Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 1

Мнстерство освти Украни Кивський Державний Торговельно-Економчний Унверситет Кафедра економчно теор

Курсова робота

з макроекономки та полтеконом на тему

УСуть, форми причини нфляцФ

Студентa I курсу 7 групи ФЕМП денного навчання Хоми Олега

Науковий консультант Романишин В. О.

Кив 1997 План:

I.Вступ .......................................................................................... 1 II.Сутнсть та форми нфляц: ................................................... 2 II.1.Причини нфляц ............................................................. 4 II.2.Типи нфляц ................................................................... 6 II.2.1.нфляця попиту .................................................... 6 II.2.2.нфляця пропозиц .............................................. 7 II.3.Види нфляц ................................................................... 8 II.4.Економчн соцальн наслдки нфляц ...................... 13 III.Стан Украни в перод нфляц ............................................ 15 III.1. Особливост кризи в Укран ......................................... 19 III.2. Гпернфляця в Укран ................................................. 21 IV.Антинфляцйна полтика та основн засоби боротьби з нфляцю: ............................................................ 22 IV.1.Прям засоби ................................................................... 22 IV.2.Непрям засоби ............................................................... 23 IV.3.Першочергов антиiнфляцйн засоби ............................ 24 V.Висновок .................................................................................. 27

Список лтератури Рецензя

I. Вступ

Перехд нашо економки на ринков вдносини рзко пдвищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними в практичних заходах по реконструкц народного господарства, в теоретичних дослдженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на сторнках економчно преси, актуальнсть х не зменшуться. Висока вартсть аналзу нфляцйних процесв, велике число дючих чинникв ускладнюють виробток правильно грошово полтики. Як показу досвд нашо, а також нших кран, перехд на ринков вдносини супроводжуться швидким зростанням цн, пдсиленням д нфляцйних чинникв. Дуже важливо правильно оцнити, чи самий перехд на ринков вдносини причиною заглиблення нфляц чи при цих вдносинах накопичений ранше нфляцйний потенцал одержу свй реальний вислв. Очевидно, що в умовах ринкових вдносин можливост штучного стримування нфляц рзко скорочуються. Разом з тим непослдовнсть в прийнятт ршень по переходу до ринку, непродумансть деяких крокв усугубляють снуюч труднощ, пдсилюють нфляцйн процеси. Досвд багатьох кран показав, що тривале функцонування централзованого планування, як правило, призводить до порушення збалансованост матеральних грошових струмв. Ранше нфляця виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, пд час вйн держави часто випускали велику кльксть незабезпечених паперових грошей для покриття вйськових видаткв. В останн двадцять - тридцять рокв нфляця стала хрончним захворюванням економк багатьох кран свту.

II.Сутнсть та форми нфляц

лПренвыншенние менры в вынпунснках бумажной монненты по стронгой пранвнде не может быть инанче пренднстанвнляненмо, как в виде неприметнонго понхинщенния чанснти из имунщенснтнва канжндонго ( Н. Моровiнов, економiст, флософ державний дяч Рос кнця XVIII в. )

Вд чого ж залежить кльксть грошей, необхдна для забезпечення товарного обгу ? Передусм вд суми цн товарв, що пдлягають реалзац протягом певного пероду, скажмо року. Що бльше товарв, тим бльше потрбно грошових одиниць для х реалзац. Кльксть грошей в обгу залежить дал вд швидкост обгу кожно грошово одиниц. Це пов'язане з тим, що одна та ж сума грошей може обслугувати бльше чи менше число актв куплi - продажу. Перевищення клькост грошових одиниць, що знаходяться в обгу, над сумою товарних цн поява внаслдок цього грошей, не забезпечених товарами, означа нфляцю. Вона призводить до зростання цн на товари (явному чи прихованому). Тому ндекс цн - це один з головних найбльш наочних показникв наявност чи вдсутност нфляц, глибини. нфляця може бути викликана рзними чинниками. Це випуск зайво клькост грошових одиниць, вдставання виробництва товарв вд зростання платжездатного попиту, надходження на ринок товарв, що не користуються попитом. нфляця - це переповнення фнансових каналв паперовими грошима, що призводить до х знецнювання. нфляця - це грошове явище, але вона не обмежуться знецнюванням грошей. Вона проника у вс сфери економчного життя почина руйнувати ц сфери. Вд не стражда держава, виробництво, фнансовий ринок, але бльше за все страждають люди. Пд час нфляц ма мсце: Знецнювання грошей по вдношенню до золота. Знецнювання грошей по вдношенню до товару. Знецнювання грошей по вдношенню до ноземно валюти. Ще одне визначення нфляц ми можемо прочитати в сучасних американських пдручниках: лнфляця - це пдвищення загального рвня цн. Це, зрозумло, не означа, що пдвищуються обовТязково вс цни. Навть в пероди досить швидкого зростання нфляц деяк цни можуть залишатися вдносно стабльними, а нш падати. Одне з головних хворих мсць - це те, що цни мають тенденцю пдйматися дуже нервномрно. Перш пдстрибують, друг пдймаються понад помрними темпами, а трет зовсм не пдймаються. нфляця вимрються за допомогою ндексу цн. Згадамо, що ндекс цн визнача х загальний рвень по вдношенню до базового пероду. Темп нфляц для наданого року можна обчислити таким чином: вдняти ндекс цн минулого року з ндексу цн цього року, подлити цю рзницю на ндекс минулого року, а псля цього помножити на 100. ндекс цн ндекс цн цього року - минулого року Темп нфляц =


ндекс цн минулого року Для того, щоб економка не переживала нфляцйних криз: Ма бути постйна рвновага державного бюджету. Центральний банк повинен вести деальну полтику. Держав не слд втручатися в розподл прибутку. Крану повинн населяти громадяни з здоровою ринковою психологю, люди, позбавлен нфляцйних очкувань. II.1Причини нфляц. Зростання цн може бути пов'язане з перевищенням попиту над пропозицю товарв, проте така диспропорця мж попитом пропозицю в багатьох випадках не нфляцю. Приклад: енергетична криза 70х в США, коли нафтовидобуваюч крани пдняли цни на нафту в десятки разв, а на нш товари й послуги цни зросли в одночас на 7-9%. Незалежно вд стану грошово сфери, товарн цни можуть змнюватися внаслдок зростання продуктивност прац, циклчних сезонних коливань, структурних зрушень в систем вдтворення, монополiзац ринку, державного регулювання економки, введення нових ставок податкв, девальвац ревальвац грошово одиниц, змни кон'юнктури ринку, впливу зовншньоекономчних зв'язкв, стихйних лих т. . Очевидно, що не всяке зростання цн - нфляцю тому особливо важливо видлити насправд iнфляцйне. Таким чином, зростання цн, повТязане з циклчними коливаннями конТюнктури, не можна вважати iнфляцйним. По мр проходження фаз циклу - особливо при нод маючй мсце х "нестандартно" розтягнутостi помтно буде змнюватися динамка цн. Цни будуть пдвищуватися в фазах бума падати в фазах кризи, а псля цього знову зростати в наступних фазах виходу з кризи. Пдвищення продуктивност прац при нших рвних умовах призводить до зниження цн. Проте можлив випадки, коли пдвищення продуктивност прац призводить до пдвищення заробтно плати. В цьому випадку - т. з. нфляця витрат пдвищення заробтно плати в будь-якй галуз насправд супроводжуться пдвищенням загального рвня цн. Стихйн лиха не можна вважати причиною нфляц. Наприклад, внаслдок стихйного лиха на якийсь територ зруйнован будинки. Очевидно, що зроста попит на будматерали, послуги будвникв, транспорт т. . Великий попит на послуги промислову продукцю буде стимулювати виробникв до збльшення обсягу виробництва по мр насичення ринку цни будуть опускатися. Таким чином, до найважливших iнфляцйних причин зростання цн можна вднести наступн: Диспропорцйнсть - незбалансовансть державних видаткв прибутку - т. з. дефцит державного бюджету. Часто цей дефцит покриваться за рахунок використання "друкарського верстату", що призводить до збльшення грошово маси як наслдок - нфляця. Iнфляцйно небезпечн нвестиц - здебльшого млтаризаця економки. Вйськов асигнування ведуть до утворення додаткового платжездатного попиту, а як наслдок - збльшення грошово маси. Надмрн вйськов асигнування звичайно головною причиною хрончного дефциту державного бюджету, а також збльшення державного боргу для покриття якого випускаються додатков паперов грош. Вдсутнсть чистого вльного ринку досконало конкуренц як його частини. Сучасний ринок в чималй мр огополiстичний. Оскльки огополiст зацкавлений в скорочуванн виробництва пропозиц товарв створються дефцит використовуваний м для пдтримки чи пдняття цни на товар. мпортована нфляця, роль яко зроста з зростанням вдкритостi економки утягнення в свтогосподарськ зв'язки т чи ншо крани. Можливост для боротьби у держави досить-такi обмежен. Засб ревальвац власно валюти, що нколи застосовуться в таких випадках, робить мпорт бльш вигдним, одночасно ускладнюючи експорт. Iнфляцйн очкування - виникнення в нфляц самопдтримуючого характеру. Населення господарськ суб'кти звикають до постйного пдвищення рвня цн. Населення вимага пдвищення заробтно плати запасаться товарами наперед, очкуючи на х швидке подорожчання. Виробники ж побоюються пдвищення цн з боку свох постачальникв, як водночас закладають в цну свох товарв прогнозоване ними зростання цн на комплектуюч розгойдують отим самим маховик нфляц. Живий приклад таких iнфляцйних очкувань ми можемо спостергати у свому повсякденному житт. Причину нфляц треба також шукати в трьох видах монополй: Державна монополя на емсю грошей. Профсплкова монополя. Монополя великих фрм на визначення цни власних витрат. Ц три види монополй пов'язан мж собою кожна з них може порушувати баланс попиту пропозиц. Причини нфляц можуть знаходитись поза держави, тод х треба шукати в свтовй торгвл. II.2Типи нфляц. В теорях, що опрацьовуються захдними економiстами, видляються у вигляд альтернативних концепцй нфляц попиту нфляц витрат. Ц концепц розглядають рзномантн причини нфляц. II.2.1нфляця попиту

нфляця попиту - це порушення рвноваги мж попитом пропозицю з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збльшення державних замовлень (наприклад, вйськових), збльшення попиту на засоби виробництва в умовах повно зайнятост майже повно завантаженост виробничих потужностей, а також зростання покупно спроможност трудящих (зростання заробтно плати) внаслдок, наприклад, узгоджених дй профсплок. Внаслдок цього виника надлишок грошей по вдношенню до клькост товарв, пдвищуються цни. Таким чином надлишок платжних засобв в обгу створю дефцит пропозиц, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту. Традицйно змни в рвн цн пояснюються зайвим сукупним попитом. Економка може спробувати витрачати бльше, нж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змоз вдповсти на цей зайвий попит збльшенням реального обсягу продукц, бо вс снуюч ресурси уже повнстю використан. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цн на постйний реальний обсяг продукц викликаю нфляцю попиту. Суть нфляц попиту нколи пояснюють одню фразою: "Надто багато грошей полю за надто малою клькстю товарв" II.2.2нфляця пропозиц

нфляця пропозиц - зростання цн внаслдок збльшення витрат виробництва чи зменшення сукупно пропозиц. Причинами збльшення витрат можуть бути огополiстична полтика цноутворення, економчна фнансова полтика держави, зростання цн на сировину, д профсплок, що вимагають пдвищення заробтно плати т. . Вона може також зТявитися в результат змни структури пропозиц на ринку. Теоря нфляц, зумовлено зростанням витрат, поясню зростання цн такими чинниками, що приводять до збльшення витрат на одиницю продукц. Витрати на одиницю продукц - це середн витрати при наданому обсяз виробництва. Так витрати можна одержати, подливши загальн витрати на ресурси на кльксть виготовлено продукц: Загальн витрати Загальн витрати на одиницю продукц =


Кльксть одиниць продукц

Пдвищення витрат на одиницю продукц в економц скорочу прибуток обсяг продукц, що фрми готов запропонувати при снуючому рвн цн. В наслдок зменшуться пропозиця товарв послуг в масштаб вс економки. Це зменшення пропозиц, в свою чергу, пдвищу рвень цн. Отже, по цй схем витрати, а не попит роздувають цни, як це дться при нфляц попиту. На практиц нелегко вдрзнити один тип нфляц вд ншого, вс вони тсно пов'язан постйно взамодють , наприклад, зростання зарплати може виглядати як нфляця попиту як нфляця витрат. Необхдно також визначити, що в жоднй з економчно розвинутих кран не спостергалася в друго половин ХХ сторччя повна зайнятсть, вльний ринок чи ж стабльнсть цн. Цни по ряду причин в цей час зростали постйно навть в пероду застою виробництва. Таке явище називаться стагфляцю - iнфляцйним зростанням цн в умовах стагнац - застою виробництва, економчно кризи. II.3Види нфляц

Розглядаючи темпи зростання цн, можна видлити наступн види нфляц: Помрна. Цни зростають на 10% на рк, вартсть грошей збергаться, вдсутнй ризик пдписання контрактв в номiнальних цнах. Багато сучасних економiств, в тому числ сучасн послдовники економчного вчення Кейнса вважають таку нфляцю необхдною для ефективного економчного розвитку. Така нфляця дозволя ефективно корегувати цни стосовно до умов виробництва попиту, що постйно змнюються. Галопуюча. Цни зростають на 20-200% на рк, грош прискорено матералзуються в товари, контракти прив'язуються до зростання цн. Гпернфляця. Цни зростають астрономчне, розходження цн зарплати, руйнуться добробут навть забезпечених верств товариства.

Гпернфляця. Деняк еконномiсти понбонюнюнтьнся, що понмнрнно понвнзунча ннфлянця, що може спончантнку спринянти понжванвнленнню еконнонмнки, понтм, нанронснтанюнчи як сннгонвий ком, пенрентвонринтьнся в бльш жорстоку гнперннфнлянцю. Цей темп зронснтанння ннфлянц винявнля руйнннвнний вплив на обсяг нацноннальннонго винронбннинцнтнва занйнянтсть. Спранва в тонму, що конли цнни понвонл, але постйнно зронснтанють, нансенленння пднпринмнснтнва принланшнтонвунюнтьнся до х пондальншонго пднвинщенння. Тому, щоб х ненвинконринснтаннн занощандженння понтончнн принбунтнки не зненцннинлись, тобто щоб випенрендинти пенрендбанченнн пднвинщенння цн, люнди понвиннн винтранчанти гронш занраз. Пдпримстнва понвондянтьнся так санмо, кунпунюнчи ннвенснтинцйнн тонванри. Д, динкнтонванн iнфляцйним психозом, пднсинлюнють тинснненння на цнни, ннфлянця починна гондунванти санма себе. Бльнше того, оскльнки варнтсть житнтя збльншуннтьнся, ронбонч винманганють одернжунють бльш винсонку номiнальну занронбнтнну планту. А профнсплнки прангннуть до танконго пднвинщенння заронбнтнно планти, яко винстанчинло би не тльнки на те, щоб понкринти тонрншнн пднвинщенння цн, але комнпеннсунванти ннфлянцю, що очнкуннтьнся у той пенрнод, конли нонвий конленкнтинвнний донгонвр бунде ще в синл. Зарпнланта пднвинщенння цн пднгондонвунють однне одннонго, це донпонманга повзунчй ннфлянц перейти до ганлонпунюнчо. Крм руйнннвнних нанслднкв для пенренрознпонднлу, гнперннфнлянця може принсконринти еконнонмнчнний крах. Жорнснтонка ннфлянця сприня тонму, що зунсилнля нанпранвнлянюнтьнся не на виробннинчу, а на спенкунлянтинвнну днянльннсть. Пднпринмнснтнвам ста вс бльш та бльш вингнднним наконпинчунванти синронвинну гонтонву прондункнцю в пенрендбанченнн принйденшнньонго пднвинщенння цн. Але ненсунмнсннсть кльнконснт синронвинни гонтонво прондункнц понпинту на них венде до пднсинленння iнфляцйного тинснненння. Нантонмсть, щоб укланданти канпнтал в ннвенснтинцйнн тонванри, винронбннинки окренм осонби занхинщанюнчись вд ннфлянц, нанбунванють ненвинронбннинчих мантенрнальнних цнннонснтей. Ювенлнрнн винронби, зонлонто ннш донронгонцннн ментанли, ненрунхонмсть танке ннше. В наднзнвинчайннй синтунанц, конли цнни пднстнринбунють рзнко ненрнвннонмнрнно, норнмальнн економнчнн вдннонсинни руйннунюнтьнся. Влансннинки пднпринмств не знанють, яку цнну на тонванри слд принзнанчинти промислов пдпримства здебльшого переходять на нш, значно менш ефективн форми розрахунку, наприклад - бартер. Спонжинванч не знанють, яку цнну спланчунванти. Постанчальннинки синронвинни банжанють одернжанти ренальнн тонванри, а не гронш, що хунтнко зненцннюнюнтьнся. Крендинтонри нанманганюнтьнся унинканти свонх бонрнжннинкв, щоб не одернжунванти понвенрннунтий борг в деншенвих гроншах. Грош фанкнтинчнно гунбнлять цнну пенренстанють винконнунванти сво фуннкнц в яконснт мнри варнтонснт зансонбу обнмнну. В окремих випадках з'являються паралельн валюти, сильно зроста роль ноземних валют. Винронбннинцнтнво обнмн з скринпом понсунванюнтьнся до зунпиннки в кнннценвонму пднсунмнку спронманганнтьнся нанстунпинти еконнонмнчнний, сонцнальнний , дунже монжнлинво, понлнтичнний хаос. Гнперннфнлянця принсконрить фннаннсонвий крах, денпресiю сунснпнльнно-нпонлнтинчнн безнладндя. Вонна звинчайнно понв'янзанна з ненронзунмнною понлнтинкою урянду. Бльшсть економчно лтератури приводить в якост прикладв Нкарагуа пероду цивльно вйни (33000% - середньорчний прирст цн) або ж пслявонну Угорщину, проте новтнй приклад з Сербю показав, що це ще ген не межа. Внаслдок економчного ембарго свтового суспльства проти ц у минулому союзно республки Югославi рчне зростання цн склада 3,000,000,000%, а, наприклад, середня заробтна плата склада суму рвну 1Dm при тому, що цни вирослi ще бльше, а багато промислових товарв просто зникли з пропозиц. Понад швидке зростання цн по вдношенню до рвня нфляц можна легко пояснити при допомоз формули MV=PQ. Незважаючи на рвнсть M V не можна забувати про показник швидкост обгу грошей V. Внаслдок утрати у господарських суб'ктв доври до нацонально валюти обг грошей надзвичайно збльшуться, що в даному випадку рвносильне збльшенню х клькост. Вдповдно й цна збльшуться значно бльше, нж кльксть наявних грошей в обгу. В розкручуванн спiралi гiперiнфляц надзвичайну роль також грають iнфляцйн очкування. Вс ц види нфляц снують тльки при вдкритому стан - тобто при вдносно вльному ринку. При подавленй ж нфляц зростання цн на товари послуги може й не спостергатися, а знецнення грошей може виражатися в дефцит пропозиц. В 50-60 роки нфляця проходила в бльшост кран помрними темпами. В зв'язку з нафтовою кризою початку 70х рокв нфляця стала виходити з-пд контролю держави, деорганiзуючи нормальний економчний процес. Середньорчний рвень приросту роздрбних цн за час з 73 по 80 р. р. пдскочив в середньому на 9%.

Таблиця 1: Середньорчн показники темпу зростання роздрбних цн в деяких кранах з розвиненою ринковою економкою.

1966-1974 1966-1974 1980-1987 США 1.7% 5.3% 9.3% Англя 3.1% 5.1% 15.8% Iталiя 3.4% 6.0% 17.9% Франця 5.0% 5.9% 10.9%

В кнц 80х рокв темпи зростання цн понизились до (в середньому) 4% на рк, що вдповда модел помрно нфляц. Цьому можна привести деклька причин. В х числ - падння свтових цн на нафту, пдсилення конкуренц, передусм в свтовому масштаб, пдвищення продуктивност прац разом з узгодженими дями урядв профсплок по утриманню рвнв заробтно плати на минулому рвн. сну також певне спввдношення зростання цн по рзномантних товарних групах: Збалансована нфляця. Цни рзномантних товарних груп вдносно один одного не змнен. Цни пдймаються досить повльно в одночас на бльшсть товарв послуг. В цьому випадку по результатах середньорчного зростання цн пдйматься процентна ставка державного банка таким чином ситуаця ста рвносильною ситуац з стабльними цнами. Незбалансована нфляця. Спввдношення цн товарних груп змнюються в рзних вдсотках по-рзному на кожний тип товару.

снують нш види класифкац нфляц, наприклад, на очкувану неочкувану: Очкувану нфляцю можна спрогнозувати на будь-який перод часу вона досить часто прямим результатом дй уряду. Як приклад можна привести лiбералiзацю цн в Рос 1992 року вдповдний прогноз зростання цн, пдготовлений урядом РФ напередодн - в грудн 1991 року. Неочкувана нфляця характеризуться раптовим стрибком цн, що оказу негативний ефект на систем оподаткування грошового обгу. В раз наявност у населення iнфляцйних очкувань така ситуаця викличе рзке збльшення попиту, що саме по соб створю труднощ в економц викривля реальну картину суспльного попиту, що веде до збою в прогнозуваннi тенденцй в економц при деякй нершучост уряду ще сильнше збльшу iнфляцйн очкування, як будуть пдбурювати зростання цн. Проте в раз, коли раптовий скачок цн дться в економц не заражено iнфляцйними очкуваннями, то виника так званий "ефект Пiгу" - рзке падння попиту у населення в над на швидке зниження цн. Внаслдок зниження попиту виробник ста вимушений знижувати цну все вертаться в стан рвноваги. II.4Економчн соцальн наслдки нфляц

Два найважливших джерела нфляц, зумовлено зростанням витрат - це збльшення номнально зарплати цн на сировину енергю. нфляця, викликана пдвищенням зарплати, рзновидом нфляц, зумовлено зростанням витрат. За певних обставин джерелом нфляц можуть стати профсплки. Це пояснються тим, що вони якоюсь мрою здйснюють контроль над номнальною зарплатою шляхом колективних договорв. Припустимо, що велик профсплки вимагають домагаються великого пдвищення зарплати, тод цим пдвищенням вони встановлять новий стандарт зарплати робтникв, що не членами профсплки. Якщо пдвищення зарплати в масштаб вс крани не урвноважуться якимись протидючими чинниками, такими, як збльшення обсягу продукц, що випускаться за одну годину, то збльшаться витрати на одиницю продукц. Виробники дадуть вдповдь на це скорочуванням виробництва товарв послуг, що викидаються на ринок. При незмнному попит це зменшення пропозиц приведе до пдвищення рвня цн. Цей тип нфляц називаться нфляцю, викликаною пдвищенням заробтно плати. нфляця, викликана порушенням механзму пропозиц. Вона наслдком збльшення витрат виробництва, а отже цн, що пов'язане з раптовим, непередбаченим збльшенням вартост сировини чи витрат на енергю. В реальному свт ситуаця значно складнше, нж просте роздлення нфляц на два типи - нфляцю, викликану збльшенням попиту та нфляцю, зумовлену зростанням витрат. На практиц важко розрзнити ц два типи. Бльшсть економiств вважають, що нфляця, зумовлена зростанням витрат та нфляця попиту вдрзняються одне вд одного ще в одному важливому вдношенн. нфляця попиту трива до тих пр, поки снують надмрн загальн видатки. нфляця, зумовлена зростанням витрат автоматично сама себе обмежу, тобто або поступово зника, або ж самовилковуться. нфляця, зумовлена зростанням витрат породжу спад, тод спад у свою чергу стриму додаткове збльшення витрат. Самий факт нфляц - це зниження покупно спроможност грошово одиниц, тобто зменшення клькост товарв послуг, що можна придбати за цю грошову одиницю, - не обовТязково призводить до зниження особового реального прибутку чи рвня життя. нфляця знижу покупну спроможност грошово одиниц, проте ваш реальний прибуток чи рвень життя знизиться тльки в отому випадку, якщо номiнальний прибуток буде вдставати вд нфляц. нфляця кара людей, що одержують вдносно фксований номiнальний прибуток. накше кажучи, вона перерозподля прибуток, зменшуючи його у одержувачв фксованого прибутку збльшуючи його у нших груп населення. Класичним прикладом лтн подружжя, як проживають на приватну пенсю чи ренту, як забезпечують фксований щомсячний розмр номiнального прибутку. нфляця також погршить положення землевласникв, що отримують фксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошов одиниц, як матимуть меншу вартсть. Меншою мрою жертвами нфляц опиняться деяк лбл комрц, частина службовцв державного сектору, прибуток яких визначаються фксованою тарифною сткою, а також т що живуть на фксований прибуток по соцальному забезпеченню та нш трансфертн прибутки см'. Люди, що проживають на нефксований прибуток, спромагаються виграти вд нфляц. Номiнальний прибуток таких смей спромагаються обгнати рвень цн чи вартсть життя, внаслдок чого х реальний прибуток збльшиться. Робтники, зайнят в галузях промисловост, що розвиваються представлен потужними профсплками, спромагаються добитися, щоб х номiнальна зарплата йшла в ногу з рвнем нфляц чи випереджала його. З ншого боку, вд нфляц страждають деяк найман робтники. Т, хто працю в нерентабельних галузях промисловост позбавлен пдтримки сильних, бойових профсплок, спромагаються опинитися в такй ситуац, коли зростання рвня цн випередить зростання х грошового прибутку. Виграш вд нфляц можуть одержати керуюч фрм, нш одержувач прибутку. нфляця може також розчарувати власникв заощаджень. З зростанням цн реальна вартсть чи покупна спроможнсть заощаджень, вдкладених на чорний день, зменшуться. Пд час нфляц зменшуться реальна вартсть термнових вкладв в банц страхових полiсв, щорчно ренти нших паперових активв з фксованою вартстю, яких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокйний вихд на пенсю. III.Стан Украни в перод нфляц

Особливстю кризи, у якй зараз перебува крана, те, що вона довгий час подавлялася централзованою системою директивного управлння за рахунок екстенсивного використання природних трудових ресурсв, експорту, сировини, адмнстративного пдвищення цн, емiсйного фнансування т. . В 1989-1991 р. р. ц джерела збереження зовншньоекономчного навантаження на народне господарство були вичерпан. Спроби виршити проблеми шляхом перебудови командно-адмнстративно системи управлння призвели до розпаду господарських зв'язкв замни державно монопол на корпоративний бюрократичний кримнальний монополiзм. Дiагностування кризи дозволя з стовдсотковою ймоврнстю прогнозувати сценарй його розвитку виходу з нього. наш, зарубжний досвд свдчать про те, що з подбно кризи не можна вийти без радикального скорочування вйськових видаткв ршучо конверсi, без складання бездефцитного бюджету. В вдношенн грошово реформи лiбералiзац цн були альтернативи. Германя Рося проводили грошову реформу, а пслявонна Японiя та талiя н. Вдмова вд грошово реформи привела ц крани до гiперiнфляц, що на десятирччя понизила курс нацональних валют. Отже, альтернатива складаться у вибор мж грошовою реформою нфляцю. В нашй кран лiбералiзаця цноутворення вже здйснються протягом останнх 25 рокв. Спочатку визволялися цни на продукцю машинобудування, псля цього на фрукти, овоч, картопля. В 1991 р. лiбералiзаця цн прийняла лавиноподбний характер. Гпотетично можна розмрковувати про те, що краще було би здйснювати лiбералiзацю цн псля формування бездефцитного бюджету, конверсi грошово реформи. Але оскльки лiбералiзаця цн вже стала фактом, завдання складаться в цих умовах в скорочуванн видаткв бюджету в поширенн виробництва товарв. Державна пдтримка сльського господарства стримування зростання цн на продовольство найважлившою антиiнфляцйно антикризовою мрою. Попит на продовольство мало еластичний по вдношенню до цн тому при х лiбералiзац на сльськогосподарську продукцю вони можуть бути дуже високими. Зростання цн на продовольство при великй частц витрат на нього в прибутку населення призводить до зростання прибутку, забезпеченого лише iнфляцйною емiсiю. Гiперiнфляця наступа саме тод, коли в умовах спаду виробництва допускаться вльне зростання цн на продовольство. Тому не виправданим пдхд до приватизац в сльському господарств, як до засобу виходу з кризи без ршення проблем бездефцитного бюджету, конверсi, структурно перебудови, лквiдностi грошей т. . Лiбералiзаця цн прибутку буде супроводжуватися помрною нфляцю при поширенн постачань товарв, але няк не при скорочуванн товарно маси. В цьому зв'язку актуальн наступн питання: Чи створене конкурентне середовище для лiбералiзацi цн ? Чи умови для переливання капталу у виробництво дефцитно продукц ? Яку роль може грати конверсiя в утворенн ринково структури економки? Лiбералiзаця цн в ринковй економц не означа будь-яку вол цноутворення, а лише волю, що забезпечу конкуренцю виробникв, оптового роздрбного ланкв. Твердження про те, що при ринку нема поняття спекуляц, позбавлен пдстав. В усх кранах з ринковою економкою сну антимонопольне або прямо антиспекулятивне законодавство, що забороня спекуляцю в формах, що завдають збиткв виробникам продукц шляхом монопольного роздування цн. Ц закони застосовуються в усх ринкових закладах. Перевага державних постачань зумовила у нас д економчних вдносин в господарськй сфер по законах класичного монополiзму. На пдпримствах шляхом приписок, погршення якост продукц, вимивання дешевого асортименту, а в оптовй роздрбнй торгвл за рахунок псування дешевих товарв приховування дорогих створювався вдтворювався штучний дефцит. На нього влаштовуються монопольно висок цни як тньового ринку, так державних каналв реалзац. Конкурентне середовище повинно створюватися на основ всемрного поширення пдпримництва. Поки пдпримництво у нас носило характер первсного накопичування фнансового капталу майна невиробничого призначення. Iнфляцйними засобами ринков структури накопичили вже мiльярдн кошти. Але цей процес не може тягнутися тривалий перод. Або iнфляцйний комерцйний каптал прийме активну форму нвестицй в виробництво дефцитно продукц, або настане гiперiнфляця, вдносний товарний дефцит перейде в абсолютний. Утворення товарних ринкв пов'язане з переходом вд державно-монополiстичних структур до конкурентних. Зараз в жоднй галуз пдпримства не несуть економчно вдповдальност за задоволення попиту. Навть в агропромисловому комплекс, де очевидний зв'язок з кнцевим споживанням, перевага державних постачань дозволя при великих ресурсах продукц мати постйний дефцит. В промисловост положення посилються тим, що бльшсть пдпримств взагал не працю на ринок, або випуска продукцю, вигдну у виробництв, але не ефективну чи навть непотрбну для використання. Монополiстичнi вдношення характерн також для енергетики, транспорту, зв'язку, будвельно сфери обгу. Щоб зламати, подолати цей загальний монополiзм, потрбно усунути його першоджерело - пряме державне втручання в економку. Передусм необхдно скоротити вйськов замови, як через мжгалузев зв'язки пронизують усе народне господарство , окрм прямого витрачання ресурсв, служать головним каталiзатором монополiстичних вдносин. Вдоме, що конверсiя великих вйськових пдпримств вимага часу. В одних випадках час необхдно для того, щоб вд випуску одиничних виробв малих середнх серй перейти до виробництва масовими серями. Це вдноситься до виробництва комп'ютерв, засобв зв'язку, аудiо- вiдео-технки, електронки. В нших прийдеться змнювати склад виробв у пдпримств-постачальникв, скажмо, при переход вд випуску вйськових лтакв на цивльн. Конверсiя потребу великих нвестицй, як скорочування арм вимага чималих витрат на соцальне забезпечення колишнх вйськовослужбовцв. В наданому зв'язку вста питання про джерела фнансування конверсi вйськово реформи. Бюджетне фнансування в даному випадку недоцльно по наступним причинам: Це не дозволило би позбавитися вд бюджетного дефциту. Нема няко гарант, що бюджетн асигнування будуть витрачен на конверсiю, а не на виробництво непотрбного озброння. Проблема виршуться при використанн для конверсi працевлаштуванн вйськовослужбовцв вльних капталв недержавних органзацй, а також зарубжних нвестицй. Таким чином повТязання ста диним цлим ршенням проблеми дефциту бюджету, нфляц, пдпримництва, нвестицй, конверсi ринку. III.1Особливост кризи в Укран

нфляця - це свордний податок, яким держава шляхом випуску нчим не забезпечених паперових грошей обклада грошов засоби в нацональнй валют юридичних фзичних осб. В економчнй лтератур використовуться навть такий термн "iнфляцйний податок", це грший з всх видв податкв, бо внаслдок його застосування страждають передусм фзичн осб з фксованим чи невеликими прибутком (пенсонери, нвалди, державн службовц, практично вс особи наймано прац ). До цього податку звертаються як до останнього засобу покриття бюджетного дефциту, коли нш джерела поповнення казни (прям непрям податки, займи на внутршньому зовншньому ринках, продаж держмайна т. .) не дозволяють покрити навально зростаюч державн видатки. Перевищення видаткв над прибутком, поява дрки в державному бюджет, масштабна емiсiя пустих грошей, переповнення каналв грошового обгу бурхливий зростання цн - все це яскраво спостергаться в пероди вйн, революцй, нших соцально-економчних полтичних катаклiзмв. Зростання грошово маси в Укран в 1992 г. в бльш нж 16,9 разв свдчить про те, що гiперiнфляця в нашй кран реальнстю. Треба визначити, що iнфляцйн процеси в нашй кран викликаються не тльки економчним спадом бюджетним дефцитом. На протяз десятирч закладалися народногосподарськ диспропорц (мж галузями промисловост, що виробляють засоби виробництва предмети споживання, мж добувними перероблюючими галузями економки, мж промисловим сльськогосподарським виробництвом т. .). Сюди ж можна вднести надзвичайну мiлiтаризацю економки. Внаслдок в економчному органзм давно порушився обмн речовин. Деякий час грошова маса в нашй кран штучно обмежувалася. Зайв грош вилучалися з обгу в основному за допомогою мпорту алкоголю. Потм ситуаця рзко змнилася. Рзко скоротилися валютн надходження , вдповдно, мпорт. Зменшився прибуток держбюджету вд продажу алкогольних напов (кампаня боротьби за загальну тверезсть). Одночасно були розгорнут широк соцальн програми, не пдкрплен реальними матеральними ресурсами. У зв'язку з утворенням комерцйних структур (передусм банкв) став неможливим мсцевий розподл грошового обгу на наявний безготвковий. Внаслдок накладення всх цих чинникв вкуп з директивним управлнням грошовою масою ми на рубеж 1989-1990 р. р. впритул пдйшли до гiперiнфляц. Уряд був не в змоз стримати небезпечн iнфляцйн явища. Вони стали наростати як снжний ком, пдтриман спадом виробництва, все зростаючою бюджетною емiсiю, нестримною кредитною експансю комерцйних банкв (т. з. кредитна нфляця), розвалом дино грошово банквсько системи крани. В пдсумку ми одержали оте, що повинн були одержати - гiперiнфляцю на фон рзкого спаду виробництва. Перетворення в прах заощаджень населення, оборотних коштв пдпримств, знецнювання банквських капталв активв на фон вд'мних процентних ставок, триваюче падння валютного курсу карбованця, вдсутнсть нвестицй нвестицйно полтики у пдпримств, банкв, та й у держави, безперспективнсть ринку цнних паперв внаслдок неминучо втрати частини вкладено в акц та облгац вартост, витиснення з платжного обгу карбованця доларом, загроза переходу вд товарно-грошових вдносин до натурального обмну - ось ц лрадощ, що несе гiперiнфляця. III.2Гiперiнфляця в Укран.

Деяк кажуть, що няко гiперiнфляц в нас нема, що треба пдтримувати виробництво людей. Мов би, нас лякають нфляцю, щоб не давати грошей на соцальн програми надання допомоги виробникам. нш вважають, що з гiперiнфляцю теж можна жити. Мж тим, гiперiнфляця означа, що в нас нема над на пдйом виробництва. Тому втрача будь-який сенс формула: або пдтримка виробництва життвого рвня, або придушення нфляц. При гiперiнфляц падння виробництва забезпечено так само, як при гострй хиб грошей. Причин тому багато. Передусм нема надйного карбованця. Люди втрачають стимул до виробництва, бльше схиляються до дрбно спекуляц, провертають операц в коротк термни, щоб одержати бльше грошей знову негайно включити х в обг. Втрата покупно сили карбованця в нашому положенн означа натуралiзацю господарських вдносин, повернення до бартеру. В таких умовах не тльки не наступить пдйом виробництва, а й продовжиться його спад. Гiперiнфляця небезпечна ще й тим, що виклика не короткочасну, а тривалу депресiю. нвестицйний голод трива в кран вже чотири роки. нвестицй видляться менше, нж необхдно навть для простого вдтворення, вони використаються все грше. Як не дивно, недоiнвестування почалося у нас ще в середин смдесятих рокв. Хоч номiнальний обсяг укладень зростав, ефективнсть падала, реальний прирст капталу знижувався. Мж нфляцю гiперiнфляцю певний технчний кордон, який склада 50 вдсоткв на мсяць. Механзм економчного життя такий, що нфляця ма тенденцю розповсюджуватись вд центру по всй кран, як хвил вд кинутого в тихий ставок каменю. При цьому одне з властивостей iнфляцйного процесу - важко минаються перш його 25 вдсоткв, шлях до них здаться довгим. Набрати нш 25 вдсоткв набагато легше, що залишена половина шляху ста коротшою. Достатньо будь-яких психологчних чинникв, змни настрою покупця, виробникв, фiнансиств т. ., що носиться в повтр, щоб прискорити iнфляцйний рух. На спалах нфляц, зростання споживчих цн великий вплив опинили чисто психологчн чинники. Вони наслдками полтичних подй в кран. Так що з повною пдставою можна сказати, що гiперiнфляця - це явище передусм поведнкове. Можна не досягнути критичних 50 вдсоткв, зупинитися на 30, а гiперiнфляця вже наочно помтна. Можна дйти до 60 вдсоткв, а стан не можна назвати гiперiнфляцйним. Власне, гiперiнфляця наступа насправд, коли спостергаться характерна для не поведнка. Основний сигнал - це ткання вд карбованця. Якщо навть скажен цни перестають вдлякувати покупця, тод гiперiнфляця почалась. IV.Антинфляцйна полтика та основн засоби боротьби з нфляцю

Уряду кожно крани, що знаходиться в криз, слд проводити антиiнфляцйну полтику. Засоби боротьби з нфляцю можуть бути як прям так непрям. Частше всього проявляться наступна закономрнсть - чим бльш кризовою ста ситуаця, тим бльш актуальн прям засоби впливу уряду центрального банку на економку грошову масу, як складову частину. IV.1Непрям засоби Непрям засоби включають: Регулювання загально маси грошей шляхом управлння ними центральним банком. Регулювання позикового облкового процесу комерцйних банкв через управлння ними центральним банком. Обов'язков резерви комерцйних банкв, операц центрального банка на вдкритому ринку цнних паперв. Операц центрального банка на вдкритому ринку цнних паперв. Регулювання процентних ставок комерцйних банкв через управлння ними центральним банком. Непрям засоби не можуть працювати в нашй економц на повну потужнсть по причин недостатньо "ринковост". Повноцнний ринок цнних паперв, в тому числ ринок державних зобов'язань у нас вдсутнй, а вдповдно центральний банк не може впливати на грошову масу крзь куплю-продаж цнних паперв. IV.2Прям засоби. Прям засоби регулювання покупно спроможност грошово одиниц, тобто боротьби з нфляцю, включають в соб: Пряме безпосередн регулювання державою кредитв тим самим - грошово маси. Державне регулювання цн. Державне (по угод з профсплками) регулювання заробтно плати. Державне регулювання зовншньо торгвл, операцй з ноземним капталом валютного курсу. Практика прямого регулювання грошово маси широко розповсюджена на заход. США неодноразово в 60х-70х роках заморожували цни на численн товари. Пвтора десятирччя псля друго свтово вйни знадобилося кранам захдно квропи для початку лiбералiзац цн, та навть неповно. Франця повнстю лiбералiзувала цни на внутршньому ринку лише в 1986 року. Ф. Рузвельт виводив США з найглибшо кризи 30х шляхом жорсткого державного регулювання економки. В бльшост кран снували спецальн закони, що обмежують прибуток вд торговельного посередництва. Нормалзаця валютного курсу абсолютно необхдною мрою для припинення усляких нееквiвалентних мжнародних торговельних операцй. Реально оцнюючи можливост регулювання валютного курсу за рахунок нтервенцй центрального банка треба скати, що надй на успх тако полтики практично не сну. Очевидно, що курс долару зроста стрибками - в деякий момент центральний банк не ма можливостей стримувати курс його як би "прорива". Останнй час центральний банк навчився використати кризов полтичн моменти для таких стрибкв. До тих пор, поки ноземна валюта не буде використатися лише для задоволення мпорту нших поточних платежв полтика "гри на пониження" приречена на поразку. В цлому, слд визначити, що реально в нашому сьогодншньому положенн реально ефективн тльки прям засоби боротьби з нфляцю - регулювання кредитв, цн заробтно плати, регулювання валютного курсу зовншньо торгвл. Проте схож д цього уряду не представляються можливими, вони ще бльше похитнули би положення без цього зазнавшу поразки на виборах "урядову" партю. Д уряду за останн пвтора роки змушують його тепер метатися мж стримуванням грошово емiсi роздачею кредитв псля чергового виступу промисловост. IV.3Першочергов антиiнфляцйн засоби.

Збивати темпи нфляц - то скорочувати рзницю мж грошовою товарною масою в господарств. Для цього пдходять вс т засоби, що ведуть економку до рвноваги. До першочергових мр вдносяться ось так: 1.Забезпечення крани у достатнй клькост продовольством. Це найперша умова будь-яких реформаторських зусиль. Для налагоджування продовольчо справи в кран слд оказати державну фнансову допомогу сльськогосподарським пдпримствам всх видв власност провести м'яку реформу колгоспв радгоспв: a)встановлення порядку надавання кредитв сльськогосподарським пдпримствам пд векселя з погашенням х за рахунок прийдешнього врожаю; b)встановлення державних закупвельних цн, а також цн на ресурси, що споживаються в сльськогосподарському виробництв на рвн, що забезпечу рентабельну роботу товаровиробникв утворення системи контрактно торгвл промисловими товарами в обмн на сльськогосподарську продукцю. 2.Вдтворення зруйнованого нвестицйного поля народного господарства, без якого функцонування економки ста неможливим. В цих цлях слд передусм вдтворити шляхом iндексування на банквських рахунках пдпримств амортизацйн суми власних оборотн грошов кошти загублен через рзке зростання цн знецнювання карбованця. 3.Налагоджування постачально-збутових зв'язкв мж пдпримствами. Господарськ зв'язки пдпримств в ринковому режим найбльш ефективн в основному через систему великих оптових купцв-синдикатв. Ц структури можуть функцонувати як в рамках окремих регонв, так в загальноукранському мждержавному масштаб. 4.Замсть податку на додаткову вартсть, що стимулю в сучасних умовах господарювання в Укран зростання нфляц вкрай важко контролються податковими нспекцями, визначити основним платежем в бюджет податок на прибуток, диференцюючи його ставки залежно вд зростання рентабельност зростання обсягу виробництва, що буде нацлювати виробникв на зростання маси, а не тльки норми прибутку. 5.На час кризи необхдно централзувати банквську систему крани, маючи на уваз обов'язкове виконання комерцйними нвестицйними банками директив Центрального банку по проритетностi пльговост кредитування регонв, галузей, пдпримств, додержання нормативних термнв документообгу. 6.Для стабiлiзац споживчого ринку доцльно: a)створити систему стимулювання розвитку дрбного бзнесу в сфер виробництва послуг. Ввести державн кредити на оренду виробничих примщень лiзинговий кредит на оренду устаткування (з можливстю послдовного викупу), а також ввести обов'язкове страхування малих пдпримств на перш 3-5 рокв дяльност, коли ризик руйнування особливо великий; b)створити умови для широкого розповсюдження паралельно з снуючою системою торгвл споживчих кооперативв на пдпримствах, в закладах по мсцю проживання для закупки реалзац продовольчих промислових товарв членами кооперативу (по наявному безготвковому розрахунку) по безприбутковим роздрбним цнам. Такого роду кооперативний рух широко розвинений в багатьох iндустрiальних кранах. Без нього неможливо уявити х економку. Споживкоопераця буде сприяти нормалзац цн поза кооперативного сектору. 7.Протягом кризового пероду треба також проводити рацональну державну полтику захисту внутршнього ринку суворого контролю приватно експортно дяльност. Вс експортн операц повинн здйснюватись через клька великих фрм синдикатв, що контролюються державою виконують експортн операц на комiсiйних податках. V.Висновок

Закнчен невдачею спроби фнансового оздоровлення народного господарства як першого кроку в здйсненн переходу до ринково економки тльки посилили тяжксть фнансового положення крани. дея, закладена в основу бльшост "оздоровчих" програм, укладалася в приводженн матерально-речовинних й цнових пропорцй у вдносно рвноважне становище та здйсненн на цй основ лiбералiзац цн. Припускалося, що вдасться уникнути х навального зростання. Представляться, проте, що в основу надано дей була покладена помилкова посилка, оскльки рвновага при адмнстративно-керованй ринковй економц досягаться в рзномантних точках економчного простору. Саме в цьому бачаться причини невдалих мр по фнансовому оздоровленню того погршення загальноекономчно фнансово ситуац, що мало мсце в 1989-1991 г. г., що виразилось в наймцншому струм нфляц. Джерела iнфляцйних явищ корняться в складених постйно вдтворюваних макроекономчних диспропорцях; у створено в адмнстративнй економц форм управлння, що зумовлю модель цноутворення, засб прийняття нвестицйних та зовншньоекономчних ршень; в специфчнй модел бюджетно-фнансово кредитно-грошово полтики. Роздлення глибинних причин нфляц на структурн, кервницьк монетарн дуже умовно, оскльки вс вони тсно взамоповТязан взамозумовлен, мж ними снують численн прям зворотн зв'язки. Макроекономчна структура визнача характер механзму управлння виявля стотний вплив на фнансов пропорц вдносини. У цьому висновку необхдно треба визначити, що засоби регулювання нфляц будуть ефективн лише в раз х адекватно вдповдност сутнм причинам. Оскльки нфляця в нашй кран носить, по-перше, структурно-системний характер, тобто породжена структурою, що склалася економки дючо тривалий час системою управлння господарством, тльки по-друге, традицйними монетарними чинниками, пдойми регулювання цього процесу повинн базуватися на знятт всх бар'рв на шляху д ринкових механзмв, забезпеченн умов структурно перебудови економки включати в соб широкий спектр кредитно-грошових бюджетно-фнансових регуляторв. Iнфляц та економчних криз не уникнула жодна крана. Навть найважч кризи закнчувалися, як правило, оновленням економки пдйомом. Тому бльшсть дослдникв роздивляються кризи як переломний момент в науково-технчному, соцальному, полтичному економчному розвитку. сторичн ситуац не повторюються однозначно, тому навть власний досвд потребу переосмислення в умовах сьогодення. Засоби, що допомогли ншим кранам вийти з кризи подолати нфляцю, мабуть, повинн по-ншому використатися стосовно до конкретно ситуац. Передусм, слд по можливост найбльш точно поставити дагноз, якого виду нфляцю кризу ми переживамо. Тод можна буде оцнити альтернативи виходу з ситуац, що склалася. Лтература:

Амосов А. нфляця криза: шляхи виходу - М.: Преса, 1992. Балабанов . Т. Валютн операц - М.: Фнанси статистика, 1993. Воронiн Д. "нфляця - грший з податкв" //Дло №2, економчний додаток до газети "Росйськ вст". Давидов А. Ю. нфляця в економц: свтовий досвд та наш проблеми - М.: Республка, 1991. Долан Е. Макроекономка - С.-Петербург: ндекс, 1994. ларонов А. "Фнансова стаблзаця в республках в республках СНГ" //Питання економки №2, 1996. Крилов В. "Проблеми регулювання грошово маси" //"Росйський економчний журнал", №11, 1992. Кучукова Н. С. "Пошук стратег забезпечення фнансово стабльност" //Грош кредит №5, 1993. Лушин С. . "Звдкля взялась нфляця?" //Фнанси №9, 1992. Макконнел Р., Брю С. Л.. Економкс: принципи, проблеми, полтика - М.: Республка, 1992. Маневич В. ., Перламутров В. Л. "Про iнфляцйну полтику" //Фнанси №8, 1993. Полтична економя. Пдручник для вищих навчальних закладв. За редакцю Мдвдва В.А. - М.: Полiтiздат, 1988. Нурв Р. М. Грош, банки та грошово-кредитна полтика - М.: Фнстатнформ, 1995. Пнзеник В. "Макроекономчна стаблзаця в Укран: Пдсумки та проблеми першого року" //Питання економки №2, 1996. Самуельсон П., Нордгауз В. Економка. - К.: Технка, 1994. Сизов А. "Економка Рос та ншх стран СНГ на початку 90-х рокв" //Мировая экономика и международные отношения №7, 1993. Тимофв В. "До питання антинфляцйного оподаткування й регулювання цн в умовах ринкових вдносин" //Економка Украни №1, 1993. Фшер С., Дорнбуш Р. Економка - М.: Преса, 1993. Курс економчно теор. Пд редакцю Чепурiна М. Н. - М.: Полтздат, 1993. Чувлн Е. Д., Дмтрва В.Г. Державне регулювання цн в капталстичних странах - М.: Полтздат, 1991. Ясiн . з пррви кризи вибратися можна. //Дло №2, економчний додаток до газети "Росйськ вст".

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные