна охопила всю Польшу � п�д�йшла до укра�нських кордон�в. За наказом Петра � Мазепа вислав у Б�лорусь 12-тисячний корпус Миклашевського, а сам з 40-тисячним в�йськом перейшов на Правобережжя. У 1704 роц� шведи здобули Льв�в � укра�нськ� в�йська змушен� були в�д�йти з Польш�, хоч Волинь � Ки�вщина залишились за Мазепою. Але коли шведи перенесли бойов� д�� до Саксон��, Мазепа знову, хоч � ненадовго, зайняв Льв�в � всю Галичину. Бойов� д�� у Б�лорус�� завдали великих втрат укра�нському в�йськов�. При оборон� Несв�жа загинув стародубський полковник Миклашевський, п�сля довго� облоги здалися шведам Ляхович�, як� боронив переяславський полковник Мирович. Критична ситуац�я для супротивник�в Карла Х�� склалася восени 1707 року, коли Август кап�толював � зр�кся польсько� корони на користь С.Л�щинського. Фактично Петро � залишився сам на сам з Карлом Х��. В цих умовах старий гетьман опинився перед необх�дн�стю вибору - надал� залишатись у сфер� московсько� пол�тики чи спробувати зв�льнити Укра�ну за допомогою нових союзник�в. До того ж роки в�йни виразно показали, що для Петра � Укра�на була т�льки знаряддям для зд�йснення �мперських план�в � в�н не зупиниться н� перед чим задля власних ц�лей, нав�ть в�ддасть Укра�ну взам�н за вих�д до Балтики. �нтенсивне використання козацького в�йська у в�ддалених в�д Укра�ни м�сцях, спроби перетворити окрем� полки на регулярн� драгунськ�, руйнування зовн�шньо� торг�вл� Укра�ни - все це пров�щало близьку л�кв�дац�ю автоном�� Укра�ни. За цих умов серед укра�нсько� старшини, незалежно в�д план�в � настор�в самого гетьмана, виникла опозиц�йна щодо царизму група, яка обговорювала можливост� в�дновлення Гадяцького договору з Польшею (в особ� С.Лещинського) � союзу з Карлом Х�� проти Москви. Ще 1706 року полковники Горленко й Апостол волали до гетьмана : "Твою душу й кост� д�ти наш� проклинатимуть, якщо ти п�сля себе залишиш козак�в у так�й невол�", та зносини укра�нських опозиц�онер�в з можливими союзниками почалися задовго до вступу швед�в в Укра�ну. Не вта�мниючи н�кого з� старшини, за винятком генерального писаря П.Орлика, Мазепа, всупереч вимогам Петра �, затримав Волинь та Ки�вщину � з �н�ц�ативи Лещинського розпочав 1704 року переговори з королем Стан�славом Лещ�нським. На початку 1708 року переговори Мазепи з Лещинським завершилися формальною угодою, за якою Укра�на, як велике княз�вство, входила б в склад Реч� Посполито� за гарант��ю короля шведського. Але догов�р з Польшою залишався т�льки дипломатичним �нструментом, виг�дним для Мазепи. Головна увага гетьмана була скерована на союз з Швец��ю. Справа ускладнювалась � тим, що Мазепа повинен був зберегти та�мницю не лише в�д старшини, але також � в�д Польш�, яка б не погодилась на незалежн�сть Укра�ни. Зносини Мазепи з� шведами пожвавилися в 1706 роц�. Очевидно, тод� й була укладена угода м�ж Швец��ю � Укра�ною. П.Орлик у "Вивод� прав Укра�ни", написаному у 1712 роц�, подав такий зм�ст ц��� угоди: Укра�на ма� бути в�льною державою, Укра�нським княз�вством, Мазепа - дов�чним князем, або гетьмангом. П�сля його смерт� стани мають обрати наступника; король шведський ма� захищати Укра�ну в�д ворог�в. Ц� переговори велися у глибок�й та�мниц�, тому ширш� кола укра�нського сусп�льства аж до 1708 року вважали гетьмана московським пос�пакою, � коли той перейшов на б�к Карла Х��, просто не пов�рили йому. Власне укра�нська старшина змусила Мазепу до р�шучих крок�в 1708 року, коли гетьман опинився у безвиход� п�сля наказу Петра � йти на допомогу рос�йськ�й арм��, в той час як уся Укра�на була окупована царським в�йськами. Гатьман вол�в дочекатися насл�дк�в вир�шально� сутички м�ж Петром � � Карлом Х��, але обставини не дозволили цього. � Мазепа виступив проти Петра �, не встигши н� п�дготувати до цього укра�нське сусп�льство, н� стягнути в Укра�ну б�льш�сть збройних сил. До союзу з Карлом Х�� змусив гетьмана вступ швед�в в Укра�ну восени 1708 року. У сво�му зверненн� до в�йська й народу гетьман стверджував, що союз �з шведами - звичний для Укра�ни догов�р, аналог�чний договорам Хмельницького, - допоможе визволити Укра�ну з рабства � московсько� тиран�� � в�дновити �� "самовладн�сть", що у в�йн� Укра�на дотримуватимется збройного нейтрал�тету, а п�сля в�йни залишиться "при сво�х природних князях � при вс�х попередн�х правах � прив�леях, що в�льну нац�ю означають". Догов�р передбачав, що "Укра�на обох стор�н Дн�пра з В�йськом Запор�зьким � народом укра�нським ма� бути в�чними часами в�льною в�д усякого чужого волод�нняЕ Ц�льсть границь ��, непорушн�сть в�льностей, закон�в, прав � привеле�в �� свято мають заховуватися, аби Укра�на в�чними часами в�льно т�шилася сво�ми правами � в�льностями без жодно� шкоди". � хоч шведським солдатам заборонялось вс�ляк� рекв�з�� � насильства щодо укра�нського населення, хоч харч� й фураж вони здобували виключно за грош�, народ переважно поставився до швед�в як до ворог�в, значною м�рою завдяки православному духовенству, яке наголошувало на тому, що шведи - �нов�рц� й мало не язичники. Позиц�я ж церкви визначалася настановами й наказами Петра �. У вс�х церквах, нав�ть у тих, як� збудував Мазепа, його �м"я п�ддавали анафем�, численн� в�дозви до населення закликали не в�рити "зрадников�" Мазеп�, який д�яв буц�мто задля особисто� вигоди � з приватних м�ркувань. Стратег�чним прорахунком шведського командування були д�� на п�вноч� Укра�ни, як� призвели до втрати Стародуба. Полковник Скоропадський, прихильник Мазепи, не маючи можливост� з"�днатися з гетьманом, мусив скоритися Петров� �. Батурин, перетворений Мазепою на потужню фортецю, завдяки сильному гарнизонов� й значн�й артилер�� витримав перший штурм Мечникова, але був здобутий через зраду старшини �вана Носа. Ув�рвавшись у гетьманську столицю, московськ� в�йська чинили нечувану р�занину, знищивши не т�льки козак�в, а й усе цив�льне населення м�ста включно з немовлятами. А поза тим у Батурин� знаходилися гетьманська скарбниця, артилер�я, припаси продовольства, як� б могли придатися шведам. Батуринська катастрофа була великим ударом � для вс��� Мазепино� справи. З не� почалося винищеня по вс�й Укра�н� прихильник�в гетьмана, зокрема серед старшини. У Лебедин� д�яв спец�альний суд, на якому укра�нц�в тортурами змушували признатися у "зрад�", а пот�м страчували. Т�льки в Лебедин� загинула майже тисяча укра�нц�в. Згодом репрес�ям було п�ддано й жител�в м�ст � сел, як� гостинно зустр�чали швед�в � чинили оп�р рос�йському в�йськов�. Узимку 1708 року запекл� бо� точилися на п�вноч� Укра�ни, але вир�шальна битва в�дбулася лише всередин� 1709 року. Взимку Карлов� Х�� вдалося розгромити московську к�нноту, та через в�длигу в�н мусив повертатися з� Слобожанщини. Другим усп�хом Карла Х�� � Мазепи був перех�д на �хн�й б�к запорожц�в на чол� з кошовим атаманом Костем Горд��нком, адже протягом усього гетьманування Мазепи запорожц� пост�йно були в опозиц�� до нього як до пров�дника кр�посницьких погляд�в, не сум�сних з демократичним ладом Запор�жжя. Боротьба за волю батьк�вщини по�днала запорожц�в з патр�отичною старшиною. Запорожц� завдали к�лькох поразок московським частинам � з"�дналися з гетьманом та шведами. Натом�сть московське в�йсько завдяки перекинчиков� Г.Галагану � його компан�йцям зум�ло п�сля затятого бою оволод�ти Чортомлицькою С�ччю (14 травня 1709 року) � м�стечком Переволочною. П�сля Батурина це був великий удар сп�льн�й шведсько-укра�нськ�й справ�. Винищивши ц�в�льне населення, зруйнувавши козацьк� укр�плення � оволод�вши статег�чно важливими пунктами (внасл�док цого в�д Укра�ни були в�др�зан� татари, що виявили готовн�сть виступити проти царя), царське в�йсько, кр�м того, в�дтяло Карлов� Х�� й Мазеп� можливий шлях в�дступу. Знищення р�чкового флоту не дало змоги союзникам б�ля Полтави переправити через Дн�про б�льш�сть в�йська й перетворило тактичну поразку на стратег�чну. З початком травня шведи почали облогу Полтави. Метою Карла Х�� було викликати рос�ян на вир�шальну битву. Адже сувора зима завдала великих втрат шведськ�й арм��, в�дчувався брак харч�в, фуражу, бо�припас�в, отож затягування в�йни просто знищило б шведську арм�ю. Сама битва в�дбулася 27 червня (8 липня н.ст.) 1709 року й мала фатальн� для швед�в � Укра�ни насл�дки. За шведським п�драхунками, Карл Х�� виставив лише 18 тисяч бо�здатного в�йська, натом�сть Петро � мав 40-тисячне в�йсько. Козаки в бою участ� не брали. Щоправда, шведськ� солдати мали кращ�й вишк�л, але й рос�йська арм�я була вже не та, що десять рок�в перед тим п�д Нарвою. Рос�яни мали удв�ч� б�льше артилер��, у в�йську було багато �вропейських генерал�в � оф�цер�в, та й Петро � виявив себе добрим полководцем. А Карл Х�� не зм�г особисто керувати битвою, бо напередодн� був тяжко поранений � його носили на ношах. Генерал Ренш�льд, якому Карл Х�� доручив командування, припустився к�лькох помилок, � шведи, попри мужн�сть в�йська, зазнали поразки. Щоправда, вони втратили всього 5 тисяч жовн�р�в, але, провадячи орган�зований в�дступ, потрапили у безвих�дь п�д Переволочною � значна частина арм�� кап�талювала. Карл Х�� з рештою швед�в � Мазепа й Горд��нко з козаками в�д�рвалися в�д погон� � знайшли притулок на турецьких землях. 6 липня 1709 року Мазепа � Карл Х�� були в Очаков�, а 1 серпня перейшли до Бендер, де турецький уряд призначив �м м�сце перебування. З Мазепою були т�льки Орлик з родиною, Ломиковский, Войнаровський, Горленко, Мирович, Герцик, Горд��нко � ще к�лька старшин. Гетьман прибув до Бендер вже зовс�м хворий � не вставав з л�жка. Сили швед�в не були вичерпан�: Карл Х�� чекав нових в�йськ з� Швец�� � хот�в продовжувати в�йну з Петром. Мазепа в�рив у можлив�сть укласти коал�ц�ю серед держав для боротьб� з Московою. 21 вересня 1709 року в Бендерах упоко�вся �ван Мазепа. Поховано гетьмана спочатку б�ля Бендер, а п�зн�ше перенесено його останки до монастиря в Галиц�. З ним з�йшов з св�ту один з найвидатн�ших д�яч�в Укра�ни, людина виняткових адм�н�стративних та д�пломатичних зд�бностей. В�н прагнув стоворити з Укра�ни незалежну державу зах�дно�вропейсько типу, з абсолютною владою правителя - гетьмана чи князя. Укра�ну хот�в в�н п�днести на вискоий р�вень культури. Для Укра�ни це була колосальна катастрофа. Визвольн� плани �� зруйнован�. Але �м"я Мазепи залишилося для дальш�х покол�нь символом бротьби за незалежн�сть Укра�ни.

Список використованно� л�тератури:

Гетьман �ван Мазепа та його доба: тези допов�дей науково� конференц��. - К: Просв�та, 1995. - 46 с. �стор�я Укра�ни / Ю.Зайцев.- Льв�в: Св�т, 1996. - 488 с. �сторичн� постат� Укра�ни: �сторичн� нариси / О.В.Болдирев. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с. Костомаров Н.И. Мазепа. - М: Республика, 1992. - 335 с. Полонська-Василенко Н. �стор�я Укра�ни: У 2-х т. Т 2.- К: Либ�дь, 1993. - 608 с. Субтельний О. Мазепинц�. - К: Либ�дь, 1994. - 240 с. Субтельний О. Укра�на: �стор�я. - К: Либ�дь, 1993. - 720 с.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные