Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 5865

Реферат на тему:

УЖиття та дяльнсть .П.КотляревськогоФ

Працювали: Ю.Марченко, П.Хегай. Вступ ван Петрович Котляревський - класик ново укрансько лтератури - автор перших, справд нацональних творв - невТянучо УЕнедиФ безсмертно УНаталки ПолтавкиФ, поява яких знаменувала собою початок ново доби в стор нашо культури. Котляревський був талановитим нацональним поетом драматургом, що в свох книгах, написаних живою народною мовою, виступив яскравим самобутнм спвцем рдно земл, пднс ряд гуманних дей на захист простих людей з народу гостро засудив паразитизм, неуцтво, розбещенсть панвних верств феодально-крпосницького суспльства. Звернувшись до народного життя народно мови, вввши х у сво твори, Котляревський спрямував укранську лтературу на нов шляхи - становлення розвитку нацонально лтератури. Саме тому йому, як найбльш талановитому з попередникв основоположника ново укрансько лтератури Т.Г.Шевченка, й належить одне з найпочеснших мсць у лтератур першо половини ХХ ст. Бографя письменника ван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родин дрбного дворянина, що служив канцеляристом в Полтавському магстрат. Тут, у Полтав, серед мальовничо природи над Ворсклою й пройшли дитяч та шкльн роки Котляревського в обстановц, дуже близькй до сльсько. З будиночка Котляревських вдкривався чарвний кравид: тиха, спокйна рчка Ворскла, оспвана в багатьох пснях, стародавнй монастир, собор, потопаюч у вишневих садках невелик будиночки. Полтава в т часи була спочатку УполковимФ мстом, а потм (з 1796 р.) стала повтовим центром Малоросйсько губерн. Лише з 1802 року, коли було утворено Полтавську губерню Полтава ста центром, мсто почина зростати впорядковуватися. -2- Певних вдомостей про початкову освту Котляревського нема. Вдомо лише, що в 1780 -1789 роках вн перебува у Полтавськй духовнй семнар, де учителями були колишн вихованц Кивсько академ Харквського колегуму, як в навчанн й вихованн дотримувалися ще старих схоластичних традицй. Дуже багато часу придлялося вивченню латинсько мови. Котляревський протягом якихось 5 рокв знайомився в оригнал з кращими творами римсько лтератури, зокрема з УЕнедоюФ Вергля. Але в семнар пд впливом вянь нового життя поруч з старими, мертвими мовами запроваджуться вивчення росйсько, французько та нмецько мов. Семнаристи вивчають також твори росйських поетв ХV ст. - Ломоносова, Сумарокова, Тредаковського, що, звичайно, не могло не збудити в них нтересу й до сучасно росйсько лтератури. Все це мало вплив на початок лтературно дяльност Котляревського, на його захоплення вршуванням. Як свдчить перший бограф письменника С.П. Стеблнннннн-нКамнський, Котляревський ще в юному вц Умав пристрасть до вршування вмв до всякого слова майстерно добирати рими, дотепн вдал, що товариш його по семнар прозвали УрифмачемФ. ннннн1789 р. Котляревський вибува з семнар, не закнчивши повного курсу. Хоч точних пояснень причин залишення ним семнар нема, але, напевно, життрадсного, жвавого юнака няк не приваблювала карТра церковнослужителя. Спочатку вн служить чиновником у рзних полтавських канцелярях, дал був домашнм учителем у помщицьких родинах в рзних мсцевостях Полтавщини. У ц роки уважно приглядаться до життя укранського народу, вивча його побут, звича, фольклор, мову. На цей час - середина 90-х рокв ХV ст. - припада початок роботи Котляревського над поемою УЕнедаФ. -3- Дванадцять рокв (1796 - 1808) перебував Котляревський на вйськовй служб. Сверський полк, в якому вн служив, приймав участь у задунайському поход росйсько арм 1806 - 1807 рр. пд час росйськон-нтурецько вйни. За виявлену хоробрсть у боях та за умле виконання ннннндипломатичних доручень його було деклька разв нагороджено, надано офцерський чин каптана. Але в перод вйськово служби Котляревський продовжував писати: про це свдчить його УПсня на новий 1805 год князю КуракнуФ, написана в 1804 роц. Слд зауважити, що на початку ХХ ст. Котляревський уже був широко вдомий як письменник, як автор поеми УЕнедаФ, перш три частини яко зТявились двома виданнями (1798 1808 рр.) навть без його вдома згоди. хоч Котляревський був незадоволений цими дями видавця - конотопського помщика Максима Парпури, що проживав тод в Петербурз (про це свдчать висловлювання автора в передмов до видання поеми 1809 р., пдготовленого вже ним самим, згадки про Уякусь особу мацапуруФ в доданй строф третьо частини твору), проте нцатива Парпури у виданн УЕнедиФ заслугову лише схвалення фактом позитивним в стор лтератури. Крм того, поема була поширена в рукописних списках. Вийшовши у вдставку не влаштувавшись на служб в Петербурз, Котляревський через деякий час оселяться у Полтав займа в 1810 р. посаду наглядача в УБудинку для виховання бдних дворянФ. Це був свордний навчально-нвиховний заклад, в якому здобували освту дти не тльки дворян, але й вихдцв з нших верств суспльства. Якщо в духовних школах панували схоластичн, богословськ предмети, то в цьому УБудинкуФ головна увага придляться вивченню природних наук, лтератур, а також музиц, танцям, гмнастиц. Котляревський з любовТю ставився до вихованцв, дбав про х щоденний побут навчання. -4- Коли почалася Втчизняна вйна 1812 року, Котляревському як офцеров було доручено сформувати 5-нй козачий полк, з чим вн справився швидко й успшно. Проте йому не довелося брати безпосередньо участ в боях. Псля закнчення вйни з Наполеоном Котляревський з запалом вддаться театральнй дяльност. Вн бере участь в улаштуванн любительських вистав, виконуючи ряд комчних ролей в популярних тод пТсах Княжнна. У 1816 р. його було призначено директором Полтавського театру, , коли незабаром в Полтав виступила трупа Штейна, в склад яко був талановитий актор-нкрпак Щепкн, Котляревський багато робить у справ пднесення культури сценчного мистецтва. Вн здружуться з Щепкним, сприя викупов його з крпацтва, пише спецально для нього пТси УНаталка ПолтавкаФ УМоскаль-нчарвникФ, як й були з успхом поставлен в 1819 р. Спльна театральна дяльнсть Котляревського Щепкна протягом чотирьох рокв (1818-1821) приносить вдчутн результати: Полтавський театр ста провдним на Укран, про нього далеко поширються добра слава. Взагал, Котляревський у ц роки був глибоко обзнаний з культурно-мистецьким життям крани, тримав тсн звТязки з цлим рядом письменникв, журналств, науковцв. Нхто в Полтав краще за нього не знав памТяток старовини, нхто краще не розбирався в укранському фольклор та етнограф. Котляревський багато допомагав вченим - сторикам етнографам - Б.Бантиш-нКаменському, авторов клькатомовно УИстории Малой РоссииФ, .Срзнвському, В.Пассеков. Зокрема слд вдзначити близьксть укранського поета до декабриста М.М.Новикова, який служив управителем канцеляр полтавського генерал-губернатора. Один з органзаторв товариства УСоюз благоденстваФ, палкий прихильник республканського ладу, М.М.Новиков увв Котляревського в засновану ним масонсь- -5- ку ложу УЛюбов до стиниФ, очевидно, пдготовляючи його до вступу в товариство. Поруч з Пестелем, Рилвим, Муравйовим-Апостолом, Бестужевим-Рюмнимн М.М.Новиков був одним з видатних дячв декабристського руху, його, коли б не передчасна смерть у 1822 роц, напевно, теж не минула б найсуворша кара царя. Невдомо, наскльки глибоко розкрив Новиков перед Котляревським мету й завдання декабриств, як поставився письменник до х програми, але характер громадсько дяльност творчсть Котляревського свдчать про те, що де дворянських революцонерв були йому не чужими. Знаменним й те, що укранського письменника у 1821 р. було обрано почесним членом УВльного товариства любителв росйсько словесностФ, в якому на той час кервну роль вдгравали поети-декабристи лтератори, дейно близьк до них - Ф.Глнка, К.Рилв, М.Бестужев, О.Бестужев, М.Гндич, А.Корнлович. Звичайно, вплив дей декабризму вдбився на творчост Котляревського (це виявилося у щирй симпат до простих людей, в засудженн жорстокост крпосникв, у викритт зловживань чиновникв тощо), проте не можна твердити, що письменник стояв за революцйний характер оновлення суспльства. У свох суспльно-полтичних поглядах вн залишався на позицях помркованого просвтительства, надючись на мирне розвТязання соцальних суперечностей. В ц роки Котляревський майже безвизно живе в Полтав. У 1827 р. йому довелося зайняти ще й посаду попечителя Убогоугодных заведенийФ (так називалися тод лкувальн заклади богадльн). на цй служб вн виявив себе простою, щирою, гуманною людиною. Як показують свдчення сучасникв, будинок Котляревського намагалися вдвдати вс прожджаюч через Полтаву. Письменник теж любив бувати в смТях жителв Полта- -6- ви, завжди тепло й щиро розмовляв з людьми. Жив Котляревський скромно просто. УПд скромною простотою укранця, - пише його бограф С.П.Стеблн-нКамнський, - Котляревський приховував найпднесеншу душу, доступну всм благородним почуванням... подавав тим, що зверталися до нього, добр й корисн поради по змоз допомагав, покриваючи вс д сво доброчинност присмерком тамниц. Вн любив бувати в товариств, був люблений шанований у вищому кол в середньому; був душею всяко бесди, особливо дружньо, мав чудовий дар розповдати розумно й весело, часто вживав алегорично, завжди до реч з вигадливстю, приказок рзних мсць з книг... Мова його вдтнювалась малоросйським нарччям, але була жвава, оригнальна усмшка раз у раз вигравала на устахФ. нш сучасники також одностайно пдкреслюють так риси вдач Котляревського, як веселсть, дотепнсть, природний нахил до гумору й сатири. Гуманний доброзичливий, вн був одночасно гостро удливим нещадним у висвтленн негативних життвих явищ осб. Письменник виявляв виключне знання народного гумору й сатири, глибоку обзнансть з укранською етнографю фольклором. Вн знав безлч приказок прислвТв, афоризмв псень, якими завжди пересипав свою мову; любив розповдати анекдоти, часто вигадуючи х сам. У 1835 р. через хворобу Котляревський залиша службу виходить у вдставку. Останн роки життя вн зовсм мало виходив з дому, але його безперервно вдвдували друз й знайом. Незадовго перед смертю вн вдпустив на волю дв смТ свох крпакв роздав родичам та знайомим все сво майно. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року. На похорон зйшлося населення всього мста, виявляючи свою глибоку шану великому письменников простй, щирй, гуманнй людин. 30 серпня 1903 року в Полтав було урочисто вдкрито -7- памТятник першому класиков ново укрансько лтератури. М.Коцюбинський у свой промов на цьому свят образно визначив роль .П.Котляревського в розвитку укрансько культури, пдкресливши, що Узабуте й закинуте пд сльську стрху слово, немов фенкс з попелу, воскресло знову... голосно залунало на весь свтФ з його творв. Ц слова М.Коцюбинського нби розшифровували рядки Т.Г.Шевченка з його поез УНа вчну памТять КотляревськомуФ, що вибит бронзою красувалися на постамент памТятника, встановленого на могил письменника:

Будеш, батько, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба ся, Тебе не забудуть!

Джерело:

  1. П.К.Волинський. ван Котляревський. Життя творчсть. Держлтвидав Украни, вид. .К., 1951, вид. 2, К.,1955.
  2. к.П.Кирилюк. .П.Котляревський його значення в стор укрансько лтератури. Передмова до 2 тома Повного збрання творв .П.Котляревського, В-во АН УРСР, К., 1953.
  3. ..Пльгук. Життя творчсть .П.Котляревського. Стенограма публчно лекц, К., 1954.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные