Информация о готовой работе
Бесплатная студенческая работ № 6195
Одеса 1999г. УЯ сам прийшов до полтики через сторю, сей шлях вважаю нормальним - тльки вн мусить бути проведений вдповдно широкоЕФ. (М.С.Грушевський)
У багатовковй стор укранського народу серед найпривабливших для суспльно думки дослдникв-аналтикв сторнок - перод укрансько революц Це був справжнй злет торжество нацонального руху, але водночас й глибок розчарування та прикр, нищвн поразки. Але рзн аспекти досвду укрансько революц, та й явище в цлому на сьогодн вивчен достатньо всебчно грунтовно. Бльше того, навть сам термн Уукранська революцяФ надйно закрпився в науковому полтичному лексикон лише з початку 90-рокв, з часу добуття Украною державно незалежност. Вддаючи належне колективнй творчост, колективному розумов, все ж важко заперечувати, що в екстремальних умовах (а так й виникають в революцйн пероди) визначальн мпульси виходять вд найкритичише мислячих ндивдумв, надзвичайно оперативно оволодвають свдомстю мас, перетворюються на хн надбання переконання. Саме такою особистстю в укранськй революц був М.Грушевський. У його працях концентрували- ся попередн досягнення суспльно-полтично думки укранства, уроки вковчного сторичного генезису нац, теоретичн передбачення подальших шляхв розвитку укранського суспльства, вибр найприйнятнших, найперспективнших варантв спрямування визвольного руху, його стратег, форм методв боротьби, лн поведнки в конкретних ситуацях. Тому для осягнення концепц украсько революц за доби Центрально Ради зайве аналзувати вс без винятку полтичн документи. Вони, здебльшого, вторинн в них лише в той чи нший спосб оформлялися де, висновки, настанови, вироблен М, Грушевським. Навть у численних усних друкованих виступах В. Винниченка - людини великого творчого потенцалу, яка не позбавлена полтично амбтност, втлювалися так сам думки М. Грушевського. накше було на пзнших етапах укрансько революц. Наприклад, на концепцю укранського руху, його спрямування прояви за Директор найбльший вплив справляли спочатку В. Винниченко, потм С. Петлюра, але не так визначально, абсолютно як М. Грушевський в перод дяльносг Центрально Ради. 3 кнця 1918 р. особливо яскраво почали виявлятися суперечност всередин укранського руху, його провдних партй, розкол останнх на частини, що сповдували нердко розбжн пдходи до укрансько революц, до ворогв, суперникв, зовншнх факторв. Тому говорити про концепцю укрансько революц як щось цлсне, викнчене, а тим бльше незмнне було б неправомрним. Тут потрбно неухильно дотримуватись принципу сторизму, розглядаючи поетапну еволюцю дей, лозунгв, настанов, прагнень, проникати у внутршню детермновансть тих чи нших ршень, крокв, зумовленсть дй всю сумою факторв, як виявлялись на яксних етапах розвитку укрансько революц, хронологчн меж яких теж, природно, рзн. На жаль, тут не можна обмежитися згадками про низькопробн, малопрофесйн. навть брутальн публцистичн виступи, а й доводиться кон-статувати стрмке наростання клькост солдних за обсягом тиражами видань, науковий рвень яких пдмняться вдвертою значною мрою свдомою полтизованстю проблеми. Щонайменше пд сумнв ставиться як вдповднсть поглядв М.Грушевського завданням сторичного моменту, потребам укранства, так доцльнсть його обрання керманичем Центрально Ради, що було визначальним чинником укрансько революц. Навть сам цей факт квалфкуться як одна з головних причин майбутньо поразки укрансько справи. Обрання Михайла Сергйовича Головою Центрально Ради було, звичайно, визнанням передусм його величезних наукових заслуг, його беззастережного авторитету серед укранства. 1, очевидно, вибр загалом був вдалим. Розмрковуючи рвно через рк над свом життям, над новтнми подями, Михайло Сергйович напише: УЯ сам прийшов до полтики через сторю, сей шлях вважаю нормальним - тльки вн мусить бути проведений вдповдно широко. Звичайно, цитуться лише перша частина наведено думки, хоч не менш знаменна, варта уваги, практичного застосування друга частина - як досить повчальний висновок -- урок видатного вченого, мислителя, що через певн обставини змушений був стати бля державного, полтичного керма крани в розбурханому океан революц. Для теоретичного обгрунтування тогочасного висхдного полтичного курсу М. Грушевський був, мабуть, порвняно з ншими, найбльше пдготовленим. Грунтовне знання ним стор укранського народу, його становища, проблем, нтересв, вражаюча працездатнсть та нш видатн потенцйн науков можливост, явно вирзняли Михайла Сергйовича серед когорти тогочасних дячв, винесених на гребнь потужною революцйною хвилею. якщо недолками кервництва Центрально Ради можна вважати вдсутнсть достатнього полтичного досвду його голови, брак потрбно полтично вол, належно наполегливост, цлеспрямованост, смливост, послдовност, здатност до полтичних маневрувань навть шахрайства (це завжди було певною мрою притаманне професйним полтикам), а натомсть виявлялись надмрн нтелгентнсть академзм, то, певно, перевершити М. С. Грушевського як теоретика укрансько революц навряд чи кому було дано. Тому зовсм невмотивованими несправедливими слд визнати пзнш закиди де-кого з його колег, як вважали, що замсть того, щоб вс сили присвятити справам Центрально Ради, нац народжувано державност, професор-академст безпосередньо на вдповдальних нарадах пописував брошурки, вичитував коректуру версток т, п. Важко взагал на терезах стор визначити, що було для укрансько революц важливше, ефективнше. Проте, незаперечне одне: написан професором М. С. Грушевським твори стали могутньою дейною зброю, оснастили укранський рух конкретною програмою, лозунгами революцйно боротьби, стали осередком концепц укрансько револющ Мж тим, сам Михайло Сергйович в автобографчних спробах дуже скромно оцнював власну роль у тогочасних подях: УПробув я головою Центрально Ради тринадцять мсяцв, до кнця стновання. Тяжке вдповдальне було те становище. Вороги укранства, як давнше пеклом на мене дихали, в свом заслпленню вважали мене автором укранського руху, винахдником укрансько мови, тепер особливо всли на мене своми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згода й мж своми - а так мусло бути в мру того, як приходилось виршувати ржн питання дальшого життя. При тм же, хоч всяку вдповдальнсть валили на мене, в дйсност мав я дуже обмежений вплив то моральний тльки: юридично моя роль була чисто формальна, як голова Центрально Ради я проводив зборами та репрезентував на вн. Ршала у всяких справах бльшсть, а вся екзикутивна власть була в руках Гол. Секретарат Нин важко сказати, чому голова Центрально Ради в автобографчному лист до канадських укранцв, надрукованому в квтн 1920 р. в тижневику УГолос Украни, так применшу свою роль, свою полтичну вагу в подях 1917 р. Де б вн не виступав - в Рад, на рзних представницьких зборах, на з'здах, на мтингах - його сприймали як найвпливовшого укранського дяча. Пд час появи на людях (на трибун, наприклад) та псля виголошених промов йому незмнно влаштовували гучн овац. , очевидно, найбльшою мрою визначали його неперевершений авторитет не так його колишня наукова слава, вмння по-професорськи УтриматиФ в напруз будь-яку аудиторю чи мпозантнсть вигляду, скльки адекватна реакця на поточн под, втлення у виступаx, публкацях, вчинках нтересв широкого укранського загалу. Його позиця, звичайно, визначала спрямовансть змст ухвалюваних документв. Тому-то за весь час снування Центрально Ради жодного разу не виникало питання про можливсть замни М. Грушевського на посту голови, а Всеукранський Конгрес (6-8 квтня 1917 р.) з просто-таки трумфальною одностайнстю обрав його на цей високий пост. Михайлов Сергйовичу навть не дозволили залишити посаду за власним бажанням. Сам вн про це писав так: УВ серпн по пврчнй робот, дуже я просив мене звльнити з того обов'язку, але ржн парт настоювали на тм, що мо уступлен збентежить громадянство, яке й так непокоться трудною сетуацю (саме тод росйський уряд нарушив договр з Ц.Радою в справ Украни). Я через те зставсь вже бльше не пдймав сього питання, щоб Уне бентежитиФ людей, хоч був дуже знесиленийФ. Отож, можна стверджувати, що вплив М, С, Грушевського на Центральну Раду був надзвичайно великий, майже абсолютний. нша справа, що для цього йому нколи не доводилося вдаватися до владних засобв, як застосовуються професйними полтикамиФ. Характерною , очевидно, привабливою особливстю укрансько революц зокрема було те, що на чол опинились справд творч нтелгенти, як здйснювали, так би мовити, УрозумовийФ вплив на под. навть через певний час, у рк свого шстдесятирччя (1926), доповнюючи свою поперед-ню автобографю, Михайло Сергйович з природженою скромнстю писав:УЧотирнадцять мсяцв снування Укр. Центрально Ради (березень 1917- квтень 1918), котро Грушевський був весь час головою, наповнили його час перед усм полтичною роботою, але поруч того вн писав на бжуч полтичн питання, друкуючи статт (спочатку в час УНова РадаФ, потм в УНароднй ВолФ) й окрем брошури (УХто так укранц й чого вони хотять?Ф, У3вдки пшло укранствоФ, УВльна УкранаФ, УЯко ми хочемо автоном федерацФ, УУкранська Центральна Рада унверсалФ), друкував також науково-популярн рч (Всесвтня сторя, кн. 2 3 (цю роботу було розпочато ще в Симбрську Казан -- В.С.), (УПереяславська угода Украни з МосквоюФ), та передруковував сво давнш писання новими виданнями. Робив се не тльки з огляду на вимоги моменту, але для заробтку, бо стратив вс нш джерела свох прибуткв жив виключно лтературним заробтком, бо праця в Ц, Рад някого доходу не давалаФ. Можна зрозумти, чому в 1926 роц вже радянський академк, член презид Академ Наук Радянсько Украни, Михайло Сергйович свдомо УприглушувавФ питання про свою полтичну дяльнсть у 1917-1918 рр., натомсть наголошував начебто на науково-публцистичнй робот. Однак для справи революц, для укрансько справи ця робота була аж няк не другорядною. Згадан брошури, разом в публкацями в перодиц саме склали теоретичну основу, сумарно обгрунтували полтичну концепцю укрансько революц. Останнм часом ц публкац стали доступними широким читацьким колам завдякм передруку х у документальнй збрц УВеликий Укранець. Матерали з життя та дяльност М.С ГрушевськогоФ. (К., УВеселкаФ, 1992). Протягом першого мсяця перебування в Укран Михайло Сергйович зосередив увагу на закономрностях укранського руху псля повалення самодержавства, на аналз перших його конкретних крокв документв, на популяризац ршень Всеукранського контресу 6-8 квтня 1917 р. на з'ясуванн потреб нацонально роботи в органзацйнй, полтичнй лтературнй галузях. Вн видрукував цикл статей у газет УНова РадаФ, як невдовз об'днав у брошуру УВльна УкранаФ. Ц питання, як становили нтерес для широкого загалу сам-собою, несли досить високе смислове, а в той час - дейно-полтичне навантаження. Саме через т чи нш вдповд на них зумовлювались пдходи до тогочасного стану суспльного розвитку, до формулювання конкретних завдань перед рухом, який, як будь-яке масштабне явище в стор, включав в себе поряд з елементом усвдомлено д величезний вдсоток стихйност. п намагались ввести в певне дейне органзацйне русло, дати й чтку платформу, програму боротьби. Досить детально Михайло Сергйович окреслив основн риси ладу, до якого мають прагнути укранц. У брошур У3вдки пшло укранство до чого воно йдеФ голова Центрально Ради окремо ( бльш грунтовно) зупиняться на сторичнй аргументац права укранцв на власну державнсть найголовншому тогочасному домаганн - широкй нацонально-територальнй автоном у феде-ративнй демократичнй Росйськй республц. А в наступнй прац УЯко ми хочемо автоном федерацФ М.Грушевський зосередився на докладному з'ясуванн питань про характер нацонально-державного утворення, до якого прагнуть укранц, про його параметри прерогативи, про сутнсть стосункв з ншими суб'ктами багатонацонально держави та принципи розбудови. М. Грушевський вважав надзвичайно важливим розвивати нацональну свдомсть народу, одним з виршальних чинникв яко була сторична пам'ять. вн, не покладаючи рук, працював над тим, щоб випускати нов й нов книги брошури з популярним викладом принциповою полтичною оцнкою минулого укранського народу. Пдготовку, видання, перевидання, поширення таких творв Голова Центрально Ради розглядав як полтичне завдання першочергово ваги. У 1917 вн випустив книгу У3 полтичного життя старо Украни, Розвдки, статт, промовиФ. До не ввйшли прац вченого з укрансько стор Х-ХУ столть, видрукован свого часу в У3аписках наукового товариства м. Т.ШевченкаФ УЛтературно-науковому вснику (1891-1912 рр.). Зверта на себе увагу проблематика вдбраних розвдок. Поряд з двома статтями про ранн пероди укранства (УГромадський рух на Вкран-Руси в ХП вцФ УГалицьке боярство ХП-ХШ в.Ф) автор вмстив у книгу матерали про т полтичн моменти, як в попередн часи та й в 1917 р. поставали в громадськй свдомост як найбльш суперечлив: УХмельницький ХмельнищинаФ, У250 лтФ (до роковин приднання Украни до Московського царства), УБогданов роковиниФ, УВиговський МазепаФ, УШведсько-укранський союз 1708 р.Ф, УМазепинствоФ УБогданвствоФ. У грудн 1917 р, друкувалася збрка У3 старого й нового. Статт, промови, замткиФ, до яко ввйшли матерали УБайда Вишневецький в поез й сторФ, УУкранський рух на схдФ, УВихрест ОлександрФ, УБарська шляхтаФ, УКапнист в БерлнФ, УМазепинець 1820 роквФ, УПро що мряли наш дтиФ та н, Невдовз мала вийти в свт книга УПд хмарою стоячою. 3 укранського життяФ. Тод ж автор готував до друку ще дв книги. Перша - У3 стор укранознавства нацонального усвдомлення (Укранознавство ХХ в. Укранська сторографя М. Костомаров, В. Антонович, Ол.Лазаревський й н.)Ф. Друга -- УРозвдки й причини до укрансько сторФ (Вступний виклад з стор Украни. Звичайна схема Уруско сторФ. Етнографчн категор. Спрн питання старорусько етнограф. Нов спроби конструкц початкв слов'янського й укранського життя. Анти й ин.)". Це була перша частина задумано публкац. Спроектував автор другу частину останнього твору, де мав намр вмстити дослдження У3венигород галицький. Волинська справа 1098-1102. Хронологя галицько-волинсько лтописи. Чи мамо грамоти кн. Льва й ин.Ф. Крм того, М. Грушевський у кожнй черговй публкац анонсував сво численн сторичн твори, як були видрукован в попередн роки ще пе-ребували у книжкових сховищах. Нарешт, М.Грушевський планував видати брошуру УНовий лад УкраниФ, в якй хотв показати Уяк мае уложитися нове життя Украни й вдносини до центральних органв Росйсько республкиФ. Невтомний вчений, публкатор, Голова Центрально Ради працював над наболлими проблемами Украни з велетенським завзяттям. У 1918 р. М. Грушевський пдготував до нового видання Улюстровану сторю УкраниФ, доповнивши аналзом подй аж до кнця квтня 1918 р. Можна, очевидно, помтити, що останн вдтинки украсько стор вдтворено дещо схематично, але цьому й цлком зрозумл пояснення: над науковим пдходом превалював полтичний, а сторичнмй матерал (часу на збр якого, природно, бракувало) ще раз слугував аргументам для продовження деологчно полемки. 3 цього погляду Улюстрована сторя УкраниФ (1919 р, видання) теж дуже важлива для розумння ряду важливих аспектв концепц укрансько революц, особливо таких, як причини, розстановка сил, тощо. Отже, уже наведений короткий огляд зробленого М. Грушевським у 1917-1918 рр. да змогу дйти цлком певного висновку про те, що передусм у його уяв оформилася та модель розвитку подй, реалзаця яко мала привести до бажано стратегчно мети. Ще бльшою мрою у цьому перекону грунтовний, змстовний аналз праць М. Грушевського, як в сум дають досить чтк й виважен висновки про причини укрансько революц, масовсть, глибиннсть, про характер мету революц, шляхи засоби досягнення запрограмованих завдань, про розстановку сил, рушв, суперникв ворогв революц. Отож, очевидно, що в концепц, розробленй М, Грушевським, укранська революця визначалась за характером нацонально-демократичною, органчно поднувала завдання нацонального вдродження державотворення та необхднсть соцальних зрушень в нтересах широких мас укранства (демократизацю в найглибшому сутнсному втленн). Кервники революц мали на мет забезпечити вс можливост для повнокровного розвитку укранського народу, для вльно ефективно життдяльност кожного його ндивда. Отже, для М. Грушевського безкласовсть (або ж брак класово розвиненост, стратифкац) укрансько нац зумовлювала висновки щодо обов'язкозо необхдност об'днати зусилля рзних, незалежно вд нацональних ознак, верств населення для досягнення стратегчно мети ук-рансько революц - всеосяжного нацонального вдродження. Укранська ж революця уявлялась достоту демократичною, понад те - соцалстичною за змстом за орнтацями та деалами. Отож, вс пдстави стверджувати, що справжнм деологом укрансько революц, творцем концепц став Михайло Сергйович Грушевський. Саме його прац мстять найголовнш, найвагомш елементи платформи укранського нацонально-визвольного руху, нацонального державотворення, нацонального вдродження в цлому. Вироблена М.Грушевським концепця, сформульован на основ пдходи лозунги дейно наповнювали укранський рух, сприяли визначенню полтичних орнтирв, перетворенню х у суспльну практику.
Вы можете приобрести готовую работу
Альтернатива - заказ совершенно новой работы?
Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные