Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 6419

Природно-ресурсний потенц�ал Дн�пропетровсько� област�

Вступ

Моя курсова робота - УПриродно-ресурсний потенц�ал Дн�пропетровсько� област�Ф- ма� важливий характер, тому що природн� умови �стотно впливають на особливост� й засади територ�ально� орган�зац�� виробництва, а що головне, на нас з вами, на ЛЮДЕЙ. Природн� умови, до яких выдносять кл�мат, рель�ф, геолог�чну будову, географ�чне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток сусп�льного виробництва та вважатись несприятливими для людини, а в �ншому - створювати сприятлив� умови для техн�чного та матер�ального прогресу: нормальне зволоження, достатня р�чна сума додатн�х температур, родюч�сть р�внинного грунту, наявн�сть тих або �нших природних ресурс�в, а також корисних копалин може бути одним �з головних стимул�в, поштовхом для розвитку економ�ки област�, рег�ону, кра�ни в ц�лому. Природн� умови справляють �стотний вплив на по-перше людину, яка буде в них працювати, структуру народного господарства кра�ни, рег�ону та види виробництва, що залежать в�д природних умов. Присутн�сть або брак якихось природних умов, дикту� розм�щення продуктивних сил на територ��. Щоправда, �нколи, через зм�ну природних умов - доводиться перерозпод�ляти продуктивн� сили на територ��. Природн� ресурси � тим елементом продуктивних сил, на який спрямована праця людини. Виг�дн�сть чи невиг�дн�сть використання природних ресурс�в визначають за критер�ями господарсько� в�ддач� цих ресурс�в при пор�внянн� затрат на �х осво�ння � переробку. Ц� затрати залежать в�д виду ресурсу, його м�сця перебування � корисного вм�сту. Вони не � пост�йними, а можуть зростати чи знижуватись залежно в�д об'�ктивних економ�чних обставин. З економ�чного погляду, вони виражають категор�ю оборотних фонд�в, тобто частини виробничих фонд�в, яка повн�стю спожива�ться в кожному виробничому цикл� � яка ц�лком переносить свою варт�сть на створену продукц�ю � для продовження виробництва в�дтворю�ться як у натуральн�й, так � у варт�сн�й форм� п�сля кожного циклу. Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенц�ал на мала кра�на, рег�он чи область, найважлив�шим критер��м його корисност� � економ�чна оц�нка, тобто ум�ння як найменше його витрачати, а отримувати максимальну в�ддачу, та не приносити велико� шкоди природно-територ�альному комплексу.

1. Роль природних ресурс�в у формуванн� економ�чного потенц�алу

Починаючи ций розд�л, треба по-перше зазначити, що ч�ткого визначення Употенц�алФ та УресурсиФ не мають. У р�зних тлумачних виданнях, з економ�чно� та соц�ально� географ�� св�ту, можна знайти таке формулювання: природно-ресурсний потенц�ал (ПРП) територ�� (акватор��) - це сукупна продуктивн�сть природних ресурс�в, засоб�в виробництва � предмет�в споживання, яка виража�ться у пх сукупн�й споживн�й вартост�, У такому розум�нн� ПРП територ�� (акватор��) пос�да� ц�лком певне м�сце в систем� "сусп�льство - природа". Сфера вза�мод�� природи й сусп�льства охоплю� не лише безпосередньо експлуатован�, а й ус� розв�дан� природн� ресурси, що складають ПРП територ��, оск�льки в перспектив�, решта теж може бути залучена до народногосподарського об�гу. Разом �з поняттям ПРП територ�� (акватор��) використовують терм�ни "потенц�ал ландшафтний", "потенц�ал природних ресурс�в". Потенц�ал ландшафтний характеризу� ф�зичний стан � енергетичну забезпечен�сть географ�чних ландшафт�в, як� визначають �хню здатн�сть виконувати природоохоронн� та соц�ально-економ�чн� функц��, а також задовольняти сусп�льн� потреби через р�зн� види природокористування. Потенц�ал природних ресурс�в - це здатн�сть природного комплексу або його окремих компонент�в задовольняти потреби сусп�льства в енерг��, сировин�, зд�йсненн� р�зноман�тних вид�в господарсько� д�яльност�. Величина потенц�алу природного � потенц�алу ландшафтного, на в�дм�ну в�д природно-ресурсного, оц�ню�ться в природних (натуральних) показниках (мм/р�к - водний, кВт-год - енергетичний та �н.). За системним ученням, ПРП територ�� акватор�� - ц�л�сна система складноорган�зованих об'�кт�в. Його ц�л�сн�сть визнача�ться законом�рним сполученням вза�мноумовлених природних � соц�ально-економ�чних звТязк�в � залежностей, що по�днують територ�альне вс� природн� ресурси. ПРП - це об'�ктивна д�йсн�сть � водночас - сукупн�сть економ�чних в�дношень, що складаються на баз� його використання.

Найважлив�шою властив�стю ПРП територ�� як системи � те, що в�н становить природний комплекс, у якому �снують т�сний вза�мозв'язок та ��рарх�чна п�дпорядкован�сть ус�х компонент�в, що його складають. Зм�ни в одному з них викликають в�дпов�дн� зм�ни в �ншому, й навпаки. Для ПРП територ�� характерна наявн�сть компонентно�, функц�онально�, територ�ально� та орган�зац�йно� структур. Компонентна структура ПРП - це внутр�шн� та м�жвидов� сп�вв�дношення природних ресурс�в (л�сових, земельних, водних тощо). Щодо цього ПРП територ�� (акватор��) може бути под�лений на так� групи ресурс�в: м�неральн� (паливно-енергетичн� й металев� корисн� копалини, нерудна сировина, сировина для металург�йно� промисловост�, г�рничо-х�м�чна сировина, буд�вельн� матер�али), водн� (поверхневий ст�к, п�дземн� води), земельн� (з урахуванням с�льськогосподарського призначення Й характеру грунтового покриву), л�сов� (щор�чний прир�ст деревини), природно-рекреац�йн� (рекреац�йн� територ��, придатн� для створення санаторно-курортних заклад�в, баз в�дпочинку, туристичних маршрут�в тощо). Функц�ональна структура ПРП в�добража� класиф�кац�ю природних ресурс�в за �хньою здатн�стю до формування комплекс�в та участ� в територ�альному под�л� прац�, що вт�лю�ться в господарськ�й спец�ал�зац�� окремих територ�й (видобуток вуг�лля, л�сове господарство тощо). Територ�альна структура ПРП характеризу� р�зн� форми просторово� орган�зац�� природно-ресурсних комплекс�в ( вуг�лля + зал�зна руда для виплавлення металу тощо). Орган�зац�йна структура ПРП розгляда� природн� ресурси п�д кутом зору пхньо� самоорган�зац��, самов�дтворення, а також щодо ефективност� �хньо� експлуатац��, охорони й в�дтворення. Розвиток ПРП територ�� в час� ма� цикл�чний характер � веде до формування ресурсних цикл�в, як� в�дображають житт�д�яльн�сть потенц�алу природних ресурс�в. П�д ресурсним циклом розум��ться сукупн�сть перетворень � просторових перем�щень певно� речовини або групи речовин, що присутн� на вс�х етапах використання його людиною (виявлення, п�дготовка до експлуатац��, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання, повернення в природу) в межах сусп�льно� ланки загального кругооб�гу дано� речовини на Земл�. Важливе значення в систем� рац�онального природокористування мас природно-ресурсне районування. Воно базу�ться на економ�ко-географ�чному вивченн� ПРП � в�добража� п�дсумки еколого-економ�чно� оц�нки ПРП, да� змогу встановити не т�льки як�сн�, а й певн� к�льк�сн� меж� ресурсу. Кр�м цього, природно-ресурсне районування розкрива� особливост� орган�зац�йно� структури ПРП як системного утворення в компонентному, функц�ональному й територ�альному аспектах. У практичному аспект� природно-ресурсне районування може слугувати науковим обгрунтуванням для схем комплексного використання, охорони Й в�дтворення ПРП, тобто природокористування в ц�лому. Рац�ональне використання та охорона ПРП - найважлив�ша проблема сучасност� в багатьох рег�онах св�ту. П�д охороною ПРП розум�ють систему заход�в, що спрямован� на п�дтримання як�сних � к�льк�сних параметр�в його продуктивност� в �нтересах розвитку сусп�льства. В�дтворення ПРП можна розглядати як процес в�дновлення попереднього стану й зб�льшення продуктивност� природних ресурс�в територ��. Охорона � в�дновлення ПРП охоплю� широкий комплекс заход�в щодо функц�онування природокористування - технолог�чних, в�дтворювальних, господарських. Важливим завданням природокористування � також в�дновлення природних ресурс�в, щонайперше родючост� грунт�в, в�дновлення рибних ресурс�в, продуктивност� л�с�в � т. �н. Господарськ� заходи пов'язан� з удосконаленням територ�ально� орган�зац�� в природокористуванн�, розробленням схем комплексного використання, охорони природних ресурс�в (�хн�х окремих компонент�в), провадженням ефективно� ц�ново� пол�тики, викликано� введенням плати за користування природними ресурсами. Високий р�вень концентрац�� промисловост� в багатьох рег�онах св�ту, �нтенсиф�кац�я с�льськогосподарського виробництва, не завжди виважена з економ�чного погляду пол�тика в розм�щенн� й розвитку окремих галузей виробництва призвели до надм�рних техногенних навантажень на природн� ресурси. �нод� вплив господарсько� д�яльност� на довк�лля зр�вняний з природними катакл�змами. В умовах ринково� економ�ки найважлив�шою проблемою в систем� природокористування � в�дпрацювання механ�зму ф�нансування природозахисних заход�в. У багатьох кра�нах св�ту для вир�шення ц��� проблеми вводяться еколог�чн� податки, плата за користування природними ресурсами, п�льги при кредитуванн� ресурсозбер�гальних технолог�й тощо. Корисним ринковим механ�змом стимулювання виробництва альтернативно� еколог�чно� продукц�� � екобанки. Обм�н речовиною м�ж сусп�льством � природою под�ля�ться на основн� ресурсн� цикли й п�дцикли:

1. цикл енергоресурс�в � енерг�� з енергох�м�чним � г�дроенергетичним п�дциклами;
2. цикл металорудних ресурс�в � метал�в з коксох�м�чним п�дциклом;

3) цикл неметалево� викопно� речовини з групою п�дцикл�в - г�рничо-х�м�чних, м�неральних, буд�вельних матер�ал�в, особливо ц�нних � р�дких нерудних корисних копалин; 4) цикл л�сових ресурс�в � л�соматер�ал�в з л�сох�м�чним п�дциклом; 5) цикл �рунтових � кл�матичних ресурс�в та с�льськогосподарсько� речовини; 6) цикл ресурс�в фауни й флори з сер��ю п�дцикл�в, що розвиваються на баз� б�олог�чних ресурс�в вод, ресурс�в мисливського господарства та корисних дикоростучих плод�в � рослинност�. Д�яльн�сть людини дода� до ПРП територ�� (акватор��) як�сно нову ознаку: поряд �з самоорган�зованою вона ста� керованою системою, спрямован�сть функц�онування яко� п�дпорядкована не лише саморегуляц�� поток�в речовини, енерг�� та �нформац��, а й економ�чним �нтересам. Маючи безпосередн�й зв'язок �з сусп�льним виробництвом, �з задаволенням потреб людей, ПРП територ�� (акватор��) великою м�рою � фактичним потенц�алом усього подальшого прогресу сусп�льства.

Структура, розм�щення та економ�чна оц�нка природно-ренсурсного потенц�алу Дн�пропетровсько� област�

Дн�пропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. Розташована у п�вденно-сх�дн�й частин� Укра�ни, в басейн� середньо� та нижньо� теч�� Дн�пра. Межу� на п�вноч� з Полтавською та Харк�вською областями, на сход� - з Донецькою, на п�вдн� - з Запор�зькою � Херсонською, на зход� - з Микола�вською та Кировоградською областями. Займа� площу 31 тис. кв.км., тобто майже 7 % площ� держави. Населення приблизно 3893 тис. чолов�к. Дн�пропетровська область Под�ля�ться на 20 район�в, ма� 19 м�ст, у т.ч. 10 областей п�дпорядкування, 54 селища м�ського типу, 1452 с�льськ� населен� пункти. Виг�дне географ�чне положення, значн� поклади корисних копалин, розтушування у ф�зико-географ�чн�й зон�, сприятлив� грунтово-кл�матичн� умови, густа транспортна с�тка сприяють розвитков� господарського комплексу област�. Центр Дн�пропетровсько� област� - м�сто Дн�пропетровськ. В�н розташований на берегах нижно� теч�� судноплавного Дн�пра на шляху м�ж вуг�льним Донбасом � зал�зорудним Кривор�жжям. М�сто � найб�льшим в Укра�н� та одним з найб�льших у св�т� центром чорно� металург�� та звязаних з нею галузей. В промисловост� зайнято 32,7 % ус�х працюючих, на транспорт� 9,4 %, у буд�вництв� 9,2 %. У м�ст� � два потужн� металург�йн�, два трубопрокатн� � коксох�м�чн� заводи, функц�онують велик� п�дпри�мства важкого машинобудування по випуску металург�йного обладнання, верстатобуд�вельний, електровозний, вагоно-ремонтний, парового машинобудування, важких прес�в. Поверхня област� - хвиляста р�внина з розвинутою долинно-балковою с�ткою. Геоструктурну основу територ�� област� становлять три рег�они. Правобережна частина знаходиться у межах Придн�провського � частково К�ровоградського блок�в Укра�нського щита, складених метаморф�чними та �нтрузивними породами докембр�йського фундаменту, на поверхн� якого заляг�� покрив осадочних в�дклад�в. П�вн�чно-зах�дна частина л�вобережжя явля� собою схил Дн�провсько-донецько� западини, п�вденно-сх�дна - Донецько-Ор�льську с�дловину. На поверхн� фундаменту, зануреного на глибину до 4-5 км., заляга� товща осадочних пор�д в�д девону до неогену. Майже суц�льний антропогенний покрив представлений переважно л�совидними утвореннями, а в р�чкових долинах - п�щаними алюв�альними в�дкладами. Поверхня област� - хвиляста р�внина висотою 100-200 м. На п�вн�чному заход� - в�дроги Придн�провсько� височини (вис. До 192 м), яка поступово знижу�ться у п�вденно-сх�дному напрям� � обрива�ться до долини Дн�пра крутим уступом. На крайньому п�вдн� ця височина переходить у Причорноморську низовину. Л�вобережна частина област� зайнята Придн�провською низовиною, на крайньому п�вденному сход� - в�дроги Приазовсько� височини. В ц�лому поверхня дуже розчленована глибокими долинами р�чок, балками та ярами. Область ма� р�зноман�тн� корисн� копалини, за запасами деяких з них, зокрема зал�з, � марганцевих руд та каол�ну, пос�да� пров�дне м�сце в кра�н�. На територ�� Дн�пропетровсько� област� - Кривор�зький зал�зорулний басейн та Н�копольський марганцевий басейн. Важливе промислове значення мають також поклади титанових, циркон��вих, н�келевих та кобальтових руд та боксит�в. Область добре забеспечена паливними ресурсами (камТяне вуг�лля Зах�дного Донбасу, буре вуг�лля, нафта � газ). Р�зноман�тн� буд�вельн� матер�али представлен� вогнетривкими глинами � вапняками, кварцитами, гнейсами, г�псом, п�сками, гран�тами. к джерела м�неральних вод. Кл�мат пом�рно континентальний. Взимку часто бувають в�длиги та значн� морози з в�трами, вл�тку й навесн� - сухов�� та пилов� бур�. Тривал�сть вегетац�йного пер�оду 210 дн�в. На тер�тор�� Дн�пропетровсько� област� - 145 р�чок, завдовжки понад 10 км. Р�чки належать до басейну Дн�пра, який перетина� територ�ю област�. Основн� його притоки: Ор�ль та Самара з Вовчою (л�в�), Мокра Сура, Базавлук, �нгулець (прав�). Р�чки р�внинного типу, переважно сн�гового живлення. Озер в област� небагато, та й вони незначн� за сво�ми розм�рами. У межах област� - частини Дн�продзержинського, Каховського а також Дн�провського водосховищ. Багато невелих водосховищ та ставк�в. Для постачання питно� та техн�чно� води районов� Кривор�жжя споруджено канал Дн�про-Кривий Р�г.

Грунт та рослинн�сть. У грунтовому покрив� переважають звичайн� й п�вденн� чорноземи, а також темно-каштанов�, по долинах р�чок - чорноземно-лучн�, дерново-лучн� й п�щан� грунти. Майже вся територ�я област� розорана. Природна р�знотравно-типчакова � типчаково-ковилова рослинн�сть трапля�ться по схилах балок � р�чкових долин. Л�си (заплавн�, байрачн�) � полезах�сн� л�сов� смуги займають 2,7 % територ�� област�. Найб�льш� масиви л�с�в - Самарський б�р (дубово-сосновий) та Д�бровський л�с (дуб, ясен, клен, липа). Область лежить у степов�й зон�, де по�днуються п�вн�чностепов� п�двищен� та схилов�, на крайньому п�вденному заход� - середньор�внинн� та схилово п�двищен� природно-територ�альн� комплекси. На територ�� област� 123 природно-запов�дн� об�кти (загальна площа 13,5 тис. Га), у т.ч. 15 державних заказник�в (К�льченський, Солоний лиман, Балка Бандурка, Волошанська Дача, Граб�вський � т.д.), три памятки природи. У звТязку з високою концентрац��ю промислових п�дпри�мств особливе значення ма� охорона пов�тря, значн� роботи проводяться по буд�вництву та реконструкц�� очисних споруд на великих промислових п�дпри�мствах.

Народне господарство Дн�пропетровщина -один з пров�дних район�в зал�зорудно� та марганцеворудно� промисловост� та чорно� металург��, з розвинутою енергетикою, машинобудуванням, х�м�чною промислов�стю, виробництвом буд�вельних матер�ал�в, високо�нтенсивним с�льським господарством, що спец�ал�зу�тся на вирощуванн� зерна, соняшнику, овоч�в та мТясо-молочному тваринництв�.

Фауна Фауна област� представлена степовими � деякими л�совими тваринами (69 вид�в ссавц�в, 59 риб, 10 земноводних, 12 вид�в � п�двид�в плазун�в, 246 вид�в птах�в). З хижак�в водяться вовк, лисиця, тх�р, перевязка, куниця л�сова та барсук.

Пров�дн� галуз� господарства Дн�пропетровсько� област� област�, що рознвиваються п�д впливом �� природно-ресурсного потенц�алу

Промисловий комплекс област� спира�ться на енергетичну базу, що включа� м�сцев� (камТяне вуг�лля, газ) та дов�зн� паливн� ресурси. Вуг�льна промислов�сть представлена виробництвом вуг�лля у Зах�дному Донбас�. Д�ють Кривор�зька та Придн�провська ДРЕС, Дн�продзержинська ГЕС. Значного розвитку здобула г�рничодобувна промислов�сть. Найб�льш� г�рничо-збагачувальн� комб�нати по видобуванню та переробц� зал�зно� руди: П�вденний, Новокривор�зький, Центральний, П�вн�чний, �нгулецький. Спец�ал�зац�ю област� визнача� наперед чорна металург�я. Вона представлена 30 п�дпри�мствами � обТ�днаннями. В област� Дн�пропетровський та Нижньодн�провський трубопрокатн� та Н�копольський та Новомосковський трубн� заводи. Розвива�ться коксох�м�чна, х�м�чна та нафтох�м�чна промислов�сть, т�сно повязана з чорною металург��ю. Найб�льш� п�дпри�мства х�м�чно� промисловост�: дн�пропетровське виробниче об�днання УДн�прошинаФ, дн�продзержинське виробниче об�днання УАзотФ та �н. На м�сцев�й металург�йн�й баз� створено металом�стке машинобудування, яке представлено виробництвом г�рничих та ковальсько-пресових машин, маг�стральних вагон�в, бурякозбиральних комбайн�в, баштових кран�в, машин та устаткування для харчово�, л�сово�, паперово�, комб�кормово� та �нших галузей промисловост�. Розвинут� х�м�чна, електротехн�чний, комунальне та �нш� галуз� машинобудування. Швидкими темпами розвива�ться промислов�сть буд�вничих матер�ал�в. Пров�дн� галуз� харчово� промисловост� розм�щено по вс�й област� (борошно-мельно-крупТяна, ол�йно-жирова, макаронна, мТясна, молочна, пивоварна). В Дн�пропетровськ�й област� 15 комб�кормових завод�в. Легка промислов�сть спец�ал�зу�ться на випуску верхнього трикотажу (Дн�пропетровськ), шк�ряного взуття (Кривий Р�г), швейних вироб�в тощо. Деревообробна та паперова промислов�сть працюють на дов�зн�й сировин�. У Дн�пропетровську працю� одна з найб�льших на Укра�н� паперова фабрика, а також меблевий комб�нат. На терирор�� област� сформувалися три промислов� вузли. Промислову основу Дн�пропетровського вузла становить чорна металург�я та т�сно повязане з нею машинобудування та х�м�чна промислов�сть. З �нших галузей значне м�сце займа� легка, меблева та буд�вельних матер�ал�в промислов�сть. У структур� промислового виробництва Кривор�зького вузла переважають зал�зорудна промислов�сть та г�рничорудне машинобудування у по�днанн� з легкою та харчовою промислов�стю. Дн�продзержинський вузол вид�ля�ться металург��ю, х�м�чною та машино-буд�вною галузями. пх доповню� легка, харчова, буд�вельних матер�ал�в та деревообробна промисловост�. С�льськ� уг�ддя займають 2522 тис. га. Площа зрошувальних земель - 237.5 тис. га , осушених - 0.7 тис. га. Найб�льш� зрошувальн� системи област�:Кривор�зька, Н�копольська, Марганецька. Пров�дна культура - озима пшениця, вирощують також ярий ячм�нь, кукурудзу та зерно, просо, гречку. З технолог�чних - сонячник, п�вденн� конопл�, сою. Значн� площ� п�д кормовими культурами (однор�чн� та багатор�чн� трави, кукурудза на силос та зелений корм, кормов� корнеплоди тощо, а також п�д овоче-баштанними культурами � картоплею. Розвиваються сад�вництво (яблун�, вишн�, груш�), виноградарство та яг�дництво. У тваринництв� пров�дною галуззю � скотарство мТясо-солочного напряму, розвиваються свинарство, в�вчарство, птах�вництво, рибництво.

Проблеми антропогенного впливу на навколишн� природне середовище Як завжди, важливою проблемою стосункыв людини та природи, виступа� запоб�гання можливим ненгативним насл�дкам впливу людини на навколишн� середовище. Як бачимо, промисловий потенц�ал Дн�пропетровсько� област� дуже великий, та людина, використовуючи це, наносить нев�дтворну шкоду природ�. Дуже забруднюють пов�тря величезн� промислов� заводи дн�пропетровське виробниче об�днання УДн�прошинаФ, дн�продзержинське виробниче об�днання УАзотФ, облтепломережа, р�зн� обТ�кти чорно� металург��, деревообробн� комб�нати, машинобуд�вн�, трубопрокатн� та трубн� заводи. П�дпри�мства м�ста найб�льше викидають у навколишн� середовище пилу, в�д якого дуже стражда� бюджет м�ста та област�. Значним е збиток й в�д окису азоту � с�рчаного анг�дриду в�дпов�дно. Найб�льш� запилювач� м�ста - обТ�кти х�м�чно�, коксох�м�чно� промисловост�. На багатьох п�дпри�мствах м�ста гранична допустима концентрац�я ( ГДК ) за окремими �нгред��нтами перевищують нормативи, що св�дчать про недосконал�сть технолог�чних процес�в та неуважн�сть до питань охорони природи з боку кер�вництва п�дпри�мств. Так, на х�м�чному завод� викиди ксинлолу в 34,2 раза перевищують ГДК, толуолу - в 19,5 раза; 44,4 ГДК по пилу на ДОКов�, облтепломережа - 13,9 ГДК ц��� речовини. Машинобуд�вний завод забрудню� атмосферу щор�чно 40 кг свинцю (2 ГДК), по уайт-сп�риту - 4,2 ГДК. Сл�д в�дзначити особливу небезпечн�сть для здоровТя населення свинцю, який належить до системних отрут. Економ�чний збуток в�д забруднення м. Дн�пропетровськ, як великого економ�чного вузла автомоб�льним транспортом лише на трьох головних артер�ях м�ста становить 0,86 млн. грн./р�к, у т.ч. в�д окису вуглецю - 0,6, вуглеводн�в - 0,4, окису азоту - 0.3 млн. грн. на р�к. В ц�лому ж по названих �нгред��нтах щор�чно викида�ться 22,0 тис.т. шк�дливих речовин, як� приносять шкоду по-перше ж людин�. Загальний економ�чний збиток по м. Дн�пропетровськ в�д забруднення атмосферного пов�тря стац�онарними � пересувними джерелами донр�вню� 8,53 млн. крб./р�к Економ�чний збиток в�д забруднення атнмосфери - лише одна �з складових �нтегрального збитку в�д забрудннення навколишнього середовища, земельних � водних ресурс�в як у промисловому, так � в комунальному господарств� м�ста. Все це потнребу� проведення додаткових досл�джень, орган�зац�� мон�торингу природного середовища м. Дн�пропетровськ та Дн�пропетровсько� област� в ц�лому. Насл�дком попереднього, не завжди грамотного � рац�онального господарювання е те, що на територ�� Дн�пропетровсько� област� � к�лька м�сцевостей з напруженою еколог�чною ситуац��ю. Тут антропогенне навантажання на ландшафти значно перевищу� �х в�дтворююч� та занхисн� можливост�, а тому це призводить до значного пог�ршення принродних умов стосовно виробничих запит�в людини � сан�тарних вимог �� житт�д�яльност�. Одним з таких рег�он�в � промисловий центр - м�сто Дн�пропетровськ, де сконнцентрован� велик� промислов� п�дпри�мства, мешка� 30% жител�в обнласт� � не досить сприятлив� м�крокл�матичн� умови. Головними чиннниками напружено� еколог�чно� ситтуац�� е забрудники в атмоснферному пов�тр�, водах м�ських р�чок-поток�в Ор�ль та Самара, несанкц�онаван� см�тт�звалища по берегах водойм � пустирях. Друга територ�я еколог�чно� напруги - це долинн� ландшафти р�чок. На протяз� к�лькох десятир�ч з русла та низько� заплави у великих розм�рах видобували грав�йно-п�щану сум�ш для буд�вництва житла, шлях�в сполучення та �нших народногосподарських потреб. Однак неконтрольована � науково небезпечна розробка призвела до пад�ння русел р�чок. Ця проблема � дуже актуальною для жител�в Дн�пропетровська, атже це питна вода, без яко� не буде працювати жодна галузь промисловост�, лише тому, що нема кому буде на н�й працювати. Ця проблема потребу� негайного вир�шення владою м�ста, атже неяк�сна питна води призводить до зниження загального �ммун�тету людей, а особливо д�тей. Буд�вництво гребель � великих водосховищ на р�внинних р�чках завжди негативно познача�ться на стан� природного середовища. Почина�ться абраз�йне руйнування високих берег�в, що актив�зу� водну ероз�ю, п�дтоплюються чимал� територ��, стрибки р�вня води - до 10 метр�в - заважають рац�онально використовувати д�лянки периодичного осушення, а сама водойма перетворилась у громаджувач забрудник�в, що потрапляють з водою у р�чку. В Дн�пропетровськый област� проводиться значна робота по виявленню � взяттю п�д охорону держави ц�нних обТ�кт�в природи, що утворюють природно-запов�дний фонд област� � входять до державного природно-запов�дного фонду. К�льк�сть �х зроста� з року в р�к. Важливою проблемою у всьому св�т� е л�кв�дац�я промислових � побутових в�дход�в, см�ття. Тепер в облас� п�д см�тт�звалищами зайнято сотн� гектар�в земель, як� б могли бути використан� для �нших потреб; при цьому вони у багатьох випадках сам� е джерелами забруднення середовища. В Дн�пропетровськ�й област� понад 41% усього земельного фонду вранжено водною ероз��ю, майже чверть територ�� зсувонебезпечна, понад �ОО тис.га перезволожен�. �з загально� площ� област� 31.9 тис. км2 с�льськогосподарськ� уг�ддя займають 2045 тис.га, або майже 86% територ��, в тому числ� 12,2 п�д с�ножат� та пасовища. Це значно перевищу� можливост� ландшафт�в до саморегуляц��, а тому активна водна ероз�я завда� велико� шкоди. За п�драхунками, внаснл�док ероз�� втрача�ться грунту перес�чно майже 22 тонни з гектара, що екв�валентно втратам до 40% потенц�йного врожаю. А всього щор�чно в област� змива�ться у р�чки та водойми б�ля � 80 тис. тонн гумусу. Ось чому в област� для кожного з господарств розроблен� схеми ландшафтно� орган�зац�� територ��, як� дозволяють так розм�стити уг�ддя по елементах рель�фу та орган�зувати обробку пол�в, щоб максимально зменшити або ж припинити ероз�ю грунт�в � зберегти землю, як для нас, так � для далеких нащадк�в. У с�льському господарств� основними джерелами забруднення � велик� тваринницьк� комплекси, де не завжди ч�тко налагодженн� вивезення гно�вки на поля, � вона потрапля� у найближч� водойми, а також склади отрутох�м�кат�в � м�неральних добрив, як� е у кожному господарств�. Останн�ми роками в Дн�пропетровськ�й област� заборонене внесення отрутох�м�кат�в та м�неральних добрив за допомогою ав�ац��, заборонене застосування деяких з них - найб�льш ст�йких � токсичних та орган�зову�ться �х збирання � вив�з на переробку. Усе б�льших маснштаб�в набувають б�олог�чн� методи боротьби �з шк�дниками с�льськонгосподарських культур, однак сучасне �нтенсивне землеробство ненможливе без застосування р�зних х�м�чних сполук.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные