Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 6344

Харк�вський державний ун�верситет

Реферат

з �стор�� Укра�ни на тему: Життя та д�яльн�сть митрополита Петра Могили.

Виконала: студентка � курсу ф-ту �ноземних мов групи Як-12 Колом��ць Ольга Андр��вна.

Харк�в - 1999 р�к

ПЛАН РЕФЕРАТУ:

�. Сусп�льн� умови на Укра�н� в часи життя та д�яльност� Петра Могили (перша половина ХV�� ст.).

��. �сторичне значення життя та д�яльност� Петра Могили.

���. Життя та д�яльн�сть Петра Могили:

Родина Могил. Встановлення дати народження Петро Могили (верс�я Олеся Б�лод�да). Осв�та, яку одержав Петро Могила (верс�я Олеся Б�лод�да). Ки�во-Печерський монастир, Лаврська школа. Крак�вський сейм, роль, яку на ньому в�д�грав Петро Могила. Результати сейма. Петро Могила - митрополит ки�вський: а) затвердження Петро Могили на посаду митрополитом; б) Соф�йський собор; в) богослужебн� книги; г) Ли?о?. Ки�вська колег�я. Запов�т Петра Могили.

�V. Мо� думки про значення д�яльност� Петра Могили для розвитку укра�нсько� осв�ти.

Життя ки�вського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодн� � неабиякою загадкою. Складною � суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного д�яча, що полишив неабиякий сл�д в �стор�� Укра�ни. Про Могилу написано багато праць у нас � за кордоном. Його д�яльн�сть, як правило, анал�зу�ться в трьох аспектах: громадсько-пол�тичному, культурному та рел�г�йному. Час, у який жив � д�яв Петро Могила, був часом крутого �сторичного повороту в дол� укра�нського народу, зв'язанного з нац�онально-визвольним рухом � п�дготовкою культурно-�сторичних умов для соц�альних та просв�тницьких реформ. В�н був громадянином у широкому розум�нн� цього слова. Незважаючи на свою високу церковну посаду (все ж таки митрополит), Петро Могила не замикався у мурах монастиря, а розум�в церкву, як один �з засоб�в пол�тично� й �деолог�чно� боротьби. З одного боку, як представник легального табору, сво�ю д�яльн�стю в�н давав прост�р для розвитку нац�онально-визвольного руху в Укра�н�, а з другого - використовував ус� сво� легальн� можливост� � зв'язки з Р�ччю Посполитою для пол�пшення дол� укра�нського народу. Це була складна д�пломатична гра, багато кому незрозум�ла, можливо, й зараз. З �менем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищо� � середньо� осв�ти в Укра�н� та Рос��, яка не просто коп�ювала зах�дно�вропейськ� школи, але й могла конкурувати з ними. В�н був фундатором � творцем першого в ус�й Сх�дн�й квроп� вищого навчального закладу - Ки�во-Могилянсько� Колег��, що стала попередницею Укра�нсько� Академ�� та Ки�вського Ун�верситету. Одн��ю з важливих стор�н його д�яльност� була орган�зац�я � розвиток книговидавничо� справи. В�н надав робот� Лаврсько� друкарн� такого розмаху й гуман�стичного зм�сту, якого не знала дос� �стор�я книгодрукування в Укра�н�. Одним з перших в�н почав вводити книгодрукування книжною укра�нською мовою того часу, значно п�дняв престиж � авторитет слов'янських видань. Меценат укра�нського мистецтва. письменник � публ�цист, в�н залишив близько 20 твор�в церковно-теолог�чного, полем�чного, просв�тницького, ф�лософського та морал�заторського характеру. Зокрема, йому належить розробка � обгрунтування обряд�в, характерних для життя укра�нського сусп�льства того часу,скаж�мр, ритуалу в�нчання. Мабуть, Укра�нська православна церква за всю свою �стор�ю не знала постат� б�льш знатн�шо� � колоритн�шо�, н�ж митрополит Петро Могила. За пор�вняно короткий час в�н зум�в надати �й ч�тко� орган�зац�йно� структури, п�дн�с осв�ту духовенства, висунув �деал творчого здисципл�нованого, чернецтва, зд�йснив реформу церковного обряду, розробив догматику, забезпечивши �� необх�дною нов�тньою теолог�чною л�тературою. Але, ран�ш, н�ж оц�нювати його вчинки та значення його д�яльност� для православно� церкви, Укра�ни �, зв�сно ж, укра�нського народу, треба звернутися до життя ц��� людини, побачити за яких умов � обставин розвивалася ця особист�сть. Родина Могил належала до давн�х знатних род�в Молдав��. Могили вели св�й родов�д в�д Муц�я Сцеволи, чи� нащадки начебто перейшли з Риму до Грец��, а зв�дти в Молдавсько-вольськ� земл�. Правда, в �стор�� � й �нше св�доцтво, зг�дно з яким молдавський во�вода Стефан �V нар�к Могилою герольда Пуригу за його см�лив�сть � в�ддан�сть, а також за те, що у битв� з угорцями 1486 р. був добрим пагортом (могилою), на яку в�н спирався. Петро Могила - син молдавського господара Симеона Могили й угорсько� принцеси Маргарет. Внасл�док дв�рцевих �нтриг його батько загинув у жовтн� 1607 р. - його отру�ли змовники. П�сля смерт� батька Петро Могила з мат�р'ю пере�хав на зах�дн� укра�нськ� земл�. А що стосовно дати народження Петра Могили, то р�зн� �сторики висловлюють р�зн� думик з цього приводу. Найб�льший б�ограф � досл�дник д�яльност� Петра Могили С.Голуб�в встановлю�, що петро могила народився 21 грудня 1596 р. Цю дату С.Голуб�в встановлю� на п�дстав� панег�рик�в, що складалися студентами Колег�� в день його �м'янин, � де говориться, що в�н Ународився незадовго до свята Р�здва Христового, а саме 21 грудня, в день пам'яти ки�вського митрополита св.Петра, на честь якого йому й дано �м'я (Петро)Ф. А �нший �сторик, науковий д�яч � досл�дник творчост� Петра Могили Олесь Б�лод�д в сво�й публ�кац�� УЗагадка Петра МогилиФ нада� нов� св�дчення про дату народження митрополита та його осв�ту. В�н намага�ться довести, що про р�к народження Петра Могили нема� достов�рних данних. П�дкреплюючи свою верс�ю тим, що на м�сц� поховання фундатора Ки�во-Могилянсько� академ�� не було н�якого надгробка чи могильно� плити з написом, на в�дм�ну в�д багатьох духовних ос�б чи ктитор�в, що були похован� в Успенському собор� � про що � докладн� арх�вн� записи. В�н переконаний, що монашеське смирення (за св�дченням сучасник�в, Петро Могила нав�ть осив на т�л� волосяницю, щоб приборкувати свою плоть) було причиною того, що в�н був похований як рядовий чернець, п�д фундаментом собору без жодного напису на м�сц� поховання. 1718 року страшна пожеже знищила ряд буд�вель на територ�� Ки�во-Печерсько� лаври. Вона не пошкодувала й Успенського собору. Вогонь зжер Лаврську б�бл�отеку, перетворив на поп�л ус� церковн� арх�ви. Зрештою буд�вл� й собор з часом в�дновили. Сам Петро � пожертвував на в�дбудову Лаври сол�дну суму грошей. А от Б�бл�отека й арх�ви п�шли в�д нас назавжди, особливо т� реч�, що �снували в одному прим�рнику. Але це так, дореч�. Спираючись на сво� досл�дження, О.Б�лод�д приходить до висновку, що Петро Могила народився у 1574 роц� (Б�лод�ду довелось проробити титан�чну працю, розбираючи старовинн� письмена, щоб з'ясувати це). Арх�мандритом Ки�во-Печерсько� лаври став у 54 роки, митрополитом Ки�вським - у 59 рок�в � помер на 73 роц� свого життя. П�дтвержу� це Олесь Б�лод�д � тим, щопортрети Петра Могили, що збереглися до наших дн�в, особливо той, що на фресц� в�дбудовано� ним церкви Спаса на Берестов� зображують людину вже досить похилого в�ку. Ця встановлена дата народження дода� Могил� 22 роки життя, а це значить, що ки�вський пер�од сво�� д�яльност� в�н розпочинав не молодою людиною, а вже маючи вс� необх�дн� для цього дан�. За плечима у молдавського во�водича були довги роки навчання в ун�верситетах Зах�дно� квропи та в�йськова служба. � сумн�ви в цьому, на думку Олеся Б�лод�да, мусять сам� собою в�дпасти. Також О.Б�лод�д висловлю� ряд думок про неточн�сть деяких св�дчень стосовно осв�ти Петра Могили. В�н пише, що вс� досл�дники сходилися на тому, що П.Могила мав блискучу зах�дно�вропейську осв�ту й своею вчен�стю та прогресивними поглядами набагато випереджав сво�х сучасник�в. Де в�н �� здобув? Через в�дсутн�сть точних даних щодо цього ряд досл�дник�в висува� р�зн� г�потези. Насамперед врни базуються на т�сних � дружних зв'язках с�м'� Могил з� Льв�вським братством та його школою, на традиц�� аристократичних родин Молдав�� та Польщ� посилати сво�х д�тей на навчання до зах�дно�вропейських ун�верситет�в. Панег�ристи в�дзначали, що Петро Могила з д�тинства виявив велику любов до науки, а М.Смотрицький св�дчив, що в�н у юнацьк� роки вже знав грецьку й латинську мови. Хоч н�яких документальних даних про це нема�, але майже вс� б�ографи П.Могили б�льш-менш одностайн� в тому, що початкову осв�ту в�н здобув у Льв�вськ�й братськ�й школ�, а зак�нчив �� у закордонних ун�верситетах. Але при конкретизац�� думки про закордонну осв�ту Петра Могили у зах�дно�вропейських кра�нах через брак достов�рних даних знову виникали р�знор�дн� здогади. В�домий б�ограф Петра Могили С.Голуб�в, спираючись на пануючий у т� часи звичай посилати сво�х син�в Удля завершення осв�ти в колег�� та ун�верситети за кордонФ, на Усамий уклад осв�ти П.Могили � випливаючий зцього характер його д�яльност�Ф, а також на те, що УП.Могила був знавцем зах�дно�вропейсько� л�тератури, дуже високо ц�нив осв�ту, здобуту в закордонних школахФ, та св�дчення, що Ув Укра�н� брак осв�ти духовенства � в�дсутн�сть належного навчання молод� дуже шкодить православ�юФ � �диним д�йовим засобом для виправлення цього зла було перенесення на руську ниву зах�дно� науки, - твердить, що Уне можна в�дмовити у в�рог�дност� даних про те, що П.Могила в�дв�дував зах�дно�вропейськ� навчальн� закладиФ. Румунськ� досл�дники �.М�халческу � К.Ербичану у сво�х твердженнях були б�льш конкретними. Вони прямо веазували на паризьку Сорбонну. Про навчання Петра Могили у Франц�� писав В.Щурат, зазнаючи, що ки�вський просв�титель навчався у в�домому �зу�тському коледж� Ла Флеш (УLa Fl?cheФ), слухав там лекц�� у патера Варона разом з майбутн�м видатним ф�лософом Рене Декартом. В.Щурат сво� твердження висува� на п�дстав� одного листа латинською мовою, знайденого у церковному арх�в� села Берески п�д Л�ском Перемисько� д��цез��, що ма� назву УMagna ars disserendi de qualibet materia.Ф (УВелике мистецтво пояснення матер��Ф). Лист цей був написаний у ХV�� ст., � його нев�домий автор, стаючи на захист Петра Могили зазнача�: УPer summum nefas vituperatur. Varonem enim praeceptorem habebat eminentissimumФ (УВеликий гр�х лаяти його. Бо найславетн�ший Варон був його вчителемФ). Намагаючись якось перекинути м�сток м�ж Петром Могилою � Вароном та Р.Декартом, В.Щурат пише: УМоже й патр�отичн� мотиви велять б�ографам подавати П.Могилу за ученика паризько� Сорбонни - того Могилу, що п�сля смерт� свого батька, опускаючи Франц�ю, м�г мати найвище 12 л�т в�куФ. Оск�льки документальних св�дчень про життя Петра Могили дуже мало, вважаю за необх�дне навести уривок з книги знатного ки�вського �сторика С.Голуб�ва УКи�вський митрополит Петро Могила та його сподвижникиФ. УП�сля пов�домлення про участь в Хотинськ�й битв� б�ограф�чн� св�дчення про Петра Могилу до посвяти у сан ки�во-печерського арх�мандрита стають дедал� р�дшими й уривчастими. На �х основ� можна вивести лише один досить в�рний висновок: п�сля смерт� свого оп�куна С.Жолкевського Могила задумав переселитися з Бельського во�водства � у зв'язку з цим зверта� увагу на Ки�вську область. В�н почина� часто в�дв�дувати Ки�в , де у той час митрополичну кафедру займав його друг, а може й наставник �ов Борецький, � купля� в околицях м�ста пом�стя. Част� стосунки з Борецьким не полишаються без впливу на рел�г�йн� погляди Могили, який почав брати д�яльну участь у справах в�ри. Ця участь скоро досяга� величезних розм�р�в в насл�док посл�дуюч�й за цим сутт�в�й зм�н� у дол� молдавського во�водича. Розум��мо вступ його на ки�во-печерську арх�мандр�юФ. П�сля смерт� 21 березня 1627 року печерського арх�мандрита Захар�я Копистенського на цю посаду виявився ряд претендент�в. Але, незважаючи на це, хоч � незначною к�льк�стю голос�в, перевага була надана Петров� Могил�. У 1628 р. польський король Сиг�змунд ��� затвердив Могилу на ц�й посад�. УНовий арх�мандрит, - в�дзнача� у сво�му нарис� про нього М.Костомаров, - зразу ж виявив свою д�яльн�сть на користь монастиря, зав�в нагляд над священнослужителями у селах лаврських ма�тк�в, малограмотних наказав учити, а впертих � сво�вольних п�ддавати покаранням: оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, п�дпорядкував лавр� Пустинно-Микола�вський монастир, заснував Голос��вську постинь, побудував за св�й рахунок при лавр� богод�льню для жебрак�в � задумав заводити при Печерському монастир� вищу школуФ. На той час повернулися з р�зних ун�верситет�в квропи послан� ним, ще у його перш� дн� перебування в Лавр�, юнаки, як� утримувалися за кордоном власними коштами Петра Могили. Вони й стали його першими пом�чниками в орган�зац�� як�сно ново� системи осв�ти в Ки�в�. Так було в�дкрито в Лавр� школу, яка в�дразу ж стала набагато авторитетн�шою за Богоявленське (Братське) училище. Воно в ц�й конкуренц�� могло загинути. � це стривожило високих духовних ос�б, як� справедливо вважали, що училище треба зберегти. Вони звернулися до Могили з проханням порятувати навчалиний заклад. Арх�мандрит вир�шив об'�днати школу з училищем. В такий спос�б творився найавтор�тетн�ший центр осв�ти в ус�й Укра�н�. Сам Могила вид�лив власн� кошти, на як� було збудовано один з навчальних корпус�в на Подол�, утримувалися викладач� й школяр�. Викладання у Лаврськ�й школ� велося латинською та польською мовами, � створювалась вона за зразком польських шк�л вищого типу - колег�й. Всього в н�й навчалося понад 100 учн�в. Однак було немало труднощ�в � незгод. З самого початку печерсько-лаврськ� �ноки виступили проти надання школ� прим�щень, як�, до реч�, в�дбиралися саме у них. Вт�м Могилою цей оп�р був знищений скоро: в�н покарав незгов�рливих �нок�в, усунув упертого �гумена Арсен�я й, поставивши нового, уладнав з ним зг�дну з� сво�ми передбаченнями справу. Та щойно розпочалося навчання, як виникли нов� ускладнення. Ки�вське братство, козацтво п�дняли питання про об'�днання Ки�всько� братсько� школи та лаврсько�. Наприк�нц� 1631 року 32 братчики Ки�вського богоявленського братства склали акт, у якому Могила називався старшим братом, блюстителем � пожитт�вим оп�куном братства. Прохання братства п�дтримав � новий митрополит �сайя Копинський. А 12 березня 1632 р. до Петра Могили звернувся гетьман ре�стрових козак�в �ван Кулага-Петражицький з УЛистом в�йськовимФ, у якому просив об'�днати школи, об�цяючи з� свого боку �х Утвердо захищати, охороняти й за них до самой смерт� стоятиФ. Вир�шили об'�днати школи в одну, яка отримала назву Ки�во-Печерсько� колег��. Петро Могила за згодою братства став �� Устаршим братомФ, Удов�чним охоронцем � наставникомФ. Мине час, � колег�я стане на честь Могили - Ки�во-Могилянською, а згодом � академ��ю, яка в�д�грала найвизначн�шу роль у розвитку осв�ти й науки як в Укра�н�, так � в Рос��. А тод�, навесн� 1632 р., студенти-ритори заснованого Могилою Уг�мназ�умаФ склали � п�днесли йому на Великдень панег�рик УЕвхар�ст�рон, або Вдячн�сть Петру Могил�Ф, у якому прославляли Могилу як першого, хто дав православн�й науц�, Удос� безпл�дн�йФ, справжню вчен�сть. М�ж �ншим, культурна й осв�тня д�яльн�сть Петра Могили не обмежувалася лише турботою про Ки�вську колег�ю. Саме за його участю були в�дкрит� колег�� у В�нниц�, Кременц�, Гощ�. Багато зусиль доклав в�н � до розвитку книговидавничо� справи в Укра�н�. У кв�тн� 1632 року помер польський король Сиг�змунд ���. В Краков� збирався сейм, на якому мало розглядатися питання про його наступника. Старий � хворий митрополит Ки�вський �сайя Копинський не м�г рушити в таку далеку дорогу. Рада вищого духовенства вир�шила послати в�д себе на сейм П.Могилу. Прибувши туди, арх�мандрит Ки�во-Печерсько� лаври заявив в�д �мен� всього укра�нського народу, що ки�вська депутац�я не братиме участ� в сейм�, якщо негайно не буде прийняте р�шення про повернення православних ус�х захоплених у них ун�атами монастир�в � церков. П�сля тривало� дискус�� сейм змушений був винести таке р�шення. Ось що зробила одна людина, яка мала незламну силу вол�, гнучкий розум � знання дипломатично� справи. Княжич за походженням, мало мав соб� суперник�в за вихованням, був зразком ревно� в�дданост� в в�р� й православ'� - т�льки один Могила м�г на той час так невтомно боротися � так переможно вийти з тако� нер�вно� боротьби. Як козацьк� посли, так � делегац�я духовенства на чол� з Петром Могилою виявляли неабияку активн�сть на сейм�. Щоб забезпечити соб� б�льш�сть, королевич Владислав склав спец�альний матер�ал, у якому пропонувалося вир�шити козацьк� питання, в�ддати православним Ки�вську митропол�ю, повернути вс� �� ма�тки, монастир� й нав�ть льв�вське �пископство. Однак в�н м�г набути сили лише п�сля затвердження Уелекц�йнимФ сеймом. На ньому й почалися й основн� дебати, що доходили мало не до б�йок, особливо, коли в суперечку встрявали козаки. В д�ар�уш� князя А.Радзив�лла 1632 року зазначалося: УУ понед�лок (15 жовтня) козаки на сейм� говорили про ун�ю з презирством, робили тисяч� протест�в � погроз � при цьому заявили: нехай Республ�ка не доводить �х до в�дчаюЕ Тут � багато поп�в та �нших схизматик�в, як� розпалюють ворож� парт��. Ми застосову�мо проти них вс� наш� намагання, але до сих п�р становище досить важкеЕФ Говорячи про поп�в, Радзив�лл, очевидно, мав на уваз� делегац�ю православного духовенства на чол� з Могилою. В�н д�йсно разом з Адамом Киселем, Лаврент��м Деревинським � Вороничем пост�йно виступав на зас�даннях сейму, захищаючи православних, � нав�ть особисто звернувся до новообраного 13 жовтня короля Владислава. Той, зваживши на ситуац�ю, задовольнив �х прохання, видавши УдипломФ, яким гарантував б�льш� права � вигоди, н�ж т�, що були зазначен� в УМемор�ал�Ф. УДипломФ надавав повну свободу переходу як з православ'я в ун�ю, так � з ун�� в православ'я. Ки�вський митрополит мав, як � ран�ше, висвячуватися в�д Константинопольського патр�арха. В�ддавалась Луцька �парх�я, запроваджувалася нова у Мстислав�, заборонялося чинити вс�ляк� образи православним людям. Коли Петро Могила разом з брацлавським п�дсудком Михайлом Кропивницьким в�тали Владислава з обранням, то дякували йому за р�шення, п�дкреслюючи: УРозумно поглянув ти на наш� прохання � справедливо розсудив �хФ. Тим часом козаки � православне духовенство, очевидно, �нсп�роване однодумцями Петра Могили, в один з останн�х дн�в сейму, з�бравшись разом, прийняли р�шення усунути в�д митропол�� �сайю Копинського як людину престар�лу й хворобливу. Тут же, у Варшав�, митрополитом було обрано Петра Могилу. Правда, на випадок, коли б король не побажав затвердити Могилу митрополитом, було обрано й �ншого кандидата - в�нницького п�дстаросту Михайла Ласку, чия мати - Гулевич�вна - в�ддала свою землю п�д Ки�вську братську школу. Були також обран� на �пископ�ю Луцьку - князь Олександр Пуз�н, на Мстиславську - �гумен В�ленського Святодух�вського монастиря � ректор школи при ньому �осиф Бобринович. 12 березня 1633 року Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу � видав йому Уприв�лейФ на це. При цьому король в�дзначив, що добре зна� Могилу, Уколи той був ще у Усв�тському званн�Ф � коли Уна очах його воював проти головного ворога Польщ� Османа, царя туркцькогоФ. Корол�вською грамотою Могил� в�ддавалася Ки�во-Соф��вська церква, утримувалася за ним � Ки�во-Печерська арх�мандр�я, доручався нагляд за Пустинно-Мик�льським монастирем. Невдовз� було отримане благослов�ння й патр�арха константинопольського, причому патр�арх надавав новому митрополиту звання Уекзарха святого константинопольського тронуФ. Настановлення Петра Могили митрополитом у Ки�в� викликало незвичайну рад�сть. Ученики братсько� школи складали йому гимни � панег�рики. УКоли б ти задумав, - говориться до нього в прив�т�, - в�дправитися з Ки�ва до В�льна � до кра�в укра�нських � литовських, з якими радощами зустр�ли б тебе т�, которими наповнен� суди, темниц� й п�дземн� в'язниц� за непорочну в�ру сх�дну!?Ф Печатники присвятили йому в�ршовану брошуру, що напечатали п�д заголовком УЕвфон�я веселобремячаяФ. П�сля наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув сподвижництво як у галуз� церковн�й, так � осв�тн�й, буд�внич�й, книгодрукування та �н. Насамперед п�сля повернення до Ки�ва в�н звернув увагу на вилучення в ун�ат�в й упорядкування давньо� русько� святин� - Соф�йського собору. П�сля УхозяйнуванняФ ун�ат�в ця велична будова перетворилася на пустку й поступово руйнувалася. Першим д�лом митрополита було надати церкв� св. Соф�� величавого виду � посвятити �� для богослуж�ння; в�н називав �� Уодинокою окрасою православного народу, головою � мат�р'ю вс�х церковФ. Петро Могила намагався в�дновити давню святиню Ки�ва � разом з тим оживити в народ� споминку старовини. Таким чином, в�н в�дновив церкву св.Василя; з ру�н Десятинно� церкви поставив нову кам�нну церкву, а п�дчас тих роб�т найшов у земл� домовину св.Володимира � перен�с �� до печерського монастиря, щоб люди могли �� поклонитися, в�дновив також стару церкву Спаса на Берестов�. Петро Могила звернув увагу на те, що в церковн� богослужебн� книги, якими тод� користувалися в п�вденн�й та зах�дн�й Руси, вкралися неправильност� й суперечност�. Це було тод� тим г�рше, що противники православ'я вказували на цю обставину, як на слубу сторону й стверджували, що в православн�м богослуженн� нема одностайност�: в одн�й книз� про орден � сам предмет можуть бути одн� вислови, а в друг�й - зовс�м �нш�, � кожен священник може вживати того або �ншого способу. Цим противники намагалтся доказати, що церква, не маючи одного голови, не зможе дотриматися правильност� в сво�х богослужебних книгах, а тим самим звертали на конечн�сть п�дчинитися пап�, як �диному голов�. Могила постановив, щоб у майботньому богослужебн� книги не давалися в печать без перегляду й пор�вняння з грецькими першотворами � без його благословення. В�н займався �х переглядом сам особисто. Петро Могила дуже дбав, щоб завести одностайн�сть у православн�м богослуженн�, щоб священники як сл�д виконували сво� обов'язки, та щоб поправити �х моральн�сть. Для цього у 1640 р. Могила назначив собор у Ки�в� � на цей собор закликав не т�льки духовних, а й св�тських людей, записаних в братствах; п�сля його погляду на склад Церкви, св�тськ� люди мали право голоса у церковних справах. УНаша церква, - писав Могила в сво�м окружн�м посланн�, - лишилася недоторканою в догмах в�ри, але дуже попсована що до обича�в, молитв � благочестивого життя. Багато православних, ходячи на богослуж�ння �новерц�в � слухаючи �х науки, заразилися �ресю, так що важко розп�знати: чи вони справжн� православн�, чи т�льки так називаються? �нш� ж, не т�льки св�тськ�, але й духовн�, просто покинули православ'я � перейшли до р�зних безбожних сект. Духовний � чернечий стан попав у нелад; недбал� настоятел� не стараються що до ладу � зовс�м ухилились в�д прикладу давн�х отц�в Церкви. В братствах покинули ревн�сть � звича� предк�вськ�; кожен робить, що хоче.Ф Могила заявляв, що в�н бажа� повернути укра�нську церкву до давнього благочестя, � думав, що цього можна досягти собором духовних � св�тських людей. Д�� того собору не д�йшли до нас, та мабуть результатом його нарад явилося нове видання УТребниканФ в 1646 р. Цей УТребникФ - подр�бний зб�рник богослужень, довго служив пров�дною книгою ц�л�й Рос�� � в�домий п�д назвою УТребника Петра МогилиФ. В УТребникуФ Могила не обмежився т�льки викладом молитв � обряд�в, а ще додав до нього пояснення й повчання, як поступати в р�зних ситуац�ях, так що цей УТребникФ служив не т�льки провидною книжкою для в�дправи служб, але щей мав значення научно� книги для духовенства. Ц�ль книги виражена у вступ�, де сказано: УКнига ця печата�ться не т�льки для того, щоб священники в сво�х приходах кожного дня, �менно ж у нед�лю й дн� свят, читали й пояснювали його сво�м прихожанам, але також, щоб св�тськ� люди грамотн� вчилися таким способом християнсько� науки, щоб родител� вчили сво�х д�тей, а володар� п�двласних соб� людей, а токож щоб у школах ус� вчител� вел�ли сво�м ученикам вчити цю книжку напам'ятьФ. Цей катих�зис способом свого викладу послужив вз�рцем для ус�х катих�зис�в п�зн�ших час�в. В�н виложений в питаннях � в�дпов�дях � склада�ться з трьох частин: в перш�й розбира�ться символ в�ри п�сля член�в, в друг�й - молитва Господня, в трет�й - запов�д�. В 1644 р. Могила написав тв�р УЛi?о?Ф, який складався з трьох розд�л�в: в першому обговорюються тайни й обряди, в другому - церковний устав, в третьому - дв� головн� догматичн� р�зниц� м�ж сх�дною й зах�дною церквами: походження святого Духа � верховне начальство папи. Взагал�, з оглядом на значення обряд�в, Могила в�др�зня� �ственн� головн� признаки в�д додаткових. кственними в�н назива� т�, що при всяких зм�нах форм мають лишитися непохибн�, вони м�стяться: в матер��; в форм� або слов�; в �нтенц�� (нам�р�) того, що в�дправля� службу Божу (богослуження). Таким чином в тайн� хрещеня вода становить матер�ю, виголошення сл�в: Ухреститься на �м'я Отца, Сина � святого ДухаФ - форму, внутр�шн�й нам�р або бажання того, що сповню� тайну, щоби звести ласку св. Духа - �нтенц�ю. Зовс�м так само в л�тург�� �ственну частину �� становлять, кр�м внутр�шнього н а м � р у священника: матер�я, тобто хл�б � вино, � форма, тобто освячуюч� �� слова Спасителя: Уприйм�ть, �жте й пийте в�д не� ус�Ф. Весь лад богослуження, в котрий прибран� або влучен� �ственн� признаки, може зм�нятися в р�зних церквах. В�дпов�дно до м�сцевостей, давн�х звича�в� переказ�в, можуть �снувати всяк� обряди. Обряди можуть в одн�й � т�й сам�й церкв� п�сля потреб часу зм�нюватися, доповнятися й скорочуватися, та не �накше, як на основ� собор�в. Кожен священник, зокрема, повинен точно виконувати все, що постановляють богослужебн� книги, прийнят� в той час. Такий був погляд знатного митрополита на весь лад зверхньго богослуження. В�н завзято виступав проти римсько� церкви, але зовс�м не з причин р�зниц� богослужебного ладу, а за �� догматичн� похиби, м�ж котрими перше м�сце займа� признання абсолютного голови в особ� римського папи. Як т�льки Петро Могила зайняв посаду митрополита, в�н реформував Ки�вську братську школу в колег�ю, заснував другу школу у Винниц� � зав�в при ки�вськ�м братств� друкарню та п�дчинив �х ки�вьському митрополитов�. Цим було нарушено стародавн�й розпорядок патр�ярха Теофана, п�сля которого ки�вське братство п�длягало т�льки патр�ярс�. Але це було виправдано зробленими зм�нами: заснуванням монастиря � зм�ною школи на колег�ю, � тим, що колег�ю � монастир п�дтримував на сво� власн� кошти Петро Могила. Монастир мав т�сний зв'язок �з колег��ю. В н�й м�стилися т�льки монахи-наставники, �х вс�х було взято з Печерсько� Лаври. Як вже говорилося, Могила п�дтримувал колег�ю й монастир за власний кошт: переписав на них дв� лаврських волост�, подарував колег�� сво� власне село Позняк�вку, кр�м цього час в�д часу давав грошов� п�дмоги на буд�вл� й грош� для вчител�в й учн�в. За його прикладом � проханням, записана в братство шляхта допомогала колег�� всякими дарами � щор�чно вибирала старост�в з-пом�ж себе для надзору й допомоги в п�дтримц�. Колег�ю було утворено за зразком тод�шн�х висших европейських шк�л, за допомогою св�домих духовних ос�б, а також св�тських людей, котр� б могли пильнувати правоти сх�дно� церкви � сво�ю осв�тою стати на р�вн� з тими, в�д кого вони повинн� були охороняти права сво�� церкви дорогою закона й втолоковування. �деалом Могили був такий укра�нський чолов�к, котрий би, збер�гаючи свою в�ру й свою мову, водночас р�внем сво�� осв�ти � сво�ми духовними зд�бностямистояв на р�вн� з поляками, з якими доля зв'язала його в державних в�дносинах. До того �деалу прямували й способи виховання й навчання, прийнят� Могилою. З наукового погляду колег�я д�лилася на дв� конгрегац��: висша � низшу. Низша конгрегац�я в свою чергу д�лилася на ш�сть клас�в: ф а р а або а н а л ь о г � я, де вчили одночасно читати й писати тьома мовами: слов'янською й грецькою; � н ф � м а - клас початкових в�домостей; за ним клас г р а м а т и к и � клас с и н т а к с и м и: в обох класах навчали граматичних правил трьох мов - слов'янсько�, латинсько� � грецько�, пояснювали й перекладали всяк� твори, робили мовн� практичн� вправи, вивчали катих�зис, арифметику, музику й нотний сп�в. Дал� - сл�дував клас п о е з � �, де викладали поетику � писали всяк� можлив� вправи у в�ршованн�, як укра�нською, так � латинською. За поетикою сл�дував клас р и т о р и к и, де учн� вчилися складати промови. Висша конгрегац�я складалася з двох клас�в: ф � л о с о ф � �, яку викладали п�сля Аристотеля, приладженого до викладання у зах�дних латинських пров�дних книжках, � под�лялася на три частини: логику, ф�зику (теоретичне толковання явищ природи) � метаф�зику. У цьому клас� навчали також геометр�� та астроном��. Другим найвищим класом було б о г о с л о в � �. Його вивчали п�сля системи Томи Акв�ната. В цьому ж клас� викладали гом�летику й учн� тренувалися в написанн� пропов�дей. Ус� науки, за виключенням слов'янсько� граматики й катих�зису, викладалися латинською мовою. Учн�в примушували не т�льки писати, але й раз-у-раз говорити ц��ю мовою, нав�ть поза колег��ю: на вулиц�, вдома. В цих ц�лях для учн�в низшо� конгрегау�� були видуман� довг� листи, вложен� в покровець. Хто сказав що-небудь не по латинськи, тому давали цей лист, вписували туди �м'я учня, що пров�нився. Учень носив сей лист, доки не м�г в�ддати його кому-небудь �ншому, хто говорив не по латинськи. Перш�сть, що надавали латинськ�й мов�, п�сля заснування колег��, навело на не� небезбечну бурю. М�ж православними роз�йшлася чутка, що колег�я неправославна, що наставники ��, вихован� за кордоном, заражен� �ресю, що в н�й викладають науки по пров�дним книжкам �нов�рц�в. Навчають найб�льше латинською мовою, мовою �нов�рц�в, а чинять це тому, щоб в�двести молодь з дороги в�ри�хн�х батьк�в! Громада легко присвоювала соб� под�бн� погляди. Люди звикли до то� гадки, що латинською мовою в�дправляють богослуження � говорять вороги �хньо� в�ри, ксьондзи, � тому вважали вивчання т��� мови неправославним д�лом. Могила мав чимало противник�в, але це були невчен� й нег�дн� свого сану попи, велику к�льк�сть яких в�н усунув з �хн�х м�сць. Кр�м того не сприяли йому вс� сторонники �са� Копинського, котрий, як видно, сам говорив про неправослав'я свого суперника, що усунув його з метропол��. Лиха слава про Петра Мтогилу � його науковий заклад поширилася м�ж козаками, як� були готов� жорстоко розправитися з тими, кого вважали ворогами в�ри. � справд� - д�ло д�йшло до того, що одного разу ватага народу, п�д проводом козак�в, майже накинулася на колег�ю, бажаючи спалити �� � повбивати наставник�в. УМи, - писав оп�сля Сильвестер Косс�в, тод�шн�й префект ки�всько� колег��, - виспов�далися й чекали що нами стануть кормити дн�прових осетр�в, та на щастя Бог, бачучи нашу невинн�сть � п�клуючись про просв�ту укра�нського народу, роз�гнав хмару пересуд�в й просв�тив серця наших земляк�в. Вони побачили в нас справжн�х син�в православно� церкви. � з того часу поселенц� Ки�ва та �нших м�ст не т�льки перестали нас ненавид�ти, але стали щоразу в�ддавати б�льше сво�х д�тей � величати нас Гел�коном � ПарнасомФ. Ця под�я, що загрожувала колег��, трапилася у 1635 роц�. В т�м сам�м роц�, коли минула небезбека, Сильвестер Косс�в видав тв�р УЕкзегезис� или Апольог�ю К�евских� школ�Ф, в ньому в�н захищав спос�б навчання, прийнятий в колег��. Перш�сть, що надавали латинськ�й мов�, виправдовували в очах Петра Могили � наставник�в, яких в�н обрав за тогочасних обсавин. Укра�нц�, що навчалися в колег��, жили п�д польським володарством � готувалися до життя в сусп�льств�, пронизаним польським ладом � польськимим поглядами. В цьбму сусп�льств� панувала � глибоко укор�нилася думка, що латинська мова � найголовн�шою ознакою осв�ти, � хто краще волод�� латинською, той г�дн�ший зватися осв�ченою людиною. Укра�нське шляхетство у той час дуже квапилося позбутися сво�� народност�, тому що русини-укра�нц� не були у велик�й пошан� в поляк�в. Т�, що переходили в католицтво, з горд�стю вважали себе поляками. Щоб усунути це, укра�нцям, як� збер�гали свою в�ру й народн�сть потр�бно було присво�ти т� звича� � признаки, як� давали право на пошану, яка л�чила осв�чен�й людин�. Латинська мова в тод�шн�х сусп�льських гуртках була, зв�сно, не т�льки для рел�г�йних суперечок з католиками, тому що у т� часи про Увисок�Ф предмети не говорили �накше, як латинською мовою, латинська мова вживалась у судах, сеймах, сеймиках � на всяких громадських сходинах. В колег�� учн� навчалися й тренувалися латинською мовою, нею проводились класов� й публичн� диспути. Тому одна сторона наволдила р�зн� противн� православ'ю докази, що були тод� в ззвичаю у католик�в, друга заперечувала �х � обороняла православ'я. Таки диспути не обмежувалися т�льки предметом в�ри, але простиралися й на всяк� ф�лософ�чн� предмети. З орган�зац�� диспут�в ми бачимо, що Могила намагався виставити проти католицтва учених � зручних борц�в за укра�нську церкву, що вм�ли б поражати ворог�в �хньою власною збро�ю. В�дпов�дно тим практичним поглядам, Петро Могила надав також цей схоластичний характер ус�й науков�й осв�т�, що набиралася молодб в колег��. Головною особлив�стю схоластичного способу науки, що �снувала в зах�дн�й Европ� в середн�х в�ках � ще панувала в ХV�� ст., було те, що п�д наукою розум�ли не ст�льки к�льк�сть � обсяг предмет�в, п�длягаючих вивчанню, ск�льки форму або способи, що служили для правильного розкладу, в�дносин � значення предмету. Мало знати та гарно вм�ти користуватись малим запасом знань - це була мета осв�ти. Зв�дти неск�нчений ряд формул, зворот�в � класиф�кац�й. Цей спос�б, як показав в�ковий досв�д, мало допомагав розповсюдженню наукових предмет�в � давав змогу так званому вченому пишатися сво�ю мудр�стю, коли в�н, насправд�, був зовс�м нгеуком або марнував час, труд � зд�бност� на вивчення того, що було мало приг�дне для життя � краще було б зовс�м забути. Тай цей спос�б, при вс�х сво�х великих недол�ках, мав однак � добру сторону в св�й час. В�н привчав голову до розумового процесу, служив, так сказати б, розумовою г�мнастикою, що готувала людину займатися предметами знання з науковою правильн�стю. Не можна сказатит, щоби в зах�дн�й Европ� в часи Могили не було вже �ншого способу науки, �нших понять щодо знання, але ц� засновки ново� осв�ти, що так швидко � блискучо повели розум людський до великих винайдень в обсяз� природних наук � до ясн�шого погляду на потреби розумового � матер�ального життя, були далек� � майже не торкалися тод�шнью� Польш�, дарма що ще сто рок�в тому вона була родинним кра�м Коперн�ка. Для Петра Могили це було зовс�м природньо зупинитися на т�м способ� навчання, що панував в краю, де в�н жив � для якого готував сво�х укра�нських питомц�в. Тим б�льше, що спос�б цей п�сля його перегляду в�дпов�дав його найближч�й задач�: виховати покол�ння оборонц�в укра�нсько� в�ри й укра�нсько� народност� в польськ�й громад�. П�сля погляду на просв�ту, осв�та, що давала колег�я Могили, повинно здаватися дуже односторонн�м: учн�, що ск�нчили курс в колег��, не знали закон�в природи наст�льки, наск�льки вони були в�дкрит� й досл�джен� тод�шн�ми передовими вченими на заход�; мало св�домими вони були � в географ��, �стор��, науц� права. Та довол� було й того, що вони стояли не нижче осв�чених поляк�в. Та щоб кр�м того оц�нити ще й важлив�сть зроблено� Петром Могилою зм�ни в розумов�м житт� укра�нського народу, треба поглянути на той стан, в якому перебувало розумове життя на Укра�н� до того, � тод� його заслуга покажеться вельми значною, � усп�х його заходу безм�рно важливим у сво�х насл�дках. В краю, де протягом в�к�в панували умови л�ннощ�, де широк� верстви народу перебували з огляду на сво� поняття майже в перв�сному стан�, де духовн� одинок� пров�дники якого-небудь розумового св�тла мах�нально � недбало виконували обрядов� форми, не розум�ючи �хнього значення, не мали поняття про �ство рел�г��, де приймалися т�льки слаб� початки осв�ти, придушуван� нер�вною боротьбою з чужинським � неприязним ладом осв�тиЕ В краю, де укра�нську мову, укра�нську в�ру � нав�ть укра�нське походження напятновували печатю темноти, нечемност� � нег�дност� з боку пануючого племен� - в т�м краю нараз з'являються сотн� укра�нських молодц�в �з здобутком тод�шньо� осв�ти, � вони не соромляться називатися Укра�нцями, вони виступають �з здобутою наукою для оборони сво�� в�ри � народност�! Хоча ки�вська колег�я надавала перевагу латинськ�й мов� �з шкодою грецько�. Все таки вона працювала й над розвитком укра�нсько� мови й письменсива. Учн� виробляли пропов�д� укра�нською. Т�, що виходили з колег�� у сан� священник�в, могли научати народ, а братськ�м монастир� не минула н� одна святочна служба, коли б незчисленному народов�, з�браному в храм�, не говорилися б пропов�д� або не пояснювався катих�зис православно� в�ри. Пропов�дування з того часу стало звичайним явищем в укра�нських церквах, у Московщин� пропов�дб була явищем майже нечуваним. Учн� ки�всько� колег�� займалися також в�ршованою л�тературою � мали до не� особливе вподобання, але п�сля польських вз�рц�в писали силаб�чним розм�ром, як виявилося, зовс�м не в�дпов�дним природ� укра�нсько� мови, що до наголосу. Головний же недол�к тод�шн�х в�ршописц�в- це те, що вони розум�ли п�д поез��ю т�льки форму, а не зм�ст. Учн� складали святочн� в�рш� найб�льш на Р�здво Христове � сп�вали, ходячи по домах. Ц� верш� переймав � зберегав нав�ть народ, хоч вони й р�зко в�др�зняються в�д народних святочних п�сень сво�ю незручн�стю, дивоглядн�стю � недостачею поез��. Проби учн�в ки�всько� колег�� в драматичн�й поез�� мали велике значення й важлив� насл�дки, тому що вони в майбутньому стали зародженням укра�нського театру. Початок драматично� поез�� в Ки�в� було положено УвертепамиФ. Так звалися маленьк� переносн� театри, як� учн� носили з собою, переходячи з хати до хати на свято Р�здва Христова. У тих театрах д�йовими особами були ляльки, а учн� за них розмовляли. Предметами вистав були р�зн� под�� з �тор�� р�здва � молодост� Христа. Так� вертепи �снували дуже довго, �, мабуть, у давн� часи вони мало чим в�др�знялися в�д п�зн�ших. Кр�м вистав рел�г�йни, у вертепах (як можна здогадатися з прикладу п�зн�ших час�в), для забави глядач�в, представляли р�зн� яви з народного щоденного життя. За ц��ю перв�сною формою сл�дували Уд�йстваФ або вистави, взят� з священно� �стор��, де з'являлись р�зн� уособлен� поняття. Так� вистави найб�льш популярними були в �зу�т�в, а пот�м вже перейшли до ки�всько� колег��. Мова, якою писали тод� учн� ки�всько� колег�� сво� проби, була дуже в�ддалена в�д живо� мови народно� � була м�шаниною слов'янсько� мови з укра�нською � польською, з великою к�льк�стю р�зниз високопарних вислов�в. Треба в�дм�тити, що п�сля Петра Могили книжкова укра�нська мова почала потроху в�дчищуватися в�д польон�зм�в, � вироблялася нова книжна мова, що послужила основою нин�шн�й рос�йськ�й мов�. В укра�нських ком�чних творах мова книжна наближалася до мови народно� укра�нсько�. Вороги православ'я кожного випадку намагалися робити колег�� всяке лихо. В 1640 роц� Могила в сво�м ун�версал� скаржився на те, що Унам�сник ки�вського замку, потакуючи злоб� ворог�в колег��, навмисне наслав свого повновласника, який порозум�вся в корчм� з деякими �ншими людьми � напав на учня Гоголевського, винив його у як�йсь поган�й справ�, а нам�сник без подальшого сл�дства катував йогоФ. Це було зроблено з тим нам�ром, щоб учн�, наляканн� подальшим розсл�дуванням. Розб�глися. Ця под�я була наст�льки важлива, що Петро Могила був приневолений �хати на сейм � просити в�д польського уряду провного захисту для сво�� школи. Вже тод� Петро Могила, як в�н сам писав, втратив б�льшу частину свого майна. Воно п�шло н а уладження школи й церкви. Його власн�сть � власн�сть печерського монастиря з трудом могли приспорювати доход�в на утримання колег��, тому що вони були спутошен� то наб�гами татарськими, то межиусобицями з козаками. Отже митрополит був приневолений просити допомоги у р�зних братств. Кр�м усього всього, в�н дуже старався, щоб п�дтримати сво� улюблене д�ло. В сво�м духовн�м запов�т�, написаним, швидше за усе, тод�, як в�н чув себе близьким до смерт�, в�н говорить: ЕФВбачаючи, що упадок свято� в�ри в укра�нськ�м народ� походить не з чого �ншого, як з ц�лковито� недостач� осв�ти й науки, дав я об�цянку Богов� мо�му - все сво� майно, що я д�став в�д батьк�в, � все, що не залишилось би тут з доход�в, призбируваних з поручених мен� святих м�сць, з ма�тно-збурених храм�в Божих, з яких залишилися сумн� ру�ни, по чати на засновини шк�л в Ки�в�ФЕ Колег�ю в�н назива� в запов�т� сво�м единственнымъ залогомъ, �, бажаючи Узалишити �� укор�неною в потомственн� временаФ, як посмертний дар в�дпису� �й 81000 польських золотих, ц�лу свою б�бл�отеку, четверту частину свого ср�бла, деяк� ц�нн� реч� �. На в�чний спомин про себе, св�й ср�бний митрополичий хрест � саккос. Визначний пол�тичний � культурний д�яч, меценат, ф�лософ, письменник - таким ув�йшов в нашу �стор�ю Петро Могила. Виснажений хворобою, чекаючи смертно� години в�н складав запов�т. Звичайно ж, основне м�сце в ньому в�дводилося його улюбленому витвору - колег��, що вже за життя митрополита стала називатися Ки�во-Могилянською. Петро Могила помер останнього дня 1646 року, встигнувши навести лад у вс�х сво�х паперах, розпод�лити все, що мав. Це саме той випадок, коли можна сказати: людина п�дготувалася до смерт� � поставила лог�чну крапку в сво�х земних д�янн�х. Тривалий час у Ки�вськ�й академ�� щороку 31 грудня в�дбувалася панахида, на яку збиралося все вище духовенство м�ста. Академ�я свято берегла пам'ять про свого великого благод�йника. Його поховали на вказанному ним самим м�сц� у велик�й печерськ�й церкви б�ля л�вого криласа. В�н запов�в, щоб йому не ставили н�яких монумент�в чи надгробк�в. Пам'ятником Петров� Могил� лишилася славетна академ�я. Тепер треба поставити логичну крапку й зробити деякий висновок. На мою думку, Петро Могила добре розум�в значення духовно� культури в житт� укра�нського народу. Саме завдяки йому був зроблений значний крок у розвитку вищо� осв�ти на Укра�н�. З його �м'ям пов'язане рохгортання системи вищо� та середньо� осв�ти в Укра�н� та Рос��, яка не просто коп�ювала зах�дно�вропейськ� школи, але й могла конкурувати з ними. В�н став фундаментатором � творцем першого в ус�й Сх�дн�й квроп� вищого навчального закладу - Ки�во-Могилянсько� Колег��, що стала попередницею Укра�нсько� академ�� та Ки�вського ун�верситету. Укра�нський народ завжди гаряче п�дтримував свою вищу школу, пов'язуючи з нею велик� спод�вання у боротьб� за незалежн�сть. П�д час визвольно� в�йни, коли вир�шувались � закр�плювались у м�жнародних угодах так� житт�во важлив� для Укра�ни питання, як держава � нац�он�льн� незалежн�сть, свобода в�роспов�дання тощо, ч�льне м�сце серед них в�джводилось Ки�во-Могилянськ�й колег��. В статтях Збор�вського (1649 р.) � Б�лоцерк�вського (1651 р.) договор�в твердилося: УЕКолег�я Ки�вська ма� залишитися при колишн�х правах, зг�дно з старовинними прив�леямиФ. Д�яльн�сть Петра Могили в�д�грала значну роль у розвитку в�тчизняно� осв�ти, науки � культури, сприяла пробудженню св�домост� укра�нського народу, усв�домленню ним сво�� г�дност�.

ВИКОРИСТАНА Л�ТЕРАТУРА:

Олесь Б�лод�д УЗагадка Петра Могили Ки�в, старовина. - 1993 - №3 - С. 5-39 �стор�я Укра�ни в особах �Х-ХV�� ст. - Вид-во Укр., 1993. - 396 с. (С. 255-265) Грушевський М. УЗ �стор�� рел�г�йно� думки на Укра�н�Ф - К., Осв�та, 1992, - С. 94-102 Костомаров М. У�стор�я Укра�ни в житт�писах визначних �� д�яч�вФ. - Льв�в, 1918, - 493 с. К.: Укра�на (репринт) С. 193-234 Хижняк З.�. УКи�во-Могилянська академ�яФ. - 2-е вид., перероб. � доп. - К: Вища школа, 1981 - С. 39-53 Слабошницький М. УЗ голосу нашо� Кл�оФ. - К.: Ф�рма УДов�раФ; 1993. - 225 с.; С. 202-205

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные