Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 11281

КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО ЭГИПТУ План

1. Уведення. М�сце �стор�� Стародавнього кгипту у св�тов�й �стор��.
2. Економ�чний розвиток Стародавнього кгипту.
3. Ф�нанси � торг�вля в Стародавньому кгипт�.

Грошова система Стародавнього кгипту. Внутр�шня торг�вля кгипту. Зовн�шня торг�вля кгипту. Оподатковування в Стародавньому кгипт�. 4.кгипетське право. 5.Л�тература � рел�г�я Стародавнього кгипту. 6.Внутр�шня � зовн�шня пол�тика Рамзеса II. - Широке монументальне буд�вництво в Стародавньому кгипт� епохи Рамзеса II. - Економ�чне становище Стародавнього кгипту епохи Рамзеса II. - В�йськов� походи Рамзеса II. 7.Висновок. Роль епохи Рамзеса II в �стор�� Стародавнього кгипту й у св�тов�й �стор��.

1. Уведення К ультура Стародавнього кгипту (лКра�ни Великого Хап��) з незапам'ятних час�в залучала до себе увагу всього людства. Вона викликала подив у гордого сво�ю цив�л�зац��ю вав�лонського народу. У �гиптян училися мудрост� ф�лософи � вчен� Стародавньо� Грец��. Великий Рим схилявся перед стрункою державною орган�зац��ю кра�ни п�рам�д. Минули тисячор�ччя , але жвавий �нтерес до �стор�� Стародавнього кгипту аж н�як не зник . Навпроти! Але довгий час величезний шар �гипетсько� �стор�� був нев�домий людям : учен� не могли розшифрувати та�мнич� письмена- ��рогл�фи. Спроби проникнути в �хню та�мницю були ще в далек�й давнин�, над загадкою билися й античн� ф�лософи, �сторики, письменники. лВир�зан� на камен� зображення - це маг�чн� знаки,� - говорив римський поет Лук�ан, що жив у I стол�тт� нашо� ери. лкгипетський лист ма� символ�чний характер. Кожен ��рогл�ф познача� ц�ле слово чи нав�ть фразу�, - припускав �сторик Плутарх, що жив на рубеж� I � II стол�ть. Писали про �гипетськ� ��рогл�фи й Апулей, � Геродот, � багато хто �нш�. Але знадобилася кроп�тка праця багатьох покол�нь досл�дник�в , щоб до к�нця виявити вс� та�мниц� �гипетського листа. Ця знаменна под�я - одне �з самих видатних в�дкритт�в в �стор�� св�тово� науки , що в�дбулося лише в XIX стол�тт�. Йому передували роки бол�сних � марних шукань. Ус��ю душею прагнучи до запов�тно� мети, багато вчених непом�тно для себе ухилялися вб�к � вступали на такий шлях, що в�в �х усе дал� по заплутаному лаб�ринт� фантаз�й � домисл�в. Але п�сля дешифрування ��рогл�ф�в перед нами обрисувалася у вс�й сво�й велич� могутня цив�л�зац�я, що процв�тала к�лька тисяч рок�в на берегах Н�лу. кгиптолог�я широко в�дкрила доступ до скарбниц� культурних ц�нностей, створених талановитим � працьовитим народом. Ми можемо зараз по досто�нству оц�нити величезний внесок древн�х �гиптян у розвиток св�тово� культури , науки � мистецтва. Як вже було сказано вище, �нтерес до культури Стародавнього кгипту не зника� дотепер. Написано безл�ч книг про �стор�ю, традиц�� лКра�ни Великого Хап��, про �х м�сце у св�тов�й �стор��. кгиптяни здавна споряджали торгов� � в�йськов� експедиц�� в Арав�ю, розташовану на стику трьох материк�в � яка була сполучною ланкою в сп�лкуванн� областей Середземномор'я (у тому числ� � кгипту) з� Сх�дною Африкою й �нд��ю, а через не� з Кита�м. Рамсес II згаду�ться в Старому Зав�т� стосовно до двох �сторичних пер�од�в - час поселення �зра�льських племен у кгипт� (час Йосипа) � утиск нащадк�в �зра�лю в кра�н� фараон�в (час Мойсея). �сну� думка, що в основ� цих б�бл�йних розпов�дей лежать, швидше за все, перекази ханаанського населення Палестини, що неодноразово проникали в кгипет. Але можливо � сполучення цих переказ�в з переказами власне �зра�льських племен час�в перших фараон�в дев'ятнадцято� династ��.

2. Економ�чний розвиток Стародавнього кгипту

Р анн�м царством називають пер�од правл�ння I-II династ�й по Манефону. Древн�м же царством прийнято вважати правл�ння III-VIII династ�й. Основна маса зведень про цей пер�од д�йшла до нас у форм� розписаних фарбами рель�ф�в � напис�в, що покривають ст�ни внутр�шн�х прим�щень гробниць вельмож Стародавнього царства. Основою економ�ки кгипту в цей пер�од було с�льське господарство. Уся долина Н�лу �, власне кажучи, г�гантським оазисом. Якби не Н�л, то весь кгипет представляв би собою пустелю, под�бну Л�в�йськ�й. Весь родючий �рунт долини Н�лу склада�ться з могутн�х в�дкладень р�чкового мулу; в�н легко п�дда�ться обробц� � в�др�зня�ться винятковою родюч�стю. Сво�р�дн�сть �стор�� найдавн�шого кгипту поляга� в тому, що тут у силу природних умов кра�ни, нав�ть при тод�шньому р�вн� розвитку техн�ки, виявився можливим величезний р�ст продуктивност� землеробства. Могутню р�ку Н�л, що не т�льки зрошувала землю, але й в�дкладала при щор�чних сво�х розливах плодоносний �л., людин� необх�дно було осво�ти для того, щоб вона могла в�д�гравати важливу роль у розвитку господарства. Без штучного осушення � зрошення долина Н�лу залишалася би багнистою низиною посередин� хитких п�ск�в.

На зображенн�, що д�йшло до нас з часу одного з до династичних цар�в, показан� його п�ддан�, що голими руками � мотикою працюють на багатоводн�й протоц�. У представленн� сучасник�в I династ�� будь-яка область �хньо� кра�ни була насамперед зрошуваною землею; саме слово лобласть� (ном) у той час писалося знаком, що зображував землю, под�лений зрошувальною мережею на чотирикутники. Перес�чений зрошувальними спорудженнями кгипет уже при I династ�� став кра�ною винятково� родючост�. Уже при I династ�� Верхн�й кгипет у писемност� позначався ��рогл�фом, що зображував рослину, що вироста� на смужц� земл�. Нижн�й кгипет - кра�на болотних заростей - позначався кущем пап�русу. В епоху розвинутого неол�ту (V тисячор�ччя до н.е.) �гиптяни навчилися вирощувати зернов� культури - ячм�нь � пшеницю-еммер, що служили для готування �хньо� основно� �ж� протягом ус��� давньо� �гипетсько� �стор�� аж до греко-римського пер�оду. Хл�бороби неол�тичних поселень не могли запозичати навички по вирощуванню зернових культур н� в Передн�й Аз��, оск�льки для епохи неол�ту не встановлен� зв'язки ц��� кра�ни з Палестиною, н� в Еф�оп��, де сам� древн� сл�ди землеробства датуються лише III тисячор�ччям до н.е. Тому вчен� вважають, що землеробство в кгипт� розвивалося самост�йним шляхом. На природних пагорбах уздовж берег�в Н�лу археологи знайшли поселення ранн�х хл�бороб�в другого до династичного пер�оду (IV тисячор�ччя до н.е.), що перейшли до ос�лого способу життя. Вони навчилися використовувати паводки могутньо� р�ки шляхом спорудження прим�тивних земляних вал�в, що утримують на полях природно розлит� води паводку. У результат� тривалого досв�ду осушувальних роб�т у дельт� � долин� Н�лу тяжкою � бол�сною працею хл�бороб�в була створена основа складно� басейново� системи зрошення. Вона утворилася не в�дразу, а поступово, шляхом спорудження земляних вал�в. Для створення басейново� системи зрошення, що дозволяла б затримувати на полях воду паводка на необх�дний для пос�ву час, спостережлив� давньо�гипетськ� хл�бороби зум�ли використовувати особливост� водяного режиму Н�лу � характер рель�фу кра�ни. В часи раннього царства в основному було довершене спорудження басейново� зрошувально� системи в долин� Н�лу - �� родюч� земл� стали використовувати п�д р�лл�. Продовжувався процес осво�ння й осушення в значн�й м�р� ще б�льш заболочено� дельти, покрито� багатими луговими пасовищами для худоби; у �� зах�дних � сх�дних областях були розбит� численн� виноградники, сади � городи, у центральних областях почали с�яти зернов� культури. Збереглася легенда про те, що цар I династ�� М�на, якому давньо�гипетська традиц�я припису� об'�днання кгипту, спорудив вище Мемф�са греблю на Н�лу, направивши його води по новому руслу й осушивши колишн� русло. Тут було побудоване м�сто лБ�л� ст�ни� - майбутня столиця кгипту Стародавнього царства, в�дома п�д грецькою назвою Мемф�с. Населення дельти було остаточно замирене � вся кра�на об'�днана в дво�дину державу лНижнього � Верхнього кгипту� лише наприк�нц� II династ��. Об'�днання господарства Нижнього � Верхнього кгипту в масштабах ус��� кра�ни з�грало наст�льки велику прогресивну роль у розвитку с�льського господарства, що дозволило в часи Стародавнього царства вести гранд�озне буд�вництво великих п�рам�д. �ригац�йне землеробство стало основою давньо�гипетського господарства. Об'�днання кра�ни в одне ц�ле було необх�дно для п�дтримки в порядку, а також для розширення й удосконалення величезного �ригац�йного господарства кра�ни. Землеробськ� знаряддя в пер�од Раннього царства були в загальному такими ж, що � п�зн�ше, у Древн�м царств�, хоча частково в той час вони були, можливо, менш досконалими. Плуг перв�сного виду зображують нам письмена-малюнки часу II династ��. Мотика показана на пам'ятнику одного з до династичних цар�в. Дерев'ян� серпи з уставними лезами з� шматочк�в кременя були знайден� десятками в одн�й �з гробниць середини I династ��. Помел зерна, як � п�зн�ше, вироблявся вручну: груб� зернотерки (два камен�, м�ж якими розтирали зерно) д�йшли до нас в�д часу т��� ж династ��. На кв�тучий стан виноградарства при I � II династ�ях указують незл�ченн� винн� судини, знайден� в ц�лому вид� чи в уламках. Судячи з печаток на глиняних пробках судин, м�сцем процв�тання виноградарства, як � в п�зн�ш� часи, був Нижн�й кгипет. Розведення льону в пер�од Раннього царства доведене тим, що в могилах були знайден� полотнини � ллян� мотузки. При цьому деяк� полотнини - дуже високо� якост�, що говорить про митецьке користування ткацьким верстатом, про великий досв�д у ткацьк�й справ�, а отже, � про розвите льонарство. Створення �ригац�йно� системи потребувало не т�льки величезно� прац� � навичок у робот�, але � великого розвитку знань в област� астроном��, математики, г�дравл�ки � буд�вельно� справи. Оск�льки землеробство в Стародавньому кгипт� було засновано на басейнов�й систем� зрошення, р�чний цикл роб�т �гипетських хл�бороб�в був т�сно зв'язаний з водяним режимом Н�лу. З найдавн�ших час�в хл�бороби, а п�зн�ше астрономи кгипту, вели спостереження за першим ранн�м сходом на неб� з�рки Пса (Сир�уса), що супроводжував п�дняття вод Н�лу � знаменував початок нового року. На п�дстав� цих спостережень був винайдений с�льськогосподарський календар. В�н под�лявся на три часи року по чотири м�сяця кожний: лпов�ддя� (лахет�), лвиходження� (лпернит�) � лсух�сть� (лшему�). Як показують сам� найменування час�в року, вони в�дпов�дали водяному режиму Н�лу � зв'язаним з ним с�льськогосподарським роботам. Календарний р�к древн�х �гиптян, що склада� з 365 дн�в був перех�дним (в�н розходився з астроном�чним роком на 1/4 дня), тому часи року могли приходитися на р�зн� м�сяц�. Прим�тивний, але мудрий � корисний с�льськогосподарський календар час�в року можна розглядати як практичне кер�вництво для р�зних с�льськогосподарських роб�т. Спец�альн� чиновники спостер�гали за р�внем п�дйому вод Н�лу п�д час паводка. Висоту паводка в�дзначали на нилом�рах, встановлених у р�зних м�сцях р�ки. Результати спостережень пов�домляли верховному сановнику держави � записували в царськ� л�тописи. . Мемфиський н�ломер явля� собою колодязь, висланий з однакових по величин� квадратних камен�в - вода в колодяз� п�дн�ма�ться й опуска�ться разом з п�дняттям � зниженням вод Н�лу; на ст�н� колодязя збереглися древн� позначки, що в�дзначали р�вень п�дйому води. Дан� н�ломер�в дозволяли завчасно передбачити розм�ри паводка, в�д якого залежав майбутн�й врожай у кра�н�. Зв�стки про п�дйом вод Н�лу г�нц� розносили по вс�й кра�н�, щоб хл�бороби могли п�дготуватися до паводка. Землевласники могли розпоряджатися землею досить в�льно, могли �� запов�дати, продати � подарувати. В одного вельмож� могло бути б�льш одного лдомоправителя�. Домоправитель був головним, в�дпов�дальним керуючим лбудинку�, �накше - господарства вельмож�. Йому були п�длегл� переписувач�, хоронитель в�домостей, м�рник � л�чильник зерна. Цими людьми зд�йснювався верховний нагляд за господарством; �м були п�дзв�тн� вс� нижч� начальники; вони проводили кийову розправу над ус�ма провиненими. Як � в держав� в ц�лому, у керуванн� господарством вельмож� ми бачимо всюди переписувач�в лособистого будинку� вельмож�: при польових роботах, при перегон� чер�д, у виробничих майстернях. Зв�тн�сть, у зв'язку з цим, стояла на високому р�вн�; домоправитель незм�нно представляв хазя�ну велик� в�домост�, хоронитель господарських книг пред'являв зв�т за весь минулий р�к. Волод�ння вельмож� розпадалися на окрем� населен� пункти - лдвори�, лселища�. На чол� окремих двор�в � селищ стояло по лвладарю� (хека). Ми знаходимо лвладаря� при с�вб� � жнивах, скотарн�. В�дпов�дно � зв�тував лвладар� як про з�браний хл�б, так � про погол�в'я худоби. Нер�дко так� зв�ти к�нчалися побиттям лвладар�в�. Основна особлив�сть гробничих рель�ф�в Стародавнього царства поляга� в художн�м зображенн� на них численних сцен трудово� д�яльност� прац�вник�в вельможських господарств, за якою спостер�га� сам вельможа за допомогою сво�х син�в, брат�в � службовц�в. Прац�вникам часто допомагають �хн� безпосередн� начальники - доглядач�. Мало того: до прац�вник�в при�днуються � виконують цю ж роботу жерц� заупок�йного культу. Як показують пояснювальн� написи, що супроводжують зображення, прац�вники господарств вельмож були �хн�ми лвласними� людьми, до складу яких входили п�днев�льна лчелядь� (лмерет�) � домашн� раби (лбаку�). У кгипт� переважала державна власн�сть на землю. Роздачу земель робив фараон. У його руках була зосереджена необмежена влада. Основними безпосередн�ми виробниками с�льськогосподарсько� продукц�� були фелахи, що складали б�льш�сть населення кра�ни. Вони жили селами - громадами, обробляли сво� земл� � земл� великих землевласник�в. Загони женц�в працювали п�д звуки флейти. П�д ритм музики женцям легше було виконувати важку роботу. Кр�м того, флейта в�д�гравала важливу роль у культ� бога вмираючо� � оживаючо� природи, що воскре�, Осириса, зв'язаному �з с�льськогосподарськими роботами. Пров�яне зерно вим�рялося � враховувалося переписувачами. Пот�м прац�вники засипали його в закруглен� зверху сховища, що стояли на фундамент�. У господарствах вельмож сховища були споруджен� з н�льського мулу (на рель�фах вони пофарбован� в с�рий кол�р). У царських � храмових господарствах �х будували з цегли-сирцю. Так� зерносховища були виявлен� археологами в прип�рам�дному поселенн� цариц� Хенткавес к�нця IV династ��. Зерно засипали в них зверху, а виймали через висувн� дверцята внизу. Пос�вне зерно залишали до ново� с�вби в сховищах улаштованих на поле. Вони являли собою скирти сноп�в, обмазаних н�льським мулом � покритих зверху стеблами пап�русу. Зерно засипали � виймали через отв�р у п�дстави сховища. Так зак�нчувався р�чний цикл щоденних роб�т �гипетських хл�бороб�в, що сво�ю тяжкою працею забезпечували можлив�сть життя � прац� населенню вс��� кра�ни. Для с�льського господарства кгипту характерн� низьк� темпи еволюц��, пов�льно удосконалювалася землеробська техн�ка, дуже низький був ступ�нь господарсько� самост�йност�.

3. Ф�нанси � торг�вля

Н

еможливо представити сусп�льство, в якому були в�дсутн� б у якому-небудь вид� економ�чн� в�дносини. Не � отут виключенням � таке високорозвинене сусп�льство як давньо�гипетське. У Стародавн�м Царств� грошей як таких не �снувало, ус� платеж� проводилися натурою. Ця ж система �снувала � на дуже високому соц�альному р�вн�. Велик� чиновники витягали доход з того майна, яким вони або волод�ли або керували в�д �мен� пануючих. Цар сам був найб�льшим землевласником. Нам, що живуть в стол�ття складних банк�вських операц�й � систем грошового об�гу, такий порядок може здаватися дивним � нав�ть прим�тивним. Але древн� �гиптяни вважали його дуже зручним. Вони торгували на ринках, виплачували платню, позичали п�д в�дсотки � збирали податки, не користаючись грошима, що переходять з рук у руки. У той же час, незважаючи на те, що гусака можна було обм�няти на зерно чи худобу, на деревину, був встановлений еталон в�дносно� вартост� товар�в. В часи Нового царства таким еталоном вартост� стала сп�раль з м�дного дроту, що називалася утен. Цей еталон одержав наст�льки широке поширення, що сп�раль стала ��рогл�ф�чним знаком, що познача� утен. Але це зовс�м не означало, що м�дна сп�раль переходила з рук у руки при зд�йсненн� угод, кр�м тих випадк�в, �мов�рно, коли виникала необх�дн�сть компенсувати невелику р�зницю у вартост�. Але ц�на товар�в у б�льшост� випадк�в пор�внювалася саме з нею. На одному з зображень у храм� Тота служитель Тутмос намальований з списком, у якому варт�сть кожного предмета оц�нена саме таким способом. �ншою �гипетською одиницею вартост� був дебен. Спочатку це слово означало лк�льце�, але згодом воно стало позначати не сам предмет, а його вагу чи варт�сть. Под�бн� одиниц� вартост� �снували й в �нших кра�нах. Халде� один час використовували для ц��� мети злитки металу. У наш� дн� в деяких африканських � �нших прим�тивних племенах у такий же спос�б використовуються намисто чи предмети зручного розм�ру. Внутр�шня торг�вля кгипту велася, ц�лком ймов�рно, не дуже широко по т�й прост�й причин�, що кожна пров�нц�я забезпечувала сво� нестатки сама, роблячи все необх�дне для життя. У кожного царя чи жерця були власн� ткач�, броварники, тесл� й �нш� рем�сники. Селяни сам� вирощували продукти харчування. Таке положення речей не можна нав�ть пор�внювати з нашим часом, коли кожна людина може прийти в магазин � купити продукти, привезен� �з самих в�ддалених куточк�в земно� кул�. Не було в кгипт� й оптових торговц�в у сучасному зм�ст� цього слова. На в�дм�ну в�д ф�н�к�йц�в � грек�в - постачальник�в � посередник�в �нших народ�в - �гиптяни задовольняли т�льки сво� власн� потреби. кдиним виключенням з цього правила була зовн�шня торг�вля. Протягом ус��� сво�� �стор�� кгипет жваво торгував �з сус�дн�ми кра�нами, що знаходилися п�д його контролем, такими, як Нуб�я, Сир�я � Л�в�я. Нуб�я (сучасний Судан) була в�дома �гиптянам з час�в Стародавнього царства, а можливо � ран�ш. Час в�д часу �гиптяни робили наб�ги на цю кра�ну, � �� народ змушений був в�дкуповуватися даниною. Особливо активними на цьому поприщ� були цар� XII династ��. Найб�льш розповсюджений мотив, в�дбитий на царських пам'ятниках того часу, - низка полонених негр�в, закованих у кайдани, � серед них ж�нки з д�тьми за спиною. З Нуб�� як в�йськов� трофе� чи предмети торг�вл� надходили: слонова к�стка, ебенове дерево, золото, дорогоц�нн� камен�, а також так� екзотичн� товари, як страусов� пера (для в�ял), мавпи, пантери � жирафи. Видобуток головним чином поповнював скарбниц� фараона � жерц�в. Але були � так� кра�ни, занадто вилучен�, щоб �х можна було б завоювати, наприклад острови Егейського моря � лкра�на Пунт�, з якими �гиптяни безсумн�вно торгували. М�сцезнаходження загадково� лкра�ни Пунт� дотепер точно не визначено. Одн� досл�дники думають, що вона могла знаходиться на зах�дному узбережж� �нд��, �нш� - на африканському узбережж�, до п�вдня в�д Червоного моря, там, де зараз знаходиться Сомал�.

На ст�н� храму цариц� Хатшепсут (попередниц� Тутмоса III) у Дейр-ель-Бахри можна бачити знаменитий скульптурний рель�ф, на якому у вс�х подробицях зображена експедиц�я в Пунт. На �ншому барель�ф� зображене прибуття в Пунт. Художник, що можливо сам брав участь у подорож�, зобразив прим�тивн� хатини на палях, до �диних дверей яких можна було п�днятися т�льки по сходам. Самий коштовний товар Ком-Омбо що прославив Пунт, - ладан. кгиптяни беруть не т�льки шматки ладану, але � дерева, щоб посадити �х у кгипт�. Що ж одержав народ Пунта зам�сть? На стол�, встановленому на берез� моря, захоплен� туб�льц� розглядають товари, привезен� г�стьми: кольоров� намиста, кинджали � бойов� сокири, хл�б, пиво, вино, фрукти � л�нш� прекрасн� �гипетськ� товари�, що напевно були значно дешевше тих, що вони одержали зам�сть. кгиптяни торгували також �з Критом, лостровами Великого моря� � �з Сир��ю. кгипетськ� зброяр� �здили в кра�ну Речену, продавали там сво� вироби � часто купували чи захоплювали сем�тських д�вчин як рабинь. До товар�в, �мпортованим кгиптом �з Сир�� в обм�н на зерно й �нш� продукти, можна в�днести корабл�, кол�сниц�, в�зки, зброю, музичн� �нструменти, напо�, коней, бик�в, кор�в � �ншу худобу. Але все це багатство йшло лише в царськ� комори � скарбниц� бог�в. кгипетськ� труд�вники не могли � думати про те, щоб купити для себе продукти. пхн� �снування ц�лком залежало в�д вол� хазя�н�в. Усе населення, в�д самих високопоставлених людей до найб�дн�ших шар�в, безжал�сно обкладалося податком. Виника� питання: як �гиптяни, не маючи монетно� системи, збирали ц� податки? �з селянами � землевласниками усе було просто - вони в�ддавали частину свого врожаю, худобу й одяг, що виготовляли �хн� дружини � дочки. Але як стягувалися податки з численно� арм�� переписувач�в � чиновник�в? Ц� люди мали багатства � могутн�сть завдяки дарункам фараона, тобто держави. В обм�н за сво� послуги високопоставлений чиновник м�г одержати на знак поваги � пошани прекрасну лв�ллу�, витончений в�зок, розк�шний човен, багато раб�в, не враховуючи худоби, продукт�в харчування. Незручн�сть, з погляду чиновника, полягала в т�м, що вс� ц� подарунки були записан� на його �м'я. Коли збирач податк�в оц�нював майно, в�н завжди м�г п�драхувати стан конкретно� людини � взяти з нього в�дпов�дний податок. кгиптяни, що знаходилися на будь-як�й ступ�н� соц�альних сход�в, платили податки з не б�льшим бажанням, н�ж сьогодн� це робимо ми. Звичайно ж �снували численн� скарги на те, що майно, предмет оподаткування, оц�нювалося неправильно, малися випадки вимагання � несправедливост�. Тому не варто заздрити древн�м �гиптянам, за винятком, мабуть, одн��� обставини - �м не приходилося заповнювати анкети для податково� �нспекц��. Виходячи з вищесказаного, неважко побачити, що давньо�гипетське сусп�льство волод�ло ц�лком розвинутою економ�кою натурального обм�ну, що було нехай не досконалою, але, мабуть, найб�льш зручною економ�чною моделлю держави.

4. кгипетське право.

В кгипт� ран�ш, н�ж в �нших державах склалося класове сусп�льство � вперше у св�т� виникла держава. Коли це в�дбулося в�рог�дно не в�домо, але вже до III тисячор�ччя до н.е. держава в кгипт� �снувала. Джерелом права в Стародавньому кгипт� спочатку був звичай. З розвитком держави активною ста� законодавча д�яльн�сть фараон�в. У кгипт� �снувало к�лька вид�в земельних волод�нь: державн�, храмов�, приватн� й общинн�. Можна було робити р�зн� угоди з землею: дарувати, продавати, передавати в спадщину. У приватн�й власност� було � рухоме майно: раби, робоча худоба, �нвентар � �н. �снували к�лька вид�в договор�в - догов�р позики, догов�р наймання, куп�вл�-продажу, оренди земл�, поклаж�, товариства. Передбачався особливий порядок передач� земл� з рук у руки, що включа� к�лька висновк�в договору, оплату, вступ у волод�ння, а також � д�� рел�г�йного характеру. Для с�мейних в�дносин Стародавнього кгипту було характерним досить високе положення ж�нок у родин�. Шлюб полягав на основ� договору, в�д �мен� дружини � чолов�ка. Придане дружини залишалося �� власн�стю, допускалася � передача дружин� всього майна родини. Розв�д був в�льний для обох стор�н. Спадко�мцями за законом були д�ти незалежно в�д статт�. Запов�т могли скласти � чолов�к � дружина. Карне право Стародавнього кгипту знало наступн� види злочин�в: державн� - зрада, змова, заколот, розголошення державно� та�мниц�; рел�г�йн� - убивство священне тварин, чар�вництво; проти особистост� - убивство, в�дступ в�д правил л�кування у випадку смерт� хворого; проти власност� - крад�жка, обм�рювання, обважування; злочину проти чест� � досто�нства - перелюбство, з�валтування. Основною метою покарання було лякання. Застосовувалися р�зн� т�лесн� � кал�чницьк� покарання, широко застосовувалася страта. Кр�м того, �снували в'язниц�, в�ддача в рабство, грошов� штрафи. Процес починався по скарз� потерп�лого � носив характер змагання. Як докази служили показання св�дк�в, клятви, допускалися катування. Д�ловодство носило письмовий характер.

5. Л�тература � рел�г�я Стародавнього кгипту.

Х

удожня л�тература Стародавнього кгипту бере початок з середини четвертого тисячор�ччя до н.е. , до пер�оду Стародавнього Царства. Саме тому основою традиц�йно� жанрово� л�тератури в кгипт� став фольклор. Особливо характерно традиц�йне збереження древн�х сюжет�в, як� були перероблен� в б�льш п�зн� пер�оди розвитку �гипетсько� л�тератури. Але, говорячи про жанр, варто пом�тити, що далеко не завжди можна з точн�стю визначити приналежн�сть того чи �ншого твору до визначеного жанру. Так, наприклад, жанр лповчання�, один з найдавн�ших, т�сно зв'язаний з пол�тичними памфлетами, лвисловами� (наприклад, лВислову �пусера�), а вступи до них �нод� нагадують лрамку, що обрамля�,� деяких казок (наприклад, лПовчання Неферт��). В однаков�й м�р� в повчаннях зустр�чаються � риси автоб�ограф�чних пов�стей, а в автоб�ограф�чн�й пов�ст� ми зустр�ча�мо, наприклад, г�мн (лПригоди Синухета�), в �нших випадках � байка близька до казки. Отже, одним �з глобальних ознак неймов�рного розвитку �гипетсько� л�тератури � вза�мопроникнення жанр�в. Як � б�льш�сть твор�в стародавност�, л�тература пер�оду Стародавнього царства анон�мна, за винятком твор�в, написаних у жанр� повчання; як правило авторство було приписано якому-небудь з мудрец�в, правителю стародавност�, що наводить на думку про в�дсутн�сть спроб колективного створення повчань, що п�дтверджу�ться � стил�стичним анал�зом тексту: майстерн�сть � складн�сть композиц��, витончен�сть стилю, ум�ння об'�днати одн��� лрамкою� к�лька сюжетних л�н�й. Однак тематика повчань не завжди м�ня�ться раз в�д до разу, в�д епохи до епохи. У лПовчанн� Птахотепа�, що м�стить правила житт�во� мудрост�, правила повед�нки � гарного тону, автор ут�ша� б�дняка тим, що лбог п�дн�ма� знатну людину�, рекоменду� набратися смиренност� � так дал�. Под�бна думка зустр�ча�ться й у лповчаннях� мудреця �пувера � Ноферреха. Тут опису�ться в алегоричн�й форм� повстання раб�в, що в�дбулося наприк�нц� Середнього Царства. До трохи б�льш раннього часу в�дноситься лПовчання гераклеопольского владаря (Охтоя) сво�му сину Мери-ка-Ра�, що м�стить ради щодо керування державою в пер�од неясного часу. Охтой затверджу� божественне походження влади, призначено� лдобрим пастирем�, тобто Богом. Л�тература древн�х була самим т�сним образом зв'язана з рел�г��ю. Безл�ч твор�в рел�г�йно� л�тератури над�лялися в художню форму. Так� маг�чн� заклинання, рел�г�йн� г�мни богам, маг�чн� тексти, зв'язан� з заупок�йним ритуалом, написан� в строго ритм�чн�й поетичн�й форм�.

П�сля смерт� ретельно забальзамоване т�ло володаря пом�щали в похоронну камеру п�рам�ди. Внутр�шн� органи померлого пом�щали в спец�альн� герметичн� судини, так зван� канопи, що ставили поруч �з саркофагом у похоронн�й камер�. Отже, тл�нн� останки фараона знаходили сво� останн� земне пристановище в п�рам�д�, а лка� померлого залишало гробницю. лКа�, по �гипетських в�руваннях, вважалося чимось начебто дв�йника людини, його лдругим я�, що залишало т�ло в момент смерт� � могло в�льно перем�щатися м�ж земним � загробним св�том. Залишивши похоронну камеру, лка� спрямовувалося на вершину п�рам�ди по зовн�шньому �� облицюванню, наст�льки гладкому, що н�хто з� смертних Плато Г�зу не зм�г би по н�й пересуватися. Там вже знаходився батько фараон�в - бог сонця Ра у сво�й сонячн�й тур�, у як�й померлий фараон починав свою подорож у безсмертя. Найб�льш яскравими зразками рел�г�йно� поез�� � г�мни богам, що входили в р�зн� зб�рники. Так, ще в лТекстах п�рам�д� м�стяться г�мни Ра, Озирису. Хет� став автором лГ�мну Н�лу�, що нагаду� г�мни �ншим богам, тому що Н�л вважався божеством � його почитали п�д �м'ям Хап�. Але не Хап�, не бог осп�ву�ться � прославля�ться в ньому, а саме р�ка, лприносяща �жу... творяща прекрасне�: Слава тоб�, Хап�! Ти прийшов у цю землю, З'явився, щоб оживити кгипет... В�н зрошу� полючи, створен� Ра, Щоб дати життя кожн�й коз�... Досить близько до рел�г�йних г�мн�в примикають � г�мни, присвячен� фараонам. Цей жанр ма� й �сторичну ц�нн�сть. Найб�льш характерний у жанровому в�дношенн� текст г�мну фараону в�дноситься до епохи середнього царства. Це - лГ�мн Сенусерту III�, у якому прославля�ться цар - переможець ворог�в � захисник сво�х волод�нь. Под�бн� г�мни часто входили в б�льш об'�мн� зб�рники, так�, як лРозпов�дь Синухета�. Збереглося б�льш 25 списк�в цього твору. Воно написано у форм� автоб�ограф�� на ст�нах одн��� гробниц�. Основний пафос л�стор�� Синухета� той же, що й у висловах Неферт� � наставляннях Аменемхета I, - прославляння ново� династ��. Значного розвитку цей жанр досяга� в епоху Нового Царства, коли завойовницька пол�тика фараон�в знаходиться в зен�т� слави � пошани. Свого роду розгорнутою формою царського г�мну � лПоема про битву п�д Кадеше�, у як�й поет у риторичн�й форм� опису� перемогу Рамзеса II над хетами. Однак з часом пол�тична м�ць кгипту слабша�. У XI стол�тт� кгипетська держава втрача� не т�льки сво� волод�ння, але � майже весь св�й авторитет у Передн�й Аз��. Ц� важлив� �сторичн� факти в�дбит� в �ншому твор� про пох�д, але цього разу - мирному. Це - лПодорож Уну - Амона�, посланого в Сир�ю, коли у Ф�вах правив первосвященик Амона - Херихор, що захопив згодом верховну владу у сво� руки. Особливе значення мала стил�стична �дн�сть тексту. Можливо, стил�стика викладалася переписувачам у спец�альних школах, де вони розбирали р�зн� тексти з погляду стилю. � саме це дозволя� нам стверджувати, що давньо�гипетська л�тература досягла найвищо� художньо� досконалост�. Сам� �гиптяни вважали л�тературу Середнього царства класичною - недарма твори цього часу збереглися в так�й к�лькост� п�зн�ших списк�в, а �хня мова служила зразком для насл�дування...

6. Внутр�шня � зовн�шня пол�тика Рамзеса II Широке монументальне буд�вництво в Древньому кгипт� епохи Рамзеса II П ер�од правл�ння фараона Рамзеса Другого один з найц�кав�ших етап�в �гипетсько� �стор��. Цей час в основному характеризувався широким буд�вництвом � численними в�йськовими походами. Для часу Рамзеса II характерно стаб�льне соц�ально-економ�чне положення, хоча до нас д�йшли деяк� св�дчення про бунти рем�сник�в у Ф�вах. Але в ц�лому , в економ�чному план� кгипет процв�тав, без цього минулого б неможлив� тривал� в�йськов� походи Рамзеса II. Довге, царювання (1317-1251 р. до н.е.) Рамзеса II виявилося останн�м б�льш-менш тривалим злетом колишньо� могутност� кгипту. Надал� фараонам вже не вдавалося на ск�льки-небудь тривалий терм�н закр�пити св�й вплив � владу в сус�дн�х на п�вноч� � на п�вдн� кра�нах � нав'язувати �м свою волю. Наочним св�дченням могутност� Рамзеса II служать ру�ни численних споруджених по його вел�нню чудових , багато прикрашених храм�в � святилищ. Вони споруджувалися повсюдно в кгипт� й у П�вн�чн�й Нуб��.

В�дпов�дно до древньо� рел�г�йно� доктрини фараони вважалися �стотами божественно� природи, лд�тьми великих бог�в св�тобудови� � тому були об'�ктами рел�г�йного шанування. Особливо посл�довно це дотримувалося у в�дношенн� Рамзеса II, прижитт�ве � посмертне обожнювання � культове обслуговування якого зд�йснювалося по всьому кгиптов� � за його межами. Особливого розвитку обожнювання Рамзеса II досягло в Нуб��. У деяких храмах Панорама малися нав�ть зображення Рамзеса II, що робить поклон�ння самому соб� як богу. Аб�дос Одними �з самих чудових храм�в � два печерних храми в Абу-Симбеле, у Нуб��. Храми Абу-Симбел, вис�чен� в тенд�тному п�щанику, були споруджен� три тисяч� дв�ст� рок�в тому. Висота одного з них - тридцять три метри, ширина - тридцять в�с�м метр�в, глибина - ш�стдесят п'ять метр�в. У входу в храм п�дн�маються чотири двадцятиметрових колоси, кожний з який зображу� Рамзеса II. Г�гантськ� стату� як би охороняють древн� святилище. Нев�домий скульптор ув�чнив також ус�х д�тей фараона, розташувавши �х у н�г Рамзеса II.

Чотири стату� буквально придушують сво�ю монументальн�стю. Можна соб� представити розм�ри цих г�гант�в, якщо ширина обличчя кожно� скульптури чотири метри с�мнадцять сантиметр�в, довжина носа - сто два сантиметри, довжина вуха - сто ш�сть сантиметр�в, ширина очей - в�с�мдесят чотири сантиметри, ширина рота - один метр десять сантиметр�в. Разюче збереження портретних рис на колосах такого масштабу. Все оформлення храму було обумовлено одн��ю �де�ю - ус�ма можливими способами звеличити могутн�сть великого фараона. Починаючи в�д масштаб�в святилища � к�нчаючи тематикою його декору, усе було пронизано ц��ю �де�ю. У вибор� м�сця для храму позначилося наст�льки властиве �гипетським зодчим ум�ння поставити пам'ятник з урахуванням навколишньо� м�сцевост�: коли храм, Луксор. розташований на зах�дному берез� Н�лу, висв�тлю�ться першими променями сонця, Рамзес �� г�гантськ� скульптури раптово офарблюються темно - червоним кольором � здаються особливо рель�фними на тл� чорних т�ней. Колоси робили незабутн� враження все гн�тючо� моц� фараона Прославлянню в�йськових перемог фараона присвячен� рель�фи гипостиля. На сх�дн�й ст�н�, по обох сторони в�д входу, пом�щен� традиц�йн� зображення - Рамзес убива� перед богами групи полонених, праворуч в�д входу - л�в�йц�в, л�воруч - нуб�йц�в. Права, п�вн�чна ст�на зайнята гранд�озними скульптурними картинами, що опов�дають про боротьбу Рамзеса II з хетами, у тому числ� тут показана � знаменита битва п�д Кадеше. Поруч �з храмом Рамзеса II знаходиться менший по розм�рах, але не менш величний храм його дружини. На п�вденн�й сторон� храму Абу-Симбел на стр�мк�й скел� з п�щанику вис�чена лшлюбна стела� Рамзеса II. Вона в�дтворю� текст документа, роз�сланого в р�зн� храми кгипту для його ув�чнення на �хн�х ст�нах. Напис ця не уникла ушкоджень. Р�зьбярев�, що вис�кав в Абу-Симбеле текст лшлюбно� стели�, не вистачило м�сця для �� повного в�дтворення. В�н вис�к т�льки сорок один рядок, незважаючи на те, що поступово зменшував розм�ри ��рогл�ф�в. Зрештою йому довелося д�йти до краю скел� � зупинитися, не завершивши опов�дання. Ще один в�домий �гипетський храм пер�оду Нового Царства - Луксорський храм у Ф�вах. В�н чару� в�дв�дувач�в красою сво�х колонад � рель�ф�в. Говорять, що в м�сячн� ноч� враження ще б�льш п�дсилю�ться завдяки лта�мничост� неспод�ваних ефект�в св�тлот�н��. Храм не був побудований при якомусь одному фараон�. Кожний з державних владик кгипту вважав сво�м обов'язком взяти участь у прикрас� обител� головного �гипетського бога Амона-Ра. Храм пост�йно перебудовувався, �нод� нав�ть руйнувалися ц�л� зали, щоб на �хньому м�сц� побудувати нов�, ще б�льш гранд�озн�. Сво�р�дн� ворота до храму утворять п�лони - дв� монументальн� веж� з похилими ст�нами. Вони були побудован� в XIII стол�тт� до нашо� ери. Перед п�лонами коштують величезн� двадцатип ятиметров� обел�ски, покрит� ��рогл�ф�чними написами. Обел�ски вис�чен� з асуанського гран�ту � важать б�льш 2500 тонн кожний. Але якщо напису на обел�сках зрозум�л� лише присвяченим, те чудов� зображення на п�лонах викликають загальне замилування. Тут в�дбите гранд�озний б�й, що в�дбувся м�ж �гиптянами � хетами в XIV стол�тт� до нашо� ери при Рамзес� II. Це багатоф�гурна композиц�я, у як�й древн�й майстер в�дм�нно передав напругу бою, неприборканий порив наступаючих � запеклий оп�р що оборонялися. Над незл�ченними во�нами � бойовими кол�сницями височ�� могутня ф�гура фараона, що на картин� раз у десять б�льше простих смертних. На п�лонах написана ц�ла поема про битву п�д м�ст� Кадеше, що прославля� фараона � м�ць його бога-заступника - Амона-Ра. А поруч коштують ш�сть величезних статуй переможця хет�в - Рамзес II. Таке накопичення гранд�озних обел�ск�в, статуй, п�лон�в з яскраво розфарбованими картинами, залитими променями сонця, повинне було приголомшувати глядача, вселяти в нього замилування � вселяти боязк�сть перед могутн�стю усесильного фараона. У ц�й же частин� Ф�в, у долин� цар�в, у скел�, була вис�чена Гробниця Рамзеса II, у як�й спочатку спочивала мум�я фараона. Гробниця Рамзеса - гранд�озне спорудження, що �де в глиб скел� до ста двадцяти двох метр�в. Мум�ю Рамзеса II разом з мум�ями �нших фараон�в епохи нового царства в 1881 роц� знайшли Г. Масперо � Э. Бругш у печерн�й схованц� в скелях Дейр-ель-Бахри. Мум�я, що нин� знаходиться в Ка�рському музе�, добре збереглася � да� можлив�сть побачити вигляд високого, величного старого, у якого виявляються риси под�бност� з тим вишукано красивим юнаком, що в�дбитий у прекрасн�й базальтов�й статуетц� з Туринського музею. Економ�чне становище Стародавнього кгипту епохи Рамзеса II Чисельн� багатства у вид� данини, податей � видобутку, що надходили з� скорених кра�н, д�ставалися фараону, храмам � знат�. Рамзес II щедро обдаровував святилища, намагаючись здобути прихильн�сть � п�дтримку не т�льки бог�в, але � �х слуг-жерц�в. У житт� Стародавнього кгипту, як � в усьому древньому св�т�, рел�г�я в�д�гравала величезну роль � в сполученн� з� зростаючою економ�чною могутн�стю жрецтво в �нших випадках впливало на найважлив�ш� пол�тичн� под��. Велик� храми волод�ли десятками тисяч раб�в � величезною к�льк�стю земл�. У храмових коморах накопичувались сотн� к�лограм�в золота � ср�бла, величезн� запаси зерна, ол��, меду, провина, овоч�в, тканин, одягу. Храмам належали ц�л� м�ста, десятки торгових суд�в � рем�сничих майстерень. Не п�дляга� сумн�ву, що це був пер�од економ�чного процв�тання кгипту. Без наявност� великих продовольчих запас�в у державних зас�ках неможлив� були б н� тривал� в�йни, н� широке монументальне буд�вництво в долин� Н�лу. Але загальне стаб�льне положення в кгипт� аж н�як не означа�, що все населення жило безб�дно. Прагнення до розкош� � пишност� одних неминуче вело до позбавлень, нещасть � жорстоко� експлуатац�� �нших. Кр�м хл�бороб�в у кгипт� було велике рем�сниче населення. Адже буд�вництво скельних гробниць � храм�в вимагало величезно� к�лькост� робочих рук: каменотес�в, тесль, столяр�в, скульптор�в, живописц�в. Пл�ч-о-пл�ч з ними трудилася ц�ла арм�я ткач�в, кравц�в, шевц�в, ювел�р�в, що обслуговували мертвих. Збереглися матер�али, що розпов�дають про життя рем�сник�в. Важким була �хня праця, убоге й одноман�тне харчування, убоге житло. Робота кожного ретельно враховувалася. Учен� знайшли свого роду журнали, у яких щодня в�дзначався прих�д на роботу. Переписувач�, що знаходилися в некропол�, акуратно вели сво� записи. Це були дуже коротк� д�лов� зв�ти лпро тих, котр� приносять воду�, лпро тих, котр� приносять овоч��, лпро тих, котр� приносять риб�, лпро тих, котр� спилюють дерева�, лпро тих, котр� роблять г�пс�. Робилися також позначки про видачу �нструмент�в, продовольства, одягу. Проти багатьох �мен стояли лпташки� - позначки переписувача при перев�рц� списк�в. Масов� виступи �нод� приносили перемогу страйкуючим. Збереглося к�лька позначок про видачу продовольства в�дразу ж п�сля припинення роботи � переговор�в з начальством. �нод� ж чиновники � жерц� обманювали рем�сник�в. Вони змушували �х в�дновляти роботу, об�цяючи видати продовольство, але не стримували свого слова. У таких випадках рем�сники знову кидали роботу. Простеживши маршрут виступу рем�сник�в, сучасн� вчен� зробили ц�каве спостереження: страйкуюч� завжди направлялися до тих храм�в, у яких у цей день було скупчення прочан. Вони, очевидно шукали сп�вчуття в народу, прагнули, щоб про �хню боротьбу знало все населення Ф�в. Тому страйкуюч� розташовувалися звичайно чи б�ля храму чи б�ля самих оживлених дор�г � кричали правителю м�ста, коли в�н проходив. В�йськов� походи Рамзеса II Трет�й представник дев'ятнадцято� династ��, почав нову епоху в �стор�� Стародавнього кгипту - епоху Ремесид�в. Вступивши в 1317 р. до н.е. на престол п�сля смерт� батька Сет� I, що правив б�ля одинадцяти рок�в, юний фараон (Рамзесу йшов тод� двадцять другий р�к) з перших крок�в показав себе людиною �з сильною волею. Усп�шн� в�йськов� компан�� Сет� I повернули кгиптов� частину його колишн�х аз�атських волод�нь, влили в економ�ку кра�ни живлющий струм�нь у вид� раб�в, в�йськового видобутку � данини. � Рамсес Другий вир�шив, що настав придатний момент для нових завоювань. В�н нав�ть плекав думку не т�льки в�дновити �гипетську державу в �� колишн�х границях, але � просунути �х ще дал� на п�вн�ч. А для цього треба насамперед розбити хет�в, що стали центром притягання для вс�х та�мних � явних ворог�в кгипту. Наск�льки можна судити, спираючись на св�дчення збережених джерел, Рамзес II зробив к�лька поход�в в Аз�ю. Перший з них дату�ться четвертим роком царювання великого фараона, про що говориться на так називан�й середн�й стел�, поставлено� Рамзесом у р�ки Ель-Кельб (лСобачо� р�ки�) . Очевидно, у даному випадку Рамзес II прагнув п�дкорити морське узбережжя Палестини � Ф�н�к�� як необх�дну умову подальшого усп�шного ведення боротьби з хетами. Другий пох�д, дату�мий п'ятим роком царювання, найб�льше осв�тлений �гипетськими пам'ятниками, завершився битвою п�д ст�нами Кадеша на Оронт�. У десятий р�к свого царювання Рамзес II знову вторгся у Ф�н�к�ю, на що вказу� поставлена �м у р�ки Ель-Кельб п�вденна стела. �сну� ще п�вн�чна стела, але �� текст ц�лком зруйнований. У цей же час Рамзес II зробив в�йськовий пох�д у П�вн�чну Сир�ю, про що пов�домляють сер�� рель�ф�в у Карнац� � Луксор� й �нш� пам'ятники. У П�вн�чн�й Сир�� було захоплене м�сто Тунип. У пер�од м�ж одинадцятим � двадцятим роками свого правл�ння Рамзес II був зайнятий зм�цненням �гипетського панування в Палестин�. У цей же час його в�йсько проникло в м�сто Едом � м�сто Моав. Через тринадцять рок�в п�сля мирного договору , у тридцять четвертий р�к свого царювання, Рамзес II одружився з� старшою дочкою Хаттушиля. Останн�й, супроводжуючи свою дочку, з великим почтом � багатими дарунками особисто прибув у кгипет для участ� у вес�льних торжествах . Прибуття в столицю кгипту, у м�сто Пер-Рамзес, Хаттушиля було витлумачено придворними як чергова блискуча перемога Рамзеса II. П�зн�ше, як пов�домляють стели з Коптоса й Аб�доса , фараон взяв у дружини й �ншу дочку Хаттушиля. Напису про шлюб старшо� дочки Хаттушиля були вис�чен� в багатьох м�сцях у кгипт� � Нуб��. Рамзес Великий скорив багато сус�дн�х племен � народ�в. Але не вс�х переможених цар�в позбавляв волод�нь � сану. З чотирьох з них в�н брав щор�чну данину, вимагаючи, щоб вони раз у р�к прибули до нього на укл�н у столицю кгипту.

7. Висновки Т ак, яке ж значення в остаточному п�дсумку мають под�� епохи Рамзеса Великого, який вплив зробила �стор�я Стародавнього кгипту на подальший розвиток ц��� кра�ни � св�тово� �стор�� в ц�лому? Як� ж висновки з усього, сказаного вище? Час царювання Рамзеса Великого в�дкрива� нову епоху в �стор�� Стародавнього кгипту - епоху Ремесид�в. Ус� нащадки цього фараона взяли соб� його �м'я, бажаючи бути схожими на великого предка. Рамсес II дов�в до лог�чного завершення т� принципи обожнювання фараона � його влади, що �з древн�х час�в були характерн� для св�тогляду жител�в кра�ни Н�лу. Дуже древн� представлення про фараона, як про божество � сина божественних батьк�в, носило при Рамзес� явно пол�тичний в�дт�нок, �, тому, пропагуючи, воно пережило тисячор�ччя фараон�вського пер�оду давньо�гипетсько� �стор��, показавши свою житт�в�сть � в часи Птолем��в � римських цезар�в. Храми, побудован� при Рамзес� II являли собою новий тип культово� арх�тектури, що з'явилася в результат� вза�мод�� �гипетських � нуб�йських традиц�й. В процес� створення храм�в формувалися м�сцев� школи арх�тектор�в, скульптор�в � живописц�в. Можливо, що майстри з завойованих кра�н училися в самому кгипт�. У пер�од правл�ння Рамзеса II завершився черговий етап осво�ння Нуб��, зд�йснений на в�дм�ну в�д �нших кра�н в основному мирним шляхом. Велике значення мав �деолог�чний вплив на населення, що � вт�лилося в храмовому буд�вництв�. Для рел�г�йно� пол�тики Рамзеса II у завойованих кра�нах було характерне узвишшя �гипетських бог�в над м�сцевими божествами. стосовно Нуб�� це поясню�ться тим, що Рамзес II хот�в наблизити п�вн�чну �� частину до статусу нома. Ном - адм�н�стративний округ у Древньому кгипт�, що мав пол�тичний � рел�г�йний центр, в�йсько, герб � бог�в - заступник�в. Под�бна пол�тика поясню�ться економ�чною залежн�стю кгипту в�д природних ресурс�в Нуб��, особливо золота . Отже, ми сам� змогли переконатися, що н�коли велика держава кгипет у величезному ступен� вплинула на х�д �стор�� � дотепер нас диву� й уража� колишньою могутн�стю древньо� лКра�ни Великого Хап��.

Список л�тератури Арав�я. Матер�али по �стор�� в�дкриття.-М.,1981. Б�ловА.- Петровський Н. . Кра�на Великого Хап�.- Л.,1973. Б�бл�я. Стучевский �.А.. Рамзес II � Херихор. З �стор�� Стародавнього кгипту епохи Рамзес�в.- М., 1984. Енциклопед�я для д�тей. Кра�ни � народи. - М., 1994. Ерман А. Життя в Древньому кгипт�.-К.,1987. Керам К. Боги гробниц� вчен�. - М., 1960. Рак И. В. М�фи Стародавнього кгипту. - М.,1993. Шмельов И. П. - Золото Стародавнього кгипту. - М.,1990. Котрелл Л. В часи Фараон�в. - М.,1982. Казки � пов�ст� Стародавнього кгипту. - К.,1979. Коротка л�тературна енциклопед�я. - М.,1964. Котрелл. лУ часи фараон�в�. Дж. Брестед. л�стор�я кгипту з найдавн�ших час�в до перського завоювання�.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные