Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 5884

ВСТУП сторя укрансько лтератури двадцятого столття майже не дослджена.. Окрм того, що укранська лтература розвивалася на територ Украни, багато письменникв творили за межами батьквщини. мена цих патротв повертаються на рдну землю, а спввтчизники дзнаються про них лише зараз. Уласа Самчука називали лтописцем свого часу свого народу. Вн з юнацьких лт був вдрваний вд материнського лона, опинившись поза межами рдного краю. На чужих землях письменник набагато глибше болючше вдчував переживав трагед братв сестер з Украни. Улас Самчук - це видатна постать у нашй лтератур, збагнути можна лише тод, коли видати його багатотомник. Ми можемо ознайомитися з мзером, який залишив по соб письменник: журнал УДзвнФ з оповдання Уласа Самчука УВднайдений райФ, у тому ж 1991 роц повсть УМаряФ, видрукована УУкранським письменникомФ у 1991 роц, журналом УДнпроФ у 1991 роц, опублковано другий том епопе УВолиньФ. Окремим виданням у видавництв УДнпроФ в 1993 роц вийшла трилогя УВолиньФ, а журнал УДзвн опублкував спогади письменника УНа блому конФ /№1-3, 1993р./. той же таки УДзвнФ через рк продарував нам ще одн спогади Уласа Самчука УНа кон ворономуФ /№6-8, 1994р./, а у 1995 роц - УЗаписки на бгуФ /№4-7/. У 1994 роц УУкранський письменникФ видав роман Уласа Самчука УЧого не готь огоньФ. Звичайно, ще фонд залу укранки у Центрально Нацонально Бблотеки м.В.Вернадського,але нажаль, в нй нема повного збрання творв Уласа Самчука. Доля Уласа Самчука типова для укранського письмменника-емранта. Талант Самчука, багаторчна праця на лтературному пол, бльш нж десяток видрукованих творв за кордоном невдомсть в Укран.

Улас Олексйович Самчук народився у сел Дермань, у Волинськй област. Його батьки були селянами. Тяжко та виснажливо працювали бля земл та славного господарства. Вони передавали свом дтям любов до життя прац. Бажання вирватися з соцально обмеженого, окупованого суспльства привело молодого жовняра (вояку) польського вйська до дезертирства у Нмеччину. Це сталося у 1927 роц. Почалися скитання молодого хлопця з Волин по закордонних землях. Куди б не закинула доля Уласа, головною темою його творчост була рдна земля та брати й сестри з Украни. Усе свдоме життя письменник ставив перед собою завдання бути лтописцем укранського народу, того часу, який сам бачив, переживав. Публцистика Уласа Самчука - це спогади, статт, фейлетони, нариси, подорожн нотатки. А Власенко-Бойцун називав так пероди публцистично дяльност автора УВолинФ: вонний 1938-1944 - репортерська, редакцйна дяльнсть - повонний, який длиться на два часов вдтнки: 1945-1948 - деологчно-програмова публцистика МУРвського пероду: оснь 1948 - до кнця життя - публцистика УканадськогоФ пероду. З 1938 року Улас Самчук почав працювати як публцист. Завдяки йому, свт дзнався про герочну боротьбу укранцв Закарпаття за незалежну укранську державу. У 1939 роц, псля розгрому Карпатсько Сч молодий публцист повертаться до Праги. Звдти вн у 1940 роц пережджа до Кракова з похдними групами ОУН у липн 1941 року - на Украну. По призд до Рвного, Улас Самчук став редактором газети УВолиньФ. нцатором цього видання був Степан Скрипник (згодом Патрарх УАПЦ Мстислав). УПерша справжня газета на територ окуповано Украни, видана незалежними силами засобамиФ почала свй шлях до людей 1 вересня 1941 року. У... насторожен, хвилююч дн виняткового в стор свту часу. Бля нас в нас руни... Ми розбит, розкидан, приголомшен... хотлося б, щоб газета була максимально своя, не лише мовою, а й змстом... Стльки рокв казьонщини, штамповано балаканини, сро пропаганди, нещиров патетики. раптом щось нше, безпосередн, щире, кольоритне. Все, що ми писали, - писали вд глибини серця глибини потреби, читач це одразу вдчувавФ3. У виданн вмщувалася офцйна нмецька хронка, бо нмц забороняли писати про укранську державнсть, мжпартйн (мж ОУН-мельниквцями ОУН-бендервцями) справи. Газета не могла проводити незалежну вд окупацйно влади лню, в нй залишались теми налагодження господарського культурного життя, а головне - Упднесення рвня свдомст - нтелектуально, культурно, полтичноФ3. Перший номер УВолинФ: передовиця УЗа мужню дйснстьФ, репортаж УСян!Ф стаття УЗавойовуймо мстаФ Уласа Самчука, люстроване есе Нла Хосевича УПро графкуФ, розвдка Юря Шумовського УПро охорону мистецтва й памТятокФ, вддл Демо-Довгопльського УФзичне вихованняФ, дописи, огляд, нформаця, хронка. Тираж газети був 12 тисяч екземплярв. пх розбирали прямо на вулицях. Протягом двох з половиною рокв снування було випущено бльше нж 7 млн. примрникв. Перодичнсть з жовтня мсяця - 2 примрники на тиждень, середнй тираж - 30 тисяч, максимальний (у счн 1942 року) - 60 тисяч. Щоб зрозумти значення УВолинФ для окуповано Украни, досить лише прочитати назви статей (УКивФ, УШевченкоФ, УСвдомо житиФ,УБльше нцативиФ, УВйна миФ, УВимоги твердого часуФ, УЯсно й одвертоФ). Ось клька уривкв з них: УНаша цль дуже виразна. Витримати морально, не випустити з нцативи у справах, як торкаються нас безпосередньо...Ф УРозбудова Украни й органзаця укранського народу - ось основне гасло нашого часу... праця, солдарна, творча, будуюча органзуюча праця. Праця всього народу, праця кожно творчо одиницФ (УЗа мужню дйснстьФ Волинь. 1941.-1 вересня). УХто ми? Нард чи чернь? Наця чи маса?.. Органзована, свдома, вигранена збрна одиниця чи юрба безТязиких безликих постатей? В наш час стаття вража гострою тематикою, вмнням не тльки означити проблему, а й проаналзувати , вказати на причини можлив шляхи розвТязання та блискучою стилстикою. Все це мститься у якйсь сотн рядкв. Хто так укранц? Вдповсти однозначно на це питання без вагання не можна. Неможна впевнено сказати, що ми - народ, величезна частина населення, особливо мського, не розмовля укранською мовою, нацональн почуття, нацональн святин для них чуж. Найбльше це стосуться молод. Засилля на телебаченн чужоземно музики, фльмв, не кращим чином позначаються на свдомост. Молод не прививаться любов до власно держави, культури. Деяка молодь не зна сво стор не може вдповсти на питання УХто були х предки?Ф. УПочувати себе людиною, почувати себе тим, як ще колись казали, першим творнням найбльшого творця, почувати себе свдомим у всх свох вчинках та поступованнях - ось основна заповдь людини... Зламати цю заповдь - значить зламати основний стрижень буття, що значить перекреслити сво моральне обличчяФ4. Не можна не погодитися з автором. Справд, почуття власно гдност може спонукати до самозахисту пдвести людину крану з колн. Людина буде здатна захистити свою родину, сво земл. Бо саме людина основою життя вд того, якою виховають, залежить яким буде подальше життя. Скльки б ми не проголошували будь-який клас гегемоном, яких би пльг йому не надавали, але що вн Ускладаться з юрби бандитв чи людського шумовиння... - вн сам по соб не ма найменшо вартостФ4. Без людсько нацонально свдомост людина не може творити, дяти, ти на подвиг, Уне може мати морального хребта, не може бути повним характеромФ4. Саме тому, пдкреслю Улас Самчук, нищення нацонально свдомост було першим завданням будь-як влади, яка приходила на Украну. Духовне насильство стало особливо тотальним за бльшовикв: не тльки вказувалось, що робити, як робити, не тльки навТязувались чуж оцнки, навть Ут чи нш лтери казали вимовляти так, як хочуть вони4. Саме тому стали ми не неробом, а черню, Убезликою, безТязиковою юрбоюФ. Тому нацональний нглзм, почуття меншовартост - це Уперше основне зло, яке треба вирвати з коренем!Ф. Вчитавшись в слова великого укранця, вдчувши хнй бль внутршнй запал, задумашся, наскльки актуально вони звучать зараз. запитуш себе: то хто ж ми сьогодн - нард чи чернь? У...не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, як книжки чита. Не все одно, якими менами назван вулиц наших мст, не все одна, чи домнуючим для нас Шевченко чи Пушкн. Не все одно, як це часто доводиться чути, яке наше вдношення до росйсько лтератури. Н! Це не все оджно... А коли все одно, то це значить, що все одно для нас, хто ми сам! Це значить, що ми не нард, не якась спльна сторична збрна сила, а невиразна юрба, сра маса, вчно принижена без всяких деалв черньФ4. Тема укранського села - це важлива проблема, яку пднмав письменник у свох статтях. УНалежу до тих - казав Улас Самчук - що нколи не були насичен селом. Належу до тих, що де б вони не були - в Берлн, Париж, Рим- скрзь завжди так чи накше згадали про наше селоФ (УСело, де серце вдпочинеФ). Саме це, на його думку, гра визначальну роль у збереженн укрансько дентичност, культури, самобутност. Через вивчення використання прадавнх традицй, морально-естетичних основ лежить шлях до вдосконадення людини. Замкнутсть людини лише у сльському простор неминуче призведе до вдчуження вд мста. Свордна культура, психологя сльсько людини вддаля вд мста, де з розвитком цивлзац все бльше концентруться нтелектуальний потенцал нац. УМсто - це розум народу той розум ма бути наш... Передовсм мусимо завоювати й психологчно освоти наше мстоФ (УЗавойовуймо мстаФ Волинь.-1941р.-1 вересня). Так через усвдомлення нерозривност, духовно дност, з мсцем, де ти народився, з селом, де ти вирс, до усвдомлення необхдност вживання в ширший простр, до усвдомлення широкого всеохоплюючого поняття УБатьквщинаФ веде свого читача Улас Самчук. УВищим, незмнним нейсвятшим в житт кожно без винятку людини Батьквщина... Чи мамо Батьквщину ми? Укранц? Чи чумо ? Чи розуммо? Не завжди! Це основа то розгубленост, в яку попали безлч синв якраз нашо Батьквщини. Бо хто ма Батьквщину, хто чу , любить, той ма для чого жити... Жити для Батьквщини - це значить жити для себе, для свох предкв нащадквФ (УСвдомо житиФ Волинь.-1941р.-16 листопада). Роздумами про рдну землю Уласа Самчука наповнив всю свою творчсть. У 1941 роц, через 14 рокв псля свого добровльного самовигнання, письменник, ступив на землю предкв. УПостають в уяв батьки, дм, рд, у цй земл х дух, а тим самим мо корння, мй дух... Це та точка планети, що дала мен перше опертя з емброну мо матер мого батька, з атома х духа тла... саме тому ця точка планети для мене така дорогаФ. Культура рдного краю, повТязувала письменника з рдною землею. УЗапоржжя мало для мене також велике чуттве, емоцйне значення, воно було повТязане з великою сторю, про нього було багато легенд та переказв, його предки походили з запоржцв ... Бухали, Белаби, Середи та мо Гупи здавалися мен ншими вд решти наших селянФ. , нарешт, люди: Упримно радсно бути в такому товариств, це ж бо все УгероФ мох писань, найближч стражи роду. Дермань та його Запоржжя завжди тримали мене при житт, наповняли мене надю, коли я буваю мж цими людьми, здаться, що я в якйсь старовиннй, барвистй легенд, переповнений чудодйними пригодами, мов би з оповдань ОдссеяФ. Результатом поздки Уласа Самчука, восени 1941 року до Кива, став репортаж УКрзь бурю снгФ. Побачене описане можна висловити одним словом - спустошенсть. Спустошен поля села, спустошений Житомир, Упдстрелений, спаралзований, трагчнийФ Кив, спустошен душ людей. У...найкращим покажчиком настрою й свдомост населення мова. Яку мову ви чуте на вулицях Кива? Росйську. Скрзь завжди, за малими розумться винятками...Ф (УКрзь бурю снгФ Волинь.-1941р.-18 грудня). УДенацоналзаця - страшна виразка, - написав письменник псля вйни. - Вона розТда не лише мову. Вона паралзу саму субстанцю людини: свдомсть. А без свдомост це лише порожня форма, без змстуФ. Одню з центральних тем УВолинФ була турбота про людину, бй за укранську людину. Письменник звертався, просив, закликав: УГерочна молодь! Коли ти й надал будеш лише шити мазепинки та носити жовтосин стрчки... нколи не бачити тоб Украни тако, яко би ти хотла, герозм нашо доби - це праця. Чорна й бла. Мозку й рукФ. Зараз, в наш не простий час становлення молодо держави Украни, не зайвим було б послухати пройнятися цими словами нашй молод почати самй будувати власну державу, власний добробут у свому дом. Статт Уласа Самчука будили приспану нацональну свдомсть сторичну памТять, вселяли вру у власн сили,: У... врмо! О, як треба врити! Як багато ври мусить вмстити в соб наша наболла душаФ (УСлово письменникаФ//Волинь.-1942р.-7 счня). У...Будьмо! Бо ми були бути хочемо! Будьмо!, бо найвища воля поставила нас на сторож нашо вчности, як живого непдкупного свдкаФ (УШевченкоФ//Волинь.-1942р.-8 березня). У... видержати, не пднести догори рук, не здатися не впасти... сторя, яку звемо свою, кожною... сторнкою пдтверджу нам одну дуже важливу стину: ще нколи не сталося так, щоб хтось нас скреслив... Народ Украни був, вчно буде!Ф. Створються нова сторнка стор. На мап квропи закреслються новий простр пд назвою Украна... Вд нашого хотння нашо вол у великй мр залежить доля нашо батьквщини. У...Н. не все одно, як коли треба прислухатися до думки укранського народу. Не все одно, як хто з ним поводиться. Не все одно, бути з ним у приязн, чи оголосити йому вйну. Бо Укранський Народ, як вс решта народв нашого континенту ма свою гордсть, ма сво життв потреби. горе тим, як хочуть х так чи накше заперечити...Так було, так так буде...Ф (УТак було - так буде!Ф//Волинь.-1942р.-22 березня). Статтю Утак було - так буде!Ф найуважнше прочитали зрозумли сво, укранц, але т, для яких слово УУкранаФ було чужим ворожим. Саме за х доносом, хоча стаття пройшла цензуру, у тих номерах, як не були забран з редакц, замнено на ншу, а Уласа Самчука було заарештовано. Свдчення, допити, мсяць тюрми. Письменника амнстують, але за умови спвпрац у Нмецькому Пресовому Бюро (ДПБ). Ця спвпраця передбачала не менше двох дописв неполтичного змсту щотижнево. Тема обиралася самостйно. Вибирати чи вдмовлятися не випадало.,- поряд з деякими ншими часописами (УУкранське словоФ//Кив, редактор .Рогач; УЛтавриФ Кив, редактор Олена Телга; УУкранський засвФ Харкв, редактори В.Домонтович Петров в перший перод свого снування оснь 1941-весна 1942рр.) важливим фактором нацонально свдомост населення Украни, обТктивно готуючи рунт для збройно боротьби в кра за незалежнсть укрансько держави в рамках УПАФ. Газета снувала до початку 1944 року. Вона все бльше бльше ставала рупором нмецько адмнстрац. В тих умовах - по-ншому й бути не могло. Свй вдхд вд Уново УВолинФ письменник сприйняв з полегшенням. Восени 1942 року Улас Самчук вдруге похав на схдну Украну. Враження про цю поздку письменник висловив такими словами У... Все, все без винятку з червоточею, облзле, вилиняне, почорнле... так ж люди, з х нечистою, зпсованою росйщиною... (УЗаславський всникФ//Кременчук.-1942 р.-13 вересня) . УКожний предмет... Все те так недороблен, приблизн, маловартсн реч, як моя пренавна, добряча нтернацоналка Нна, як безлч нших на цй земл Утоваришв товаришокФ. Людина нелюдина... Предмет непредмет. Будинок не-будинок. Мова не-мова. Життя не життя...Ф (УТовариш НнаФ//Волинь.-1942р.-16 вересня). Фейлетони Уласа Самчука,- як пише А.Василенко-Бойцун,- були не розваговим матералом, але радше невдрадним болючим ствердженням матерального духовного спустошення, заподяного комунстичним терором..., УголосннямФ над зруйнованою укранською мовою, землею, де кожний дм кожна вулиця свдчать про жорстоку довгу окупацю, голосним риданням над вбогою укранською людиною, зведеною до рол раба на власнй землФ. Останнм з вонних репортажв став репортаж УКолеса мусять крутитисяФ. Вн був написаний на основ вражень вд поздки на Захд у липн 1943 року. На вдмну вд попереднх, вн нагаду радше протокольний звт, анж розповдь про побачене пережите. УЗагалом,- як пдрахував А.ЖивТюк,- вонний доробок Уласа Самчука, - це 78 матералв: 30% передовиць, 4 нарисов матерали, 40 нших (статт, реценз, замтки, фейлетони), 4 уривки з художнх творвФ. То було за словами к.Маланюка,- Удине живе словоФ. Поздка по схднй Укран дала письменников матерал для написання друго частини УОстуФ - роману УТемнотаФ. До репортажв А.Власенко-Бойцун зарахову щоденников записи, зроблен 1945 роц в Нмеччини видан у 1954 роц в Буенос-Айрес окремою книжкою пд назвою УПсть по дванадцятй. Записки на бгуФ. Композицйно - це пТять окремих роздлв, сюжетна-сторя вткачв вд Урадянського раюФ, куди х силомць хотли вивезти УвизволителФ квропи. Письменник длиться враженнями вд побаченого за останн вонн перш повонн дн в Нмеччин. Його вража зустрч з ншим свтом, який прийшов у квропу в образ американського солдата. Вся книга - це роздуми над минулим, сучасним майбутнм укранцв, над феноменом укрансько людини, позитивами негативами характеру. 1945 рк. Рздво. Ууся соборна Украна над нами, мж нами повно стор, чумо вчнсть, згадумо Христа, ступамо через меж добра зла, переживамо Унову УквропуФ в фнал, саме в тому УпТять по дванадцятйФ, коли то за словами вождя, мав би наступити остаточний присудФ. 20 липня. УБути в цей час укранцем не легко, але я гордий, що ми несемо це одозне мТя з такою переконаною самозрозумлстю. Люди не хочуть скоритися перед злобою неправдоюФ. 7 счня. УТреба лише дивуватися сил, незламност, витривалост людин нашо народност, що нде нколи не тратить ан мужност, ан надФ. Але сила ця щоразу ударяться об ншу силу: ндивдуалзм, породжену почуттям меншовартост укрансько людини. 25 лютого. Наш полтики тут... пх сковують... комплекси почуття ндност, х парт, х замкненсть у соб...Поки не виготься наша людина з цього стенозу, все дармаФ. Туга за батьквщиною, розумння неможливост повернення породжували роздуми про сутнсть бльшовизму як основно причини усх бд нещасть. 4 березня. УЗнайти дефнцю бльшовицького голого терору... це навть не терор. Головне, що це не видумана, а стихйна... Росян будуть завжди боятися, як боялися татар, монголв, Чнгсхана, Атили...Ф. 26 квтня. УБухенвальд... В Бухенвальд, що став совтським табором, багато розстрлюють невиннихФ. 14 квтня. УНад деякими будвлями гордо й демонстративно повисли х (комунств х симпатикв - А.Ф.) найдовш червон полотнища, живцем перероблен з готових гтлервських. Тльки замсть такого зреста пишажться серп молотФ. Символчна деталь, яка розкрива глибинну спордненсть нацизму бльшовизму, як використання Бухенвальду в якост уже радянського табору, як людоловства ХХ столття - насильна репартаця. Люди викидалися з вкон, вшались, ладн були зарубати сам себе, аби тльки не справд слпе знаряддя чужо вол. Промовним пдтвердженням цього занотована письменником розмова з радянським офцером. 31 липня. Ви ось силуте нас туди хати. Французи, талйц, норвежц, вс, вс, що не належать до совтв, сам з ентузазмом вертаються додому, лише ми, лише вс т, що пд вами, пд руськими,- поляками, балтйц, югослави, лише ми гнимо ось у цих таборах, але скорше ми тут умремо, нж повернемось до вас на повльне, в муках, умирання. Невже ви цього не розумте. - Да. Вжу... Ви наш враг... то злосний. Нчево. Всьо равно забром. Всх забрьом спрашвать не станмФ. Хворий час, хворе повтря, хворе сонце, земля у пропасниц. Живемо, але у порожнеч по нерцФ, - таку характеристику часов, свдком якого вн був, да Улас Самчук 10 березня 20 липня. А 10 червня запису: УХвора епоха породила хворих людей. Наш вк породив страх перед свою Батьквщиною, перед державою. Страх замнив авторирет владу. Страх ста на мсце гдност свободи. Бомося бути громадянами СРСР. Бути безмовною, безправною, пониженою, гнаною стотою. Бомося беззаконня свавол... не бомося смерти. Бомося повльного, у муках душ тла конанняФ. Але тут письменник прагне залишатися врним правд. Вн розмркову над природою, вн вбача його причину не тльки у дйсному стан речей, а й у вихованн, у минулому укрансько людини, навть у генетичнй спадщин, коли страх ста невдТмною рисою нацонального характеру. все ж реальна загроза Удуш тла конанняФ змушу шукати рятунку. Дилема чтка однозначна: У...або ж то схд - Сибр, каторга, смерть, або ж то захд: окен, Америка, ЖиттяФ. Отже, знову на Захд... З собою вони брали лише вру, надю, гордсть незламну волю. Вру, що Украна, де альфою омегою дяння страх, де плеканням цього почуття займаться найбльша в свт державна установа, така крана пожира себе й не вистане сили вирватися з обймв власного маразмуФ. Вру в непереможнсть людського духу: У...свт святку УмирФ ...Нби мир. Для нас же вчне скитання. Нас будуть дал гнати, ловити, нищити... Але ось ми все-таки живемо. Наперекр усм всьомуФ. Надю: У...майбутн зрозум нас вддасть нам належнеФ. Гордсть : У...тужимо... За рдними людьми, могилами, небом... боремось. любимо життя. горд, що належимо до поколння борцв, що не коримось переваз чужо фзично сили. Що й не скоримосьФ. Волю як Усаме стотне людини: УГеть доктрин! Не слова, а дла вимагамоФ людино, будь людиною!Ф. УКожний час, кожна доба, навть кожне поколння коли хоче жити буттям власного вияву, мусить спромогтися на сво питоме мислення дянняФ. УБез свободи, як без повтря, не може людина снувати... свобода - елемент людини майбутньогоФ. УБоротися з Правдою найневдячнше заняттяФ. На меж другого сходу в чужий свт, Улас Самчук ще раз оглядаться на сво минуле, дивиться на сво сучасне - зазира в майбутн. в котре вдчува нерозривний звТязок з рдною землею, з свтом, з людьми. Псля цього вн напише: УЛюблю цих мох землякв, що йдуть у широкий свт, радю, що доля звТязала мене з ними. Що ми болмо, що ми тшимось, що ми боремось... Хочу бути свдком х буття, щоб х стопи не затерлися на цй земл, щоб х дух не розвявся в час простор. О, як хотлося б знайти в соб силу сказати про це бльше! Бблю б дати! Книгу сходу! Слово б пророче мць ври та над! знайти тамницю рушйних сил, що керують долею крани, з яко приходимо!Ф. деологчно-програмов статт Уласа Самчука А.Власенко-Бойцун вдносить до Умурвського перодуФ. Вн вважа х Уодним з найцннших Самчукових вкладв у публцистикуФ. Загалом було написано 8 статей. Тематично вс вони повТязан мж собою. Це плани пдсумки роботи МУРу, пропаганда заклики до дност, визначення основних засад дяльност обТднання, засудження групвщини, деологчно нетерпимост. УНашим святим невдкладним обовТязком було, завжди буде возвеличити утвердити наш народ живим словом у родин нших народв свту... Нищення трива дал. Не знамо, як довго воно потрива, але як би воно не було, ми були, ми ми будемо... Чумося мцними, вримо врити будемо,Ф - писав Улас Самчук у передмов до другого числа УЛтературного зошитаФ. УФормумось у нацю. Вичувамо вивершення укрансько духовности. Перод розгортання крил за нами. Передчувамо простр, що манить до великого старту. Бути буттям людини, що чу пд собою форму планети,- це значить бути укранцемФ. Як в статтях УВолинськогоФ пероду, вдчуваться турбота про те, щоб укранц зайняли достойне мсце у свт: У...нас не пускають у свт не тому, що ми не мамо чого свтов сказати, а тому... що свт не хоче УображатиФ тих, що нас поневолюютьФ. У шлях до цього насамперед - лише! - через велику внутршню роботу, переборення ндивдуалзму, групвщини. - Нам треба конечно мислити, виробляти, узгднювати та усвдомлювати самих себе, сво духовн можливост...Ф. УШлях в Украну не короткий, не прямий не легкий... Вн просту також через наш душ, через наш серця, наш нерви, наш розум. Розбудова нас самих, нашого духовного ства нашого характеру - це розбудова УкраниФ. У...вдчувати себе в час простор, бути свдомо сторичною функцю нашого свтуФ. УПерод дискус за нами. Перед нами перод дФ. Саме в цей перод Улас Самчук формулю свою вимогу синтезу мислення, сприйняття свту як основи д: УНадходить час, коли ми мусимо стати громадянами, членами суспльства, членами нац, поврити в себе як у живу дйснсть... Вс ми сьогодн однаков нацоналсти...Ф. У Канад Улас Самчук ста одним з спвзасновникв часопису УНаш вкФ, мистецького обТднання укранських письменникв УСловоФ Свй невеликий спадок - 50 тис. доларв, вн переда на видання чергового числа збрника цього обТднання. Письменник бере активну участь у згрупуванн волинян США Канади, дяльност товариства УВолиньФ, нституту Дослдв Волин. Вн допомага вдродженню давнх звичав обрядв, поширенню х серед молод, утвердженню думки про самобутнсть укрансько культури. Письменник допомага збирати кошти на видання книг про сторю Волин праць вана Огнка, Степана Кидимника. До 50-рччя капели бандуриств м.Тараса Шевченка уклада лтопис, пише роздл до книги про кобзарство Украни. Публкац Уласа Самчука зТявляються в газет УСвободаФ, альманас УСловоФ, УЛтопис ВолинФ. Вн вида, окрм згадуваних, книги, як стоять Уна меж мемуарних публцистичних жанрвФ - УНа блому конФ (Вннпег - 1956р.), УНа кон ворономуФ (Вннпег - 1975р.), УПланета Д-ПФ (Вннпег - 1979р). За неповними пдрахунками А.Василенко-Бойцун, журналстська мемуарна творчсть Уласа Самчука - це 112 дописв статей. мають рацю дослдники, як стверджують, що Убез не критика його творчост була б неповна неточнаФ, Унеповним неточним ... був би увесь перод новтньо укрансько стор.

Список використаних джерел: Пнчук С. УУлас СамчукФ // Волинь - 1991р., №1, стор.67-72 УНа блому конФ /Спомини враження видатного укранського письменника . // Молода Волинь. - 1991р. - 6,13,20,27 грудня 1992р./ Пнчук С. УСхд-Захд Уласа СамчукаФ // Голос Украни - 1991 р. - 28 грудня (№249) - стор. 12. Курдук . УПовернення Уласа СамчукаФ // Вст Рвенщини - 1991 р. - 23 листки. Зозуляк к УКуди тече та рчка...Ф (Про письменника У. Самчука) // Вльне життя. - 1991р. - 20 лист. ГромТяк Р. УЗ врою в майбутн нацФ (До 90-рччя вд дня народження укранського письменника Уласа Самчука) // Вльне життя - 1995р. - 21 лютого. Бухало Г. УУлас Самчук про ДерманьФ // Червоний прапор - 1991р. - 13 грудня. Горец М. УУлас Самчук ЗакарпаттяФ // Вльне життя. - 1995р. - 10 березня. Бачинський К. УПовернення на землю предквФ (До 90-лття Уласа Самчука)// Просвта - 1995рАйрес Божук Г. УГромадсько-полтична дяльнсть Уласа Самчука в Карпатськй УкранФ // Вльне життя. - 1995р. - №10, 9 березня, стор. 12. Бачинська К. У...Врю у сплюгавлену Украну: будучнстьФ // За вльну Украну. - 1995р. - 3 березня. Жулинський М. УЯ був повний УкраноюФ // Лтературна Украна. - 1995р. - 30 березня. Бабй С. УДермань, дорога до СамчукаФ // Дзвн. - 1995р. - №1, стор. 105-107. Палй Д. УУлас Самчук незалежнсть УкраниФ // Освта - 1995р. -- №9-10, стор. 7. Кирилюк В. УСпадщина Уласа Самчука в УкранФ // Лтературна Украна - 1994р. - 1 грудня, стор. 6. Нитченко Д. УВидатний прозак Улас СамчукФ (1905-1987) // Березль - 1998р, - № 7-8, стор. 79-85. ЖивТюк А. УДерманськ обереги Уласа СамчукаФ // Слово час. - 1993р - №8, стор. 81-82. Пнчук С. УДв епохи Уласа СамчукаФ // Втчизна - 1993р. - №11-12, стор. 141-146. Шевчук В. УУлас Самчук та його волинська сагаФ // Укранська мова лтература в школ. - 1992р. - №11-12, стор. 30-33. Полщук Я. УУлас СамчукФ (До 90-рччя вд дня народження письменника: ювлейний збрник. Рвне. Азаля. - 1994р. - стор. 107. УУлас Самчук - видатний укранський прозак ХХ столття: Матерали урочисто академ, присвячено творчост митцяФ, М.Тернопль, 21 лютого 1993р. - Тернопль/Кременець, 1994р. - стор. 73. Самчук У. УПТять по дванадцятй. Записки на бгуФ- Буенос-. Вид-во Миколи Денисюка, 1954р.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные