Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 5664

Реферат на тему

Огляд життя Олександра Довженко

Учня 11-М класу середньо� школи № 5 м. Харьк�ва Гольштейна Олександра

8.12.2000 Олександр Петрович Довженко - всесв�тньо в�дома людина. В�н - режисер-новатор який в�дкрив нов� шляхи в свтовому к�ном�стецтв�. В�н сценарист, який створив новий л�тературний жанр - к�нопов�сть. В�н - письменник, ор�г�нальний, самобутн�й майстер слова. А ще художник, а також державний та громадський д�яч. Народився О.П.Довженко 30 серпня 1894 року на околиц� невеликого м�стечка Сосниц� на Черн�г�вщин�. Батьки його були неписьменн�. Д�тей у с�мТ� було багато - чотирнадцять, але в живих залишилося т�льки дво�. Довженко писав у сво�й автоб�ограф��: УКоли я зараз пригадую сво� дитинство � свою хату, в мо�й уяв� - плач похорон. Вони проходять по вс�х мо�х сценар�ях, по вс�х картинах. У вс�х мо�х ф�льмах � розлука. Геро� прощаються, посп�шаючи кудись далеко вперед, в �нше життя - нев�доме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо � недбало, � вд�рвавшись, не оглядаються, щоб не роз�рвалося серце, а плачуть от�, що залишаються. Це - моя мати. Народжена для п�сень, вона проплакала все життя, провожаючи назавжди. Так питання жизн� � смерт� вражали, очевидно мою дитячу уяву, що й залишилися в мен� на все життя, пронизуючи в найр�зноман�тн�ших виявах мою творч�сть. Так у численному ряд� жиночих образ�в образ матер� заступив собою ус� �нш�. Д�д у ф�льм� УЗемляФ - це м�й пок�йний д�д Семен Тарасович. Друге, що в мо�му дитинств� було вир�шальним для характеру мо�� творчост� , це любов до природи, правильне в�дчуття краси природи. Я завжди думав � думаю , що без гарячо� любов� до природи людина не може бути митцемФ. Восени 1903 року малого Сашка в�ддають до Сосницько� чоттирикласно� г�мназ��. Рухливого, меткого хлопчика ц�кавило буквально усе. Швидко навчившись читати, в�н став Узапо�мФ ковтати книжки. Прочитане кидало школяра в�д одн��� мр�� до друго�. Йому хот�лося всього: УУ мене не було пристраст� до чогось одного певного, - згадував майстер. - Мен� здавалось, що все легко, � мен� хот�лось начебто розд�литься на к�лька частин � жити в багатьох життях, профес�ях, кра�нах � нав�ть видахФ. Восени 1907 року Довженко був зарахований до Сосницького м�ського чотирикласного училища. В�н був в�дм�нником, але найб�льшу насолоду д�ставав в�д креслення � малювання. Бути художником згодом стане мр��ю його життя. � в�н мав ус� данн� для цього. Але п�сля зак�нчення училища Довженко вступив до Глуховського учительського �нституту, тому що там платили стипенд�ю. У червн� 1914 року О.Довженко склав випускн� екзамени, одержав св�доцтво про зак�нчення �ституту та при�хав до Житомира, куди був призначений на роботу. На початку св�тово� в�йни О.Довженко за станом здоровТя був визнаний непридатним до в�йськово� служби. Вл�тку 1917 року в�н при�здить до батьк�в у Сосницю, маючи нам�р б�льше до Житом�ра не повертатися, а спробувати продовжити навчання. Так в�н � зробив. Влаштувавшись вчитилем у Ки�в�, Довженко вступив в�льнослухачем до Ки�вського комерц�йного й�нституту. УЦей �нститут теж не був мо�ю школою, - писав п�зн�ше митець. - Я вступив до нього лиш тому, що м�й атестат не давав мен� права до вступу до �нших учбових заклад�в. Це був зас�б здобути соб� вищу осв�туФ. �н�ц�ативний та енерг�йний студент був обраний головою студентськой� громади �нституту. Всередин� 1918 рокуБ коли влада в Ки�в� перейшла до рук гетьмана Скоропадського, в�н взяв участь в орган�зац�� загальностудентського м�тингу протесту проти призову в гетьманску арм�ю. На цей час в Ки�в� орган�зувалась Академ�я мистецтв, � молодий Довженко перейшов вчитися туди, але скоро покинув заняття. На початку 1920 року в�н вступив до парт�� боротьбист�в. Через к�лька тижн�в ця парт�я влилася в КП (б)У, � таким чином в�н став членом КП(б)У. Довженко призначили зав�дувати Житом�рською парт�йною школою, а пот�м в п�дп�лля в Коровинецький район. Там в�н був взятий у полон польським к�нним розТ�здом, але йому пощастило благополучно втекти до свого загону. П�сля визволення Ки�ва Довженко був призначенний секретарем губернського в�дд�лу м�сько� осв�ти, де працював приблизно р�к. Кр�м секретарства зав�дував в�дд�лом мистецтва, був ком�саром театру Шевченка, брав участь у робот� орган�зац�йного ком�тету прац�вников осв�ти. У липн� 1921 року Довженко було зараховано до наркомату закордонних справ � направлено на роботу до Повноважного представництва УРСР у Польщ�. Там в�н очолив м�с�ю по репатр�ац�� та обм�ну в�йськовополоненим�, а з часом об�йняв посаду керуючого справами представництва. � в цих умовах Довженко не облишав свого улюбленного заняття - малювання. У в�льн� в�д роботи часи в�н малював шаржи й карикатури, в�дгукуючись на под��, що в�дбувались навколо. На початку лютого 1922 року О.Довженка переводять на посаду секретаря консульского в�дд�лу Торгового представництва УРСР в Н�меччин�. До цього ж часу належать � перш� публ�кац�� О.Довженка - художника. Деяк� �з його малюнк�в-карикатур були надрукован� в журнал� УМолотФ, що виходив у США. О.Довженко розум�в, що по�днувати службов� обовТязки � малювання буде важко, тому в�н зверта�ться до ЦК КП(б)У �з заявою, в як�й просить надати йому можлив�сть зайнятись у Н�меччин� вивченям граф�ки. В�н вступа� до приватного художнього училища профессора Геккеля, в якому навча�ться б�ля року. Е.Геккель належав до експрес�он�стичного напрямку в живопис�. За сонову художньо� творчост� експрес�он�сти брали не первинн� почуття людини, а �� св�дом�сть, Уабсолютн�Ф переживання. � в�дтворювали св�т в�дпов�дно до цих переживань. Для експрес�онизму характерна загострена емоц�йн�сть � фантастична гротескн�сть образ�в, напруженн�сть д�� � акцентування на патетичн�й декламац��, с�мвол�ц�, р�зке протиставлення еп�зод�в за емоц�йним звучанням та увага осв�тленню. Уроки н�мецького експрес�он�ста справили на молодого художника неабияке враження. На ранн�х самост�йних к�ноработах митця, зокрема на стр�чках УСумка д�пкурТ�раФ та УЗвенигораФ в�дчутний вплив школи, яка дала О.Довженков� перш� уроки профес�йно� майстерност� в мистецтв� живопису. У липн� 1923 року Довженко поверта�ться на Укра�ну � почина� робити у Харков�, карикатуристом в газет�. В�н знайомиться з Ю.Смоличем, М.Бажаном, В.Сосюрой, П.Тичиной. У червн� 1926 року Довженко ви�хав до Одеси, де влаштувався режисером на к�нофабрику. В тридцять два роки, маючи певний досв�д � певн� трудов� навики, в�н круто зм�нив сво� життя, по сут�, начавши все заново, � цей р�шучий крок дав св�тов� неперевершенного майстра к�номистецтва. Прийшовши на к�ностуд�ю, Довженко думав зайнятися комед�йними ф�льмами.Йому не подобалося те, що робилося у радянськ�й к�нематограф�� в галуз� комед�йних ф�льм�в. УУ нас комед�йних персонаж�в чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовс�м навпаки. Комед�йний характер н�чого сп�льного з розумовою недоладн�стю не ма�Ф. Та життя розпорядилось по-сво�му: жодно� комед�� в�н так � не зробив, хоч теплий гумор � гостра сатира � нев�дТ�мними елементами ус�х його ф�льм�в. Першим ф�льмом О.Довженка був УСумка д�пкур ераФ, знятий в 1927 роц�. В основу сценар�ю ф�льма було покладено убивство радянського дипломатичного курТ�ра Теодора Нетте. У цьому ф�льм� Довженко з�грав свою �дину роль в к�но - кочегара, який перехову� сумку Нетте. Про св�й перший ф�льм автор говорив так: УЯ ще не працюю. Я вчуся роботиФ. Наступним ф�льмом О.Довженка була УЗвенигораФ. В ньому подавалась �стор�я укра�нського народу в�д сиво� давини до сучасност�. У сценар�� був широко використаний фольклорний матер�ал, змальовувались картини в�ков�чно� боротьби укра�нського народу за сво� визволення. Ф�льм був знятий Уодним духом - за сто дн�вФ. УКартину я не зробив, а просп�вав, як птахФ, - говорив О.Довженко. Ф�льм прозвучав, як п�сня любов� до р�дного народу, в ньому звеличувалась його невичерпна мудр�сть, оптим�зм, працьовит�сть, в�ра в св�тле майбутн�, поетичн�сть.Автор УБроненосця УПотемкинФ С.Ейзенштейн писав про цей ф�льм:Ф Ф�льм усе б�льше почина� звучати невимовною чар�вностю. Чар�вностю сво�р�дно� манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко нац�ональною поетичною вигадкою. Гостросучасного � разом з тим м�фолог�чного. Гумористичного � патетичного. Чогось гогол�вського. В пов�тр� носилося: серед нас нова людина к�но, майстер з власним обличчям.Ф УЗвенигораФ був останн�м ф�льмом О.Довженка, знятим за чужим сценар��м. В 1929 роц� в�н зняв ф�льм УАрсеналФ, сценар�й до якого писав вже сам. Новатор у к�норежиссур�, в�н, шукаючи шлях�в по�днання к�но з �ншими видами мистецтва, в першу чергу - з л�тературою, став � новтаорм письменником, що створив новий прозовий жанр - к�нопов�сть. Зм�ст к�нопов�ст� в�дтворю�ться на екран� технн�чними засобами к�номистецтва. Кр�м того к�нопов�сть ма� самост�йне л�тературне знасчення. Цей невеликий за обсягом прозовий тв�р - м�сткий � стислий. Характеристика геро�в � �хн�х стосунк�в пода�ться тут через д�алог � авторський коментар. К�нопов�ст� Довженка несли в себе такий заряд ф�лософських роздум�в, ор�г�нальних думок, м�ркувань, спостережень, що перетворювались в глибок� трактати про життя � смерть, добро � зло, прекрасне � потворне, про те, що близько людям усього св�ту. УАрсеналФ був першою к�нопов�стю Довженка. Сюжет, як у вс�х н�мих ф�льмах великого майстра надзвичайно простий. Це хрон�ка повстання на ки�вському Арсенал� у 1918 роц� проти Центрально� ради. Вся головна частина ф�льму - б�льше двох третин його метражу - показу� тяжк� дн� страйку, перш� кроки повстання �, нарешт�, його траг�чну поразку. Сценар�й УАрсеналуФ буду�ться на трьох визначальних еп�зодах: зал�знична авар�я, початок страйку, придушення повстання. Ще перед початком роботи О.Довженко говорив:ФЯ поставлю ф�льм за принципом атракц�он�в, повТязанних �диною ц�льовою настановоюФ. Принцип атракц�он�в, розроблений С.Ейзенштейном, полягав у тому, що д�я розбивалась на окрем� еп�зоди великого емоц�йного наповнення (Уатракц�ониФ), кожен з яких мав стверджувати у св�домост� глядач�в певну �дею. О.Довженко блискуче використав цей прийом. Стискаючи под��, що в�дбуваються одночасно в р�зних просторових точках, чергуючи кадри з протилежним зм�стом, митець досягав у к�нопов�ст� потужно� драматично� виразност�. Сцени в�йни, жорстоко�, бзглуздо� чергуються �з сценами життя села, убогого, майже безлюдного. Найб�льшу емоц�йну напругу виклика� паралельний монтаж сцен, коли отуп�ла в�д горя мати бТ� сво�х д�тей, а озв�р�л�й в�д тяжкого життя солдат-�нвал�д бТ� на убог�й нив� свого коня, а той не витриму� � промовля� до свого господаря: УНе туди бТ�ш, �ванеФ. К�нь не витриму�, а як же витримати людин�? Коротк�, �нформативн� речення монтажних еп�зод�в перебиваються всценар�� авторськими л�ричними в�дступами, його звертанням до читач�в, внутр�шн�ми монологами геро�в. В автоб�ограф�� О.Довженко запишеФ:Геро� УАрсеналуФ були ще мало персон�ф�кован�. Це були нос�� �дей, �деолог�й. Я оперував ще, за УзвенигорськоюФзвичкою, не типами, а класовими категор�ями. Велич � масштабгн�сть под�й змушували мене стискувати матер�ал п�д тисненням багатьох атмосфер. Це можна було б зробити, вдаючись до мови поетично�... Я йшов до реал�зму в к�но пов�льними крокамиФ. УАрсеналФ - остання стр�чка, знята митцем на Одеськ�й фабриц�, де в�н познайомився з Ю.Солнцевою, актрисою, яка стала його другом � супутницею на все життя, продовжувачкою його справи. Св�й новий ф�льм УЗемляФ в�н збирався ставити на Ки�вськ�й к�нофабриц�, що саме тод� будувалась. Ф�льм УЗемляФ став першим твором в укра�нськ�й к�нематограф�� про колектив�зац�ю � останн�м ф�льмом Ун�мого пер�одуФ у творчост� О.Довженка. В�н виростав з реального житт�вого матер�алу, сповненого раг�чних конфл�кт�в, суперечностей. Митець знову повернувся до фольклорних джерел, гогол�вських традиц�й. Особливого значення в так�й художн�й структур� ф�льму автор надавав смерт� � похорону Василя. На одному з обговорень в�н сказав, що хот�в показати загибель героя так, щоб людям хот�лося жити. Соц�альна гострота, драматизм конфл�кту, незвичн�сть б�ограф�й � характер�в, новизна екранно� умовност�, неспод�вана повед�нка � вчинки геро�в багатьох тод� здивували � насторожили. Критика дор�кала й за те, що автор неправильно показав куркуля, що у ф�льм� в�дсутн� Укласов� характеристикиФ. Справд�, О.Довженко не кара� Хому. На першому обговоренн� ф�льму в Харков� в�н так в�дпов�в сво�м опонентам:ФНайтяжча кара - змусити людину вбити саму себеФ. Приречений УкуркуленкоФ Хома не знаходить м�сця н� серед людей, н� серед природи, � тод� в божев�лл�, Уяк хробакФ, головою н�би Уугвинчу�тьсяФ в землю. Кожний ф�льм Довженка н�кого не залишав байдужим. Спалахнула дискус�я � навколо УЗемл�Ф. Автор рад�в з того, що широк� кола глядач�в ф�льм сприйняли захоплено. П�сля перегляд�в УЗемл�Ф в селах нер�дко в�дбувалися збори, м�тинги, приймалися резолюц��, в яких в�дзначалась актуальн�сть � житт�ва правдив�сть ф�льму. Великий резонанс мав ф�льм � за кордоном. Близько пТятдесяти реценз�й зТявилося т�льки у берл�нськ�й прес�. О.Довженко вважав, що в пошуках нових художн�х форм, засоб�в розкриття людсько� краси автор ма� право на експеримент; в�н був переконаний, що Учим ясн�ша думка, тим ясн�ша формаФ. Нов� умовн� форми в�дкривають � нов� можливост� не т�льки в п�знанн� навколишнього св�ту, а й в розкритт� св�ту самого художника. У УЗемл�Ф Довженко в�дкрив нов� можливост� творення характеру, художн� детал� як елемента екранно� драматург��. С�льський юнак Василь вироста� в образ фольклорного героя; д�д Семен у чист�й сорочц� помира� серед цв�т�ння � дозр�лих плод�в як хл�бороб � мислителя; яблунева г�лка н�жно торка�ться молодого усм�хненого обличчя Василя в трун�; яблуко, омите дощем, про яке французький вчений Марсель Мартен сказав: УТой, хто не бачив яблуко крупним планом у Довженков�й УЗемл�Ф, той взагал� н�коли не бачив яблукоФ; щедрий дощ, який полива� в к�нц� ф�льму запл�днену землю, обважн�л� в�д плод�в г�лки у садах; з екрана не чутно н� звуку падаючих яблук у саду, н� людських голос�в, н� д�вочих п�сень, н� постр�лу серед л�тньо� ноч�, але екранно-зоров� образи, в�зуальн� детал� створюють �люз�ю реально� звуково� пол�фон��. Розпов�дають, що Ч.Чапл�н, перш н�ж приступати до створення нового ф�льму, переглядав одну з частин УЗемл�Ф. Коли вже н�ме к�но стало звуковим, кольоровим, широкоформатним, в 1958 р. Н�мий ф�льм УЗемляФ в числ� 12 був визнаний кращим ф�льмом вс�х час�в � народ�в . П�сля народження звукового к�но Довженко зробив сво� перш� звуков� ф�льми У�ванФ та УАероградФ. У ф�льм� У�ванФ разгорта�ться �стор�я молодого селянина, який ста� роб�тником � бере участь у спорудженн� гранд�озно� електростанц�� на Днепр�. У ф�льм� УАероградФ в�н узяв ц�лковито новий для нього сюжет, що зТявився п�сля тривало� подорож� Довженка по р�ц� Амур. Це ф�льм про боротьбу радянських прикордонник�в. В 1939 роц� Довженко вразив ус�х ф�льмом УЩорсФ. Сказати просто, що УЩорсФ - укра�нський УЧапа�вФ, це означало би непродумано звТязати два твори, про саму природу яких треба подумати глибше. Безсумн�вно, под�бн�сть �. Вони обидва в�дтворюють епопею революц��, постат� �� легендарних геро�в. Але образи ф�льму УЩорсФ - це не просто �сторичн� геро�, це не абстрактн� символи, а справжн� образи геро�в у найширшому значен� цього слова. Довженко нада� свому ф�льмов� еп�чного � водночас л�ричного характеру. В�н створю� гранд�озн� масов� сцени - битви, к�нн� походи. � знову, як у ф�льм� УЗемляФ розгортаються в�чн� теми - життя, смерть, любов. � тут лейтмотивом проходить глибоке дихання природи. П�сля виходу к�нопов�ст� УЩорсФ О,Довженко був прийнятий до Сп�лки радянських письменик�в. Основна тема УЩорсаФ - це народ у в�йн�. Звичайно, ця тема � головною у вс�х роботах Довженка, створенних в час Велико� В�тчизняно� в�йни. В�н пише статт� УДо збро�Ф, УУкра�на в огн�Ф Та �н., виступа� не агтифашистських м�т�нгах. П�д чвс в�йни Довженко написав к�лька опов�дань - УН�ч перед бо�мФ, УВоля до життяФ, УТризнаФ. В�н сняв дв� документальн� к�ностр�чки, текст до яких написав сам. УБитва за нашу радянську Укра�нуФ (1943р) та УПеремога на Правобережн�й Укра�н� � вигнання н�мецьких загарбник�в за меж� укра�нських радянських земельФ (1945 р) створюють д�лог�ю про велику битву за Укра�ну. У першому ф�льм� висв�тлювалися под�� в�д 1941 року � до початку 1943, тобто до початку визволення укра�нських земель. У другому - показано �сторичне значення гранд�озних б�тв, якими завершувалось зв�льнення р�дно� земл� в�д ворога. В 1944 1945 роках Довженко працю� над сценар��м УПов�ст� полумяних л�тФ. Це був епос про Велику В�тчизняну в�йну. Ф�льм у 1960 роц� поставила Ю.Солнцева. Першим кольоровим ф�льмом О.Довженка був УМ�чур�нФ, перша назва якого була УЖиття в цв�туФ. Це була поема про тяжкий шлях п�знання, самотн�сть шукача �ст�ни, про щастя зд�йснення мети. До спогад�в про дитячи роки Довженко вперше звернувся у 1942 роц�. Пов�сть зачарована Десна була завершена у 1955роц�. Довженко називав �� автоб�ограф�чним к�ноопов�данням. В пов�ст� ч�тко окреслюються два плани. Перший - реал�стично виписан� картини дитинства, дитячи враження в�д навколишнього св�ту, картини с�льского життя, хлопчач� радост� � жал�, розпов�д� про людей, що оточували хлопчика. � другий план - ф�лософське осмисленя всього баченного � перейденного людиною, чи� життя вже повечор�ло, на чи�му шляху були � радост� творення � розпука невдач � яка не продала свого Уяблукатого коняФ мр��. Пафос � л�рика - ц� два крила довженковсько� творчост� - в УЗачарованн�й Десн�Ф д�стали особливо яскраве вираження. Винятково важливу роль у пов�ст� в�д�гра� природа, нерозривно повТязана з життям людей УЖили ми в певн�й гармон�� з природой, зимой мерзли, л�том смажились на сонц�восени м�сили грязь, а весною нас заливало водою, � хто цього не зна�, не зна� т��� радост� � повноти життяФ. Картини повен�, с�ножат�, н�чного зоряного неба сповнен� смутку � веселощ�в, пройнят� трепетною закоханостю в св�й край, в його красу. Сво�р�дним символом, р�кою життя проходить через пов�сть образ зачарованно� Десни. К�нопов�сть УЗачарована ДеснаФ була екран�зована в 1964 роц� Ю.Солнцевою. Лебединою п�снею О.Довженка стала УПоема про мореФ - ф�льм про буд�вництво Каховського моря. Митець вмер напередодн� першо� пав�льонно� зьомки на к�ностуд�� Мосф�льм. Ф�льм вийшов на екрани через три роки. Перенесла його на к�нопл�вку Ю.Солнцева. Про творч�сть О.Довженка можна сказати словами �.Франка: Вона вся пристрасть � бажання � вся вогонь, � вся тривога, Вся боротьба � вся дорога, Шукання, досв�д � погон�, До мет, що мчать на небосклон�. Довженко справив великий вплив на розвиток св�тового мистецтва к�но. Його шукання й в�дкриття д�ставали розвиток у р�зних напрямках к�номистецтва, лягали в теоретичне п�дгрунтя р�зних к�ношк�л � к�нопер�од�в. �тал�йськ� к�нокритики вважають, що поштовхом до виникнення поетики неорел�зму стали Довженков� в�дкриття, зроблен� ще в епоху УЗемл�Ф - в час н�мого к�но. Французський к�нод�яч Анр� Ланглуа так сказав про Довженко:Ф Тепер, коли в�дбува�ться нова революц�я у св�товому к�но, ф�льми Довженка, його мова, його в�дкриття, як� наперед визначили багато чого з того, що винаходиться сьогодн�, виступають на передньому кра� сучасного мистецтва, як знах�дки середньов�чних арх�тектор�в, як� проступили кр�зь пил � к�птяву стол�ть на Нотр-Дам де-Пар�Ф.

Ф�льмограф�я:

УВася-реформаторФ 1926. Одеська к�нофабрика. Сатирична комед�я. Автор сценар�ю � сп�врежисер. УЯг�дка коханняФ. 1926. Одеська к�нофабрика. Короткометражний ф�льм-комед�я. Автор сценар�ю � режисер. УСумка дипкурТ�раФ. 1927. Одеська к�нофабрика. Пригодницький ф�льм. Сценар�й М.Заца � Б.Шаранського у переробц� О.Довженка. Режисер-постановник О.Довженко. УЗвенигораФ. 1927. Одеська к�нофабрика. Автор сценар�ю � режисер. УАрсеналФ. 1928. Одеська к�нофабрика. Автор сценар�ю � режисер. УЗемляФ. 1930. Ки�вська к�нофабрика. Автор сценар�ю � режисер. У�ванФ. 1932. Ки�вська к�нофабрика. Ф�льм-к�нопов�сть. Автор сценар�ю � режисер свого першого звукового ф�льму. УАероградФ. 1935. УМосф�льмФ. Автор сценар�ю � режисер. УЩорсФ. 1939. Ки�вська к�нофабрика. Автор сценар�ю � режисер. УВизволенняФ. 1940. Ки�вська к�нофабрика. Документальна стр�чка. Автор сценар�ю � режисер. УБитва за нашу Радянську Укра�нуФ. Документальна к�нопубл�цистична стр�чка. Автор сценар�ю � сп�врежисер. УПеремога на правобережн�й Укра�н�Ф. Документальна к�нопубл�цистична стр�чка. Автор сценар�ю � сп�врежисер. УМ�чур�нФ. 1949. УМосф�льмФ. Автор сценар�ю � режисер-постановник. УПоема про мореФ. 1958. УМосф�льмФ. Автор сценар�ю. Режисер Ю.Солнцева. УПов�сть полумТяних л�тФ. 1960. УМосф�льмФ. Перший радянський широкоформатний художн�й ф�льм. Автор сценар�ю. Режисер Ю.Солнцева.

Л�тература

1. Олександр Довженко. Зб�рник спогад�в � статей про митця.

2.С.Л. Коба . УОлександр ДовженкоФ

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные