Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 1

М�н�стерство осв�ти Укра�ни Ки�вський Державний Торговельно-Економ�чний Ун�верситет Кафедра економ�чно� теор��

Курсова робота

з макроеконом�ки та пол�теконом�� на тему

УСуть, форми � причини �нфляц��Ф

Студентa I курсу 7 групи ФЕМП денного навчання Хоми Олега

Науковий консультант Романишин В. О.

Ки�в 1997 План:

I.Вступ .......................................................................................... 1 II.Сутн�сть та форми �нфляц��: ................................................... 2 II.1.Причини �нфляц�� ............................................................. 4 II.2.Типи �нфляц�� ................................................................... 6 II.2.1.�нфляц�я попиту .................................................... 6 II.2.2.�нфляц�я пропозиц�� .............................................. 7 II.3.Види �нфляц�� ................................................................... 8 II.4.Економ�чн� � соц�альн� насл�дки �нфляц�� ...................... 13 III.Стан Укра�ни в пер�од �нфляц�� ............................................ 15 III.1. Особливост� кризи в Укра�н� ......................................... 19 III.2. Г�пер�нфляц�я в Укра�н� ................................................. 21 IV.Анти�нфляц�йна пол�тика та основн� засоби боротьби з �нфляц��ю: ............................................................ 22 IV.1.Прям� засоби ................................................................... 22 IV.2.Непрям� засоби ............................................................... 23 IV.3.Першочергов� антиiнфляц�йн� засоби ............................ 24 V.Висновок .................................................................................. 27

Список л�тератури Реценз�я

I.Вступ

Перех�д нашо� економ�ки на ринков� в�дносини р�зко п�двищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними � в практичних заходах по реконструкц�� народного господарства, � в теоретичних досл�дженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на стор�нках економ�чно� преси, актуальн�сть �х не зменшу�ться. Висока варт�сть анал�зу �нфляц�йних процес�в, велике число д�ючих чинник�в ускладнюють вироб�ток правильно� грошово� пол�тики. Як показу� досв�д нашо�, а також �нших кра�н, перех�д на ринков� в�дносини супроводжу�ться швидким зростанням ц�н, п�дсиленням д�� �нфляц�йних чинник�в. Дуже важливо правильно оц�нити, чи � самий перех�д на ринков� в�дносини причиною заглиблення �нфляц�� чи при цих в�дносинах накопичений ран�ше �нфляц�йний потенц�ал одержу� св�й реальний висл�в. Очевидно, що в умовах ринкових в�дносин можливост� штучного стримування �нфляц�� р�зко скорочуються. Разом з тим непосл�довн�сть в прийнятт� р�шень по переходу до ринку, непродуман�сть деяких крок�в усугубляють �снуюч� труднощ�, п�дсилюють �нфляц�йн� процеси. Досв�д багатьох кра�н показав, що тривале функц�онування централ�зованого планування, як правило, призводить до порушення збалансованост� матер�альних � грошових струм�в. Ран�ше �нфляц�я виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, п�д час в�йн держави часто випускали велику к�льк�сть незабезпечених паперових грошей для покриття в�йськових видатк�в. В останн� двадцять - тридцять рок�в �нфляц�я стала хрон�чним захворюванням економ�к багатьох кра�н св�ту.

II.Сутн�сть та форми �нфляц��

лПренвыншенние менры в вынпунснках бумажной монненты по стронгой пранвнде не может быть инанче пренднстанвнляненмо, как в виде неприметнонго понхинщенния чанснти из имунщенснтнва канжндонго� ( Н. Моровiнов, економiст, ф�лософ � державний д�яч Рос�� к�нця XVIII в. )

В�д чого ж залежить к�льк�сть грошей, необх�дна для забезпечення товарного об�гу ? Передус�м в�д суми ц�н товар�в, що п�длягають реал�зац�� протягом певного пер�оду, скаж�мо року. Що б�льше товар�в, тим б�льше потр�бно грошових одиниць для �х реал�зац��. К�льк�сть грошей в об�гу залежить дал� в�д швидкост� об�гу кожно� грошово� одиниц�. Це пов'язане �з тим, що одна � та ж сума грошей може обслугувати б�льше чи менше число акт�в куплi - продажу. Перевищення к�лькост� грошових одиниць, що знаходяться в об�гу, над сумою товарних ц�н � поява внасл�док цього грошей, не забезпечених товарами, означа� �нфляц�ю. Вона призводить до зростання ц�н на товари (явному чи прихованому). Тому �ндекс ц�н - це один �з головних � найб�льш наочних показник�в наявност� чи в�дсутност� �нфляц��, �� глибини. �нфляц�я може бути викликана р�зними чинниками. Це � випуск зайво� к�лькост� грошових одиниць, � в�дставання виробництва товар�в в�д зростання плат�жездатного попиту, � надходження на ринок товар�в, що не користуються попитом. �нфляц�я - це переповнення ф�нансових канал�в паперовими грошима, що призводить до �х знец�нювання. �нфляц�я - це грошове явище, але вона не обмежу�ться знец�нюванням грошей. Вона проника� у вс� сфери економ�чного життя � почина� руйнувати ц� сфери. В�д не� стражда� держава, виробництво, ф�нансовий ринок, але б�льше за все страждають люди. П�д час �нфляц�� ма� м�сце: Знец�нювання грошей по в�дношенню до золота. Знец�нювання грошей по в�дношенню до товару. Знец�нювання грошей по в�дношенню до �ноземно� валюти. Ще одне визначення �нфляц�� ми можемо прочитати в сучасних американських п�дручниках: л�нфляц�я - це п�двищення загального р�вня ц�н. Це, зрозум�ло, не означа�, що п�двищуються обовТязково вс� ц�ни. Нав�ть в пер�оди досить швидкого зростання �нфляц�� деяк� ц�ни можуть залишатися в�дносно стаб�льними, а �нш� падати. Одне �з головних хворих м�сць - це те, що ц�ни мають тенденц�ю п�д�йматися дуже нер�вном�рно. Перш� п�дстрибують, друг� п�д�ймаються понад пом�рними темпами, а трет� зовс�м не п�д�ймаються.� �нфляц�я вим�рю�ться за допомогою �ндексу ц�н. Згада�мо, що �ндекс ц�н визнача� �х загальний р�вень по в�дношенню до базового пер�оду. Темп �нфляц�� для наданого року можна обчислити таким чином: в�дняти �ндекс ц�н минулого року �з �ндексу ц�н цього року, под�лити цю р�зницю на �ндекс минулого року, а п�сля цього помножити на 100. �ндекс ц�н �ндекс ц�н цього року - минулого року Темп �нфляц�� =

---

�ндекс ц�н минулого року Для того, щоб економ�ка не переживала �нфляц�йних криз: Ма� бути пост�йна р�вновага державного бюджету. Центральний банк повинен вести �деальну пол�тику. Держав� не сл�д втручатися в розпод�л прибутку. Кра�ну повинн� населяти громадяни з� здоровою ринковою психолог��ю, люди, позбавлен� �нфляц�йних оч�кувань. II.1Причини �нфляц��. Зростання ц�н може бути пов'язане з перевищенням попиту над пропозиц��ю товар�в, проте така диспропорц�я м�ж попитом � пропозиц��ю в багатьох випадках не � �нфляц��ю. Приклад: енергетична криза 70х в США, коли нафтовидобуваюч� кра�ни п�дняли ц�ни на нафту в десятки раз�в, а на �нш� товари й послуги ц�ни зросли в одночас на 7-9%. Незалежно в�д стану грошово� сфери, товарн� ц�ни можуть зм�нюватися внасл�док зростання продуктивност� прац�, цикл�чних � сезонних коливань, структурних зрушень в систем� в�дтворення, монополiзац�� ринку, державного регулювання економ�ки, введення нових ставок податк�в, девальвац�� � ревальвац�� грошово� одиниц�, зм�ни кон'юнктури ринку, впливу зовн�шньоеконом�чних зв'язк�в, стих�йних лих � т. �. Очевидно, що не всяке зростання ц�н - � �нфляц��ю � тому особливо важливо вид�лити насправд� iнфляц�йне. Таким чином, зростання ц�н, повТязане �з цикл�чними коливаннями конТюнктури, не можна вважати iнфляц�йним. По м�р� проходження фаз циклу - особливо при �нод� маюч�й м�сце �х "нестандартно�" розтягнутостi пом�тно буде зм�нюватися � динам�ка ц�н. Ц�ни будуть п�двищуватися в фазах бума � падати в фазах кризи, а п�сля цього знову зростати в наступних фазах виходу �з кризи. П�двищення продуктивност� прац� при �нших р�вних умовах призводить до зниження ц�н. Проте можлив� випадки, коли п�двищення продуктивност� прац� призводить до п�двищення зароб�тно� плати. В цьому випадку - т. з. �нфляц�я витрат п�двищення зароб�тно� плати в будь-як�й галуз� насправд� супроводжу�ться п�двищенням загального р�вня ц�н. Стих�йн� лиха не можна вважати причиною �нфляц��. Наприклад, внасл�док стих�йного лиха на якийсь територ�� зруйнован� будинки. Очевидно, що зроста� попит на будматер�али, послуги буд�вник�в, транспорт � т. �. Великий попит на послуги � промислову продукц�ю буде стимулювати виробник�в до зб�льшення обсягу виробництва � по м�р� насичення ринку ц�ни будуть опускатися. Таким чином, до найважлив�ших iнфляц�йних причин зростання ц�н можна в�днести наступн�: Диспропорц�йн�сть - незбалансован�сть державних видатк�в � прибутку - т. з. деф�цит державного бюджету. Часто цей деф�цит покрива�ться за рахунок використання "друкарського верстату", що призводить до зб�льшення грошово� маси � як насл�док - �нфляц�я. Iнфляц�йно небезпечн� �нвестиц�� - здеб�льшого м�л�таризац�я економ�ки. В�йськов� асигнування ведуть до утворення додаткового плат�жездатного попиту, а як насл�док - зб�льшення грошово� маси. Надм�рн� в�йськов� асигнування звичайно � головною причиною хрон�чного деф�циту державного бюджету, а також зб�льшення державного боргу для покриття якого випускаються додатков� паперов� грош�. В�дсутн�сть чистого в�льного ринку � досконало� конкуренц�� як його частини. Сучасний ринок в чимал�й м�р� огополiстичний. Оск�льки огополiст зац�кавлений в скорочуванн� виробництва � пропозиц�� товар�в створю�ться деф�цит використовуваний �м для п�дтримки чи п�дняття ц�ни на товар. �мпортована �нфляц�я, роль яко� зроста� з� зростанням в�дкритостi економ�ки � утягнення �� в св�тогосподарськ� зв'язки т��� чи �ншо� кра�ни. Можливост� для боротьби у держави досить-такi обмежен�. Зас�б ревальвац�� власно� валюти, що �нколи застосову�ться в таких випадках, робить �мпорт б�льш виг�дним, одночасно ускладнюючи експорт. Iнфляц�йн� оч�кування - виникнення в �нфляц�� самоп�дтримуючого характеру. Населення � господарськ� суб'�кти звикають до пост�йного п�двищення р�вня ц�н. Населення вимага� п�двищення зароб�тно� плати � запаса�ться товарами наперед, оч�куючи на �х швидке подорожчання. Виробники ж побоюються п�двищення ц�н з боку сво�х постачальник�в, як� водночас закладають в ц�ну сво�х товар�в прогнозоване ними зростання ц�н на комплектуюч� � розгойдують отим самим маховик �нфляц��. Живий приклад таких iнфляц�йних оч�кувань ми можемо спостер�гати у сво�му повсякденному житт�. Причину �нфляц�� треба також шукати в трьох видах монопол�й: Державна монопол�я на ем�с�ю грошей. Профсп�лкова монопол�я. Монопол�я великих ф�рм на визначення ц�ни � власних витрат. Ц� три види монопол�й пов'язан� м�ж собою � кожна з них може порушувати баланс попиту � пропозиц��. Причини �нфляц�� можуть знаходитись � поза держави, тод� �х треба шукати в св�тов�й торг�вл�. II.2Типи �нфляц��. В теор�ях, що опрацьовуються зах�дними економiстами, вид�ляються у вигляд� альтернативних концепц�й �нфляц�� попиту � �нфляц�� витрат. Ц� концепц�� розглядають р�зноман�тн� причини �нфляц��. II.2.1�нфляц�я попиту

�нфляц�я попиту - це порушення р�вноваги м�ж попитом � пропозиц��ю з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути зб�льшення державних замовлень (наприклад, в�йськових), зб�льшення попиту на засоби виробництва в умовах повно� зайнятост� � майже повно� завантаженост� виробничих потужностей, а також зростання покупно� спроможност� трудящих (зростання зароб�тно� плати) внасл�док, наприклад, узгоджених д�й профсп�лок. Внасл�док цього виника� надлишок грошей по в�дношенню до к�лькост� товар�в, п�двищуються ц�ни. Таким чином надлишок плат�жних засоб�в в об�гу створю� деф�цит пропозиц��, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту. Традиц�йно зм�ни в р�вн� ц�н пояснюються зайвим сукупним попитом. Економ�ка може спробувати витрачати б�льше, н�ж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змоз� в�дпов�сти на цей зайвий попит зб�льшенням реального обсягу продукц��, бо вс� �снуюч� ресурси уже повн�стю використан�. Тому цей зайвий попит призводить до завищених ц�н на пост�йний реальний обсяг продукц�� � викликаю �нфляц�ю попиту. Суть �нфляц�� попиту �нколи пояснюють одн��ю фразою: "Надто багато грошей полю� за надто малою к�льк�стю товар�в" II.2.2�нфляц�я пропозиц��

�нфляц�я пропозиц�� - зростання ц�н внасл�док зб�льшення витрат виробництва чи зменшення сукупно� пропозиц��. Причинами зб�льшення витрат можуть бути огополiстична пол�тика ц�ноутворення, економ�чна � ф�нансова пол�тика держави, зростання ц�н на сировину, д�� профсп�лок, що вимагають п�двищення зароб�тно� плати � т. �. Вона може також зТявитися в результат� зм�ни структури пропозиц�� на ринку. Теор�я �нфляц��, зумовлено� зростанням витрат, поясню� зростання ц�н такими чинниками, що приводять до зб�льшення витрат на одиницю продукц��. Витрати на одиницю продукц�� - це середн� витрати при наданому обсяз� виробництва. Так� витрати можна одержати, под�ливши загальн� витрати на ресурси на к�льк�сть виготовлено� продукц��: Загальн� витрати Загальн� витрати на одиницю продукц�� =

---

К�льк�сть одиниць продукц��

П�двищення витрат на одиницю продукц�� в економ�ц� скорочу� прибуток � обсяг продукц��, що ф�рми готов� запропонувати при �снуючому р�вн� ц�н. В насл�док зменшу�ться пропозиц�я товар�в � послуг в масштаб� вс��� економ�ки. Це зменшення пропозиц��, в свою чергу, п�двищу� р�вень ц�н. Отже, по ц�й схем� витрати, а не попит роздувають ц�ни, як це д��ться при �нфляц�� попиту. На практиц� нелегко в�др�знити один тип �нфляц�� в�д �ншого, вс� вони т�сно пов'язан� � пост�йно вза�мод�ють �, наприклад, зростання зарплати може виглядати � як �нфляц�я попиту � як �нфляц�я витрат. Необх�дно також визначити, що в жодн�й з економ�чно розвинутих кра�н не спостер�галася в друго� половин� ХХ стор�ччя повна зайнят�сть, в�льний ринок чи ж стаб�льн�сть ц�н. Ц�ни по ряду причин в цей час зростали пост�йно � нав�ть в пер�оду застою виробництва. Таке явище назива�ться стагфляц��ю - iнфляц�йним зростанням ц�н в умовах стагнац�� - застою виробництва, економ�чно� кризи. II.3Види �нфляц��

Розглядаючи темпи зростання ц�н, можна вид�лити наступн� види �нфляц��: Пом�рна. Ц�ни зростають на 10% на р�к, варт�сть грошей збер�га�ться, в�дсутн�й ризик п�дписання контракт�в в номiнальних ц�нах. Багато сучасних економiст�в, в тому числ� сучасн� посл�довники економ�чного вчення Кейнса вважають таку �нфляц�ю необх�дною для ефективного економ�чного розвитку. Така �нфляц�я дозволя� ефективно корегувати ц�ни стосовно до умов виробництва � попиту, що пост�йно зм�нюються. Галопуюча. Ц�ни зростають на 20-200% на р�к, грош� прискорено матер�ал�зуються в товари, контракти прив'язуються до зростання ц�н. Г�пер�нфляц�я. Ц�ни зростають астроном�чне, розходження ц�н � зарплати, руйну�ться добробут нав�ть забезпечених верств товариства.

Г�пер�нфляц�я. Деняк� еконномiсти понбонюнюнтьнся, що понм�нрнно понвнзунча �ннфлянц�я, що може спончантнку спринянти понжванвнленнню еконнонм�нки, понт�м, нанронснтанюнчи як сн�нгонвий ком, пенрентвонринтьнся в б�льш жорстоку г�нпер�ннфнлянц�ю. Цей темп зронснтанння �ннфлянц�� винявнля� руйнн�нвнний вплив на обсяг нац�ноннальннонго винронбннинцнтнва � занйнянт�сть. Спранва в тонму, що конли ц�нни понвонл�, але пост�йнно зронснтанють, нансенленння � п�днприн�мнснтнва принланшнтонвунюнтьнся до �х пондальншонго п�днвинщенння. Тому, щоб �х ненвинконринснтаннн� занощандженння � понтончнн� принбунтнки не зненц�ннинлись, тобто щоб випенрендинти пенрендбанченнн� п�днвинщенння ц�н, люнди понвиннн� винтранчанти гронш� занраз. П�дпри�мстнва понвондянтьнся так санмо, кунпунюнчи �ннвенснтинц�йнн� тонванри. Д��, динкнтонванн� iнфляц�йним психозом, п�днсинлюнють тинснненння на ц�нни, � �ннфлянц�я починна� гондунванти санма себе. Б�льнше того, оск�льнки варнт�сть житнтя зб�льншун�нтьнся, ронбонч� винманганють � одернжунють б�льш винсонку номiнальну занронб�нтнну планту. А профнсп�лнки прангннуть до танконго п�днвинщенння заронб�нтнно� планти, яко� винстанчинло би не т�льнки на те, щоб понкринти тонр�ншнн� п�днвинщенння ц�н, але � комнпеннсунванти �ннфлянц�ю, що оч�нкун�нтьнся у той пенр�нод, конли нонвий конленкнтинвнний донгонв�р бунде ще в синл�. Зарпнланта � п�днвинщенння ц�н п�днгондонвунють однне одннонго, � це донпонманга� повзунч�й �ннфлянц�� перейти до ганлонпунюнчо�. Кр�м руйнн�нвнних нансл�днк�в для пенренрознпонд�нлу, г�нпер�ннфнлянц�я може принсконринти еконнонм�нчнний крах. Жорнснтонка �ннфлянц�я сприня� тонму, що зунсилнля нанпранвнлянюнтьнся не на виробннинчу, а на спенкунлянтинвнну д�нянльнн�сть. П�днприн�мнснтнвам ста� вс� б�льш та б�льш винг�нднним наконпинчунванти синронвинну � гонтонву прондункнц�ю в пенрендбанченнн� принйденшнньонго п�днвинщенння ц�н. Але ненсунм�нснн�сть к�льнконснт� синронвинни � гонтонво� прондункнц�� понпинту на них венде до п�днсинленння iнфляц�йного тинснненння. Нантонм�сть, щоб укланданти канп�нтал в �ннвенснтинц�йнн� тонванри, винронбннинки � окренм� осонби занхинщанюнчись в�д �ннфлянц��, нанбунванють ненвинронбннинчих мантенр�нальнних ц�нннонснтей. Ювенл�нрнн� винронби, зонлонто � �ннш� донронгонц�ннн� ментанли, ненрунхонм�сть � танке �ннше. В наднзнвинчайнн�й синтунанц��, конли ц�нни п�днстнринбунють р�знко � ненр�нвннонм�нрнно, норнмальнн� економ�нчнн� в�дннонсинни руйннунюнтьнся. Влансннинки п�днприн�мств не знанють, яку ц�нну на тонванри сл�д принзнанчинти � промислов� п�дпри�мства здеб�льшого переходять на �нш�, значно менш ефективн� форми розрахунку, наприклад - бартер. Спонжинванч� не знанють, яку ц�нну спланчунванти. Постанчальннинки синронвинни банжанють одернжанти ренальнн� тонванри, а не гронш�, що хунтнко зненц�ннюнюнтьнся. Крендинтонри нанманганюнтьнся унинканти свон�х бонрнжннинк�в, щоб не одернжунванти понвенрннунтий борг в деншенвих гроншах. Грош� фанкнтинчнно гунбнлять ц�нну � пенренстанють винконнунванти сво� фуннкнц�� в яконснт� м�нри варнтонснт� � зансонбу обнм�нну. В окремих випадках з'являються паралельн� валюти, сильно зроста� роль �ноземних валют. Винронбннинцнтнво � обнм�н з� скринпом понсунванюнтьнся до зунпиннки � в к�нннценвонму п�днсунмнку спронманган�нтьнся нанстунпинти еконнонм�нчнний, сонц�нальнний �, дунже монжнлинво, понл�нтичнний хаос. Г�нпер�ннфнлянц�я принсконрить ф�ннаннсонвий крах, денпресiю � сунснп�нльнно-нпонл�нтинчнн� безнладндя. Вонна звинчайнно понв'янзанна з ненронзунмнною понл�нтинкою урянду. Б�льш�сть економ�чно� л�тератури приводить в якост� приклад�в Н�карагуа пер�оду цив�льно� в�йни (33000% - середньор�чний прир�ст ц�н) або ж п�сляво�нну Угорщину, проте нов�тн�й приклад з Серб��ю показав, що це ще ген не межа. Внасл�док економ�чного ембарго св�тового сусп�льства проти ц��� у минулому союзно� республ�ки Югославi� р�чне зростання ц�н склада� 3,000,000,000%, а, наприклад, середня зароб�тна плата склада� суму р�вну 1Dm при тому, що ц�ни вирослi ще б�льше, а багато промислових товар�в просто зникли �з пропозиц��. Понад швидке зростання ц�н по в�дношенню до р�вня �нфляц�� можна легко пояснити при допомоз� формули MV=PQ. Незважаючи на р�вн�сть M � V не можна забувати про показник швидкост� об�гу грошей V. Внасл�док утрати у господарських суб'�кт�в дов�ри до нац�онально� валюти об�г грошей надзвичайно зб�льшу�ться, що в даному випадку р�вносильне зб�льшенню �х к�лькост�. В�дпов�дно й ц�на зб�льшу�ться значно б�льше, н�ж к�льк�сть наявних грошей в об�гу. В розкручуванн� спiралi гiперiнфляц�� надзвичайну роль також грають iнфляц�йн� оч�кування. Вс� ц� види �нфляц�� �снують т�льки при в�дкритому �� стан� - тобто при в�дносно в�льному ринку. При подавлен�й ж �нфляц�� зростання ц�н на товари � послуги може й не спостер�гатися, а знец�нення грошей може виражатися в деф�цит� пропозиц��. В 50-60 роки �нфляц�я проходила в б�льшост� кра�н пом�рними темпами. В зв'язку з нафтовою кризою початку 70х рок�в �нфляц�я стала виходити з-п�д контролю держави, деорганiзуючи нормальний економ�чний процес. Середньор�чний р�вень приросту роздр�бних ц�н за час з 73 по 80 р. р. п�дскочив в середньому на 9%.

Таблиця 1: Середньор�чн� показники темпу зростання роздр�бних ц�н в деяких кра�нах з розвиненою ринковою економ�кою.

1966-1974 1966-1974 1980-1987 США 1.7% 5.3% 9.3% Англ�я 3.1% 5.1% 15.8% Iталiя 3.4% 6.0% 17.9% Франц�я 5.0% 5.9% 10.9%

В к�нц� 80х рок�в темпи зростання ц�н понизились до (в середньому) 4% на р�к, що в�дпов�да� модел� пом�рно� �нфляц��. Цьому можна привести дек�лька причин. В �х числ� - пад�ння св�тових ц�н на нафту, п�дсилення конкуренц��, передус�м в св�товому масштаб�, п�двищення продуктивност� прац� разом з узгодженими д�ями уряд�в � профсп�лок по утриманню р�вн�в зароб�тно� плати на минулому р�вн�. �сну� також � певне сп�вв�дношення зростання ц�н по р�зноман�тних товарних групах: Збалансована �нфляц�я. Ц�ни р�зноман�тних товарних груп в�дносно один одного не зм�нен�. Ц�ни п�д�ймаються досить пов�льно � в одночас на б�льш�сть товар�в � послуг. В цьому випадку по результатах середньор�чного зростання ц�н п�д�йма�ться процентна ставка державного банка � таким чином ситуац�я ста� р�вносильною ситуац�� з� стаб�льними ц�нами. Незбалансована �нфляц�я. Сп�вв�дношення ц�н товарних груп зм�нюються в р�зних в�дсотках � по-р�зному на кожний тип товару.

�снують � �нш� види класиф�кац�� �нфляц��, наприклад, на оч�кувану � неоч�кувану: Оч�кувану �нфляц�ю можна спрогнозувати на будь-який пер�од часу � вона досить часто � прямим результатом д�й уряду. Як приклад можна привести лiбералiзац�ю ц�н в Рос�� 1992 року � в�дпов�дний прогноз зростання ц�н, п�дготовлений урядом РФ напередодн� - в грудн� 1991 року. Неоч�кувана �нфляц�я характеризу�ться раптовим стрибком ц�н, що оказу� негативний ефект на систем� оподаткування � грошового об�гу. В раз� наявност� у населення iнфляц�йних оч�кувань така ситуац�я викличе р�зке зб�льшення попиту, що саме по соб� створю� труднощ� в економ�ц� � викривля� реальну картину сусп�льного попиту, що веде до збою в прогнозуваннi тенденц�й в економ�ц� � при деяк�й нер�шучост� уряду ще сильн�ше зб�льшу� iнфляц�йн� оч�кування, як� будуть п�дбурювати зростання ц�н. Проте в раз�, коли раптовий скачок ц�н д��ться в економ�ц� не заражено� iнфляц�йними оч�куваннями, то виника� так званий "ефект Пiгу" - р�зке пад�ння попиту у населення в над�� на швидке зниження ц�н. Внасл�док зниження попиту виробник ста� вимушений знижувати ц�ну � все верта�ться в стан р�вноваги. II.4Економ�чн� � соц�альн� насл�дки �нфляц��

Два найважлив�ших джерела �нфляц��, зумовлено� зростанням витрат - це зб�льшення ном�нально� зарплати � ц�н на сировину � енерг�ю. �нфляц�я, викликана п�двищенням зарплати, � р�зновидом �нфляц��, зумовлено� зростанням витрат. За певних обставин джерелом �нфляц�� можуть стати профсп�лки. Це поясню�ться тим, що вони якоюсь м�рою зд�йснюють контроль над ном�нальною зарплатою шляхом колективних договор�в. Припустимо, що велик� профсп�лки вимагають � домагаються великого п�двищення зарплати, тод� цим п�двищенням вони встановлять новий стандарт зарплати роб�тник�в, що не � членами профсп�лки. Якщо п�двищення зарплати в масштаб� вс��� кра�ни не ур�вноважу�ться якимись протид�ючими чинниками, такими, як зб�льшення обсягу продукц��, що випуска�ться за одну годину, то зб�льшаться витрати на одиницю продукц��. Виробники дадуть в�дпов�дь на це скорочуванням виробництва товар�в � послуг, що викидаються на ринок. При незм�нному попит� це зменшення пропозиц�� приведе до п�двищення р�вня ц�н. Цей тип �нфляц�� назива�ться �нфляц��ю, викликаною п�двищенням зароб�тно� плати. �нфляц�я, викликана порушенням механ�зму пропозиц��. Вона � насл�дком зб�льшення витрат виробництва, а отже � ц�н, що пов'язане з раптовим, непередбаченим зб�льшенням вартост� сировини чи витрат на енерг�ю. В реальному св�т� ситуац�я значно складн�ше, н�ж просте розд�лення �нфляц�� на два типи - �нфляц�ю, викликану зб�льшенням попиту та �нфляц�ю, зумовлену зростанням витрат. На практиц� важко розр�знити ц� два типи. Б�льш�сть економiст�в вважають, що �нфляц�я, зумовлена зростанням витрат та �нфляц�я попиту в�др�зняються одне в�д одного ще в одному важливому в�дношенн�. �нфляц�я попиту трива� до тих п�р, поки �снують надм�рн� загальн� видатки. �нфляц�я, зумовлена зростанням витрат автоматично сама себе обмежу�, тобто або поступово зника�, або ж самовил�кову�ться. �нфляц�я, зумовлена зростанням витрат породжу� спад, тод� спад у свою чергу стриму� додаткове зб�льшення витрат. Самий факт �нфляц�� - це зниження покупно� спроможност� грошово� одиниц�, тобто зменшення к�лькост� товар�в � послуг, що можна придбати за цю грошову одиницю, - не обовТязково призводить до зниження особового реального прибутку чи р�вня життя. �нфляц�я знижу� покупну спроможност� грошово� одиниц�, проте ваш реальний прибуток чи р�вень життя знизиться т�льки в отому випадку, якщо номiнальний прибуток буде в�дставати в�д �нфляц��. �нфляц�я кара� людей, що одержують в�дносно ф�ксований номiнальний прибуток. �накше кажучи, вона перерозпод�ля� прибуток, зменшуючи його у одержувач�в ф�ксованого прибутку � зб�льшуючи його у �нших груп населення. Класичним прикладом � л�тн� подружжя, як� проживають на приватну пенс�ю чи ренту, як� забезпечують ф�ксований щом�сячний розм�р номiнального прибутку. �нфляц�я також пог�ршить положення землевласник�в, що отримують ф�ксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошов� одиниц�, як� матимуть меншу варт�сть. Меншою м�рою жертвами �нфляц�� опиняться деяк� лб�л� ком�рц��, частина службовц�в державного сектору, прибуток яких визначаються ф�ксованою тарифною с�ткою, а також т� що живуть на ф�ксований прибуток по соц�альному забезпеченню та �нш� трансфертн� прибутки с�м'�. Люди, що проживають на неф�ксований прибуток, спромагаються виграти в�д �нфляц��. Номiнальний прибуток таких с�мей спромагаються об�гнати р�вень ц�н чи варт�сть життя, внасл�док чого �х реальний прибуток зб�льшиться. Роб�тники, зайнят� в галузях промисловост�, що розвиваються � представлен� потужними профсп�лками, спромагаються добитися, щоб �х номiнальна зарплата йшла в ногу з р�внем �нфляц�� чи випереджала його. З �ншого боку, в�д �нфляц�� страждають � деяк� найман� роб�тники. Т�, хто працю� в нерентабельних галузях промисловост� � позбавлен� п�дтримки сильних, бойових профсп�лок, спромагаються опинитися в так�й ситуац��, коли зростання р�вня ц�н випередить зростання �х грошового прибутку. Виграш в�д �нфляц�� можуть одержати керуюч� ф�рм, �нш� одержувач� прибутку. �нфляц�я може також розчарувати власник�в заощаджень. З� зростанням ц�н реальна варт�сть чи покупна спроможн�сть заощаджень, в�дкладених на чорний день, зменшу�ться. П�д час �нфляц�� зменшу�ться реальна варт�сть терм�нових вклад�в в банц� страхових полiс�в, щор�чно� ренти � �нших паперових актив�в з ф�ксованою варт�стю, яких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спок�йний вих�д на пенс�ю. III.Стан Укра�ни в пер�од �нфляц��

Особлив�стю кризи, у як�й зараз перебува� кра�на, � те, що вона довгий час подавлялася централ�зованою системою директивного управл�ння за рахунок екстенсивного використання природних � трудових ресурс�в, експорту, сировини, адм�н�стративного п�двищення ц�н, емiс�йного ф�нансування � т. �. В 1989-1991 р. р. ц� джерела збереження зовн�шньоеконом�чного навантаження на народне господарство були вичерпан�. Спроби вир�шити проблеми шляхом перебудови командно-адм�н�стративно� системи управл�ння призвели до розпаду господарських зв'язк�в � зам�ни державно� монопол�� на корпоративний бюрократичний � крим�нальний монополiзм. Дiагностування кризи дозволя� з� стов�дсотковою ймов�рн�стю прогнозувати сценар�й його розвитку � виходу �з нього. � наш, � заруб�жний досв�д св�дчать про те, що �з под�бно� кризи не можна вийти без радикального скорочування в�йськових видатк�в � р�шучо� конверсi�, без складання бездеф�цитного бюджету. В в�дношенн� грошово� реформи � лiбералiзац�� ц�н були альтернативи. Герман�я � Рос�я проводили грошову реформу, а п�сляво�нна Японiя та �талiя н�. В�дмова в�д грошово� реформи привела ц� кра�ни до гiперiнфляц��, що на десятир�ччя понизила курс нац�ональних валют. Отже, альтернатива склада�ться у вибор� м�ж грошовою реформою � �нфляц��ю. В наш�й кра�н� лiбералiзац�я ц�ноутворення вже зд�йсню�ться протягом останн�х 25 рок�в. Спочатку визволялися ц�ни на продукц�ю машинобудування, п�сля цього на фрукти, овоч�, картопля. В 1991 р. лiбералiзац�я ц�н прийняла лавинопод�бний характер. Г�потетично можна розм�рковувати про те, що краще було би зд�йснювати лiбералiзац�ю ц�н п�сля формування бездеф�цитного бюджету, конверсi� � грошово� реформи. Але оск�льки лiбералiзац�я ц�н вже стала фактом, завдання склада�ться в цих умовах в скорочуванн� видатк�в бюджету � в поширенн� виробництва товар�в. Державна п�дтримка с�льського господарства � стримування зростання ц�н на продовольство � найважлив�шою антиiнфляц�йно� � антикризовою м�рою. Попит на продовольство мало еластичний по в�дношенню до ц�н � тому при �х лiбералiзац�� на с�льськогосподарську продукц�ю вони можуть бути дуже високими. Зростання ц�н на продовольство при велик�й частц� витрат на нього в прибутку населення призводить до зростання прибутку, забезпеченого лише iнфляц�йною емiсi�ю. Гiперiнфляц�я наступа� саме тод�, коли в умовах спаду виробництва допуска�ться в�льне зростання ц�н на продовольство. Тому не виправданим � п�дх�д до приватизац�� в с�льському господарств�, як до засобу виходу �з кризи без р�шення проблем бездеф�цитного бюджету, конверсi�, структурно� перебудови, л�квiдностi грошей � т. �. Лiбералiзац�я ц�н � прибутку буде супроводжуватися пом�рною �нфляц��ю при поширенн� постачань товар�в, але н�як не при скорочуванн� товарно� маси. В цьому зв'язку актуальн� наступн� питання: Чи створене конкурентне середовище для лiбералiзацi� ц�н ? Чи � умови для переливання кап�талу у виробництво деф�цитно� продукц�� ? Яку роль може грати конверсiя в утворенн� ринково� структури економ�ки? Лiбералiзац�я ц�н в ринков�й економ�ц� не означа� будь-яку вол� ц�ноутворення, а лише волю, що забезпечу� конкуренц�ю виробник�в, оптового � роздр�бного ланк�в. Твердження про те, що при ринку нема� поняття спекуляц��, позбавлен� п�дстав. В ус�х кра�нах з ринковою економ�кою �сну� антимонопольне або прямо антиспекулятивне законодавство, що забороня� спекуляц�ю в формах, що завдають збитк�в виробникам продукц�� шляхом монопольного роздування ц�н. Ц� закони застосовуються в ус�х ринкових закладах. Перевага державних постачань зумовила у нас д�� економ�чних в�дносин в господарськ�й сфер� по законах класичного монополiзму. На п�дпри�мствах шляхом приписок, пог�ршення якост� продукц��, вимивання дешевого асортименту, а в оптов�й � роздр�бн�й торг�вл� за рахунок псування дешевих товар�в � приховування дорогих створювався � в�дтворювався штучний деф�цит. На нього влаштовуються монопольно висок� ц�ни як т�ньового ринку, так � державних канал�в реал�зац��. Конкурентне середовище повинно створюватися на основ� всем�рного поширення п�дпри�мництва. Поки п�дпри�мництво у нас носило характер перв�сного накопичування ф�нансового кап�талу � майна невиробничого призначення. Iнфляц�йними засобами ринков� структури накопичили вже мiльярдн� кошти. Але цей процес не може тягнутися тривалий пер�од. Або iнфляц�йний комерц�йний кап�тал прийме активну форму �нвестиц�й в виробництво деф�цитно� продукц��, або настане гiперiнфляц�я, � в�дносний товарний деф�цит перейде в абсолютний. Утворення товарних ринк�в пов'язане з переходом в�д державно-монополiстичних структур до конкурентних. Зараз в жодн�й галуз� п�дпри�мства не несуть економ�чно� в�дпов�дальност� за задоволення попиту. Нав�ть в агропромисловому комплекс�, де очевидний зв'язок з к�нцевим споживанням, перевага державних постачань дозволя� при великих ресурсах продукц�� мати �� пост�йний деф�цит. В промисловост� положення посилю�ться тим, що б�льш�сть п�дпри�мств взагал� не працю� на ринок, або випуска� продукц�ю, виг�дну у виробництв�, але не ефективну чи нав�ть непотр�бну для використання. Монополiстичнi в�дношення характерн� також для енергетики, транспорту, зв'язку, буд�вельно� сфери об�гу. Щоб зламати, подолати цей загальний монополiзм, потр�бно усунути його першоджерело - пряме державне втручання в економ�ку. Передус�м необх�дно скоротити в�йськов� замови, як� через м�жгалузев� зв'язки пронизують усе народне господарство �, окр�м прямого витрачання ресурс�в, служать головним каталiзатором монополiстичних в�дносин. В�доме, що конверсiя великих в�йськових п�дпри�мств вимага� часу. В одних випадках час необх�дно для того, щоб в�д випуску одиничних вироб�в малих � середн�х сер�й перейти до виробництва масовими сер�ями. Це в�дноситься до виробництва комп'ютер�в, засоб�в зв'язку, аудiо- � вiдео-техн�ки, електрон�ки. В �нших прийдеться зм�нювати склад вироб�в у п�дпри�мств-постачальник�в, скаж�мо, при переход� в�д випуску в�йськових л�так�в на цив�льн�. Конверсiя потребу� великих �нвестиц�й, як � скорочування арм�� вимага� чималих витрат на соц�альне забезпечення колишн�х в�йськовослужбовц�в. В наданому зв'язку вста� питання про джерела ф�нансування конверсi� � в�йськово� реформи. Бюджетне ф�нансування в даному випадку недоц�льно по наступним причинам: Це не дозволило би позбавитися в�д бюджетного деф�циту. Нема� н�яко� гарант��, що бюджетн� асигнування будуть витрачен� на конверсiю, а не на виробництво непотр�бного озбро�ння. Проблема вир�шу�ться при використанн� для конверсi� � працевлаштуванн� в�йськовослужбовц�в в�льних кап�тал�в недержавних орган�зац�й, а також заруб�жних �нвестиц�й. Таким чином повТязання ста� �диним ц�лим р�шенням проблеми деф�циту бюджету, �нфляц��, п�дпри�мництва, �нвестиц�й, конверсi� � ринку. III.1Особливост� кризи в Укра�н�

�нфляц�я - це сво�р�дний податок, яким держава шляхом випуску н�чим не забезпечених паперових грошей обклада� грошов� засоби в нац�ональн�й валют� юридичних � ф�зичних ос�б. В економ�чн�й л�тератур� використову�ться нав�ть такий терм�н "iнфляц�йний податок", це г�рший з вс�х вид�в податк�в, бо внасл�док його застосування страждають передус�м ф�зичн� ос�б з ф�ксованим чи невеликими прибутком (пенс�онери, �нвал�ди, державн� службовц�, практично вс� особи наймано� прац� ). До цього податку звертаються як до останнього засобу покриття бюджетного деф�циту, коли �нш� джерела поповнення казни (прям� � непрям� податки, займи на внутр�шньому � зовн�шньому ринках, продаж держмайна � т. �.) не дозволяють покрити навально зростаюч� державн� видатки. Перевищення видатк�в над прибутком, поява д�рки в державному бюджет�, масштабна емiсiя пустих грошей, переповнення канал�в грошового об�гу � бурхливий зростання ц�н - все це яскраво спостер�га�ться в пер�оди в�йн, революц�й, �нших соц�ально-економ�чних � пол�тичних катаклiзм�в. Зростання грошово� маси в Укра�н� в 1992 г. в б�льш н�ж 16,9 раз�в св�дчить про те, що гiперiнфляц�я в наш�й кра�н� � реальн�стю. Треба визначити, що iнфляц�йн� процеси в наш�й кра�н� викликаються не т�льки економ�чним спадом � бюджетним деф�цитом. На протяз� десятир�ч закладалися народногосподарськ� диспропорц�� (м�ж галузями промисловост�, що виробляють засоби виробництва � предмети споживання, м�ж добувними � перероблюючими галузями економ�ки, м�ж промисловим � с�льськогосподарським виробництвом � т. �.). Сюди ж можна в�днести � надзвичайну мiлiтаризац�ю економ�ки. Внасл�док в економ�чному орган�зм� давно порушився обм�н речовин. Деякий час грошова маса в наш�й кра�н� штучно обмежувалася. Зайв� грош� вилучалися з об�гу в основному за допомогою �мпорту � алкоголю. Пот�м ситуац�я р�зко зм�нилася. Р�зко скоротилися валютн� надходження �, в�дпов�дно, �мпорт. Зменшився прибуток держбюджету в�д продажу алкогольних напо�в (кампан�я боротьби за загальну тверез�сть). Одночасно були розгорнут� широк� соц�альн� програми, не п�дкр�плен� реальними матер�альними ресурсами. У зв'язку з утворенням комерц�йних структур (передус�м банк�в) став неможливим м�сцевий розпод�л грошового об�гу на наявний � безгот�вковий. Внасл�док накладення вс�х цих чинник�в вкуп� з директивним управл�нням грошовою масою ми на рубеж� 1989-1990 р. р. впритул п�д�йшли до гiперiнфляц��. Уряд був не в змоз� стримати небезпечн� iнфляц�йн� явища. Вони стали наростати як сн�жний ком, п�дтриман� спадом виробництва, все зростаючою бюджетною емiсi�ю, нестримною кредитною експанс��ю комерц�йних банк�в (т. з. кредитна �нфляц�я), розвалом �дино� грошово� � банк�всько� системи кра�ни. В п�дсумку ми одержали оте, що � повинн� були одержати - гiперiнфляц�ю на фон� р�зкого спаду виробництва. Перетворення в прах заощаджень населення, оборотних кошт�в п�дпри�мств, знец�нювання банк�вських кап�тал�в � актив�в на фон� в�д'�мних процентних ставок, триваюче пад�ння валютного курсу карбованця, в�дсутн�сть �нвестиц�й � �нвестиц�йно� пол�тики у п�дпри�мств, банк�в, та й у держави, безперспективн�сть ринку ц�нних папер�в внасл�док неминучо� втрати частини вкладено� в акц�� та обл�гац�� вартост�, витиснення з плат�жного об�гу карбованця доларом, загроза переходу в�д товарно-грошових в�дносин до натурального обм�ну - ось ц� лрадощ��, що несе гiперiнфляц�я. III.2Гiперiнфляц�я в Укра�н�.

Деяк� кажуть, що н�яко� гiперiнфляц�� в нас нема�, що треба п�дтримувати виробництво � людей. Мов би, нас лякають �нфляц��ю, щоб не давати грошей на соц�альн� програми � надання допомоги виробникам. �нш� вважають, що з гiперiнфляц��ю теж можна жити. М�ж тим, гiперiнфляц�я означа�, що в нас нема� над�� на п�дйом виробництва. Тому втрача� будь-який сенс формула: або п�дтримка виробництва � житт�вого р�вня, або придушення �нфляц��. При гiперiнфляц�� пад�ння виробництва забезпечено так само, як � при гостр�й хиб� грошей. Причин тому багато. Передус�м нема� над�йного карбованця. Люди втрачають стимул до виробництва, б�льше схиляються до др�бно� спекуляц��, провертають операц�� в коротк� терм�ни, щоб одержати б�льше грошей � знову негайно включити �х в об�г. Втрата покупно� сили карбованця в нашому положенн� означа� натуралiзац�ю господарських в�дносин, повернення до бартеру. В таких умовах не т�льки не наступить п�дйом виробництва, а й продовжиться його спад. Гiперiнфляц�я небезпечна ще й тим, що виклика� не короткочасну, а тривалу депресiю. �нвестиц�йний голод трива� в кра�н� вже чотири роки. �нвестиц�й вид�ля�ться менше, н�ж необх�дно нав�ть для простого в�дтворення, � вони використаються все г�рше. Як не дивно, недоiнвестування почалося у нас ще в середин� с�мдесятих рок�в. Хоч номiнальний обсяг укладень зростав, ефективн�сть падала, � реальний прир�ст кап�талу знижувався. М�ж �нфляц��ю � гiперiнфляц��ю � певний техн�чний кордон, який склада� 50 в�дсотк�в на м�сяць. Механ�зм економ�чного життя такий, що �нфляц�я ма� тенденц�ю розповсюджуватись в�д центру по вс�й кра�н�, як хвил� в�д кинутого в тихий ставок каменю. При цьому одне �з властивостей iнфляц�йного процесу - важко минаються перш� його 25 в�дсотк�в, шлях до них зда�ться довгим. Набрати �нш� 25 в�дсотк�в набагато легше, що залишена половина шляху ста� коротшою. Достатньо будь-яких психолог�чних чинник�в, зм�ни настрою покупця, виробник�в, фiнансист�в � т. �., що носиться в пов�тр�, щоб прискорити iнфляц�йний рух. На спалах �нфляц��, зростання споживчих ц�н великий вплив опинили чисто психолог�чн� чинники. Вони � насл�дками пол�тичних под�й в кра�н�. Так що з повною п�дставою можна сказати, що гiперiнфляц�я - це явище передус�м повед�нкове. Можна не досягнути критичних 50 в�дсотк�в, зупинитися на 30, а гiперiнфляц�я вже наочно пом�тна. Можна д�йти � до 60 в�дсотк�в, а стан не можна назвати гiперiнфляц�йним. Власне, гiперiнфляц�я наступа� насправд�, коли спостер�га�ться характерна для не� повед�нка. Основний сигнал - це т�кання в�д карбованця. Якщо нав�ть скажен� ц�ни перестають в�длякувати покупця, тод� гiперiнфляц�я почалась. IV.Анти�нфляц�йна пол�тика та основн� засоби боротьби з �нфляц��ю

Уряду кожно� кра�ни, що знаходиться в криз�, сл�д проводити антиiнфляц�йну пол�тику. Засоби боротьби з �нфляц��ю можуть бути як прям� так � непрям�. Част�ше всього проявля�ться наступна законом�рн�сть - чим б�льш кризовою ста� ситуац�я, тим б�льш актуальн� прям� засоби впливу уряду � центрального банку на економ�ку � грошову масу, як �� складову частину. IV.1Непрям� засоби Непрям� засоби включають: Регулювання загально� маси грошей шляхом управл�ння ними центральним банком. Регулювання позикового � обл�кового процесу комерц�йних банк�в через управл�ння ними центральним банком. Обов'язков� резерви комерц�йних банк�в, операц�� центрального банка на в�дкритому ринку ц�нних папер�в. Операц�� центрального банка на в�дкритому ринку ц�нних папер�в. Регулювання процентних ставок комерц�йних банк�в через управл�ння ними центральним банком. Непрям� засоби не можуть працювати в наш�й економ�ц� на повну потужн�сть по причин� �� недостатньо� "ринковост�". Повноц�нний ринок ц�нних папер�в, в тому числ� ринок державних зобов'язань у нас в�дсутн�й, а в�дпов�дно центральний банк не може впливати на грошову масу кр�зь куплю-продаж ц�нних папер�в. IV.2Прям� засоби. Прям� засоби регулювання покупно� спроможност� грошово� одиниц�, тобто боротьби з �нфляц��ю, включають в соб�: Пряме � безпосередн� регулювання державою кредит�в � тим самим - грошово� маси. Державне регулювання ц�н. Державне (по угод� з профсп�лками) регулювання зароб�тно� плати. Державне регулювання зовн�шньо� торг�вл�, операц�й з �ноземним кап�талом � валютного курсу. Практика прямого регулювання грошово� маси широко розповсюджена на заход�. США неодноразово в 60х-70х роках заморожували ц�ни на численн� товари. П�втора десятир�ччя п�сля друго� св�тово� в�йни знадобилося кра�нам зах�дно� квропи для початку лiбералiзац�� ц�н, та нав�ть неповно�. Франц�я повн�стю лiбералiзувала ц�ни на внутр�шньому ринку лише в 1986 року. Ф. Рузвельт виводив США �з найглибшо� кризи 30х шляхом жорсткого державного регулювання економ�ки. В б�льшост� кра�н �снували спец�альн� закони, що обмежують прибуток в�д торговельного посередництва. Нормал�зац�я валютного курсу � абсолютно необх�дною м�рою для припинення ус�ляких нееквiвалентних м�жнародних торговельних операц�й. Реально оц�нюючи можливост� регулювання валютного курсу за рахунок �нтервенц�й центрального банка треба скати, що над�й на усп�х тако� пол�тики практично не �сну�. Очевидно, що курс долару зроста� стрибками - в деякий момент центральний банк не ма� можливостей стримувати курс � його як би "прорива�". Останн�й час центральний банк навчився використати кризов� пол�тичн� моменти для таких стрибк�в. До тих пор, поки �ноземна валюта не буде використатися лише для задоволення �мпорту � �нших поточних платеж�в пол�тика "�гри на пониження" приречена на поразку. В ц�лому, сл�д визначити, що реально в нашому сьогодн�шньому положенн� реально ефективн� т�льки прям� засоби боротьби з �нфляц��ю - регулювання кредит�в, ц�н � зароб�тно� плати, регулювання валютного курсу � зовн�шньо� торг�вл�. Проте схож� д�� цього уряду не представляються можливими, вони ще б�льше похитнули би положення � без цього зазнавшу поразки на виборах "урядову" парт�ю. Д�� уряду за останн� п�втора роки змушують його тепер метатися м�ж стримуванням грошово� емiсi� � роздачею кредит�в п�сля чергового виступу промисловост�. IV.3Першочергов� антиiнфляц�йн� засоби.

Збивати темпи �нфляц�� - то скорочувати р�зницю м�ж грошовою � товарною масою в господарств�. Для цього п�дходять вс� т� засоби, що ведуть економ�ку до р�вноваги. До першочергових м�р в�дносяться ось так�: 1.Забезпечення кра�ни у достатн�й к�лькост� продовольством. Це найперша умова будь-яких реформаторських зусиль. Для налагоджування продовольчо� справи в кра�н� сл�д оказати державну ф�нансову допомогу с�льськогосподарським п�дпри�мствам вс�х вид�в власност� � провести м'яку реформу колгосп�в � радгосп�в: a)встановлення порядку надавання кредит�в с�льськогосподарським п�дпри�мствам п�д векселя з погашенням �х за рахунок прийдешнього врожаю; b)встановлення державних закуп�вельних ц�н, а також ц�н на ресурси, що споживаються в с�льськогосподарському виробництв� на р�вн�, що забезпечу� рентабельну роботу товаровиробник�в � утворення системи контрактно� торг�вл� промисловими товарами в обм�н на с�льськогосподарську продукц�ю. 2.В�дтворення зруйнованого �нвестиц�йного поля народного господарства, без якого функц�онування економ�ки ста� неможливим. В цих ц�лях сл�д передус�м в�дтворити шляхом iндексування на банк�вських рахунках п�дпри�мств амортизац�йн� суми � власних оборотн� грошов� кошти загублен� через р�зке зростання ц�н � знец�нювання карбованця. 3.Налагоджування постачально-збутових зв'язк�в м�ж п�дпри�мствами. Господарськ� зв'язки п�дпри�мств в ринковому режим� найб�льш ефективн� в основному через систему великих оптових купц�в-синдикат�в. Ц� структури можуть функц�онувати як в рамках окремих рег�он�в, так � в загальноукра�нському � м�ждержавному масштаб�. 4.Зам�сть податку на додаткову варт�сть, що стимулю� в сучасних умовах господарювання в Укра�н� зростання �нфляц�� � вкрай важко контролю�ться податковими �нспекц�ями, визначити основним платежем в бюджет податок на прибуток, диференц�юючи його ставки залежно в�д зростання рентабельност� � зростання обсягу виробництва, що буде нац�лювати виробник�в на зростання маси, а не т�льки норми прибутку. 5.На час кризи необх�дно централ�зувати банк�вську систему кра�ни, маючи на уваз� обов'язкове виконання комерц�йними � �нвестиц�йними банками директив Центрального банку по пр�оритетностi � п�льговост� кредитування рег�он�в, галузей, п�дпри�мств, додержання нормативних терм�н�в документооб�гу. 6.Для стабiлiзац�� споживчого ринку доц�льно: a)створити систему стимулювання розвитку др�бного б�знесу в сфер� виробництва � послуг. Ввести державн� кредити на оренду виробничих прим�щень � лiзинговий кредит на оренду устаткування (з можлив�стю посл�довного викупу), а також ввести обов'язкове страхування малих п�дпри�мств на перш� 3-5 рок�в д�яльност�, коли ризик руйнування особливо великий; b)створити умови для широкого розповсюдження паралельно з �снуючою системою торг�вл� споживчих кооператив�в на п�дпри�мствах, в закладах � по м�сцю проживання для закупки � реал�зац�� продовольчих � промислових товар�в членами кооперативу (по наявному � безгот�вковому розрахунку) по безприбутковим роздр�бним ц�нам. Такого роду кооперативний рух широко розвинений в багатьох iндустрiальних кра�нах. Без нього неможливо уявити �х економ�ку. Споживкооперац�я буде сприяти нормал�зац�� ц�н � поза кооперативного сектору. 7.Протягом кризового пер�оду треба також проводити рац�ональну державну пол�тику захисту внутр�шнього ринку � суворого контролю приватно� експортно� д�яльност�. Вс� експортн� операц�� повинн� зд�йснюватись через к�лька великих ф�рм � синдикат�в, що контролюються державою � виконують експортн� операц�� на комiсiйних податках. V.Висновок

Зак�нчен� невдачею спроби ф�нансового оздоровлення народного господарства як першого кроку в зд�йсненн� переходу до ринково� економ�ки т�льки посилили тяжк�сть ф�нансового положення кра�ни. �дея, закладена в основу б�льшост� "оздоровчих" програм, укладалася в приводженн� матер�ально-речовинних й ц�нових пропорц�й у в�дносно р�вноважне становище та зд�йсненн� на ц�й основ� лiбералiзац�� ц�н. Припускалося, що вдасться уникнути �х навального зростання. Представля�ться, проте, що в основу надано� �дей була покладена помилкова посилка, оск�льки р�вновага при адм�н�стративно-керован�й � ринков�й економ�ц� досяга�ться в р�зноман�тних точках економ�чного простору. Саме в цьому бачаться причини невдалих м�р по ф�нансовому оздоровленню � того пог�ршення загальноеконом�чно� � ф�нансово� ситуац��, що мало м�сце в 1989-1991 г. г., що виразилось в найм�цн�шому струм� �нфляц��. Джерела iнфляц�йних явищ кор�няться в складених � пост�йно в�дтворюваних макроеконом�чних диспропорц�ях; у створено� в адм�н�стративн�й економ�ц� форм� управл�ння, що зумовлю� модель ц�ноутворення, зас�б прийняття �нвестиц�йних та зовн�шньоеконом�чних р�шень; в специф�чн�й модел� бюджетно-ф�нансово� � кредитно-грошово� пол�тики. Розд�лення глибинних причин �нфляц�� на структурн�, кер�вницьк� � монетарн� дуже умовно, оск�льки вс� вони т�сно вза�моповТязан� � вза�мозумовлен�, м�ж ними �снують численн� прям� � зворотн� зв'язки. Макроеконом�чна структура визнача� характер механ�зму управл�ння � виявля� �стотний вплив на ф�нансов� пропорц�� � в�дносини. У цьому висновку необх�дно треба визначити, що засоби регулювання �нфляц�� будуть ефективн� лише в раз� �х адекватно� в�дпов�дност� �� сутн�м причинам. Оск�льки �нфляц�я в наш�й кра�н� носить, по-перше, структурно-системний характер, тобто породжена структурою, що склалася економ�ки � д�ючо� тривалий час системою управл�ння господарством, � т�льки по-друге, традиц�йними монетарними чинниками, п�дойми регулювання цього процесу повинн� базуватися на знятт� вс�х бар'�р�в на шляху д�� ринкових механ�зм�в, забезпеченн� умов структурно� перебудови економ�ки � включати в соб� широкий спектр кредитно-грошових � бюджетно-ф�нансових регулятор�в. Iнфляц�� та економ�чних криз не уникнула жодна кра�на. Нав�ть найважч� кризи зак�нчувалися, як правило, оновленням економ�ки � �� п�дйомом. Тому б�льш�сть досл�дник�в роздивляються кризи як переломний момент в науково-техн�чному, соц�альному, пол�тичному � економ�чному розвитку. �сторичн� ситуац�� не повторюються однозначно, � тому нав�ть власний досв�д потребу� переосмислення в умовах сьогодення. Засоби, що допомогли �ншим кра�нам вийти �з кризи � подолати �нфляц�ю, мабуть, повинн� по-�ншому використатися стосовно до конкретно� ситуац��. Передус�м, сл�д по можливост� найб�льш точно поставити д�агноз, якого виду �нфляц�ю � кризу ми пережива�мо. Тод� можна буде оц�нити альтернативи виходу з ситуац��, що склалася. Л�тература:

Амосов А. �нфляц�я � криза: шляхи виходу - М.: Преса, 1992. Балабанов �. Т. Валютн� операц�� - М.: Ф�нанси � статистика, 1993. Воронiн Д. "�нфляц�я - г�рший з податк�в" //Д�ло №2, економ�чний додаток до газети "Рос�йськ� в�ст�". Давидов А. Ю. �нфляц�я в економ�ц�: св�товий досв�д та наш� проблеми - М.: Республ�ка, 1991. Долан Е. Макроеконом�ка - С.-Петербург: �ндекс, 1994. �лар�онов А. "Ф�нансова стаб�л�зац�я в республ�ках в республ�ках СНГ" //Питання економ�ки №2, 1996. Крилов В. "Проблеми регулювання грошово� маси" //"Рос�йський економ�чний журнал", №11, 1992. Кучукова Н. С. "Пошук стратег�� забезпечення ф�нансово� стаб�льност�" //Грош� � кредит №5, 1993. Лушин С. �. "Зв�дк�ля взялась �нфляц�я?" //Ф�нанси №9, 1992. Макконнел Р., Брю С. Л.. Економ�кс: принципи, проблеми, пол�тика - М.: Республ�ка, 1992. Маневич В. �., Перламутров В. Л. "Про iнфляц�йну пол�тику" //Ф�нанси №8, 1993. Пол�тична економ�я. П�дручник для вищих навчальних заклад�в. За редакц��ю М�дв�д�ва В.А. - М.: Полiтiздат, 1988. Нур��в Р. М. Грош�, банки та грошово-кредитна пол�тика - М.: Ф�нстат�нформ, 1995. П�нзеник В. "Макроеконом�чна стаб�л�зац�я в Укра�н�: П�дсумки та проблеми першого року" //Питання економ�ки №2, 1996. Самуельсон П., Нордгауз В. Економ�ка. - К.: Техн�ка, 1994. Сизов А. "Економ�ка Рос�� та �нш�х стран СНГ на початку 90-х рок�в" //Мировая экономика и международные отношения №7, 1993. Тимоф��в В. "До питання анти�нфляц�йного оподаткування й регулювання ц�н в умовах ринкових в�дносин" //Економ�ка Укра�ни №1, 1993. Ф�шер С., Дорнбуш Р. Економ�ка - М.: Преса, 1993. Курс економ�чно� теор��. П�д редакц��ю Чепурiна М. Н. - М.: Пол�т�здат, 1993. Чув�л�н Е. Д., Дм�тр��ва В.Г. Державне регулювання ц�н в кап�тал�стичних странах - М.: Пол�т�здат, 1991. Ясiн �. �з пр�рви кризи вибратися можна. //Д�ло №2, економ�чний додаток до газети "Рос�йськ� в�ст�".

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные