Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4989

ПЛАН

Вступ

�. Умови, фактори, розвиток розм�щення п�дпри�мств харчово� промисловост� 1.1 Спец�ал�зац�я харчово� промисловост� 1.2 Техн�чна оснащен�сть харчово� промисловост� 1.3 Сучасний стан розвитку галузей харчово� промисловост�

��. Проблеми харчово� промисловост� 2.1 Застар�ле обладнання 2.2 Економ�чн� проблеми галуз� 2.3 Еколог�чн� проблеми 2.4 Проблеми з експорту продукц�� 2.5 Соц�альн� проблеми

���. Подальший розвиток галузей харчово� промисловост� 3.1 Модерн�зац�я обладнання 3.2 Основн� шляхи у вир�шенн� проблем харчово� промисловост� 3.3Зм�ни у форм власност� 3.4�нвестиц�йна пол�тика � створення сп�льних п�дпри�мств 3.5Експортн� можливост� п�дгалузей

Висновок

Додаток

Список використано� л�тератури ВСТУП

На сучасному етап� розвитку склалося важке економ�чне становище для всього народного господарства Укра�ни � особливо для - харчово� промисловост�, так як ця галузь дуже залежить в�д �нших галузей - машинобуд�вно�, х�м�чно�, нафтопереробно�, � особливо платоспроможност� населення. В цей скрутний час б�льшост� громадян кра�н вимушен� економити кожну коп�йку власного зароб�тку, а так як наша харчова промислов�сть вимушена конкурувати �з сус�дн�ми кра�нами - де продукти харчування дешевш�, але в сво�й б�льшост� щоб зекономити в Укра�ни поставляються неяк�сн� продукти, або взагал� т� в яких вийшов строк реал�зац��, нер�дко товари п�дробляються, а через несовершенну � нев�дпрацьоване законодавство дуже важко в�дсл�жувати так� товари, � тому покупц� купують цю продукц�ю ставлячи власну харчову промислов�сть у глухий кут. Тому харчова промислов�сть - немаючи можливост� через те, що продукти нерозкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити, нову сировину. Беручи кредити для розрахунк�в, вона також ставить себе в залежн�сть, а той нав�ть втрати право власност� на власне п�дпри�мство. Також велик� проблеми ма� сировинна база харчово� промисловост� - с�льськогосподарське виробництво. В кожного с�льгоспвиробника велика заборгован�сть у держбюджет, через що �х рахунки у банках закриваються, вони не мають змоги розплатитися з постачальниками - запчастин, ново� техн�ки, паливно-мастильних матер�ал�в - також попадають у залежн�сть, в�д б�знесмен�в, � вимушен� в�ддавати продукц�ю по м�н�мальн�й ц�н�, ледве покриваючи власн� витрати. � нав�ть ц�н� за якими закупа�ться продукти с�льгоспвиробництва державою - також далек� в�д св�тових. Але й у так�й скрутн�й обстановц� харчова промислов�сть функц�ону� - шукаючи шляхи подолання проблем - �нвестор�в, �з-за кордону � у власн�й держав�, запроваджуюч� нов� технолог�� � устаткування тощо.

ВИСНОВОК

Проте, незважаючи на складну ф�нансову ситуац�ю, на багатьох п�дпри�мствах ведуть реконструкц�ю й техн�чне переоснащення виробництва, впроваджують нов� вид високояк�сно� продукц�� в сучасн�й упаковц�. Тор�к п�сля реконструкц�� на Немир�вському молокозавод� став до ладу сироробний цех, на Гн�ванському - встановлено технолог�чну л�н�ю виготовлення йогурту з фруктовими наповнювачами; на Шосткинському молокозавод� введен� в д�ю обладнання для виробництва йогурту, майонезе згущеного молока з цукром, на Сумському - морозива вафельних стаканчиках. Техн�чне переоснащення Одеського др�жджового заводу дало змогу зб�льшити випуск хл�бопекарських др�ждж�в на 10 %. У харчов�й промисловост� завершу�ться процес ре формування форм власност�. Станом на 1 с�чня 1998 року в систем� М�нагропрому повн�стю приватизована ол�йножирова, миловарна, тютюнова, кондитерська, пивобезалкогольна, молочноконсервна, парфумерно-косметична, макаронна галуз�, зернопереробн� п�дпри�мства (без хл�боприймально� д�яльност�), п�дпри�мства корпорац�� - "Дитяче харчування". Зм�нили також форму власност� 98 % п�дпри�мств молочно� галуз�, 93 -цукрово� та 86 % бурякорадгосп�в, 88 - м'ясно� галуз� 78% п�дпри�мств Держкомрибгоспу. Формування соц�альне ор��нтовано� економ�ки вимага� вир�шення стратег�чного завдання - створення в Укра�н� потужно� харчово� �ндустр�� для забезпечення нормально� житт�д�яльност� населення, в�дновлення й збереження його здоров'я, вдосконалення с�льськогосподарського виробництва, соц�ально� переор��нтац�� базових галузей промисловост� кра�ни, наповнення ф�нансами державного бюджету. Виходячи з цього, розвито� харчово� промисловост� ма� бути пр�оритетним напрямком економ�чно� пол�тики держави. Необх�дн� зор��нтувати цю галузь на одержання к�нцевого результату д�яльност� всього АПК, щоб забезпечити значне п�двищення його ефективност�, стане на д�йним джерелом поповнення державного бюджету � значних валютних надходжень. Для стаб�л�зац�� становища в ряд� галузей харчове промисловост� необх�дно: оновити матер�ально-техн�чну базу, модерн�зувати виробництво, зб�льшити обсяги випуску конкурентоспроможно� продукц�� й розширити �� асортимент, актив�зувати роботу щодо залучення �ноземних �нвестиц�� та кредит�в; забезпечити пр�оритетн�сть розвитку галузей зд�йсненням державно� ф�нансово-кредитно� п�дтримки п�дпри�мств за рахунок розширення вид�в �х кредитування, а також в�дновлення практики передбачення в державному бюджет� кошт�в для кредитування м�жсезонних витрат п�дпри�мств цукрово�, ол�йножирово�, плодоовочеконсервно�, виноробно� та �нших галузей; продовжувати протекц�он�стську пол�тику щодо в�тчизняного товаровиробника; створити оптов� ринки продовольчих товар�в, розширити мережу ф�рмово� торг�вл�, а отже, зменшив к�льк�сть посередник�в при реал�зац�� продукц��, завдяки чому буде знижено ц�ни й зб�льшено обсяги �� продажу; запровадити регулювання ринк�в зерна, цукру, ол�� алкогольних напо�в; в�дновити традиц�йн� й осво�ти нов� зовн�шн� ринку збуту, зокрема, створити за кордоном пост�йно д�юч� представництва окремих галузей, п�дпри�мств, рег�он�в; актив�зувати роботу щодо створення �нтегрованих структур, до складу яких повинн� ув�йти переробн� � с�льськогосподарськ� п�дпри�мства, ф�рмов� магазини орган�зац�� з матер�ально-техн�чного забезпечення й збуту продукц��.

П�дгалуз� харчово� промисловост� � важливою ланкою АПК Укра�ни, по�днуючих виробництво � промислову переробку сировинних ресурс�в рослинного походження з реал�зац��ю готово� продукц�� � основн� обслуговуюч� ланки комплексу п�дпри�мства � орган�зац��. Рослинн� с�льськогосподарськ� ресурси можна под�лити на дв� групи. Перша обТ�дну� виробництва, що займаються вирощуванням сировини для харчово� промисловост�, �нша - для легко�. Найб�льш характерн� так� спец�ал�зован� рослинно-промислов� комплекси: зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочеконцервний, маслобойно-жировий, виноградарсько-виноробний, льнопромисловий � ефирномасличний. Ведуче м�сце в склад� АПК Укра�ни займа� зерно-промисловий комплекс. В�н обТ�дну� галуз�, що займаються виробництвом зернових, �хньою загот�влею, переробкою, обслуговуванням с�льськогосподарського � що переробля� ланок. С�льськогосподарська ланка уявлена вирощуванням зернових культур. Хл�боприймальн� п�дпри�мства зд�йснюють загот�влю � збер�гання зерна. В склад ланки ,що переробля� входять мукомольно-круп*ян�, комб�кормов� � хл�бопекарн� виробництва. Основу комплексу склада� зернове господарство . Зерновим культурам належить важлива роль в ус�х областях Укра�ни, особливо в областях Степово� � Л�состепово� зон. Нав�ть в Закарпатськ�й � �вано-франк�вськ�й областях, де частка зернових культур � самою низькою в Укра�н�, вони займають б�ля 40% пос�вних площ. Головна зернова культура в Укра�н� - озима пшениця. Найб�льш сприятлив� грунтово-кл�матичн� умови для �� вирощування склалися в областях Степов�й � Л�состепов�й Зон, де ця культура займа� половину площ, в�дведених п�д зернов�. В областях Пол�сско� зони питома вага посев�в озимо� пшениц� значно нижче. Важливою зерновою культурою � озиме жито. Ця культура займа� друге м�сце (п�сля пшениц�) за розм�рами пос�вних площ п�д озим�. Основн� райони вирощування озимого жита знаходяться на Пол�сся � в зах�дних областях Л�состепово� Зони. Велике продовольче значення мають гречиха, просо � рис, хоча в структур� пос�вних площ зернових культур вони займають лише б�ля 5%. Гречиха � одн��ю з найц�нн�йших круп*яних культур. На �� розм�щення вплива� п�двищена потреба ц��� рослини в волоз�. Тому основн� площ� посевов гречихи зосереджен� на Пол�сся � в Л�состеп� � зовс�м зникають в п�вденному Степ�. Просо в Укра�н� � одн��ю з страхових культур завдяки п�зн�м рядкам сева. Воно в�дноситься до посухост�йким круп*яним � дасть в�дносно висок� урожа�, особливо в засушлив� роки. Основн� пос�ви його розм�щен� в Л�состепов�й, а також в п�вн�чних � центральних областях Степовий зони. Новою для Укра�ни зерновой культурою � рис. В Укра�н� його вирощують т�льки на поливних землях, де в�н дасть висок� � стаб�льн� урожа�. Зрошувальна Мел�орац�я в п�вденн�й частин� Укра�ни сприяла розширенню його пос�вов. Зернове господарство ма� важливе значення � для розвитку тваринництва. Фуражне зерно склада� б�льш 40% валового збору зернових культур. Основними зернофуражними культурами в Укра�н� � ячм�нь, овес, кукурудза � зерно бобов� - горох, в�ка, люп�н. Так� культури, як ячм�нь, кукурудза � горох, використовуються � для продовольчих мети. Яровий ячм�нь вирощують в ус�х областях Укра�ни. Зерно ячм�ня ма� висок� кормов� якост�, використову�ться також як сировина в пивоварен�й промисловост�, фармацевтичн�й, хл�бопекарн�й, спиртов�й � кондитерськ�й галузях. Кукурудз� належить важлива роль в забезпеченн� тваринництва кормами ,що концентрувалися. Найб�льш� пос�вн� площ� п�д ц��ю культурою розм�щен� в областях Л�состепово� � Степово� зон. Вирощують кукурудзу також на Закарпатт� � Прикарпатт�. Промислова ланка зерно промислового комплексу забезпечу� збер�гання � переробку зерна. Основними галузями зерно промисловост� ,що переробля� � мукомольно-крупяная, комб�кормова � хл�бопекарна. Продукц�я зернового господарства транспортабельна. Тому п�дпри�мства, що виробляють хл�бопродукти, м�стяться в м�сцях �хнього споживання. Потужн� п�дпри�мства по виробництву борошна � хл�би розм�щен� в Ки�в�, Одес�, Харков�, Дн�пропетровськов�, Донецьку, Львов� � �нших б�льших м�стах (рис. 46). Хл�бозаводи � в ус�х середн�х � малих м�стах, селищах м�ського типу � б�льших сел�. Розвиток мукомольно� � хл�бопекарно� промисловост� залежить в�д потреб в хл�бопродуктах. В основ� формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятлив� природн� умови для вирощування цукрового буряка, забезпечен�сть трудовими ресурсами � навики населення. Найважливими його ланками � с�льськогосподарське (вирощування цукрового буряка) � (виробництво ,що переробля� цукру). Значення цукрового буряка передус�м в тому, що вона � основним джерелом виробництва цукру, а також важливим чинником зм�цнення кормовий бази � п�двищення культури хл�боробства. В Л�состеп� розм�щене б�льш ? посевов цукрового буряка. Частка �х в пос�вних площах досяга� 9-II%. Середня урожайн�сть в останн� роки колива�ться в кордонах 300 - 320 ц/га. Найб�льшими виробниками цукрового буряка � В�нницька, Черкаська � Полтавська област�, що дадуть б�ля 25% загального проведення ц��� культури. Розвиток бурякос�яння в Укра�н� спира�ться на потужну техн�чну базу цукрово� промисловост�. Всього в Укра�н� д�� 194 цукров� заводи, що переробляють в середньому за р�к б�ля 44.0 млн т буряка. В середньому за добу один цукровий завод переробля� 2.3 тис т цукрового буряка. Обсяг випуску цукру-п�ску склада� б�ля 3.5 млн т. Найб�льшими в Укра�н� виробниками цукру-п�ску � В�нницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська � К�ровоградська област�. Виробництво цукру-рафинада зосереджене в основному в Одес�, Черкасах, Бердичев�, Ходорове � В�нниц�. Деяк� цукров� заводи сум�щають виробництво цукру з виробництвом молочних консерв�в, спирту, лимонно� кислоти � кормових др�ждж�в. Так� п�дпри�мства називаються цукровими комб�натами. В склад плодоовочеконцервного комплексу Укра�ни входить вирощування овоч�в, фрукт�в � ягод, п�дпри�мства концервно� � плодоовочеконцервно� промисловост�, а також обслуговуюч� � допом�жн� п�дпри�мства. Овочеводство розповсюджене по вс�й територ�� Укра�ни, але р�вень його концентрац�� � спец�ал�зац�� в р�зних рег�онах р�зний. На Пол�сся, наприклад, вирощують здеб�льшого ог�рки, морква, столовий буряк � капусту, в Л�состеп� - ог�рки, пом�дори, цибуля, в Степ� - пом�дори, перець, баклажани. Самая б�льша концентрац�я пос�вов овочевих культур в тих господарствах, що входять в склад сировинний зони концервного заводу, а також розм�щен� навколо б�льших м�ст. Важлива роль в постачанн� населення м�ст св�жими овочями в м�жсезонний пер�од належить парниково-тепличним господарствам. Найб�льш� площ� закритого �рунту в�дводяться п�д овоч� в Криму, навколо Ки�ва, Харкова, Донецька, Одеси, Львова. Сад�вництво розвива�ться по вс�й територ�� Укра�ни. Тут розповсюджен� так� плодово-яг�дн� культури: яюлука, груш�, сливи, вишн�, черешн�, полиниця, малина. В п�вденних районах вирощують абрикоси, персики, инжир. Особливо сприятлив� умови для сад�вництва склалися в Криму, Переднестровье, в п�вденному Степ� � Закарпатт�. Б�льша частина овоч�в, фрукт�в � ягод спожива�ться в св�жому вигляд�, а �нша надходить на що переробляють п�дпри�мства для виробництва консерв�в. Найб�льш розвинута плодоовочеконцервная промислов�сть в Криму, Херсонськ�й � Одеськ�й областях, що виробляють б�ля 40 Ёо вс�х плодоовочевих консерв�в. В Укра�н� склалася певна спец�ал�зац�я в виробництв� плодоовочевих консерв�в. Що переробляють п�дпри�мства Центру � Заходу виробляють в основному фруктов� консерви, а П�вденний район спец�ал�зу�ться на виробництв� томатних консерв�в. В склад виноградно-виноробного комплексу входить виноградарство, промислова переробка винограда, а також п�дпри�мства, обслуговуюч� ц� галуз�. К�нцевою продукц��ю комплексу � св�жий виноград, виноградн� вина, виноградний с�к, коньяки, що виготовляють з техн�чних сорт�в винограда. З в�дход�в переробки одержують р�зн� кислоти, чинбарн� речовини, спирт. Загальна площа виноградних насаджень в 1990 р. Склала 176 тис. га. Основн� �хн� масиви розм�щен� в Степов�й зон�. Найб�льшою концентрац��ю виноградник�в характеризу�ться зона передгорних � г�рських район�в Криму, де створен� велик� спец�ал�зован� господарства. Основними виноробними областями � Кримська, Одеська, Херсонська, Микола�вська � Закарпатська. Тут зосереджене б�льш 90% виноградних насаджень Укра�ни. Виноград - малотранспортабельний продукт, тому виробництва первинно� його переробки розм�щен� поблизу в�д сировинних баз. Промислову переробку винограда зд�йснюють в основному радгоспи-заводи. П�дпри�мства по виробництву коньячного спирту розм�щен� поруч з заводами первинного виноробства, т. . В районах вирощування винограда. Заводи вторинного виноробства � шампанских вин розм�щен� в основному в район� споживання готово� продукц�� (Одеса, Ки�в, Донецьк). Маслобойно-жировой комплекс Укра�ни спец�ал�зу�ться в основному на виробництв� � переробц� нас�ння соняшника. Пос�вн� площ� соняшника в 1990 г. Займали 1636 тис. Га, що склало б�льш 20% вс�х пос�вних площ масличних культур. Окр�м соняшника, в маслобойно-жировой промисловост� використову�ться нас�ння льна-довгунца, клещевини, конопл�, рапса, а також в�дходи деяких с�льськогосподарських продукт�в. Основн� пос�ви соняшника як теплолюбиво� культури зосереджен� в основному в п�вденних областях Укра�ни (рис. 48). Б�льше всього соняшник розповсюджений в п�вн�чних � центральних районах Степу. Дек�лька менш� площ� займа� в�н в Л�состеп� � п�вденного Степу � зовс�м незначн� - на Пол�сся � в передгорних районах Карпат. Маслобойно-жировая промислов�сть представлена маслоекстракционними, маслопрессовими, маргариновими � миловареними заводами, а також маслобойно-жировими � жировими комб�натами. Виробництво постного масла належить до матер�алоемкого, тому маслоекстракц�он� заводи розм�щен� в районах вирощування соняшника. Б�ля третини всього виробленого постного масла використову�ться при виготовленн� маргарина � мила. В Укра�н� маргаринов� заводи розм�щен� в Ки�в�, Донецьку, Ужгород�. Значне розповсюдження в маслобойно-жировой промисловост� отримало комб�нування. Тепер на маслобойно-жирових � жирових комб�натах виробля�ться 50% постного масла, основна частина маргарина, мила, що мостять засоб�в. Потужн� маслобойно-жировие � жиров� комб�нати розм�щен� в Дн�пропетровськов�, Полтаве, Харков�, Одес�, Запорожье, Черн�вцях, В�нниц� � Львов�. Льнопромисловий комплекс Укра�ни обТ�дну� льноводство, промислов�сть первинно� переробки льна � виробництво льняних тканин. Пос�вна площа льна-довгунца в 1990 г. Досягла 172 тис. Га. Основн� пос�ви льна-долгунца розм�щен� на Пол�сся, де цьому сприяють грунтово-кл�матичн� умови. Окр�м цього льон-довгунец с�ють в районах Л�состепу, прилягати до Пол�сся, в передгорних � г�рських районах Карпат. Первинну переробку льна-долгунца зд�йснюють державн� льнозаводи, кооперативн� � державн� льнопункти. В Укра�н� нал�чу�ться б�льш 30 льнозавод�в, що виробляють основну частину льноволокна. Б�льше всього таких п�дпри�мств в Черн�г�вськ�й, Житомирськ�й, Р�вненськ�й � Волинськ�й областях. В таких областях, як Льв�вська, Верба-але-франк�вська � Черн�вецька, лен переробляють в основному на кооперативних � державних пунктах. Отримане в результат� первинно� переробки льноволокно надходить на льнозагот�вельн� пункти, а зв�дти - на Житомирський � Р�вненський льнокомб�нати. Льноволокно � також предметом зовн�шньо� торг�вл�. З нас�ння льна-довгунца одержують постне масло з високими вкусовими � технолог�чними якостями, а також макуху. Широко використовуються в�дходи первинно� переробки. Пакля - при виробництв� мотузки, шпагата, а костра - папери, техн�чного спирту, ацетону. Ефиромасличний комплекс Укра�ни займа�ться вирощуванням � переробкою ефиромасличних культур. К�нцева продукц�я комплексу - еф�рна ол�я - використову�ться при виробництв� парфумно-косметических вироб�в, медично� � харчосмаково� промисловост�. Ефиромасличние культури займають лише 0.1% вс�х пос�вних площ Укра�ни. Серед них важливе значення мають: кориандр, мята, тмин, лаванда, троянда, шалфей, фенхель � �н. Посеви кореандра розм�щен� в основному в зон� Степу, а м*яти, тмина � фенхеля - в зон� Л�состепу. Троянду, лаванду, шалфей вирощують в Криму. Ефиромасличн� культури швидко псуються, тому �хн переробляють на м�сц�. Велик� п�дпри�мства, що виробляють еф�рна ол�я високо� якост�, розм�щен� в Бахчисарае, Алушт� � С�мферопол�. Спец�ал�зован� тваринницько-промислов� комплекси � важливою ланкою агропромислового комплексу Укра�ни. Вони сум�щають виробництво � промислову переробку сировинних ресурс�в тваринницького походження, реал�зац�ю готово� продукц�� п�дпри�мства � орган�зац��. В межах тваринницько-промислових комплекс�в виникають, як правило, прям� виробнич� звТязки м�ж с�льськогосподарськими п�дпри�мствами, що виробляють продукц�ю тваринництва, � промисловими п�дпри�мствами, що �� переробляють. В результат� агропромислово� �нтеграц�� тваринництва з �ншими галузями в Укра�н� сформувалися так� спец�ал�зован� тваринницько-промислов� комплекси: мясопромисловий, молокопромисловий � птахопромисловий. Мясопромисловий комплекс Укра�ни д�� на основ� розвитку тваринництва мТясного � м*ясомолочного напрямк�в � переробки його сировини. В його склад входять також обслуговуюч� галуз�: виробництво обладнання для тваринницьких ферм � мТясно� промисловост�, комб�кормова промислов�сть, кормовиробництво � виробництво тари. Основою формування м*ясопромислового комплексу Укра�ни � мТясне скотарство, птах�вництво, в�вчарство. Значення скотарства - ведучо� галуз� тваринництва в ус�х природних зонах Укра�ни не обмежу�ться виробництвом яловичини. Воно � основним постачальником кожевенного сировини для легкой промисловост� � орган�чних добрив для р�льництва. Найб�льша щ�льн�сть велико� рогато� худоби на 100 га с�льськогосподарських уг�дь в передг�рських � г�рських районах Карпат, в Л�состеп� � на Пол�сся, т. Е. В зонах, добре забезпечених природними кормовими уг�ддями � високою щ�льн�стю с�льського населення. Що стосу�ться Л�состепу, те п�двищенню щ�льност� погол�вяТ велико� рогато� худоби сприя� розвиток бурякос�яння � цукрово� промисловост� з �� в�дходами (жом, меласса) Скотарство Укра�ни, в залежност� в�д природно-економ�чних умов, характеризу�ться певними територ�альними в�дзнаками в виробнич�й спец�ал�зац��. На Пол�сся � в Л�состеп� розвива�ться молочно-мТясне � мТясо-молочне скотарство. В Степ� переважа� - мТясне � м*ясомолочне. В прим�ських зонах, особливо найб�льших � б�льших м�ст, - молочно-мТясне. Розводять в Укра�н� здеб�льшого симентальську, червону степову, с�ру укра�нську, чорно-пегую � �нш� породи. Свинарство як скоросп�ла галузь тваринництва розвива�ться в ус�х природно-економ�чних зонах Укра�ни. В�дм�нност� в р�вн� його розвитку визначаються передус�м характером кормових ресурс�в � наявн�стю достатньо� к�лькост� корм�в ,що концентрувалися. Найб�льш розвинуте свинарство в Л�состеп� � Степу. Здеб�льшого розводять б�лу укра�нську породу. В Укра�н� найб�льш розповсюджен� свиноводческ� ферми замкнутого циклу, в як сочетаются стад�� в�дтворення, дорощування � в�дкорма свиней. Заглиблення спец�ал�зац�� призвело до створенню откормочних комплекс�в. В�вчарству в Укра�н� належить допом�жна роль. За 1981-1991 гг. Погол�вяТ в�вц�в зменшилося з 8.8 млн голов до 7.9 млн голов. Особливо �нтенсивно в�вчарство розвива�ться в Степ� � в Карпатах. Воно забезпечу� сировиною текстильну, смушковохутряную � кожевену промислов�сть. МТясо в�вц�в характеризу�ться високою калор�йн�стю. Кр�м Того, в�вчарство в�др�зня�ться прискореним оборотом череди, що створю� сприятлив� умови для зб�льшення вовни � баранини. Однак в Укра�н� його розвитку прид�ляють мало уваги. Виробництво мТяса в убойн�й ваз� склало 4.4 млн т, а промислове виробництво (включаючи субпродукти 1 категор�� (1990 г.) - 2.8 млн т. В структур� виробництва мТяса � мясоизделий ведуче м�сце займа� яловичина. Дал� �дуть свинина, мТясо птаху � баранина. Найб�льш� м*ясокомб�нати Укра�ни розм�щен� в б�льших м�стах. Нов� потужн� мясокомбинати, що ор��нтувалися на м�сцев� сировинн� ресурси, побудован� також в В�нницьк�й, Черкаськ�й, Полтавськ�й, Хмельницк�й � Тернопольськ�й областях. Молокопромисловий комплекс - один з найважлив�ших агропромислових комплекс�в Укра�ни. Основою його формування � сприятлив� природн� � економ�чн� умови. Приблизно третина погол�вТя велико� рогато� худоби Укра�ни потр�бно на погол�вяТ коров (в 1991 г. - 8.4 млн голов, з них 60 % - тваринн� молочного напряму). Найб�льш розповсюджен� червона степова � чорно-пегая породи. Вони дадуть найвисок� надо� молока. В 1991 г. Середньор�чн� надо� молока в ц�лому по Укра�н� склали 2941 кг.В Укра�н� 2/3 молока виробляють спец�ал�зован� господарства. В зон� б�льших м�ст, наприклад, на них потр�бно б�льш 4/5 всього виробленого молока.В молочн�й промисловост� вид�ляють так� галуз�: маслобойню, цельно-молочну, сироварну � консервную. Особлив�стю молочно� промисловост� � те, що на б�льшост� п�дпри�мств виробляють дек�лька вигляд�в молочно� продукц��, хоча в ц�лому молокопромислову комплекс Укра�ни ма� маслобойную спец�ал�зац�ю. Масло виробля�ться в ус�х областях Укра�ни, але б�льше всього - в Черн�г�вськ�й, В�нницько� � Ки�всько� (б�ля 30 тис. Т в р�к). Молокопромишленний комплекс Донецько�, Закарпатсько�, Кримсько� � Льв�всько� областей спец�ал�зу�ться в основному на випуску цельной молочно� продукц��. Птахопромисловий комплекс серед тваринницьких комплекс�в менш всього залежить в�д земл�. Важливим чинником його розм�щення � райони споживання продукц��, в основному б�ля б�льших м�ст, в промислових � курортних зонах. Промислове птах�вництво розвива�ться в ус�х природно-економ�чних зонах. Великими виробниками пташиного мТяса � я�ць � Степов� област�, серед яких вид�ля�ться Крим (перше м�сце в Укра�н�) . По спец�ал�зац�� птахопромислов� п�дпри�мства под�ляють на я�чн� � мТясн�. Основними виробниками пташиного мТяса � я�ць � птахофабрики. В Ус�х природноеконом�чних зонах в структур� погол�вяТ птаства преобладают кури. На птахофбриках мТясний спец�ал�зац��, окр�м бройлер�в, вирощують индеек, качок � гусей.

Харчова промислов�сть - одна з пров�дних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплекс�в, а й усього народного господарства Укра�ни. Питома вага ц��� галуз� в структур� виробництва преднмет�в споживання сяга� 52,8 %, у загальному обсяз� промиснлово� продукц��- 16,3, а продукц�� агропромислового комнплексу - 33,5 %. Продовольч� товари становлять 68,1 % зангального виробництва товар�в народного споживання у в�дпускних ц�нах, 63 % загального обсягу роздр�бного тованрообороту та 61,5 % у структур� особистого споживання матер�альних благ населенням кра�ни. Серед �нших кра�н св�ту Укра�на ма� найб�льш сприятлинвий природний, людський, геопол�тичний � ресурсний понтенц�ал для розвитку харчово� промисловост�, рац�ональне використання якого забезпечило б �й пров�дне м�сце на св�товому й рег�ональних продовольчих ринках. Уже 2000 року в св�товому територ�альному под�л� прац� щодо виробнництва основних харчових продукт�в у розрахунку на душу населення Укра�на пос�дала пров�дн� м�сця: перше по винробництву на душу населення цукру, картопл�, я�ць; друге -молока, овочевих та баштанних культур, четверте - зерна та риби; п'яте - по виробництву м'яса. Останн�м часом розвиток харчово� промисловост� в Укнра�н� характеризу�ться р�зким зниженням технолог�чного р�вня виробництва, спрацюванням знарядь прац�, скороченнням обсяг�в � асортименту продукц��, пог�ршенням �� якост�, затуханням �нвестиц�йного та �нновац�йного процес�в, вит�сненням в�тчизняних харчових продукт�в з внутр�шньонго й зовн�шнього ринк�в продовольчих товар�в, зменшеннням обсяг�в надходження до бюджету та валютних надходнжень у кра�ну в�д експортних операц�й галуз� тощо. Унасл�док структурно� пенребудови в агропромиснловому комплекс� колишн� об'�днання "Укрм'ясомолтехпром" йде шляхом реформування окремих ремонтно-механ�чних п�дпри�мств на п�дпри�мницький лад, задовольняючи техн�чн� потренби споживач�в Укра�ни. �снуюч� технолог�чн� Процеси виробництва харчових продукт�в не можуть об�йтися без використання розгалужено� системи технолог�чних трубопровод�в з в�дпов�дною зап�рною та регулювальною арматурою. Враховуючи специф�ку виробнництва харчово� галуз�, нержав�юча арматура (крани прох�дн� й Трихондов�, зап�рн� ручн� клапани, з'�днунвальн� елементи тощо) ма� в�дпов�дати умовам сан�тарних норм та правил виготовлення й експлуантац��. Ран�ше ц� вироби на територ�� Укра�ни сер�йно не випускали, а при реконструкц��, розширенн� та мондерн�зац�� п�дпри�мства використонвували здеб�льшого �мпортну технонлог�чну арматуру. 1990 року фах�вц� об'�днання "Укрм'ясомолтехпром", вивчивший найдосконал�ш� конструкц��, що наднходили переважно з Югослав��, укланли з югославською ф�рмою "Пронгрес �нжин�ринг" угоду щодо ствонрення у Ки�в� Сп�льного П�дпри�мства "Сигма-Ки�в". Засновнниками в�д укра�нсько� сторони станли об'�днання "Укрм'ясомолтехнпром" та Н�копольський п�вденнотрубний завод, останн�й як основний постачальник сировини для виробництва арматури. Для орган�зац�� виробництва вказано� арматури орган�зували два винробнич� центри в Ки�в� та Дн�пропентровську загальною площею майже З тисяч� квадратних метр�в, придбанли сучасне металообробне устаткування. Разом з югославськими фах�вцями поступово ,в�дпрацьовували за конструкторською-документац��ю югославсько� ф�рми "Прогрес �нжин�ринг" технолог�чн� процеси, як� могли б забеспечити як�сть готових вироб� р�вн� кращих св�тових технолог�й. Таким чином, �з серпня 1991 року СП "Сигма-Ки�в" почало вироблябляти нержав�ючу арматуру в�дпов�дно� до стандарт�в С�М (Н�меччина) та ЗМЗ (Швец�я). До реч�, виробнича потужн�сть цього п�дпри�мства да� змогу задовольните потребу галунзей агропромислового комплексу Укра�ни та зд�йснити пост�йн� понставки закордон до 20 в�дсотк�в в�д загальних обсяг�в виробництва. Основною номенклатурою цього п�дпри�мства передбача�ться виготовлення такого обладнання: крани прох�дн� та триходов� з регульованим секторним тефлоновим (фторопластовим), затвором з розм�рами умовного проходу - Ду 25, 35, 50; 55, визначен� для перенкриття, регулювання та розпод�ленння потокор�дини в технолог�чних трубопроводах � обладнанн�. На в�дм�ну в�д кран�в �нших конструкц�й , вони забезпечують повну стенрильн�сть продукту, виключають його втрати при переробц�. Над�йн� та довгов�чн� в експлуатац�� клапани ручн� зап�рн�, �х виготовляють Ду 35, 50, �5, 80; р�зьбов� трубн� - з'�днання (муфнти), виготойляють Ду 25, 35, 50, 65, 80. До комплекту входять н�пель, р�зьбовий штуцер, гайка накидна та ущ�льнювальне к�льце. Ц�ни на вказан� вироби догов�рн�/, Монтаж та демонтаж арматури на трубопроводах - за допомогою закручування (в�дкручування), з'�дннувальних гайок спвц�айьмим клюнчем. Вироби виготовляють з нержав�ючих марок стал� 08Х18Н ЮТ - 12Х10, як� мають антикороз�йн� та зносост�йк� властивост� й дозволен� М�н�стерством охорони здоров'я Укра�ни до контакт�в з харчовими продуктами. Обладнання - довгов�чне нанд�йне в експлуатац�� да� змогу уникнути втрат продукт�в при переробц�, в�дпов�да� ус�м вимогам технолог�чних режим�в, г�г��ни та стерильност�. Зокрема, арматуру використовують у гф(�флог�чних процесах з тиском до 0,6 МПа (6 бар) � температурою робочого середовища до 95�С пост�йно � до 120�С на короткочасне (до ЗО хвилин). Кр�м сер�йного, п�дпри�мство виготовляе на замовлення спец�альн� вироби р�зних розм�р�в, що берут� участь у технолог�чних процесах. Це наприклад, вентил� для отримання проб продукту, оглядов� в�кна, вентил�-покажчмки р�вня, кул� для миття м�сткостей, проточн� сита, перех�дники, з'�днувальн� хомути трубопровод�в, в�дводи тощо. Така арматура знайшла широке застосування на багатьох п�дпри�мствах харчово�, х�м�чно� та фарманцевтично� промисловост�, �� усп�шне використовують на Ки�вському АТ "Росинка", Черн�г�вському пивзавод� "Десна", п�дпри�мствах агропро-мисловогокомплексу при виготов' Денн� джеро-гор�лчаних вироб�в, ви-,на� пива, безалкогольних напо�в сок�в, молока, медпрепарат�в тощо. На замовлення споживач�в п�днпри�мство нада� консультац��, пронектн�, монтажн� та �нш� техн�чн� абс технолог�чн� послуги, враховуюч� розробку комплектних технолог�чних проект�в та "ноу-хау". При виготовленн� арматури д�� гнучка система знижок � посередницьких послуг. Можливе укладанню довгострокових договор�в, поетапн поставки й бартерн� операц��.

За станом виробничо-техн�чно� бази, структурою, техн�ко-економ�чними показниками й розвитком �нфраструктури харчова пронмислов�сть Укра�ни значно в�дста� в�д економ�чно розвинених кра�н, особливо щодо комплексно� переробки сировини, механ�зац�� � автоматизац�� виробничих процес�в, а також фасування та упаковки продукц��. Незважаючи на винятково сприятлив� грунтово-кл�матичн� умови, насенлення ще не повн�стю забезпечене високояк�сними продовольчими товаранми. Останн�м часом Укра�на втрача� зовн�шн� ринки збуту продовольчих тонвар�в, а внутр�шн�й заповнений заруб�жними продуктами (нер�дко низько� якост�), тимчасом як для �х виробництва � вс� необх�дн� сировинн� ресурси й виробнич� потужност�. Загальна економ�чна криза, значний спад виробництва с�льськогоспондарсько� продукц��, заборгован�сть по зароб�тн�й плат� та пенс�ях, бартери-зац�я економ�чних в�дносин, нестача ф�нансових � матер�альних ресурс�в, �х подорожчання негативно впливають на результати роботи п�дпри�мств харчово� промисловост�. Зокрема, тор�к в Укра�н� харчово� продукц�� виробнлено на 14,6 % менше, н�ж попереднього року. Обсяги виробництва сконротилися в ус�х областях, кр�м Сумсько�. Значно зменшилося виробництво цукру, ол��, маргариново� продукц��, хл�ба, хл�бобулочних � макаронних винроб�в, борошна, круп�в, а також продукт�в для дитячого харчування. Внасл�док цього зменшилося споживання основних харчових продукт�в в розрахунку на душу населення. Зменшу�ться виробництво мТясно� � молочно� продукц��. Тор�к виробництво продукц�� з незбираного молока пор�внянно з 1996 роком скоротилося на 31,8 %, масла тваринного на 29,8, мТяса й субпродукт�в � категор�� - на 29,5, сир�в жирних - на 21,4 %. Це поясню�ться зменшенням понгол�вТя худоби � птиц� не лише в сусп�льному, а й у приватному сектор� (за винятком погол�вТя кор�в). Анал�з такого спаду виробництва св�дчить, що на 60 % в�н спричинений скороченням обсяг�в переробки с�льськогосподарсько� сировини. Лише 20% худоби, птиц� й молока, вироблених у вс�х категор�ях господарств, над�йшло на промислову переробку, решту ренал�зовано без попереднньо� обробки на ринках, комерц�йним структурам або перероблено в цехах, як� не забезпечують комнплексного використання сировини та високо� якост� продукц��. Потужност� мТянсо- та молокопереробних п�дпри�мств використано лише на 18-20 %, що ненгативно вплинуло на соб�нварт�сть та ц�ни. На 23% пор�вняно з 1996 роком зменшилися поставки цукрових буряк�в. Впродовж останн�х рок�в знижу�ться виробництво цукру. Тор�к його вироблено лише 2 м�льйони тонн (у 1990 роц� - 5,4 м�льйона тонн). Усе це зумовлено скороченнямченням пос�вних площ, зниженням врожайност� буряк�в та �х цукристост�, а також в�дсутн�стю �дино� державно� пол�тики щодо розвитку галуз�. Важливий напрямок виходу цукрово� галуз� з кризи - вир�шення питання кредитування та створення умов для �� �ефективного функц�онування. Виника� потреба в законодавчому врегулюванню врегулюванн� вс�х цих проблем, прийнятт� Закону УПро регулювання виробництва й реал�зац�� цукруФ. Складн� часи пережива� � ол�йножирова галузь, на п�дпри�мтва яко� над�йшло лише 25% нас�ння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за меж� держави. цього року може повторитися ситуац�я, коли через деф�цит сировини вс� ол�йн� заводи достроково припинять роботу, а ц�ни на ол�ю р�зко зростуть, що призведе до зб�льшення експорту ц��� продукц��. Сл�д зазначити, що при вивезенн� сировини зам�сть продукц�� держава втрача� значн� кошти. Переробка 1 тонни нас�ння соняшнику на ол�ю забезпечу� на 100 грн. Прибуток б�льший, н�ж експорт тако� к�лькост� нас�ння. Раф�нування � розфасування ол�� - це ще додатнково 320 грн. В�д переробки нас�ння соняшнику прибуток втрич� б�льший, н�ж в�д його продажу за кордон. Отже, в�д експорту 1,3 млн. тонн нас�ння держава втратила 35 млн. грн. � понад 570 тис. тонн ц�нних корм�в для твариннництва. Для використання цих резерв�в необх�дно вжити терм�нових заход�в щодо тарифного й нетарифного регунлювання експорту нас�ння соняшнику. На скорочення виробництва харчових продукт�в вплиннуло звуження внутр�шнього ринку продовольства через низьку куп�вельну спроможн�сть населення, а також втрата зовн�шн�х ринк�в. На робот� п�дпри�мств негативно познанча�ться �мпорт продукц�� з консервантами, що подовжу� терм�н �� збер�гання. Тим часом з торговельно� мереж� вит�сня�ться як�сна в�тчизняна продукц�я. Актуальною залиша�ться проблема збуту с'пирту етинлового харчового. У результат� переор��нтац�� експорту з традиц�йних кра�н лише на Рос�йську Федерац�ю � запронвадженням нею 1997 року митних обмежень на ввезенння укра�нського спирту, а також ускладнення умов траннзиту його через територ�ю Рос��, обсяг експорту протягом минулого року скоротився в 6 раз�в, а виробництво станновило лише 37 % в�д р�вня 1996 року. Внутр�шня потреба в спирт� становить близько 20 млн. дал при загальн�й потужност� завод�в 68 млн. дал. Враховуючи те, що спиртова промислов�сть традиц�йно мала високий експортний потенц�ал � залиша�ться одн��ю з бюджетоформуючих галузей, нагального вир�шення потребу� питання пошуку нових зовн�шн�х ринк�в збуту ц��� продукц�� або часткового перепроф�лю-вання п�дпри�мств на випуск паливного етанолу, технонлог�ю якого розроблено в УкрНД�спиртб�опрод�. Посиленння державного контролю за виробництвом л�керо-гор�лчаних вироб�в дало змогу минулого року зб�льшити випуск алкогольних напо�в майже на 13 %. Пронтекц�он�стська пол�тика щодо в�тчизняного товаровиробнника, яка зд�йсню�ться в Укра�н� протягом останн�х рок�в, дала змогу в�дчутно скоротити �мпорт продовольства й створила умови для нарощування випуску тих продукт�в, як� можна в достатн�х обсягах виробляти в Укра�н�. Занвдяки цьому �мпорт кондитерських вироб�в з цукру тор�к зменшився в 9 раз�в, м�неральних вод - у 4, безалконгольних напо�в - у 3, пива та консерв�в плодоовочевих - в 1,3, м'яса � м'ясопродукт�в - в 1,6, молока � молоко-продукт�в - в 1,5 раза тощо. В�дпов�дно зросли обсяги виробництва в�тчизняних кондитерських вироб�в на 11 %, консерв�в плодоовочевих та м�неральних вод - на 21, безалкогольних напо�в - на 10 %. Зр�с також випуск гор�лки та л�керо-гор�лчаних вироб�в, пива, коньяку, шамнпанського, цигарок та сигарет тощо. Пол�тика п�дтримки в�тчизняного товаровиробника ма� д�яти � в наступн� роки. У рибн�й галуз� спад виробництва був меншим, н�ж в ц�лому в харчов�й промисловост�. Тор�к випуск харчово� рибно� продукц��, включаючи консерви, зменшелася пор�вняно з 1996 роком на 5,2 %. Оск�льки рибна промислов�сть Укра�ни не в змоз� повн�стю забезпечити попит населення, на укра�нський ринок з кра�н Балт�� � Рос�� надходить велика к�льк�сть �мпортно� продукц��. Враховуючи те, що р�вень споживання рибно� продукц�� стан�вить лише чверть рекомендовано� норми (20 кг), наша пол�тика щодо експорту рибно� продукц�� необгрунтована. Починаючи з 1992 року, т�льки третина продукц��, вироблено� п�дпри�мствами океан�чного промислу, надходить на ринок Укра�ни, решта експорту�ться для покриття експлуатац�йних витрат, плати за право лову, а також для погашення зовн�шнього валютного боргу п�дпри�мств. Одна �з основних причин такого стану п�дпри�мств - в�дсутн�сть власних об�гових кошт�в, а також валютних кредит�в. За розрахунками спец�ал�ст�в, за умови надання рибопромилов�й компан�� "Антарктика" кредиту в розм�р� 13,1 млн дол. США за ставкою 15 % р�чних, на ринок Укра�ни за ранхунок зменшення експорту додатково над�йде 55 тисяч тонн рибно� продукц��, а держава отрима� близько 13 млн. грн. у вигляд� обов'язкових платеж�в та податк�в. Отже, рибна галузь ма� значн� резерви як для поповнення бюднжету, так � для насичення укра�нського ринку в�тчизняною продукц��ю. Внасл�док звуження ринк�в збуту незадов�льно виконристовуються виробнич� потужност� в ряд� галузей харчонво� промисловост�. Частину потужностей окремих п�дпри�мств доводиться консервувати, а деяк� з них взангал� припинили виробництво. Зокрема, законсервовано потужност� птахозаб�йних цех�в у Криму, чотири роки не працю� ВАТ "С�мферопольський птахокомб�нат", з жовтння минулого року зупинено ВАТ "квпатор�йський м'ясонкомб�нат", Городоцький завод продтовар�в � цикоросу-шильний завод, завод м�неральних вод у Славутському район� Хмельницько� област�. Тим часом ряд п�дпри�мств нарощують темпи випуску продукц��. Так, ВАТ "Феодос�йський м'ясокомб�нат" зб�льшив виробництво м'ясних консерв�в втрич�, АТ "В�н-ницям'ясо" консерв�в - на 35,1 % � ковбасних вироб�в - на 17,8 %. Стаб�льно впродовж останн�х рок�в працюють ЗАТ "Оболонь" (М.Ки�в), льв�вськ� п�дпри�мства - м'ясопе-реробне "Прикарпаття", кондитерська ф�рма "Св�точ", "Кока-Кола Амат�л-Колос"; у Сумськ�й област� - акц�онерн� товариства "Крафт Якобз Сушард "Укра�на", "Сумський м'ясокомб�нат", завод продтовар�в та л�керо-гор�лчаний завод, "Роменський завод ЗНМ"; Кам'янець-Под�льський � Шепет�вський м'ясокомб�нати, Хмельницьк� кондитерська й макаронна фабрики та �нш�, як� змогли знайти сво� м�сце на товарному ринку, п�дтримують р�вень виробництва, занлучають �нвестор�в для модерн�зац�� виробництва й оновнлення асортименту продукц��. За рахунок �ноземних �нвестор�в у Дн�пропетровськ�й област� реконструйовано технолог�чн� л�н�� на пив-комб�нат� "Дн�про", ол��екстракц�йному завод�, молочнонму комб�нат� "Придн�провський", макаронн�й фабриц�, крохмале-патоковому комб�нат�. У ряд� областей зросло виробництво продовольчих товар�в: ковбасних вироб�в - у В�нницьк�й, Волинськ�й, Луганськ�й, Терноп�льськ�й, Хмельницьк�й � Черн�г�вськ�й; макаронних вироб�в - в �ванно-Франк�вськ�й, Сумськ�й, Хмельницьк�й � Черн�г�вськ�й; маргариново� продукц�� - у Льв�вськ�й, Одеськ�й � Харк�вськ�й областях. Для п�двищення якост� та конкурентоспроможност� продукц�� на п�дпри�мствах харчово� промисловост� оснво�но значну к�льк�сть нових вид�в продукт�в. Так, на В�нниччин� розроблено й впроваджено 149 нових винроб�в, на Волин� - 209, у Дн�пропетровськ�й � Сумськ�й областях - майже по 100, в Одеськ�й - 50. Колектив Одеського НВО "Консервпромкомплекс" розробив техннолог�ю 10 найменувань консерв�в л�кувально-проф�лакнтичного призначення для д�тей раннього в�ку. Для здешевлення продукц�� та прискорення об�гу кошт�в розширено мережу ф�рмово� торг�вл�. Лише в Сумськ�й област� створено 152 ф�рмових магазини й к�оснки, з них - 23 торгують м'ясопродуктами, 49 - молоко-продуктами, 25 - хл�бом � хл�бопродуктами, 22 - коннсервною продукц��ю. Ф�нансова скрута, недосконал�сть податково-кредитнно� системи, нестача об�гових кошт�в змушують деяк� п�дпри�мства вдаватись до переробки с�льськогоспондарсько� сировини на давальницьких умовах, використонвувати бартерну форму товарообм�ну. Завдяки вид�леннню кредитних ресурс�в для закуп�вл� цукрових буряк�в � нас�ння соняшнику, тор�к зменшилося виробництво на давальницьких умовах цукру,;- з 93 до 59 %, ол�� - з 80 до 70 %. Водночас випуск'-^борошна на давальницьких умовах зр�с з 25 до 44 %, круп�в - з 46 до 83, масла тванринного - з 20 до 23, м'яса - з 17 до 19 %. Питома ванга бартерних операц�й у харчов�й промисловост� тор�к становила 21,8 %, що майже вдв�ч� менше, н�ж у промиснловост� кра�ни в ц�лому. Проте в деяких галузях вона занлиша�ться ще основною формою розрахунк�в: у цукров�й - 67,5 %, рибн�й - 61,3, плодоовочеконсервн�й - 43,3, масло-сироробн�й - 31,6, ол�йножиров�й - 25,9 %. Давальницька схема переробки сировини та бартернний обм�н товар�в створюють умови для порушення пондаткового законодавства, пов'язаного з несплатою пондатку на додану варт�сть, акцизного збору, реал�зац��ю продукц�� за ц�нами, нижчими в�д № соб�вартост�, що понглиблю� процеси т�ньово� економ�ки. У цих умовах ненобх�дно законодавче обмежити виробництво продукц�� на давальницьких умовах, а також частку товарообм�нни операц�й у загальному обсяз� реал�зац�� та запровадит санкц�� за �� перевищення. Непросто в�дбува�ться структурна перебудова галуз� хл�бопродукнт�в. Аби в�дчути це, досить погнлянути на показники роботи загот�вельнних та зернопереробних п�дпри�мств. Прим�ром, за 1990-1995 роки виробницнтво борошна зменшилося з 7671 тисяч тон: до 4551, круп�в - з 962,4 до 389 тис�ч, макаронних вироб�в - з 360,3 до 214,2 тисяч, хл�ба й хл�бобулочно� продукц�� - з 6701 до 3848 тисяч тонн. Отже, потенц�йн� можливост� п�дппри�мств використовуються далеко не повн�стю. Значне скорочення обсяг�в виробницнтва, л�берал�зац�я ц�н на сировину, мантер�ально-техн�чн� ресурси й послуги призвели до п�двищення соб�вартост�, а в�дтак � ц�н на зернову продукц�ю. Особнливо зросли оптов� ц�ни п�дпри�мств борошномельно-круп'яно� промислонвост�. Водночас калор�йн�сть харчуванння Заселення зменшилася на 26,4 в�днсотка. Значно зб�дн�в рац�он б�лково- й в�там�новм�сних продукт�в, овоч�в, фрукнт�в тощо. Натом�сть понад ф�з�олог�чн� норми люди споживають хл�бопродукнти, питома вага яких у структур� харнчування сяга� 44 в�дсотк�в. У структур� агропромислового компнлексу галузь хл�бопродукт�в - пр�оринтетна, особливо з огляду на забезпечен ня населення продовольством, а тваринництва - комб�кормами: Тому важлива науково-техн�чна передумова подальшого розвитнку галуз� - сертиф�кац�я с�льнськогосподарсько� сировини та харчових продукт�в з борошна. Таким чином можна буде ефекнтивно визначити як�сть продукнц��, забезпечити ретельний коннтроль за дотриманням економ�чнних вимог, п�двищити конкунрентоспроможн�сть вироб�в. Але матер�ально-техн�чна база галуз� хл�бопродукт�в не в�дпов�да� сучасним вимогам, характеризу�ться значною спрацьован�стю обладнання. Це негативно познача�ться � на економ�чних показниках. Принм�ром, спрацьован�сть основнних виробничих фонд�в у ганлуз� сяга� 48 в�дсотк�в, а темнпи оновлення �х основно� часнтини значно в�дстають в�д потнреби. Стосовно основно� частинни вони становлять менше 56 в�дсотк�в на р�к. Р�вень механн�зац�� прац� на п�дпри�мствах не перевищу� 50-60 в�дсотк�в. Продуктивн�сть прац� в галуз� в 2-3 рази нижча, н�ж на спонр�днених п�дпри�мствах у занруб�жних кра�нах з розвиненною економ�кою. Для створення м�цно� матенр�ально-техн�чно� бази на час� - активне формування � нагнромадження �нвестиц�йного потенц�алу, перетворення амортизац�й у найважлив�ший реновац�йний ресурс, впроваднження сучасних технолог�й тонщо. Нин� найголовн�ше завданння п�дпри�мств галуз� - пол�пншення �х ф�нансового стану. Визначальний чинник платоспнроможност� тут - стан об�гових кошт�в, як� розпорошуються ченрез пост�йне зростання деб�торнсько� заборгованост�. отже, ефективне викорисгання кошт�в - пр�оритетний напрямок ф�нансонво� д�яльност� п�дпри�мств. Ренал�зувати його можна за допонмогою стаб�л�зац�� виробництва. При зменшенн� обсяг�в випуску продукц�� ефективн�сть виконристання об�гових кошт�в неминнуче пог�ршу�ться. Це зумовленно тим, що обсяги сировини, мантер�ал�в, �нших ресурс�в � палинва зменшуються швидшими темпами, н�ж обсяг випущено� продукц��. Нин� кер�вники загот�вельнних � зернопереробних п�дпнри�мств особливу увагу мають звернути на норматив власних об�гових кошт�в. В�н ма� бути ор��нтиром для п�дтримання ф�ннансового стану виробництва на р�вн�, що забезпечить нормальнний реал�зац�йний � в�дтворю-вальний цикли. А ще потр�бна структурна перебудова з урахунванням наявного �нвестиц�йнонго та �нновац�йного потенц�ал�в. Питома вага буд�вель � спонруд у структур� основних фоннд�в на п�дпри�мствах галуз� хл�бопродукт�в становить 75-80 в�дсотк�в. Особливо висока вона на хл�бозагот�вельних п�дпри�мствах - близько 60 в�дсотк�в. Дещо нижча на зерннопереробних виробництвах. Водночас в �нших галузях нанродного господарства вона станновить лише ЗО в�дсотк�в варнтост� основних фонд�в. Це зунмовлено специф�кою галуз� хл�бопродукт�в, де значно нижча питома вага обладнанння. Тор�к його частка в загальнн�й вартост� виробничих фоннд�в дещо перевищувала 17 в�днсотк�в. Особлива увага сьогодн� - вм�лому використанню кап�танлу. Адже пост�йно в�дчува�ться гостра нестача �нвестиц�й при зростанн� вартост� кап�тального буд�вництва, техн�ки, створеннн� кап�тале- та науково�мких виробництв. Зв�сно, модерн�зунвати д�юч� п�дпри�мства потр�бнно. Але робити це широкомаснштабне доц�льно лише тод�, конли прибутки п�дпри�мств будуть достатн�ми для створення фоннд�в нагромадження � споживанння, а банки кредитуватимуть довгостроков� �нвестиц�йн� пронекти. Альтернативи тут не �сну�. Як� ж джерела ф�нансування можна залучити для техн�чнонго переоснащення галуз�? Передус�м прибуток, що занлиша�ться на п�дпри�мствах, спрямову�ться на реконструкнц�ю � техн�чне переоснащення виробництва. Пот�м - амортинзац�йн� в�драхування. Адже п�днвищення �нвестиц�йно� активнност� безпосередньо пов'язане �з ставленням до амортизац�� як основного ресурсу та ф�нансовонго джерела кап�таловкладень. Упов�льнити стар�ння основних фонд�в можна й завдяки приснкорен�й амортизац�� - головнонму напрямку в�дновлення основ-нихвиробничих фонд�в. Одне джерело ф�нансування - кошти в�д приватизац�� п�днпри�мств галуз� хл�бопродукнт�в, як� можна спрямувати на техн�чне й технолог�чне оновнлення виробництва. �, нарешнт�, доц�льно залучити грош� конмерц�йних банк�в, а також нанселення та приватизац�йн� сернтиф�кати. Це п�двищить привабнлив�сть п�дпри�мств галуз� для потенц�йних �нвестор�в. Важливий напрямок струкнтурно� перебудови п�дпри�мств галуз� та необх�дний зас�б зменншення негативного впливу на економ�ку - в�дновлення на винробництвах випуску споживчих товар�в через модерн�зац�ю в�днпов�дних цех�в. Одне слово, в умовах ринконво� економ�ки господарникам розраховувати сл�д передус�м на власн� сили, км�тлив�сть, пранцьовит�сть. У розв'язанн� продовольчо� проблеми значне м�сце займа� харчова промислов�сть, яка е заключним ланцюгом у виробництв� прондовольчо� продукц��. Вона ма� розгалужену структуру, потужний виробничий потенц�ал � може практично повн�стю забезпечити потренби населення у високояк�сних продуктах харнчування в широкому асортимент�. п� п�дпнри�мства здатн� переробити понад 50 млн т цукрових буряк�в, 2,6 - нас�ння ол�йних кульнтур, 2,5 - овоч�в � фрукт�в, 18 - молока, 4 млн т - худоби та птиц�. Проте внасл�док загострення економ�чно� кризи виробничий потенц�ал харчово� промиснловост� повн�стю не використову�ться. Вона зазна� великих труднощ�в у сво�му дальшонму розвитку та вдосконаленн�. По в�дношеннню до 1990 р. �ндекс спаду виробництва прондукц�� харчово� промисл'овост� в 1996 р. (у пор�внянних ц�нах) становив 50% за середнньор�чного спаду 14%. Виробництво м'яса першо� категор�� знизилося в 3,7 раза, ковбаснних вироб�в - у 4,2, товарного масла - у 2,7, сир�в жирних -у 3,1, продукц�� �з незбираного молока - у 7, цукру-п�ску - у 2,1, ол�� - у 2,4, кондитерських вироб�в - у 3,9 раза. Сл�д зазначити, що в минулий пер�од (1986- 1990 рр.) розвиток харчово� промисловост� характеризувався в�дносно високим р�внем зростання (118%). Цього було досягнуто пенреважно завдяки м'ясо-молочн�й галуз�, яка виробля� найб�льш ц�нн� у ф�з�олог�чному в�днношенн� продукти харчування. Основною причиною спаду стало в оснтанн� роки скорочення обсяг�в виробництва с�льськогосподарсько� продукц��. Так, погол�нв'я велико� рогато� худоби в 1996 р. проти 1990 р. зменшилося в 1,6 раза, свиней - в 1,7, овець � к�з-у 2,7 раза. Це стало фактонром зниження обсяг�в продажу худоби та птинц� вс�ма категор�ями господарств загот�вельнним орган�зац�ям у 5,3, а молока - у 4,5 раза. Останн�ми роками зд�йснення заход�в щондо дальшого реформування економ�ки принзвело до деякого упов�льнення темп�в спаду виробництва продукц�� с�льського господарнства. На 1 с�чня 1997 р. в ус�х категор�ях госнподарств нал�чувалося 15,3 млн гол�в велинко� рогато� худоби, або на 13% менше, н�ж на 1 с�чня 1996 р., свиней -на 11,2 млн гол�в (або на 15%), овець � к�з-на 3 млн гол�в (або на 26%), птиц� вс�х вид�в - на 130,6 млн гол�в (або на 13% менше). Господарствами вс�х категор�й у 1996 р. одержано 2,1 млн т м'яса в заб�йн�й мас�, що на 8% менше, н�ж у 1995 р., 15,8 млн т молока, або на 8,4% менше. Значнний спад к�лькост� худоби й виробництва прондукц�� тваринництва допустили господарства громадського сектора, в яких погол�в'я велинко� рогато� худоби скоротилося на 15,6%, свинней - на 22,6, овець � к�з - на 36, птиц� вс�х вид�в - на 36,7%. На той час у господарствах приватного сектора м'яса й молока одержанно в�дпов�дно на 3,4 та 4,2% б�льше. Низькою залиша�ться продуктивн�сть тварин. Негативна тенденц�я скорочення виробнництва продукц�� с�льського господарства в громадському сектор� вплива� на роботу п�днпри�мств харчово� промисловост�. Загот�вельнним � переробним п�дпри�мствам продано 0,9 млн т живо� маси худоби � птиц�, що на 23% менше, н�ж у 1995 р., 4 млн т молока й молочних продукт�в, або на 34% менше. У той же час зб�льшились обсяги реал�зац�� твариннницько� продукц�� по �нших каналах. Через власн� торговельн� п�дпри�мства продано 29% загально� к�лькост� худоби та птиц�, 16% монлока й молочних продукт�в. За бартерними угодами реал�зовано 13% загального числа худоби та птиц�, експортовано близько 1 млн т нас�ння соняшнику. Значно зб�льшилися ц�ни на продукц�ю с�льського господарства, що вплива� на зронстання в�дпускних ц�н продукт�в харчування. За 1996 р. ц�ни на продукц�ю рослинництва п�двищилися в 1,7, а тваринництва -в 1,5 раза. Сл�д зазначити, що криза призвела до скорочення випуску насамперед найнеобх�днн�ших у ф�з�олог�чному в�дношенн� продукт�в харчування - м'яса, молока та продукт�в �х переробки. К�льк�сть б�лк�в у харчовому рац�нон� населення зменшилася в середньому майнже на 20% проти м�н�мально� ф�з�олог�чно� норми. Пор�вняно з 1990 р. споживання м'янса � м'ясопродукт�в, включаючи сало й субпрондукти, знизилося з 68 до 36 кг, молока й мо-локопродукт�в у перерахунку на молоко - �з 373 до 230, овоч�в -�з 102 до 86, фрукт�в � яг�д - �з 47 до 37 кг. Одночасно зб�льшиланся питома вага продукт�в вуглеводно� групи, яка для с�мей �з низьким р�внем доход�в пенревищу� 70%. Зменшилося також споживанння продукт�в-�з 141 до 121, картопл� 131 до 126 кг. Отже, продовжу�ться спад структури харчування найширших верств населення. В заруб�жних кра�нах показник споживання на душу населення значно вищий. Якщо враховувати сало, жир, субпродукти в�дношення вживання м'яса в США становить 1:3, а на хл�б � картоплю припада� 46% денного рац�ону, на м'ясо в - США - в�дпов�дно 20 � 25%. Р�зна економ�чна доступн�сть його куп�вл�. Щоб 1 кг м'яса, укра�нському громадянину потр�бно працювати в 10-12 раз�в ан�ж американцю. Зниження р�вня виробництва продовольчо� продукц�� � �� споживання призвела на це й недосконала податкова система, к�льк�сть податк�в, як� визначають нарахування значущост� продукц�� для господарства � споживач�в, � велик� так зван� торгов� накрутки викликали п�двищення ц�н, п�д�рвали розвиток продольчо� бази, штучно знизили попит на к�льк�сть продукт�в. Харчова промислов�сть зминилася у складному становищ�. В б�льшост� кра�н �з розвинутою економ�кою на продовольч� продукти першо� необх�дност� ставки податку на додану варт�сть значно зменшен� або в�дсутн�. Наприклад, у виробника товар�в � послуг першо� необх�дност� � продовольства, л�к�в використову�ться ставка податку - 5,5%, дал� в м�ру п�двищення 7, 18,6 � 33,3% (предмети розкош�). Ставки запроваджують нижч� або вищ� 'у в'язку �з цим Ком�с�я кра�н член�в квропейсько� Економ�чно� Сп�вдружност� запропонувала увести систему �з двох ставок - стандартно� (14-20%) � знижено� (4-8%). В Укра�н� також доц�льно увести диференц�йований податок на додану варт�сть. При цьому ставки його в харчов�й промисловост� повинн� бути знижен�. Це - один �з фактор�в державно� п�дтримки переробно� промисловост�. Скорочення реал�зац�� продукц�� вплива� також втрата зовн�шн�х � внутр�шн�х ринк�в Не сприя� нарощуванню виробництва невизначенн�сть д�ючо� системи ф�нансового регулювання взаеморозрахунк�в п�дпри�мств харчово� промисловост� з виробниками сировини, енергонос��в, �нших матер�ально-техн�чних засоб�в � сферою реал�зац��. Розширення деб�торсько-кредиторсько� заборованност� призводить до зростання к�лькост� �х п�дпри�мств. Нестача кошт�в для формування фонд�в соц�ального розвитку п�дпри�мтсв не да� можливост� проводити роботи конструкц�� � техн�чного переозбро�ня обладнання. Розрахунки показують, шо якби в харчов�й промисловост� податок на додану варт�сть був на р�вн� 10%, то балансовий прибуток у 1996 р. п�двищився б за того ж обсягу випуснку продукц�� майже в 2 рази. Настав час докор�нно переглянути всю податкову систему, знизити ставки та зменншити к�льк�сть податк�в. Це дасть змогу в�днонвити роботу промисловост�, а п�дпри�мствам зб�льшити обсяги оборотних засоб�в � прибутнку, який потр�бний для виробничого й соц�альнного розвитку. За останн� п'ять рок�в зм�нилася ситуац�я на ринку продовольства Укра�ни - р�зко скоротилися д�йсний попит � пропонування. При цьонму темпи зниження попиту значно перевищили зменшення пропонунвання. По багатьох продуктах ринок з деф�цитного став перенасиченним. У наш�й кра�н� зникли черги покупц�в, але виникли певн� труднонщ� з продажем продукт�в. Хоча зб�льшилася реал�зац�я �х на колгоспнних ринках, безпосередньо населенню в рахунок оплати прац�, шляхом бартерних угод, проте значна к�льк�сть вирощено� с�льськонгосподарсько� продукц�� ще не знаходить збуту, тому згодову�ться хундоб� або псу�ться, а с�льськогосподарськ� п�дпри�мства зазнають збитк�в. Т�льки в торговельних орган�зац�ях втрати овоч�в, наприклад, становлять щороку 11-13%. Водночас високими темпами зроста� �мпорт продукт�в. Це позбавля� наших селян засоб�в до �снування. Спад попиту на продукти спричиненний, перш за все, зниженням реальних доход�в населення, а також зростанням розм�ру податк�в та �нших необх�дних платеж�в, обмежен�стю експортних можливостей с�льськогосподарсько� продукц��. Зниження реальних доход�в населення зумовлене пол�тичними, економ�чними й соц�альними чинниканми, зокрема високими податками на предмети першо� необх�дност� (податок на добавлену варт�сть), спадом виробнництва, зб�льшенням непрацюючих людей, низьким р�внем зароб�тно� планти, який нин� не забезпечу� нав�ть простого в�дтворення робочо� сили. Кр�м того, нин� на п�дпри�мствах � в орнган�зац�ях затримують виплату заронб�тно� плати на 5-6 � б�льше м�сяц�в. Виплачують �� без в�дпов�дно� �ндексац�� втрат, спричинених �нфляц��ю. Масово практикуються безоплатн� в�дпустки за �н�ц�ативою адм�н�страц��. Тому б�льнш�сть прац�вник�в позбавлена можнливост� жити на результати сво�� прац�. Р�зке здешевлення робочо� сили - оснновний чинник диспропорц�� м�ж попинтом та пропонуванням на ринку прондукт�в харчування. Сам� т�льки затримнки з виплатою зароб�тно� плати знижунють, за нашими розрахунками, куп�нвельну спроможн�сть населення на 25-ЗО в�дсотк�в. Пропонування продукт�в зменшинлося через скорочення в�тчизняного виробництва та недол�ки в систем� маркетингу - малу зац�кавлен�сть пранц�вник�в у ефективному використанн� ресурс�в та пол�пшенн� стану реал�зац�� продукт�в харчування, дуже слабку мантер�ально-техн�чну базу переробних п�дпри�мств � торговельних орган�занц�й, недостатньо розвинену �нфрастнруктуру ринку, споживчу кооперац�ю, яка майже припинила роботу. У 1995 роц� обсяг виробництва с�льськогоспондарсько� продукц�� в ус�х категор�ях господарств Укра�ни скоротився (понр�вно з 1990 р.) на 34,9%. Скорочено виробництво майже вс�х вид�в с�льсьнкогосподарсько� продукц��, у тому числ� зерна - на 33,5%, цукрових буряк�в - на 33,0%, картопл� - на 12%, овоч�в - на 1 1,9%, молока - на 29,8%, я�ць - на 42,3% � м'яса - на 47,7% .

Вирбництво с�льскогосподарсько� продукц�� в ус�х катугор�ях господарств, млн т Продукц�яРоки1996 % до 1990 199019921993199419951996 Зерно51,038,738,545,638,533,966,5 Цукров� буряки44,336,228,833,728,129,767,0 Овоч�6,75,95,36,15,15,998,1 Фрукти � ягоди2,91,52,12,81,21,965,5 МФясо4,44,03,42,82,72,352,3 Молоко24,522,419,118,418,117,272,2 Яйця млрд шт16,315,213,511,810,29,457,7

Головною причиною зменшення обнсяг�в виробництва � п�двищення варнтост� ресурс�в � кредитних ставок, зб�льшення податк�в, а також раптове в�дкриття внутр�шнього ринку для коннкуренц�� з �ноземними товаровиробнинками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурс�в, зниження ефективност� �х використання, ослабнлення виконавчо� � технолог�чно� диснципл�ни, зменшення стимул�в � можлинвостей щодо �нвестування � присконрення науково-техн�чного прогресу. Майже припинено оновлення машиннно-тракторного парку господарств, не забезпечу�ться нав�ть просте в�дтвонрення виробництва, в�дсутн� нагро мадження кап�талу: б�льше того, встанновилася ч�тка тенденц�я зменшення погол�в'я худоби � птиц� (6-10% щоронку), скорочення багатор�чних насаднжень, тобто господарства �снують пенреважно за рахунок "про�дання" запанс�в � штучного зниження справжньо� вартост� робочо� сили. На внутр�шньому ринку продовольснтва Укра�ни трива� зростання ц�н. Проте темпи п�двищення �х на окрем� продукти �стотно в�др�зняються: зокрема, за пер�нод з серпня 1995 р. по серпень 1996 р. найнижчими вони були на ол�ю, яблука, цибулю, цукор � картоплю, а найвищими - на хл�б � хл�бопродукти, молоко, кондинтерськ� вироби � м'ясопродукти. Якщо за вказаний пер�од ц�ни в державн�й � коонперативн�й торг�вл� п�двищилися на ол�ю на 6,8%, яблука - на 9,3, цибулю - на 12,7, цукор - на 16,7, картоплю - на 17,3%, то на хл�б � хл�бопродукти - на 44-103%, молоко � молокопродукти - на 65-96%, кондитерськ� вироби на 70-80, м'ясо � м'ясопродукти - на 59-72 � рибу - на 38-54%. На м�ських ринках п�двищення ц�н на продукти харнчування в�дбува�ться пов�льн�шими темпами, н�ж у державн�й � кооперативнн�й торг�вл�. В ц�лому ц�ни на продукти харчування зб�льшилися за вказаний пер�од на 44,7%, а на непродовольч� тонвари - на 87,6%.

Але матер�ально-техн�чна база галуз� не в�дпов�да� сучасним вимогам, характеризу�ться значною спрацьован�стю обладнання. Це негативно познача�ться � на економ�чних показниках. Принм�ром, спрацьован�сть основнних виробничих фонд�в у ганлуз� сяга� 48 в�дсотк�в, а темнпи оновлення �х основно� часнтини значно в�дстають в�д потнреби. Стосовно основно� частинни вони становлять менше 56 в�дсотк�в на р�к. Р�вень механн�зац�� прац� на п�дпри�мствах не перевищу� 50-60 в�дсотк�в. Продуктивн�сть прац� в галуз� в 2-3 рази нижча, н�ж на спонр�днених п�дпри�мствах у занруб�жних кра�нах з розвиненною економ�кою. Для створення м�цно� матенр�ально-техн�чно� бази на час� - активне формування � нагнромадження �нвестиц�йного потенц�алу, перетворення амортизац�й у найважлив�ший реновац�йний ресурс, впроваднження сучасних технолог�й тонщо. Нин� найголовн�ше завданння п�дпри�мств галуз� - пол�пншення �х ф�нансового стану. Визначальний чинник платоспнроможност� тут - стан об�гових кошт�в, як� розпорошуються ченрез пост�йне зростання деб�торнсько� заборгованост�. отже, ефективне викорисгання кошт�в - пр�оритетний напрямок ф�нансонво� д�яльност� п�дпри�мств. Ренал�зувати його можна за допонмогою стаб�л�зац�� виробництва. При зменшенн� обсяг�в випуску продукц�� ефективн�сть виконристання об�гових кошт�в неминнуче пог�ршу�ться. Це зумовленно тим, що обсяги сировини, мантер�ал�в, �нших ресурс�в � палинва зменшуються швидшими темпами, н�ж обсяг випущено� продукц��.

На ринку продовольства Укра�ни продовжу� зменшуватися попит у зв'язку з пог�ршенням куп�вельно� здатност� населення � р�зко зб�льшу�ться пропозиц�я �мпортних продукт�в. Тому значна частина вирощено� с�льськигоспо-дарсько� продукц�� не знаходить збуту, згодонву�ться худоб� або псу�ться а с�пьськогоспо-дарськ� п�дпри�мства зазнають збитк�в Ринок - це система товарного обороту, де виробництво й перем�щення товар�в до спопоживач�в. Основними категор�ями � попит � пропозиц�я, як� реал�зуються через куп�влю-продаж товар�в через оптово-роздр�бну торг�влю . Саме значення попиту � пропозиц�� зумовлю� � зм�ни виробництва, вплива� на динам�ку ц�н, виклика� переливання та перем�щення ресурс�в виробництва м�ж галузями � рег�онами. Попит форму�ться п�д пливом демограф�чних як�сних � варт�сних фактор�в, тобто в�н залежить в�д к�лькост� населення, розм�ру його доход�в, якост� товар�в, реклами тощо. Пропозиц�я � варт�сть товар�в, поданих до реал�зац�� залежить в�д природних, орган�зац�йний � технолог�чних фактор�в. Основними сегментами системи пропозиц�� �: в�тчизняне с�льськогосподарське виробництво, �мпорт, переробка, збер�гання, товарна обробка й панкування продукц��, транспорт � зв'язок. Центнральне м�сце в ринку належить оптов�й � роздр�бн�й торг�вл�, ринков�й �нфраструктур�. Саме ц� елементи ринку зд�йснюють товарний оборот продукт�в. Нин� Укра�на переходить в�д державно� (централ�зовано�) до багатоукладно� (ринконво�) економ�ки. Перша грунтувалася на дернжавн�й форм� власност� на основн� засоби винробництва. Друга - переважно на трьох форнмах власност� (приватн�й, колективн�й, дернжавн�й). Модель ринку централ�зовано� екононм�ки характеризувалася такими особливостянми: первинним була пропозиц�я � вважалося, що головне - це виробити продукт, а в�н знайде споживача; регулювався ринок перенважно адм�н�стративними методами через ц�новий механ�зм � планово-ц�льовий розпод�л ресурс�в; господарями ринку були державн� чиновники � парт�йна номенклатура; �нвестиц�� у с�льське господарство зд�йснювалися без достатнього врахування економ�чно� ефективнност� виробництва, м�н�м�зац�� соб�вартост�, сп�вв�дношення попиту � пропозиц�� на внутнр�шньому � зовн�шньому ринках. Зовс�м �нша модель ринково� економ�ки. Ринков� в�дносинни повинн� формуватися за так званою збунтовою концепц��ю. Вона виходить �з необх�днност� максим�зац�� доход�в через збут товар�в, пр�оритетне значення в�дводиться попиту, лкоролем� ринку ста� споживач. П�дпри�мнства вироблятимуть товари т�льки в тому раз�, якщо �х можна виг�дно продати. Регулюватинмуться ринков� в�дносини переважно екононм�чними методами. Оск�льки кап�тал буде пенрерозпод�лений по р�зних формах власност�, то плани � проекти власник�в кап�талу направнлятимуть � регулюватимуть ринков� в�дносини. Адже хоч би яку частину сво�х запас�в людинна витратила як кап�тал, вона завжди чека�, що �й не т�льки буде повн�стю повернена �� сума, а ще й над�йде з прибутком. Кожний власник кап�талу намагатиметься максим�зу-вати доход шляхом вкладання сво�х ресурс�в у т� технолог�чн� процеси, де в�н оч�ку� найнвищий сумарний доход, � н� в якому раз� не буде продовжувати вкладати �х в т� галуз�, як� б�льше не забезпечують отримання прибутку. Однак пров�дна роль у регулюванн� ринкових в�дносин усе ж таки ма� належати держав�, яка може це зд�йснювати через ц�нову та крендитно-податкову пол�тику � створення в�дпонв�дних умов для зм�цнення матер�ально-технн�чно� бази господарств, удосконалюючи податкову систему й систему �нших аспект�в ренгулювання ринку таким чином, щоб посилити стимули до �нвестування й прискорення наунково-техн�чного прогресу. Чому ж потр�бне державне регулювання ринку? Перш за все це треба для л�кв�дац�� суперечностей в �нтересах товаровиробник�в � споживач�в. Товаровиробники за�нтересован� в тому, щоб к�льк�сть товару, яка надходить на ринок, не перевищувала справжн�й попит, тобто щоб можна було виробити якнайменше товару � продати якнайдорожче. Споживач�, навпаки, за�нтересован� в тому, щоб к�льк�сть товару, яка надходить на ринок, перевищуванла справжн�й попит, щоб можна було купити якнайб�льше товару й якнайдешевше. Ненобх�дн�сть державного регулювання ринку продукт�в харчування зумовлю�ться також порушенням паритету обм�ну, що склався м�ж м�стом � селом. Нин� м�нова варт�сть с�льськонгосподарсько� продукц�� у 1,5-2 рази нижча в�д м�ново� вартост� промислових товар�в. Потреба державного регулювання ринку зумовлю�ться й характером перерозпод�лу кап�талу. У б�льшост� випадк�в нин� велик� ц�нност� наживаються не працею, а приходять до �х власник�в н�би сам� по соб� (завдяки службовому положенню, родинним � дружн�м зв'язкам тощо) � незалежно в�д яких-небудь х план�в. Це безд�яльнежиття робить людей часто не т�льки недосв�дченими, але й нездатними до т��� розумово� д�яльност�, яка необх�дна для того, щоб передбачити тих або �нших заход�в регулювання их в�дносин. Перех�д до ринково� економ�ки докор�нно зм�ню� мету й завдання виробництва. Якщо головною метою виробництва за час�в адм�н�стративно-командно� було виконанняння плану, то в умовах функц�онування ринкових в�дносин - одержання максимального прибутку на кап�тал. Основою виробництватва ста� пр�оритет споживач�в ринку. Виробництво продукц�� сл�д ор�ентувати на ринок - на найповн�ше задов�льнення потреб споживач�в та одержання максимального прибутку. Основними принципами функц�онування цих в�дносин мають бути: ощадлив�сть, конкуренц�я, захист споживач�в � товаровиробник�в Ощадлив�сть збер�га� й нагромаджу� кап�тал Усе те, що збер�га�ться з одержаного , дода�ться до свого кап�талу. Пот�м ц� збереження витрачаються на розширення виробництва, переробку продукц�� чи на розвиток торг�вл�, а також створюють можливост� � �ншим господарям дати позички п�д проценти тобто за певну частину прибутку. Отже, ощадлив�сть приводить у рух додаткову к�льк�сть прац�, яка створю� додаткову варт�сть. Коннкуренц�я - це в�льне суперництво товароивиробник�в. Конкуренц�я спонука� кожного спрямувати зусилля на п�двищення певного р�вня виробництва, родючост� та ефективност� виробництва, �нтенсивлення господарства в �нтересах самозахисту та зб�льшення прибутку на вкладений кап�тал. Адже ринкова система - це жорстокий механ�зм перерозпод�лу доход�в. Навп�лмонопол�я, яка переважа� до цього часу, � великим ворогом такого господарства. Ус� нов� джерела доходу: зароб�тна плата, рента � прибуток на кап�тал, завдяки моноопол�� стають менш�, н�ж це було б за конкуренц��, зазначав Адам См�т. Конкуренц�я виг�дна основн�й мас� народу ще й тому,що сприя� насиченню ринку товарами � примушу� продавати �х дешевше. Формування ринку продовольства в�дбуватиметься коли в конкурентн�й боротьб� за лпродовольч� грош�� замовник�в � споживач�в буде впроваджена технолог�чна дисципл�на, як�сть, асортимент продукц��, тобто технолог�чну д�сцпл�ну будуть диктувати замовник � споживач продукц��. Побоювання втратити замовника стримуватиме виробник�в в�д обману � стимупюватиме виробництво й надходження до споживач�в високояк�сно� продукц��. Захист споживач�в � виробник�в продукц�� повинен зд�йснюватися у результат� розробнки й реал�зац�� системи антимонопольних занконодавчих акт�в. Серед останн�х вир�шальне значення мають роздержавлення, правовий захист, оборот кап�талу, приватизац�я та опондаткування прибутк�в монопол�ст�в. Сл�д нандати чинност� законодавству, що регулю� пинтання власност�, продажу, оренди й закладанння земл�, стимулю� розвиток конкуренц��, регулю� контракти на закуп�влю та продаж продукт�в, затверджу� необх�дн� нормативи функц�онування ринкових в�дносин. Захист с�льськогосподарських товаровиробник�в прондукц�� в�д �мпорту й монопол�� у переробц� й торг�вл� зд�йснюватиметься як державою, так � через об'�днання виробник�в, створення власних переробних � торговельних коонператив�в. Захист споживач�в продукц�� занбезпечу�ться також системою контролю за як�стю продукц��, встановленням обов'язкових стандарт�в якост�. Спец�ал�сти-контролери за два тижн� до початку збирання врожаю зобонв'язан� в�дбирати на м�сц� вирощування кульнтур проби продукц�� для лабораторного ананл�зу на р�вень забрудненост� рад�онукл�дами, н�тратами � пестицидами. Повторному контронлю повинна п�ддаватися кожна парт�я прондукц�� безпосередньо при надходженн� на риннок. Одним �з важливих заход�в захисту спонживач�в � регулювання р�вня ц�н на продукти, яке може зд�йснювати держава, нагромаджунючи �х запас � доставляючи пот�м на ринок при зростанн� попиту. Перех�д до ринково� економ�ки можливий за таких умов: свобода п�дпри�мництва й торнг�вл�, свобода перем�щення прац� й кап�талу в�д одн��� галуз� до �ншо�, наявн�сть р�зних форм власност� (приватна, колективна, дернжавна) на основн� засоби виробництва, л�кв�ндац�я земельно� � банк�всько� монопол��, рознширення прав успадкування, розвиток коопенрац�� (збутово�, постачально�, обслуговуючо�), використання наймано� прац�, пробудження в населення п�дпри�мницького мислення й занбезпечення його широкою �нформац��ю, нанявн�сть м�цно� влади, правове забезпечення виконання договор�в � зобов'язань, над�йний захист власност�. Останн� зумовлю�ться тим, що розвиток ринково� економ�ки неминуче призведе до розшарування сусп�льства, появнляться не т�льки багат� люди, але й велика маса б�дняк�в. А як в�домо, розк�ш багача завнжди збуджу� обурення б�дняк�в, котр�, гнан� нуждою, намагатимуться заволод�ти цим бангатством. Тому власники великих ц�нностей, придбаних працею багатьох рок�в, а можлинво й покол�нь, можуть спати спок�йно лише тод�, коли �х над�йно охороня� держава. Ринкова економ�ка - це не просто велинка к�льк�сть �зольованих � в�докремлених риннк�в. Вона � туго сплетеною с�ткою ц�н, де зм�нни на одному ринку викликають багаточи-сельн� й значн� зм�ни на �нших ринках. Особливо великий вплив на формування риннку продовольства справля� розвиток ринку земл�, робочо� сили й кап�тал�в. За останн� п'ять рок�в значно зм�нилася ситуац�я на ринку продовольства Укра�ни - р�зко скоротилися справжн�й попит � пропозинц�я. При цьому темпи зниження попиту набангато перевищили зменшення пропозиц��. По багатьох продуктах ринок �з деф�цитного став перенасиченим. У наш�й кра�н� зникли черги покупц�в, але виникли певн� труднощ� з про-дажею продукт�в. Хоч зб�льшилася �х реал�занц�я на м�ських ринках безпосередньо насенленню в рахунок оплати прац� шляхом барнтерних угод, проте ще значна к�льк�сть виронщено� с�льськогосподарсько� продукц�� не знанходить збуту, згодову�ться худоб� або псу�тьнся. Т�льки в торговельних орган�зац�ях втранти, наприклад овоч�в, становлять щор�чно 11-13%. У той же час високими темпами розширю�ться �мпорт продукт�в. Це позбавля� наших селян роботи й засоб�в до �снування. Спад попиту на продукти зумовлений, перш за все, зниженням реальних доход�в населенння, а також зростанням розм�ру податк�в та �нших необх�дних платеж�в, обмежен�стю екснпортних можливостей с�льськогосподарсько� продукц��. Пропозиц�я продукт�в зменшилася через скорочення �х в�тчизняного виробництнва та недол�ки в систем� маркетингу: мала зан�нтересован�сть прац�вник�в в ефективному використанн� ресурс�в � пол�пшенн� стану реанл�зац�� продукт�в харчування, дуже низька мантер�ально-техн�чна база переробних п�дприн�мств � торговельних орган�зац�й, недостатньо розвинута �нфраструктура ринку, майже припинила роботу споживча кооперац�я. У 1995 р. орган�зац�ям споживчо� кооперац�� було продано лише 7,6% ус�х реал�зованих овоч�в � 18,2% фрукт�в та яг�д. Диспропорц�� попиту � пропозиц�� продукт�в зумовлен� також впровадженням принцип�в саморегульованого ринку, яке сприяло рознвитку �нфляц�йних процес�в � зниженню м�нонво� вартост� с�льськогосподарсько� продукц��, зменшило можлив�сть для розширеного в�днтворення виробництва та економ�чного зм�цннення господарств, сприяло значному скоронченню м�сткост� внутр�шнього ринку через зниження куп�вельно� здатност� населення. На внутр�шньому ринку продовольства Укра�ни продовжу�ться зростання ц�н. Проте темпи п�двищення �х �стотно р�зняться по окнремих продуктах, зокрема: за пер�од �з серпння 1995 р. по серпень 1996 р. найнижч� вони були на ол�ю, яблука, цибулю, цукор � картопнлю, а найвищ� - на хл�б � хл�бопродукти, монлоко, кондитерськ� вироби. Якщо �ндекс паринтету ц�н у державн�й � кооперативн�й торг�вл� (пор�вняно �з хл�бом пшеничним �з борошна � сорту) становив по ол�� 7,9%, яблуках - 8,9, цибул� - 14,9, цукру - 19,6, картопл� - 20,3%, то по хл�бу житньому - 100,8%, монлоку - 92, кондитерських виробах - 82-94, м'ясу � м'ясопродуктах - 52-84%. На м�ських ринках п�двищення ц�н на продукти харчуванння в�дбува�ться меншими темпами, н�ж у дернжавн�й � кооперативн�й торг�вл�. У ц�лому ц�ни на продукти харчування зб�льшилися за вканзаний пер�од на 44,7%, а на непродовольч� товари - на 87,6%. Анал�з еластичност� попиту за доходами показу�, що �з скороченням сво�х доход�в спонживач� розширюватимуть куп�влю продукт�в низько� категор�� (коеф�ц��нт еластичност� станновить 0,3-0,35) - картопл�, капусти, столонвих буряк�в тощо. Тому виробництво цих прондукт�в ма� б�льш� шанси на розширення. А на тваринництво, сад�вництво, виноградарство, навпаки, за умов самоухилення держави в�д регулювання ринкових в�дносин чекають заст�й � скорочення виробництва. Прогнозоване насичення внутр�шнього ринку продовольством й необх�дн�сть виконнання експортних торгових зобов'язань зунмовлюють потребу не т�льки стаб�л�зувати, а й зб�льшити у найближч�й перспектив� виробнництво с�льськогосподарсько� продукц�� на 5- 10%. Проте наявн�сть потр�бно� к�лькост� прондукц�� буде лише першою передумовою для формування ринку продукт�в харчування. Низьк�, конкурентоздатн� затрати на виробнництво - друга передумова. � нарешт�, вир�ншальне значення матиме пост�йне забезпенчення високо� якост� запропонованих на риннку продукт�в, розширення �х асортименту тг пол�пшення зовн�шнього оформлення товару Щоб подолати негативн� тенденц�� у роз витку ринку продовольства, сл�д, насамперед посилити державне регулювання ринкови; в�дносин, п�двищити ефективн�сть викорис тання ресурс�в, розширити державну допомо гу господарствам. Держава може зд�йснюва ти регулювання ринку через ц�нову й кредит но-податкову пол�тику. Ц�нова пол�тик. держави т�льки тод� буде ефективною, коп ц�ни на с�льськогосподарську продукц�ю за безпечать необх�дн� темпи розширеного в�л творення виробництва, а прибуток на вкладе ний кап�тал буде не нижчим, н�ж за �нших не прям�в його використання. Це � можливим з умов прийняття Закону Укра�ни про використання м�н�мальних ц�н на с�льськогоспода; ську продукц�ю, надання державних дотац�й с�льськогосподарському виробництву, розш�рення, у першу чергу, експортних субсид�й � скасування ПДВ. А щодо кредитно� пол�тики, то тепер доц�льно видавати безпроцентн� крендити на закладання багатор�чних насаджень � догляд за ними до вступу �х в експлуатац�йнний пер�од, а також у 8-10 раз�в зменшити �снуюч� кредитн� ставки � в 2-3 рази продовнжити строки повернення кредитних сум. Нинн�шн� надто висок� податки та проценти на понзичковий кап�тал буквально розоряють с�льнськогосподарськ� п�дпри�мства. Пол�пшити економ�чне становище госпондарств могло б впровадження такого заходу, як повернення з бюджету суми ПДВ, випланчено� постачальникам за виконан� роботи, нандан� послуги, придбан� матер�альн� ресурси, пальне, основн� засоби виробництва й немантер�альн� активи. У пер�од переходу до ринково� економ�ки (поряд �з розвитком нових, конкурентоздатних джерел поставок засоб�в виробництва, а танкож нових канал�в збуту, збер�гання, переробнки � розпод�лу продукц��) сл�д пол�пшити дернжавн� поставки, в�дновити держзамовлення на вс� види с�льськогосподарсько� продукц��, рознширити �нтервенц�йн� загот�вл�. Доц�льно практикувати укладання ф'ючерсних контракт�в, п�льгове кредитування с�льськогосподарських п�дпри�мств, забезпенчення зустр�чного продажу �м необх�дних ренсурс�в за п�льговими ц�нами. Сл�д розширити захист в�тчизняних тованровиробник�в, 1 зокрема: зб�льшити митний податок на �мпорт прондукт�в; скасувати попередню оплату та податок (акциз на спирт) на експорт продукт�в; увести граничну торговельну надбавку (не б�льшу 20%) на в�тчизняну с�льськогоспондарську продукц�ю; створити сприятлив� умови для увезення ресурс�в, необх�дних для впровадження прогнресивних технолог�й вирощування й переробнки продукц��, зв�льнивши господарства в�д сплати митного податку та ПДВ; реал�зувати комплекс заход�в щодо рознширення зовн�шнього ринку с�льськогоспондарсько� продукц�� � продукт�в �� переробки. Державна допомога в�тчизняним товаронвиробникам повинна мати й непрямий харакнтер - це прийняття законодавчих акт�в щодо розвитку конкуренц�� та захисту товаровиробнник�в � споживач�в, забезпечення ринковою � статистичною �нформац��ю, встановлення � контроль за дотриманням стандарт�в якост�, митний протекц�он�зм тощо. Головним резервом насичення внутр�шннього ринку продуктами й розширення �х екснпорту � пол�пшення використання наявних ресурс�в господарств � б�окл�матичного потеннц�алу Укра�ни завдяки впровадженню �нтеннсивних ресурсозбер�гаючих технолог�й, понглибленню спец�ал�зац�� виробництва, удосконналенню розм�щення культур, пол�пшенню структури пос�вних площ, розширенню перенробки � збер�гання продукц�� в м�сцях �� виронщування, а також у результат� перебудови структури виробництва на ресурсоекономний, особливо енергоекономний тип в�дтворення. Розвиток ринку продовольства залежить не т�льки в�д п�двищення ефективност� с�льнськогосподарського виробництва та вдосконанлення системи маркетингу, а й ще б�льшою м�рою в�д добробуту � багатства самих прац�внник�в села. Чим б�дн�шими вони стають, тим менше вони виробляють продукц��, а це, у свою чергу, посилю� б�дн�сть, призводить до того, що населення постача�ться переважно не за рахунок м�сцевого виробництва, а зовнн�шнього ринку. Особливо велике зубож�ння селян спостер�га�ться п�сля лл�берал�зац��� ц�н за умов функц�онування в кра�н� нерегунльованого ринку. Основн� причини пог�ршенння життя народу Укра�ни - це висок� податнки на предмети першо� необх�дност� (податок на добавлену варт�сть), спад виробництва, зб�льшення непрацюючих людей, самоухинлення держави в�д регулювання ринку, перенливання державного кап�талу Укра�ни у принватний кап�тал заруб�жних кра�н, низький р�нвень зароб�тно� плати, який нин� не забезнпечу� нав�ть простого в�дтворення робочо� сили, несво�часна виплата зароб�тно� плати та в�дпустки без оплати. �снуюч� затримки з виплатою зароб�тно� плати, за нашими п�дранхунками, знижують куп�вельну здатн�сть насенлення на 25-30%. Ще б�льшими темпами в�дбува�ться процес зубож�ння м�ського насенлення. Останн� змушу� його в боротьб� за виживання тимчасово займатися вирощува-ням картопл� та овоч�в на невеликих д�лянках (громадськ� городи), розм�щених на значн�й в�дстан� в�д м�ста. Це виробництво грунту�тьнся переважно на ручн�й прац� � ведеться у б�льшост� випадк�в �з порушенням агротехн�нчних вимог, а тому неефективне, продукц�я неконкурентоздатна. Така орган�зац�я виробнництва цих продукт�в спричиня� марнотратнство земельних � трудових ресурс�в. Таким чином, стратег�я формування риннку продовольства повинна грунтуватися на врахуванн� куп�вельно� здатност� населення, на можливостях зм�цнення в�тчизняного с�льнськогосподарського виробництва, розвитку системи маркетингу, всеб�чне стимулювання експорту та обмеження �мпорту продукт�в, розширення державного регулювання ринконвих в�дносин.

Еколог�чн� проблеми

Поруч �з вище перерахованими проблемами харчово� промисловост� важливе м�сце пос�да� еколог�чн� проблеми. Ця проблема ма� дв� сторони: по-перше п�дпри�мства харчово� промисловост� утворюють складну еколог�чну ситуац�ю, тому що вони знаходяться, як праило, та мають низьк� ступен� захисту, перероробки, очистки ст�чних вод, шк�дливих викид�в у пов�тря (харчова промислов�сть потребу� велико� к�лькост� тепла для переробки); та з другого боку в�д харчово� промисловост� чекають високояк�сних еколог�чночистих продукт�в, для виготовлення яких потр�бна еколог�чночиста сировина - що � великою проблемою для в�тчизняного с�льскогосподарського виробництва. Тож виходить, що по-перше п�дпри�мства створюють важку еколог�чну ситуац�ю викидами шк�дливих речовин у пов�тря, а також забруднена шк�дливими речовинами вода попада� на поля та для зрошення � розчинен� у н�й речовини нагромаджуються у почв�. Тому необх�дне створення досконало� досконалих систм еколог�чного захисту � не т�льки еколог�чною, але й економ�чною необх�дн�стю тому що без створення над�йних систем еколог�чних систем захисту виробництва продукт�в харчово� промисловост� неможливе вирощування еколог�чно чисто� сировини для виробництва продукт�вхарчово� промисловост�. Ми ма�мо замкнуте коло, вирватися з якого можливе лише через створення над�йних еколог�них систем захуисту в�д шк�дливих викид�в у пов�тря та очищення ст�чних вод. Питання �нвестування належать до одних з найважлив�ших, в�д яких залежить функц�онунвання й розвиток харчово� промисловост� в умовах ринково� економ�ки. Завдяки �нвестиц�ям розширюються й удосконалюються виробнич� потужност� та основн� фонди, забезпечуються необх�дн� пропорнц��. �нвестиц�� у виробничу сферу мають забезпечити п�двищення техн�чного р�вня й пол�пшення розм�щенння д�ючих виробництв, а також необх�дний прир�ст понтужностей. �нвестиц�йн� р�шення приймають з питань оп-тим�зац�� структури актив�в, визначення потреби в �х зам�н� чи л�кв�дац��; розробки метод�в � засоб�в ренал�зац�� �нвестиц�йно� пол�тики; визначення потреби в ф�нансових коштах; розробки й затвердження �нвестинц�йних проект�в; управл�ння пакетом ц�нних папер�в. Вони можуть бути короткотерм�новими й довготернм�новими. Перш� спрямован� на визначення структури кап�талу на поточний пер�од, �х прийняття потребу� знання нин�шн�х тенденц�й розвитку ринку. Довгонтерм�нов� р�шення мають забезпечити усп�шне фуннкц�онування виробництва в майбутньому. Вони потренбують використання сучасних метод�в анал�зу для винбору оптимальних напрямк�в � шлях�в розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'�ктивних законоконом�рностей По винн� передбачати розробку й реал�зац�ю пол�тики опнтимального по�днання використання власних � позинчених кошт�в для забезпечення оптимального функнц�онування виробництва; залучення кап�талу на най-виг�дн�ших умовах; див�дендну пол�тику тощо. Ф�нансування й державне кредитування кап�тальнного буд�вництва в харчов�й промисловост� регланментують Закони Укра�ни "Про �нвестиц�йну д�яльн�сть", "Про банки � банк�вську д�яльн�сть", а танкож �нш� законодавч� й нормативно-правов� акти кра�ни, зокрема Положення про ф�нансування та дернжавне кредитування кап�тального буд�вництва в кра�н�, затверджене М�н�стерством економ�ки, М�н�снтерством ф�нанс�в, Державним ком�тетом у справах м�стобудування та арх�тектури. Це Положення обов'язкове для п�дпри�мств � орган�зац�й ус�х форм власност� при ф�нансуванн� та кредитуванн� за рахуннок державних � зм�шаних кап�тальних вкладень новонго буд�вництва, розширення, реконструкц��, техн�чнонго переоснащення д�ючих п�дпри�мств, проектних роб�т, консервац�� (розконсервац��) об'�кт�в, а також при придбанн� обладнання, що не потребу� монтажу й не входить до кошторису будов. При буд�вництв�, яке зд�йсню�ться за рахунок недержавних кап�тальнних вкладень, зазначене Положення ма� рекоменндац�йний характер. Практика св�дчить: найб�льш ефективн� нанпрямки кап�таловкладень у харчов�й промислонвост� - реконструкц�я й техн�чне переоснащенння виробництва. Це да� змогу в коротш� строки, з меншими затратами, н�ж при новому буд�вництв�, оновлювати матер�ально-техн�чну базу, освоювати нов� потужност�. Техн�чне переоснащення д�ючих п�дпри�мств пенредбача� встановлення нових машин � устаткування на д�ючих площах, впровадження автоматизованих систем управл�ння � контролю, сучасних метод�в упнравл�ння виробництвом, модерн�зац�ю � техн�чне пенреоснащення природоохоронних об'�кт�в, опалюнвальних � вентиляц�йних систем, п�дключення до ценнтрал�зованих джерел тепло- й електропостачання. Його сл�д зд�йснювати за проектами й кошторисами на окрем� об'�кти або види роб�т, як� розробляють на основ� �диного техн�ко-економ�чного обгрунтування � зг�дно з планом п�двищення техн�ко-економ�чного р�вня галуз�. Щодо розширення д�ючих п�дпри�мств, то воно передбача� буд�вництво нових � зб�льшення потужнностей д�ючих об'�кт�в на �снуючих або прилеглих до них територ�ях. Реконструкц�я д�ючих п�дпри�мств зунмовлю� перебудову, пов'язану з удосконаленням винробництва � п�двищенням його техн�ко-економ�чного р�вня на основ� науково-техн�чного прогресу. Ренконструкц�я потребу� комнплексного проекту, який передбача� розширення виробничих потужностей, пол�пшення якост� та асорнтименту продукц�� (в оснновному без зб�льшення чисельност� працюючих), пол�пшення умов прац� та охорони навколишнього середовища. При реконструкц�� монжлив� перебудова окренмих споруд основного й допом�жного призначенння, буд�вництво нових � розширення �снуючих об'�кт�в з метою л�кв�дац�� диспропорц�й у технонлог�чних ланцюгах. Сл�д також передбачити впронвадження мало- й безнв�дх�дних технолог�й та гнучких виробництв; сконрочення робочих м�сць; п�двищення продуктивнност� прац�; зниження матер�алом�сткост� виробнництва й соб�вартост� продукц��; зростання фонндов�ддач� та �нших техн�ко-економ�чних показник�в д�ючого п�дпри�мства. Нове буд�вництво сл�д розпочинати лише за умонви, якщо реконструкц�я, техн�чне переоснащення та розширення д�ючих п�дпри�мств не можуть забезпенчити необх�дного приросту виробничих потужностей, пол�пшення якост� продукц��, п�двищення ефективнност� виробництва. Останн�м часом в Укра�н� значно зменшилися обсяги кап�таловкладень � буд�вельно-монтажнних роб�т на п�дпри�мствах ус�х форм власност� Отже, загальн� кап�таловкладення в економ�ку Укнра�ни в 1996 пор�вняно з 1990 роком становили 22,7 в�дсотка, в тому числ� в промислов�сть - 26,4, в с�льське господарство - лише 8 в�дсотк�в. Таким чином, кап�таловкладення в харчосмакову промислов�сть зменшилися на 57,3 в�дсотка, в м'яснну � молочну - на 68,7, у рибну - на 94 в�дсотки. За цих умов кап�таловкладення спрямовуються на пусков� та важлив�ш� об'�кти, буд�вельна готовн�сть яких перевищу� 70 в�дсотк�в. Запроваджено картки з в�дпов�дними показниками на кожну будову й понтужн�сть, а також титули будов. Частка державно� власност� у майн� п�дпри�мства-забудовника визнанча�ться на час заповнення титулу. Кап�тальн� вкладення за рахунок бюджетних кошт�в та кошт�в позабюджетних фонд�в вид�ляються на безповоротн�й основ� лише п�дпри�мствам, 100 в�дсотк�в власност� яких належать держав�, ус�м �ншим суб'�ктам господарювання - лише на звонротн�й та платн�й основ�. П�дпри�мствам недержавно� форми власност� кап�таловкладення вид�ляються на умовах кредиту з виплатою в�дсотк�в на р�вн обл�ково� ставки Нац�оннального банку Укра�ни �з застосуванням коеф�ц��нта 1,2 або за умови передач� в державну власн�сть частнки (паю, акц�й) у статутному фонд� п�дпри�мства, екв�валентно� одержаним коштам. За останн� роки в харчов�й промисловост� склалонся вкрай важке становище з реконструкц��ю та техн�чним переоснащенням д�ючих п�дпри�мств. Оснновна причина - недостатн� вид�лення л�м�т�в центнрал�зованих кап�таловкладень та кошт�в для �х ф�наннсування, що призвело до пост�йного порушення строк�в введення в д�ю потужностей для виробництва харчово� продукц��. Так. протягом минулого року з державного бюднжету було вид�лено лише 1740 тис. грн., або 18,9 в�дсотка до л�м�ту. Це призвело до значного зниженння темп�в буд�вництва й невиконання завдань по ввенденню в д�ю виробничих потужностей. Динам�ку введення основних виробничих потужнностей подано в таблиц� Незважаючи на спад виробництва, тор�к п�днпри�мства вид�лили 228,4 млн. гривень для ф�нансування буд�вництва. За рахунок цих кошт�в було введено потужност� по розливу оцту, випуску кондитерських та л�керо-гор�лчаних вироб�в, майоннезу, соус�в типу "Кетчуп" на п�дпри�мствах Чернкасько� област�; л�н�ю по розливу безалкогольних напо�в у ПЕТ-пляшки в Запор�зьк�й област�; збудован� 12 тис.метр�в житла, школу на 442 прокладено 58,5 к�лометра газопроводних мереж тощо. Враховуючи умови, що сталися в кра�н� з ф�нансування кап�тального буд�вництва та з метою забезпечення розвитку в�тчизняно� економ�ки Президент та Уряд Укра�ни заохочуюють �ноземних �нвестор�в. За даними Державного ком�тету по статистиц� Укра�ни загальний обсяг прямих �ноземних �нвестиц�й на початок кв�тня цього року становив 217,8 млн долар�в.Найб�льш� обсяги �ноземних �нвестиц�й над�йшли з Н�дерланд�в, Н�меччини, США, Рос��. Значний �нтерес �нвестори проявляють до п�дпри� мств харчово� промисловост�, тогр�вл�, х�м�чно� промисловост�, машинобудування тощо. Ноземн� кошти вкладено в 6,4 тисяч� укра�нських п�дпри�мств. У � квартал� нин�шнього року прям� �ноземн� �нвестиц�� в укра�нську економ�ку становили 181,1 млн. долар�в, що на 15,5 в�дсотка б�льше, н�ж за в�дпов�дний пер�од минулого року. В основному це грошов� внески (114,8 млн. долар�в), а також рухоме й нерухоме майно. Визначаючи шляхи п�двищення ефективност� �нвенстиц�йно� пол�тики в харчов�й промисловост�, сл�д манти на уваз� таке: одна з основних особливостей кап�тального буд�вництва поляга� в тому, що виробнничий цикл ма� в�дносно тривалий пер�од. Залежно в�д характеру й призначення об'�кт�в строки буд�вництва можуть бути в�д к�лькох м�сяц�в до к�лькох рок�в, внасл�док цього на незавершене буд�вництво в�двол�каються значн� кошти. Чим коротш� строки буд�вництва, тим менше кошт�в потр�бно для зведення одн��� й т���ж к�лькост� об'�кт�в, тим ран�ше нов� потужност� розпочнуть винпуск продукц�� й скоротиться терм�н окупност� кап�танловкладень. розпод�л кап�тальних вкладень м�ж об'�ктами буд�вництва (з урахуванням нормативних строк�в спорудження) та концентрац�я �х на пускових будовах - важлив� умови п�двищення �хньо� ефективност�. Тим часом подовження строку буд�вництва нар�вн� з упов�льненням обороту кап�таловкладень призводить до подорожчання буд�вництва. Важливий фактор ефективност� кап�таловкладень - удосконалення в�дтворювально� структури основнних фонд�в завдяки п�двищенню частки реконструкц�� та техн�чному переоснащенню д�ючих основних фонд�в. Ефективн�сть кап�таловкладень значною м�рою визначають розвиток матер�ально-техн�чно� бази буд�вництва, р�вень заводсько�' готовност� буд�вельнних конструкц�й � деталей, темпи переоснащеннябуд�вельних орган�зац�й на основ� ново� техн�ки � п�двищення р�вня механ�зац�� осоновних � допом�жних роб�т.Зростання частки типових проект�в у бунд�вництв� знижу� кошторисну варт�сть об'�кт�в, скорочу� строки спорудження �х, п�двищу� продуктивн�сть прац�. Важливий напрямок п�двище�ййя ефективност� �нвестиц�й � удосконалення органй�ацйних форм буд�вництва, зб�льшення р�вня концентрац�� виробництво у буд�ндустр��. Удосканалення структури буд�вництва передбача� по�днання проетування � буд�вельн� роботи в один технолог�чний ланцюжок який дасть змогу в коротш� строки вводити в д�ю виробнич� потужност� й об'�кти. При визначенн� напрямк�в йвестйц�йно� пол�тики сл�д враховувати такий фактор п�двищення ефективност� кап�таловкладень, як зб�йьшемня частки витрат на устаткування, тобто на активну частину основних фонд�в. Тож в �нвестиц�йн�й пол�тиц� харчово� пронмисловост� пр�оритетом ма� бути техн�чне оснащення д�ючих п�дпри�мств. Особлива увага сьогодн� - вм�лому використанню кап�танлу. Адже пост�йно в�дчува�ться гостра нестача �нвестиц�й при зростанн� вартост� кап�тального буд�вництва, техн�ки, створеннн� кап�тале- та науково�мких виробництв. Зв�сно, модерн�зунвати д�юч� п�дпри�мства потр�бнно. Але робити це широкомаснштабне доц�льно лише тод�, конли прибутки п�дпри�мств будуть достатн�ми для створення фоннд�в нагромадження � споживанння, а банки кредитуватимуть довгостроков� �нвестиц�йн� пронекти. Альтернативи тут не �сну�. Як� ж джерела ф�нансування можна залучити для техн�чнонго переоснащення галуз�? Передус�м прибуток, що занлиша�ться на п�дпри�мствах, спрямову�ться на реконструкнц�ю � техн�чне переоснащення виробництва. Пот�м - амортинзац�йн� в�драхування. Адже п�днвищення �нвестиц�йно� активнност� безпосередньо пов'язане �з ставленням до амортизац�� як основного ресурсу та ф�нансовонго джерела кап�таловкладень. Упов�льнити стар�ння основних фонд�в можна й завдяки приснкорен�й амортизац�� - головнонму напрямку в�дновлення основ-нихвиробничих фонд�в. Одне джерело ф�нансування - кошти в�д приватизац�� п�днпри�мств галуз� хл�бопродукнт�в, як� можна спрямувати на техн�чне й технолог�чне оновнлення виробництва. �, нарешнт�, доц�льно залучити грош� конмерц�йних банк�в, а також нанселення та приватизац�йн� сернтиф�кати. Це п�двищить привабнлив�сть п�дпри�мств галуз� для потенц�йних �нвестор�в.

Анал�з попиту за доходами показу�, що �з скороченням сво�х доход�в спонживач� розширюватимуть куп�влю прондукт�в низько� категор�� (коеф�ц��нт еластичност� попиту на картоплю, канпусту, столов� буряки тощо становить 0,3-0,35). Тому виробництво цих прондукт�в ма� б�льш� шанси на розширенння. А тваринництво, сад�вництво, винноградарство, навпаки, чекають заст�й � скорочення. Щоб подолати негативн� тенденц�� у розвитку ринку продовольства, необнх�дно, насамперед, посилити державне регулювання ринкових в�дносин, п�двинщити ефективн�сть використання ренсурс�в, розширити державну допомогу господарствам. Держава може зд�йсннювати регулювання ринку через ц�нонву � кредитно-податкову пол�тику, а танкож через створення в�дпов�дних умов для зм�цнення матер�ально-техн�чно� бази господарств, удосконалюючи пондаткову систему � систему �нших аснпект�в регулювання ринку, з тим щоб посилити стимули до �нвестиц�й � рознвитку НТП. Ц�нова пол�тика держави т�льки тод� зуде ефективною, коли ц�ни на с�льсьнкогосподарську продукц�ю забезпенчать необх�дн� темпи розширеного в�дтворення виробництва, а прибуток на вкладений кап�тал буде не нижчим, н�ж за �нших можливих напрямк�в його використання. Пол�пшити економ�чне становище господарств могло б впровадження такого заходу, як в�дшкодування з бюджету суми ПДВ, виплачено� постанчальникам за виконан� роботи, надан� послуги, придбан� матер�альн� ресурси, пальне, основн� засоби виробництва � нематер�альн� активи. У пер�од переходу до ринково� еконном�ки, поряд �з розвитком нових, коннкурентоспроможних джерел поставок засоб�в виробництва, а також нових канал�в збуту, збер�гання, переробки � розпод�лу продукц��, необх�дно пол�пншити державн� поставки та в�дновити держзамовлення на вс� види с�льськонгосподарсько� продукц��, розширити �ннтервенц�йн� загот�вл�. Доц�льно практикувати укладання ф'ючерських контракт�в, п�льгове крендитування с�льськогосподарських п�днпри�мств, забезпечення зустр�чного продажу необх�дних �м ресурс�в за п�льговими ц�нами. Сл�д розширити захист в�тчизняних товаровиробник�в, зокрема: зб�льшити митний податок на �мпорт продукт�в: скасувати попередню оплату та пондатки на експорт продукт�в: ввести граничну торговельну наднбавку [не б�льшу 20%) на в�тчизняну с�льськогосподарську продукц�ю: створити сприятлив� умови для ввензення ресурс�в, необх�дних для впровандження прогресивних технолог�й виронщування � переробки продукц��, зв�льннивши господарства в�д сплати митнонго податку та ПДВ; - реал�зувати комплекс заход�в щондо розширення зовн�шнього ринку с�льскогосподарсько� продукц��, продукт�в �� переробки. Економ�чну пол�тику держави необнх�дно спрямувати на п�двищення ефекнтивност� використання виробничого потенц�алу с�льськогосподарських п�днпри�мств, зм�цнення ОПГ населення � селянських (фермерських) госпондарств, забезпечення прогресивних структурних зрушень у виробництв� с�льськогосподарсько� продукц��, реал�нзац�ю ефективних шлях�в � засоб�в розв'язання соц�альних проблем на сенл�. Вир�шальне значення тут матиме удосконалення територ�ального розм�нщення виробництва продукц��. Його ранц�ональне розм�щення сприятиме прискоренню темп�в зростання продукнтивност� прац�, п�двищенню конкуреннтоспроможност� продукц��, зб�льшенню маси прибутку на кап�тал. Найефективнн�шого використання ресурс�в можна домогтися лише тод�, коли кожний прондукт вироблятиметься в рег�онах з найнсприятлив�шими природно-економ�чнними умовами, оск�льки в с�льському господарств� продукц�я вирощу�ться працею не т�льки людини, а й - приронди. На �� долю припада� близько ЗО- 40% загально� вартост� створеного в с�льському господарств� продукту. А якщо держава й надал� самоухи-лятиметься в�д регулювання ринку, то зростання ц�н на промислов� товари, що трива�, � в�дпов�дне зменшення м�ново� вартост� с�льськогосподарсько� продукнц��, скорочення наповненост� внутр�шннього ринку через зниження куп�вельно� спроможност� населення неминуче призведуть до ще б�льшого спаду винробництва й банкрутства господарств. Отже, стратег�я формування ринку продовольства базу�ться, насамперед, на врахуванн� куп�вельно� спроможнност� населення, а також на можлинвостях зм�цнення в�тчизняного с�льсьнкогосподарського виробництва, рознвитку системи маркетингу, ус�лякого стимулювання експорту й обмеження �мпорту продукт�в, розширення державного регулювання ринкових в�днонсин. Збалансован�сть попиту � пропоннування забезпечить ощадлив�сть, конкуренц�ю та захист споживач�в � тонваровиробник�в. Основна над�я поклада�ться на дернжавне втручання в економ�чн� в�дносинни, державну допомогу (дотац�� та субсид��). Метою, яку ставили при цьому урядов� чиновники, було залучення до бюджету "т�ньових" грошей. "Т�ньовики" на те й � "т�ньовиками", щоб д�яти в п�дп�лл� - вони просто про�гнорували цю чергову урядову дурницю. А от для законослухнняних п�дпри�мц�в це "вил�зло боком" - ц� патенти обернулись для них додатконвими втратами, як� майже не можна компенсувати: ц�на товар�в � так досягла захмарних висот. Друга урядова дурнниця - заборона з 1 с�чня 1997 р. прондажу товар�в, на яких нема� в�дпов�дно� �нформац�� укра�нською мовою. Багато товар�в було придбано задовго до цьонго заходу �з "захисту споживача" - що ж тепер �з ними робити торг�вл�? Можнна легко передбачити, що з початку нового року торговельн� заклади винглядатимуть спустошеними. Зв�сно, що "т�ньовик�в" це може т�льки порадувати. Тому продовжувати закликати до пондальшого втручання держави в екононм�ку - це просто закликати до сутт�вонго пог�ршення ситуац��. Що ж стосу�ться державно� допомонги с�льському господарству, то це - линше солодк� мр��. Про яку державну допонмогу може йти мова, коли до цього часу держава не поверта� борг�в селянам за продукц�ю, здану ще 1995 року? Нев�ндомо, як � коли вона розраху�ться за зерно, здане за держзамовленням 1996 року? Де держава в�зьме грош� на куп�влю с�льгоспродукц�� 1997 року? Вих�д - якраз у протилежному: у сутт�вому скоронченн� рол� держави в нашому житт�.

Одн��ю з умов ефективно� д�яльност� п�дпри�мств харчово� промисловост� в процес� перетворень в�дносин власност� повинна бути свобода вибору р�зних форм господарювання. Кожна з них ма� як сво� переваги, так � певн� недол�ки. Останн� е результатом д�� п�дпри�мств� р�зних суб'�ктивних та об'�ктивних фактор�в: р�вня розвитку п�дпри�мств стану основних фонд�в, матер�ально-техн�чно� бази та соц�ально� �нфраструктури, еколог�чного кл�мату в колектив�, наявност� потенц�йних власник�в - член�в трудовонго колективу, сп�вв�дношення сил формально� та неформально� влади � т.д. Але вс� орган�зац�йн� форми п�дпри�мництва мають право на �снування � повинн� довести сво� переваги на практиц�. Т�льки при свобод� �х вибору вони можуть знайти належне �м м�сце в ринков�й економ�ц�. формування р�зних ринкових форм господарювання у харчов�й промисловост� пов'язанне в першу чергу з певними особливостями та специф�кою ц��� галуз� пор�вняно з �ншими, тому що задоволення потреб населення продуктами харчування - досить складна, багатопланова � незм�нна проблема, яка сто�ть перед сусп�льством на вс�х ступенях його розвитку. Це зумовлю�ться рядом обставин: деф�цитом багатьох сиронвинних ресурс�в, р�зним ступенем розвитку галузей, як� безпосередньо виробляють продукти харчування, � пов'язаних з ними �нших галузей, орган�зац��ю надходжень продукт�в харчування до споживача та багатьма �ншими причинами. Причому, якщо сьогодн� проблема забезпечення продуктами харчування населення, в силу �х недостатнього виробництва, вир�шу�ться в напрям� к�льк�сного зб�льшення продукт�в, то в майбутньому вона буде видозм�нюватися в напрям� максим�зац�� осонбистого споживання. Це знаходить св�й вияв у розробц� рац�ональних норм харчування для р�зних груп населення. При цьому характерною рисою тут � не т�льки забезпечення р�зноман�тност� продукт�в при споживанн�, але й стаб�льн�сть споживання деяких з них протягом всього року (фрукти, овоч� тощо). На практиц� це означа� перех�д в�д сезонного споживання окремих продукт�в харчунвання до ц�лор�чного �х споживання. Така постановка питання породжу� проблему тривалого збер�гання, що в ряд� випадк�в неможливо зробити по багатьох продуктах. Виходом з цього становища стала промислова переробка первинних продукт�в харчунвання, яка да� змогу не т�льки збер�гати �х протягом тривалого часу (без втрати поживнно�' ц�нност�), але й значно розширювати �х асортимент, що дуже важливо для орган�занц�� рац�онального харчування, а також забезпечу� �х збер�гання при транспортуванн� на велик� в�дстан�. Вир�шення цих питань передбача� в�дпов�дну орган�зац�йну структуру галуз�, а саме - певне по�днання великих, середн�х та малих п�дпри�мств. У найзангальн�шому вигляд� при вир�шенн� ц��� проблеми необх�дно виходити з особливостей сировинного забезпечення п�дпри�мств харчово� промисловост� та специф�ки спожинвання окремих продукт�в харчування (масов�сть, щоденне споживання в по�днанн� з �ншими). Справа в тому, що по багатьох продуктах харчування склалися велик� сировинн� зони (овоч�, соняшник, пшениця, цукров� буряки, картопля тощо), на баз� яких були створен� велик� промислов� п�дпри�мства. В умовах централ�зовано-планово� системи господарювання, яка забезпечувала ронботу сировинно� зони для п�дпри�мства, ефект в�д масштабу виробництва певною м�рою досягався. З переходом до ринкових в�дносин у робот� великих п�дпри�мств з'явився ряд труднощ�в, як� знижують ефективн�сть �х д�яльност� - вони слабо реагують на зм�ни в споживацькому попит�, нечутлив� до новац�й. В цих умовах мал� п�дпри�мства стають т��ю необх�дною ланкою, яка, з одного боку, робить систему забезпечення населення продуктами харчування б�льш ефективнною (швидко реагують на зм�ну попиту, менш� витрати сировини, б�льш ефективно доводять до споживача Продукти харчування - п�двищують загальну ефективн�сть виробництва продукт�в на основ� поглиблення спец�ал�зац�� та кооперування з великими � середн�ми п�дприствами. Але результативн�сть роботи малих п�дпри�мств у виробництв� продукт�в харчування буде досягнута т�льки тод�, коли вони займуть належне м�сце � становище в систем� переробних п�дпри�мств. А цього досягти досить складно. Справа в тому, що харчова промислов�сть явля� собою конгломерат п�дгалузей, кожна з яких сама соб� ма� р�зн� види виробництв. Ус� вони р�зняться м�ж собою не т�льки щодо виробництва продукт�в, але й умовами виробництва. Найб�льш специф�чн� особливост� харчово� промисловост� так�: практично харчова промислов�сть характеризу�ться як не одна галузь, матер�алом продукц��, що виробля�ться, та �� величезною р�зноман�тн�стю; для ряду �� п�дгалузей (цукрова, консервна, виноробна, ол�йно-жирова �й характерне сезонне виробництво, яке призводить до нер�вном�рного використання виробничих потужностей: необх�дн�сть розм�щення виробництва значного виду продукт�в харчуванн� � орган�зац�й �х споживання, � на невелик�й в�дстан� в�д сировинно� бази ; значна залежн�сть якост� ряду продукт�в в�д тривалост� переробки сировини; строки збер�гання б�льшост� продукт�в, як правило, обмежен�; велика залежн�сть в�д тари та упаковки продукт�в; висок� вимоги до якост� продукц�� (св�ж�сть, наявн�сть в�там�н�в, смаков� естетичн�сть та �н.); часта зм�нн�сть асортименту з багатьох продукт�в; велика залежн�сть якост� продукц�� в�д як�сних характеристик сировини; по ряду продукт�в �х виробництво вимага� велико� к�лькост� сировини Ус� вищевказан� особливост� визначають специф�ку орган�зац�� � технолог�й виробництва продукт�в харчування, пошук нових форм господарювання в пер�од ринкових в�дносин. В умовах адм�н�стративно-командно� системи господарювання кожне п�дпри�мство знало, що виробляти, кому, ск�льки � коли поставляти продукц�ю, хто � постачальником сировини, обладнання та за якими ц�нами. При ринкових в�дносинах р�шення цих питань � справою кожного п�дпри�мства. Це в свою чергу змушу� п�дпри�мство самому формувати свою господарську, � збутову пол�тику. В цих умовах велик� п�дпри�мства повинн� самост�йно формувати рац�ональн� виробнич� та збутов� зв'язки. Св�товий досв�д розвитку виробництва продукт�в харчування показу�, що ц� проблеми ефективн�ше вир�шуються з розвитком малих п�дпри�мств. Особлив�стю функц�онування малих п�дпри�мств � спрямування д�яльност� на конкретне виробництво якого-небудь товару чи надання послуг. раз� ми ма�мо справу з р�зко виявленою спец�ал�зац��ю, яка забезпечу� з� затрат виробництва. ' Найб�льш� можливост� повсюдного розвитку малих п�дпри�мств в Укра�н� ма� хл�бо-крупФяна галузь. За багато десятил�ть постачання населення хл�бобулочними виробанми зд�йснювалось головним чином хл�бозаводами потужн�стю 100-150 т за добу. Так� дроди-велетн�, особливо у великих м�стах (Ки�в, Харк�в, Донецьк, Дн�пропетровськ, Льв�в та �нш�) до цього часу працюють в основному на техн�чно в�дсталому устаткуванн�, яке потребу� зам�ни або модерн�зац��. В умовах економ�чно� кризи зд�йснити це досить важко. Виходом з цього становища може бути створення розгалужено� с�тки малих п�дпри�мств з виробничою потужн�стю в�д 0,5 до 25 т за добу � з невеликою чисельн�снтю прац�вник�в. На основ� анал�зу технолог�чних зв'язк�в та орган�зац�� виробництва р�зноман�тних продукт�в харчування можна вид�лити к�лька способ�в створення малих п�дпри�мств у харчов�й промисловост�. По-перше, це орган�зац�я виробництва на баз� недостатньо ц�лком невикористовуваних сировинних ресурс�в. Наприклад, у консервн�й промиснловост� близько 25% становлять в�дходи та вторинн� продукти. У цьому випадку мал� п�дпри�мства можуть створюватися державними або �ншими виробничими структурами, м�сцевими органами влади, акц�онерними товариствами, колективами громадян з ментою комплексного використання сировини. Другим напрямом створення малих п�дпри�мств � розукрупнення великих виробнництв. В такому раз� розд�лення великого п�дпри�мства буде рац�ональним при в�дсутнност� м�ж окремими ланками жорстких виробничих зв'язк�в. Тут можливе використання технолог�чного принципу - розд�л �диного технолог�чного циклу на окрем� основн� стад�� �з створенням на �х баз� малих п�дпри�мств. Прикладом цього може бути виробнництво р�зних вид�в продукц�� з картопл�, р�зноман�тних нап�вфабрикат�в, ч�пс�в, сушенно� картопл� тощо. Для ряду галузей технолог�чний принцип розукрупнення п�дпри�мснтва неприйнятний, оск�льки ланки основного технолог�чного процесу мають жорстк� виробнич� зв'язки. За приклад можна взяти хл�бопекарну та в ряд� випадк�в кондитернську промислов�сть. Створення малих п�дпри�мств тут доц�льно на баз� орган�зац�� винробництва окремих технолог�чно нескладних вид�в продукц��: нац�ональних ласощ�в, р�зних вид�в хл�бобулочних вироб�в та �н. Серед ус�х форм господарювання у харчов�й промисловост� найб�льшого поширенння набувають акц�онерн� товариства. Нин� АПК потребу� значних кап�таловкладень, як�, однак, при тепер�шн�й економ�чн�й криз� держава йому надати не в змоз�. Саме через акц�онерн� в�дносини можливе активне залучення в�льних кошт�в з �нших галузей еконном�ки, участь �ноземних �нвестор�в у ф�нансуванн� АПК. Про переваги акц�онерно� форми господарювання над �ншими св�дчить, наприклад, такий факт. За даними Укрцукру, серед 194 п�дпри�мств цукрово� промисловост� кра�нни, станом на 1 травня 1996 р. 101 перетворене в акц�онерне товариство, 24 п�дпри�мнства працюють на оренд�, 69 - державн� п�дпри�мства, з них 62 перебувають у стад�� Реформування власност�. Кр�м того, необх�дно зазначити, що частка акц�онерних п�дпнри�мств у валовому виробництв� цукру становить б�льш як 65%, причому надал� цей показник зростатиме. Специф�чною особлив�стю окремих галузей промисловост� � необх�дн�сть розм�щення виробництва значного виду продукт�в харчування у м�сцях розташування сировинних зон. У процес� приватизац�� п�дпри�мств цих галузей важливо забезпечити збереження �х спец�ал�зац�� та виробничих зв'язк�в, що склалися протягом тривалого пер�ода �х д�яльност�. Тому виправданим � надання права прац�вникам господарств сировинних зон брати участь у приватизац�� таких державних п�дпри�мств на тих же умовах, й членам зайнятих на них трудових колектив�в. При такому порядку приватизац�� гасниками акц�онерних товариств, створених на баз� державних п�дпри�мств, будуть також прац�вники п�дпри�мств-сум�жник�в (партнер�в). Так, приватизац�я цукрових завод�в зд�йсню�ться, як правило, за участю с�льськогосподарських товаровиробник�в, яким належить в�д 10 до 40% акц�й частка акц�й у статутному фонд� акц�онерного товариства При приватизац�� п�дпри�мств, як� переробляють с�льськогосподарську сировину, але не мають догов�рних зв'язк�в на �� поставку безпосередньо з господарствами, % акц�й передбачаються в план� приватизац�� в�дпов�дного п�дпри�мства з урахуванням пропозиц�й п�дпри�мства та в�дпов�дних с�льськогосподарських орган�в. Це стосу�ться насамперед ол�йно-жирових п�дпри�мств, п�дпри�мств по випуску пива, солоду, цукру Переважну к�льк�сть нас�ння соняшнику та ячменю одержують з хл�боприймальних п�дпри�мств. Сл�д зазначити, що акц�онування в переробних галузях харчово� промисловост� гальму�ться через в�дсутн�сть ч�ткого законодавства з цього питання. Верховна Рада Укра�ни, як в�домо, прийняла Закон Укра�ни "Про особливост� приватизац�� майна в агропромисловому комплекс�� Ряд положень цього закону суперечить або не узгоджу�ться з рядом д�ючих законодавчих акт�в. Тому Президент Укра�ни наклав вето на цей Закон до приведення окремих його положень у в�дпов�дн�сть з чинним законодавством. Тривалий час у харчов�й промисловост� широко застосовувалась як одна з форм господарювання оренда ц�л�сних майнових комплекс�в. В умовах переходу до ринку проблема становлення орендних в�дносин набула найб�льш драматичного характеру. За нетривалий пер�од приватизац�� вже к�лька раз�в зм�нювались оц�нки орендованого майна та розрахунку орендно� плати. При цьому кожн� нов� методики не т�льки ускладнювали д�ючий порядок розрахунку цих показник�в дедал� менше за�нтересовували виробнич� колективи в переход� на оренду. В�д� до нормативних документ�в в оренду передаються т�льки основн� засоби, нематер�альн� активи, не встановлене устаткування та незак�нчене буд�вництво. Матер�альн�� повинн� викупатись орендарем протягом ЗО календарних дн�в з моменту укладення договору, а кошти та ц�нн� папери передаються орендарю в кредит на терм�н договору оренди. За користування кредитом орендар повинен сплатити процентн� ставок реф�нансування Нац�онального банку. Такий порядок розрахунк�в за матер�альн� засоби ще б�льше ускладню� умови переходу на оренду, оск�льки п�дпри�мства що мають значн� матер�альн� засоби, не зможуть у визначений терм�н розраховуватися з орендодавцем. Це св�дчить про те, що оренда ц�л�сних майнових комплекс�в знец�нена � це негативно познача�ться на використанн� ц��� форми господарювання в харчов�й промисловост�. У 1995 р. в умовах оренди в аграрно-промисловому комплекс� кра�ни при майже 150 п�дпри�мств. Серед них близьку 40% договор�в укладено з право� орендованого майна трудовими колективами. З урахуванням останн�х зм�н переходу на оренду можна передбачити, що надал� матиме м�сце розторгненння них договор�в та скорочення числа п�дпри�мств, як� 6 виявили бажання пе� оренду з подальшим викупом. � Пор�вняно велике поширення оренди у минулому поясню�ться тим, що цей спос�б вийти з п�дпорядкування м�н�стерств, в�домств та �нших державно� влади. Нин�, коли � можлив�сть перетворення державних п�дпри�мств у будь-як�й форми господарювання, оренда з наступним викупом втрача� сво� значення умовах проблема становлення та подальшого розвитку орендних в�дносин поглибленого економ�чного вивчення, осмислення �� доц�льност� та наукового п�дтримування. Вище п�дкреслювалося, що у розвитку переробних галузей � проблеми, як�� створюють з характерно� �м специф�ки виробництва. Вони пов'язан� з такими особливостями цих галузей, як сезонн�сть, можлив�сть багатовар�антного випуску р�зних продукт�в з одн��� сировини, специф�чн�сть прот�кання б�ох�м�чних процес�в, висок� вимоги до сировини � обладнання. Взагалом ц� проблеми набувають нового зм�сту. Справа в тому, що в умовах централ�зовано� системи планування вс� ц� проблеми вир�шувалися в межах директивних р�шень. З переходом до ринку вони у сво�й б�льшост� повинн� вир�шуватися кер�вниками п�дпри�мств, багато з них часто н� психолог�чно, н� профес�йно не готов�. Тому разом з тим, це не означа�, що держава в умовах ринкових в�дносин не бере участ� В�дбува�ться зм�на само� участ�. За державою залиша�ться в�дпов�дальн�сть за розробку рац�ональних норм харчування, стимулювання розвитку найнов�ших напрям�в виробництва продукт�в харчування, створення умов вза�мовиг�дного сп�вроб�тництва промисловост� � с�льського господарства, встановлення д�йових зв'язк�в м�ж ними � максимальне використання переваг територ�ального под�лу прац� з урахуванням природно-кл�матичних умов. Водночас функц�� держави не обмежуються лише розв'язанням перел�чених проблем. Забезпечення продовольством населення в умовах ринкових в�дносин передбача� визначення тих галузей аграрно-промислового комплексу, за якими повинен збер�гатинся контроль держави � як� особливо впливають на формування доходно� частини бюднжету. Зг�дно з законодавчими актами Укра�ни у харчов�й промисловост� � об'�кти, як� не п�длягають приватизац��. Серед них п�дпри�мства спиртово�, л�керо-гор�лчано�, соляно� промисловост� та деяк� �нш�. Кр�м того, треба зауважити, що, залишаючись неприватинзованими, ц� п�дпри�мства можуть переходити на оренду � працювати, як орендн� п�дпнри�мства, оск�льки засоби виробництва � власн�стю держави. В цьому випадку оренда виступа� не т�льки одним з пром�жних шлях�в до роздержавлення та приватизац��, а й важливою орган�зац�йною формою господарювання для п�дпри�мств тих галузей, як� � не п�длягають приватизац��. Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що розвиток акц�онування, манлого п�дпри�мництва та орендних в�дносин у в�дпов�дних переробних галузях АПК � � важливим напрямом п�двищення �х ефективност� в сучасних умовах.

Анал�з �нвестиц�йно� пол�тики св�дчить: для залучення в Укра�ну �нвестиц�й необх�дн� ч�тк� й прозор� д�� в оподаткуванн�, у систем� мита, в л�цензуванн� окремих вид�в д�яльност�. Харчова промислов�сть Укра�ни - один з найб�льших рецип��нт�в �нвестиц�й. Питома вага �� в загальному обсяз� �ноземних �нвестиц�й перевищу� 11 в�дсотк�в. �ноземн� �нвестори вже вклали кошти у розвиток тютюново� (120 млн. долар�в) та кондинтерсько� галузей. У систем� харчово� промисловост� створено 20 сп�льних п�дпри�мств. Серед них - акц�онерн� товариства: "Дн�пропетровський ол�йноек-стракц�йний завод", "Роси Буковини", "Крафт Якобс Сушард Укра�на" (Тростянецька шоколадна фабринка), "Ре�мтсма Ки�в-тютюнова фабрика", "Рейнолдс тобакко-Льв�в", "Цукринка-2" (на баз� Коровинецько-го цукрового заводу), "Чумак" (на баз� Каховсько� харчосмаково� фабрики), "Бен'� Укра�на" (на баз� Минкола�вського молкомб�нату). Д�лов� стосунки харчових п�дпри�мств Укра�ни нанлагоджено з ф�рмами США, Англ��', �тал��, Австр��, Дан��. Особливе м�сце належить н�мецьким ф�рмам: "Х�ПП" - сп�впраця з п�дпри�мствами Закарпатсько�, Терноп�льсько� областей, м�ст Ки�ва та Ужгорода щондо створення сп�льних п�дпри�мств по виробництву продукт�в дитячого харчування; "БАСФ" - щодо понставки пестицид�в � герб�цид�в в обм�н на патоку; ф�рми "КРОНЕС", "ШТАЙНЕКЕР", "ЗЕНТУ", "ХУПП-МАНН" пост�йно сп�впрацюють з укра�нськими пивонварами. Ф�рма "В�ЛЬД" на умовах товарного л�зингу поданла допомогу Ки�вському заводу безалкогольних нанпо�в "Росинка" в придбанн� л�н�й розливу та фасування безалкогольних напо�в � м�нерально� води. Ф�рма "КН8" поставила сучасне технолог�чне обладнання на 11 млн. марок, з них на 3 млн. марок по л�зингу на 32 м�сяц� Миргородському заводу м�неральних вод. Ф�рма "Вальтер-Рау" разом з Ужгородським марганриновим заводом створила сп�льне п�дпри�мство - н�мецька сторона вклала 1,5 млн. марок у придбання обладнання для виробництва наливного маргарину. У харчов�й промисловост� розроблено б�знес-плани, як� задовольняють вимоги ЮН�ДО, визнначено п�дпри�мства, найб�льш приваблив� для �нвестор�в. У травн� цього року в рамках щор�чних збор�в кБРР проведено круглий ст�л щодо презеннтац�� �нвестиц�йних можливостей у харчову промиснлов�сть. Було представлено ЗО �нвестиц�йних пронект�в. Це - початок велико� творчо� роботи, яку сл�д проводити для залучення �нвестиц�й. Як св�дчить анал�з д�яльност� п�дпри�мств харчово� пронмисловост�, упов�льнення та невпорядкован�сть �нвеснтиц�йного та �нновац�йного процес�в - головна причина сунчасних кризових явищ у розвитку галуз�, стримування акнтивного реформування й забезпечення сталого �� функц�онунвання в перех�дний пер�од до розвинено� соц�альне ор��нтонвано� ринково� системи господарювання. Динам�ка кап�тальних вкладень у розвиток харчово� промисловост� (в Пор�вняних ц�нах, грн.). Показник1986-1990 усередньому за р�к19901991-1995 усередньому за р�к1995 Харчова промислов�сть у тому числ� Харчосмакова МФясо-молочна Рибна 14432 8866 3788 1778 17920 11010 4950 1960 19136 11454 7064 618 16270 12260 3830 180

Динам�ку кап�таловкладень-у розвиток харчово� промис ст� та �� окремих галузей характеризують дан� табл 1 загальний обсяг кап�таловкладень у харчову промислов�стть у 1991-1995 роках зр�с пор�вняно з попередн�м р�чним пер�одом лише на 13,5 % , у тому числ� в харчо-смакову - на 29.2, мФясну й молочну - на 33,7, а в борошномельно-крупФяну та комб�кормову промислонв�сть зменшився в�дпов�дно на 65,2 � 28,5 % а через обмеженость внутр�шн�х джерел ф�нансування промисловост�, повязану �з загальним кризовим станом економ�ки Укра�ни, важливе джерело �х поповнення залучення �ноземних �нвестиц�й У першому п�вр�чч� року прям� �ноземн� �нвестиц�� в харчову промислов�стьь становили майже 6 м�льйон�в долар�в США, �х питома вага в загальному обсяз� прямих �ноземних �нвестиц�й 12,6 % У цей пер�од �ноземн� �нвестиц�� були вкладен� у 248 п�дпри�мств галуз�, причому 47 % цих �нвестиц�й припадало на т� п�дпри�мства, створення яких � основною формою залучення �ноземного кап�талу Найб�льш� �нвестиц�� в харчову промислов�сть Укра�ни зд�йснила Н�меччина (25 % загальних надходжень), Великобритан�я та К�пр (14%)) про стагнац�ю �нвестиц�йних процес�в стверджують дан� про зменшення абсолютного й в�дносного приросту потужностей по виробництву основних харчових продукт�в (табл 2) пов�льнення �нвестиц�йних та �нновац�них процес�в призвело до р�зкого стар�ння матер�ально-техн�чно� бази п�дпри�мств, п�двищення р�вня спрацьованост� основних фонд�в, зниження коец��нта використання виробничих потужностей, зростання соб�вартост� та зниження рентабельност� виробна Спрацювання промислово-виробничих фонд�в загалом у харчов�й промисловост� досягло 39,6 %, окремо - у мФясн�й � молочн�й - 39,8, рибн�й 49% , а на окремих п�дпри�мствах - нав�ть 60- 80 % ) в середньому за р�к у 1986- 1990 рр вибуття зантих промислово-виробничих основних фонд�в у харв�й промисчовост� становило 2,5 �/г то в 1991 1995 рр зменшилося до 1,7 %. тобто на 32 % У в�дтворююч�й структур� кап�тальних вкладень на буд�вництво нових п�дпри�мств та розширення д�ючих у середньому за 1995 роки направлялось лише близько 18 % �х загального збсягу, тод� як у попередн� роки вони сягали 30-50 %. Коеф�ц��нт використання виробничих потужностей при оптимальному р�вн� 85-90 % у б�льшост� галузей становить нин� 30-50 % що зумовлено недостатньою забезпечен�сьтю сировиною паливно-енергетичними ресурсами, неплатоспроможн�стю населення, вит�сненням на внутр�шньому й зовн�шньому ринках продовольчих товар�в в�тчизняних п�дпри�мств Дефективна �нвестиц�йна, �нновац�йна � в ц�лому еком�чна пол�тика щодо розвитку в�тчизняно� харчово� промисловост� призвела до значного зменшення виробництва продукц��, обсяги яко� знизилися в середньому за 1991- 1995 роки на 12 %, а 1996 року пор�вняно з 1995-на 7,2% Один з головних стратег�чних напрямк�в виходу харчово� промисловост� з кризового стану, станб�л�зац�� та прискорення �� розвитку - знаходження джерел залучення �нвестиц�й з урахуванням галузенвих особливостей, прийняття ефективних упнравл�нських р�шень щодо розробки й реал�зац�� �нвестиц�йних проект�в, бо в�д масштаб�в та спрянмування �нвестиц�й залежить ефективн�сть д�яльнност� харчових п�дпри�мств �нтенсиф�кац�я �нвестиц�йних процес�в, спрямонваних на оновлення виробництва з метою п�двищенння якост�, конкурентоспроможност� продукц�� й прибутконвост� п�дпри�мств не лише важливий фактор забезпечення продовольчо� незалежност� Укра�ни, виходу �� на св�товий � рег�ональн� продовольч� ринки, а й формування ефективно� структури народногосподарського, агропромислового та промислового комплекс�в, зростання економ�чного й соц�нального розвитку та п�двищення житт�во� о р�вня населення Основн� напрямки стимулювання в�тчизняних та �ноземнних �нвестиц�й у харчову промислов�сть розробка рег�оннальних програм стимулювання приватних �нвестиц�й, розвиток ринку ц�нних папер�в, створення в�льних економ�чних зон, придбання �ноземними �нвесторами акц�й в�тчизняних п�дпри�мств харчово� промисловост�, страхування �нвеснтиц�й в�д некомерщйних ризик�в, концентрац�я внутр�шн�х ресурс�в при централ�зован�й п�дтримц� з метою реал�зац�� пр�оритетних �нвестиц�йних проект�в тощо Розрахунки показують для створення сучасно� високо-розвинено� �ндустр�� харчування в кра�н� необх�дно 20-25 м�льярд�в гривень кап�таловкладень Ф�нансування може зд�йснюватись за рахунок �ноземних та внутр�шн�х �нвеснтор�в, амортизац�йних в�драхувань на в�дтворення виробнинчого потенц�алу, банк�вських � податкових кредит�в та �нших джерел Кап�тальн� вкладення треба спрямовувати перендус�м у стратег�чн� галуз�, зокрема, в цукрову, ол�йножирову, плодоовочеконсервну, л�керо-гор�лчану, виноробну, соляну та �нш�, як� можуть виробляти конкурентоспроможну прондукц�ю для внутр�шнього й зовн�шнього ринк�в 3 метою створення економ�чно� за�нтересованост� в �нвестуванн� харнчово� промисловост� Укра�ни доц�льно на два-три роки впровадити систему п�льгового оподаткування нових рестнруктурованих п�дпри�мств галуз�, що сприятиме прискоренному зростанню обсяг�в виробництва високояк�сних харчонвих продукт�в.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные