Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 5548

Контрольне запитання № 9 УУправл�ння вих�дними грошовими потоками. Економ�чне середовище, де функц�онують субТ�кти ринку повТязане з грошовою сферою. Сфера, в як�й функц�онують банки, склада� грошовий оборот. Орган�зац�я � управл�ння потоками грошей, що склада� грошовий оборот, зм�ню� конТюнктуру грошового ринку , � т. ч. реал�зу� свою роль в економ�ц�. Тому суть � основи грошового обороту важлив� для пояснення механ�зму функц�онування грошово-кредитно� системи. Вся сукупн�сть грошових платеж�в, зд�йснюваних субТ�ктами ринку, склада� грошовий оборот. Вс� платеж� групуються в потоки. В залежност� в�д м�сця в процес� сусп�льного в�дтворення вид�ляють:

1. сплата ф�рмами необх�дних ресурс�в, як� закуповуються у населення;
2. сплата урядовими органами ЗП державним службовцям;
3. доходи домогосподарств в�д реал�зац�� ресурс�в ф�рмам;
4. сплата чистих податк�в с�мейними господарствами;
5. формування с�мейними господарствами заощаджень, що надходять на грошовий ринок;
6. видатки с�мейних господарств на споживання;
7. моб�л�зац�я ф�рмами на грошовому ринку �нвестиц�йних кошт�в;
8. �нвестування видатк�в ф�рм;
9. моб�л�зац�я державою кошт�в на грошовому ринку (державн� кредити);
10. державн� закупки;
11. сплата продукт�в, що надходять в кра�ну , як �мпортн�;
12. надходження грошових кошт�в з сектору св�тового ринку для сплати експорту;

Оск�льки нац�ональна економ�ка пост�йно вза�мод�� з св�товою, доц�льно вид�лити: 13. доходи ф�рм в�д реал�зац�� сво�х товар�в � послуг (нац�онального продукту); 14. чист� надходження грошових кошт�в з св�тового грошового ринку на внутр�шн�й; 15.чистий в�дт�к грошових кошт�в з внутр�шнього на св�товий грошовий ринок. Така схема грошового обороту буду�ться на основ� механ�зму УМодель кругооб�гу доход�в � продукт�вФ. Ця модель в�добража� реальну ситуац�ю, яка склалася в ринкових економ�ках розвинутих кра�н. Умовним допущенням � те, що вс� ресурси, необх�дн� для д�яльност� ф�рм, як � сам� ф�рми, знаходяться у власност� с�мейних господарств. В д�йсност�, частина ресурс�в � ф�рм знаходиться в державн�й власност�. Тому деяка частина грошових поток�в не проходить 23. через с�мейн� господарства. Особливе значення так� потоки мають в неринков�й економ�ц� (Укра�на). Тому, зг�дно ц��� схеми ми робимо ще одне припущення, зважаючи, що в майбутньому процес приватизац�� трансформу� державну власн�сть в приватну. Грошовий оборот можна представити як вза�мозвТязок зд�йснюваних в економ�ц� грошових поток�в. Вс� субТ�кти нац�онально� економ�ки в так�й схем� под�ляються : �ф�рми �с�мейн� господарства �уряд Ц� сектори повТязан� грошовими потоками, як� проходять через ринок ресурс�в, продукт�в, грошовий � св�товий ринки. В кожному сектор� � вх�дн� та вих�дн� потоки. Така ситуац�я дозволя� збалансувати економ�ку св�ту � забезпечити замкнут�сть кругооб�гу грошей. Ця замкнут�сть - основне джерело стаб�льност� економ�ки. Ном�нальн� обсяги нац�онального продукту та нац�онального доходу � в�дпов�дн� �м потоки р�вн�. Найб�льш очевидно балансуються потоки нац�ональних господарств. З отриманого нац�онального доходу (3) , вони сплачують чист� податки (5) � купують необх�дн� товари (4), заощадження продаються на грошовому ринку (6). На р�вн� держави грошов� потоки балансуються за допомогою позичання кошт�в на грошовому ринку (9). Це необх�дно, якщо чистих податк�в (5) недостатньо для утримання державних службовц�в � державних закупок. (бюджетний деф�цит).В цьому випадку необх�дний 6 пот�к: надходження заощаджень населення на грошовий ринок. Ф�рми збалансовують грошов� потоки за допомогою грошового ринку. Припуска�ться, що доход приватних ф�рм надходить до с�мейних господарств. Тому у ф�рм не залиша�ться кошт�в для розширення. Ц� кошти моб�л�зуються на грошовому ринку. Балансування грошових поток�в, що обслуговують окрем� ринки, досяга�ться �накше. На ринку ресурс�в регулювання автоматичне: все, що витрача�ться ф�рмами на ресурси, отриму�ться с�мейними господарствами як НД (1 � 3). В умовах замкнуто� економ�ки балансування поток�в ринку продукт�в теоретично також автоматичне. Але економ�ка Укра�ни - в�дкрита � ма� м�сце прит�к та в�дт�к грошей (11 � 12). За умови, коли �мпорт дор�вню� експорту, в�дбува�ться балансування цих поток�в. Але, в д�йсност�, це несе загрозу дестаб�л�зац�� грошового обороту. Якщо �мпорт б�льший за експорт, грош� з нац�онального р�вня переходять на св�товий (11>12). Тод� нац�ональний продукт (13) буде б�льший н�ж НД (3). Р�зниця - чистий �мпорт. В цьому випадку виникнуть труднощ� з реал�зац��ю нац�онального продукту в межах кра�ни. Ця диспропорц�я не може бути вир�вняною розширенням внутр�шнього грошового обороту. Якщо зб�льшити пропозиц�ю грошей, це зб�льшить пот�к до р�вня нац�онального продукту. Проблема реал�зац�� буде вир�шена, але ц�ною �нфляц��. Додатков� кошти над�йдуть до ф�рм � будуть спрямован� на оплату ресурс�в. Це зб�льшить сумарний обТ�м 4, 8, 10 поток�в. Зростання попиту �н�ц�ю� р�ст ц�н на цих ринках. Тод� для реал�зац�� нац�онального продукту знову не вистачатиме грошей. При чистому �мпорт� найкращий вар�ант - запозичення кошт�в з св�тового грошового ринку: отримання кредит�в в �ноземних банках для сплати �мпорту або продаж на зовн�шньому ринку нац�ональних ф�нансових актив�в. Моб�л�зован� кошти складають додатковий пот�к кап�талу (14). Ц� кошти зб�льшать потоки 8 � 10, а також попит на ринках продукт�в,, що буде сприяти реал�зац�� цих продукт�в. В результат� - зр�вняння поток�в 3 � 13 без �нфляц��. В умовах чистого експорту додатков� кошти приходять на внутр�шн�й ринок Т. ч. зменшу�ться потреба запозичення кошт�в �ншими шляхами, а це розбалансу� внутр�шн�й грошовий ринок. Для вир�внювання ситуац�� необх�дно пропонувати зайв� кошти на св�товому ринку. Через механ�зм вр�вноважування чистого �мпорту � чистого експорту досяга�ться збалансування грошових поток�в, що повТязують нац�ональну економ�ку з� св�товою. За допомогою ф�нансових операц�й реальн� активи трансформуються у грошов� кошти � навпаки через механ�зм грошового ринку. Нац�ональний продукт � НД повинн� балансуватися, що спричиня� необх�дн�сть збалансування �х складових. За спрямування ц� складов� под�ляються : �потоки �нТ�кц�йн� - На цю суму зроста� надходження кошт�в на внутр�шн�й ринок (�нвестиц��, державн� закупки). �потоки витоку - чист� податки, заощадження, сплата чистого �мпорту. На цю суму зменшу�ться використання с�мейними господарствами НД Балансування поток�в �нТ�кц�й та поток�в витоку - один з найважлив�ших механ�зм�в регулювання внутр�шньо� економ�ки. Грошова маса, що обслугову� ринок товар�в пост�йно руха�ться бо сусп�льне в�дтворення � неперервним процесом. Пост�йне перем�щення грошей м�ж субТ�ктами ринку - грошовий оборот. На м�крор�вн� грош� обслуговують оборот �ндив�дуального кап�талу. Г-Т...В...ТТ-ГТ Г-ГТ- грошовий оборот на м�кро р�вн�., рух грошей як кап�тал. Ц� грош� авансуються на виробництво. але повертаються з приростом. Завдяки цьому можливе розширення �ндив�дуального виробництва. Грош� на м�крор�вн� - абстрактна самозростаюча варт�сть. Грошовий оборот на м�крор�вн� ма� хар-ки: �замкнут�сть л�н�� руху грошей. �зростання грошово� суми при поверненн� �� на вих�дн� позиц�� Перетворюючись на кап�тал. грош� � дал� виконують сво� функц��. На макрор�вн� грошовий оборот обслугову� рух сусп�льного кап�талу. Об�г сусп�льного кап�талу - не просто сума об�г�в �ндив�дуального кап�талу., в�н включа� нов� елементи � ма� свою специф�ку. Грош� купуються як кап�тал. тому передбачена виплата %. В�льн� кошти в конкретний час � у багатьох, � ця сукупн�сть створю� пропозиц�ю грошей. Ця сфера створю� внутр�шн�й грошовий ринок. Грош� на ньому - позичковий кап�тал. Частина грошей, отриманих п�сля зак�нчення виробництва, використову�ться на погашення позичок. �нша частина - затрати на виробництво. Оплата продукт�в виробництва надходить до �н субТ�кт�в, як� повертають �� на грошов�й ринок. Третя частина ГТ - новостворена варт�сть у форм� ЗП � прибутку. ЗП покида� об�г кап�тулу, але прибуток надходить в банки, зб�льшуючи пропозиц�ю на грошовому ринку. На м�крор�вн� рух грошей замкнутий, почина�ться � зак�нчу�ться на грошовому ринку. Грошов� потоки в�д основно�, ф�нансово� та �нвестиц�йно� д�яльност�. Грошовий пот�к у результат� операц�йно� д�яльност� - надходження � вибуття грошових кошт�в та �хн�х екв�валент�в у результат� основно� д�яльност� п�дпри�мства, а також �нших вид�в д�яльност�, як� не � �нвестиц�йною чи ф�нансовою д�яльн�стю. Рух грошових кошт�в у результат� операц�йно� д�яльност� визнача�ться шляхом коригування прибутку (збитку) в�д звичайно� д�яльност� до оподаткування на суми: �зм�н запас�в, деб�торсько� та кредиторсько� заборгованост�, пов'язано� з операц�йною д�яльн�стю, протягом зв�тного пер�оду; �наведен� в негрошових статтях; �наведен� в статтях, як� пов'язан� з рухом грошових кошт�в у результат� �нвестиц�йно� та ф�нансово� д�яльностей. Грошовий пот�к у результат� �нвестиц�йно� д�яльност� - надходження � вибуття грошових кошт�в та �хн�х екв�валент�в у результат� придбання та реал�зац�� тих необоротних актив�в, а також тих ф�нансових �нвестиц�й, як� не � складовою частиною екв�валент�в грошових кошт�в. Рух грошових кошт�в у результат� �нвестиц�йно� д�яльност� визнача�ться на основ� анал�зу зм�н у статтях розд�лу балансу "Необоротн� активи" та статт� "Поточн� ф�нансов� �нвестиц��". Грошовий пот�к у результат� ф�нансово� д�яльност� - надходження � вибуття грошових кошт�в та �хн�х екв�валент�в у результат� д�яльност�, яка призводить до зм�н розм�ру � складу власного та позикового кап�талу п�дпри�мства. Рух грошових кошт�в у результат� ф�нансово� д�яльност� визнача�ться на основ� зм�н у статтях балансу за розд�лом "Власний кап�тал" та статтях, пов'язаних з ф�нансовою д�яльн�стю, у розд�лах балансу: "Забезпечення наступних витрат � платеж�в", "Довгостроков� зобов'язання" � "Поточн� зобов'язання" ("Короткостроков� кредити банк�в" � "Поточна заборгован�сть за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточн� зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо). Грошовий оборот - �дине ц�ле, але �нод� може розриватися. Такий сегмент грошового обороту назива�ться ф�нансовою сферою, а в�дпов�дн� в�дносини - ф�нансовими. Другий сегмент грошового обороту - кредитний ринок. Сегменти грошового обороту вза�мозвТязан� � вза�мод�ють. Загальна сукупн�сть грошових поток�в у кра�н� под�ля�ться на дв� сфери: �гот�вков� �безгот�вков� Сукупн�сть грошей в ус�х �х формах, що знаходяться у субТ�кт�в економ�ки складають грошову масу. Вона ма� складну структуру � динам�ку руху. В структурному напряму грошову масу под�ляють на 4 напрями: �за ступенем л�кв�дност� �за формою грошей �за розм�щенням у конкретних субТ�кт�в ринку �за територ�альним розм�щенням. Чим менша грошова маса тим легше держав� керувати грошовими потоками. Грошовою базою в економ�ц� називають найб�льш л�кв�дн� кошти у суб'�кт�в ринку. Грошов� агрегати под�ляють масу грошей на так� складов�: М0 - гот�вка � банк�вськ� вклади до запитання. М1 - це М0 + строков� вклади, заощадження в банках, � вза�мн� фонди грошового ринку. М2 - це М1 + депозитн� сертиф�кати ном�налом вище 100.000 долл., строков� угоди про зворотн�й викуп та позики в �вровалют�. L - М2 + запаси ощадних БОН, комерц�йних папер�в та банк�вських акцепт�в поза банк�вською системою. Агрегати в�др�зняються не т�льки к�льк�стю але й як�сно, наприклад М0 - це кошти в об�гу. М1-найт�сн�ше повСязане з товарною масою, що сплачу�ться в кредит. М2 та L враховують заощадження, тобто як�сно новий елемент грошово� маси. Градац�я грошово� маси за ступнем л�кв�дност� поясню� на ск�льки грош� готов� до обороту. Швидк�сть об�гу також характеризу� грошову масу � ма� обернено пропорц�йний звСязок з нею. Швидк�сть грошового обороту - це частота переходу грошей в�д одного субС�кта до �ншого. Основними чинниками швидкост� обороту �: �наявна товарна маса �частота виплати доход�в �загальний стан грошового ринку. Швидк�сть об�гу може вим�рюватись числом оборот�в за конкретний пер�од (як правило 1 р�к), або тривал�стю одного обороту. Швидк�сть об�гу грошей характеризу� загальну �нтенсивн�сть економ�чних процес�в.

Закон грошового об�гу Суть протягом певного часу для об�гу необх�дна конкретна обС�ктивно-обгрунтована маса куп�вельних � плат�жних засоб�в. Кн=Кф Кн=SЦт/О SЦт - сума ц�н товар�в, що готов� до реал�зац�� О- швидк�сть об�гу. В кожний конкретний момент часу SЦт непост�йна � на не� можуть впливати кредитн� в�дносини, та безгрошов� розрахунки. Саме тому формула трансформу�ться: Кн=(SЦт - SКт + SП - SВп)/О SКт- маса товар�в, що купу�ться в кредит SП - платеж�, строк погашення яких наступа� в даному пер�од� SВп - вза�мопогашен� платеж� Кн розрахову�ться на конкретну дату. Автоматичне регулювання... Йому на зм�ну прийшло державне регулювання... Бюджетний деф�цит; �нфляц�я (Кф>Кн); кредитн� грош�; необх�дн�сть регулювання. Будь яка компан�я повинна мати достатньо грошових ресурс�в для сво�часно� оплати поточних рахунк�в. Компан�я, що не здатна виконувати цю умову. Втрача� свою л�кв�дн�сть та опиня�ться у дуже складному ф�нансовому становищ�. �рон�я поляга� у тому, що под�бне трапля�ться нав�ть з тими компан�ями, як� отримують непоганий прибуток. Дуже часто складне ф�нансове становище, у яке потрапля� компан�я, спричиня�ться збитками, проте, як ми вже обмовилися. Це може статися � тод�, коли прибутки досить висок�. Справд�, прибутков� мал� компан��, що швидко зростають, часто потерпають в�д нестач� грошових кошт�в. В�дт�к кошт�в спрямову�ться, головним чином, за двома напрямками: �Сплачування кредиторсько� заборгованост�, наприклад постачальникам сировини та послуг; �Виплати та �нш� поточн� витрати.

�снують так� основн� напрямки витрати кошт�в б�льшост� п�дпри�мств: закуп�вля сировини, деталей, запас�в, зарплата роб�тникам та службовцям, в�дсоток, плата по рахунках за комунальн� послуги, податки. Зменшення пасив�в. Пасив п�дпри�мства включа� усе, що воно повиннео �ншим: банк�вськ� позики, виплата постачальникам � податки. Фонди, одержуван� п�дпри�мством, можуть п�ти на зменшення пасиву, наприклад, повернення банк�вських позик. Платеж� власникам. У приватних п�дпри�мствах � товариствах усе, що залишилося п�сля зб�льшення актив�в � зменшення пасив�в, належить власникам. У корпорац�ях кап�тал, що п�дпри�мство не використовують на себе, виплачу�ться власникам у вид� див�денд�в. Керування поточними активами. П�д поточними активами розум�ються активи, що п�дпри�мство може тримати в межах роки. Цикл оборотного кап�талу. Поточн� активи використовуються в якост� оборотного кап�талу. Фонди, використовуван� в якост� оборотного кап�талу, проходять визначений цикл. Л�кв�дн� активи використовуються для покупки вих�дних матер�ал�в, що перетворюють у готову продукц�ю; продукц�я прода�ться в кредит, створюючи рахунку деб�тор�в; рахунки деб�тора оплачуються й �нкасуються, перетворюючись у л�кв�дн� активи. Ефективне використання оборотного кап�талу. Будь-як� фонди, не використовуван� для потреб оборотного кап�талу, можуть бути спрямован� на оплату пасив�в. Кр�м того, вони можуть використовуватися для придбання основного кап�талу або виплачен� у вид� прибутк�в власникам. Один �з засоб�в економ�� оборотного кап�талу поляга� в удосконалюванн� грошовими потоками за допомогою: - планування закуп�вель необх�дних матер�ал�в; - уведення жорстких виробничих систем; - використання сучасних склад�в; - удосконалювання прогнозування попиту; - швидко� доставки. Другий шлях скорочення потреби в оборотному кап�тал� склада�ться в зменшенн� рахунк�в деб�тор�в шляхом жорсткост� кредиткою пол�тики, в оц�нц� непотр�бних фонд�в, що могли б бути використан� для �нших ц�лей, в оц�нц� рахунк�в, запропонованих до оплати. Трет�й шлях скорочення витрат оборотного кап�талу поляга� в кращому використанн� гот�вки. По банк�вських рахунках, на яких ф�рми тримають сво� л�кв�дн� активи, в�дсоток не сплачу�ться. Проте �нш� л�кв�дн� активи приносять прибуток у вид� в�дсотк�в. Керування грошовими потоками. До основних актив�в ставляться т�, що ф�рма використову� б�льш року. Вони включають основний кап�тал � природн� ресурси. Одн��� з обов'язк�в ф�нансист�в � виб�р вар�анта використання наявних фонд�в: на придбання основного кап�талу або зб�льшення поточних актив�в, або скорочення пасиву, або на сплату власникам. При ухваленн� р�шення необх�дно пор�вняти варт�сть нового кап�талу з додатковою варт�стю або з розм�рами скорочення витрат, до якого призведе його використання. Р�шення про придбання основного кап�талу уклада�ться в процес� упорядкування кошторису кап�таловкладень � �хньо� окупност�. Це складний процес, оск�льки УплюсиФ додаткових основних актив�в звичайно виявляються по �стечен�� дек�лькох рок�в. Та обставина, що головним для ф�нансист�в � основний кап�тал, не повинний в�дривати �х в�д необх�дност� ефективного керування нерухом�стю.

Контрольне запитання № 10 УСутн�сть та розрахунок ану�тет�в.Ф

Ану�тет, анню�тет, погашення, р�чна частка (annuity, Anny; constant annual principal and interest repayment; аннуитет, погашение, годовая доля) - 1) щор�чн� р�вном�рн� платеж� чи надходження грошових кошт�в через однаков� пром�жки часу при використанн� пост�йно� ставки в�дсотка/проценту; як правило, виплачують кредитору впродовж тривалого часу за одержаний в�д нього кредит (позику), включаючи в�дсотки/проценти; 2) р�чний внесок у рахунок амортизац�� чи погашення позики.(Ф�нансовий словник УкрСибБанку)

Ану�тет (annuity) Сер�я регулярних (щор�чних -прим.пер.) р�вновеликих виплат. Багато ф�нансових розрахунк�в провадяться за формулою ану�тету, скаж�мо, виплати строкових позик, прям� амортизац�йн� в�драхування � т.�н. (Ключов� ф�нансов� показники. Анал�з та управл�ння розвитком п�дпри�мства -К.:Всеув�то;Наукова думка,2001 (Сер. УУсе про менеджмент))

Ц�нн�сть грошей в час�:

n FV=PV(1+r) - майбутня варт�сть грошей n PV= FV / (1+r) - тепер�шня варт�сть грошей

Де: r- норма дисконту або процент n- тривал�сть складання

Якщо грошов� надходження незм�нн� по роках � приносять дох�д протягом певного пер�оду ц� грошов� потоки називають Ану�тетом. Ану�тет - р�вном�рн� платеж� юридичних та ф�зичних ос�б, як� зд�йснюються через однаковий �нтервал часу протягом певного пер�оду. Вид�ляють:

1. звичайн� ану�тети як� зд�йснюються в к�нц� року;
2. з� строком сплат як� зд�йснюються на поточному пер�од�.

Приклад вже розрахованих даних м� можемо побачити у наступних таблицях

Таблиц� дисконтування та складного процента на 10 рок�в 1-10%%:

Табл.1 Тепер�шня варт�сть ану�тету в розм�р� 1 дол. Роки1%2%3%4%5%6%7%8%9%10% 10.9900.9800.9710.9620.9520.9430.9350.9260.9170.909 21.9701.9421.9131.8861.8591.8331.8081.7831.7591.736 32.9412.8842.8292.7752.7232.6732.6242.5772.5312.487 43.0923.8083.7173.6303.5463.4653.3873.3123.2403.170 54.8534.7134.5804.4524.3294.2124.1003.9933.8903.791 65.7955.6015.4175.2425.0764.9174.7674.6234.4864.355 76.7286.4726.2306.0025.7865.5825.3895.2065.0334.868 87.6527.2357.0206.7336.4636.2105.9715.7475.5355.335 98.5668.1627.7867.4357.1086.8026.5156.2475.9955.759 109.4718.9838.5308.1117.7227.3607.0246.7106.4186.145

Прим�тка: Щоб отримати тепер�шню варт�сть грошових кошт�в по 1 дол., треба обрати фактор дисконтування, котрий в�дпов�да� одночасно � числу пер�од�в, � ставц� дисконту. Наприклад, фактор дисконтування при пер�од� 6 рок�в � процентн�й ставц� 4% дор�вню� 5.242 дол.

Табл.2 Майбутня варт�сть ану�тету в розм�р� 1 дол. Роки1%2%3%4%5%6%7%8%9%10% 11.0001.0001.0001.0001.0001.0001.0001.0001.0001.000 22.0102.0202.0302.0402.0502.0602.0702.0802.0902.100 33.0303.0603.0913.1223.1523.1843.2153.2463.2783.310 44.0604.1224.1844.2464.3104.3754.4404.5064.5734.641 55.1015.2045.3095.4165.5265.6375.7515.8675.9856.105 66.1526.3086.4866.6336.8026.9757.1537.3367.5237.716 77.2147.4347.6627.8988.1428.3948.6548.9239.2009.487 88.2868.5838.8929.2149.5499.89710.2610.6411.0311.44 99.3699.75510.1610.5811.0311.4911.9812.4913.0213.58 1010.4610.9511.4612.0112.5813.1813.8214.4915.1915.94 Прим�тка: Щоб отримати майбутню варт�сть грошових кошт�в по 1 дол., треба обрати фактор процента майбутньо� вартост�, котрий в�дпов�да� одночасно � числу пер�од�в, � ставц� процента. Наприклад, фактор процента майбутньо� вартост� ану�тету при пер�од� 6 рок�в � процентн�й ставц� 4% дор�вню� 6.633 дол.

Задача №1.

1.Проанал�зу�мо слабк� та сильн� сторони СП та його ф�нансово� стратег�� :

Сильн� сторони СП та його стратег��:

�Орган�зац�я доч�рн�х компан�й по торг�вл� програмним забезпеченням; �Продумана рег�ональна пол�тика у робот� з ф�л�ями; �Розвинута с�ть ки�вських салон�в - магазин�в; � Перспективний пр�оритетн�й напрямок д�яльност� СП.

Слабк� сторони СП та його стратег��:

�Диверсиф�кац�я д�яльност� проводиться в межах одного п�дпри�мства, що зТ�дало оборотн� кошти пр�оритетного напрямку д�яльност� СП; �Непродумана пол�тика реал�зац�� б�льшост� проект�в; �Непродумана пол�тика роботи з персоналом СП; �Не сво�часне виконання контракт�в.

2.Питання на яки необх�дно в�дпов�сти для пол�пшення ф�нансового стану СП: �Поповнення оборотних кошт�в для базового виду д�яльност�; �Оптим�зац�я власних ресурс�в; �Оптим�зац�я штату прац�вник�в; �Повернення старих та залучення нових замовник�в.

3.Як можливо пол�пшити ф�нансову ситуац�ю для СП.

�Фокусування д�яльност� на потребах пр�оритетного виду д�яльност� п�дпри�мства; �Необх�дно вивести �нши напрямки д�яльност� у в�докремлен� юридичн� п�дпри�мства з ф�ксованим бюджетом, або вих�д на ринок з пропозиц��ю продажу або �х акц�онуванню, з подальшим направленням виручених кошт�в на потреби пр�оритетного виду д�яльност� п�дпри�мства; �Скорочення поточних витрат по кожному виду д�яльност�; �Необх�дно також розглянути вар�ант по придбанню банк�всько� позики для поповнення оборотних кошт�в. Заставою п�д позику могуть бути теж споруди у м�ст� Глухов�, та незавершене буд�вництво у сел� Прол�ски.

4.Що з цього потр�бно зробити у поточний пер�од?

�Оптим�зац�я поточних витрат; �Поповнення оборотних засоб�в за рахунок власних резерв�в, або банк�вського кредитування; �Консервац�я �нших вид�в д�яльност� та направлення зв�льнених кошт�в на пр�оритетн�й напрямок; �Оптим�зац�я чисельност� прац�вник�в та �х пере квал�ф�кування, с збереженням ключових ф�гур серед персоналу.

5.Що з цього потр�бно зробити у перспективний пер�од?

�Продаж або акц�онування рентабельних проект�в яки не повТязан� з основним видом д�яльност�; �Л�кв�дац�я або акц�онування нерентабельних вид�в д�яльност�.

6. При розробц� нових вид�в послуг з метою п�двищення обсягу продаж та залучення нових замовник�в, особливу увагу сл�д прид�ляти не т�льки до продажному обслуговуванню а також � п�сля продажно� обслуговуванню �х сучасним �нформац�йно-програмним забезпеченням.

7. Необх�дно також зазначити що зг�дно з новим законодавством Укра�ни СП позбавлен� ус�х податкових та експортних п�льг та переваг перед �ншими п�дпри�мствами.

Задача на тему УУправл�ння ф�нансовими ризикамиФ.

Ф�рма УБоверзФ ма� наступн� данн� в�дносно прибутковост� потенц�йного про�кту � р�нку:

Стан економ�киВерог�дн�стьприбутков�сть,% РинокПро�кт Глибок�й спад0.05-20-30 Пом�рний спад0.25105 Середн�й стан0.351520 Пом�рне оживлення0.202025 Шв�дкий п�дйом0.152530

Ф�нансов� анал�тики компан�� дали попередню оц�нку безризиковано� прибутковост� 8%.

1. Яка оч�кована прибутков�сть про�кту � на ринку всередньому?
2. Чому дор�вню� значення ? для про�кту � ринку?
3. Яка необх�дна прибутков�сть про�кту зг�дно модел� САРМ?
4. Чи треба прийняти про�кт?

В�дпов�д�:

1. 14.5%, 16.25%.
2. 1.0, 1.43 .
3. 17.3%
4. так

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные